До питання збереження унікальності рельєфу при будівництві арт-центру

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

ДО ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УНІКАЛЬНОСТІ РЕЛЬЄФУ ПРИ БУДІВНИЦТВІ АРТ-ЦЕНТРУ

Климчук Я.М., студентка гр. БЩм-21,

Ротко С.В., к.т.н., доц.,

Боярчук К.С., студентка гр. БЦІ-41

Анотація

Климчук ЯМ., Ротко С.В., Боярчук КС. До питання збереження унікальності рельєфу при будівництві арт-центру. Розглянуто два підходи при будівництві арт-центру в парку м. Рівне, один з яких забезпечує збереження унікальності природного ланшафту (лендформна архітектура), другий - традиційних підхід із улаштуванням благоустрою шляхом вертикального планування земельних мас.

Annotation

Klimchuk Ya.M., Rotko S.V., Bojarchuk KS. On the issue of preserving the uniqueness of the relief during the construction of the art center. Two approaches to the construction of an art center in the park of Rivne are considered, one of which preserves the uniqueness of the natural landscape (landscape architecture), the second - the traditional approach to landscaping through vertical planning of land.

Постановка проблеми

У сучасному світі актуальною є проблема збереження існуючого рельєфу при забудові. Адже складний та виразний рельєф може мати не лише рекреаційні та естетичні якості, а й культурно-історичне значення.

Огляд літератури за темою дослідження

Американський архітектор Луїс Генрі Саллівен (1856-1924) ще у 1890 році подав ідею на створення нового напрямку в архітектурі - лендформна архітектура (її ще називають «еко», «біо», «зеленою» архітектурою). Цю ідею згодом розвинув його учень Франк Ллойд Райтом (1869- 1956), який не лише пропагував «органічну архітектуру», а й створив власний стиль та принципи проектування. Зародження лендформної архітектури було пов'язано із застосуванням формальних стратегій - взаємозв'язку між архітектурою та ландшафтом. Значний вклад у розвиток даного напрямку внесли Діані Балморі, Кеннет Фрептон, Стен Аллен та інші [1].

Згодом даний підхід зробив архітектуру більш живою, адаптивною, текучою та здатною до змін, натурального процесу генерації форми будівництва, хоча будівлі є статичними. Відомі теоретики-практики того часу: Р. Торен, Ч. Девірен, П. Табб, Дж. Корнер та інші [1].

Лендформний підхід - це сучасний підхід до проектування будівлі, який створює ефект неперервного перетворення простору приміщень будівлі у ланшафт. При цьому головним формоутворюючим компонентом є рельєф місцевості. «2011 року Чарльз Дженкс, відомий теоретик та ландшафтний дизайнер, пропонує термін «лендформи» у своїй книзі «Всесвіт у ландшафті». Його розуміння природи базувалось на дизайні ландшафту, де лендформи були створені відповідно до природних процесів, але включали елементи сучасних наук та технологічного розвитку» [1].

Формування цілей статті

Тема дослідження зумовлена необхідністю збереження природної унікальності рельєфу на території парку в м. Рівне та його ландшафту.

Метою статті було дослідити лендформний напрямок в архітектурі, визначити його переваги у порівнянні з традиційним підходом при зведенні будівель, порівняти кошторисні розрахунки будівництва за обох підходів.

Виклад основного матеріалу дослідження

будівництво архітектура лендформний міський

Лендформна архітектура допомагає у реабілітації деградованих міських територій та рекреаційних зон.

Цей підхід є актуальним з погляду можливості покращення екологічної ситуації у містах.

Лендформний підхід грунтується на необхідності формування архітектурного простору у взаємному зв'язку з природою, на використанні природного компоненту, як матеріалу, що слугує доповненням будівлі.

Рис. 1 Приклади будівель, побудованих за лендформним підходом

Лендформні будівлі можуть бути: наземними (які розташовані на поверхні землі, при цьому не руйнують її природного рельєфу, прибудовані або вбудовані до схилу), напівзаглибленими, заглибленими, підземними [2].

Найрозповсюдженішим типом лендформних будівель є напівзаглиблені. Даний тип має низку переваг у порівнянні з іншими типами, а саме: створення необхідної інсоляції приміщень, вітрозахисту, мікроклімату, енергозбереження, захисту від вітру, дає можливість зберегти існуючий ланшафт та рослинний покрив. Створює комфортний візуальний ефект переходу будівельного простору у ландшафт.

Рис. 2 Еагйі-Ноше-Езіаіе-Еайепзітаззе - приклад маніфестації ландшафту

«Архітектура не повинна диктувати і пригнічувати природу, вона повинна співпрацювати з нею - це життєве кредо швейцарського архітектора П. Ветша, яке він реалізує в численних житлових спорудах, що не тільки повторюють форми м'яких природних пагорбів, але й максимально використовують земляний покрив як утеплювач стін і даху» [3]. Екологічно чистий природний компонент - земля - відмінно володіє функціями теплозахисту, що може зберігати та акумулювати сонячну енергію, виконує функцію звукозахисту, захисту від опадів, спеки, вітру тощо.

