Декоративні елементи в архітектурі Станіславова 1920-1930-х рр.
Стильові особливості декоративних елементів архітектури Станіславова 1920-1930-х рр. Визначення рис зародження стилю ар деко на прикладі кількох громадських та житлових споруд Станіславова початку XX ст. Тенденції розвитку урбаністичної сфери міста.
Рубрика | Строительство и архитектура |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.04.2023 |
Размер файла | 49,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
ДЕКОРАТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ В АРХІТЕКТУРІ СТАНІСЛАВОВА 1920-1930-х рр.
Галина КОМАН, старший лаборант
кафедри методики викладання образотворчого
і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну
Івано-Франківськ
Анотація
У статті висвітлено стильові особливості декоративних елементів архітектури Станіславова 1920-1930-х рр. Внаслідок руйнування, заміни оздоблювальних елементів споруд відбувається нівелювання стилістичних рис архітектури сучасного Івано-Франківська. Цим викликана потреба у глибинному вивчені та науковому аналізі ще збережених деталей архітектури.
Простежено риси зародження стилю ар деко на прикладі кількох громадських та житлових споруд Станіславова початку XX ст. У статті висвітлено основні тенденції розвитку урбаністичної сфери міста, які сприяли його розбудові як у центральній, так і в периферійній зонах та появі архітектурних об'єктів у новій стилістиці. На зміну чуттєвих, натуралістичних, примхливих рис архітектури стилю сецесії прийшли лаконічні, стримані, чіткі форми стилю ар деко.
На основі систематизації та узагальнення результатів натурних обстежень архітектури Станіславова міжвоєнного періоду виявлено характерні композиційні особливості та мотиви архітектурного декору в стилі ар деко. Визначено, що домінуючими декоративними елементами в архітектурі міста цього періоду були: геометризований кований метал, «діамантовий» руст, ліпний декор у вигляді рельєфних фризів чи окремих деталей, членування фасаду пілястрами чи аркоподібними заглибленнями. Серед мотивів часто зустрічаються мотиви павутини, зигзагоподібні елементи, стилізовані барокові завитки. Варто сказати, що декоративні елементи підпорядковуються загальній архітектурній формі. Оскільки для стилю ар деко характерним є стилізування форм архаїчних культур, у Станіславові є зразки архітектурного декору з мотивами давньоєгипетського, давньогрецького мистецтва з модерністичним трактуванням.
Результати дослідження можуть бути застосовані для подальшого вивчення особливостей декоративних елементів архітектури Станіславова.
Ключові слова: ар деко, декоративний елемент, декор, фасад, Станіславів, стильові особливості.
Annotation
архітектура станіславів урбаністичний декоративний
Halyna KOMAN, Senior Laboratory Assistant at the Department of Visual Arts, Decorative and Applied Arts, and Design Methods of Teaching Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)
DECORATIVE ELEMENTS OF THE STANISLAVIV'S ARCHITECTURE OF 1920-1930s
The article highlights the stylistic features of the decorative elements of Stanislaviv's architecture of the 1920s and 1930s. As a result of the destruction and replacement of the finishing elements of the buildings, the stylistic architectural features of contemporary Ivano-Frankivsk tend to be lost. This situation caused the need for in-depth study and scientific analysis of the architectural elements that still remain intact.
The features ofthe origin ofthe Art Deco style are traced on the example of several public and residential buildings ofStanislaviv of the early XXcentury. The article highlights the main trends in the development of the urban sphere of the city, which contributed to the development ofits central as well as peripheral areas, and the emergence ofarchitectural objects in the new style. The sensual, naturalistic, capriciousfeatures of Art Nouveau architecture have been replaced by laconic, restrained, clear-cutforms of Art Deco style.
On the grounds of systematizing and generalizing the results offull-scale testing of Stanislaviv's architecture of the interwar period, the characteristic compositional features and motifs of architectural decor in the Art Deco style have been revealed. It has been found out that the dominant decorative elements in the architecture of the city of this period were: geometric wrought metal, "diamond" rust, stucco decoration in the form of relieffriezes or individual details, the division of the facade by pilasters or arched recesses. Cobweb motifs, zigzag elements, stylized baroque curls are the common motifs. It should be noted that the decorative elements are subject to the general architectural form. Since the Art Deco style is characterized by the stylization offorms of archaic cultures, Stanislaviv has examples of architectural decor with motifs of ancient Egyptian, ancient Greek art with a modernist interpretation.
