Роль озеленених громадських просторів в формуванні міського середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса

Роль озеленених громадських просторів в формуванні міського середовища

Кисельов В.М.¹, Кисельова Г.В.².

¹ Старший викладач кафедри архітектури будівель та споруд

² Старший викладач кафедри містобудування

Анотація

В статті проаналізована роль відкритих озеленених громадських просторів в формуванні сталого міського середовища. У містобудівному вимірі громадські простори - це пішохідні вулиці, площі, бульвари, набережні, парки та сквери, що сформувалися під впливом історичних, культурних, соціальних та економічних чинників. У соціальному вимірі перелічені об'єкти є територією загальнодоступною для користування всіх жителів для задовільнені потреб у відпочинку, спілкуванні, занять спортом тощо.

В статті також розглядається типологія відкритих озеленених просторів. Проблема формування громадських просторів для міст України є особливо актуальною з огляду на зміни останніх десятиліть у сфері економіки, соціології, містобудівних концепцій сталого розвитку, які стимулювали трансформацію міст. Найбільш важливими характеристиками, що визначають екологічний статус міського ландшафту, є не кількість та площа озеленення, а якість, форма та розмір озеленених територій, їх здатність підтримувати провітрювання міської забудови, наповненість зелених просторів змістом та функцією, їхня пішохідна доступність для мешканців міста, а також ефективність експлуатації та підтримка на певному рівні без значних матеріальних витрат. Розгляд громадського простору, як структурного елементу міста, є вагомим у питанні сталого розвитку українських міст та вимагає відповідного методологічного забезпечення з аналізування, оцінювання, моделювання та управління науковою і проектною діяльністю. Вирішення суперечності між знанням про закономірності та базові теорії взаємовпливу наук у розвитку міста та реальним станом речей забезпечить обґрунтованість теоретичних положень в подальших дослідженнях просторового розвитку міста та практичних містобудівних рішень.

Ключові слова. Громадський простір, озеленення міста, міське середовище.

Kyselov V.M¹., Kyselova G.V².

¹Senior lecturer of the Department of Architecture of Buildings and Structures

²Senior lecturer of Urban Planning Department

Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture, Odessa

The role of green public spaces in the formation of the urban environment

Annotation

The article analyzes the role of open green public spaces in the formation of a sustainable urban environment. In the urban planning dimension, public spaces are pedestrian streets, squares, boulevards, embankments, parks and squares, which were formed under the influence of historical, cultural, social and economic factors. In the social dimension, the listed objects are a territory publicly available for use by all residents to meet the needs of recreation, communication, sports, etc.

The article also considers the typology of open landscaped spaces. The problem of the formation of public spaces for the cities ofUkraine is particularly relevant in view of the changes of the last decades in the field of economy, sociology, urban planning concepts of sustainable development, which stimulated the transformation of cities. Consideration of public space as a structural element of the city is important in the issue of sustainable development of Ukrainian cities and requires appropriate methodological support for analysis, evaluation, modeling and management of scientific and project activities. Resolving the contradiction between the knowledge of regularities and basic theories of the interaction of sciences in the development of the city and the real state of affairs will ensure the validity of the theoretical provisions in further studies of the spatial development of the city and practical urban planning solutions.

Keywords: Public space, greening of the city, urban environment.

Вступ

Постановка проблеми. Будь-яке місто складається із забудови та вільних просторів, які функціонально поділяються на вулиці і дороги - артерії міста, площі, зелені зони, набережні та прибережні території, двори та прибудинкові території. При плануванні нових міст громадські простори закладаються в містобудівну документацію в узагальненому вигляді але нові міста з'являються рідко, тому створення громадських просторів при реконструкції міських територій якісно покращує функцію таких територій (Кисельов, 2021).

В ході повномасштабного вторгнення та активних бойових дій, які точаться на території України з 24 лютого 2022р. багато міст зазнало руйнування. Внаслідок таких руйнувань уже знищено або пошкоджено значна частина житлових та громадських споруд у багатьох регіонах України. Знищуються і зелені зони, як міст так і лісового фонду.

