Стан вивчення архітектурної спадщини Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX століть в історичних та наукових працях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан вивчення архітектурної спадщини Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX століть в історичних та наукових працях

Пенязь Т.О.

Архітектор м. Кропивницький

Анотація

Особливості специфіки формування архітектури другої половини XIX - початку XX ст. міст центрального регіону України потребують докладного вивчення для розуміння шляхів формування їх сучасного архітектурного простору. Стаття присвячена аналізу стану вивчення історико - наукових матеріалів, присвячених архітектурі м. Єлисаветград (Кропивницький) другої половини XIX - початку XX століття. В процесі вивчення літератури, на основі отриманої первинної інформації і її систематизації, були виявлені малодосліджені і невиявлені питання, що потребують їх подальших вирішень.

Матеріали статті є спробою класифікування літературних джерел за типами і комплексністю. Більшість досліджень носять статистичний або описовий характер, розглядають окремі питання розвитку архітектури Єлисаветграда кінця XIX - початку XX ст. Основна увага в історичних і краєзнавчих джерелах приділялась пам'яткам архітектури, які мали містоутворююче значення.

Джерела досліджень архітектури міста за часом поділяються на чотири періоди: перший - середина XIX століття; другий - кінець XIX - до 1917 року; третій - радянський період 1917 - 1991 років; четвертий - період незалежності 1991 - 2022 років. За типами вони поділяються на: наукові праці, історико - архітектурні дослідження, краєзнавчі розвідки, енциклопедичну літературу, періодичні видіння. Визначено, що найбільш продуктивним в дослідженнях є період незалежності України.

Проведений аналіз показав, що систематичні дослідження особливостей розвитку архітектури Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX ст. з її читкою класифікацією відсутні. Недостатньо досліджені передумови і фактори формування архітектури цього періоду та її значення у подальшому архітектурно - планувальному розвитку міста.

Проведені дослідження дозволяють визначити невирішені і малодосліджені питання та пріоритетні завдання подальшого досліджень.

Ключові слова: архітектура, містобудування, історизм, еклектика, модерн

Abstract

Penyaz T.O.

Architect, Kropyvnytskyi

ANALYSIS OF THE STUDY OF THE ARCHITECTURE OF ELIZABETHGRAD IN THE SECOND HALF OF THE 19TH CENTURY THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY IN THE HISTORICAL AND SCIENTIFIC WORKS

Specific features of the forming of architecture in the second half of the 19th - beginning of the 20th centuries of cities of the central region of Ukraine need a detailed study to understand the ways of forming modem architectural space. The article is dedicated to the analysis of the state of study of historical and scientific sources about to the architecture of Yeolysavetgrad (Kropyvnytskyi) in the second half of the 19th and early 20th centuries. In the process of studying literature, based on the received on primary information and its systematization, little-studied and unexplored problems were identified that require their further study. The materials of the article are an attempt to classify literary sources by its types and complexity. Most studies are statistical or descriptive in nature and consider only a few questions about the development of Yelisavetgrad architecture in the late 19th - early 20th centuries. The main attention in historical and local history sources was paid to the city-forming architectural monuments.

The sources of the research of architecture of the city are divided according to the time of publicatons into four periods: the first - the middle of the 19th century; the second - the end of the 19th century - until 1917; the third - the Soviet period: from 1917 to 1991; the fourth - the period of independence from 1991 to 2022.

By type, they are divided into: scientific researches, historical-architectural studies, local history studies, encyclopedic literature, periodicals.

The performed analysis showed that there are no systematic research of features of development of the architecture of Yelisavetgrad in the second half of the 19th - early 20th centuries with its legible classification. There is insufficiently research into prerequisites and factors for the formation of the architecture of this period and its importance in the further architectural and planning development of the city.

The conducted research allows to set the priority tasks and directions for further researches.

Keywords: architecture, urban planning, historicism, eclecticism, modem.

Постановка проблеми

Інтерес до дослідження особливостей специфіки формування стилів в архітектурі центрального регіону України за період другої половини XIX - початку XX ст., обумовлений потребою розуміння особливостей формоутворення об'єктів архітектурної спадщини, більш усвідомленого використання їх окремих форм і елементів, як культурних символів в новітніх будівлях сучасного архітектурного простору відповідно до пам'яткоохоронного законодавства України. Обов'язковим компонентом досліджень є робота з літературою, що присвячена об'єкту дослідження. Вона надає змогу проаналізувати рівень розробки питання, визначити прогалини у попередніх напрацюваннях, провести аналіз і систематизацію існуючих знань та сформулювати завдання і напрями подальшої роботи.

Особливості соціально - економічного та етнокультурного розвитку міст центральної України призвели до формування їх унікального архітектурно - містобудівного середовища (рис.1). Більшість досліджень архітектурного розвитку Кіровоградщини мають історико - краєзнавчий характер, які містять статистичні дані і описи планувальної структури із зазначенням розміщення значущих будівель, чи розглядають деякі питання розвитку Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX століть, або присвячені вибірковим об'єктам.

Дослідження, які комплексно вивчають дану проблему у вітчизняних і закордонних виданнях, відсутні. Аналіз і систематизація літературних джерел є необхідними для визначення напрямків подальших наукових пошуків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Архітектура Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX століть була малодослідженою по - перше, через захоплення пошуками новітніх засобів виразності архітектурних рішень (20-і рр.), по друге - втратою містом значення транспортного вузла, отже, культурного і торгово - промислового потенціалу.

