Класифікація просторових транспортних утворень великого міста (на прикладі Києва)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана, кафедра регіоналістики і туризму

Льотна академія Національного авіаційного університету, кафедра туризму та авіаційних перевезень

Класифікація просторових транспортних утворень великого міста (на прикладі Києва)

І.О. Колотуха,

канд. геогр. наук, доцент

О.В. Колотуха,

д-р геогр. наук, завідувач

Анотація

У статті розглядаються питання класифікації пасажирських транспортних утворень великого міста (на прикладі Києва) за визначеними ознаками. Для досягнення вказаної мети здійснено спробу ідентифікувати пасажирські транспортні утворення міста, визначити їх основні функції та виконати класифікацію за масштабом, функціональною ознакою, обсягом пасажиропотоків, ступенем модальності.

Ключові слова: громадський транспорт, пасажирські транспортні утворення, класифікація, ідентифікація, ступінь модальності, Київ.

Аннотация

И.О. Колотуха, канд. геогр. наук, доцент

А.В. Колотуха, д-р геогр. наук, заведующий

Киевский национальный экономический университет имени В. Гетьмана, кафедра регионалистики и туризма,

Летная академия Национального авиационного университета, кафедра туризма и авиационных перевозок

Классификация пространственных транспортных образований большого города (на примере Киева)

В статье рассматриваются вопросы классификации пассажирских транспортных образований большого города по определенным признакам. Для достижения указанной цели предпринята попытка идентифицировать пассажирские транспортные образования города, определить их основные функции и выполнить классификацию по масштабу, функциональному признаку, объему пассажиропотоков, степени модальности.

Ключевые слова: общественный транспорт, пассажирские транспортные образования, классификация, идентификация, степень модальности, Киев.

Abstract

I.O. Kolotukh

O.V. Kolotukha

Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman, the Department of Regional Science and Tourism,

Flight Academy of the National Aviation University, the Department of Tourism and Aviation Carriage

Classification of spatial transport formations of a big city (on the example of Kyiv)

Problem Statement and Purpose. City public passenger transport is one of the essential services, which depends on both the economic complex development and the citizens' way of life. At the same time, a significant aspect of the public transport system study is its territorial organization. The purpose of the research is to identify passenger transport formations of Kyiv city and provide their classification according to selected criteria.

Data & Methods. In our study, it was of primary importance to choose result-oriented methods. We have utilized the basic scientific methods of socio-geographical research, namely system-structural analysis, analytical-statistical, statistical - economic, comparative-geographical, and cartographic.

Results. Identification and classification of intercity transport formations were carried out according to four classification criteria: scale (intracity transport hub, center, point), functions (formations based on objects receiving external passenger flows; formations based on objects regulating domestic passenger flows; transfer points), the volume of passenger traffic (large, medium, small) and the degree of modality (very complex, complex, medium, simple). As a result of the research, 9 large, 13 medium, and 18 small inner-city transport hubs were identified in Kyiv. According to the functional feature, three levels of passenger transport formations should be distinguished: transport formations near railway stations, railway stations, airports, bus stations, which receive and send external passenger flows directed to the city; transport formations, which mainly regulate intra-city passenger flows, first of all, metro stations, as well as several high-speed tram stops, some stations of the city electric train; railway stops, platforms, terminals of public transport, where passengers are picked up, dropped off and transferred from one vehicle to another. The highest degree of modality (very complex) is typical for the Central Railway Station, `Vydubychi' and `Pochayna' junctions, `Darnytsia', `Beresteiska' metro stations are complex.

Key words: public transport, passenger transport formations, classification, identification, degree of modality, Kyiv.

Основна частина

Надзвичайно важливою складовою функціонування міст виступає їх транспортна інфраструктура, передусім - система громадського транспорту (ГТ). Міські транспортні системи потребують підвищеної уваги як сполучні елементи, що впливають на ефективність функціонування міст в цілому та окремих районів. Громадський пасажирський транспорт великого міста, яким є столиця нашої держави - м. Київ, виступає однією з галузей його життєзабезпечення, від функціонування якої залежить як розвиток господарського комплексу, так і спосіб життя населення (Колотуха І. & Колотуха О., 2021). При цьому актуальним аспектом дослідження системи міського громадського транспорту, що часто залишається поза увагою, є його територіальна організація.

