Сучасні підходи до реновації промислових районів зі створенням міських громадських просторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до реновації промислових районів зі створенням міських громадських просторів

Буравченко Сергій Григорович, кандидат архітектури, професор; Горбунова Анастасія Ігорівна, магістрант, Національний авіаційний університет

Анотація

Мета. Аналіз особливостей формування міського громадського простору, шляхом реновації промислових зон, а також виявлення перспектив даного процесу та його впливу на існуючу структуру міста, на основі існуючого вітчизняного та зарубіжного досвіду. Методика. В сучасних умовах при обмежених фінансових та матеріально-технічних ресурсах держави виникнення глобальних та складних задач реновації існуючої забудови є доцільним рішенням з точки зору зменшення витрат на нове будівництво. Проте це можливо при застосуванні комплексного підходу, який має на меті збереження самобутності, автентичності, ідентичності та історичних ресурсів міського середовища, а також дозволяє домогтися високої прогнозованої, ефективності реалізації проектів реконструкції в можливо короткі строки. Реновація промислової забудови відноситься до середовищної праксеології - одного із змістових блоків теорії гармонізації архітектурного середовища, що досліджує способи ефективної організації діяльності з удосконаленням штучно створенного довкілля.

Результати. В результаті дослідження здійснено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реновації промислових територій, а також виявлено ряд чинників, що впливають на процеси реновації в існуючій містобудувній ситуації з впливом усіх існуючих та можливих процесів. Виявлено, що в залежності від задач, можливе різне функціональне пристосування та спрямування тієї чи іншої промислової споруди або комплексу, а також його наступна адаптація в інсуючу систему міста.

Наукова новизна. Виявлено різні підходи до процесу реновації промислових територій та обґрунтовано принципи перетворення існуючої промислової функції під громадський простір. Практична значимість. Аналіз реального стану промислових зон був проведений з метою ефективного процесу реновації застарілої та нераціонально використаної промислової території, яка знаходиться, як в структурі міста, так і поза ним. Всі об'єкти реновації розглянуті з огляду на часові рамки, функціональне призначення будівель, суб'єкта реалізації інвестиційного проекту. Вивчено проблеми та надано рекомендації для розвитку реновації в столиці та Україні загалом, на основі закордонного досвіду та праць.

Ключові слова: реновація; промислова зона; міський простір; громадський простір; містобудівна ситуація; напрямки реновації; сучасні підходи.

Аннотация

Современные подходы к реновации промышленных районов с созданием городского общественного пространства

Буравченко С.Г., Горбунова А.И.

Цель. Анализ особенностей формирования городского общественного пространства, путем реновации промышленных зон, а также выявление перспектив данного процесса и его влияния на существующую структуру города, на основе существующего отечественного и зарубежного опыта.

Методика. В современных условиях при ограниченных финансовых и материальнотехнических ресурсах государства возникновения глобальных и сложных задач реновации существующей застройки целесообразно решением с точки зрения уменьшения затрат на новое строительство. Однако это возможно при применении комплексного подхода, который, имеет целью, сохранение самобытности, подлинности, идентичности и исторических ресурсов городской среды, а также позволяет добиться высокой, прогнозируемой, эффективности реализации проектов реконструкции в возможно короткие сроки. Реновация промышленной застройки относится к средовой праксеологии - одного из содержательных блоков теории гармонизации архитектурной среды, исследующая способы эффективной организации деятельности с совершенствованием искусственно созданной окружающей среды.

Результаты. В результате исследования осуществлен сравнительный анализ отечественного и зарубежного опыта реновации промышленных территорий, а также выявлен ряд факторов, влияющих на процессы реновации в существующей градостроительной ситуации с влиянием всех существующих и возможных процессов. Выявлено, что в зависимости от задач, возможно различное функциональное приспособление и направление того или иного промышленного сооружения или комплекса, а также его последующая адаптация в существующую систему города.

Научная новизна. Выявлены различные подходы к процессу реновации промышленных территорий и обоснованы принципы преобразования существующей промышленной функции под общественное пространство.

Практическая значимость. Анализ реального состояния промышленных зон был провдена с целью эффективного процесса реновации устаревшей и нерационально используемой промышленной территории, находящейся, как в структуре города, так и вне его. Все объекты реновации рассмотрены учитывая временные рамки, функциональное назначение зданий, субъекта реализации инвестиционного проекта. Изучены проблемы и даны рекомендации для развития реновации в столице и Украине в целом, на основе зарубежного опыта и работ.

