Архітектурне планування сучасної столиці на прикладі міста Вашингтон

Проблема архітектурного планування сучасного міста-столиці, зокрема збереження та підтримання рівня озеленення в центральній частині крупних мегаполісів постійно турбує науковців. Зокрема питання відповідного забезпечення монументальне, гідне і символічне місцерозташування урядових структур, музеїв та національних меморіалів, утримання парків відпочинку, місць громадських зібрань, винесення комерційної реклами за межі історичного центру міста-столиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питання розробки злагодженого та гармонійного плану столиці в різні часи привертало увагу науковців та дослідників. Дослідження проблем архітектурного планування висвітлено у працях вітчизняних науковців: управління містобудівних систем досліджував Дьомін М.М. [6], Є.Н Перцик досліджував геоурбаністику [7],

Раєвський І.С. представив розгляд площ класицизму [8, 9], а також зарубіжних серед яких зокрема. П.Колхін [1]. Окремі джерела та звіти розкривають специфіку заснування та розвитку окремих столиць світу [2-5].

Мета: про аналізувати архітектурно-планувальне рішення сучасного мегаполісу, на прикладі Вашингтону.

2. Основна частина

Вашингтон столиця США. Заснований в 1790 році, Вашингтон не входить до складу жодного зі штатів США і являє собою самостійну адміністративну одиницю Сполучених Штатів Америки - округ Колумбія (District of Columbia або проосто DC). Будучи столицею країни, Вашингтон є центром політичного життя американської держави. Тут розташована резиденція Президента США - Білий дім; тут в Капітолії збирається вищий законодавчий орган США - Конгрес; тут знаходиться Верховний суд США, федеральні міністерства та інші підрозділи Уряду США.

Основним творцем архітектурного вигляду міста став П'єр Ланфан, архітектор французького походження, інженер і містобудівник. 1791 року уряд уповноважив Ланфана розпланувати розташування нової столиці (рис.1).

У 1901 р. під впливом громадського руху «За красиве місто» на світ з'явився План Макміллана, який розвинув оригінальну ідею Ланфана і радикально перетворив вигляд алеї, прибравши сади, теплиці, дерева, комерційні й промислові будівлі (рис.2). План Макміллана відрізнявся від плану Ланфана тим, що алея стала представляти собою трав'яну галявину завширшки 300 футів на якій висаджені 4 ряди в'язів. Будівлі культурних закладів у вишуканому стилі мали б розташовуватися по боках алеї позаду в'язів.

Передбачалося зробити місто «чистою» столицею. З цією метою постійно обмежувався розвиток промисловості, і в даний час у місті, насправді, немає великих підприємств.

Будинки передбачалося побудувати в бароковому стилі, проспекти повинні були виходити радіально від прямокутних кварталів, щоб забезпечити місця для відкритого простору і озеленення.

План архітектора також припускав велику озеленену вулицю довжиною приблизно в одну милю і шириною близько 120 метрів. Ця вулиця існує зараз під назвою Національної алеї (рис. 3-5).

Сучасний план Вашингтону можна поділити на чотири нерівних сектора: північно-західний (NW), північно-східний (NE), південно- східний (SE) і південно-західний (SW).

Лінії перетину цих секторів сходяться на Капітолії.

Усі дорожні знаки в місті включають в записі скорочення сектора, щоб вказати на місце розташування об'єкта. Переважну більшість вулиць міста перетинають проспекти (авеню). Авеню, як правило, носять назву того чи іншого штату країни. Деякі вашингтонські вулиці особливо примітні, наприклад, Пенсильванія- Авеню, що поєднує Білий дім з Капітолієм, а на Массачусетс-авеню розташовані 59 посольств, через це вулицю іноді жартівливо називають «Посольський ряд».

Рис. 1

Рис. 2 План Макміллана, 1990 р.

Національна алея -- парковий, музейний та меморіальний комплекс просто неба у центрі столиці США. Під назвою «Національна алея» зазвичай розуміють відкритий простір між меморіалом Лінкольна і Капітолієм разом із монументом Вашингтона в центрі й Білим домом і меморіалом Джефферсона по боках. Інколи до складу Національної алеї також приписують площі, які офіційно входять до західного парку річки Потомак і конституційних садів.

Композиція: перехресні прямі лінії від Капітолію (рис. 3-а) до Меморіалу Лінкольна (рис. 3-б) та від Білого Дому до майбутнього Меморіалу Джефферсона, а на перехресті -- Монумент Вашингтона (рис. 3-в).

Національна служба парків США постановила, що Національна алея призначена, щоб:

1) Забезпечити монументальне, гідне і символічне місцерозташування урядових структур, музеїв та національних меморіалів, як передбачено планами Ланфана і Макміллана.

2) Завжди утримувати частину алеї «Західний парк Потомак», як публічний парк відпочинку.

3) Забезпечити існування алеї в серці столиці нації, як місце для національних заходів і особливе місце для громадських зібрань, тому що так знаходить своє вираження конституційне право на свободу слова і мирних зібрань.

4) Утримувати алею вільною від комерційної реклами із одночасною можливістю віддавати шану благодійникам.

Велику роль у архітектурно- планувальній структурі Національної алеї відіграють водні простори, що представлені басейнами.

Світловідбиваючий басейн Меморіалу Лінкольна (рис. 3-в) є найбільшим з багатьох світловідбиваючих басейнів в Вашингтоні. Басейн був розроблений Генрі Беконом, і побудований в 1922 -1923 роках. Це довгий і великий прямокутний басейн, що розташований на головній осі Національної алеї між Меморіалом Лінкольна та Монументом Вашингтона. Залежно від точки зору глядача, він відображає Монумент Вашингтона, Меморіал Лінкольна, дерева та небо.

Капітолійський світловідбиваючий басейн був включений у генеральні плани для району Національної алеї, у 1960-70-ті роки, щоб зменшити рух автомобілів навколо алеї та полегшити пішохідне та рекреаційне використання. Широкий, пологий нахил вапняку та сходи, що ведуть вниз від рівня землі, дозволяють розмістити відвідувачів, коли вони насолоджуються відображеннями Капітолію, навколишніх пам'яток та неба, у басейні.

Після будівництва дванадцятиповерхового житлового будинку «The Cairo» 1894 року, Конгрес прийняв закон про висоту будівель, який обмежив висотну забудову в місті.

Закон підправили 1910 року: висота забудови не може перевищувати ширину сусідньої вулиці плюс 20 футів. Через цей закон про висоту будівель у місті немає хмарочосів, проте за кордоном округу (через річку Потомак у Вірджинії) багато висотних будинків.

Рис. 4

Висновки з даного дослідження

архітектурний вашингтон озеленення дизайн

У формуванні гармонійного міста-столиці важливим етапом є створення архітектурного плану. Виходячи з аналізу архітектурно-планувального рішення важливим є створення центральної, паркової, історичної і меморіальної частини столиці, збереження її архітектурно- планувального вигляду та витонченості у майбутньому, дотримання гармонії при проектуванні нових будівель, що будуть оточувати дану частину. Невід'ємним також є планування системи мережі доріг, що будуть взаємопов'язані між собою та мають поєднувати головні об'єкти міста.

Перспективи подальших досліджень: аналіз сучасних столиць, що знаходяться на стадії планування та запровадження даних висновків для реалізації гармонійного плану сучасного міста-столиці.

Література

1. Kolchin, Peter (1994). American Slavery: 1619-1877. New York: Hill and Wang. с. 81.

2. National Park Service, 2008 Director's Report; National Park Service, U.S. Department of the Interior; Washington, D.C.; 2009

3. THE WORLD'S URBAN SYSTEMS: Sir Peter Hall, Vice Chair of Global Urban Development University. - London, UK, Global Urban Development, Volume 2, Issue 1, March 2006.

4. Why Metropolitan Economic Strategy is the Key to Generating Sustainable Prosperity and Quality of Life for the World, Global Cities. - Toronoto, Canada, S. a. // www. Globalcities.ca/presentations/Prague_Institute_MES_Report.doc

5. World Urbanization Prospects, United Nations. - NewYork, 2006. - 256 p.

6. Дёмин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. - К.: Будивельнык, 1991. - 184 с

7. Перцик Е.Н. География городов (геоурбанистика). - М.: Высш. шк., 1991. - 319 c

8. Ревський. І.С. Типологія площ класицизму за формою та планувальною прив'язкою до вуличної мережі / І.С. Ревський // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології / Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України. - К.: Хімджест, 2010. - Вип. 7. - с. 334 - 340.

9. Ревський. І.С. Інтерпретація, як один з методологічних принципів історико- архітектурного дослідження площ класицизму з метою їх реконструкції / І.С. Ревський // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології / Ін -т проблем сучасн. мист-ва Акад. мист-в України. - Київ: Фенікс, 2008. - Вип. 5. - с. 229 - 236.

References:

1. Kolchin, Peter (1994). American Slavery: 1619-1877. New York: Hill and Wang. s. 81.

2. National Park Service, 2008 Director's Report; National Park Service, U.S. Department of the Interior; Washington, D.C.; 2009

3. THE WORLD'S URBAN

SYSTEMS: Sir Peter Hall, Vice Chair of Global Urban Development University. - London, UK, Global Urban Development, Volume 2, Issue 1, March 2006.

4. Why Metropolitan Economic

Strategy is the Key to Generating Sustainable Prosperity and Quality of Life for the World, Global Cities. - Toronoto, Canada, S. a. // www. Globalcities.ca/

presentations/Prague_Institute_MES_Report.doc

5. World Urbanization Prospects, United Nations. - NewYork, 2006. - 256 p.

6. Dёmyn N.M. Upravlenye razvytyem hradostroytel'nykh system. - K.: Budyvel'nyk, 1991. - 184 s

7. Pertsyk E.N. Heohrafyya horodov (heourbanystyka). - M.: Vyssh. shk., 1991. - 319 c

8. Revs'kyy. I.S. Typolohiya ploshch klasytsyzmu za formoyu ta planuval'noyu pryv"yazkoyu do vulychnoyi merezhi / I.S. Revs'kyy // Suchasni problemy doslidzhennya, restavratsiyi ta zberezhennya kul'turnoyi spadshchyny: Zb. nauk. pr. z mystetstvoznavstva, arkhitekturoznavstva i kul'turolohiyi / In-t problem suchasn. myst-va NAM Ukrayiny. - K.: Khimdzhest, 2010. - Vyp. 7. - s. 334 - 340.

9. Revs'kyy. I.S. Interpretatsiya, yak odyn z metodolohichnykh pryntsypiv istoryko- arkhitekturnoho doslidzhennya ploshch klasytsyzmu z metoyu yikh rekonstruktsiyi / I.S. Revs'kyy // Suchasni problemy doslidzhennya, restavratsiyi ta zberezhennya kul'turnoyi spadshchyny: Zb. nauk. pr. z mystetstvoznavstva, arkhitekturoznavstva i kul'turolohiyi / In-t problem suchasn. myst-va Akad. myst-v Ukrayiny. - Kyyiv: Feniks, 2008. - Vyp. 5. - s. 229 - 236.

Размещено на Allbest.ru