З середині XX ст. з'являються дослідження напрямків архітектури другої половини XIX - початку XX ст. західноєвропейських вчених (Е. Міхальський, Е. Гомбріх, В. Гофман, Н. Певзнер, М. Реймс, Ф. Шмаленбах, Р. Шмуцер, Ю. Едіке), в яких були розглянуті передумови і закономірності розвитку стилів еклектики і історизму, особливості виникнення стилю модерн, функціонально - планувальні особливості та характерні ознаки архітектурних об'єктів другої половини XIX - початку ХХст.

У колишньому Радянському Союзі дослідженням архітектури другої половини XIX - початку XX ст. займались А. Берсенева, С. Борисова, Н. Горюнов, Т. Каждая, Б. Кириков, В. Кирилов, Є. Кириченко, В. Лісовський, С. Левошко, М. Нащокіна, О. В. Орельська, Д. Сараб'янов, М. Тублі, О. Ушакова та ін. Архітектура України другої половини XIX - початку XX ст.. була досліджена в працях Ю. Асеева, В. Тимофеєнка, В. Чепелика, В. Ясієвича, а також в сучасних дослідженнях С. Біленкової, Ю. Бірюлова, Д. Вітченка, О. Друг, Г. Духовичного, Ю. Івашко, А. Коваленка, В. Кодіна, С. Лінди, О. Мокроусової, Л. Поліщук, Л. Прибеги, О. Сердюка, Г. Шевцової таін.

Мета статті: дана робота присвячена вивченню попередніх наукових досліджень архітектури Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX століть.

Цілями статті є:

- аналіз і систематизація попередніх історичних і наукових літературних джерел;

- визначення малодосліджених, або невиявлених проблем та формування завдань та напрямів подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження

Архітектурна спадщина Єлисаветграда другої половини XIX - початку XX ст. описана в багатьох дослідженнях протягом XIX - XXI ст. Виділено чотири періоди досліджень: перший - середина XIX століття; другий - кінець XIX - до 1917 року; третій - радянський період 1917-1991 років; четвертий - період незалежності 1991 -2022 років (рис. 2).

До першого періоду відносяться праці, які вирізняються статистично - описовим характером і мають переважно історико - краєзнавчий, економіко - політичний та географічний характер. Вони були направлені здебільшого на вивчення загального стану поселень, зокрема, Херсонської та Катеринославської губерній, до яких в різні часи входив Єлисаветград і єлисаветградський повіт. Г. Соколов в «Історичній і статистичній записці про військове місто Єлисаветград» [36] продовжуючи працю А. Скальковського [35], надав характеристику всіх планувальних районів міста із зазначенням садів, площ і вулиць; місцезнаходження значущих сакральних і громадських будівель і споруд на період до 1834 р.

Рис. 1 Схема аналізу розміщення об 'єктів дослідження

Докладно описав, на основі статистичних відомостей, розвиток Єлисаветграда станом на 1863 р. в своїх «Матеріалах для географії і статистики Росії» А. Шмідт [43]. Він акцентував різке зростання темпів і якості забудови міста за 1853 - 1863 рр. та рівня його благоустрою, і відзначив його значення для правобережної частини України таким, якім був м. Харків - для лівобережної.

Вартим уваги є опис архітектурного і культурного стану Єлисаветграда середини XIX ст. архітектора А. М. Достоевського [11]. Автор описує свою діяльність архітектора міста, підпорядкованого військовому відомству, з 1849 по 1858 р. р., нагляд за будівництвом Покровської церкви у передмісті Ковалівка.

Серед досліджень другого періоду: наприкінці XIX ст. - до 1917 р., - в період активної забудови міста, Єлисаветграду присвячена стаття у «Новому енциклопедичному словнику» Брокгауза і Ефрона» 1894 [1] - праці, що містила історичні і статистичні дані і надавала цілісну картину історико - культурного розвитку Російської імперії кінця XIX ст.

У досліджені урбанізаційних процесів варто виділити працю В. П. Семенова - Тянь - Шанського «Місто і село в Європейській Росії» (1910) [34], що одним з перших звернув увагу на невідповідність офіційного статусу багатьох міст до їхньої значимості у соціально-економічному житті країни.

Проблеми зв'язку особливостей формування Херсонської, Катеринославської губерній і Криму та специфіки архітектурно-містобудівних процесів прослідковано в дослідженнях: "Росія. Повний географічний опис нашій вітчизни. Т. 14.НоворосіяіКрим. 1910» [33], «Військоваенциклопедія (в ХУІІІтомах). Т. 10[8].

Важливою для формування цілісної системи знань про розвиток міст і містечок південно - російського краю є праця «Земля і люди. Загальна географія» 19 томів. (1873-1893) Ж. Ж. Элизе Реклю [44]. У т. 5 Реклю представив географічні подробиці України, опис клімату, природи, додаються карти місцевостей, малюнки, безліч статистичних і етнографічних фактів, що є важливими для дослідження передумов і чинників розвитку архітектурно - планувальної структури Єлисаветграда.