Ключевые слова: реновация; промышленная зона; городское пространство; общественное пространство; градостроительная ситуация; направления реновации; современные подходы

Abstract

Modern approaches to renovation of industrial areas with the creation of urban public spaces

Buravchenko S.G, Horbunova A.I.

Goal. Analysis of the peculiarities of the formation of urban public space by renovating industrial zones, as well as identifying the prospects of this process and its impact on the existing structure of the city, based on existing domestic and foreign experience.

Methodology. In modern conditions, with limited financial and material and technical resources of the state, the emergence of global and complex problems of renovation of existing buildings is advisable in terms of reducing the cost of new construction. However, this is possible with an integrated approach, which aims to preserve the identity, authenticity, identity and historical resources of the urban environment, and also allows you to achieve high, predictable, efficiency in the implementation of reconstruction projects as soon as possible. The renovation of industrial buildings belongs to environmental praxeology - one of the substantive blocks of the theory of harmonization of the architectural environment, which studies ways of efficient organization of activities with the improvement of an artificially created environment.

Results. As a result of the research, a comparative analysis of domestic and foreign experience in the renovation of industrial territories was carried out, and a number of factors influencing the renovation processes in the existing urban planning situation with the influence of all existing and possible processes were identified. It was revealed that, depending on the tasks, a different functional adaptation and direction of a particular industrial structure or complex is possible, as well as its subsequent adaptation to the existing city system.

Scientific novelty. Various approaches to the process of renovation of industrial territories are identified and the principles of transforming the existing industrial function into a public space are substantiated.

Practical significance. An analysis of the real state of industrial zones was carried out with the aim of an effective process of renovation of an outdated and irrationally used industrial area, located both in the structure of the city and outside it. All renovation objects were considered taking into account the time frame, the functional purpose of the buildings, the subject of the investment project. Problems are studied and recommendations are given for the development of renovation in the capital and Ukraine as a whole, based on foreign experience and work.

Keywords: renovation; industrial zone; urban space; public space; urban planning situation; directions of renovation; modern approaches

Вступ

В умовах переходу суспільства до постіндустріальної епохи, яка відображається кризовим статусом у економічному та соціальному секторах, гострим питанням постає повна або часткова втрата промисловими підприємствами, своїх виробничих функцій. Це призводить до порушення композиційного балансу міста, тому що ці території жодним чином не використовуються.

Однак, з появою дефіциту територій, виникає потреба у пошуку нових рішень для розвитку міста. Завдяки реновації, відбувається адаптація промислових районів міста та зміна їх функціональної ролі. Внаслідок цього, виникає можливість подальшого використання цих споруд.

Саме тому, на сьогоднішній день, важливим питанням постає реновація промислових районів під споруди різного функціонального призначення. Адже цей процес знаходить свою доцільність, як з точки зору екології, так і з естетичних та економічних позицій.

Аналіз попередніх досліджень

Питання реновації досліджується з 5060х років минулого століття. Найбільшими та найпершими центрами, стали такі міста, як Нью-Йорк, Лондон, Берлін, Париж. Головним чинником був процес індустріалізації, з яким промислові підприємства почали втрачати свою виробничу функцію. Однак, на територіях колишнього Радянського Союзу, реновація промислових зон почалась пізніше. Відповідно, увага науковців, як зарубіжних, так вітчизняних, до цього питання прикута протягом довгого періоду часу. І залишається актуальною зараз.

Серед українских авторів та науковців, які займались питанням реновації та ревіталізації промислових зон, можна виділити Драпіковського О.І., Іванова І.Б., Панкеєва А.М., Челнокова О.В. а також таких архітекторів та громадських діячів як Ольгу Пузир, Ярослава Мінкіна, Ірину Бабій, Андрія Шуляра, Юлію Супрунович та інших (Супрунович Ю. О. 2007, Броневицький А.П. ,2016, Гнатюк Л.Р., Мельник М.В.,2019 та інші).

Мета. Аналіз особливостей формування міських громадських просторів та, шляхом реновації промислових зон, а також виявлення перспектив даного процесу та його впливу на існуючу структуру міста, на основі існуючого вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Результати та обговорення

З приходом постіндустріального суспільства, підприємства, частково або повністю, втратили свої виробничі функції, що, в подальшому, призвело до появи пробілів в містобудівній структурі міста. В наш час, більшість промислових районів виявляються закинутими та неефективними, саме тому з'являється потреба в їх адаптації до сучасного міського середовища.

