До питання актуальності застосування категорії "капітальне будівництво" у галузі господарсько-будівельних правовідносин України

Размещено на http://allbest.ru

Донецький державний університет внутрішніх справ

До питання актуальності застосування категорії «капітальне будівництво» у галузі господарсько-будівельних правовідносин України

Чехівський Ярослав Олегович аспірант

Анотація

Будівництво являє собою сферу матеріального виробництва, у процесі якої здійснюється створення нових або удосконалення вже існуючих основних фондів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, тобто будівель (споруд) виробничого та невиробничого характеру, специфічних лінійних об'єктів тощо, які використовуються у їх господарській діяльності.

На думку автора, загалом, для дослідження певних правових явищ, зокрема й питань, пов'язаних із господарсько-правовим забезпеченням підрядних правовідносин у галузі капітального будівництва, першочерговим є забезпечення одноманітності та сталості у застосуванні понятійно-категоріального апарату господарсько-будівельної діяльності, який, на даний час, не є чітко визначеним зокрема у контексті застосування та визначення категорії «капітальне будівництво».

Стаття присвячена дослідженню питання співвідношення категорій «будівництво» та «капітальне будівництво», доцільності збереження останньої у національному законодавстві України.

На виконання поставленої мети, у статті актуалізовано проблему застосування у законодавстві України одночасно двох схожих за формою, однак не за змістом, категорій «капітальне будівництво» та «будівництво», констатовано послідовну практику законодавця та урядовців на поступову відмову від застосування категорії «капітальне будівництво» поряд з «будівництвом», проаналізовано різні наукові підходи вчених-господарників до питання подальшого збереження або відмови від застосування категорії «капітальне будівництво».

У статті, автор не погодився з науковими підходами вчених - господарників щодо відмежування категорій «капітальне будівництво» та «будівництво» через призму порівняння об'єктів будівництва з тимчасовими спорудами та/або малими архітектурними формами, а також відмовою від її застосування через значний проміжок її існування.

У підсумку, автором висловлено власну позицію щодо доцільності та необхідності подальшого збереження та використання у національному законодавстві України категорії «капітальне будівництво».

Ключові слова: будівництво, капітальне будівництво, понятійно-категоріальний апарат, співвідношення, відмежування.

Abstract

On the issue of the relevance of the application of the "capital construction" category in the field of economic and construction legal relations of Ukraine

Chekhivskyi Yaroslav Olegovich postgraduate, Donetsk State University of Internal Affairs

Construction is a sphere of material production, in the process of creating new or improving existing fixed assets of enterprises, institutions and organizations, independent of forms of ownership and subordination, i.e. buildings (structures) of a production and non-production nature, special linear objects, etc., which are used in their business activities.

According to the author, in general, for the purpose of studying certain legal phenomena, including issues related to economic and legal support of contractual legal relations in the field of capital construction, the primary objective is to ensure uniformity and consistency in the application of the conceptual and categorical apparatus of economic and construction activities, which is currently not clearly defined, in particular, in the context of application and definition of the category "capital construction".

The article is aimed at studying the issue of correlation between the categories "construction" and "capital construction" and the expediency of retaining the latter in the national legislation of Ukraine.

Pursuant to this goal, the article highlights the issue of using in Ukrainian legislation two categories of "capital construction" and "construction" which are similar in form but not in content, and also states the consistent practice of legislators and government officials to gradually abandon the use of the category "capital construction" along with "construction", and analyses various scientific approaches of economic scientists to the issue of further retention or abandonment of the category "capital construction".

In the article, the author disagrees with the scientific approaches of economic scientists to distinguish between the categories of "capital construction" and "construction" through the prism of comparing construction objects with temporary structures and/or small architectural forms, and also with the refusal to use it after a significant period of its existence.

As a result, the author expresses his own position regarding the expediency and necessity of further preservation and use of the category "capital construction" in the national legislation of Ukraine.

Keywords: construction, capital construction, conceptual and categorical apparatus, correlation, demarcation.

Вступ

Постановка проблеми. Виходячи з положень ст. ст. 10, 317-323 ГК України можливо прийти до висновку, що господарсько-будівельна діяльність в Україні пов'язана саме з капітальним будівництвом.

При цьому, в Україні діють Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №88 від 01 серпня 2005 р., які врегульовують порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єкта будівництва. капітальний підрядний будівництво україна

Втім, не дивлячись на назву вищенаведених Загальних умов, яка містить у собі категорію «капітальне будівництво» постановою Кабінету Міністрів України №224 від 17 березня 2021 р. «Про внесення змін до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» внесено зміни, якою у тексті Загальних умов слова «капітальне будівництво» в усіх відмінках замінено словом «будівництво» у відповідному відмінку.