Проблемам розвитку стильового розмаїття архітектурних об'єктів різного функціонального призначення присвячена значна кількість робіт кінця XIX - початку XX ст.ст., Зокрема «Архітектурна енциклопедія XIX ст.»усемітомах, під редагуваннямГ.В. Барановського (1902- 1904)[4]. Вонає важливою для розуміння підґрунтя для формування архітектурних рішень житлових і громадських будівель Єлисаветграда.

В петербурзьких періодичних фахових журналах «Зодчий» (1881 - 1915 р.р.) та «Строитель» (1894 - 1905 р. р.) друкувались конкурсні проекти архітекторів, що працювали в Єлисаветграді (О. Л. Лішневський, П. В. Бартошевич, Д. Вальтер та ін.), конкурсні проекти будинків, що зводились і планувалось зводити в Єлисаветграді, містились дані про творчий шлях архітекторів до і після їх праці в Єлисаветграді.

Докладним описом заснування і розвитку м. Єлісаветграда протягом майже 150 років є праця міського голови Єлисаветграду кінця XIX - початку XX ст. О. М. Пашутіна [26], в якій наведено багато архівної інформації і спогади автора.

Земський землемір і громадський діяч П. 3. Рябков вивчав геологічні і гідрографічні особливості формування міста. На початку XX ст. в 1911 р. він створив «геометричний план» м. Єлисаветграда, в якому зафіксував стан розвитку міста і зазначив розміщення житлових і громадських будівель за функціональним призначенням, а в наступному генеральному плані 1913 р. надавав власні пропозиції щодо його розвитку. Тривалий час генплан П. Рябкова 1911р. був одним з основних джерел інформації про розміщення пам'яток архітектури м. Єлисаветграда.

В кінці XIX - на початку XX ст. виходило багато періодичних видань з аналітичною інформацією про культурний розвиток Єлисаветграду, особливо багато інформації містилось на шпальтах газет «Ведомости Елисаветградськой городской управы», «Вестник Елисаветграда», "Елисаветградский вісник", «Голос Юга», та його "Щорічнику", "Одеський вісник", "Київска старина", щорічнику «Весь Елисаветград» (1909, 1910, 1913р.р.). В них містилась інформація про забудову міста, висвітлювалась діяльність міських архітекторів, місцевого архітектора - художника Я. В. Паученка, техніків Г. І. Зусмана, К.Е. Шостовського.

Таким чином, розглянувши праці кінця XIX - початку XX ст., можна зробити висновок, що, на основі великого обсягу спостережень, в галузі містобудування проводилась значна аналітична робота з класифікації міст і поселень за різними категоріями, висувались пропозиції щодо функціонального зонування міста з урахуванням досліджень екологічності і комфортності міського простору. В галузі архітектури аналізувались питання обґрунтування стилістичного вибору архітектурного вирішення будівель, питання технологічності і раціональності будівельного процесу, образної виразності нових проектних рішень. У фахових виданнях архітектура Єлисаветграда майже не згадувалась.

Третій період досліджень відзначений серединою XX ст. В 1947 р. був створений генеральний план м. Кіровограда, виконаний Інститутом Гіпроград (м. Київ). В 1965 р. він був відкоригований і затверджений терміном до 1980 р. (Міськбудпроект м. Харків) [41]. За генпланом планувалось замінити історичну забудову центру міста «раціональними будівлями зі скла і бетону», збільшити квартали, розширити проспекти і вулиці. Ці задуми, за різними причинами, були реалізовані частково.

У фундаментальній праці «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР : иллюстрир. справочник-каталог : в 4 томах. Т. 2» [21] з пам'яток архітектури Кіровограда досліджуваного періоду в межах історичного центру розглядається тільки Покровська церква в передмісті Ковалівка.

Історичне минуле міста в працях радянських часів надано переважно енциклопедіями і довідниками (путівниками) [25]. Путівники містять описи екскурсійних маршрутів і історичних будівель, зокрема і деяких з тих, що збудовані у досліджуваний період.

В українських наукових працях Ю. С. Асеева «Стилі в архітектурі України» [2] (1961), В. І. Тимофієнко «Міста північного Причорномор'я у другій половині XVIII століття» [38] (1984) та В. Є. Ясієвича «Ахітектура України на межі XIX - XX століть» [45] (1988) автори аналізують особливості формування стилів в архітектурі України, передумови і фактори виникнення міст південної України у другій половині XVIII ст.: їх типологію, особливості планувальної структури, забудови, зокрема й Єлисаветграда, розглядають типологічні та стильові особливості архітектури України кінця XIX - початку XX ст. Як приклад забудови середнього за розмірами міста В. Ясиєвич розглядає м. Єлисаветград, аналізує його історичну промислову забудову. Серед прикладів торгових будівель досліджуваного періоду він відзначив торговий пасаж по вул. В. Перспективній, 60 в м. Єлисаветграді (Кропивницькому).

У четвертий період досліджень: кінця XX ст. - початку XXI ст. в архітектурній і містобудівній науці спостерігається підвищена увага до особливостей формування регіональної архітектурної спадщини, архітектурних стилів другої половини XIX - початку XX ст.

Особливу роль дослідженням питань збереження пам'яток архітектури та культури, містобудівних ансамблів, пам'ятників садово-паркового мистецтва і органічного включення їх в нову забудову з встановленням для них охоронних зон і зон регулювання забудови відводили В. А. Лавров , А. В. Бунін, М. М. Баранов, 3. В. Яргіна, М. М. Дьомін та ін.