The results of the study can be used to further study the features of the decorative elements ofStanislaviv's architecture.
Key words: art deco, decorative element, decor, facade, Stanislaviv, stylistic features.
Постановка проблеми
Архітектура Станіславова (Івано-Франківська) міжвоєнного періоду 1920-1930-х років сформувалася під впливом таких історико-соціальних та культурних факторів, як необхідність відбудови руйнувань після Першої світової війни, збільшення чисельності населення та посилення нових модерністичних тенденцій, серед яких - утвердження стилю ар деко. Під час натурних обстежень будинків Івано-Франківська зазначеного періоду виявлено, що художні особливості декоративних елементів в архітектурному середовищі міста потребують додаткової уваги і мистецтвознавчої оцінки, оскільки його художні складники впродовж останніх років зазнають разючих змін або взагалі втрачаються.
Аналіз досліджень
Дослідженню типологічного і стильового розмаїття архітектурного декору зазначеного періоду присвячена низка українських та зарубіжних наукових праць. Так, декоративно-експресивній течії в польській архітектурі 1908-1925 рр. присвячена теоретична праця А.К. Ольшевського (Ольшевський, 1967); еволюцію пластичної мови стилю ар деко у вітчизняній архітектурі кінця 20-50-х рр. XX. ст. простежено в кандидатській дисертації І. Крейзер (Крейзер, 2004). Важливу аналітичну інформацію про стиль ар деко в мистецтві Львова міжвоєнного періоду подає А. Бенцекова, у кандидатській роботі якої вперше робиться спроба комплексного висвітлення характеру й еволюції стилю ар деко в Західній Україні. Зокрема, авторка здійснила ґрунтовну систематизацію та класифікацію пам'яток ар деко у Львові (Бенцекова, 2006).
У публікаціях В. Ясієвича та В. Чепелика 1980-90-х рр. основна увага прикута до проблем української архітектури другої половини XIX - початку XX ст., означено основні напрями будівництва та висвітлено принципи стилістичних вирішень житлових і громадських будівель міжвоєнного періоду.
Особливості архітектурного ковальства кінця XIX - початку XX століть у мистецькій спадщині Івано-Франківська проаналізовано в кандидатській дисертації Н. Качковської, в якій розкрито роль кованого металу як архітектурного декору у формуванні композиційної цілісності окремих будівель та міського середовища загалом (Качковська, 2019).
Дослідження основних принципів архітектурно-композиційних вирішень житлових і громадських будівель Станіславова міжвоєнного періоду проведено Л. Грицевичем, Б. Губалем та Н. Бабій, І. Гаркотом, І. Калиновською, В. Шпільчаком.
Проте огляд праць, присвячених архітектурі Станіславова 1920-1930-х рр., дає підстави стверджувати, що питання декоративних елементів в архітектурі Станіславова є маловивченим, а тому потребує наукового дослідження й актуалізації, передусім з огляду на те, що їхні стилістичні особливості втрачаються внаслідок руйнувань, заміни, реконструкцій, що призводить до нівелювання стилю в архітектурі сучасного Івано-Франківська.
Метою статті є розкриття художньо-стильових особливостей декоративних елементів у спорудах Станіславова періоду ар деко як своєрідного явища в архітектурі регіону. Використано загальнонаукові методи аналізу: натурні обстеження, узагальнення, типологізація.
Викладення основного матеріалу
З кінця XIX століття у Станіславові прискорились урбаністичні процеси, активізувалось будівництво, внаслідок чого з'явилися нові житлові квартали, нові громадські споруди як у середмісті, так і в периферійних зонах. Пожвавлення у галузі архітектури було спровоковане зростанням кількості населення, численними руйнуваннями під час Першої світової війни, приєднанням територій передмість до Станіславова. З 1867 р. місто стало центром округу в Королівстві Галіції і Лодомерії (Полєк, 1994: 89), а в 1920 р. утворено Станіславівське воєводство, яке, як і решта земель Східної Галичини, перебувало під протекторатом Польщі (Комар, 1997: 236 - 242). Тож розвиток станіславівської архітектури певною мірою зазнав впливу польських культурно-мистецьких тенденцій, які швидко поширювалися через численні фахові архітектурні та мистецькі видання, що розповсюджувалися на теренах Східної Галичини. Впровадженню архітектурних, інженерних знань, теоретичних розробок педагогів-архітекторів, сприяли спеціалізовані видання, такі як віденські «Bautechniker», «Architektonische», варшавські «Architektura i Budownictwo», краківський «Architekta», станіславівський «Kurjer Stanislawowski». Як у названих часописах, так і на сторінках львівського «Czasopisma technicznego» висвітлювалися проблеми загальноєвропейських пошуків нових архітектурних форм, декоративного мистецтва, пов'язаного з архітектурою.
