Пристосування інтер'єрів підвальних приміщень під укриття у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КНУБА

ПРИСТОСУВАННЯ ІНТЕР'ЄРІВ ПІДВАЛЬНИХ ПРИМІЩЕНЬ ПІД УКРИТТЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Зиміна С.Б., професор кафедри Основ архітектури

та архітектурного проектування

Меженна Н.Ю. доцент кафедри Основ архітектури

та архітектурного проектування

Київ

Анотація

архітектурний підвальний реконструкція навчальний

у статті розглядаються проблеми реконструкції з пристосування підвальних приміщень вищих навчальних закладів творчих напрямків на прикладі підвальних приміщень архітектурного факультету КНУБА. Пропонується перелік основних і додаткових функціональних зон із обґрунтуванням застосування в них різноманітних стилістично-дизайнерських рішень. Запропоновано архітектурно-планувальне вирішення підвального простору на основі модульного принципу. Окремо розглянуто питання психологічного комфорту людей, що перебувають у такому укритті інколи невизначений час. Пропонується шість зон з психологічно-розвантажувальною функцією, та розглядаються особливості їх впливу на людину. Проблему наявності в підвальних приміщеннях інженерних комунікацій запропоновано вирішити кількома принциповими способами, як-от: «злиття», «розчинення», «підкреслення», «віддзеркалення», «алярм». Наведено приклади стилістичних прийомів оформлення приміщень із різним функціональним навантаженням, що на основі особливостей сприйняття додають нові можливості простору, які реконструюються.

Ключові слова: укриття, пристосування, функціональні зони, психологічне розвантаження, гармонійний простір, підвальні приміщення, стилістично-дизайнерське рішення, навчальні заклади

Abstract

Svitlana Zymina, Candidate of Architecture, Associate Professor Department of Fundamentals of Architecture and Architectural Design, KNUBA

Nataliia Mezhenna Candidate of Architecture, Associate Professor Department of Fundamentals of Architecture and Architectural Design, KNUBA

ADJUSTMENT OF INTERIORS OF BASEMENT ROOMS UNDER SHELTER IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS

the article examines the problems of reconstruction of the adaptation of the basement premises of higher educational institutions of creative directions, using the example of the basement premises of the Faculty of Architecture of the KNUBA. A list of the main and additional functional zones is offered, withjustification forthe use of various stylistic and design solutions in them. An architectural and planning solution for the basement space based on the modular principle is proposed. The issue of psychological comfort of people staying in such a shelter, sometimes for an indefinite period of time, is separately considered. Six zones with a psychological and relieving function are proposed and the peculiarities of their influence on a person are considered. The problem of the presence of engineering communications in basements is proposed to be solved in several principled ways, such as: "fusion", "decision", "underlining", "mirroring", "alarm". Examples of stylistic methods of designing rooms with different functional loads are given, which, based on the peculiarities of perception, add new opportunities to the reconstructed space.

Key words: shelter, adaptation, functional zones, psychological relief, harmonious space, stylistic design solution, educational institutions.

Вступ

Постановка проблеми полягає в тому, що у сучасних умовах війни після повномасштабних військових дій в Україні з'явилась необхідність у великій кількості облаштованих укриттів для цивільного населення, зокрема у великих містах. Особливо це є актуальним для навчальних закладів, де під час повітряних тривог знаходиться велика кількість людей: дітей, молоді та викладачів, які є майбутнім країни, генофондом нації. Зазвичай у даний час навчальні заклади України не мають спеціально запроектованих та побудованих бомбосховищ, а у якості укриття використовуються пристосовані підвальні приміщення з усіма їх недоліками. І основна проблема та актуальність полягає у тому, як швидко та з невеликими витратами пристосувати існуючі приміщення у навчальних закладах під психологічно та фізично комфортні зони для різних функцій, що притаманні учбовому процесу. При тому зробити гармонійні простори, які при основній своїй функції захисту людей побудовані з максимальним психологічним розвантаженням за рахунок різноманітних стилістичних прийомів да дизайнерських вирішень.