Вивченням особливостей формування архітектурної спадщини кінця XIX - початку XX ст. Російської імперії займались Є. І. Кириченко (1982) [18], О. А. Борисова, Т. П. Каждая (1971) [7], В. В. Кирилов (2001) [17], А. А. Берсенева (1991) [6]. Причини популярності архітектури рубежу XIX і XX ст., її ключова роль для розуміння і формування новітніх течій архітектури і її значення як самостійної формації, що яскраво характеризує вигляд багатьох європейських міст розглядається в працях В. С. Горюнова, М. П. Тублі (1992) [9], Д. В.Сарабьянова (1989)[32], А. І, Каплуна (1985) [15].

Ґрунтовні дослідження містобудівної і архітектурної спадщини України знаходимо у працях Ю. Асеева, В. В. Вечерського, В. І. Тимофеєнка, Л. В. Прибеги, та ін. Єлисаветградська хоральна синагога надана як приклад архітектури маврітанського стилю в «Історії української архітектури» за ред. В. І. Тимофієнка [40] (2003). В. І. Тимофієнко є автором біографічного довідника «Зодчі України кінця XVIII - початку XX ст.» [39], що містить прізвища архітекторів, які працювали в Єлисаветграді в середині XIX ст. (міській архітектор В. К. Верлон), прізвища інших архітекторів - В. Пещанського, М.

І. Яскевича, згадуються без зазначення їх діяльності в Єлисаветграді, прізвища О. Л. Лішневського, Я. В. Паученка, Л. А. Любельського не згадуються.

В дослідженні М. Е. Базилевича (2018) [3] висвітлюється діяльність архітекторів П. Федоровського та П. Бартошевича, які працювали в Єлисаветграді на початку XX ст. Монографія Турковскої О. А., Чепеля О. И., Кириченко О. И. «Архитектор Александр Лишневский» [19] (2020) найбільш повно висвітлює особистість і творчу діяльність відомого петербурзького - ленінградського архітектора, який розпочинав свій творчий шлях в Єлисаветграді. О. І. Кириченко досліджувала семантичні ознаки стильових елементів в будівлях історичного центру м. Кіровограда (Єлисаветграда) - ампіру, цегляного стилю, неоросійського стилю і модерну. Особливу увагу вона приділяла творчому доробку О. Л. Лішневського і Я. В. Паученка. Творчості Я. В. Паученка присвячені публікації А. М. Надеждіна.

Надзвичайно актуальними сьогодні є наукові праці проблемно-теоретичного змісту у галузі охорони архітектурно-містобудівної спадщини БевзаМ.В.,(2004) [5]; В. І. Тимофієнка (2004), В. Г. Лісовського (2013) [23], В. В. Вечерського; Г. П. Петришин; Л. В. Прибеги (2015) [30]; Ю. В. Івашко (2013) [14], Т. Ф. Давидич (2019)[10], С. Лінди (2013)[22], Г. В. Єсаулова (2004) [12].

Методологічно важливими є дисертаційні дослідження Субін - Кожевнікової А. С. (2020) [37], Полонської О. М. (2020) [29]., Коровкіної Г. А. (2020) [20], Савченко Т. В. (2021) [31] та ін. В працях науковців висвітлені: стилістичні і композиційні особливості розвитку архітектури м. Вінниці (східна частина західного регіону України) м. Харкова (східний регіон України), м. Полтави (центральний регіон України) кінця XIX - початку XX ст., стилістичні і композиційні особливості архітектури пізнього модерну м. Одеси (північний регіон). Єлисаветград знаходився на перетині всіх регіонів і мав споріднені передумови і чинники формування і розвитку планувально - просторової структури міста, а також знаходився під впливом вищевказаних регіональних центрів у формуванні стилістичних і типологічних особливостей об'єктів архітектури досліджуваного періоду.

Незаперечну роль у сфері охорони архітектурних пам'яток відіграли краєзнавчі напрацювання кіровоградців А. Матівоса, В. Боська, В. Смотренка, О. Квасової. Під керівництвом міського архітектора А. Л. Губенка в 1989 р. архітектурно - планувальне бюро управління з містобудування та архітектури кіровоградського міськвиконкому виконувало обмірні роботи пам'яток архітектури м. Кіровограда. Проводилась робота з систематизації існуючих літературних матеріалів. В процесі реорганізації служби значна частина матеріалів була втрачена.

З 1992 р. до 1993 р. в місті виходив історико - краєзнавчий додаток до газети «Народне слово» «Єлисавет» (упорядник О. Чуднов), в якому, зокрема, містились відомості із історії забудови міста.

В 1986 р. О. Ю. Кецко [16], під час стажування у МАрхІ, під проводом проф. О. Є. Гутнова виконала кваліфікаційну роботу «Історійко - містобудівний аналіз розвитку м. Кіровограда», в якій використала відомі на той час літературні і графічні джерела. Вона надала приклад реконструкції кварталу історичної забудови в межах вул. Калініна (Шульгіних) - вул. Декабристів (Панченка); вул. Леніна (Театральна) - вул. Шевченка на основі визначення морфотипів архітектурного середовища.