Суспільно-географічні дослідження транспортної системи України та її складових в останні роки здійснювали українські вчені В. Дорошенко, О. Бордун, К. Діденко, Н. Пашинська, М. Мацях, С. Отечко І. Савчук. Не лишилися осторонь і географічні дослідження ГТ. Так за останні роки були захищені дві кандидатські дисертації І. Рудакевича «Суспільно-географічні проблеми розвитку транспортної інфраструктури великого міста (на матеріалах обласних центрів Західного регіону України)» (Рудакевич, 2010) та П. Колядинського «Територіально-функціональна організація та стратегія розвитку великого міста (на прикладі міста Чернівці)» (Колядинський, 2012), в яких зачіпалися питання географії міського ГТ

Метою дослідження є ідентифікація пасажирських транспортних утворень міста Києва та їх класифікація за визначеними ознаками. Для досягнення мети ставилось завдання ідентифікувати пасажирські транспортні утворення міста Києва, визначити їх основні функції та виконати класифікацію за масштабом, функціональною ознакою, обсягом пасажиропотоків, ступенем модальності.

Цей етап дослідження системи ГТ міста Києва можна визначити як аналітико - синтетичний. Він присвячений аналізу організації структури міського ГТ, визначенню його компонентів, ідентифікації територіальних утворень. На цьому етапі важливим став вибір базових наукових методів суспільно-географічного дослідження, які спроможні досягненню певного результату. Тому тут застосовувалась ціла низка наукових методів дослідження - системно-структурного аналізу, аналітико-статистичний, статистично-економічний, порівняльно-географічний, картографічний.

Завдяки системно-структурному аналізу визначалися елементи, функціональні зв'язки та територіально-ієрархічна організація системи ГТ в м. Києві, досліджувалася функціонально-компонентна структура цієї системи. Аналітико - статистичний метод дозволив визначити та проаналізувати головні показники роботи міського ГТ та пріоритети його розвитку, економічні показники розвитку міського ГТ, особливо у порівнянні одних видів міського ГТ з іншими. Для спів - ставлення рівнів розвитку міського ГТ в різних великих містах України і світу застосовується порівняльно-географічний метод.

Важливим аспектом нашого дослідження виступає класифікація транспортних утворень в межах великого міста. Адже переважна більшість пасажирів міського ГТ при переміщенні містом вимушена робити 2-4 пересадки, передусім, на роботу та з роботи. Ключовим моментом у такому переміщенні є швидке переміщення на довгі відстані. В Києві це можливо завдяки метрополітену, а також, в низці ситуацій, - швидкісному трамваю та міській електричці. При цьому, автобус, трамвай, тролейбус та маршрутні таксі виконують, в більшості випадків, функцію підвозу, доправлення пасажирів до станцій метро (зупинок швидкісного трамваю, платформ міської електрички). Місця таких пересадок утворюють вузлові пункти пасажирської транспортної системи в межах міської агломерації. Отже, ідентифікація пасажирських транспортних утворень міста Києва, визначення їх функцій та класифікація виступають важливим моментом нашого дослідження (рис. 1).

За визначенням російського географа І. Нікольського, «транспортний вузол - це пункт перетину і розгалуження шляхів сполучення декількох видів транспорту (не менше двох видів магістральних шляхів)». На переконання І. Нікольського, транспортний вузол з його складним господарством і різноманітними функціями є об'єктом спеціального географічного вивчення, як частина виробничо-територіального комплексу. При цьому автор розуміє під транспортним вузлом населений пункт, в якому перетинаються магістральні шляхи різних видів транспорту (Нікольський, 1978).

Рис. 1. Класифікація внутрішньоміських пасажирських транспортних утворень

На нашу думку, внутрішньоміський транспортний вузол (далі - транспортний вузол) - це комплекс засобів сполучення у пункті стику декількох видів міського громадського транспорту, а також примикань одного або декількох видів зовнішнього пасажирського транспорту, що спільно виконують операції з обслуговування перевезень пасажирів у межах міста.