Рис. 3 Off та Duncan Lewis Scape architecture, Франція, Школа Жана Мулена (приклад маніфестації архітектури; а) перспективне зображення, б) розріз

За лендформного підходу необхідно детально вивчити характеристики та властивості існуючого грунту. Це полегшує прийняття проектних рішень щодо конструктивних елементів будівлі, зокрема - підпірних стін, вертикальних конструкцій.

Рис. 4 Композиція New Moesgaard Museum архіт. Н. Larsen (напівзаглиблена будівля): а) вигляд збоку; б) розріз

Досліджувана будівля за цього підходу запроектована монолітно-каркасною. Підпірна стіна по осях Ж, Л - монолітна залізобетонна, товщиною 300 мм.

Традиційний підхід полягає у влаштуванні благоустрою шляхом руйнування існуючого рельєфу. Інженерна підготовка території є однією з найважливіших елементів будівельного процесу. Вона сприяє раціональному використанню територій, на яких планується будівництво. Для цього виконують вертикальне планування площ. Основні завдання вертикального планування:

- раціональний розподіл земляних мас способом створення комфотних умов для будівництва;

- забезпечення організованого поверхневого водовідведення;

- дотримання балансу, рівності насипів і виїмок.

За традиційного підходу будівля запроектована з несучими стінами з газоблоків товщиною 300 мм.

Для порівняння економічної складової обох варіантів будівництва було виконано локальні кошторисні розрахунки, до складу яких було включено: витрати на матеріали, вартість усіх робіт, заробітню плату, вартість доставки та експлуатації машин на буд майданчику.

За результатами кошторисних розрахунків встановлено, що кошторисна вартість загально-будівельних робіт і матеріалів за другим варіантом нижча на 15%, кошторисна трудомісткість - на 17,6%.

Висновки

Згідно з завданням на проектування, однією з найважливіших поставлених задач було максимальне збереження існуючого рельєфу парку. Будівництво на міській території часто підкоряється логіці економічної доцільності, що в більшості випадків спричиняє деградацію природних компонентів. Враховуючи цей факт, можна підкреслити значні переваги лендформного підходу, який дозволяє зберегти не лише існуючий рельєф та багаторічну рослинність, а й зробити внесок у екологічну ситуацію.

З економічної точки зору традиційний підхід є дещо вигіднішим, проте недоліками тут є: залучення великої кількості спеціальної техніки для земляних робіт - планування та вивозу грунту; негативний вплив на існуючий рельєф парку та ефект «відрізання» архітектурними формами людини від природи. При цьому можуть бути спричинені небажані гідрогеологічні, ерозійні та гідрологічні процеси не лише у місці планування, а й на суміжних територіях.

Із калькуляції трудозатрат визначено, що тривалість будівництва за монолітно-каркасною схемою є значно довшою в часі. Проте така конструктивна схема має низку переваг, а саме: триваліший термін експлуатації, жорсткість конструкцій, що забезпечує міцність будівлі та чинить опір навантаженням від грунту, вільне планування внутрішнього простору будівлі.

Провівши аналіз двох підходів, врахувавши усі умови будівництва та завдання на проектування, прийнято рішення про будівництво за лендформним підходом, що дає можливість зберегти унікальний рельєф рівненського парку та його неповторний ландшафт.

Перелік джерел посилання

1. URL: https://gplan.com.iia/blog/lendfonnna-arhitektiira_2.

2. Новосельчук Н.Є., к. арх., доцент, Михайлова А.Б., студентка. Лендформний підхід у пректуванні як концепція сучасності. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві: зб. наук, праць. Луцьк: Луцький НТУ, 2021. Вил. 16. С. 115-121. Режим доступу:

3. https://drive.google.comYiie/d/lh9HObXb8BSNRrUALYjd7KbwY5giiHTu3n /view

4. Осиченко Г.О., Кондратюк Ю. Архітектура як частина ланшафту. URL: http: //boOk. net/index. php?p=achapter&bid= 12635&chapter= 1.

5. Кузнецова Я.Ю. Архітектурне формоутворення природоінтегрованих будівель і споруд»: дис канд. арх. 18.00.01 Харків, 2020. 200 с..

6. Будівництво на складному рельєфі. URL: http://4iia.co.ua/constraction/va3ac69a5c43b88421206d36_0.html.

7. URL: https://radaarch.kname.edii.ua/images/sampledata/Kiiznecova/3_51-65.pdf.

8. Іноземцева С.П., Ковальський Л.М. Основи архітектурного формоутворення. ВАТ «КиївЗНДіЕП», 2008.

9. Басок Б.І., Воробйов Л.И., Михайлик В.А., Луніна А.О. Теплофізичні властивості природного грунту. Інститут технічної теплофізики НАН України, 16.05.2008.77 с.

Размещено на Allbest.ru