Поштовхом для подальшого розвитку архітектури стали виставки, ярмарки, які відбувались у містах і містечках, рівень архітектурної освіти, діяльність мистецьких товариств та архітектурнобудівельних фірм. Наприкінці XIX ст. у Станіславові відкрились навчальні заклади, де учні навчались будівничого ремесла під керівництвом кваліфікованих майстрів. Крім цього, в місті зосередилось чимало ремісничих підприємств, які виготовляли архітектурні деталі. Так, у місті навіть працювала філія однієї із провідних віденських фірм «End i S-ka» (Комар, 2008).
На початку XX ст. у Станіславові діяв будівельний комісаріат, підпорядкований Львівській будівельній дирекції, який здійснював нагляд за спорудженням будинків в місті (Гаркот, 2017: 35).
Архітектура міжвоєнного періоду витіснила утверджений наприкінці 1890-х - на початку 1900-х рр. сецесійний стиль, який поширився із запізненням на терени Східної Галичини, порівняно з іншими європейськими містами. Варто сказати, що стиль сецесії був досить популярним на цих теренах, і в Станіславові збереглися його численні зразки. Після Першої світової війни ідеологію Австро-Угорщини, що в архітектурі міст Східної Галичини втілилася у прокладанні проспектів, будівництві архітектурних комплексів, громадських споруд, змінює ідеологія республіканської Польщі, де культивувалися модерністичні практики.
Колискою стилю ар деко був Париж. Тут у 1925 р. пройшла міжнародна виставка під назвою «Міжнародна виставка сучасних декоративних і промислових мистецтв», яка й дала початок новому стилю. Ймовірно, суспільні настрої, які панували після Першої світової війни, сприяли тому, що на зміну чуттєвому, натуралістичному, примхливому стилю сецесії прийшов стиль ар деко з його геометризованістю, лаконічністю, симетричністю. Цей напрям знайшов своє відображення в декоративному мистецтві, моді, живописі та архітектурі. На західноукраїнських землях цей стиль набув найбільшої популярності в 1920-1930-х рр.
Витоки нового стилю ар деко у Станіславові проглядаються в творчості архітектора Фредеріка Януша, автора кількох пізньосецесійних споруд у місті, художні особливості яких характеризуються ясністю, лаконізмом, домінуванням архітектурної форми над декором. Його невипадково називають автором перших «хмарочосів» у місті, адже дві кам'яниці, що збудовані на початку теперішньої вул. Незалежності, були першими п'ятиповерхівками у місті (Головатий, 2003: 113-114). У будівельній фірмі «York» Ф. Януш запроектував такі архітектурні об'єкти: кам'яницю Кароля Гальперна по вул. Шопена, 9 (1909-10 рр.), кам'яницю родини Хованців на куті вул. Д. Вітовського і Незалежності (1910-1911 рр.), кам'яницю Гаусвальдів на вул. Незалежності, 11 (1909-1910 рр.), готель «Австрія» (нині «Дністер») на куті вулиць Січових Стрільців і Шевченка (1911-1913 рр.) та інші. Ці споруди є першими зразками тенденцій модернізму у місті. Заслуговує на увагу асиметрична у плані кам'яниця Гаусвальдів. Конструктивнораціоналізований фасад цієї споруди акцентовано півкруглим еркером наріжної частини будівлі, потужними консолями, з'єднаними між собою балконами; доволі висунутий карниз увінчує будівлю. З плином часу плоский дах кам'яниці втратив презентабельний бельведер та фігурний парапет з боку вулиці Незалежності. Вертикальні тяги на поверхні еркера підсилюють вертикалізм кутової частини будівлі. Фасад уздовж вулиці Вітовського прикрашений стрічкою карнизу, галереєю із кованими решітками двох видів на рівні другого та п'ятого поверхів. Металеві огородження геометризовані, лаконічні, складаються із поєднання прямокутних та овальних елементів. Довершеності в оздобленні будівлі надають чоловічі, жіночі та дитячі статуї. Існує кілька припущень щодо їх авторства. Зокрема, івано-франківська дослідниця Жанна Комар вважає, що ці скульптурні твори виконав Зигмунд Курчинський (автор скульптурного оформлення багатьох львівських споруд) (Слідами старого Станиславова. Кам'я ниця Гаусвальда). Особливістю цих робіт є схематичне, узагальнене трактування рельєфної поверхні, без притаманної для сецесії деталізації.
