Типологічні особливості дитячих просторів в інтер'єрах громадських закладів сімейного відвідування

Размещено на http://allbest.ru

12

Київський національний університет технологій та дизайну

Типологічні особливості дитячих просторів в інтер'єрах громадських закладів сімейного відвідування

Малік О.І., Абизов В.А., Булгакова Т.В.

Анотація

Метою дослідження є виявлення основних типологічних особливостей просторів тимчасового перебування дітей у громадських інтер'єрах сімейного відвідування, а також уточнення таких понять як «громадський заклад сімейного відвідування» та «дитячий простір в громадських закладах сімейного відвідування».

Методологія. В дослідженні використано аналіз літературних джерел; структурно-системний, та порівняльний аналіз; натурні обстеження; синтез результатів дослідження.

Результати. Розвинуто понятійний апарат дизайну середовища за рахунок уточнення понять «громадський заклад сімейного відвідування» та «простори для дітей в громадських закладах сімейного відвідування».

Визначено, що простори для дітей в інтер'єрах громадських закладів сімейного відвідування можуть бути поділені за певними характеристиками.

Наукова новизна. Набув подальшого розвитку понятійний апарат дизайну середовища, вперше визначені типологічні особливості дитячих просторів у громадських закладах сімейного відвідування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх застосування для дизайнерів при проєктуванні інтер'єру, меблів і обладнання для дитячих просторів в громадських закладах сімейного відвідування.

Ключові слова: інтер'єр; громадський заклад сімейного відвідування; дитячий простір; місце тимчасового перебування дітей; типологія; дизайн.

Вступ

Сьогодні відвідування різноманітних громадських закладів, торгівельних, розважальних, громадського харчування та інших, всією сім'єю, разом із дітьми, стає нормою. Досить актуальним стає запит на створення спеціальних дитячих просторів в таких закладах, адже це надає можливість дитині цікаво проводити час поряд з батьками, а батькам, не залишаючи дитину вдома, користуватись основною функцією закладу. Але на сьогодні чітко не визначене саме поняття дитячих просторів в громадських закладах сімейного відвідування і відповідно їх типологія, що утруднює для дизайнерів розробку як самих просторів так і обладнання, зокрема спеціальних ігрових меблів для них. В сучасних умовах розвитку суспільства все яскравіше проявляється потреба урізноманітнити обладнання громадських просторів, оскільки розширюється їх функціональне призначення та охоплення аудиторії. Нові громадські центри відзначаються великими розмірами, вони складаються з багатьох різноманітних закладів, де можна провести час як дорослим, так і дітям.

Громадські заклади, за попитом населення, стають більше орієнтовані на сімейний відпочинок. При цьому, вони можуть бути призначені для певного віку, а можуть враховувати інтереси різних вікових категорій членів сім'ї, дозволяючи проводити час разом. Тим не менш, універсальні простори для відпочинку всієї сім'ї повинні враховувати потреби всіх членів родини.

Слід зазначити, що тенденція створення дитячих ігрових просторів в громадських закладах сімейного відвідування на даний момент отримує все більший розвиток. Це обумовлено не тільки загальними тенденціями формування комфортного середовища для людини в містах загального користування, а й нагальними потребами споживачів.

Приклади досить значної кількості таких об'єктів у вітчизняних закладах демонструють різноманітні проблеми. Серед них: відсутність врахування важливих чинників: вид закладу; характер можливого в його рамках проведення дозвілля; доцільність характеристик кольорової гами; безпека середовища для дітей та його естетичні якості; застосування типових рішень без адаптації до певного простору; не достатня відповідність конструктивно - технологічних рішень обладнання дитячого простору його функціональному призначенню. Таким чином, недостатня дослідженість понять «громадський заклад сімейного відвідування» та «дитячий простір в громадських закладах сімейного відвідування» і відповідно їх типології утруднює для дизайнерів розуміння гармонійного формування як самих просторів так і обладнання, зокрема спеціальних ігрових меблів для них.

Аналіз попередніх досліджень Огляд літературних джерел за темою дослідження дозволив сформувати уявлення про характер та рівень її розробки на даний момент. Питання проектування дитячого середовища вирішується на державному рівні у формі нормативних документів. В українському законодавстві акцент робиться на вимогах безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків [7].

