Сприйняття творів декоративного мистецтва у контексті архітектурно-художнього формування внутрішнього середовища будівель цивільного призначення

Размещено на http://allbest.ru

СПРИЙНЯТТЯ ТВОРІВ ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА У КОНТЕКСТІ АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БУДІВЕЛЬ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Володимир Чернявський

доктор архітектури, професор

Анотація. У статті проаналізовано особливості сприйняття творів декоративного мистецтва під час архітектурно-художнього формування внутрішнього середовища цивільних будівель. На підставі проведених наукових досліджень та виконаних практичних робіт у процесі комплексного формування інтер'єрів розроблено основні архітектурно-художні прийоми розміщення творів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі будівель, що суттєво поліпшить їхнє сприйняття у внутрішньому просторі.

Ключові слова: внутрішнє середовище, комфортність приміщень, архітектурно-художня кераміка, декоративний текстиль, прийоми розміщення.

PERCEPTION OF WORKS OF DECORATIVE ART IN THE CONTEXT OF ARCHITECTURAL AND ARTISTIC FORMATION OF THE INTERNAL ENVIRONMENT OF CIVIL BUILDINGS

Volodymyr Cherniavskyi

Abstract. The research is devoted to the substantiation of the role of decorative arts in shaping the interiors of civil buildings and revealing the specifics of their perceptions in the internal environment. The methodology of the research is based on the integrated use of methods of analysis, synthesis and generalization, comparative, physical observation. The theoretical basis was the research of domestic and foreign scientists on the problems of using decorative art in the internal environment of civil buildings and structures. The scientific novelty of the research lies in the scientific substantiation of theoretical concepts regarding the perception of decorative art means when forming the interiors of civil buildings and developing the main architectural and artistic techniques of their placement in the internal environment of buildings. Conclusions. On the basis of conducted scientific researches and carried out practical works in the complex formation of interiors of civil buildings, the introduction of one of the directions of the synthesis of arts -- the means of decorative art was proposed and the main architectural and artistic techniques for placement works of decorative art in the internal environment of buildings, taking into account the peculiarities of their perception in internal space, which will improve the perception of decorative art.

Key words: interior environment, comfort of premises, architectural and artistic ceramics, decorative textiles, techniques for placement.

архітектурний декоративний внутрішнє середовище цивільні будівлі

Постановка проблеми. Високий рівень архітектури цивільних будівель є показником успішного розвитку держави. Під час об'ємно- планувального вирішення цивільних об'єктів винятково велике значення має організація внутрішнього простору і пов'язане з ним предметне наповнення. Внутрішнє середовище цивільних будівель створюється для раціонального здійснення функціонально-технологічних процесів, особливу роль відведено архітектурно-художньому вирішенню інтер'єрів, що дає змогу суттєво підвищити рівень комфорту для людей, покращити естетичну організацію внутрішнього середовища. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження засобів синтезу мистецтв, зокрема творів декоративного мистецтва. Для кращого сприйняття їх в інтер'єрах будівель необхідно виявити основні архітектурно-художні прийоми розміщення їх у внутрішньому просторі.

Актуальність дослідження. Конкретність пластичних або живописних художніх образів сприяє кращому сприйняттю основної ідеї (Швидковский 12--20). Щодо внутрішнього середовища, то синтез мистецтв передбачає композиційну єдність архітектури, скульптури і живопису, елементів декоративного мистецтва та дизайну, об'єднаних у певному архітектурному просторі (Chemyavskiy 168-70).

Проблема синтезу архітектури, скульптури і живопису в цивільних будівлях потребує створення індивідуальних принципів і закономірностей. До цивільних будівель належать дитячі дошкільні, навчальні і лікувально- профілактичні заклади та установи, а також велика кількість громадських будівель та житлових будинків. Керамічні та текстильні твори не створюються у внутрішньому середовищі лише як прикраса або як самостійний твір, незалежно від вибраної теми внутрішнього середовища і просторового задуму.

