Житлове будівництво в селах Наддніпрянщини у другій половині ХХ століття (на матеріалах польових досліджень у с. Галаганівка на Черкащині)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житлове будівництво в селах Наддніпрянщини у другій половині ХХ століття (на матеріалах польових досліджень у с. Галаганівка на Черкащині)

Владислав Беденко

Житлове будівництво в селах Наддніпрянщини у другій половині ХХ століття (на матеріалах польових досліджень у с. Галаганівка на Черкащині)

У пропонованій статті розглядається сучасний стан житлового будівництва у селах Наддніпрянщини. Сучасна сільська архітектура була створена переважно у 1950-1960-х рр., що, по-перше, є наслідком процесу поступової модернізації житлових споруд на фоні зростання індустріального розвитку УРСР, та, по-друге, якщо брати саме с. Галаганівку переселення десятків сімей із затоплених територій у ході будівництва Кременчуцької ГЕС. При цьому під час будування зберігалися традиційні форми житла хоч і з сучаснішими матеріалами. Наприклад, традиційні чотирисхилі дахи почали покривати шифером, в рідких випадках черепицею або залізом.

Огляд даної статі заснований на прикладі даних із с. Галаганівка, яке належить до Черкаського р-ну Черкаської обл. та підпорядковане Чигиринській міській раді. Автором було розглянуто закономірності розвитку сільських житлових приміщень протягом ХХ-ХХІ ст., подано характеристику їхнього зовнішнього вигляду (включно із переліком основних будівельних матеріалів, які на сьогодні є найбільш поширеними серед місцевого населення), проведено аналіз поширених наразі жител із хатами ХІХ ст. Питання, розглянуте у даній роботі, є актуальним напрямком етнологічної науки, оскільки воно висвітлює процес переходу від традиційної сільської архітектури до сучасної.

На жаль, спеціалізовані дослідження, присвячені вивченню розвитку сільського будування другої половини ХХ-ХХІ ст. на сьогодні практично відсутні, а окремо представлені роботи з дотичних теми не висвітлюють всі аспекти даної галузі. Саме тому основними джерелами, на основі яких було проведено дослідження, стали Поземельні книги, які зберігаються в Галаганівському старостинському окрузі, та матеріали із власних архівів автора.

Ключові слова: архітектура, село, будівництво, Черкащина, Наддніпрянщина.

HOUSING CONSTRUCTION IN THE VILLAGES OF THE DNIEPER REGION IN THE SECOND HALF OF THE XXth CENTURY (ON THE BASIS OF FIELD RESEARCH MATERIALS IN THE VILLAGE OF HALAHANIVKA, CHERKASY REGION)

Vladyslav Bedenko

The proposed article considers the current state of housing construction in the Villages of the Dnieper Region. Modern rural architecture was created in the 1950s - 1960s, which is, firstly, a result of the process of modernization residential buildings in the course of growing industrial development of the USSR, and, secondly, if we talk about Halahanivka, resettlement of many families from flooded areas during the construction of Kremenchuk HPP. At the same time, during the building, traditional forms of housing remained, albeit with more modern materials. For example, traditional hipped roofs began to be covered with slate, in rare cases with tiles or iron.

The review of this article is based on the example of data from Halahanivka, which belongs to Cherkasy district of Cherkasy region and is subordinated to the Chyhyryn City Council. The author considered the regularity of development of rural house building in the XX-XXI centuries, the characteristic of their appearance (including the basic building materials which are the most common among the local residents today), the comparison of the modern houses with houses of the XIX centuries. The issues considered in this paper are a relevant direction of ethnological science, it highlights the process of transformation from traditional rural house building to modern.

Unfortunately, specialized researches of the development of rural house building in the second half of XX-XXI centuries to date, there are almost none, and some of the research presented on this topic do not cover all aspects of this area. So the main sources for our article were the Land Records, which are stored in the Halahanivskyi Starostinskyi District, and materials from the author's own archives.

Keywords: architecture, village, construction, Cherkasy region, Dnieper region.

В сьогоднішній архітектурі українських сіл, їх забудові досі зберігаються має цікаві регіональні відмінності. їх дослідження є, на нашу думку, перспективним напрямом в етнологічній науці.

У запропонованій статті спробуємо охарактеризувати зміни у забудові сіл Наддніпрянщини у другій половині ХХ ст., спираючись, в основному, на результати власних польових досліджень.