Також можна зазначити, що наявна нормативна база що до укриттів для громадських споруд є дещо застарілою та не відповідає умовам сьогодення. Немає детальних рекомендацій для різних типів будівель і споруд. Архітектурно-планувальні рекомендації по реконструкції пристосуванні підвальних приміщень під укриття також відсутні [1, 2, 3, 4]. Український досвід зараз спирається на міжнародну практику по будівництву та облаштуванню укриттів та бомбосховищ [5].

Мета статті

Визначити основні та додаткові функціональні зони для укриття у вищих навчальних закладах творчого напрямку. Розглянути різноманітні форми просторів, що застосовуються під укриття, проаналізувати їх переваги та недоліки, виявити їх на основі конкретного завдання - укриття архітектурного корпусу Київського національного університету будівництва і архітектури. Виявити специфіку, що притаманна саме творчому вишу та надати укриттю, окрім основної його функції, можливість в деякій мірі організувати продовження навчального процесу або самостійного виконання завдання під час довгого перебування в укритті. Окрім того, у статті наголошується на створенні не тільки фізичного, а й підвищенні психологічного комфорту для людей різних вікових категорій. Також є важливим створити не тимчасові приміщення та простори, а такі, що будуть корисними навчальним закладам ще довгі роки і в мирний час.

Виклад основного матеріалу

Основною функцією укриття є захист людей під час загрози їх життю. Але фактор часу перебування у такому приміщенні є надзвичайно важливим. Тобто, якщо загроза є короткою, то можна обмежитися основними функціями: перебування та мінімальної гігієни. А при довготривалому перебуванні (кілька годин та більше) потрібні функціональні зони для відпочинку, приймання їжі, роботи та інші. Однак кожна громадська будівля має якесь спеціальне призначення, що відображається на особливих додаткових функціях. Так, якщо казати про навчальні заклади, там можуть бути приміщення або зони, пристосовані для продовження навчального процесу та психологічного розвантаження [6]. Зони повинні бути розташовані логічно, із зрозумілими напрямками руху, особливо до виходів.

Розглянемо перелік необхідних функціональних зон для укриття у вищих навчальних закладах творчого напрямку (архітектура, дизайн, живопис, графіка та подібні) на прикладі пропозицій для обладнання укриття архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури (рис. 1).

Основними функціональними, зонами при короткочасному перебуванні можна вважати зону очікування-перебування, зону приймання їжі та зону мінімальної гігієни. Також є необхідною зона медичної допомоги. Зона очікування-перебування може обмежуватись зручними сидячими місцями, можливо різними за конфігурацією (табурети, стільці, лавки, дивани, безкаркасні меблі), бажана також їх модульність. Зона приймання їжі у своїй мінімальній комплектації для навчальних закладів також є основною, але може обмежитись кількома столиками зі стільцями або стійкою, подібною до барної, в одному з приміщень. Мінімальний комплект для санітарної зони - це унітаз та умивальник, але відповідно до нормативної кількості. Характеристики медичної зони можуть бути дуже різними, але наявність добре обладнаної аптечки та питної води є необхідною вимогою.

Якщо дозволяє площа приміщень, які пристосовані під укриття, то бажаним та навіть необхідним є влаштування додаткових функціональних зон. Це підвищить рівень комфортності перебування у цьому просторі та надасть можливості продовжити деякі звичні та необхідні процеси. Також можна зазначити, що за умов грамотного та логічного проектування, такі зони можуть використовуватись як додаткові приміщення закладу і у спокійний час. Окрім цього, є можливість об'єднання кількох функціональних зон в одному приміщенні або, навпаки, розподілення однієї функції на декілька приміщень.