В періодичних виданнях містились розвідки архітекторів - А. Л. Губенка, С. О. Ліхачової, В. Є. Кривенка та ін.

Рис. 2. Стан дослідженості архітектури Єлнсаветграда другої половини XIX- початку XX ст.

Альбом В. В. Петракова, В. П. Машковцева «Маленький Париж» (2004) [27] стала джерелом фотоматеріалів із припущенням атрибуції деяких будівель досліджуваного періоду в забудови міста. Праця О. В. Чуднова (2008) [42] доповнила матеріали досліджень попередніх авторів. В матеріалах О. Е. Жосана (2019) [13] висвітлюються питання архітектурного ландшафту міста, надаються власні припущення щодо атрибуції архітектурної спадщини другої половини XIX - початку XX ст. Фактичні матеріали розвитку архітектурної спадщини Єлисаветграда - Кропивницького надані в працях журналіста В. В. Поліщука (2016) [29], краєзнавця О. Невесьолова на основі копіткої праці в фондах ДАКрО, обласного краєзнавчого музею, ОУНБ ім. Д. Чижевського. В деяких випадках наявні помилки в атрибуції будівель. В 1997 р. архітектором Р. Г. Ковальової під проводом кандидата архітектури О. І. Тищенка був складений реєстр об'єктів культурної і архітектурної спадщини Кіровограда. Найбільш повною колекцією світлин історичної забудови міста є зібрання Ю.В. Тютюшкіна.

В періодичних виданнях журналісти: О. Степанова (газета «Україна - центр»), В. Бажан (газета «Відомості плюс»), Б. Куманський ( газета «Народне слово»), Л. Багацький («Вечірня газета») друкують результати своїх розвідок щодо архітектурної і істерико - культурної спадщини міста.

Важливим матеріалом для дослідження пам'яток архітектури досліджуваного періоду є істерико - архітектурний опорний план м. Кіровограда з визначенням меж і режимів використання зон охорони і пам'яток та історичних ареалів. НДІ пам'яткоохоронних досліджень 2020 р. [24].

Вагоме значення для дослідження має фахова архітектурно-мистецька періодика: журнали «Современная архитектура» (1926 - 1930 рр.), «Будівництво» (з 1929 р.), «Архітектура Радянської України» (1938 - 1940 рр.), «Архітектурна спадщина України» (1993 -2002 рр.), «Пам'ятки України: історія та культура» (з 1989 р.), «Строительство и архитектура» (з 1953 р.); «Науковий вісник будівництва» (з 1997 р.); «Сучасні проблеми архітектури та містобудування» КНУБА (з 1997 р.); «Архітектурний вісник КЛУБА» (з 2013 р); Вісник Національного університету „Львівська політехніка” (з 1964 р.), «Вісник інституту «УКРПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ» (1997 - 2009 рр.) та інші.

На сьогоднішній день виявлена необхідність додаткових досліджень за темою дисертаційної роботи, перш за все - додатковий пошук та вивчення архівних матеріалів. Важливою групою джерел становлять архівні матеріали Державного архіву Кіровоградської області (ДАКрО), в яких зберігаються матеріали діловодства державних установ, громадських та наукових організацій, підприємств виробництва, транспорту та зв'язку, що містяться у фондах «Єлісаветградська міська управа. Будівельний стіл» 1871 - 1920 рр. (ДАКрО, ф. 78), «Міськадума 1789 - 1919 рр.» (ДАКрО, ф. 18) Єлисаветградський будівельний комітет поселень із спорудження та ремонту казенних будівель 1836 - 1869 рр. (ДАКрО, ф. 19), матеріали відділу комунального господарства Єлисаветградського окружного виконкому (ДАКрО, ф. 233), межова канцелярія Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (ДАКрО, ф. 488), управління містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград Кіровоградської області (ДАКрО, ф. 4919), архівні матеріали будівельного комітету Херсонського губернського правління м. Херсон (ДАХО, ф.З. 1873 - 1920 рр.), колекція карт і планів (ДАХО ф. 302), матеріали Херсонського державного краєзнавчого музею, матеріали ЦДАМЛМ: архітекторО.Возний(ф.409), НСАУ(ф.64О о. 2).

Додатковим матеріалом для аналізу досліджуваних об'єктів міста є адміністративна документація, поштові листівки та фотографії (кінця XIX - початку XX ст.) із зображенням м. Єлисаветграда, зібрані з різних джерел.

Висновки

Таким чином, на основі всебічного аналізу джерел інформації визначено головні аспекти, проблематику і основні задачі дослідження: недостатньо досліджені передумови і фактори формування архітектури другої половини XIX - початку ХХст., відсутні системні дослідження просторово - планувальних композиційних і стилістичних особливостей архітектурних пам'яток міста даного періоду, неповно досліджена діяльність архітекторів, що працювали в Єлисаветграді за часів досліджуваного періоду, вплив особливостей архітектури досліджуваного періоду на подальший розвиток архітектури міста. Виконана розвідка дає змогу встановити першочергові завдання і напрями подальших досліджень.

Література

архітектура єлисаветград історичний

1. Арсеньев К. К., Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. 1911- 1916. Новый энциклопедический словарь. 29 т. Санкт-Петербург: Типография Акционерного Общества "Брокгауз -Ефрон".

2. АсеевЮ.С.1989. Стили в архитектуре Украины. Киев.: Будівельник.