Сьогодні міський озеленений простір не виконує сповна свою роль в якості громадського. Він швидше є транзитом між домом, роботою та магазином. Громадський простір - це частина міста, яка не є ні домом, ні роботою, ні торгівельним закладом, ні комунікацією між цими елементами. Він також не може бути комерційно орієнтованим та знаходитися у приватному користуванні. В якомусь сенсі публічний простір є синонімом якості життя у місті, навіть, синонімом самого міста. Це простір, пов'язаний з певними типами громадської діяльності, такими, як спілкування, дозвілля, простір, що створює умови для прогулянок та відпочинку, творчості та освіти. Все це вимагає від урбаністів та архітекторів визначити основні тенденції та розробити концептуальні засади післявоєнної відбудови не лише конкретних будівель, а й цілих районів міст з відновленням та покращенням міського середовища.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науково-методичною базою дослідження послужили роботи пов'язані з питаннями реконструкції міських територій та створення громадських просторів, таких вчених: Бевз М.В., Вадімов В.М., Габрель М.М., Йен Ґел, Глазирин В.Л., Глазичев В.Л., Дьомін Н.М., Петришин Г.П., Соснова Н.С., Устінова І.І., Черкес Б.С. Значний внесок у дослідження комплексних зелених зон міст зробили аналіз робіт: Владимирова В.В., Кучерявого В.П., Назарука М.М., Стольберга Ф.В., Фесюка В.О. Громадський простір, як просторова форма міста розглядається у роботах: Lynch К., Криворучко Ю.І., Яргіна З.Н., Фоміна І.О.

Мета статті. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретичних основ розвитку озеленених громадських просторів та розробити рекомендації адаптивності їх в сучасному міському середовищі.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сучасному етапі реформування галузей господарства України оновлюються та вдосконалюються нормативно-правова база у сферах містобудування, природокористування та управління територіями. Нові державні будівельні норми (ДБН.Б.2.2-12:2019) все більше наближають національну нормативно-правову базу до законодавства Європейського Союзу. Багато роботи щодо вдосконалення нормативно-правової бази функціонування зелених зон міста та громадських просторів ще проводиться.

Увага до суспільних просторів постійно зростає. У 2011 році, на 23-й сесії Керівної ради ООН- Хабітат, держави-члени уповноважили ООН-Хабітат консолідувати роботу з громадських просторів на рівні агентств, розвивати та просувати загальну політику щодо громадських просторів, координувати, поширювати знання та безпосередньо надавати громадські ініціативи. Відкрита робоча група ООН, відповідальна за складання Цілей сталого розвитку на 2016-2030 роки, запропонувала, як 11-у мету «побудову інклюзивних, безпечних, життєрадісних та стійких міст». Одна із запропонованих цілей сформульована таким чином: «до 2030 року забезпечити загальний доступ до безпечних, інклюзивних і доступних, зелених та громадських просторів, особливо для жінок і дітей, людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями» (ХАБІТАТ 111,2015).

Громадський простір - це місце, що знаходиться у власності громади або у вільному доступі. Воно може бути використано кожною людиною та не містить комерційної основи для використання. Кожен громадський простір має власні просторові, історичні, природні, соціальні та економічні особливості. З певним перебігом часу, громадські простори або змінюються під потреби користувачів, або втрачають свою привабливість і перестають експлуатуватися. Пустирі, захаращені та закинуті території міста негативно впливають на його розвиток. Згідно теорії розбитих вікон, яка була відкрита американським науковцем Джеймсом Вілсоном та американським криміналістом Джорджем Келлінгом, безлад довкола людей спонукає їх поводитися нецивілізовано і нехтувати соціальними нормами. Наприклад, неприбрана купка сміття посеред вулиці підбурює людей викидати непотріб у невстановлених місцях (Рак, 2016). Саме тому поліпшення занедбаних територій міста сприяє не тільки естетичним цілям, але і призводить до покрашення соціальних умов в цілому.

На сьогоднішній день за даними аналітичних та натурних досліджень в Україні спостерігається з одного боку незадовільний фізичний стан, деградація низки громадських просторів, розрізненість структурних елементів, що викликає зменшення ефективності їх використання, з іншого - відсутність сучасної нормативно-довідкової бази, що відображає особливості та комплексний підхід до проектування та реконструкції. У той же час дані території, як вузли зосередження інфраструктури та суспільної активності, мають значний соціальний та економічний потенціал, який може розкритися лише при спільному використанні всіх елементів суспільних просторів у вигляді єдиної містобудівної системи, що включає природні та антропогенні об'єкти з метою покращення екологічних та естетичних якостей міського середовища в умовах зростаючого техногенного впливу.