Серед додаткових функцій, бажаних для навчального закладу творчого напрямку, рекомендуємо навчальні зони для невеликих лекцій, семінарів з модульними меблями та обладнанням. Також ці пристосовані аудиторії або окремо облаштовані зони можуть бути використані для самостійної роботи, індивідуальних консультацій з викладачами, місць для креслення і малювання вручну та на комп'ютерах. Не зайвою може стати і бібліотека, в якій може знаходитись «паперова» література й література на електронних носіях: аудіокниги, музика та інші, що допоможе професійній підготовці та псохологічному розвантаженню у складний час перебування в укритті [7].

Окрім максимально можливого фізичного комфорту, під час перебування в укриттях при грамотному проектуванні дизайну середовища необхідно передбачити і психологічний комфорт. Зазвичай це стає найбільш складною задачею, тому що людина апріорі вже перебуває у незвичному стані, стані підвищеної тривоги, часто паніки та інших нетипових станів [8, 9]. Тому спроба зробити максимально комфортні умови, враховуючи одночасно усі потреби різних вікових категорій та різноманітних людей із своїми психологічними особливостями, є однією з основних задач проектування укриттів у вищих навчальних закладах.

Якщо дозволяють планувальна схема та розміри приміщення, то бажаною для навчальних закладів є виставково-експозиційна зона, де може бути постійна експозиція (картини, скульптури, декоративне мистецтво та ін.) так і змінна експозиція, наприклад, роботи учнів, студентів та викладачів, конкурсні роботи, копії відомих авторів [10]. Ця зона має великі переваги у тому, що вона може бути накопичувальною при вході в укриття та розвантажувальною, якщо буде знаходитися у центральній зоні підвальних приміщень. Також вона одночасно може нести й функцію відпочинку, психологічно розвантажувати при довготривалому перебуванні. Одночасно при скупченні великої кількості людей ця зона може бути використана як зона очікування за умов встановлення додаткових або трансформованих місць для сидіння, тобто виставково-експозиційна зона - це багатофункціональний трансформований простір, що змінює функціональне призначення у разі необхідності. Перевагою такої зони можна вважати її повсякденне використання за умов спокійного стану в країні. У такому випадку підвальне приміщення просто використовується як зона експозиції, додатковий облаштований простір навчального закладу.

Окрім максимально можливого фізичного комфорту, під час перебування в укриттях при грамотному проектуванні дизайну середовища необхідно передбачити і психологічний комфорт. Зазвичай це стає найбільш складною задачею, тому що людина апріорі вже перебуває у незвичному стані, стані підвищеної тривоги, часто паніки та інших нетипових станів [8]. Тому спроба зробити максимально комфортні умови, враховуючи одночасно усі потреби різних вікових категорій та різноманітних людей із своїми психологічними особливостями, є однією з основних задач проектування укриттів у вищих навчальних закладах. Тобто необхідно намагатись запроектувати умови зручні функціонально і одночасно створити затишок, візуальний психологічний комфорт, можливо, за рахунок оптичних ілюзій та імітацій, наприклад, створення штучного освітлення з імітацією природного. Ця тема потребує окремого дослідження.

У зв'язку з цим окремо відзначимо психологічно-розвантажувальну функцію. Таке навантаження притаманне різноманітним зонам, частково кожній зі згаданих вище. Наприклад, виставкова та навіть навчальна, бо звичні процеси у складні часи надають звичного алгоритму та психологічно заспокоюють. Але можна виділити й окремі зони для психологічного розвантаження. У даному випадку психологічне розвантаження може бути різних напрямків, відносно різних вікових категорій, різного емоційного стану та особистих вподобань людей. Тим більше, що такі обладнані зони або окремі приміщення можуть використовуватись і у подальшому за своїм призначенням.

Рис. 1 Основні і додаткові функціональні зони бомбосховищ та укриттів

Це покращить роботу навчального закладу, створить більш комфортні умови перебування для співробітників та студентів або учнів. До них можна віднести зону спілкування, кінозал, спортзал (активний релакс) та місця з можливістю полежати, посидіти у різних позах (спокійний релакс) (рис.2). Вищезгадана виставково-експозиційна зона також вважається зоною психологічного розвантаження, бо переключає увагу на яскравий та незвичний візуальний ряд.