3. Базилевич М. Е. 2018. Деятельность и вклад выпускников Санкт - петербургских архитектурных и инженерных школ в развитие архитектуры Дальнего Востока (вторая половина XIX - начало XX вв.) Диссертация кандидата архитектуры. Хабаровск: Тихоокеанский государственный університет.

4. Барановский Г. В. 1902 - 1904. Архитектурная энциклопедия второй половины XIX века - СПб.: Редакция журнала «Строитель».

5. Бевз М. В. 2004. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст. Дисертація доктора архітектури. Харків: Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури.

6. Берсенева А. А. 1991. Европейский модерн: Венская архитектурная школа. Екатеринбург: изд - во Уральского ун - та.

7. Борисова Е. А., Каждая Т. П. 1971. Русская архитектура конца XIX - начала XX века. М.: Наука.

8. Величко К. И., Новицкого В. Ф., Шварц А. В. и др. 1911-1918. Военная энциклопедия т.

10. Петербург: Издание И. В. Сытина,

9. Горюнов, В. и Тубли, М., 1992. Архитектура эпохи модерна. Санкт-Петербург: Стройиздат.

10. Давідіч Т.Ф. 2019. Еклектика в архітектурі. Культурно-художні витоки та сучасне осмислення. Дис. д -ра архітектури. Харків: Харківський нац. ун-т будівництвата архітектури.

11. Достоевский А.М. Воспоминания архітектора Андрея Михайловича Достоевского /електронна копія/ Доступно: < https://library.kr.ua/wp-content/elib/dostoevskiy/dostoevskiy.pdf; > [дата звернення 20 грудня 2021]

12. Есаулов Г. В. 2004 Архитектурно - градостроительное наследие Юга России: его формирование и культурный потенциал, дис. докт. арх.: 18.00.04. Москва: НИИТАГ.

13. Жосан О. Е. 2019. Вулиці Слисаветграда - Зінов 'євська - Кірово - Кіровоградав першій половині XXстоліття', (історичний нарис). Кропивницький: «ексклюзив-систем»

14. Івашко Ю. В. 2013. Основи стилеутворення модерну в архітектурі України (кінецьXIX - початокXXcm.)', дис. доктора архітектури. Київ: КНУБА.

15. КаплунА.И.1985. Стиль и архитектура М.: Стройиздат.

16. Кецко Е. Ю. 1986. Историко-градостроительный анализ развития г. Кировограда. /електронна копія/ доступно: < //http://library.kr.ua/elib/ketsko/ > [дата звернення Ібвересня 2022]

17. Кириллов В. В. 2WY\. Архитектура «северного модерна. "Эдиториал УРСС".

18. Кириченко Е. И. 1982. Русская архитектура 1830 - 1910 - х годов. Москва: Искусство,

19. Кириченко Е. И, Турковская Е., Чепель А. 2020. Архитектор Александр Лишневский. Санкт-Петербург: Пропилеи.

20. КоровкінаГ. А. 2020. Особливості архітектури модерну міста Харкова. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Храків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова.

21. Кравец И. М, Лопушинская Е. И., Могытыч И. Р., Моисеенко В. П., и др. 1983. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 2 (4). Винницкая, Волынская, Ворошиловградская, Днепропетровская, Донецкая, Житомирская, Закарпатская, Запорожская, Ивано-Франковская, Кировоградская, Крымская области. Киев: Издательство «Будівельник».

22. Лінда, С. М. 2013. Історизм у розвитку архітектури. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури. Національний університет «Львівська політехніка».

23. Лисовский В. Г. 2013. Стиль модерн в архитектуре. Москва: Воскресный день.

24. нді пам'яткоохоронних досліджень. 2020. Історико - архітектурний опорний план м. Кіровограда з визначенням меж і режимів використання зон охорони і пам 'яток та історичних ареалів.

25. Мативос Ю. Н., Сандул В. А. 1980. Кировоград. Путеводитель. 2-е изд, дополненное. Днепропетровск: «Промінь».

26. Пашутин А. Н. 1897. Исторический очерк г. Елисаветграда. Елисаветград: Лито - Типографія Бр. Шполянскихъ

27. Петраков В. В., Машковцев В. П. 2004. Маленький Париж: Елисаветград в старой открытке. Москва: Пинакотека.

28. Поліщук В.В. 2016. Неатрибутоване місто. - Кропивницький: ФОП О. С. Ротар,

29. Полонська О. М. 2020. Пізній модерн в архітектурі Одеси (1906 - 1914рр.) Дисертація кандидата архітектури. Національний університет «Львівська політехніка».

30. Прибєга Л. В. 2015. Архітектурна спадщина України: пам 'яткоохоронний аспект: монографія Київ: Інститут культурології НАМ України.

31. Савченко Т. В. 2021. Особливості композиційно - стильового розвитку архітектури Полтави кінця XIX - початку XX століть. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Харків: ХНУМГ ім.. О. М. Бекетова

32. Сарабьянов, Д. В. 1989. Стиль модерн: Истоки. История. Проблемы. М.: Искусство.

33. Семенов-Тян-Шанский П. П., Ламанский В. И., Семенов-Тян-Шанский В. П. 1899-1914. Россия. Полное географическое описание нашего Отечества: настольная и дорожная книга для русских людей. СПб.: А. Ф. Девриен.