Нині в архітектурі будівель принципово змінилася просторова характеристика внутрішнього середовища і, відповідно, завдання синтезу мистецтв. Місце для художніх композицій обмежене, а тому вибирається архітектором як певний композиційний акцент у внутрішньому просторі. Дуже важливо, як сприйме зображення глядач - у русі або у статиці, у ракурсі, скороченим або як фронтальну композицію без спотворень. Проблема масштабності для творів мистецтва має велике значення. Вибрати розмір зображуваних елементів, визначити співвідношення їх з людиною і простором інтер'єру, виявити прийоми розміщення -- одне з найважливіших завдань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Є чимало досліджень, присвячених питанням сприйняття об'єктів мистецтва й архітектури в контексті синтезу мистецтв. У монографії Р. Арнхейма «Искусство и визуальное восприятие» широко використовувані емпіричні відомості психологічних експериментів, досягнення фізіології, психології та педагогіки, що дає підстави вважати дослідження автора як основне в галузі психології мистецтва (6--12). Центральна ідея, що становить серцевину підходу Дж. Гібсона до дослідження зорового сприйняття, полягає в тому, що не лише елементарні відчуття, але і складніші образи свідомості строго детерміновані стимулами, тобто екологічними впливами (15--27). Питання моделювання візуального сприйняття об'єктів дизайну, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва (Кузнецова 45--72), а також закономірностей художнього візуального сприйняття (Руубер 18--37) розглянуто в дослідженнях відомих вітчизняних і зарубіжних авторів. У науковій праці F. Allport “Theories of Perception and The Concept of Structure” автор прагнув, по-перше, дати критичний огляд теорій про природу сприйняття, по-друге, представити свої погляди на проблеми, які мали вирішувати такі теорії (4--23).

У книзі Л. Жоголь «Декоративное искусство в современном интерьере» розглянуто роль декоративного мистецтва в інтер'єрах будівель громадського призначення у 1970--1980-х роках XX ст., виявлено основні види декоративного мистецтва, серед яких чільне місце належить творам архітектурно-художньої кераміки та художнього текстилю (24).

Важлива роль у формуванні дизайну інтер'єрів відведена властивостям керамічних творів та виробів, що проаналізовано у монографії О. Голубця «Львівська кераміка» (97). Названі напрями дослідження висвітлено в роботі В. Бондаренко «Композиционные особенности декоративной керамики в архитектуре общественных зданий» (18--26).

Дослідження Г. Степанова, викладені у монографії «Композиционные проблемы синтеза искусств», базуються на композиційному аналізі таких категорій, як монументальність, декоративність простору, час, тектоніка, масштабність, пропорційність, ритм (29--35). Принципи формування синтезу мистецтв в інтер'єрах громадських споруд (на прикладі навчально-виховних будівель) розглянуто у дисертаційному дослідженні М. Полеви- чок (37--56).

Роботи численних авторів розглядають різні аспекти використання засобів декоративного мистецтва та їхнього сприйняття під час формування дизайну інтер'єрів цивільних будівель і споруд, зауважено, що внутрішнє середовище будівель має певну специфіку відповідно до функціональних процесів, які відбуваються в цивільних будівлях, масштабу та розмірів приміщень, графіка руху відвідувачів та обслуговуючого персоналу й багато іншого, що суттєво впливає на сприйняття засобів декоративного мистецтва і вимагає додаткового дослідження.

Мета дослідження -- на основі ретельного наукового розгляду та численних практичних розробок виявити особливості сприйняття творів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі цивільних будівель та розробити основні прийоми їхнього розміщення.

Виклад основного матеріалу. Під час розміщення засобів декоративного мистецтва у структурі внутрішнього середовища велике значення має правильний вибір місця їхнього розташування.

Щодо громадських будівель, то засоби декоративного мистецтва мають бути тематично поєднані з основною функцією закладу, а їхнє розміщення -- органічно пов'язане з графіком руху відвідувачів і просторовою організацією внутрішнього середовища.

Сприйняття творів мистецтва є ефективнішим тоді, коли краще і зрозуміліше організована структура внутрішнього середовища об'єкта. Варто виділити декілька вимог, які необхідно враховувати проєктувальникам у разі розташування засобів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі будівель. Потрібно визначити кількість приміщень, де можуть бути розміщені твори і вироби декоративного мистецтва, що послідовно сприймаються у внутрішньому середовищі, згідно з основним задумом автора проєкту. З психології відомо, що для сприйняття і відчуття цілісності композиції внутрішнього середовища кількість акцентів має бути обмеженою. До того ж необхідно визначити основні місця розміщення творів мистецтва в інтер'єрі (Куцевич 7-17).

Суттєвим елементом побудови внутрішнього середовища є графік руху у просторі приміщень, що різні за величиною і значенням, до того ж великі простори відповідають найбільшій одночасній концентрації людей. Водночас у закладах громадського обслуговування, скажімо таких, як навчально-виховні і лікувальні, приміщення основних функціональних процесів (класи, кабінети, лабораторії, операційні, палати) не завжди вимагають акцентування засобами монументально-декоративного мистецтва. У цих випадках додаткові приміщення (атріуми, холи, зимові сади) мають більші площі і є місцем розміщення засобів декоративного мистецтва, відповідно, додаткові простори можуть отримати характер кульмінаційного елемента будівлі. У внутрішніх просторах підприємств торгово-побутового призначення, навпаки, торговельні та обідні зали, де відбувається основний функціональний процес, вимагають максимального естетичного навантаження.