Якщо розглядати транспортний вузол як систему, то це - сукупність транспортних процесів і засобів для їхньої реалізації в місцях стикування двох або декількох міських магістральних видів транспорту та видів зовнішнього пасажирського транспорту, що примикають до них. Можна стверджувати, що у транспортній системі міста вузли виконують функцію регулюючих клапанів. При цьому, збій у роботі одного такого клапана може призвести до проблем для всієї системи (Колотуха, 2019b).

Внутрішньоміський транспортний центр (далі - транспортний центр) - комплекс засобів сполучення у пункті стику двох-трьох ліній одного виду внутрішньоміського громадського транспорту та одного виду зовнішнього пасажирського транспорту з одним-двома видами внутрішньоміського (Колотуха, 2019b).

Внутрішньоміський транспортний пункт (далі - транспортний пункт) - визначене та спеціально обладнане місце посадки та висадки пасажирів в обраний вид міського пасажирського транспорту у вигляді зупинок, платформ, терміналів тощо (Колотуха, 2019b).

За функціональною ознакою, на нашу думку, слід розрізняти три рівні пасажирських транспортних утворень в межах міської агломерації (рис. 1).

I рівень - транспортні утворення поблизу вокзалів, залізничних станцій, аеропортів, автостанцій, які приймають-відправляють зовнішні пасажиропотоки, спрямовані в місто. В Києві це - Центральний залізничний вокзал (включаючи Південний та Приміський вокзал), залізничні станції Дарниця, Київ-Дніпровський, Почайна (Київ-Петрівка), Видубичі, Київ-Московський, Київ-Волинський, Борщагівка, Святошин; аеропорт Київ (Жуляни); Центральний автовокзал, автостанції Київ, Поділ, Видубичі, Дачна, Південна, Дарниця, Полісся та Теремки.

II рівень - транспортні утворення в межах міської агломерації, які переважно регулюють внутрішньоміські пасажиропотоки. Це - передусім, станції метро, а також чимало зупинок швидкісного трамваю та деякі станції міської електрички (пасажирські залізничні зупинкові пункти Троєщина, Троєщина-2, Рубежівський, Лівобережна, Зеніт, Вишгородська, Сирець, Караваєви дачі, Лівий берег). На низку цих утворень зав'язані кінцеві та проміжні зупинки зовнішнього пасажирського транспорту - приміських та рейсових автобусів, маршрутних таксі, електричок тощо.

III рівень - зупинкові пункти, платформи, термінали міського ГТ - автобусу, трамваю, тролейбусу, міської електрички, маршрутних таксі, на яких здійснюється посадка-висадка та пересадка пасажирів.

Однак, на нашу думку, найбільш репрезентативною буде класифікація пасажирських транспортних утворень за обсягом пасажиропотоку (осіб за добу) (рис. 1). Пасажирські транспортні утворення, які обслуговують пасажиропотік від 10 тис. осіб на добу, на нашу думку, слід класифікувати як транспортні вузли. За цією ознакою нами виділено такі транспортні вузли:

- крупні - обслуговують пасажиропотік від 40 тис. осіб на добу і більше;

- середні - обслуговують пасажиропотік від 25,0 до 39,99 тис. осіб на добу;

- малі - обслуговують пасажиропотік від 10,0 до 24,99 тис. осіб на добу.

Пасажирські транспортні утворення, які, в більшості своїй, обслуговують пасажиропотік від 2 до 9,9 тис. осіб на добу, слід класифікувати як транспортні центри. Пасажирські транспортні утворення, які в більшості своїй, обслуговують пасажиропотік менше 2,0 тис. осіб на добу, слід класифікувати як транспортні пункти.

Станом на кінець 2019 р. до крупних внутрішньоміських транспортних вузлів нами віднесено 9 - Центральний залізничний вокзал (64,1 тис. осіб/добу), станція метро Лісова (56,7 тис.), станція метро Академмістечко (56,5 тис.), станція метро Мінська (46,9 тис.), станція метро Лівобережна (46,7 тис.), станція метро Дарниця (45,4 тис.), вузол Почайна (44,5 тис.), станція метро Контрактова площа (41,7 тис.), вузол Видубичі (40,1 тис.) (табл. 1).