У Станіславові перші вияви стилю ар деко з'явились і в житлових кам'яницях. Одним із перших таких зразків можна вважати Г-подібну кам'яницю Гальперна, що на вул. Шопена, 9. За твердженнями дослідниці Ж. Комар, ця будівля теж збудована за проектом Фредеріка Януша. Так само вважають автори книги «Станіславів - ІваноФранківськ: місто давнє і сучасне» В. Шпільчак та М. Головатий (Шпільчак, Головатий, 2011). Фасад будівлі має лаконічний архітектурний декор. Поверхня стіни членована пілястрами, восьмикутними заглибленнями у вигляді медальйонів, смугами діамантового русту вздовж вікон третього поверху. Балконні огородження другого та третього поверхів стримані, з декоративними елементами - трикутниками, вписаними у прямокутники. Вхідний портал має фронтонне завершення, підтримуване пілястрами. Дверне полотно почленоване прямокутниками.
Характерним для тогочасного містобудування було створення житлових зон, де помешкання призначалися для працівників провідних державних установ. У Станіславові такою зоною була комплексна забудова території під назвою «Діброва» (район вул. Сорохтея, кінець паралельних вулиць Чорновола, Коновальця). Поодинокі зразки аналогічних будинків є також на вул. Бельведерській, 26, на вул. Львівській, 6 та 7, на вул. Бандери, 65, на вул. Макаренка, 3. В архітектурному оздоблені цих одноповерхових помешкань із високим дахом і мансардною надбудовою використано такі характерні елементи: круглі виступи балконів та еркерів. Прикметним є фронтонне завершення центральної частини споруди, або мансарди, яке опирається на колони, стовпи або ж акцентоване знизу пілястрами. Привертає увагу форма такого фронтона-аттика, яка варіюється на основі трикутника, однак часто набуває плавних, схожих на волюти, параболічних форм, нагадуючи подекуди щипцеві завершення в стилі бароко. Акцентом їх фасадної поверхні є овальний отвір. В окремих формах проглядається стилістика рококо. Такою є опливова форма балкона із опуклою, розширеною нижньою частиною. В рисунку балконних решіток домінує зигзагоподібна лінія, яка внаслідок ритмічних повторів нагадує маскверковий орнамент. Крім того, часто зустрічаються вписаний у прямокутник овал та діагонально перехрещені лінії на перетині з колом. Прикметно, що серед меблів цього періоду можна бачити аналогічні фронтонні завершення, передусім на меблях габаритних форм - буфетах, сервантах, книжкових шафах та на дерев'яних футлярах годинників.
Штрихами стилю ар деко позначені кілька громадських будівель 1920-1930-х рр, зокрема, колишня клініка М. Козака і С. Робінзон-Козак на вул. Чорновола, 23 (1925-1928 рр.). Двоповерховий асиметричний фасад будівлі увінчує високий дах та мансарда з бароковим фронтоном-аттиком, боки якого плавно переходять у волюти, що опираються на низькі стовпи. Особливим є декоративне вирішення рельєфного карнизу, основу якого формують три ряди метричноповторюваних елементів, що нагадують пелюстки квітів. Другий поверх будівлі, який колись власники клініки використовували як власне помешкання, вирізняється півкруглим (округленим) еркером між мансардним приміщенням та балконом. Еркер прикрашений щільним ритмом кулястих та пелюсткоподібних форм, згрупованих у два ряди. Вхід із бічного фасаду вже давно втратив свій автентичний вигляд, проте в інтер'єрі будівлі ще збереглися елементи, які колись прикрашали стіни клініки. Такими є двошарові решітки сходових маршів вестибюлю, в середовищі якого домінують параболічні, скруглені лінії. Серед декоративних елементів решітки вирізняються мотиви фестонів та взаємоперехресних ліній, що утворюють мотив кришталика. Членування профільними смугами охристої стіни надає внутрішньому простору будівлі урочистості й статики. Рельєфні периметральні лиштви обрамлюють віконні отвори.