Наявні прийоми розвитку і зміни емоційного напруження відвідувачів у внутрішньому середовищі громадських будівель під впливом засобів монументально-декоративного мистецтва і дизайну. Так, наприклад, твори декоративного мистецтва можуть розподілятися у внутрішньому середовищі дисперсно, без акцентів, звідси й емоційна напруженість, рівна, незмінна в усіх групах приміщень. У подібних випадках важко домогтися цілісного композиційного вирішення і досягти великого емоційного ефекту.

Розміщення творів декоративного мистецтва у додатковій групі приміщень (вхідна зона, фойє) об'єкта перпендикулярно до напрямку руху відвідувачів викличе максимально сильне емоційне напруження, яке під час подальшого руху поступово спаде. Головна властивість такої архітектурно-планувальної організації внутрішнього середовища полягає в досягненні двох результатів. Перший -- велике враження від твору декоративного мистецтва, другий - сильне емоційне напруження, що виникає не у будь-якому місці, а саме на шляху до основних приміщень. Таке емоційне напруження здатне створювати піднесений настрій.

Якщо твори декоративного мистецтва розміщені у внутрішньому середовищі послідовно (вхідна -- основна -- додаткова група приміщень), відповідно до чіткого графіка руху відвідувачів, емоційна напруженість наростає до кульмінаційного моменту поступово. В такому випадку, завдяки зонуванню з урахуванням функціональної значущості і виявлення основних та другорядних напрямків руху, інтер'єр має досить виразну характеристику емоційної напруженості з емоційним ефектом, що постійно зростає (Куцевич 7--17).

Виконані наукові дослідження та численні практичні розробки у приміщеннях об'єктів соціальної сфери дали змогу виокремити основні прийоми розміщення засобів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі закладів громадського обслуговування.

1. Монументально-декоративний прийом передбачає розміщення у внутрішньому середовищі основних творів декоративного мистецтва, які надають цілісності композиційному вирішенню, а також уможливлюють розкриття архітектурно-художнього образу внутрішнього середовища, зокрема: керамічних панно, текстильних панно, керамічних об'ємно-просторових композицій, текстильних завіс.

Монументально-декоративний прийом передбачає формування внутрішнього середовища з використанням керамічного монументального панно, необхідністю дотримання принципів архітектурно-художнього вирішення інтер'єрів і прийомів розміщення панно в інтер'єрі (Бондаренко 18-26).

Панно за призначенням поділяються на:

— керамічні площинні панно, які в інтер'єрах можуть мати такі додаткові прийоми розміщення, як прийом суцільного заповнення площини стіни; прийом часткового заповнення стіни; прийом «перетікання» по площинах стін; прийом підкреслення архітектурно-конструктивних елементів внутрішнього середовища (напівкруглі стіни, колони);

— об'ємні керамічні панно допускають комбінацію численних композиційних прийомів, залежно від розміщення у внутрішньому середовищі, зокрема: прийом часткового заповнення площини стіни, коли композиція не має чіткого абрису; прийом часткового заповнення площини стіни, коли композиція твору має чітке геометричне окреслення; прийом, коли панно може розміщуватись у вигляді однієї або декількох композиційних плям на площині стіни;

— текстильні панно можуть бути розміщені таким чином: частково заповнювати площину стіни, коли композиція не має чіткого абрису; або ж частково заповнювати площину стіни, коли композиція твору має чітке геометричне окреслення.

Розміщення керамічних і текстильних панно у різних групах приміщень будівель недопустиме у важкодоступних для огляду місцях.

Керамічні об'ємно-просторові композиції можуть виступати у внутрішньому середовищі активним композиційним та художнім акцентом, скажімо, це може бути керамічна скульптура або ж складні керамічні інсталяції.

Текстильні завіси використовуються в актових залах будівель громадського призначення і можуть бути активним художнім акцентом у внутрішньому просторі.

2. Станково-декоративний прийом допускає локальне використання у внутрішньому середовищі (для створення окремих композиційних акцентів) таких видів кераміки і текстилю, як: вставки, настінні декоративні пласти, декоративні тарелі.

Одним з прогресивних засобів організації внутрішнього простору будівель цивільного призначення може виступати станково-декоративна керамопластика (Чегусова 208-216). Основні прийоми розміщення виробів: вставка; картинне розміщення вставок; ритмічне розміщення декоративних творів; комбінований прийом.

3. Декоративно-функціональний прийом передбачає залучення до композиції внутрішнього середовища таких різноманітних функціональних та декоративних виробів, як вази, кашпо, світильники, фонтани, ліплені перегородки, декоративні решітки, невеликі текстильні вироби, мінігобелени, батики.

Передбачається, що вироби об'ємної кераміки можуть виконувати й утилітарні функції, скажімо, озеленення. На основі таких ознак запропоновано додаткові прийоми розміщення: окремого розташування; зв'язку з архітектурно-конструктивними елементами внутрішнього середовища (стіни, колони, стеля, перегородки, сходи); комплексного використання з іншими видами декоративного мистецтва.