Ще однією зоною, що може бути наявною в укритті навчального закладу, є духовносакральна. Це не повноцінна церква чи каплиця, а зона для усамітнення та молитви, де людина може звернутися до Бога у складну хвилину. Зважаючи на те, що серед персоналу та учнів можуть бути представники різних релігійних конфесій, то таку зону бажано організувати так, щоб кожний з них почувався там досить комфортно.

Рис. 2 Перелік зон психологічного розвантаження

Архітектурний факультет КНУБА має підвальні технічні приміщення, які сьогодні використовуються під укриття цивільного захисту, їх загальна площа близько 4500 м². Приміщення розташовані вздовж усього першого поверху, мають анфіладну структуру з багатьма розгалуженнями. На даний час у деякій мірі облаштованою є невелика їх частина, близько 500 м². Окрім задач та проблем укриттів, у навчальних закладах, що були означені вище, конкретно у цих приміщеннях наявна ще одна: розміщення санітарно-технічного обладнання, комунікацій (труби водопостачання, каналізації та велика кількість повітропроводів та вентиляційних камер). Усі вони мають досить великі габарити та розташування на різних рівнях та висотах, іноді на транзиті і нижче зросту людини. Перетинаючись між собою, конструкції порушують цілісність простору та заважають вільному пересуванню (рис. З а)

У рамках навчального процесу студентами 6 курсу (2 курс магістратури) кафедри основ архітектури та архітектурного проектування було виконано проектне завдання з реконструкції по пристосуванню технічних підвальних приміщень архітектурного факультету КНУБА під укриття з подальшим їх використанням у мирний час. Було запропоновано декілька варіантів планувальних та об'ємно-просторових дизайнерських вирішень. Планувальні вирішення передбачають модульність при подальшому розширенні площі підвалу під реконструкцію (рис 3 б). Тобто модульний блок приміщень має різні функціональні зони, включаючи санітарно-гігієнічний, і може бути продубльований з деякою варіативністю.

Наведемо стилістичні прийоми оформлення приміщень із різним функціональним навантаженням, що на основі особливостей сприйняття додають нові можливості у просторі, яке пристосоване під укриття архітектурного корпусу КЛУБА.

Формування структури простору, що забезпечує можливість зрозумілого безперервного руху. Зазвичай підвальні приміщення, відведені під укриття, є лінійно-послідовною схемою з чітко оформленим початком і завершенням [10]. Але в деяких випадках наявні розгалуження, входи у бічні приміщення. З одного боку, це дає можливість ускладнити та урізноманітнити функціональне вирішення, збагатити приміщення додатковими зонами. Але, одночасно, загальна функція укриття, окрім захисту, повинна передбачати і швидку евакуацію у зрозумілих напрямках, що ускладнюється при сильному розгалуженні плану. Також проблемою є наявність громіздких інженерних комунікацій, що забезпечують життєдіяльність архітектурного корпусу і зміна або демонтаж яких не є можливими. Наявні комунікації двох принципових типів: такі, що розташовані під стелею, вздовж стін та не заважають рухові людей; та такі, що заважають руху, бо розташовані на транзитах, в отворах, проходах на небезпечній для людини висоті.

Проблеми незручно розташованих конструкцій можливо вирішити за рахунок архітектурних прийомів: розширення отворів, позначання напрямку шляхів різноманітними матеріалами, можливо, матеріалами з використанням люмінофорів, які деякий час зберігають освітлення. Або освітленням від автономних джерел енергії. Також проблему інженерних комунікацій пропонуємо вирішити кількома принциповими способами (рис. 4):

Рис. 4 Принципові способи вирішення проблеми наявності конструкцій інженерних комунікацій, що неможливо перенести або демонтувати

• «злиття» - конструкції, виділені дизайнерськими засобами: кольором, фактурою, підсвічуванням, самі по собі є частиною вирішення інтер'єру, виступають елементами дизайну, інверсійний підхід - зайве перетворюється у необхідне та яскраве;