Серед громадських споруд міжвоєнного періоду, які демонструють синтез стилів історизму та ар деко, вирізняється будівля першого в Станіславові звукового кінотеатру «Тон» на вул. Грушевського, 3, споруджена за проєктом архітектора С. Трелі в 1929-1930 рр. Східний фасад будівлі оздоблений віконними отворами із балконами трьох видів та високим аттиком. Композиція балконного огородження четвертого поверху - це геометричний орнамент із мотивами «павутини» та прямокутних елементів. Варто сказати, що мотив павутини, павука вважаються типовими для декоративно-прикладних виробів у стилі ар деко. Опукла форма кованого огородження балконів третього поверху оздоблена гірляндами із квітів та перехресними лініями. Пластика гірлянди досить стилізована, узагальнена. Такий мотив простежується в декорі інших споруд: житлових будинків на вул. Грюнвальдській, 2, на вул. Г Крука, 6, вул. Шевченка, 31, на вул. Л. Толстого, 1. Смуга суцільного кованого огородження другого поверху створює простір у вигляді галереї та містить у композиційному вирішенні перехресні елементи, які також нагадують мотив павутини. Аналогічні ковані елементи дублюються на сходовій клітці в інтер'єрі будівлі, а також у кованих огорожах житлових будівель на Грюнвальдській, 2, на вул. Заклинських, 4. Високий фігурний аттик з півциркульним вікном має завершення у вигляді спрощених барокових завитків, що їх творці стилю ар деко нерідко варіювали у своїх композиціях. Із двох дверей східного фасаду збереглися лише одні та трикутний сандрик з овальним вікном іншого дверного отвору. На фото 2000-х рр. сім'ї Шкрібляк, власників сучасного кінотеатру «Люм'єр», який функціонує в цій міжвоєнній будівлі, засклення овального вікна мало ромбовидний вигляд. Над цими дверима проглядається завершення у вигляді «діамантового» русту, яке часто зустрічається як декоративний елемент на будівлях міжвоєнного періоду. Східний фасад формують спарені колони іонійського ордеру й пілястри. В теперішньому інтер'єрі збереглися лише кесовані стелі та решітки сходових маршів, які ведуть до кабінетів адміністрації. На світлинах власників кінотеатру зображено й колишній декор сцени, ромбовидні плафони на стелі та двері залів з квадратними вставками. До наших днів збереглось членування стелі, хоча його для кращої звукоізоляції закрили тканиною. Варто сказати, що на початку 2000-х рр. власники облаштували внутрішній простір кінотеатру за правилами історичної обізнаності, застосувавши в дизайні інтер'єру мотиви та принципи ар деко. Дизайнер Ігор Максимів, який виконував проект, детально ознайомлювався із тогочасними взірцями архітектури та декоративно-прикладного мистецтва, звідки і були запозичені композиційні, колірні та декоративні домінанти для оздоблення інтер'єру кінотеатру.
...Подобные документы
Характеристика стилістичної спрямованості архітектури України 1920-х рр. Розробка Мілютіним лінійної потоково-функціональної схеми соцміст. Архітектура секційних прибуткових будинків, особняків і житлових комбінатів. Громадські споруди 1920-30 рр.
реферат [32,4 K], добавлен 16.09.2014Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції, технологічні вимоги. Системи вентиляції та кондиціювання повітря, їх класифікація. Повітрообміни в приміщенні. Системи вентиляції житлових та громадських споруд. Конструктивні елементи вентиляційних систем.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 21.09.2009Історія походження назви кафе. Призначення та використання проекту. Опис приміщення (зовнішня та внутрішня частина кафе). Стильові особливості єгипетської колони. Прогресивні елементи в єгипетській архітектурі. Типи опор в єгипетській архітектурі.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 20.11.2010Системи і схеми гарячого водопостачання в житлових і громадських будівлях. Вимоги до температури та якості води. Місцеві установки для нагрівання води в малоповерхових житлових будинках. Водонагрівачі для централізованих систем гарячого водопостачання.