Більшість промислових об'єктів відносяться до легкої промисловості, що значно полегшує їх перепрофілювання. Проте, деякі з них залишаються зайнятими шкідливими відходами та перетворюються на екологіно небезпечні.

Головними чинниками, що впливають на розвиток процесів реновації промислових зон, є:

- обмеження кількості земельних ділянок під нову забудову;

- масовість промислових територій в центральній частині міста, або на його околиці;

- зменшення фінансування на будівництво нових об'єктів;

- навність досить універсальної об'ємно-планувальної структури промислових об'єктів, та її відповідність вимогам громадьскої нерухомості;

- задовільний стан промислового об'єкту, що підлягає реновації.

Для повноцінного аналізу, та розуміння можливостей щодо реновації промислового об'єкту, потрібна оцінка та збір наявних чинників та факторів впливу.

На Заході вже досить давно стало актуальним питання реновації нефункціонуючих промислових будівель. Найчастіше їх перетворюють в об'єкти чарункової структури - офіси, квартири-студії, апартаменти, номери готелів, а також у виставкові та торгівельні комплекси, галереї тощо. В статті, що відображає результати попереднього дослідженя, проведеного в НАУ (Бармашина Л.М., Кисіль С.С.,2010) розглядається світовий досвід реорганізації, перепрофілювання колишніх промислових будівель саме в об'єкти чарункової структури, тобто в квартири-студії, апартаменти, офіси, номери готелів.

Однією з найважливіших закономірностей, яка притаманна не лише українським містам, а й закордонним, є те, що підприємства, зазвичай, знаходились у центрі міста. Так, на прикладі м. Київ, можемо побачити у Шевченківському районі та на Подолі занедбані промислові території, які або ж не функціонують зовсім, або використовуються у якості складів та ангарів.

Аналізуючи розташування промислових потужностей у структурній мапі міста, можна виділити два основі вектори їх розташування:

- центр міста, в якому реновація, за функціональним спрямуванням, обумовлюється потребами суспільства у просторах, де людина буде відпочивати, розважатись та працювати. Отже в даному випадку, промислові зони перетворюються на офіси, ТРЦ, спортивні майданчики, галереї, музеї та центри культурного спрямування;

- околиця міста або «спальний район», де зазвичай створюють приміщення житлової функції, офіси для малого та середнього бізнесу.

Яскравими прикладами можна вважати такі зарубіжні промислові райони:

- район Сохо, м.Нью-Йорк. Раніше був промисловим центром міста, проте на сьогоднішній день, більша частина споруд була реконструйована під житлову забудову та знімальні майданчики.

Рис. 1. Район Сохо, м.Нью-Йорк, сучасний вигляд

- Садове кільце, м. Москва. На відміну від досвіду США, столиця Росії перетворює свої промислові території на громадські простори з поглибленою культурною функцією. Найяскравіший приглад - виставковий простір «ARTPLAY»;

Через те, що промислове навантаження, в Україні, більше припадає на міську територію, аніж на села та передмістя, можна зробити висновок, що значну частину міста займають промислові підприємства та становлять приблизно 30-40% від усієї площі.

В Україні, процес реновації бере свій початок у 2000-х роках, а отже є дослідженим поверхнево та неповністю. На сьогоднішний день, найяскравішими прикладами є:

Рис. 2. Виставковий простір «ARTPLAY», сучасний вигляд

Рис. 3. Школа інноваційного навчання UNIT city

Рис. 4. Торгівельно-розважальний центр «Космополіт», сучасний вигляд

Рис. 5. «Kyiv Food Market» на території заводу «Арсенал», існуючий стан

- ТРЦ «Космополіт», що знаходиться в одній з будівель заводу «Більшовик». На жаль в Україні, питання реновації промислових зон лише починає набирати популярність та розголос, хоч і кількість об'єктів, які цього потребують - є доволі великою.

- «Kyiv Food Market» на території заводу «Арсенал». Це один з наймасштабні- ших проєктів, який був втілений в життя останнім часом. Архітекторам вдалось зберегти не тільки зовнішній вигляд споруд, але й врятувати від внутрішнього руйнування, укріпивши та посиливши його конструктивну систему. Окрім всього, можна побачити, що даний комплекс став публічним місцем столиці.