Станом на кінець 2019 р. до середніх внутрішньоміських транспортних вузлів нами віднесено 13 - це станції метро Позняки (39,9 тис.), Лук'янівська (39,8 тис.), Чернігівська (38,2 тис.), Житомирська (34,9 тис.), Оболонь (33,5 тис.), Політехнічний інститут (29,9 тис.), Либідська (29,3 тис.), Теремки (28,9 тис.), Героїв Дніпра (28,5 тис.), Святошин (27,4 тис.), Шулявська (26,2 тис.), Харківська (26,1 тис.), Площа Льва Толстого (25,8 тис.) (табл. 2).

Станом на кінець 2019 р. до малих внутрішньоміських транспортних вузлів нами віднесено 18 - це станції метро Печерська (26,4 тис.), Палац спорту (25,4 тис.), Нивки (24,3 тис.), Дружби народів (22,8 тис.), Деміївська (21,3 тис.), Васильківська (21,2 тис.), Берестейська (20,9 тис.), Осокорки (20,7 тис.), Університет (20,0 тис.), Бориспільська (16,7 тис.), Дорогожичі (16,0 тис.), Тараса Шевченка (15,5 тис.), Голосіївська (14,6 тис.), залізнична станція Дарниця (14,6 тис.), станції метро Виставковий центр (13,7 тис.), Іподром (13,4 тис.), Поштова площа (13,1 тис.), Сирець (11,0 тис.) (табл. 3).

До внутрішньоміських транспортних центрів міста Києва слід віднести пасажирські транспортні утворення, що сформувалися на базі пересадкових станцій метро (Хрещатик (33,7 тис.) - Майдан Незалежності (31,5 тис.) та Театральна (15, 1 тис.) - Золоті ворота (20,8 тис.), лінійні станції метро (Олімпійська (31,2 тис.), Арсенальна (21,8 тис.), Палац «Україна» (19,0 тис.), Кловська (11,8 тис.), які хоч і перевищують визначені кількісні вимоги до транспортних вузлів (пасажиропотік від 10 тис. осіб/добу), але з якими напряму не стикуються інші види міського ГТ.

До транспортних центрів, як нами вище визначено, слід також віднести всі пасажирські транспортні утворення, які, обслуговують пасажиропотік від 2 до 9,99 тис. осіб на добу. Це, передусім, - станції метро Славутич (6,9 тис.), Вирлиця (6,7 тис.), Червоний Хутір (4,8 тис.), Дніпро (2,6 тис.), а також Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни) (7,7 тис.), Центральний автовокзал (6,0 тис.), пасажирські залізничні зупинкові пункти Троєщина, Троєщина-2, Рубежівський, Лівобережна, Вишгородська, Зеніт, Сирець, Караваєви дачі, Лівий берег (приблизно від 2,0 до 8,5 тис.), автостанції, які не входять до складу транспортних вузлів - Поділ, Дачна, Дарниця, Полісся та Теремки (приблизно від 2,0 тис.), чимало станцій швидкісного трамваю, що стикуються з іншими видами пасажирського ГТ.

До внутрішньоміських транспортних пунктів міста Києва слід віднести пасажирські транспортні утворення, які в більшості своїй, обслуговують пасажиропотік менше 2,0 тис. осіб на добу, та представлені зупинковими пунктами, платформами, терміналами міського ГТ - автобусу, тролейбусу, трамваю, міської електрички, маршрутних таксі. Так, в підпорядкуванні КП «Київпастранс» станом на початок 2019 р. знаходилася 2751 зупинка пасажирського ГТ Як транспортний пункт слід ідентифікувати станцію метро Гідропарк (5,0 тис.), яка виконує лише одну функцію - висадки-посадки пасажирів і не є пересадочним пунктом.

