Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Слов'янські пам'ятки на Тернопільщині

М.О. Ягодинська

Анотація

Розглянуто пам'ятки празької та райковецької культури, відкриті на території міста Теребовля та в її околицях. Наведено характеристику досліджених жител та господарських споруд, проаналізовано керамічний посуд, знайдений в закритих комплексах поселень. Дана коротка характеристика стану вивчення слов'янських пам'яток в межиріччі Дністра та Вілії.

Ключові слова: Теребовля, слов'яни, празька культура, райковецька культура, поселення, житло, кераміка.

Abstract

Yahodynska, M. 2018. Davnoruski pam'iatky Zakhidnoho Podillia u Х--ХШ stolittiakh. Ternopil: Terno-hraf.

M. O. Yahodynska

SITES OF THE SLAVS IN THE TERNOPIL REGION

The article deals with the situation of Slavic sites study in the Ternopil region. By chronology the Slavic sites divide into 2 periods: the early (second half of the 5th--7th centuries) connected with time of the existence of the Prague culture, and the later (8th -- first half of the 10th centuries) -- the time of the existence of Raikovetska culture. Special attention is paid to the hill-forts and settlements near Terebovlia. Author describes the excavated dwellings and household buildings and analyzes the hand-made pottery discovered in the closed assemblages of settlements. The ceramic assemblages typical for each chronological period are researched. So, the findings of the hand-made pottery of the Chernyakhiv and the Welbark cultures together with Slavic one are typical for the early period of the Prague culture. The early period of the Raikovet- ska culture is characterized by the absence of pottery fragments. The assemblages of the late periods of the Raikovetska culture include about 15--20 % of early pottery. Among the hand-made pottery of the second half of the 5th--6th centuries only pots and bowls are present, and dripping pans are absent. The pottery has no ornament except the one case. Assemblages of the 8th century include pots and pans ornamented with finger nips. Set of pottery of the second half of the 9th -- first half of the 10th centuries are characterized by hand-made pots, bowls, pans and dripping pans occurred together with early wheel-made pottery. This period is characterized by wide spread of hand-made pottery decorated by finger nips and early wheel-made pottery with line and wave ornament, sometimes together with recurrent fir-shaped ornament made by comb-shaped punch. The results of the study indicate that the region around Terebovlia on both banks of the Gnizna river was settled by the Slavs for a long time since the second half of the 5th -- first half of the 10th centuries. The group of settlements in Terebovlia district can be considered as one of the Slavic «nests of settlements» in the Gnizna river basin. The hill-fort and two settlements of the Prague culture (settlements

Krovinka I, Terebovlia V, Pidgaychyky III) and seven sites of the Raikovetska culture (settlements Terebovlia I, Terebovlia III, Terebovlia IV, Terebovlia IX, Terebovlia X, Krovinka II, Krovinka III) are placed near Terebovlia city.

Keywords: Terebovlia, Slavs, Prague culture, Raik- ovetska culture, settlement, building.

Територія Тернопільської області поєднує в собі горбисті ландшафти західного Поділля та широкі річкові долини Південної волині (Малого Полісся), зручні для проживання та ведення сільського господарства. Лагідний клімат, чорноземи в поєднанні з помірною вологістю обумовили появу тут значної кількості слов'янських поселенських пам'яток. Серед них переважають неукріплені поселення, хоча фіксуються і городища, і ґрунтові могильники з кремацією.

Хронологічно слов'янські пам'ятки поділяються на ранні -- друга половина V -- VII ст., час існування празької культури та пізні -- VIII -- перша половина Х ст., час існування райковецької культури, носії якої в подальшому склали основу давньоруської держави -- Київська Русь.

Вивченням слов'янських пам'яток на території області в різні часи займалися В. Баран, М. Бандрівський, Л. Крушельниць- ка, Ю. Малєєв, Р. Миська, О. Приходнюк, М. Смішко, I. Русанова, В. Савич, Б. Тимощук, М. Тиханова, М. Філіпчук, О. Цинкаловсь- кий, М. Ягодинська. Переважну більшість слов'янських пам'яток складають поселення (33 і 76 відповідно до хронології), городища (2 і 8) і по одній належать поховальним пам'яткам відповідних культур. Лише 16 % пам'яток досліджені археологічно (Ягодинсь- ка 2010, с. 76--77). Майже 62 % пам'яток були відкриті вже у XXI ст. Це пояснюється активною роботою пам'яткоохоронних установ області -- Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури (сучасна назва -- Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини), ДП ОАСУ «Подільська археологія» !нституту археології НАНУ та розвідок 2006 р. експедиції ^ституту археології Львівського національного університету ім. I. Франка під керівництвом М. А. Філіпчука.