Складність висвітлення обраної нами теми, у першу чергу, пояснюється тим, що фахова література з вивчення особливостей сучасної забудови Наддніпрянських сіл практично відсутня. Серед дослідників слід назвати архітекторку З. С. Гудченко (Гудченко 2010), яка досліджує загальні риси розвитку сучасної сільської архітектури, та І. А. Ажаман (Ажаман 2013). Втім, остання розглядає лише економічні аспекти розвитку сучасної сільської архітектури. Таким чином, здебільшого наше дослідження базується на аналізі погосподарських книг, які ведуться при сільських радах (сільських територіальних (об'єднаних) громадах) та складаються із особових рахунків, в яких містяться відомості про всіх членів сім'ї, які проживають в господарстві (в тому числі дані щодо кількості землі, будівель і худоби, що знаходяться в особистому користуванні родини), а також проведених нами опитуваннях мешканців с. Галаганівка (всього було опитано 12 респондентів). житлове будівництво село наддніпрянщина

Результати проведених опитувань свідчать про те, що більшість сучасних житлових споруд у с. Галаганівка були зведені упродовж 1950-1970-х рр. Це було пов'язано як з процесом відбудови зруйнованих осель під час війни, так і з індустріальним розвитком СРСР, завдяки чому відбулося розширення виробництва і відповідне поширення більш практичних будівельних матеріалів, які стали доступні селянам. Ще одним важливим чинником, який вплинув на прискорення темпів будівництва у середині ХХ ст., стали вимушені переселення людей нових місць, що було спричинено, зокрема, затопленням населених пунктів у зв'язку з будівництвом ГЕС на Дніпрі.

За деякими даними загальні втрати житлових будівель у селах УРСР під час війни становили 590 000 одиниць (Хохол 1967, с. 9). Галаганівка порівняно не сильно постраждала від військових дій: із 450 дворів було пошкоджено 28 господарств (Солодар 2010, с. 46). Тому велика кількість хат, збудованих тут у 1950-1970-х рр. була зумовлена, по-перше, модернізацією житлових споруд на фоні зростання індустріального розвитку УРСР і, по-друге, вимушеним переселенням до с. Галаганівка мешканців інших сіл внаслідок затоплення територій під час будівництва Кременчуцької ГЕС у другій половині 1950 рр. Так, у Чигиринському районі під затоплення потрапило 1067 га сільськогосподарських угідь і 12 населених пунктів (Солодар 2010, с. 53). Селянам, будинки яких потрапили під затоплення, виділялись кошти і ділянки для будівництва нових помешкань, зокрема і у с. Галаганівка. Таким чином, у другій половині 1950-х рр. у селі з'явилися десятки нових дворів.

Дослідження погосподарських книг показало, що до 1919 р. в селі було збудовано 93 будинки, у 1920-1945 рр. - 69; у 1946-1960 рр. - 147 (саме в цей період відбувалося переселення людей із затоплених частин району); у 1961-1970 рр. ще 53, за період 1971-1980 - 44, з 1981 року до 1990 р. - 25, протягом 1991-2021 рр. було збудовано лише 12 будинків (Погосподарські книги). Таким чином, станом на кінець Хх ст. переважна більшість хат була побудована протягом 1946-1970 рр. З цього виходить, що наше дослідження, в основному, демонструє архітектурні особливості хат та подвір'їв середини та другої половини ХХ ст. Аналогічна тенденція прослідковується не лише у с. Галаганівка, а й по інших населених пунктах регіону. Наприклад, статистичні дослідження у с. Шендерівка на Черкащині показали, що при загальній кількості у 461 двори, хати, збудовані до 1941 р. становлять - 9%, збудовані у період 1946-1970 рр. - 71%, збудовані після 1970 р. - лише 20% (Гудченко 2010, с. 57).

Звертаючись до етнографічних джерел дізнаємось, що на початку ХХ ст. найпоширенішою конструкцією будинків на Наддніпрянщині був каркас з дерев'яною закидкою, рідше зустрічався зруб. Найбільш простим і найдавнішим різновидом було однокамерне житло, в якому єдине приміщення мало безпосередній вихід на вулицю. Двокамерне житло було поширене в XIX ст. - така хата мала одне житлове приміщення та сіни. Трикамерне житло набуло масового поширення в Україні наприкінці XIX - на початку XX ст. Житлові будинки з таким плануванням, окрім хати й сіней, мали ще й комору. В цьому регіоні набула поширення «хата через сіни» та «хата на дві половини». Як правило, стіни приміщення обмазувалися глиною (як житлові, так і господарські споруди). Дахи мали іноді пластичну обробку солом'яної стріхи (гребінь даху, а подекуди і кутові стріхачі). Характерною ознакою житла Наддніпрянщини було фарбування напільної стіни глинами різноманітних відтінків. Іноді так само фарбували і стіни господарчих приміщень (сіни, комора) (Самойлович 1972, с. 26).

Розвиток науково-технічного прогресу в УРСР у середині ХХ ст. вніс суттєві зміни у життя селянства. Тоді відбулася модифікація їхнього житлового простору: з'явилися нові споруди, відбувалося прокладання газо-, водопроводу тощо. Таким чином, вид та тип двору, хати і господарських приміщень середини ХХ ст. має ряд відмінностей від дворів кін. ХіХ - поч. ХХ ст.