У законодавчих положеннях задокументовані вимоги відносно матеріалів, конструкцій і розмірів ігрового обладнання та ударопоглинаючих покриттів. Однак, дана інформація стосується проектування ігрових елементів дитячих прибудинкових майданчиків у зовнішньому середовищі [6]. Особливості проектування обладнання для формування дитячих ігрових середовища в громадських закладах взагалі не наведені. В умовах сучасного проектування дитячого середовища в закладах громадського призначення використовують окремі положення, що стосуються конструкції та розмірів ігрового обладнання [6].

Проблема формування середовища, що сприяє розвитку дітей, була детально опрацьована М. Монтессорі. Практично вперше розвиваюче середовище було розглянуто в якості найважливішої передумови розкриття дитиною внутрішнього потенціалу - актуалізувала вільну самостійну діяльність дитини у створеному педагогом просторово-предметному середовищі. М. Монтессорі вважає, що завдання педагога полягає, насамперед, у наданні дитині різних засобів для саморозвитку, а також ознайомлення її з правилами користування предметами оточуючого світу. До шкіл з нетрадиційними методами навчання відносяться також вальдорфські школи, їх просторову структуру та предметне наповнення досліджували О.М. Дячок [9], Р. Рааб [4], Д.Ю. Косенко [12].

Г.Н. Пантелєєв дослідив матеріальне облаштування приміщень дитячого садка з позиції його впливу на розвиток дитини. Робота була націлена на моделювання оптимального предметно-просторового середовища дитячих садків [13].

Пол Куртіс і Роджер Сміт, педагоги з США, представили в якості результатів свого дослідження предметно-просторового середовища дитячих закладів певні рекомендації для облаштування дитячих просторів для активних ігор. Сучасні дослідники Д. Юстус [3], Д. Катіс та М. Картер [2], Л. Дейлі [1] також приділяють увагу формуванню розвиваючого предметного середовища, що розглядається ними як система матеріальних об'єктів діяльності дитини для її духовного і фізичного розвитку. Серед вітчизняних дослідників слід відзначити Т. Ернст [10], О.Дячок [8].

Типологічним особливостям розважальних закладів присвячені роботи В.А. Абизова, О.М. Вовкотруб [5], І.В. Петрової [14]. Ці дослідження розглядають окремий тип громадських закладів і не торкаються функції сімейного відвідування в них та специфіки дитячих просторів.

В дослідженні Ю.С. Бондарчук [6] наголошено, що інформація про наявність дитячих ігрових просторів в різноманітних громадських закладах (готелях, санаторіях, аеропортах, вокзалах чи морських портах) частково представлена на сайтах. Теж саме можна сказати про кафе, ресторани, торгові, культурні та розважальні центри. Така інформація представлена як додаткова пропозиція для відвідувачів з дітьми і в ній презентується розширений функціонал певного закладу. Метою створення таких просторів є формування в громадських закладах цілісної системи сервісу, націленою на підвищення попиту і отримання прибутку.

В роботах дослідників ми не знаходимо детальної розробки поняття громадських закладів з функцією сімейного відвідування та поняття дитячого простору або простору тимчасового перебування дитини в таких закладах, а також визначення типологічних особливостей таких просторів, що є важливим для їх проєктування.

Постановка завдання. Уточнити поняття «громадський заклад сімейного відвідування» та «простори для дітей в громадських закладах сімейного відвідування»; визначити типологічні особливості просторів тимчасового перебування дітей у громадських інтер'єрах сімейного відвідування.

Результати дослідження

Громадські заклади сімейного відвідування - це, в першу чергу, дозвільні заклади, що передбачають різни форми проведення вільного часу всій сім'єю. До них відносяться торгівельно-розважальні центри, заклади громадського харчування, спортивні заклади, кінотеатри і т. ін. В цих закладах потрібно перебачити комфортність перебування дитини в усіх зонах. Окремо слід зазначити, що поширюється тенденція забезпечення ігровими кімнатами та зонами і інших громадських закладів, в яких перебування дітей взагалі не передбачене, але батькам зручно отримати певні послуги, поки їх дитина перебуває під наглядом в зручному місці.