В теорії та практиці містобудування відкриті озеленені території завжди розглядалися, як один з найважливіших елементів планувальної структури міста, які впливають на екологічне благополуччя. їх розміщення у структурі міста та величина залежить від природної ландшафтної підоснови, клімату та орографії місцевості. Найбільш важливими характеристиками, що визначають екологічний статус міського ландшафту, є не кількість і площа озеленення, а якість, форма та розмір озеленених територій, їх здатність підтримувати провітрювання міської забудови, наповненість зелених просторів змістом та функцією, їхня пішохідна доступність для мешканців міста, а також ефективність експлуатації та підтримка на певному рівні без значних матеріальних витрат.

Змінюються пріоритети формування відкритих просторів. Пошук територіальних резервів у процесі містобудівного планування та реновації змушує архітекторів уважніше ставитися до наявних пустирів і просторів, що неефективно використовуються, і далі пропонувати нові форми організації відкритих просторів, що поєднують у собі багато функцій (Рис.1).

озеленений громадський простір міський

Сучасна урбаністична концепція підвищила роль міського культурного оточення (міського контексту) в створенні образу міста з застосуванням природних ресурсів і поліпшенням екологічних, функціональних і естетичних характеристик відкритих архітектурних просторів. В основу цієї концепції покладено два критерії «Безперервність реконструкції» громадського простору і його «Осучаснення» і гуманізація (Бевз,2007). У структурі зон відкритого простору розрізняються територія власне природного середовища та фронт забудови, та територія впливу зони відкритого простору (буферна зона), яка охоплює прилеглу до контактного простору забудову. За переважанням елементів антропогенного або, навпаки, природного середовища виділяються зона відкритого простору включення архітектурного об'єкта до ландшафту та зона відкритого простору включення елементів ландшафтного об'єкта до архітектури.

Відповідно до трьох можливих рівнів соціальної взаємодії (персональне спілкування, соціальний контроль, пішохідна зв'язаність) у житловому середовищі виділяють три зони: мікро-, мезо- та макро-простір.

Мікропростір - місце знаходження людини чи групи людей. Розміри мікропростору коливаються від 1 до 10 м. Мікропростір обмежений умовами персонального спілкування: формується навколо лави парку, зупинки автобуса, входу до житлового будинку тощо (Рис.2.1).

Мезпростір - ділянка території, що об'єднує декілька мікропросторів, що відповідає умовам соціального контролю. Це - поляна у парку, пішохідна площа, житловий двір. Дистанція соціального контролю-10-100м. (Рис.2.2).

Макропростір - ділянка території, що включає кілька мезопросторів, об'єднаних пішохідним зв'язком. Прикладами макропросторів є міський парк, пішохідна зона громадського центру, міжмагістральна територія у сучасній житловій забудові чи квартал у історичній частині міста. Дистанція пішохідного зв'язку варіюється від 100 до 1000-1500 м. (Рис.2.3).

Рис. 2. Парк Хай Лайн. США, Нью-Йорк. (UAdapt,2022. Лінійний парк «Хайл Лайн» у Нью-Йорку. [online]

Доступно: <https://climateadapt.enefcities.org.ua/linijnyj-park-haj-lajn/> [Дата звернення 26 червня 2023].)

Кожен із цих просторів має певну внутрішню структуру, що складається з орієнтиру, ядра та периферії. Орієнтиром вважається об'єкт із характерними ознаками, що виділяються як точка відліку, їм може стати навіть людина, якщо вона перебуває у просторі персонального спілкування.

Висновки

Узагальнюючи вище викладене можна зробити висновок, що громадські простори є об'єктами міського середовища з певним функціональним призначенням. Вони включають відповідне предметно-просторове наповнення, необхідне для основних процесів життєдіяльності людини, перш за все з урахуванням функціонального аспекту. Озеленення громадських просторів сприяє не тільки поліпшенню екологічної ситуації, забезпечує психо-емоційний комфорт людини, але й сприяє композиційній єдності предметно-просторового середовища.

Однією з основних характеристик сучасних громадських просторів є динамічність та трансформованість середовища, можливість адаптації для нових функцій, різних заходів та акцій (концертів, фестивалів, шоу-програм, виставок та т.ін.). Функції суспільного простору не мають бути закріплені жорстко, а реалізуються за допомогою різноманітних сценаріїв. Варіантність та можливість трансформації - основні параметри концепції формування громадських просторів у сталому розвитку сучасних міст.