Ще кілька століть тому, Київ був відносно невеликим містом та значно відрізнявся від того, яким ми звикли його бачити тепер. Проте після переходу до постіндустріалізаційного стану, місто обростало новими поясами забудови і відсоток центру поступово зміщувався (відносно площі міста у цілому).

Але, окрім столиці, варто звернути увагу на прилеглі до неї міста. Якщо в Києві реноваційні процеси з кожним роком набирають все більших обертів, то в прилеглих, до нього, містах промислові території продовжують бути занедбаними.

Ще 30 років тому, одним з обласних промислових центрів було місто Бровари, в якому налічувалось близько 17 комплексів різного спрямування, більшість яких відносились до важкої промисловості (алюмінієві та будівельні конструкції, машинобудування, хімічна промисловість). На сьогоднішній день, жоден завод не працює повною потужністю, тобто деякі ангари здають в оренду малим та середнім підприємцям під офіси та склади, а деякі з них просто являють собою закинуту територію, яка не цікава навіть орендаторам.

Проте, у зв'язку з стрімким ростом чисельності населення є потреба у нових громадських багатофункціональних просторах. Так як місто має певний дефіцит нових територій та коштів для побудови нових об'єктів, правильним рішенням може стати перетворення промислових комплексів у необхідні, для жителів, місця. Місто має декілька промвузлів, які знаходяться у різних, його, районах. Проте кожен такий промву- зол є доволі масштабним та може з легкістю перетворитись на окремий район, який, завдяки реноваційним процесам, зміг би перетворитись на самостійну структурну одиницю міста. Таким чином, в місті буде створено рівномірний розподіл населення, в залежності від потреб, по районах.

Саме тому, проблема нераціонального використання промислових зон може бути вирішена шляхом реновації цих споруд. Таким чином, правильно перебудовані промислові комплекси вирішать проблему маятникових міграцій в місті, що спричиняються постійним пасажиропотоком в декількох напрямках «від спальних районів - до центру» і навпаки.

Нові простори можна створювати не навмання, як це відбувається із сучасним міським планування, а використовуючи найкращий світовий досвід. Відповідно до якого промзона може стати місцем, де людина одночасно живе і працює, розважається і т.п.

Хоча і процес реновації є довготривалим та юридично складним, можна побачити, що Україна швидко набирає темпи та починає втілювати прогресивні зарубіжні підходи і методи реновації промислових зон, замість побудови нової нерухомості.

При тому, що об'єми великопролітної промислової архітектури спрямування складно перепрофілювати у будівлі медичного або навчального призначення для дітей дошкільного віку, їх перетворюють на торгівельні центри, житло, заклади харчування або приміщення спортивного чи культурного призначення.

На визначення функціонального спрямування споруди, що підлягає реновації, впливає значна кількість факторів, серед яких:

- розміщення споруди в системі міста та її зв'язок з транспортним та пішохідним сполученням

- зв'язок з основними вузлами концентрації значень різного спрямування

- історико-культурна цінність

- об'ємно-планувальна структура і конструктивна система об'єкту.

Досягнення задач реновації об'ємно-планувальної структури об'єкту відбувається шляхом застосування таких методів як прибудова та добудова окремих елементів та цілих будівель, надбудова декількох та мансардного поверхів, нашарування конструкцій на фасади та демонтаж елементів і секцій, заміна конструкцій Соколовська Ю.С. Сумарне використання принципу міцності та методів реновації при процесі реконструкції на об'ємно - планувальному рівні формують - принцип реконструкції елементів об'єкту реновації (Соколовська Ю.С.,2016).

Отже, спираючись на існуючий вітчизняний та зарубіжний досвід, можна відзначити, що Україна починає набирати обертів у проєктуванні та реновації промислових зон та комплексів.

Крім того на сьогодні існують такі негативні фактори, що стримують розвиток реновації в Києві та країні загалом:

- «індустріальне» мислення великої кількості людей, як спадок радянських часів, для яких перетворення заводу на громадський об'єкт є неприємним;

- слабкі темпи економічного розвитку в країні;

- відсутність державних та місцевих програм стимулювання розвитку занедбаних промислових територій;

- низький рівень обізнаності потенційних інвесторів в ревіталізації;

- низький рівень технологічного забезпечення будівельної галузі в країні;

- незадовільний стан щодо гарантій прав власності;

- зношеність інженерної інфраструктури міста та обмежена кількість вільних інженерних потужностей;

- відсутність чіткої містобудівної політики міста щодо розвитку промислових територій (Броневицький А.П., 2016).