Слід зазначити, що визначення понять «розважальна зона», «дитяча зона», «ігровий майданчик», «ігрова кімната» відсутні в українському законодавстві. Вважається, що дитячий майданчик - це територія, на якій розташовані елементи дитячого вуличного ігрового обладнання з метою організації змістовного дозвілля. У п.2.1.48 «Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки» зазначається, що «обладнання дитячого ігрового майданчика - є обладнання, з яким або на якому діти можуть грати в приміщенні або на відкритих майданчиках, індивідуально або групою, на свій розсуд і за правилами» [15].

Громадські заклади сімейного відвідування - це заклади, що передбачають забезпечення дозвілля громадян будь-якого віку, в тому числі - дітей, в яких сімейний відпочинок ставиться в пріоритеті, що обумовлює різні види активності саме для всіх членів родини одночасно. Це потребує організації простору з урахуванням потреб всіх членів родини та їх фізіологічних параметрів за допомогою меблів різних типів.

Також слід розглянути поняття простору для дітей в громадському закладі сімейного відвідування. Таке формулювання є дуже узагальненими, тим не менш доволі часто використовується в спеціальній літературі. Цей простір може мати різнопланові характеристики стосовно своєї організації та вигляду. В першу чергу в громадських закладах сімейного відвідування організовують саме розважальні простори, що забезпечують потреби дітей різного віку в активному ігровому відпочинку. Останнім часом поширюється тенденція створення не просто розважального простору для дітей, а простору розвиваючого. І це стосується не тільки дитячих дошкільних закладів. Простір цього типу стає затребуваним і в закладах сімейного відпочинку. Тематичні заняття дітей є більш контрольованими, ніж самостійні жваві розваги, хоч і під наглядом батьків чи співробітників закладу.

Таким чином, простір для дітей в громадському закладі сімейного відвідування - це простір який обумовлює наявність певної функціональної складової, що дозволяє використовувати його для різних видів активності дитини, у тому числі таких, що сприяють її всебічному розвитку.

Тенденція включення дитячих просторів, що не відносяться до освітніх або установ дозвілля в структуру громадських будівель досить активно розвивається в усьому світі. Ця тема відкрила нові форми дитячої зайнятості. Для комфортного перебування дорослого з дитиною створюються спеціалізовані дитячі простори різної площі та місткості, спрямовані на розвиток творчих умінь і навичок, що водночас відволікають дитину від використання гаджетів в період зайнятості дорослого. Їх можна зустріти в адміністративних будівлях (в т.ч. в багатофункціональних центрах), банках, бібліотеках, лікарнях, готелях, в мережах харчування, торгових центрах, аеропортах та інших будівлях громадського призначення.

Аналіз світового досвіду створення місць для дозвілля дітей в громадських будівлях продемонстрував різноманітність підходів до їх організації. Було виявлено, що параметри і функціональні характеристики дитячих просторів знаходяться в залежності від величини і функції громадського простору, в якому вони створюються, а також від часу перебування в ньому дорослого з дитиною. У разі розміщення їх в невеликих холах банків, бібліотек, лікарень, багатофункціональних центрів, що характеризуються короткочасним перебуванням (від 5 до 30 хв.), предметно-просторове наповнення, як правило, обмежується окремим ігровим елементом або невеликим дитячим куточком. У свою чергу, в громадських просторах великих будівель з досить тривалим часом перебування (від 30 хв. до 2 год.), таких як торгові і торгово-розважальні центри, готелі, аеропорти, кафе, ресторани, для дітей виділяється значно більший простір, формуються окремі дитячі майданчики і навіть виділяються самостійні приміщення і комплекси.

В даний час значного поширення набувають простори, що забезпечують умови для розвиваючого дозвілля: творчість, інтелектуальний, екологічний та фізичний розвиток. Перші два напрями, в свою чергу, включають малювання, ліплення, конструювання, театр, читання і інтелектуальну гру в якості видів дозвільної діяльності. Компоненти предметно-просторового середовища, що використовувані при цьому, впливають на розвиток певних навичок у дітей. Дрібну моторику і спритність розвивають системи нав'язування на нитки і пересування складних предметів по складним лабіринтами, малювання, ліплення, конструктивна творчість; просторове сприйняття геометричних співвідношень і форм розвивають конструктори різних типів; деякі психотерапевтичні проблеми вирішують самодіяльний театр, тематичні ігри; сенсомоторні функції, сенсорне сприйняття формуються за допомогою ігор з складовими і динамічними елементами, експерименти з матеріалами і речовинами; рушійна активність розвивається при включенні в предметне наповнення середовища обладнання для фізичних занять.