Для правильного розуміння респондентами поставленого нами питання щодо типів дворів у якості прикладу їм було показані ілюстрації з книги «Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник» (Пономарьов та ін. 1994, с. 16). Отже, респондентам на вибір було подано п'ять варіантів типів дворів: вільний, однорядний, дворядний, Г-подібний і периметраль- ний. У результаті близько 66% респондентів зазначили, що їхній двір має дворядну систему забудови, 17% мали периметральний двір і 17% - вільну забудову дворів (Архів автора). Сьогодні більшість дворів мають дворядну форму забудови, хоча до середини ХХ ст. традиційним для цієї місцевості був вільний тип двору (Наулко та ін. 1993, с. 104).

Також за тією ж методикою нами було поставлене питання щодо варіантів розташування подвір'я відносно вулиці (Пономарьов та ін. 1994, с. 17). З результатами опитування 50% респондентів зазначили, що їхній двір має наближене розташування відносно вулиці, що є традиційним розташуванням двору для центрально-українського регіону (Наулко та ін. 1993, с. 104), 33% - мають безпосереднє розташування двору, і лише 17% респондентів мають віддалене розташування свого двору відносно вулиці (Архів автора).

Обов'язковим елементом кожного двору є наявність невеликого городу або садка. Загальна площа подвір'їв варіюється від 0,4 га до 1,15 га. Найчастіше зустрічаються подвір'я площею від 0,30 до 0,45 га (32%). Часто подвір'я менші - від 0,16 до 0,30 га (24%). Дворів площею від 0,45 га близько 34% (Погосподарські книги).

Детальніше варто зупинитися на характеристиці конструкцій, зовнішнього вигляду і планування будинків. Дані погосподарських книг свідчать, що 93% будинків в селі мають каркасну конструкцію, ще 5% є повністю цегляними, і лише 2% будівель є зрубними. Близько 40% споруд були побудовані з глини та очерету. При цьому варто зауважити, що близько 35% будівель у селі, які першопочатково будувалися як очеретяно-глиняні, пізніше були обкладені цементною плиткою (в погосподарських книгах матеріал таких будинків зазначений як цемент та очерет) або цеглою. Ще 5% будинків також є очеретяно-глиняними, фасад яких, однак, ніколи не був обкладений додатковими матеріалами, через що станом на січень 2022 р., вони знаходяться в аварійному стані.

Серед інших конструкцій споруд можна назвати глинобитні та потім обкладені цеглою оселі, які із загальної кількості будинків складають 26%. 16% житла збудовані з саману (невипалена цегла з суміші глини, піску та соломи) і також обкладені цеглою. Окремою категорією є так звані хати «дранки», які складають невелику частину житлового фонду (близько 13%). Такий тип будівель переважає лише в одній частині села (кутку Луки), і час їх спорудження збігається з часом будівництва житла для переселенців із затоплених сіл.

В регіоні існують різні варіанти конструкцій даху. Сьогодні найпоширенішою є чотирисхилий дах, який побутує у цьому регіоні з ХІХ ст. Головною відмінністю сучасних покрівель є матеріал, яким вони вкриті. Так, наприклад, переважна більшість дахів сьогодні вкрита шифером, в рідких випадках черепицею. Серед інших варіантів зустрічаються також залізні покриття даху, але у с. Галаганівка є лише один такий житловий будинок.

Важливим є дослідження типів будинків, які сьогодні поширені на досліджуваній території. В ході опитування було з'ясовано, що 66% респондентів мають традиційне трикамерне житло з двома житловими кімнатами, яке було поширене на цій території і в кінці XIX ст. (Данилюк 2008, с. 39). Якщо говорити детальніше, то 25% від загальної кількості опитаних мають «хату на дві половини», 16% - «хату через сіни», 16% - «дві хати підряд», 8% - «хату і хатину». Ще 8% мають трикамерне житло, але лише з одним житловим приміщенням, 16% - двокамерне житло і 8% респондентів і сьогодні мають однокамерне житло (Архів автора).

Кількість кімнат у будинках варіюється від однієї до шести. При цьому будинків з однією житловою кімнатою лише 44, а з двома - 208 і трьома - 124. Чотирикімнатні будинки мають лише 55 сімей. Більше 5 кімнат всього в 12 будинках. Більшість будинків мають площу від 53 до 61 м2, близько 34% мають трішки меншу площу - від 39 до 51 м2, ще 21% мають площу від 63 до 75 м2. Менше 39 м2 - всього в 10% будинків, а більше 75 м2 - 7% (Погосподарські книги).

Таким чином, сучасна планування будинків с. Галаганівка лише частково зберегло традиційні форми будівництва, які були поширені тут у ХІХ ст. Модернізація та прискорений індустріальний розвиток УРСР у середині Хх ст. значно вплинув на поліпшення житлових умов сільських жителів, через що велика частина узвичаєних прийомів житлобудування перестала бути актуальною. При цьому продовжувались використовуватись старі архітектурні форми будівництва за допомогою сучасних матеріалів, як, наприклад, обкладання глиняних будинків цеглою. Наше дослідження не претендує на повне розкриття теми але ми сподіваємось, що актуалізація даної тематики приверне увагу дослідників до неї.

Referenses