На сьогодні відомо про 121 слов'янську пам'ятку. Ь них 36 належать празькій культурі, 85 -- райковецькій (рис. 1). Слов'янські пам'ятки зосереджені нерівномірно по території Тернопільської області, що обумовлено не лише природніми чинниками, а нерівномірністю археологічних обстеження території дослідниками. Найбільше їх зосереджено в середній течії Серету, по обох берегах золотої Липи, в околицях літописних міст Теребовля, збараж, Шумськ, Моклеків. Зосередження слов'янських пам'яток біля або на території літописних міст свідчить про те, що вони були тими давніми центрами, які об'єднували слов'янське населення у переддержавний період.

значне збільшення слов'янських пам'яток на карті області та їх археологічне вивчення, зокрема, в околицях Теребовлі, дозволило говорити не лише про слов'янське підґрунтя княжої Теребовлі, але й про общинний центр, що зосередив навколо себе слов'янські пам'ятки від другої половини V ст. до початку Х ст. Доне'. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) давна слов'янські пам'ятки в Теребовлі та навколо були відсутні на карті Тернопільщині. Із 10 слов'янських пам'яток три належали носіям празької та сім -- райковецької культур. Дві пам'ятки досліджувалися більшими площами. Це поселення Теребовля V, що датується раннім етапом празької культури та поселення райковецької культури Теребовля Х. Обидві пам'ятки займали перші надзаплавні тераси на обох берегах р. Гнізна.

Окремо треба зупинитися на одній цікавій пам'ятці, що до сьогодні археологічно не досліджена, але вже істотно потерпіла від грабіжників з металодетекторами. Це слов'янське городище Кровінка І, що знаходиться за 3 км на північ від Теребовлянського дитинця, в лісі, по правому березі річки Гнізни. Городище розташовується на високій горі з крутими схилами, внутрішня площадка (площа -- 0,07 га, діаметр -- 30 м, потужність культурного шару -- 0,4 м) обмежена по периметру високим (до 10 м) валом. Із напільної сторони городище захищалося ще двома оборонними лініями висотою 6 і 1,5 м відповідно (рис. 2: 1). На території городища знайдені людські кремаційні та фрагментовані інгумаційні (фрагменти черепів, трубчасті кістки) останки, поздовж розколоті трубчасті кістки тварин, вуглики, дрібні шлаки або краплі кольорових металів, обмазка, фрагменти горщиків, точильних брусків. Є відомості, що тут знайдено різночасові ювелірні вироби (золота підвіска у вигляді відерця, срібні прикраси до поясу), фібули, біконічне та округлобоке пряслиця, намистини тощо. На валах і частково на внутрішній площадці городища знайдено багато трьохлопатевих наконечників стріл «аварського типу». Це може свідчити про те, що городище загинуло під час аварської навали і більше не відроджувалося. Територія городища обстежувалася автором, в результаті чого на поверхні культурного шару, з грабіжницьких ям, були зібрані фрагменти слов'янських ліпних горщиків (рис. 2: 2) та декілька фрагментів сіроглиняних стінок гончарних горщиків. Фрагменти вінець належали стабопрофільованим горщикам, з різним оформленням краю вінця: ледь відхиленими загостреними (рис. 2: 2, ІІ), відхиленими, на короткій шийці (рис. 2: 2, ІІІ), з косозрізаним краєм (рис. 2: 2, V), майже непрофільованим плічком, хоча є один фрагмент з профілюванням, в одному випадку -- з пальцевими вдавленнями по краю (рис. 2: 2, УІ), горизонтально оформленим краєм слабовідхилених або прямих вінець (рис. 2: 2, ГУ). Сюди ж відносяться вінця на прямій шийці з потовщеним краєм (рис. 2: 2, УІ). Окремо виділяються вінця горщиків з загнутим до середини вінцем (рис. 2: 2, І). В тісті ліпних горщиків фіксувалися домішки шамоту, часом в поєднанні з піском або жорствою. Черепок мав коричневий, сіро- або чорно-коричневий колір, плямистий. Товщина стінок коливалася від 0,5 до 1,0 см. Гончарна кераміка характеризувалася малочисельними стінками сірого кольору, з тонким черепком, для тіста використовувалася добре відмучена глина, серед домішок спостерігалися дрібні фракції піску та шамоту, інколи лише піску.

