Класифікація сучасного житла в умовах історичного контексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація сучасного житла в умовах історичного контексту

Попович Д.С.

Аспірант кафедри Архітектурного проектування цивільних будівель і споруд

Київський національний університет будівництва та архітектури

Науковий керівник:

Єжова О.І.

Кандидат архітектури, доцент,

кафедра Архітектурного проектування цивільних будівель і споруд Київський національний університет будівництва і архітектури

Анотація

Збереження історичних будівель при розміщенні сучасного житла є складним викликом у розвитку міст. Успішна інтеграція сучасного архітектурного дизайну в контексті історичних районів вимагає ретельного розгляду різних факторів. У цій статті представлено вичерпну схему класифікації сучасного житла в історичних будівлях на основі ретельного аналізу практичного досвіду та архітектурних принципів. Схема класифікації охоплює вісім ключових ознак, які служать основними параметрами для оцінки та класифікації сучасного житла в історичному контексті. До цих ознак належать класи якості проекту, поверховість, функціональність, об'ємно- просторова структура, вид будівництва, опоряджувальні матеріали, кольористика та підхід до гармонізації з історичним контекстом. Ознаки класифікації розділені на різні категорії, іноді на підкатегорії і охоплюють більшість світового досвіду у проектуванні сучасного житла в історичному контексті. Класи якості проектів поділяються на масове житло і житло підвищеного комфорту. Поверховість визначена трьома категоріями: малоповерхове, середньоповерхове і багатоповерхове. Визначені різні форми об'ємно-просторової структури, які витікають з різноманітних ділянок проектування і структури кварталів в історичних районах міст. Опоряджувальні матеріли розділені на традиційні, сучасні, а також комбінові варіанти. На базі історичної архітектури визначені категорії кольористики, які або повторюють історичні кольори міста, або контрастують на їх фоні. Також житлові будівлі класифіковані за ознакою функціональності, при цьому багатофункціональні житлові будинки розділені на декілька категорій за різними варіантами архітектурно-планувальних рішень комплексів. Остання ознака є основною у створенні гармонізації сучасного житла з історичним контекстом і розділена на 5 категорій, починаючи від псевдоісторичного проектування і закінчуючи контрастним формування сучасної архітектури.

Ключові слова: історична архітектура, сучасне житло, гармонізація, функціональність, класи якості проектів, об'ємно-просторова структура.

Annotation

Popovych D.S.

Ph.D. student of Architectural design of civil buildings and structures Kyiv National University of Construction and Architecture

Supervisor:

Yezhova О.I.

Candidate of Architecture, associate professor, Department of Architectural design of civil buildings and structures Kyiv National University of Construction and Architecture

CLASSIFICATION OF CONTEMPORARY HOUSING IN THE HISTORICAL CONTEXT

Preservation of historical buildings while accommodating modern housing is a difficult challenge in urban development. The successful integration of contemporary architectural design within the context of historic districts requires careful consideration of various factors. In this article, we present a comprehensive classification scheme for modern housing in historic buildings based on a careful analysis ofpractical experience and architectural principles. The classification scheme covers eight key features that serve as the main parameters for evaluating and classifying modern housing in a historical context. These features include project quality classes, floor plan, functionality, volume-spatial structure, construction method, furnishing materials, color scheme and approach to harmonization with the historical context. Classification signs are divided into different categories, sometimes into subcategories and cover the relatively maximum load of world experience in the design of modern housing in a historical context. The project quality classes are divided into mass housing and housing of increased comfort. Flooring is defined by three categories: low-rise, medium-rise and multi-story. Different forms of spatial and volumetric structure, which flow from different sections of the design and structure of quarters in the historical districts of the cities, are defined. Furnishing materials are divided into traditional, modern, and combined options. On the basis of historical architecture, coloristic categories are defined, which either repeat the historical colors of the city, or contrast against their background. Also, residential buildings are defined according to functionality, while multi-functional residential buildings are divided into several categories according to various variants of architectural and planning solutions of complexes. The last feature is the main feature in the case of determining the harmonization of modern housing with the historical context and is divided into 5 categories, starting from pseudo-historical design and ending with the contrasting formation of modern architecture.

Keywords: historical architecture, modern housing, harmonization, functionality, project quality classes, volume-spatial structure.

Вступ

архітектурний дизайн житло історична будівля

Швидкий розвиток міст та їх розширення, наприклад Київ, призвели до будівництва нової архітектури на околицях, що призвело до збільшення часу в дорозі та заторів. Для ефективного вирішення цієї проблеми одним з потенційних рішень є зосередження на будівництві сучасного житла та громадських будівель в історичному центрі, тим самим збільшуючи щільність населення в центральних районах. Перспективним для досягнення цієї мети є використання невеликих земельних ділянок в історичному центрі.

Приступаючи до процесу будівництва в історичних будівлях, досягнення правильного та гармонійного поєднання існуючої та нової архітектури стає першорядним. Широке дослідження, проведене автором, виявило безліч проектів у всьому світі, а також вітчизняних прикладів, які пропонують варіанти вирішення. Щоб правильно підійти до архітектурного формування сучасного житла в історичних контекстах, важливо провести методичний аналіз практичних рішень і залучити відповідний досвід.

По всій Європі та Україні історичні райони великих міст можуть похвалитися різноманітністю архітектурних рішень сучасних житлових будинків. Ці споруди відрізняються за висотою, функціональністю, наявністю або відсутністю громадських місць. Стає очевидним, що різні проекти застосовували різні підходи до гармонізації з існуючою історичною архітектурою. Отже, виникає ключове питання: як ми можемо ефективно систематизувати та класифікувати цей досвід на основі конкретних характеристик, уможливлюючи подальший аналіз та визначення найбільш прийнятних методів для гармонізації сучасної архітектури з історичним контекстом?

Створивши комплексну систему класифікації, яка враховує такі фактори, як якість, висота, функціональність, об'ємно-просторова структура, методи будівництва, опоряджувальні матеріали, кольористика та підходи до гармонізації, архітектори та містобудівники можуть орієнтуватися у складностях інтеграції сучасного житла в історичні будівлі. Така система забезпечить цінне керівництво для прийняття рішень, гарантуючи, що майбутні проекти позитивно сприятимуть збереженню історичної спадщини, одночасно задовольняючи нагальні потреби сучасного міського життя.

Мета роботи. Проаналізувати світовий досвід проектування сучасного житла в історичній забудові, систематизувати результати аналізу і визначити ознаки класифікації і їх категорії.

Аналіз наукових публікацій. Досліджуючи питання класифікації сучасної житлової архітектури в історичному контексті, були проаналізовані дослідження різних авторів. Серед вітчизняних науковців, можна виділити наукові дослідження К.В. Сергеева, Л.С. Мартишова.[4] Серед іноземних досліджень, є багато наукових робіт європейських, американських авторів, таких як Susan Macdonald, Michael Davies, Roger Hunt, Iain Boyd, та інші.[6][7][8][9] Також важливим для аналізу є наукові роботи турецьких авторів, таких як A. Kacar. F. Semerci та Yuceer Hulya, Ipekoglu Basak. В своїх роботах, вони досліджували класифікацію методів аналізу сучасної архітектури в історичномуконтексті. [10][11]

Виклад основного матеріалу

Результатом аналізу практичного досвіду стала схема класифікації сучасного житла в умовах історичної забудови за 8 ознаками, а саме:

• Класи якості проектів

• Поверховість

• Функціональність

• Об'ємно- просторова структура

• Вид будівництва

• Опоряджувальні матеріали

• Кольористика

• Підхід до гармонізації з історичним контекстом

При аналізі прикладу сучасного житла в історичній забудові, в першу чергу автор визначає класифікацію за ознакою якості проектів. Класи розподіляються на 2 категорії, а саме: масове житло і житло підвищеного комфорту. В свою чергу, кожна з цих категорій поділяється на свої 2 підкатегорії. У випадку з масовим житлом, це - економ клас і комфорт-клас. А для житла підвищеного комфорту, це - бізнес клас і елітний клас. (Таб.1)

Наступною ознакою класифікації є визначення за поверховістю. Аналізуючи будівельні норми, автор бере за основу класифікації пункт 4.9 Державних будівельних норм В.1.1-7-2016, який поділяє висотність будинків на 4 категорії:

• Малоповерхове (Ь<9м)

• Багатоповерхове (9м<й< 26,5 м)

• Підвищеної поверховості (26,5 м<й<47м)

• Висотні (47 м<й)

Проаналізувавши світовий і вітчизняний досвід, а також особливості історичної архітектури європейських міст за ознакою висотності, автор дійшов висновку, що посилаючись на градацію з державних будівельних норм, основа висотності архітектури історичних районів є проміжок від 9 метрів і до 26.5, це приблизно 4-9 поверхів. Автором було прийнято назвати цей проміжок середньоповерховістю. Таким чином автор виділив три категорії за ознакою поверховості сучасного житла в умовах історичної забудови:

• Малоповерхове (доЗ поверху, h< 9 м)

• Середньоповерхове (3-9 поверхів, 9м<й< 26,5 м)

• Багатоповерхове (більше 9 поверхів, 26,5 м<й)

Наступною ознакою класифікації є визначення функціональності. Вона поділяється на дві категорії: монофункціональність та багатофункціональність. Монофункціональність житлової будівлі позначає використання приміщень лише для житла. Крім приміщень для житла (квартири) в монофункціональну житлову будівлю входять і приміщення загального користування: паркінг, вхідна група з холом на першому поверсі, вертикальні комунікації у вигляді ліфтово-сходової групи, технічний поверх (горище, підвал).

Багатофункціональність поділяється на 3 підкатегорії, а саме: Нежитлові приміщення, кондомініум, житлово-громадські комплекси. Нежитлові приміщення означають формування на першому поверсі приміщення громадського користування: продуктові, господарські магазини, аптеки, офісні приміщення тощо. Також такі приміщення можуть формуватися і на підвальному поверсі. Кондомініум - це житловий комплекс, частіше елітного класу якості проекту, який має житлові одиниці, які є власністю мешканців, а також має двори, сади, приміщення для відпочинку ( боулінг, тенісний корт, басейн) і перебувають у спільній власності всіх мешканців будинку. Житлово-громадський комплекс - це великі комплекси, в яких можна чітко розділити зони на житлові, торгові чи офісні. Відрізняються від першої підкатегорії тим, що в комплексах житло не є пріоритетною функцією будівлі. Часто в таких будинках можна виділити окремі поверхи для торговельного комплексу, офісні поверхи, тощо.

Наступною ознакою, виділеною автором є об'ємно-просторова структура. Формуючі сучасну житлову архітектуру в сформованих історичних кварталах чи біля історичних районів, ми маємо вихідні дані при проектуванні у вигляді земельної ділянки, які є доволі різнобарвними. Автор поділяє цю ознаку класифікації на 5 категорій: кутова, блокована, розвинута, внутрішньоквартальна, окремоквартальна. Кутова структура означає формування сучасної житлової архітектури у сформованому історичному кварталі на перехресті двох вулиць. Блокована структура формується у випадку проектування будинку вздовж однієї вулиці, де ділянка з двох торців має продовження у вигляді інших будинків. Розвиваюча структура формується у випадку, якщо блокована структура виходить за рамки форми сусідніх будинків і розвивається іншими формами чи окремими секціями усередину кварталу. При цьому можливо навіть збільшення поверховості у тих частинах форми, які виходять всередину кварталу, створюючи фонову забудову. Внутрішньоквартальна структура формується тільки всередині кварталу, без формування частин житлового комплексу вздовж червоної лінії. Окремоквартальна структура використовується у випадку будівництва житлового комплексу окремим кварталом чи мікрорайоном. Обмежена така забудова червоними лініями існуючої містобудівної ситуації. Часто межує з сусідніми кварталами з історичною архітектурою.

Наступна ознака в класифікації називається вид будівництва і означає будівельні методи при формуванні сучасної житлової архітектури в умовах історичного контексту. Ознака поділяється на 7 категорій: будівля в щільному ряду історичної архітектури, надбудова над історичною будівлею, прибудова до історичної будівлі, фонова забудова для історичної архітектури, забудова пустої ділянки біля історичного району, реновація старого житла, реновація промислових районів.

Шостою ознакою класифікації є опоряджувальні матеріали. Вони поділяються на 3 категорії: традиційні, сучасні, комбіновані. До традиційних матеріалів відноситься: цегла, камінь, бетон, дерево. До сучасних та інноваційних відноситься скло, метал, штукатурка, а також архітектура зелених фасадів.

Сьомою ознакою класифікації автор позначив, як кольористика. Аналізуючи кольористику як цілого міста, так і окремих історичних будинків, які знаходяться по сусідству з житлом, що проектується можна підібрати потрібні кольори. І як результат автор виділив 3 категорії за кольористикою: традиційна, адаптивна, контраст.

Останньою ознакою класифікації автор виділив - підхід до гармонізації з історичним контекстом. Основна ознака, за якою оцінюється гармонійно чи ні поєднана архітектура сучасного житла з історичною забудовою. За рахунок критерій оцінки, можна визначити певну категорію цієї ознаки. Автор виділив 5 категорій: репліка, подібність, нейтральність, адаптація, контраст. У категорію репліки ми виносимо сучасну архітектуру, яка виконана з урахування стилів минулого: класицизм, модерн, бароко, тощо. Архітектори виконують сучасну архітектуру з врахуванням чітких правил історичних стилів. Часто таке виконують у випадку знесення історичної будівлі і будівництва на її місці схожої будівлі в такому ж стилі. У випадку подібність, використовуються певні елементи історичних стилів але не виконуються архітектурне формування фасадів за чіткими правилами минулих стилів, а лише подібних до них. Можуть бути викинуті певні дрібні деталі історичних стилів, тощо. У випадку нейтральності, сучасна житлова архітектура стоїть в плані гармонізації по середині між псевдоісторичним проектування та дизгармонійним контрастним формуванням архітектури. Адаптація нівелює правила історичних стилів і не повторює історичну архітектуру. Проектування виконується з сучасними формами та інноваційними опоряджувальними матеріалами, але не пригнічує і не контрастує максимально на фоні історичної забудови. У випадку останньої категорії серед підходів до гармонізації контраст є агресивною манерою проектування в історичному контексті. При цьому контрастна будівля може і легко вписуватися в історичну архітектуру, а може і агресивно пригнічувати сусідню архітектуру своєю пластикою фасадів, негармонійною висотністю чи не подібними розмірами до історичних будинків.

Висновки

Підсумовуючи вище викладане можно зазначити, класифікація сучасного житла в умовах історичної забудови передбачає 8 ключових ознак, які допомагають визначити та класифікувати ці споруди. Результатом авторського дослідження є повноцінна систематизація починаючи з акценту на якості проектів, поверховість, функціональність сучасного житла. Форма будинку визначається за ознаками об'ємно-просторової структури та способу будівництва. А гармонізація самої будівлі в історичному контексті визначається за допомогою ознак класифікації: опоряджувальні матеріали, кольористика та підходи до гармонізації. За допомогою результатів даного дослідження можна розвивати методику гармонізації сучасної житлової архітектури, визначати принципи архітектурно-планувальних рішень на основі ознаки якості проектів. А за допомогою ознаки підходу до гармонізації, можна визначити принципи і подальшу методику проектування гармонійно поєднаної сучасної житлової архітектури з історичними будівлями.

Бібліографія

Jacek Friedrich, "Odbudowa Glownego Miasta w Gdansku w latach 1945-1960 [Reconstruction of the Main Town in Gdansk in the Years 1945-1960]", Wydawnictwo Slowo, Gdansk, 2015, Poland.

Wieslaw Gruszkowski, Miasto historyczne w dialogu ze wspolczcsnoscia Evaluation of Gdansk Wilhelm architecture during the century, 2002.

Sara Lardinois, "Contemporary Architecture in the Historic Environment: Recent International Perspectives", Change Over Time, 7, pp. 252-271, 2017. doi:10.1353/cot.2017.0014.

K.B. Сергеева, Л.С. Мартишова, "Взаємозв'язок сучасної забудови в історичному центрі міста на прикладі м. Харкова", Сучасні тенденції розвитку архітектури і містобудування: мат. всеукр. наук.-техн. конф., Харків, листопад, 2017, X.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018, С. 156-157.

Ю.О. Хараборська, К.В. Сухаревський, "Підходи проектування сучасної архітектури в історичному середовищі. " Сучасні проблеми архітектури та містобудування, (50), 2018, 99-103.

Susan Macdonald, "Contemporary architecture in historic urban environments", Conservation perspectives. The Getty Conservation Institute, 2011

Michael Davies. "Design in the Historic Environment", The Building Conservation Directory, 2003

TSG. "New Design in Historic Settings", Glasgow, 2010

Roger Hunt, Iain Boyd, "New Design for Old Buildings", RIBA Publishing, London, 2018, 272 pages

А. Kacar. F. Semerci, "Tarihi Yapilara Eklemlenen Yeni Ek Yapinin Uyumlulugu: Elbphilharmonie Kultur Merkezi", The Turkish Online Journal ofDesign Art and Communication, 12 (2), 240-257.

Yuceer Hulya, Ipekoglu Basak, "An architectural assessment method for new exterior additions to historic buildings", Journal of Cultural Heritage, 13, 2012, 419-425, D01:10.1016/j.culher.2011.12.002.

Klaudiusz Grabowski, "Gdanskie miniatury Style Architektoniczne w Gdansku", Instytut kultury miejskiej, 2016, Gdansk

A. Taraszkiewicz, Karol Grabowski, Karolina Taraszkiewicz, Jaroslaw Przewlocki, "Contemporary Architectural Design in the Context of Historic Remains: The Case of the Old City of Gdansk", Heritage & Society, 2020, 14. P-p. 1-19. D01:10.1080/2159032X.2021.2016051.

Vegas, Fernando, Camilla Mileto, "Contemporary Architecture in Dialogue with the Historic City", Change Over Time 2017,7 (2): 290-306, D01:10.1353/cot.2017.0016

Bibliography

Wieslaw Gruszkowski, Miasto historyczne w dialogu ze wspolczesnosciq Evaluation of Gdansk Wilhelm architecture during the century, 2002.

Sara Lardinois, "Contemporary Architecture in the Historic Environment: Recent International Perspectives", Change Over Time, 7, pp. 252-271, 2017. doi:10.1353/cot.2017.0014.

К. V. Serheieva, L. S. Martyshova, "Vzaiemozviazok suchasnoi zabudovy v istorychnomu tsentri mista na prykladi m. Kharkova", Suchasni tendentsii rozvytku arkhitektury і mistobuduvannia: mat. vseukr. nauk.-tekhn. konf., Kharkiv, lystopad, 2017, - Kh.: KhNUMH im. О. M. Beketova, 2018, - S. 156-157.

Yu. O. Kharaborska, К. V. Sukharevskyi, "Pidkhody proektuvannia suchasnoi arkhitektury v istorychnomu seredovyshchi", Suchasni problemy arkhitekturytamistobuduvannia, (50), 2018, 99-103.

Susan Macdonald, "Contemporary architecture in historic urban environments", Conservation perspectives. The Getty Conservation Institute, 2011

Michael Davies. "Design in the Historic Environment", The Building Conservation Directory, 2003

TSG. "New Design in Historic Settings", Glasgow, 2010

Roger Hunt, Iain Boyd, "New Design for Old Buildings", RIBA Publishing, London, 2018, 272 pages

A. Kacar. F. Semerci, "Tarihi Yapilara Eklemlenen Yeni Ek Yapinin Uyumlulugu: Elbphilharmonie Kultur Merkezi", The Turkish Online Journal ofDesign Art and Communication, 12 (2), 240-257.

Yuceer Hulya, Ipekoglu Basak, "An architectural assessment method for new exterior additions to historic buildings", Journal of Cultural Heritage, 13, 2012, 419-425, D01:10.1016/j.culher.2011.12.002.

Klaudiusz Grabowski, "Gdanskie miniatury Style Architektoniczne w Gdansku", Instytut kultury miejskiej, 2016, Gdansk

A. Taraszkiewicz, Karol Grabowski, Karolina Taraszkiewicz, Jaroslaw Przewlocki, "Contemporary Architectural Design in the Context of Historic Remains: The Case of the Old City of Gdansk", Heritage & Society, 2020, 14. P-p. 1-19. D01:10.1080/2159032X.2021.2016051.

Vegas. Fernando, Camilla Mileto, "Contemporary Architecture in Dialogue with the Historic City", Change Over Time 2017, 7 (2): 290-306, D01:10.1353/cot.2017.0016

Размещено на Allbest.ru