Існує декілька основних принципів реновації промислових територій, спираючись конкретно на вітчизняний досвід:

- принцип пріоритету (визначення вектору спрямування, від якого залежить об'ємно-планувальне рішення);

- принцип комплексності являє собою набір заходів, які будуть спрямовані на перетворення функціонального спрямування та планувальних рішень;

- принцип формування безбар'єрного середовища (створення відкритих просторів для комофортного знаходження та перебування у них людей з обмеженими можливостями);

- принцип адаптації спирається на можливість підлаштування промислових масивів під структуру міста;

- принцип гуманізації являє собою створення нового, комфортного середовища, залежно від потреб людини та в якому будуть створені простори для задовільнення тих чи інших потреб.

Висновки

Отже, проаналізувавши досвід вітчизняних та зарубіжних праць, можна зробити висновки, що такий процес, як реновація, є дуже важливим аспектом у становленні сучасної архітектури та містобудувавння. Завдяки реновації, нині занедбані промислові райони, змінюють своє функціональне призначення та адаптуються до існуючої містобудівної системи, як самостійна структурна одиниця міста. Насамперед, це відіграє позитивну роль у декількох аспектах: екологічний (зменшення негативного впливу промислових відходів) , економічний (зменшення витрат на будівництво нової нерухомості та створення робочих місць) та соціальний (збільшення громадських просторів та відновлення пасажиропотоку в ту чи іншу частину міста).

Саме такий процес, як реновація, дозволить сформувати нові якісні споруди в межах міста, розкриваючи потенціал локації промислових центрів з іншого боку.

реновація промисловий громадський простір

Література

1. Агранович Г.М. Промышленная архитектура. Архитектура. Строительство. Дизайн.-М.- 1999.

2. Супрунович Юлія Олександрівна. Об'ємно-просторова організація торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель: дис. канд. архітектури: 18.00.02 Супрунович Юлія Олександрівна. -- К., 2007. - 172 с.

3. Шеришевский И.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений. - М.: Архитектура-С, 2004.

4. Туфлина О.Э. Развитие объектов нежилого фонда на основе принципов редевелопмента. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук. - М., 2009.

5. Т. Мазур, Є. Король «Промислові території як резерв функціонально-планувального розвитку центральної частини м. Львова» с. 164-179, 2011р

6. Броневицький А.П. Реновація промислових будівель Києва. --2016.

7. Бармашина Л.М., Кисіль С.С. Напрями реновації морально та фізично застарілих промислових будівель. - Випуск 24. 2010

8. Соколовська Ю.С. Об'ємно-планувальні принципи і методи реновації масової житлової і громадської забудови. - «Молодий вчений» №1(28) Частина 3, січень 2016 р.

9. Гнатюк Л.Р., Мельник М.В. Ревіталізація промислових об'єктів на прикладі м. Київ.

10. Чуйко Д.М. Современные направления интеграции исторический производственных объектов в городскую среду. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата архитектуры. - М. - 2007

11. Егошин В.С. Инновационные формы реновации депрессивных территорий современного города (на примере нефункционирующей промышленной зоны в г. Томске): магистерская диссертация / В.С. Егошин; Национальный исследовательский Томский политехнический университет (ТПУ), Школа инженерного предпринимательства (ШИП), Отделение социально-гуманитарных наук (ОСГН); науч. рук. Н.А. Колодий. Томск, 2018.

12. Пестрикова А.В., Бурда Е.А. Реновация промышленных территорий как один из эффективных методов улучшения городской среды.

13. Днепр - 2019

14. Белоусов В.Н. Реконструкция центров исторических городов: Сов.-фр. науч.- техн. сотрудничество / В.Н. Белоусов, Н.Н. Бочаров, В.А. Васильченко и др.; Центр.н.-и. и проект. ин-т по градостр-ву, М-во градостр-ва, жилища и транспорта Франции, Техн. упр. По градостр-ву. - М.: Стройиздат, 1987. - 224 с.: ил. - Библиогр.: с. 223-224.

15. Сеньковська Я.Т. Функціонально- планувальна реструктуризація територій промислових об'єктів міста (на прикладі м. Львова). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. - Львів - 2017

16. Руденко М.О. Архітектурно-планувальна організація громадських будинків і споруд на території рекультивованих кар'єрів (на прикладі Кривбасу). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. - Львів - 2017

Размещено на Allbest.ru