4. Комбінований прийом -- це розміщення творів і виробів так, що один прийом доповнюється елементами іншого.

Масштаб твору декоративного мистецтва зберігає своє значення і залишається, як і раніше, важливим важелем, поєднуючи узагальнюючою характеристикою окремі складники будівлі та її інтер'єру.

Таким чином, велика сила образності й емоційного впливу базується не на прикрашанні, а насамперед на специфічних властивостях самої архітектури як мистецтва, що об'єднує внутрішнє середовище і людину в ньому.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних положень щодо використання засобів декоративного мистецтва, виявленні особливості їхнього сприйняття у внутрішньому середовищі закладів громадського обслуговування, розробці прийомів їхнього розміщення у структурі будівель.

Висновки. На основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвідів теоретичних і практичних розробок у галузі архітектурно- художнього формування внутрішнього середовища цивільних будівель обґрунтовано використання засобів декоративного мистецтва у контексті синтезу мистецтв.

Використання засобів декоративного мистецтва має відбуватися з великим тактом, стримано, враховуючи функціонально-просторову структуру будівлі, графік руху, розподіл зон приміщень, масштаб та значення твору, згідно з основною художньою концепцією вирішення інтер'єру, що дасть змогу покращити сприйняття засобів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі закладів, підвищити рівень комфортності приміщень; вдосконалити естетичну організацію внутрішнього середовища. Виокремлено такі основні архітектурно-художні прийоми розміщення засобів декоративного мистецтва у внутрішньому середовищі, як: монументально- декоративний, станково-декоративний, декоративно-функціональний, комбінований.

Виконане дослідження може бути основою для подальших робіт, пов'язаних з проблемою архітектурно-художнього формування внутрішнього простору громадських будівель. Так, нині в ролі художніх акцентів в інтер'єрах виступають декоративні властивості предметного наповнення, такі як світильники, меблі, обладнання тощо.

Вирішення питань сприйняття в інтер'єрі названих нами елементів, їхня роль і розміщення у структурі будівлі може бути досить актуальним для подальших досліджень.

Цитовані праці

Арнхейм, Р. Искусство и визуальное восприятие. Москва : «Архитектура -- С», 2007. Печать.

Бондаренко, Виктория. «Композиционные особенности декоративной керамики в архитектуре общественных зданий». Вісник ХДАДМ. 6 (2006): 18-- 26. Печать.

Гибсон, Дж. Экологический подход к зрительному восприятию. Москва : Прогресс, 1988. Печать.

Голубець, Орест. Львівська кераміка. Київ, 1991. Друк.

Жоголь, Людмила. Декоративное искусство в интерьере общественных зданий. Киев : Будівельник, 1978. Печать.

Кузнецова, Ірина. Моделювання візуального сприйняття об'єктів дизайну, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Дис. Київ. нац. універ. буд. і архітектури. 2006. Київ : Київ. нац. універ. буд. і архітектури. Друк.

Куцевич, Вадим. «Мистецтво взаємодії». Перспективні напрями проектування житлових та громадських будівель. Збірник наукових праць КиївЗНДІЕП (2006): 7-- 17. Друк.

Полевичок, Мечислава. Принципи формування синтезу мистецтв в інтер 'єрах громадських споруд (на прикладі навчально-виховних будівель). Дис. Нац. акад. образ. мистец. і архітектури. 1999. Київ : Нац. акад. образ. мистец. і архітектури. Друк.

Руубер, Георг Э. О закономерностях художественного визуального восприятия. Таллинн : Валгус, 1985. Печать.

Степанов, Георгий. Композиционные проблемы синтеза искусств. Ленинград : Художник РСФСР, 1984. Печать.

Чегусова, Зоя. «Історія діяльності та внесок у розвиток комплексного архітектурно-художнього вирішення інтер'єрів різних типів споруд України 1970--1990-х років науково-дослідного центру монументально-декоративного мистецтва КиївЗНДІЕП». Перспективні напрями проектування житлових та громадських будівель. Збірник наукових праць КиївЗНДІЕП. (2003): 208--216. Друк.

Швидковский, О.А. Гармония взаимодействия (Архитектура и монументальное искусство). Москва : Стройиздат, 1981. Печать.

Allport, F.H. Theories of Perception and The Concept of Structure. New York : Wiley,1955. Print.

Chernyavskiy, V. Evolution of social sphere public buildings interior forming and the role of arts synthesis. Research articles. Innovative development trends in modern technical sciences: Problems and prospects. / Science editor. A. Burkov. B&M Publishing San Francisco, California, USA, 2013. 168--170. Print.

Размещено на Allbest.ru