34. Семенов - Тян - Шанский В. П. 1910. Город и деревня в Европейской России. СПб.:

35. Скальковский А. А. 1836. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края,

1730-1823 / составлено Аполлоном Скалъковским. Одесса: Гор. тип.,

/електронна копія / Доступно: < https://odnb.odessa.Ua/rarities/item/40#view > [дата звернення 17 вересня 2022]

36. Соколов К. 1848. Историческая и статистическая записка о военном городе Елисаветграде. /електронна копія / Доступно: < https://library.kr.ua/wp-content/elib/sokolov.pdf > [дата звернення 17 вересня 2022]

37. Субін-Кожевнікова А. С. 2020 Розвиток архітектури м. Вінниці наприкінці XIX - у першій половині XX ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури. Національний університет «Львівська політехніка». -

38. Тимофеенко В. И. 1984 Города Северного Причерноморья во второй половине XVIII века. Киев: Наукова думка.

39. Тимофієнко В. I. 1999 .Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. К.: НДІТІАМ. (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації)

40. Тимофієнко В. І.. Асєєв Ю. С., Вечерський В. В., Годованюк О. М. та ін. 2003. Історія української архітектури. Київ: Техніка.

41. Укргорстройпроект. 1966 Генеральный план г. Кировограда. Т. 1 Основные положення. г. Харьков.

42. Чуднов А. В. 2008. На память о родном крае. История Центральной Украины в слове, красках, фотографиях и почтовых открытках. Кировоград: Имекс - ЛТД.

43. Шмидт А. 1863. Матеріальї для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба Херсонськая губерния Составил генерального штаба полковник Часть вторая. Санкт - Петербург: типография Калиновскогор /електронна копія / Доступно: < https://library.kr.ua/elib/shmidt/ > [дата звернення 17вересня 2022]

44. Злізе Реклю Ж. Ж. 1877-1896. Земля и люди. Всеобщая география Элизе Реклю: в 19-ти т. СПб.: Тип. т-во «Общественная польза».

45. Ясиевич, В. Є. 1988. Архитектура Украины на рубеже 19 - 20 веков. Киев: Будівельник.

References

1. Arseniev К. К., Brockhaus F. A., Efron I. A. 1911-1916. New Encyclopedic Dictionary. 29 v. St. Petersburg: Printing house of the Joint Stock Company "Brockhaus-Efron".

2. Aseev Yu. S. 1989. Styles in the architecture of Ukraine. Kyiv: Budivelnik.

3. Bazilevich M. E. 2018. Activities and contribution of graduates of St. Petersburg architectural and engineering schools to the development of the architecture of the Far East (second half of the 19th - early 20th centuries) Abstract of the dissertation of candidate of architecture. Khabarovsk: Pacific State University.

4. Baranovsky G. V. 1902 - 1904. Architectural encyclopedia of the second half of the 19th century. St. Petersburg: Editorial board of the «Stroitel» magazine.

5. Bevz M. V. 2004. Methodological foundationsfor conservation and regeneration of sacred architectural complexes in historical places. Dissertation of Doctor of Architecture. Kharkiv: Kharkiv State Technical University ofBuilding and Architecture.

6. Berseneva A. A. 1991. European Art Nouveau: Vienna School of Architecture. Yekaterinburg: publishing house of the Ural University.

7. Borisova E. A., Kazhdan T. P. 1971. Russian architecture of the late XIX - early XX centuries. M.: Science.

8. Velichko К. I., Novitsky V. F., Shvarts A. V. and others. 1911-1918. Military Encyclopedia vol.

10. Petersburg: Edition ofl. V. Sytin,

9. Goryunov, V. and Toubli, M., 1992. Architecture of Modernism/. St. Petersburg: Stroyizdat. 10. Davidich T. F. 2019. Eclecticism in architecture. Cultural and artistic turns and modern understanding. Dis. D. of architecture. Kharkiv: Kharkiv nat. university of everyday life and architecture.

11. Dostoevsky XM. Memoirs by the architect Andrei Mikhailovich Dostoevsky /electronic copy/

Available: < https://library.kr.ua/wp-content/elib/dostoevskiy/dostoevskiy.pdf; > [Date of 20 December 2021]

12. Esaulov GV 2004 Architectural and urban heritage of the South of Russia: its formation and cultural potential, dis. doc. arch.: 18.00.04. Moscow: NIITAG.

13. Zhosan О. E. 2019. Streets of Elisavetgrad - Zinov'evsk - Kirovo - Kirovograd in the first half of the XX century: (historical drawing). Kropyvnytskyi: "exclusive system"

14. Ivashko Yu. V. 2013. The foundations of the style of modernism in the architecture of Ukraine (the end of the 19th - the beginning of the 20th century): dis. doctor of architecture. Kiev: KNUBA.

15. Kaplun A.I. 1985. Style and architecture M.: Stroyizdat.

16. Ketsko E. Yu. 1986. Historical and urban planning analysis of the development of the city of Kirovograd. /electronic copy/ available: < //http://library.kr.ua/elib/ketsko/ > [dated 15September 2022]

17. Kirillov V. V. 2001. Architecture of the “northern modernity". "Editorial URSS".

18. Kirichenko E. I. 1982. Russian architecture of the 1830s - 1910s. Moscow: Art,

19. Kirichenko E. I., Turkovskaya E., Chepel A. 2020. Architect Alexander Lishnevsky. St. Petersburg: Propylaea.

20. Korovkina G. A. 2020. Features of the architecture of modernity of the city of Kharkov. Abstract of the dissertation on the health of the scientific level of the candidate of architecture. Khrakiv: KhNUMG im.O.M. Beketova.