• «розчинення» - візуальне зникнення конструкції за рахунок того, що вона опоряджена у кольорі та стилістиці стін, стелі стає непомітною, спостерігач не концентрує на ній увагу;

• «підкреслення» - акцентуація окремих конструктивних елементів чи комунікацій у контрастних кольорах та фактурах, причому вони є активними візуальними наголосами, хоча колір може повторюватись і в деяких невеликих елементах інтер'єру;

• «віддзеркалення» - повне візуальне зникнення за рахунок опорядження матеріалами, що дають ефект дзеркала, завдяки цьому у конструкціях «зламується» реальний простір;

• «алярм» - акцентуація небезпеки, конструкції, що розташовані у зонах виходів, евакуаційного руху, активно виділені кольором, рекомендовано червоним, жовтогарячим, що традиційно символізують небезпеку, додатково бажано активно підсвічувати такі елементи та правильний напрямок руху біля них.

Останній спосіб дещо відрізняється від інших саме тим, що алярмізм та всебічна акцентуація обумовлені небезпекою. Конструкції та інженерні мережі знаходяться на небезпечній висоті, перетинають приміщення та отвори для проходів так, що людина під час руху може отримати поранення. Тому, за можливості, такі елементи слід перенести при реконструкції, а якщо це не є можливим, то максимально звернути на них увагу людини саме засобами дизайну.

Психологічно при довготривалому вимушеному знаходженні у приміщенні укриття людина мотивується до руху по приміщенню, повторного перегляду якихось цікавих деталей, що відволікає її та надає можливості скоротити час важкого та нетипового психологічного стану під час перебування у замкненому приміщенні укриття. Відчуття безперервності внутрішнього простору трохи імітує звичний простір, а можливість руху надає деякої психоемоційної стабільності [12, 13]. Одним із таких прийомів є створення складної різноманітної структури внутрішнього простору, частини якої контрастно відрізняються одна від одної властивостями середовища: стилістикою, формою і фактурою огороджуючих поверхонь, освітленням, кольоровою гамою. Цей контраст обумовлений, з одного боку, різноманітністю функцій окремих зон (перебування, навчальна, відпочинку, медична, музейна та ін.), а з іншого - різними стилістичними прийомами, що оформлюють інтер'єр, застосований під укриття [11].

Якщо приміщення має просту геометричну форму без розгалужень, бажано його зонувати так, щоб візуально не зменшити габарити приміщення, тобто перегородками невисокими, меблями, декоративними елементами та різноманітним освітленням. Але частіше за все приміщення укриття має само по собі складну планувальну структуру, бо підвальна частина повторює вигини планувальних рішень споруди. Зазвичай там наявні опори, пілони, комунікації, що технічно не можна перебудовувати. Тобто сама форма вже є візуально складною, часто не дуже зручною для пересування, хоча самі приміщення зазвичай простої геометрії. У таких випадках завдання проекту - зробити цю складність функціонально зручною, зрозумілою та психологічно комфортною.

Із усього різноманіття сучасних стилів інтер'єру [12] для вищезгаданих функціональних зон абсолютно усім функціональним зонам підходять стилі, що мають тенденцію до мінімалізму як в напрямку формотворення, так і в застосуванні кольорової гами. І не тільки тому, що така стриманість впливає заспокійливо на психологічний стан присутніх в укритті, але й з точки зору питання економічних витрат при відтворенні їх дизайну інтер'єру в реальності. До таких можна віднести: власне мінімалізм, як стильовий напрямок, а також стилі, що мають тенденцію до мінімалізму (екостиль, лофт, скандинавський, контемпорарі, сучасний класицизм та ін.). Саме в цих стильових напрямках надані дизайнерські пропозиції інтер'єрних рішень просторів навчальної зони (рис. 5 а), зони прийому їжі (рис. 5 б) і зони спокійного релаксу (рис. 5 в). Сакрально-духовна зона також має стримане, але досить виразне дизайнерське вирішення, що базується на контрастному поєднанні монохромних тонів із включенням насичених кольорових плям (рис. 9). У цій зоні, окрім вище згаданих факторів впливу (психологічне розвантаження і економія) присутній ще й фактор духовної зосередженості на внутрішніх думках, а також те, що в цьому просторі можуть знаходитись особистості різних віросповідань.

Враховуючи той факт, що мова йде про укриття при навчальному закладі, а саме виші, зрозуміло, що основними користувачами цих функціональних зон будуть студенти, тобто молоді люди у віці від 17 до 25 років. У зв'язку з цим виникають особливості у вимогах до дизайнерських вирішень інтер'єру.

Рис. 5 Пропозиції інтер'єрів різних зон укриття для навчальних закладів: а - учбова зона (лекційна), пропозиція студ. Ким А., гр 64 Б

Рис. 8 Пропозиція інтер'єру кінозалу, студ. Петраш А.,гр.64 А

Рис. 9 Пропозиція інтер'єру сакрально-духовної зони, студ. Дєордієв Д., гр 64 Б

Для цієї активної категорії людства, як віковому так і соціальному плані, майже всі перелічені функціональні зони можуть мати і протилежне вирішення дизайнерських пропозицій: по насиченості кольору і сміливих стильових прийомів.

Пропозиція зони очікування-перебування представлена в насиченій кольоровій гамі стилю поп-арт з елементами лофту в освітленні і більш стриманому поєднанні кольору та монохрому в стилі лофт (рис. 6). Більш стримано, але також у двох варіантах кольорового вирішення (кольорового нюансу і контрасту) побудовані рішення інтер'єру зони спілкування (рис. 7 а, б). Пропозиція дизайнерського вирішення інтер'єру кінозалу має чітку ознаку стилю поп-арт із елементами оп-арту, що задіяні в дзеркальному оздобленні технічного обладнання. У даному просторі конструкції підвішені на безпечній висоті, не заважають пересуванню і перегляду фільмів, а тому в рішенні використаний прийом «віддзеркалення», візуального зникнення конструкцій повітропроводів. Однак, вони не тільки візуально зникли, а ще й збагатили вирішення інтер'єру, доповнивши його іншим авангардним стилем.

Висновки

Основними функціональними зонами укриттів у навчальних закладах можна вважати зону очікування-перебування, зону приймання їжі, зону мінімальної гігієни та зону медичної допомоги.

Якщо дозволяє площа приміщень, то необхідними є додаткові функціональні зони. Це підвищує рівень комфортності та надає можливості продовжити деякі необхідні процеси. Також важливим є те, що такі зони можуть використовуватись за призначенням і у мирний час. Серед додаткових функцій для навчальних закладів творчого напрямку рекомендуємо навчальні зони для невеликих лекцій, семінарів, самостійної роботи, індивідуальних консультацій із викладачами, місць для креслення і малювання вручну та на комп'ютерах. Також дуже бажаною є бібліотека з літературою «паперовою» та на електронних носіях, аудіокнигами, музикою та ін, що допоможе професійній підготовці та емоційній стабільності у складний час перебування в укритті.

Окремо слід відзначити психологічно-розвантажувальну функцію. Це спілкування, перегляд фільмів, спокійний та активний релакс (спорт), виставково-експозиційна та сакральна функції. Виставково-експозиційна зона може одночасно включати у себе функції інших зон.

Наведені стилістичні прийоми оформлення приміщень із різним функціональним навантаженням, що пристосовані під укриття архітектурного корпусу КНУБА (на прикладах робіт студентів-магістрів).

Проблеми формування структури простору, що забезпечує можливість зрозумілого безперервного руху, можливо вирішити за рахунок архітектурних прийомів: розширення отворів, позначання напрямку шляхів різноманітними матеріалами, матеріалами з використанням люмінофорів, які деякий час зберігають освітлення, або освітленням від автономних джерел енергії.

Наведено стилістичні прийоми оформлення приміщень із різним функціональним навантаженням: створення складної різноманітної структури внутрішнього простору, контраст його частин за рахунок стилістики, форми і фактури огороджуючих поверхонь, освітлення, кольорової гами.

Пропонується вирішення проблеми наявності незручних конструкцій та комунікацій, наведені принципові способи її вирішення: злиття, розчинення, підкреслення, віддзеркалення та алярм. Обґрунтовано їх практичне використання за різноманітних умов.

Також розглянуті та рекомендовані прийоми, що покращують психологічний та емоційний стани людей різних вікових категорій при довготривалому знаходженні у приміщенні укриття, що відволікають та надають можливості скоротити час важкого та нетипового психологічного стану під час перебування у замкненому приміщенні укриття. Відчуття безперервності внутрішнього простору трохи імітує звичний простір, а можливість руху надає деякої психоемоційної стабільності.

Список літератури

1. Кодекс цивільного захисту України || від 02.10.2012р. - № 5403-VI (редакція 03.04.2022р.) https://protocol.ua/ua/kodeks_tsivilnogo_zahistu_ukraini_l

2. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 https://nsplus.com.ua/2019/06/12/stvorennya-utrymannya-ta-ekspluatatsiya-fondu-zahysnyh-sporud-tsyvilnogozahystu/

3. Наказ МВС України від 09.07.2018 № 579 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту" https://xn-- 80aagahqwyibe8an.com/download/nakaz-mvs-ukrajini-vid-09072018-579-pro-2018-66422.html

4. Додаток до листа ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації укриття в об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. https://mon.gov.ua/storage/app/media/civilniy-zahist/2022/15.06/Rekom.shchodo.orhanizatsiyi.ukryttya.l5.06.2022.pdf

5. Тимошенко М., Коник С. Захиститися від війни: як вдосконалити фонд укриттів в Україні, 15 ЧЕРВНЯ 2022, https://www.epravda.com.ua/columns/2022/06/15/688187/

6. Служба освітнього омбудсмена. Яким має бути укриття в закладах освіти. 70 786 https://nus.org.ua/questions/yakym-maye-buty-ukryttya-v-shkoli-roz-yasnennya-osvitnogo-ombudsmena/

7. Зиміна С.Б. Вплив архітектури на особистість в аспекті сенсорної депривації. Архітектурний вісникКНУБА. Вип. 17-18 2019.С. 119-125 https://drive.google.eom/file/d/0BwNhyYqY-tfpYnA4XzlHVjAtbnM/view

8. Nataliia Mezhenna and Daria Filippova (2020) Innovations in the Architectural Environment: the Impact of Society on the Positive Perception and Conflict of the Incomprehensible. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, Volume 907 https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1757899X/907/1/012019 SCOPUS

9. Меженна Н.Ю. Позитивне сприйняття та конфлікт незрозумілого - психологія аперцепції особистості та суспільства // Архітектурний вісник КЛУБА: Наук.-вироб. збірник. - Київ: 2019, № 20. - С. 207-213. http://av.knuba.edu.ua/article/view/193476/194839

10. Меженна Н., Зиміна С., Ушаков Г., Філіппова Д. Сучасні можливості організації музейно-виставкового простору. Тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології в архітектурі і дизайні». 20-21 травня 202, Харків: ХНУБА, стр. 146 - 150. https://itad.com.ua/gallery/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB %D0%B82021.pdf

11. Меженна Н.Ю., Зиміна С.Б. Прогностична складова формування етапів архітектурних стильових відмінностей у залежності від реалій суспільства. Тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні технології в архітектурі і дизайні». 20-21 травня 2021 р Харків: ХНУБА, стр. 68 -72 https://itad.com.ua/gallery/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB %D0%B82021.pdf

12. Зиміна С.Б. Стилі інтер'єру. Посібник - К.: Довіра, 2018,360с. ISBN 978-966-507-310-9 https://itad.com.ua/gallery/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB %D0%B82021.pdf

Размещено на Allbest.ru