В.А. Абизов і О.М. Вовкотруб наголошують, що серед розважальних закладів найбільш поширеними є дитячі та сімейні розважальні комплекси, що «... розміщуються в окремих приміщеннях (стаціонарних чи тимчасових) або ж функціонують як структурна складова іншого закладу (наприклад, торгово-розважального центру або музею)» [5]. Розглядаючи розважальні центри, вони визначають особливості їх формування. Розважальна складова присутня в значній більшості торговельних об'єктів, що обумовлено певними економічними причинами. Рекреаційно-розважальні та спортивно-розважальні заклади розраховані на спільне відвідування, але в них все ж таки переважає функціонал для дорослих. Розважально-відпочинкові комплекси також враховують інтереси різних вікових груп, тобто відносяться до закладів сімейного відпочинку.

Найбільш поширена класифікація закладів культури та дозвілля представлена І.В. Петровою. Вона визначає заклади за наступними характеристиками: кількісний склад; напрям діяльності;демографічна ознака;функціональна ознака; статева ознака; зміст діяльності; вік учасників дозвілля [15].

Розглянемо типологію закладів сімейного відвідування, що відносяться до індустрії дозвілля чи розваг. Згідно з існуючою типологією громадських закладів, до цієї категорії відносяться заклади (організації, установи), чия основна діяльність пов'язана із задоволенням потреб людини в розвагах. Їх можна поділити на групи:

- спортивно-видовищні - спорт-клуби, басейни, катки, скеледроми та ін.;

- розважальні - цирки, ігротеки;

- видовищні - театри, кінотеатри, відео-зали;

- культурно-просвітницькі - бібліотеки / медіатеки, музеї, виставкові простори, культурні центри, клуби за інтересами;

- заклади громадського харчування;

- торгівельні та торгівельно-розва- жальні центри (комплексна функція) [8].

В рамках цих закладів має формуватися система просторів тимчасового перебування дітей. Простори тимчасового перебування дітей у громадських інтер'єрах сімейного відвідування можуть бути класифіковані за різними параметрами. Вони визначаються функцією закладу, передбаченим форматом перебування дітей, ступенем «ізоляції», віковою групою, можливостями варіативності. Нами пропонується наступна класифікація дитячих просторів в громадських закладах сімейного відвідування.

1. За характером архітектурного простору.

· Замкнутий простір - окреме приміщення (кімната) в структурі закладу (рис. 1) [17].

Рис. 1. Приклад закритого дитячого простору, ресторан «Fabius», Столичне шосе, 70, Київ, Україна

дитячий архітектура розважальний ігровий

· Напіввідкритий простір - має межі у вигляді напівпрозорих перегородок (зі склом, без скла), що відокремлюють його від загального простору закладу, але залишається візуальний зв'язок (рис. 2) [18].

Рис. 2. Приклад напіввідкритого дитячого простору, торговый центр «Oberpollinger», Neuhauser Str. 18, 80331 MQnchen, Germany

· Відкритий простір - входить у загальний простір закладу, межі позначені умовно за допомогою різних оздоблювальних матеріалів, меблів, обладнання, декоративного освітлення (рис. 3) [11].

Рис. 3. Приклад відкритого дитячого простору, книжковий магазин «HUGENDUBEL AM STACHUS»,

Karlsplatz 11-12, 80335 MQnchen, Germany

2. За ступенем «ізоляції».

· Закрита зона (ігрова кімната). На даний момент досить поширеним елементом громадських закладів стала дитяча ігрова кімната - це відокремлений простір зі спеціальним обладнанням, де батьки можуть залишити свого малюка розважатися на певний проміжок часу. Дитина знаходиться під наглядом дорослих весь цей час. Такі кімнати існують автономно від загального простору закладу, простори розраховані цілком на дитячу ергономіку.

· Відкрита зона (ігровий простір). Наступні простори розраховані на спільне проведення часу дітей та батьків. Вони побудовані на врахуванні ергономічних параметрів всіх учасників, при цьому вік дітей тут може значно різнитися.

Диференціація за віком. Дитячі ігрові чи спортивно-ігрові простори мають певну диференціацію за віком дітей, оскільки вік обумовлює фізичні можливості та інтереси дитини. В першу чергу мова йде про безпеку - саме на цьому оснований вибір меблів та обладнання.

3. За диференціацією за віком

· Від 1 до 3 років - передбачена присутність одного з батьків.

· Від 3 років - до 6 років - «традиційний» варіант дитячих ігрових кімнат (закрита зона).

· Від 7 до 10 років - передбачено більше активних розваг - трансформовані меблі.

· Від 11 - до 14 років - спортивні, інтерактивні ігри.

4. За видами занять - функціональне наповнення простору.

· Активні ігри.

· Пасивні ігри та розвиваючі заняття.

· Перегляд відео, художніх та спортивних виступів і т.ін.

· Прийняття їжі.

Така типологія впливає на формоутворення дитячого простору, характер і конструктив дитячих меблів, вибір відповідних матеріалів та буде корисною при формуванні гармонійного дитячого середовища в громадських закладах сімейного відвідування.

Висновки

Уточнено поняття «громадські заклади сімейного відвідування» та «простори для дітей в громадських закладах сімейного відвідування». Перше поняття передбачає забезпечення дозвілля громадян будь-якого віку, в тому числі - дітей. Сімейний відпочинок ставиться в пріоритеті, що обумовлює різні види активності саме для всіх членів родини одночасно. Це потребує організації простору з урахуванням потреб всіх членів родини та їх фізіологічних параметрів за допомогою меблів різних типів. Друге поняття обумовлює наявність певної функціональної складової, що дозволяє використовувати його для різних видів активності дитини. Простір для дітей може мати різнопланові характеристики стосовно своєї організації та вигляду. В громадських закладах сімейного відвідування організовують саме розважальні простори, що забезпечують потреби дітей різного віку в активному ігровому відпочинку. Запропоновано класифікацію просторів для дітей в громадських закладах сімейного відвідування за характером архітектурного простору, за ступенем «ізоляції», за диференціацією за віком, за видами занять - функціональним наповненням простору. Така типологія допоможе у формуванні архітектури шкіл з нетрадиційними методами простору для дітей в громадському закладі сімейного відвідування з урахуванням функції закладу; в проєктуванні необхідного ігрового обладнання та меблів у відповідності до специфіки дитячого простору та відкриває напрями подальших досліджень стосовно його дизайну у відповідності до типологічних характеристик.

Використовуючи дану типологію просторів для дітей в подальшому передбачається розробити класифікацію дитячих меблів з огляду на можливості їх використання в громадських закладах сімейного відвідування.

Література

1. Daly L., Beloglovsky M. Loose Parts: Inspiring Play in Young Children. Yorkton Court MN: Redleaf Press, 2015. 232 p.

2. Curtis D., Carter M. Designs for Living and Learning, Second Edition: Transforming Early Childhood Environments. Yorkton Court MN: Redleaf Press, 2015. 360 p.

3. Justus Sluss D. Supporting Play in Early Childhood: Environment, Curriculum, Assessment. China: 2005. 336 p.

4. Raab R. Die Waldorfschule baut: Sechzig Jahre Architektur der Waldorfschulen - Schule als Entwicklungsraum menschengemaBer Baugestaltung. Redakteur A. Klingborg. Verlag Freies Geistesleben, 1982. 285 р.

5. Абизов В. А., Вовкотруб О. М. Особливості типології та дизайну розважальних закладів Art and Design. 2018. № 3. С. 30-40. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/artges 2018 3 5.

6. Бондарчук Ю. С. Принципи проектування дитячого ігрового середовища в закладах громадського призначення: дис. ... канд. мистецтвознавства. Харків, 2016. С. 310.

7. Вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків. URL: http://www.uazakon. com/big/text427/pg4.htm. (Дата доступу 28.08.2022).

8. ДБН В.2.2-9-2009. Громадські будинки та споруди основні положення. ДНАОП. Законодавча база. URL: https://dnaop.com (Дата доступу 28.08.2022).

9. Дячок О. М. Принципи формування навчання: автореферат . канд. архітектури: спец. 18.00.02. Київ: 2000. 20 с.

10. Ернст Т. К. Принципи формування архітектурного формування дитячих освітньо-виховних закладів: автореферат ... канд. архітектури: спец. 18.00.02. Київ: 2007. 20 с.

11. Книжковий магазин в Мюнхені «HUGENDUBEL AM STACHUS», Karlsplatz 11-12, 80335 MQnchen https://kindermuenchen.com/ 2019/10/22/spielecken-muenchen-altstadt/ (Дата доступу 10.10.2022).

12. Косенко Д. Ю., Мезенцева О. І. Предметно-просторова складова освітнього середовища: досвід вальдорфської школи Сборник научных трудов SWorld, 2012. Т. 25, № 4. С. 60-67

13. Шнтєлєєв Г. Н. Еще раз о предметной среде для детей. Техническая эстетика. 1976. № 7. С. 11-13.

14. Петрова І. В. Розважальний комплекс в сучасній Україні: проблема типології. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2015. Вип. 10. С. 140-148.

15. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки. Дата прийняття 01.03.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405- 06#Text (Дата доступу 28.08.2022).

16. Позичайло А. Ростемо чемпіонами. Lvivska Gazeta 2012. № 20. URL: https://issuu.com/6133/ docs/lvivska gazeta 20 for issuu (Дата доступу 28.08.2022)..

17. Ресторан «Fabius» у Києві, Столичне шосе, 70, Київ. URL: https://www.tarantino-family.com/ua/ promo/set-restoranov-fabius-v-kieve-adres-vremya-raboty-kontakty/ (Дата доступу 10.10.2022).

18. Торговый центр «Oberpollinger», Neuhauser Str. 18, 80331 MQnchen. https://kindermuenchen. com/2019/10/22/spielecken-muenchen-altstadt/ (Дата доступу 10.10.2022).

References

1. Daly, L., Beloglovsky, M. (2015). Loose Parts: Inspiring Play in Young Children. Yorkton Court MN: Redleaf Press [in English].

2. Curtis, D., Carter, M. (2015). Designs for Living and Learning, Second Edition: Transforming Early Childhood Environments. Yorkton Court MN: Redleaf Press [in English].

3. Justus Sluss, D. (2005). Supporting Play in Early Childhood: Environment, Curriculum, Assessment. China [in English].

4. Raab, R. (1982). Die Waldorfschule baut: Sechzig Jahre Architektur der Waldorfschulen - Schule als Entwicklungsraum menschengemaBer Baugestaltung. Redakteur A. Klingborg. Verlag Freies Geistesleben [in German].

5. Abyzov, V. A., Vovkotrub, O. M. (2018). Osoblyvosti typolohii ta dyzainu rozvazhalnykh zakladiv [Features of the typology and design of entertainment establishments]. Art and Design, 3, 30-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artges 2018 3 5 [in Ukrainian].

6. Bondarchuk, Yu. S. (2016). Pryntsypy proektuvannia dytiachoho ihrovoho seredovyshcha v zakladakh hromadskoho pryznachennia [Principles of designing a children's play environment in public institutions]. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Vymohy bezpeky do obladnannia dytiachykh ihrovykh maidanchykiv [Safety requirements for children's playground equipment]. URL: http://www. uazakon.com/big/text427/pg4.htm (Last accessed: 28.08.2022) [in Ukrainian].

8. DBN V.2.2-9-2009. Hromadski budynky ta sporudy osnovni polozhennia. DNAOP. Zakonodavcha baza [State building regulations V.2.2-9-2009 Public buildings and structures, the main provisions. DNAOP. Legislative framework]. URL: https://dnaop.com (Last accessed: 28.08.2022) [in Ukrainian].

9. Diachok, O. M. (2000). Pryntsypy formuvannia arkhitektury shkil z netradytsiinymy metodamy navchannia [Principles of forming the architecture of schools with non-traditional teaching methods]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

10. Ernst, T. K. (2007). Pryntsypy formuvannia arkhitekturnoho formuvannia dytiachykh osvitno- vykhovnykh zakladiv [Principles of architectural formation of children's educational institutions] Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

11. Knyzhkovyi mahazyn v Miunkheni «HUGENDUBEL AM STACHUS» [Bookstore in Munich «HUGENDUBEL AM STACHUS», Karlsplatz 11-12, 80335 MQnchen. URL: https:// kindermuenchen.com/2019/10/22/spielecken- muenchen-altstadt/ (Last accessed: 10.09.2022) [in Russian].

12. Kosenko, D. Yu., Mezentseva, O. I. (2012). Predmetno-prostorova skladova osvitnoho seredovyshcha: dosvid valdorfskoi shkoly [The subject-spatial component of the educational environment: the experience of the Waldorf school]. SWorld, 25, 4, 60-67 [in Ukrainian].

13. Panteleev, H. N. (1976). Eshche raz o predmetnoi srede dlia detei [Once again about the subject environment for children]. Tekhnycheskaia estetyka - Technical aesthetics, 7, 11-13 [in Russian].

14. Petrova, I. V. (2015). Rozvazhalnyi kompleks v suchasnii Ukraini: problema typolohii [Entertainment complex in modern Ukraine: the problem of typology]. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Filosofiia, kulturolohiia, sotsiolohiia - Bulletin of the Mariupol State University. Series: Philosophy, cultural studies, sociology, 10, 140-148 [in Ukrainian].

28.08.2022) Pravyla budovy i bezpechnoi ekspluatatsii atraktsionnoi tekhniky [Rules for the construction and safe operation of amusement equipment]. Standartinform Publ., 2006. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0405-06#Text (Last accessed: [in Ukrainian].

15. Pozychailo, A. (2012). Rostemo chempionamy. [We grow as champions]. Lvivska Gazeta, 20. URL: https://issuu.com/6133/docs/lvivska gazeta 20 for issuu (Last accessed: 28.08.2022) [in Ukrainian].

16. Restoran «Fabius» u Kyievi [Restaurant "Fabius" in Kyiv]. Stolychne shose, 70, Kyiv. URL: https://www.tarantino-family.com/ua/promo/set-restoranov-fabius-v-kieve-adres-vremya-raboty-kontakty/ (Last accessed: 10.09.2022) [in Ukrainian].

17. Torhovyi tsentr «Oberpollinger»[Oberpollinger Shopping Center]. Neuhauser Str. 18, 80331 MQnchen. https://kindermuenchen.com/ 2019/10/22/spielecken-muenchen-altstadt/ (Last accessed: 10.09.2022) [in Russian].

Abstract

Typicalogical features of children's spaces in public family visit interiors

Malik O. I., Abyzov V. A., Bulhakova T. V.

Kyiv National University of Technologies and Design, Ukraine

Purpose. This study aims to identify the main typological features of spaces for children's temporary stay in public interiors for family visits, as well as to clarify such concepts as "public institution for family visits" and "children's space in public institutions for family visits".

Methodology. The study used the analysis of literary sources; structural and systemic and comparative analysis; physical examinations; synthesis of research results.

Results. The conceptual apparatus of environment design has been developed by clarifying the concepts of "public institution for family visits" and "spaces for children in public institutions for family visits". It was determined that spaces for children in the interiors of public institutions for family visits can be divided according to certain characteristics.

The classification of spaces for children in public institutions for family visits is proposed according to the nature of the architectural space, the degree of "isolation", age differentiation, and according to the types of activities - functional filling of the space. Such a typology will help in the formation of space for children in a public institution for family visits, taking into account the function of the institution; in the design of the necessary play equipment and furniture in accordance with the specifics of the children's space and opens directions for further research regarding its design in accordance with the typological characteristics.

Scientific novelty. The conceptual apparatus of environment design has gained further development, typological features of children's spaces in public institutions for family visits have been determined for the first time.

Practical significance of the obtained results lies in the possibility of their application for designers when designing the interior and equipment for children's spaces in public institutions for family visits.

Keywords: interior; public institution for family visits; children's space; place of temporary stay of children; typology; design.

Размещено на Allbest.ru