21. Kravets I. M., Lopushinskaya E. I., Mogytych I. R., Moiseenko V. P., et al. 1983. Monuments of urban planning and architecture of the Ukrainian SSR. Volume 2 (4). Vinnitsa, Volyn, Voroshilovgrad, Dnepropetrovsk, Donetsk, Zhytomyr, Transcarpathian, Zaporozhye, Ivano-Frankivsk, Kirovograd, Crimean regions. Kyiv: Budivelnik Publishing House.

22. Linda, S. M. 2013. Historicism in the development of architecture. Abstract of the dissertation on the health of the scientific level of Doctor of Architecture. National University "Lviv Polytechnic".

23. Lisovsky V. G. 2013. Style of modernity in architecture. Moscow: Sunday.

24. SRI on research of protection of the monument. 2020. Historical and architectural basic plan of the Kirovograd metropolitan area with the designation of inter-regimes and choice of zones ofprotection and monuments and historical areas.

25. Mativos Yu. N., Sandul V. A. 1980. Kirovograd. Guide. 2nd ed., supplemented. Dnepropetrovsk: "Promin".

26. Pashutin A. N. 1897. Historical sketch of the city of Elisavetgrad. Elisavetgrad: Lito - Typography Br. Shpolyanskikh

27. Petrakov V. V., Mashkovtsev V. P. 2004. Little Paris: Elisavetgrad in an old postcard. Moscow: Pinakothek.

28. Polishchuk V.V. 2016. Unattributed city. - Kropivnitsky: FOP O. S. Rotar,

29. Polonska О. M. 2020. Art Nouveau in the architecture of Odessa (1906 - 1914) Dissertation of the candidate of architecture. National University "Lviv Polytechnic". 30. PrybegaL. V. 2015. Architectural recession ofUkraine: memorial aspect: monograph Kyiv: Institute of Cultural Studies ofNAM ofUkraine.

31. Savchenko T. V. 2021. Features of the compositional and stylistic development of Poltava architecture from the end of the 19 th century - the beginning of the 20th century. Abstract of the dissertation on the health of the scientific level of the candidate of architecture. Kharkiv: KhNUMG named after О. M. Beketova

32. Sarabyanov, D. V. 1989. Style of modernity'. Origins. Story. Problems. M.: Art.

33. Semenov-Tyan-Shansky P.P., Lamansky V.I., Semenov-Tyan-Shansky V.P. 1899-1914. Russia. A complete geographical description of our Fatherland: a desktop and travel book for Russian people. St. Petersburg: A. F. Devrien.

34. Semenov - Tyan - Shansky V.P. 1910. City and village in European Russia. St. Petersburg:

35. Skalkovsky A. A. 1836. Chronological review of the history of the Novorossiysk Territory, 1730-1823 / compiled by Apollon Skalkovsky. Odessa: Gor. type of., /electronic copy / Available: < https://odnb.odessa.Ua/rarities/item/40#view > [dated 17 September2022]

36. Sokolov К. 1848. Historical and statistical note about the military city of Elisavetgrad. /electronic copy/Available: <https://library.kr.ua/wp-content/elib/sokolov.pdf> [dated 17 September 2022]

37. Subin-Kozhevnikova A. S. 2020 Development of the architecture of the city of Vinnytsia in the XIX - in the first half of the XX century. Abstract of the dissertation on the health of the scientific level of the candidate of architecture. National University "Lviv Polytechnic".

38. Timofeenko V. I. 1984 Cities of the Northern Black Sea region in the second half of the 18th century. Kyiv: Science thought.

39. Timofienko V. I. 1999. Architects of Ukraine of the late 18th - early 20th century: Biographical note. K.: NDITIAM. (Head Office of Locality and Architecture of the Kyiv City State Administration)

40. Timofienko V. I., Asev Yu. S., Vechersky V. V., Godovanyuk О. M. and in. 2003. History of Ukrainian architecture. Kiev: Technique.

41. Ukrgorstroyproekt. 1966 General plan of the city of Kirovograd. T. 1 Basic provisions. Harkov town.

42. Chudnov A. V. 2008. In memory of the native land. The history of Central Ukraine in words, colors, photographs and postcards. Kirovograd: Imex - LTD.

43. Schmidt A. 1863. Materials for the geography and statistics of Russia, collected by officers of the general staff Kherson province Compiled by the general staff colonel Part two. Saint-Petersburg: printing house Kalinovsky / electronic copy / Available: < https://library.kr.ua/elib/shmidt/ > [dated 17 April 2022]

44. Elise Reclus J. J. 1877-1896. Earth and people. General geography of Elise Reclus: in 19 volumes. St. Petersburg: Type, t-in "Public benefit".

45. Yasievich, V. E. 1988. Architecture of Ukraine at the turn of the 19th - 20th centuries. Kyiv: Budivelnik.

Размещено на Allbest.ru

...