контрольная работа [3,8 M], добавлен 26.09.2009Социально-историческая ситуация в России 1920-1930-х годов и ее влияние на жилую архитектуру. Архитектурные поиски и решения социалистического жилого дома в Москве и Ленинграде. Формально-эстетические стороны различных типов экспериментальных строений.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 22.07.2015Вивчення історії Житомира та її відображення на архітектурі міста. Перелік історичних об'єктів та опис їх архітектурних стилів. Особливості декору будівель та елементи дизайну фасадів. Сучасна архітектура міста Житомиру. Перелік архітектурних термінів.
реферат [7,8 M], добавлен 19.01.2011Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста. Загальний перелік основних технологічних споруд. Розрахунок основних технологічних споруд, пісковловлювачів, піскових майданчиків та первинних відстійників.
курсовая работа [467,0 K], добавлен 01.06.2014Начало прошлого века (1920-1930-е годы) - время коренных социальных преобразований в нашей стране, а также поисков и экспериментов в архитектуре. Синтез течений авангарда в графических композициях Я.Г. Чернихова. Конструктивизм в городах Сибири.
реферат [8,7 M], добавлен 28.07.2013Декоративні та композиційні прийоми архітектурного модерну. Основні європейські напрями модерну: ар-нуво, ліберті, югендстиль, сецессіон. Видатні архітектори, що працювали в стилі модерн. Стилістичне різноманіття архітектури європейського модерну.
презентация [1,8 M], добавлен 26.11.2017Історична довідка про розвиток архітектури в Україні. Якісна оцінка рівню архітектурних споруд, опис архітектури споруд доби християнства. Розвиток системи хрестово-купольного храму. Внутрішнє убрання храмів, опис будівель, що збереглися до наших днів.
реферат [20,3 K], добавлен 18.05.2010Культура елінізірованих східних держав. Подвійність і складність релігії еллінізму. Особливості, характерна тематика елліністичної архітектури. Ордерна система античної архітектури. Риси елліністичного містобудування, відмінність від класичного міста.
реферат [23,6 K], добавлен 08.10.2009Дослідження впливу реконструкції історичного центру міста як елементу будівельної галузі на розвиток регіону. Розгляд європейського досвіду відновлення історичних будівельних споруд та визначення основних шляхів використання реконструйованих будівель.
статья [19,7 K], добавлен 31.08.2017Природні та соціальні чинники формування романської архітектури. Особливості розвитку конструкцій, архітектурних форм та національних відмінностей культових Європейських держав. Еволюція нового стилістичного спрямування конструктивних систем міст.
курсовая работа [75,2 K], добавлен 23.06.2015Особливості архітектури Львова від заснування до початку ХХ століття. Роль палаців в комплексі архітектурних пам’яток. Розгляд основних палаців: Сапєг, Сенявських, Туркулів-Комелло, Дідушицьких, Любомирських, Справедливості, Бесядецьких, Бандіннеллі.
курсовая работа [8,9 M], добавлен 17.01.2014Особливості розвитку російської культури ІX-XVІІ ст.: мистецтво, писемність, архітектура. Відродження архітектури Русі після монголо-татарської навали. Архітектура Новгорода, Пскова, Москви. Нововведення в російській архітектурі 14-16 століть.
курсовая работа [191,4 K], добавлен 11.11.2007Структура громадських центрів міста, її залежність від його величини, адміністративного значення, місця в системі розселення та ін. Загальноміський центр як візитна картка міста. Організація мережі культурно-побутового та громадського обслуговування.
реферат [2,2 M], добавлен 25.12.2010Санітарні норми та нормативні документи регламентації інсоляційного режиму житлових та громадських споруд та територій житлової забудови. Основні вимоги до умов інсоляції приміщень, розрахунок її тривалості з використанням інсоляційного графіку.
реферат [21,7 K], добавлен 17.02.2009Розвиток архітектури на Україні в XVII ст. Проникнення в будівництво національних, народних рис. Новий напрям у мистецтві цілої Європи — стиль бароко. Самобутністс барокових споруд на землях Гетьманщини, Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи.
реферат [51,0 K], добавлен 30.01.2010Зародження і розвиток метаболістичної архітектури. Архітектурні принципи та погляди Кіонорі Кікутаке, приклади застосування його методології на конкретних прикладах. Відродження метаболістичної архітектури в наш час - проблеми та перспективи розвитку.
контрольная работа [208,5 K], добавлен 30.12.2013