Таблиця 1. Крупні внутрішньоміські транспортні вузли міста Києва

1. Колотуха І., Колотуха О. Концепції розвитку сучасного міста і роль в них транспорту. Регіон-2021: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 21 жовтня 2021 р.). Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2021. С. 142-143.

2. Колотуха І. О. Громадський транспорт міста Києва: суспільно-географічне дослідження: дис…. канд. геогр. наук. 11.00.02. Київ, 2019. 227 с.

3. Колотуха І. О. Ідентифікація транспортних утворень Києва. Регіон-2019: стратегія оптимального розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 16-17 жовтня 2019 р.). Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019. С. 210-213.

4. Колядинський П.В. Територіально-функціональна організація та стратегія розвитку великого міста (на прикладі міста Чернівці): автореф. дис. канд. геогр. наук. Чернівці, 2012. 20 с.

5. Никольский И.В. География транспорта СССР. М.: изд-во Москов. ун-та, 1978. 285 с.

6. Рудакевич І.Р. Суспільно-географічні проблеми розвитку транспортної інфраструктури великого міста (на матеріалах обласних центрів Західного регіону України): автореф. дис…. канд. геогр. наук: 11.00.02; Львів.нац. ун-т ім. І. Франка. Л., 2010. 20 с.

7. Савчук І. Г. Закономірності розвитку магістрального транспорту столиці України та її передмістя. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки. 2020. Т. 25, вип. 2 (37).

8. Савчук І.Г, Нагорний Т.В. Просторова організація трамвайного транспорту великого міста (на прикладі Києва). Український географічний журнал. К., 2018. №2. С. 56-62.

References

1. Kolotukha I. & Kolotukha O. (2021). Kontseptsii rozvytku suchasnoho mista i rol v nykh transportu (Concepts of modern city development and the role of transport in them). Region-2021: strategy of optimal development: materials of the international scientific-practical conference (Kharkiv, October 21, 2021). Kharkiv: KhNU named after VN Karazin. [in Ukrainian].

2. Kolotukha I.O. (2019a). Hromadskyi transport mista Kyieva: suspilno-heohrafichne doslidzhennia (Public transport of the city of Kyiv: socio-geographical research) (Candidate's Dissertation). Kyiv. [in Ukrainian].

3. Kolotukha I.O. (2019b). Identyfikatsiia transportnykh utvoren Kyieva (Identification of transport formations of Kyiv). Region 2019: strategy of optimal development: materials of the international scientific-practical conference (Kharkiv, October 16-17, 2019). Kharkiv: KhNU named after VN Karazina. [in Ukrainian].

4. Koliadynskyi P.V. (2012). Terytorialno-funktsionalna orhanizatsiia ta stratehiia rozvytku velykoho mista (na prykladi mista Chernivtsi) (Territorial and functional organization and development strategy of a large city (on the example of the city of Chernivtsi)). (avtoref. Candidate's Dissertation). Chernivtsi.

5. Nykolskyi Y.V. (1978). Heohrafyia transporta SSSR (Geography of transport of the USSR). Moscow: Moscow University Press. [in Russian].

6. Rudakevych I.R. (2010). Suspilno-heohrafichni problemy rozvytku transportnoi infrastruktury velykoho mista (na materialakh oblasnykh tsentriv Zakhidnoho rehionu Ukrainy) (Socio-geographical problems of development of transport infrastructure of a big city (on the materials of regional centers of the Western region of Ukraine)). (avtoref. Candidate's Dissertation). Lviv. [in Ukrainian].

7. Savchuk I.H. (2020). Zakonomirnosti rozvytku mahistralnoho transportu stolytsi Ukrainy ta yii peredmistia (Regularities of development of main transport of the capital of Ukraine and its suburbs). Visnyk ONU. Ser.: Heohrafichni ta heolohichni nauky. 2020. T. 25, vyp. 2 (37). [in Ukrainian].

8. Savchuk I.H. & Nahornyi T.V. (2018). Prostorova orhanizatsiia tramvainoho transportu velykoho mista (na prykladi Kyieva) (Spatial organization of tram transport of a big city (on the example of Kyiv)). Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. K., 2018. №2. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru