Ревіталізація промислової архітектури: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕВІТАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ АРХІТЕКТУРИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Харчук Д.В., студентка групи АМ-21,

Нінічук М.В. старший викладач

Луцький національний технічний університет

Анотація

Харчук Д.В., Нінічук М.В.

Ревіталізація промислової архітектури: проблеми та перспективи.

У дослідженні проаналізовано історичний розвиток впровадження органічного будівництва та виявлено проблеми і перспективи використання даних технологій при ревіталізації одноповерхових і багатоповерхових промислових споруд.

Abstract

Kharchuk D., Ninichuk М.

Revitalization of industrial architecture: problems and prospects.

The study analyzes the historical development of the introduction of organic construction and identifies problems and prospects for the use of these technologies in the revitalization of single-storey and multi-storey industrial buildings.

Постановка проблеми

Однією із вагомих проблем творення архітектурного середовища в Україні є адаптація нефункціонуючих просторів промислових будівель і споруд, котрі були зведені у радянський період. Великі площі будівель і споруд стоять занедбаними - це становить екологічну та інфраструктурну проблеми міста, району тощо, окрім того, спричиняють значні фінансові витрати з міського бюджету.

У світовій практиці в останні десятиліття спостерігається активізація процесів ревіталізації промислових просторів, будівель і споруд. Такий підхід дозволяє реконструювати промислові будівлі та споруди при цьому змінивши їх функціональне призначення, зокрема, перетворюючись на офісні центри, торгівельно- розважальні комплекси, арт центри, культурні осередки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Про процес ревіталізації в своєму дослідженні пише Ніколас Перніс, де описує про міські перебудови та розвиток районів [1]; Річард Флорида досліджує про кризу урбанізму [2]; Тоні Прошіо Пол Гроган розповідає про план відродження міст [3].

Формування цілей статті. Метою дослідження є аналіз тенденції ревіталізації промислових споруд в Україні та світі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ревіталізація (rе - відновлювальна дія, vita - життя, як «повернення до життя») - відновлення занедбаних переважно старих промислових споруд та просторів, індустріальних районів у містах, шляхом їхньої реорганізації на технологічні хаби, культурні та туристичні об'єкти.

Сьогодні світова архітектурна практика ревіталізації промислових комплексів та територій ґрунтується на наступних підходах і принципах: відновлення міського середовища чи його частин; реновація комплексу адаптація під музейну функцію реновація міських кварталів.

Іноді друге життя можна дати не тільки будівлям чи промзонам, а цілим кварталам. На прикладі можна розглянути вулицю Жовтневу, що знаходиться у Мінську (Білорусь) і стала великим осередком стріт-арту.

Рисунок 1 - стріт-арт на вулиці Жовтнева у Мінську.

В Україні теж є спроби мислити масштабами районів: для колись потужного осередку промисловості, а нині одного з найбідніших районів Львова Підзамча [2] розробили окрему програму ревіталізації, а в Києві є ідеї трансформувати Поділ, значну частину якого займають колишні виробництва. ревіталізація органічне будівництво багатоповерховий

Рисунок 2 - колишній завод Галичскло на Підзамчі, нині - Fest Republic у Львові.

Інколи долю проекту вирішує ініціативна група. Якби не Friends of the High Line (організація), на місці старої колії в Нью-Йорку не було б знаменитого Гай-Лайн Парку [4]. У 1980 році залізнична гілка була закрита. У 1990-х роках власники вирішували питання про демонтаж залізниці разом із естакадою, але вирішенням проблеми було перетворення у паркову алею.

Рисунок 3 - Arts Priting House у Вільнюсі

Найбільшу вугільну шахту Рурського регіону «Цехе Цольверейн» (м. Ессен, Німеччина), перетворили в центр промислового дизайну, творчості і відпочинку.

Рисунок 4 - Гай-Лайн Парк в Нью-Йорку

Реструктуризація вугільної шахти вражає. Занедбані промислові будівлі та адміністративні приміщення «Цех Цольверейн»[5] перетворилися на культурні об'єкти - в ході реставрації зберегли індустріальний колорит і разом з тим вселили у споруди дух сучасності та креативності.

Сьогодні в приміщеннях шахти розміщуються музеї, серед яких «Шлях вугілля», в якому можна ознайомитися з умовами роботи шахтарів і технічним оснащенням шахти, музей дизайну Red Dot, серед експонатів якого товари широкого споживання, які стали лауреатами премії Red Dot Design Award, музей MargaretentDKh кераміка, виставки (зокрема, «Палац проектів Ілля Кабаков» - американський художник українського походження), кафе - одне з них приймає відвідувачів у приміщенні колишньої вуглемийки поблизу інформаційно-касового центру) і ресторани, один з яких вбудований у стару котельню шахти, та басейн, який взимку перетворюється на льодовий каток.

Рисунок 5 - Цехе Цольверейн» м. Ессен, Німеччина

В українських реаліях -- за відсутності державної підтримки, відповідного законодавчого регулювання, боротьби економічних інтересів -- часом дуже важать ентузіазм команди та суспільна підтримка. Добрим прикладом є вже згаданий «Зелений театр» [6] в Одесі. З 1990-х ця локація занепадала, а потім опинилась під загрозою знесення. Нині на території театру знаходиться відкритий лекторій, сцена, майданчики для дітей, також волонтери створили еко-ферму, де навчають вирощувати екологічно чисті овочі.

Рисунок 6 - «Зелений театр» в Одесі.

Утім, в Україні немає успішного фіналу у ревіталізації промислових споруд. Прикладом цього може стати завод «Промприлад», що знаходиться у Івано-Франківську [7]. Перші обговорення ревіталізації почалися у 2015 році. Тільки через два роки над переосмисленням території почали працювати «Тепле Місто», «ПАКТ Україна», «Львівська бізнес-школа УКУ». Команда орендувала третій поверх одного із корпусів заводу площею 1789 м². Зараз тут є школа для перукарів, бар, офіси компаній, конференц- зала, творча майстерня тощо. Щороку у Полтаві проводилися масові фестивалі, серед яких найчисельніші були фестиваль їжі та мистецтва, фестиваль українських брендів, благодійна книжкова барахолка. «Арт-платформу 11»[8] була виконана в стилі лофт, який поєднував в собі затишок та автентичність. Однак у 2017 році «Арт- платформу 11» закрили.

Рисунок 7 - «Промприлад», Івано-Франківськ

Рисунок 8 - «Арт-платформу 11», Полтава.

Висновки

Отже, в сучасній й практиці заміни функціонального призначення будівель і споруд спостерігається надання функцій розваг, мистецтва, комунікації. Найчастіше реанімовані промзони переорієнтовуються -- на мистецтво й креативні індустрії, парки та кампуси. Такий підхід дає можливість створювати соціо-культурні динамічні простори, що в свою чергу позитивно впливає на формування міської спільноти та уможливлює різноплановий розвиток молоді.

Перспективи подальших досліджень. Активний розвиток процесу ревіталізації дає змогу виникненню нових за своїм функціональним призначенням архітектурних будівель та споруд. Також зацікавленість людей питаннями екології та інфраструктурними проблемами міста, оскільки зведені споруди у радянський час займають великі територіальні площі та витрачають значну кількість міських коштів, дасть змогу влучно використовувати бюджет держави на технічні зміни у цій споруді для підтримання її міцності у нашому подальшому житті та розвивати певні види людських комунікацій у цих приміщеннях.

Перелік джерел посилання

1. Другий шанс. Як і навіщо міста ревіталізовують занедбані об'єкти. 2021.

2. Губарь, Олег (2005). Зелений театр. Одеський альманах «Дерибасовская -- Ришельевская» (Київ: Всесвітній клуб одеситів), с. 24.

3. Назарук М. Ревіталізаия - крок до еколого-збалансованого розвитку міста Львова. Вісник Львівського університету. 2016. Випуск 50. С. 271-276.

Размещено на Allbest.ru