Із огляду на те, що городище археологічно не досліджувалося, керамічний матеріал зібраний з поверхні зруйнованого культурного шару, датування можливе лише попереднє. Якщо порівнювати профілі та вінця горщиків з городища Кровінка І з виділеними типами в роботах І. П. Русанової (Русанова 1976, с. 19, рис. 7: 1--6; 1984, с. 13, рис. 9) та І. О. Гаври- тухіна (Гавритухин 1997, с. 40, рис. 1), то можна зробити висновок, що городище існувало у ранній період празької культури. Цьому не суперечать свідчення знахідок трьохлопатевих стріл аварського типу.

Нижче за течією Гнізни, на території сучасного м. Теребовля частково досліджене неук- ріплене поселення Теребовля V. Там виявлено чотири типові напівземлянкові слов'янські житла площею відповідно 9,3, 9,9, 11,2, 17,1 м2 і 0,6 м завглибшки від рівня денної поверхні, з печами-кам'янками в північно-східному і північно-західному кутах (рис. 3: 1). По їх периметру розташовані стовпові ямки від каркасно-стовпової конструкції стін. У кожному з жител знайдено певну кількість фрагментів кераміки, але у житлі 4 (об'єкт 6) був великий розвал фрагментів ліпного глиняного посуду, з якого виділено всі основні типи типи ліпної кераміки, притаманного для поселення. відрес- тавровано чотири ліпні горщики (рис. 3: 3--6). вони характеризувалися відносно тонким черепком (як для ліпних виробів), неоднорідним випалом, плямистістю, тістом з домішками се- редньофракційного шамоту, жорстви і невеликою кількістю крупнозернистого піску. висота горщиків коливалася від 16 до 23 см, діаметр вінця -- від 14,5 до 16,5 см, діаметр плечиків -- від 17,1 до 18,5 см. Горщики були переважно струнких пропорцій (крім одного приземкуватого та банкоподібного (рис. 3: 3), з найбільшим розширенням тулуба у верхній третині. господарський споруда керамічний посуд

Попередньо виділено п'ять основних типів посуду. До типу 1 відносяться горщики горизонтально зрізаним та загнутим до середини вінцем та з різким перегином в зоні плічка (рис. 3: 5). До типу 2 відносяться горщики струнких пропорцій з горизонтально оформленим вінцем з невеликим потовщенням ззовні (рис. 3: 4, 6; 4: І), без шийки, із згладженим ребром плічка. Горщик (рис. 3: 4) з житла 4 виділявся поміж інших типологічно подібних досконалим ліпленням та орнаментацією горизонтальними лініями у верхній половині тулубу, від вінця до низу плічків. Тулуб старанно загладжений як із зовні, так із середини (розміри: висота 22,2 см, діаметр вінця 16,5 см, діаметр дна 8,0 см, діаметр плечиків 18,8 см). Тісто мало домішки середньо фракційного шамоту. Горизонтальне оформлене вінце прикрашене акуратними косими насічками. Подібні горщики були зафіксовані під час дослідження поселення празької культури біля с. Розтоки в Чехії біля Праги (Профантова, Куна 2011, с. 84).

< Рис. 1. Слов'янські пам'ятки на території Тернопільської області, празька культура: Бережанський р-н: 5 -- Двірці І; 7 -- Потутори ІУ; Борщівський р-н: 12 -- Білівці І; 13 -- Більховець ІІІ; 14 -- Горошова Х; 15 -- Кривче ІУ; 16 -- Мельниця-Подільська УІ; 17 -- Слобідка-Мушкатівська І; 18 -- Слобідка-Мушкатівська ІІ; Гусятинськийр-н: 29 -- Крутилів І. Заліщицькийрайон: 34 -- Заліщики ІІІ; 35 -- Зелений Гай ІІІ; 36 -- Зелений Гай УІІ; 37 -- Касперівці Х; 38 -- Колодрібка ІІ; 40 -- Нагіряни ІІІ; 41 -- Товсте І; Збаразький р-н: 42 -- Великі Бікнини І; 44 -- Кобилля УІ; 46 -- Опрілівці ІІ; 50 -- Чернихівці ІУ; Кременецький р-н: 60 -- Івання У; Монастириський р-н: 70 -- Яргорів УІІІ; Підволочиський р-н: 71 -- Пеньківці ІІ; Підгаєцький р-н: -- Лиса ІІ; 76 -- Лиса ІУ; Теребовлянський р-н: 87 -- Кровинка І; 90 -- Підгайчики ІІІ; 94 -- Теребов- ля У; 95 -- Теребовля УІІ; Тернопільський р-н: 98 -- Горішній Івачів УІІІ; 103 -- Товстолуг І; Чортківський р-н: 109 -- Звиняч І; 110 -- Звиняч ІІ; 113 -- Чортків ІІ; Шумський р-н: 115 -- Кордишів І; райковецька культура: Бережанський р-н: 1 -- Біще І; 2 -- Біще ІІ; 3 -- Більховець І; 4 -- Жуків УІ; 6 -- Підлісне І; 8 -- Рогачин І; 9 -- Тростянець І; 10 -- Тростянець ІІ; 11 -- Урмань ІІІ; Борщівський р-н: 19 -- Шершенівка ІІ. Бучацький район: 20 -- Бучач І; 21 -- Порохова І; Гусятинський р-н: 22 -- Жабинці І; 23 -- Клювинці І; 24 -- Клювинці ІІ; 25 -- Котівка І; 26 -- Котівка ІІ; 27 -- Крогулець І; 28 -- Крогулець ІІІ; 29 -- Крутилів І; 30 -- Крутилів ІУ; 31 -- Сидорів І; 32 -- Сухостав І; 33 -- Тудорів (Федорівка) І; Заліщицький р-н: 34 -- Заліщики ІІІ; 39 -- Нагіряни І; Збаразький р-н: 43 -- Залужжя ІІІ; 44 -- Кобилля УІ; 45 -- Кобилля ІХ; 47, 48 -- Старий Збараж І; 49 -- Старий Збараж УІІ; Зборівський р-н: 51 -- Гарбузів І; 52 -- Малашівці ІІІ; 53 -- Мильно І; Козівський р-н: 54 -- Будилів ІІ; 55 -- Городище І. Кременецький район: 56 -- Горинка ІІІ; 57 -- Горинка ІУ; 58 -- Горинка У; 59 -- Івання ІУ; 61 -- Кушлин ІІІ; 62 -- Малі Бережці ІІІ; Монастириський р-н: 63 -- Доброводи ІІ; 64 -- Доброводи УІ; 65 -- Дубенка ІІІ; 66 -- Задарів УІІІ; 67 -- Ковалівка ІІ; 68 -- Коржова УІІІ; 69 -- Яргорів УІ; 70 -- Яргорів УІІІ; Підгаєцький р-н: 72 -- Завалів ІІ; 73 -- Завалів ІІІ; -- Лиса ІІІ; 76 -- Лиса ІУ; 77 -- Рудники І; 78 -- Рудники ІІ; 79 -- Середнє ІУ; 80 -- Старий Литвинів І; 81 -- Старий Литвинів ІІ; 82 -- Шумляни ІУ; Теребовлянський р-н: 83 -- Долина У; 84 -- Зарваниця І; 85 -- Кобиловолоки І; 86 -- Кобиловолоки ІІ; 88 -- Кровинка ІІ; 89 -- Кровинка ІІІ; 91 -- Теребовля І; 92 -- Теребовля ІІІ; 93 -- Теребовля ІУ; 96 -- Теребовля ІХ; 97 -- Теребовля Х; Тернопільський р-н: 99 -- Дубівці ІІІ; 100 -- Курники І; 101 -- Мишковичі ІУ; 102 -- Скоморохи ІІІ; Чортківський р-н: 104 -- Біла ІІІ; 105 -- Біла ІХ; 106 -- Великі Чорнокінці І; 107 -- Джуринська-Слобідка ІІ; 108 -- Джуринська Слобідка ІУ; 110 -- Ридодуби ІІ; 112 -- Ридодуби ІІІ; Шумський р-н: 114 -- Антонівці ІІ; 116 -- Кордишів ІІ; 117 -- Кордишів Х; 118 -- Кути ІІ; 119 -- Матвіївці ІІ; 120 -- Новостав ІУ; 121 -- Шумськ УІІІ

Рис. 2. Матеріали слов'янських пам'яток Тернопільщини: 1 -- городище Кровінка І, окомірний план; 2 -- типи горщиків; 3 -- городище Оприлівці ІІ, фрагмент ліпного горщика

Рис. 3. Поселення Теребовля V: 1 -- план дослідженої частини поселення; 2 -- об'єкт 4, заповнення, ручка від ллячки; 3--6 -- об'єкт 4, дно, ліпні горщики; 7--9 -- об'єкт 5а, піч, ліпна миска, фрагмент ліпного горщика, глиняне пряслице

Рис. 4. Поселення Теребовля V, об'єкт 4, дно, основні типи посуду: І -- тип ІІ; ІІ -- тип ІІІ; ІІІ -- профіль вінця конічної миски (тип ІІ)

До типу 3 відносяться слабопрофільовані горщики з майже прямим загострено -- заокругленими вінцями (рис. 4: ІІ).

До типу 4 відносяться профільовані горщики струнких пропорцій з слабо виділеною шийкою та скошеним назовні вінцем з неве ликим потовщенням ззовні (рис. 5: І). Окремо виділяється тип 5 -- горщики приземкуватих банкоподібних пропорцій з короткою шийкою, підкресленою ребром при переході від шийки до тулуба (рис. 3: 3). Вінце ледь відхилене назовні, заокруглене.

До ліпних керамічних комплексів входили лише горщики та миски. Сковорідок та жароденця -- 7,5 см, діаметр плічків -- 19,3 см, діаметр вінця -- 20,0 см. Склад тіста миски був аналогічним до складу тіста горщиків. Конічні миски презентуються лише одним фрагментом, мають загострено -- заокруглене закінчення вінця, тісто за складом аналогічне тісту мисок першого типу. Скоріш за все вони мали різне функціональне призначення.

До закритого керамічного комплексу житла 4 разом із ліпною слов'янською керамікою належать фрагменти гончарного римського імпорту (стінок сіроглиняного глека, сіроглиняних гончарних лощених мисок, денця горщиків на піддоні (рис. 5: ІІ, 1--4, 7, 8), а також вельбарського ліпного посуду (фрагменти горщиків з «хропу - ватістю», вінця горщиків та мисок (рис. 5: ІІ, 5). Серед традиційних горщиків виділяється ліпна сіроглиняна втульчаста ручка від лляч- ки з ошлакуванням у верхній частині (діаметр ручки 3,2 см, діаметр отвору 1,9 см). Аналізуючи керамічні комплекси з долівок слов'янських жител, можна відмітити доволі великий відсоток фрагментів вельбарського посуду (35 %).

Згідно з типологією І. Гавритухіна, закритий керамічний комплекс з житла 4 відноситься до типів фази 0 та фази 1 і скоріш за все датується серединою -- ІІ пол. V ст. Таке датування підсилюють знайдені в складі керамічного комплексу фрагменти черняхівської кераміки.

Керамічні комплекси поселення Теребов- ля V мають аналогії в комплексах вже відомих пам'яток Теремці та Зелений Гай (Баран 2008), Рогізна І та Гореча ІІ (Тимощук 1976), Кодин ІІ (Русанова, Тимощук 1984), Рашків ІІІ (Баран 1988).

Рис. 6. Матеріали пам'яток райковецької культури: І -- поселення Теребовля X, план і розрізи житла, основні типи кераміки райковецької культури (5, 6, 8 -- тни 1; 2--4 -- тни 2; 7, 9--11 -- типи сковорідок); II -- городище Теребовля І (1 -- житло райковецької культури; 2 -- гребінь)

Пам'ятки райковецької культури локалізуються навколо городища Теребовля І. Дослідженнями останніх років виявлені об'єкти пізнього етапу райковецької культури на дитинці в ур. Замкова гора. Це культова споруда -- довгий дім, виявлена під підошвою оборонного валу Х--ХІ ст. (Ягодинська 2018, с. 35, рис. 15: 2) та житло початку Х ст. (рис. 6: ІІ), залишки якого виявлено під час дослідження замкового подвір'я. Тут також виявлено потужний культурний шар райковецької культури. На замковому подвір'ї протягом століть проводились постійні будівельні роботи, тому неможливо визначити тип житла- землянка або напівземлянка. житло було орієнтоване кутами за сторонами світу. Розміри 3,95 х 3,6 м, стінки котловану мали висоту 0,5 м від рівня материка. Дно рівне з білої материкової вапняної крихти, стінки трохи звужуються до дна. Уздовж південної, східної та північної стін зафіксовані стовпові ямки від каркасно- стовпових конструкцій стін різного розміру та глибини: від 10 см глибини та діаметру до 50 см. У західному куті житла знаходилась типова пічка-кам'янка розмірами 1,75 х 1,8 м, черінь 0,8 х 0,4 м. Піч була складена з рваного різного розміру каменю вапняку, камінь сильно перепалений, поганої збереженості. Між камінням печі знайдені фрагменти ліпних сковорідок, пательні, миски-сирниці, ранньо- гончарних горщиків з хвилястим орнаментом на тулубі. Особливістю саме цього житла була знахідка кістяного гребеня (рис. 6: ІІ, 2), що лежав поверх кам'яної обкладки печі. Подібний гребінь був знайдений Н. Тельновим під час дослідження городища Скок і датований VIII-- ІХ ст. (Тельнов, Рабинович 1990, с. 201, 209, рис. 4).

Довгий будинок розміщувався перпендикулярно до головного давньоруського валу (вал 2), що його перекривав. Споруда вузькою частиною орієнтована по осі північ-південь, мала розміри 10 х 3 м, глибиною 0,3 м від давньої поверхні, каркасно-стовпової конструкції. На підлозі зафіксовані три відкритих вогнища, біля яких знайдено характерні фрагменти ліпного горщика з пальцевими вдавленнями райковецької культури, точильний брусок, дві глиняні округлі намистини, кістяну проколку, кістки тварин. На одному з вогнищ крім традиційних вугликів, золи, фрагментів кераміки кінця ІХ -- початку Х ст. зафіксовано кальциновані кістки.

Синхронним з культурним шаром кінця ІХ -- початку Х ст. городища є поселення Тере- бовля IV в урочищі Замкова Гора (ліс) (Миська, Погоральський 2006; рис. 3: 6). Поселення, що складалося з 17 западин, відокремлювалося від городища дугоподібним валом з ровом довжиною 130 м. Згідно з планом Л. Чачковського він відділяв вузьку частину мису від вододілу. Вал був побудований типовим для оборонних укріплень цього часу способом: на добре утрамбованій материковій платформі будувалася кам'яна крепіда висотою 0,4 м, шириною 1,6 м. Крепіда складалася із необроблених каменів, щільно покладених один на одного без зв'язуючого розчину. Між каменями крепіди знайдено фрагменти ліпної і гончарної кераміки та кістяну проколку (Миська, Погоральський 2006, с. 253, рис. 4). Край крепіди, що стикувався з порожнистими клітями, був викладений з великого каміння. Кліті каркасно -стовпової конструкції. Вони могли мати господарське або житлове призначення, однак опалювальних споруд на дослідженій ділянці не знайдено. Конструкція перекривалася шаром ґумусованої землі, товщиною 0,6 м, поверх якого фіксувався шар жовтої материкової глини, товщиною 0,4 м. Зверху вал був вкритий темно-сірим лісовим ґрунтом. Загальна висота валу від рівня материка становить 1,45, глибина рову -- до 1,0 м. Конструкція валу була подібна для оборонних споруд ІХ--Х ст. (Ревно ІБ; Тимощук, 1982, с. 41, рис. 23).

На поселенні досліджено заглиблене житло каркасно-стовпової конструкції з піччю- кам'янкою та цілими формами ліпної (миски) та ранньогончарної (горщики) кераміки, датованої кінцем ІХ -- першою половиною Х ст. (Миська, Погоральський 2006, с. 260--264).

Синхронним з цими пам'ятками виявилося поселення по вул. Тернопільській, де зафіксовано напівземлянкове житло з розваленою пічкою-кам'янкою в північно-східному куті, каркасно-стовпової конструкції і недалеко від нього господарську яму з цілим ліпним горщиком райковецької культури.

Найдальше розташованим від дитинця Тере- бовля, за 1,5 км на північ, було поселення Те- ребовля Х. Тут досліджено два об'єкти -- житло (об'єкт 1, розміри 4,0 х 3,8 м, глибина 0,7 м, площа 15,2 м2) з пічкою-кам'янкою у північно- східному куті та неглибоку господарську яму (об'єкт 2, розміри 1,9 X 1,2 м, глибина 0,6 м).

У житлі знайдено численні фрагменти ліпних сковорідок (рис. 6: 7, 9--11) та горщиків з заокругленими (тип 1) (рис. 6: 5, 6, 8), косозрі- заними (тип 2) (рис. 6: 2--4) вінцями, прикрашеними пальцевими защипами, з короткими шийками та низькими плічками. Подібні горщики В. Петрашенкко відносить до типу І (Пет- рашенко 1992, с. 44, рис. 3: 18, 13) та до типу УІІ відповідно (Петрашенко 1992, с. 49, рис. 7: 6). Сковорідки мали бортики пологі, а також прямі, з загнутим до середини вінцем. В одному випадку вінце бортика сковорідки прикрашене пальцевими защипами. Дно сковорідок було прямим, а в одному випадку вогнутим. Глиняне тісто горщиків та сковорідок було схожим і мало домішки переважно крупнофракційного шамоту, рідко -- піску. На підлозі зафіксовано залізні вудила та скобу від дверей і кістяну проколку. У північній частині житла мала місце кругла господарська яма діаметром 0,5 м і глибиною 0,7 м, також заповнена фрагментами ліпної кераміки (рис. 6: І).

Господарська яма (об'єкт 2), що розташовувалась поруч із житлом, мала підпрямокутну форму з заокругленими кутами та нерівним дном. Вона також була заповнена фрагментами ліпних горщиків та сковорідок. Як кераміка з житла, вінця горщиків були косо зрізані з пальцевими защипами, шийки короткі, плічка низькі, найбільше розширення тулуба -- у верхній третині ближче до середини. Вінця сковорідок були невеликі похила та заокруглені. Фіксуються сковорідки з вогнутим дном. Домішками в тісті виступали середньо фракційний шамот та жорства. Присутній незначний відсоток піску, що мав скоріш за все природній характер. Крім посуду тут знайдено два точильних бруска, залізний ніж, кістяну проколку та глиняне біконічне пряслице, ключ (рис. 7).

Відсутність фрагментів ранньогончарної кераміки в керамічних комплексах обох досліджених споруд дозволяє датувати поселення ранньою фазою райковецької культури, УІІІ ст. Аналогічні висновки дав аналіз керамічних комплексів Буковини (Михайлина 2007, с. 143), Середнього Подніпров'я (Петрашенко 1992, с. 89).

Отримані в ході досліджень результати дозволяють говорити про освоєння слов'янами мікрорегіону навколо Теребовлі по обох берегах Гнізни протягом значного проміжку часу -- починаючи з другої половини V ст. і закінчуючи початком Х ст. У найближчій околиці Тере- бовлі знайдено 10 пам'яток. Всі вони розташовані на мисах або на мисоподібних виступах. Городища Кровінка І та Теребовля І розташовувались на високих, пануючих висотах, були захищені потужною оборонною системою. Поселення празької культури (Теребовля V, Підгай- чики ІІІ) розташовувалися на пологих перших надзаплавних терасах. Поселення райковець- кої культури розміщалися на високих мисах і тяжіли до дитинця Теребовля І. виключенням були поселення Теребовля Х, Кровінка ІІ, Кровінка ІІІ, що займали низький мисоподіб- ний берег Гнізни.

Групу поселень теребовлянської округи можна розглядати як одне з слов'янських «гнізд поселень» в басейні р. Гнізна (рис. 1). Тут виділяються городище і два поселення празької культури (городище Кровінка І, поселення Теребовля V та Підгайчики ІІІ). До УІІІ--ІХ ст. належать два поселення Кровінка ІІІ та Теребовля Х. В останній період існування райко- вецької культури (ІІ пол. ІХ -- І пол. Х ст.) тут вже існував общинний центр, що складався з дитинця (Теребовля І, ур. Замкова Гора), посе- лення-супутника (Теребовля ІІІ, ур. Замкова Гора, городи), укріпленого поселення (Теребовля ГУ, ур. Замкова Гора, ліс), двох відкритих поселень -- східніше та нижче Замкової гори, на мисоподібному правому березі р. Гнізна (Те- ребовля ІХ, вул. Тернопільська) та на межі сучасної Теребовлі і села Кровінка Теребовлянсь- кого району (Теребовля Х).

Література

1. Баран, В. Д. 1988. Пражская культура Поднест- ровья (по материалам поселений у с. Рашков). Киев: Наукова думка.

2. Баран, В. 2008. Слов'янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі. Київ: ІА НАН України.

3. Гавритухин, И. О. 1997. Хронология пражской культуры. Труды УІМеждународного Конгресса славянской археологии, 3: Этногенез и этнокультурные контакты славян, с. 39-53.

4. Миська, Р., Погоральський, Я. 2006. Археологічні дослідження у Теребовлі. Археологічні дослідження Львівського університету, 9, с. 249-268.

5. Михайлина, Л. 2007. Слов'яни VUl--ІХ ст. між Дніпром і Карпатами. Київ: ІА НАН України.

6. Петрашенко, В. О. 1992. Слов'янська кераміка VUl--ІХ ст. Правобережжя Середнього Подніпров'я. Київ: Наукова думка.

7. Профантова, Н., Куна, М. 2011. Слов'янське селище Розтоки УІ--УІІ ст. біля Праги, Чехія. Археологія, 4, с. 81-88.

8. Русанова, И. П. 1976. Славянские древности VІ-- VU вв. Москва: Наука.

9. Русанова, И. П., Тимощук, Б. А. 1984. Кодын -- славянские поселения V--УШ вв. на р. Прут. Москва: Наука.

10. Тельнов, Н. П., Рабинович, Р. А. 1990. Результаты работ на поселении Скок. Археологические исследования в Молдавии в 1985 г, с. 194-212.

11. Тимощук, Б. О. 1976. Слов'яни Північної Буковини V--ІХ ст. Київ: Наукова думка.

12. Тимощук, Б. О. 1982. Давньоруська Буковина (Х -- перша половина ХЇУ ст.). Київ: Наукова думка.

13. Ягодинська, М. О. 2010. Нове ранньослов'янське поселення на Західному Поділлі. В: Актуальні проблеми археології. Тези міжнародної наукової конференції на пошану І. С. Винокура (м. Камянець-

14. Подільський, 23--25 вересня 2010 року). Тернопіль, с. 76-77.

15. Ягодинська, М. 2018. Давньоруські пам'ятки Західного Поділля у Х--ХІІІ століттях. Тернопіль: Терно-граф.

Referensces

1. Baran, V. D. 1988. Prazhskaia kultura Podnestrovia (po materialam poselenii u s. Rashkov). Kiev: Naukova dumka.

2. Baran, V. 2008. Slov'ianske poselennia seredyny I tysia- cholittia nashoi ery bilia sela Teremtsi na Dnistri. Kyiv: IA NAN Ukrainy.

3. Gavritukhin, I. O. 1997. Khronologiia prazhskoi kultury. Trudy VІ Mezhdunarodnogo Kongressa slavianskoi arkhe- ologii, 3: Etnogenez i etnokulturnye kontakty slavian, s. 3953.

4. Myska, R., Pohoralskyi, Ya. 2006. Arkheolohichni doslidzhennia u Terebovli. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, s. 249-268.

5. Mykhailyna, L. 2007. Slov'iany VIII--TKst. mizh Dniprom i Karpatamy. Kyiv: IA NAN Ukrainy.

6. Petrashenko, V. O. 1992. Slov'ianska keramika VIII-- ГХst. Pravoberezhzhia Serednoho Podniprov'ia. Kyiv: Naukova dumka.

7. Profantova, N., Kuna, M. 2011. Slov'ianske selyshche Roz- toky VI--VII st. bilia Prahy, Chekhiia. Arkheolohiia, 4, s. 8188.

8. Rusanova, I. P. 1976. Slavianskie drevnosti VІ--VU vv. Moskva: Nauka.

9. Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. 1984. Kodyn -- slavianskie poseleniia V--Vm vv. na r. Prut. Moskva: Nauka.

10. Telnov, N. P., Rabinovich, R. A. 1990. Rezultaty rabot na poselenii Skok. Arkheologicheskie issledovaniia v Moldavii v 1985 g., s. 194-212.

11. Tymoshchuk, B. O. 1976. Slov'iany Pivnichnoi Bukovyny V--ГХst. Kyiv: Naukova dumka.

12. Tymoshchuk, B. О. 1982. Davnoruska Bukovyna (Х -- per- sha polovyna ХГУ st.). Kyiv: Naukova dumka.

13. Yahodynska, M. O. 2010. Nove rannoslov'ianske poselen- nia na Zakhidnomu Podilli. In: Aktualni problemy arkheolo- hii. Tezy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii na poshanu I. S. Vynokura (m. Kamianets-Podilskyi, 23--25 veresnia 2010 roku). Ternopil, s. 76-77.

Размещено на Allbest.ru