Бібліографія

1. ДБНБ.2.2-12:2019 Планування та забудова території. ДП Український державний науково- дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя. Київ: Мінрегіон, 2019. 177 с.

2. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення, 2023. [online] KSE Institute. Доступно: < https://kse.ua/wpcontent/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-l.pdf > [Дата звернення 24 червня 2023].

3. ХАБІТАТIII дослідні доповіді. Громадський простір, 2015. [online] Нью-Йорк. Доступно: < https://habitat3.org/wp-content/uploads/ll-Habitat-III-Issue-Paper-ll_Public-Space_rus-AI_fin.pdf> [Дата звернення 24 червня 2023].

4. Бевз М.В., 2007. Історичне місто, як об'єкт збереження і регенерації. 36. наук, праць АХІ ОДАБА: Проблеми теорії та історії архітектури України, вип. 7, с. 105-119.

5. Вадімов В.М., 2014. Синтагма планувальної та функціональної організації міських територій. Досвід та перспективи розвитку міст України. 36. наук, праць: Проблеми реконструкції в теорії та практики містобудування. Київ, вип. 27, с.5-12.

6. Габрель М.М.,2004 Просторова організація містобудівних систем. Київ: Вид.дім А.С.С. 400с.

7. Йен Ґел, 2018. Міста для людей. Переклад О. Любарська. Київ: Основи. 304с.

8. Кисельов В.М., Кисельова Г.В., 2021. Громадські простори як інструмент реконструкції міського середовища. 36. наук, праць: Містобудування та територіальне планування. Київ, №78, с.266-275.

9. Рак Р., 2016. Що таке «Теорія розбитих вікон» [online] The Ukrainians. Доступно: < https://theukrainians.org/teoriya-rozbytyh.vikon/ > [Дата звернення 24 червня 2023].

References

1. DBN В.2.2.-12:2019 Planuvannya ta zabudova teritori'j [Planning and development of the territory], Kiyiv: Minregion Ukrayini. 2019, 174s.

2. Zvit pro pryami zbitki infrastrukturi vid ruynuvan vnaslidok viyskovoyi agresiyi rosiyi proti

Ukrayini za rik vid pochatku povnomasshtabnogo vtorgnennya, 2023 [ Report on direct damage to infrastructure from destruction as a result of Russia's military aggression against Ukraine a year after the start of the full-scale invasion]. Available at:

<https://kse.ua/wpcontent/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-l.pdf> [Accessed 24 June 2023].

3. HABITAT III dosidni dopovidi. Gromadskiy prostir, 2015 [Habitat III issue paper. Public space]. Available at: < https://habitat3.org/wp-content/uploads/ll-Habitat-III-Issue-Paper-ll_Public-Space_rus- AI_fin.pdf> > [Accessed 24 June 2023].

4. Bevz M.V., 2007, Istorichne misto, yak ob'yekt zberezhennya і regeneracziyi [ The historical city as an object of preservation and regeneration], Zb. nauk. prats AKhI ODABA: Problemy teorii ta istorii arkhitektury Ukrainy, vyp. 7, s. 105-119.

5. Vadimov V.M., 2014, Syntahma planuvalnoi ta funktsionalnoi orhanizatsii miskykh terytorii. Dosvid ta perspektyvy rozvytku mist Ukrainy [Syntagma of planning and functional organization of urban areas. Experience and prospects of the development of Ukrainian cities]. Zb. nauk. prats: Problemy rekonstruktsii v teorii ta praktyky mistobuduvannia. Kyiv, vyp. 27, s.5-12.

6. Gabrel M.M.,2004, Prostorova orhanizatsiia mistobudivnykh system [Spatial organization of urban planning systems]. Kyiv: Vyd.dim A.S.S. 400s.

7. Jan Gehl, 2018, Mista dlia liudei [Cities for people]. Pereklad O. Uiubarska. Kyiv: Osnovy. 304s.

8. Kyselov V.M., Kyselova H.V., 2021, Hromadski prostory yak instrument rekonstruktsii miskoho seredovyshcha [Public spaces as a tool for the reconstruction of the urban environment]. Zb. nauk. prats: Mistobuduvanniataterytorialne planuvannia. Kyiv, №78, s.266-275.

9. Rak R., 2016, Shcho take «Teoriia rozbytykh vikon» [What is the «Broken Windows Theory»]. Available at: < https://theukrainians.org/teoriya-rozbytyh.vikon/ > [Accessed 24 June 2023].

Размещено на Allbest.ru