Крім того, проєктом закону №6013 від 09.09.2021 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період» передбачає скасування ГК України. При цьому, аналізуючи зміст самого Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період», останній взагалі жодним чином не врегульовує питання інституту договору підряду на капітальне будівництво ні в основному змісті, ні в його перехідних положеннях.

Таким чином, послідовна практика законодавця та урядовців вказує на те, що інститут підрядних правовідносин у галузі капітального будівництва та власне саме капітальне будівництво як правова категорія будуть ліквідовані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження співвідношення категорії «будівництво» та «капітальне будівництво» займалися такі вчені-господарники як І.М. Миронець, А.Б. Гриняк, О.О. Квасніцька, В.Г. Олюха, Є.Г. Комар, Ю.М. Сафронов, В.Г. Євтєєва та інші, однак у господарсько-правовій доктрині досі не вироблено однозначних критеріїв до відмежування вказаних категорій та доцільності їх збереження у національному законодавстві України.

Мета статті - дослідження сутності та правової категорії «капітальне будівництво», її відмежування від будівництва загального та вирішення питання доцільності її збереження у національному законодавстві.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ч.1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх [1]. Відповідно до абзц. 2 п. 2 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 за №1764, капітальне будівництво це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів) [2].

У свою чергу, низка нормативно-правових актів оперує категорією «будівництво» без прив'язки до капітальності такого процесу. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво визначається як нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва [3].

При цьому, здійснюючи системний аналіз вищенаведених нормативно- правових актів слід зазначити, жоден з них не виводить сутнісні ознаки визначених понять, їх розмежування, сферу правовідносин у межах яких вони застосовуються тощо.

Аналогічно й серед вчених досі не вироблено однозначної позиції щодо розуміння вказаної категорії, її відмінності від будівництва.

У зв'язку з наявною невизначеністю термінів та понять як у законодавстві, так і у господарсько-правовій доктрині, серед вчених виникла проблема доцільності збереження та використання у національному законодавстві України категорії «капітальне будівництво» на рівні з категорією «будівництво».

Умовно позиції вчених можливо поділити на три групи.

Вчені першої групи висловлюють позиції щодо недоцільності збереження категорії «капітальне будівництво», оскільки остання фактично не має змістовного навантаження та взаємозамінюється іншими термінами та поняттями у сфері господарсько-будівельних правовідносин. Прибічниками вищенаведеної позиції є І.М. Миронець, А.Б. Гриняк та ін. [4, с.7; 5, с.170]

Так, А.Б. Гриняк пропонує замінити в ГК України та інших актах законодавства термін «капітальне будівництво» на термін «будівельна діяльність» у значенні будівництва в цілому, оскільки нині така ознака як капітальність використовується для розмежування капітальних та тимчасових (некапітальних) споруд і будівель [4, c.7].

Аналогічно й І.М. Миронець запропоновано відійти від застарілого поняття «капітальне будівництво» для означення всієї будівельної сфери, оскільки воно може бути використане лише у вузькому значенні, для відокремлення капітальних споруд від тимчасових або малих архітектурних форм. А тому, науковцем обґрунтовується доцільність заміни в науковому обороті терміну «капітальне будівництво» на термін «будівельна діяльність» [5, с.167].

Вчені другої групи також підтримують відмову від застосування категорії «капітальне будівництво», однак не через відсутність її змістовного навантаження, а через плин значного терміну часу її використання. Прибічниками вищенаведеної позиції є О.О. Квасніцька. Так, О.О. Квасніцька зазначає, що категорія капітальне будівництво - це елемент радянської епохи і в науковій і законодавчій літературі слід відходити від поняття «капітальне будівництво», яке нажаль залишається вживаним у ГК України [6,с.416] Вчені третьої групи висловлюють позицію про необхідність та доцільність збереження категорії «капітального будівництва». Прибічниками вищенаведеної позиції є В.Г. Олюха, Є.Г. Комар, А.В. Матвійчук та ін.

В.Г. Олюха зазначає, що пропозиції щодо відмови від терміну капітальне будівництво є передчасними і не досить обґрунтованим, адже цей термін є усталеним і дозволяє відокремити роботи, пов'язані зі створенням нових, відновленням, розширенням і вдосконаленням об'єктів виробничого і невиробничого призначення, що належать до основних фондів від інших будівельних робіт [9, с.733].

Є.Г. Комар зазначає, що капітальне будівництво за сутністю протиставляється будівельним роботам, які не потребують відносно значних матеріально-фінансових, кваліфікаційних, людських і адміністративно - правових затрат (зокрема, роботи по спорудженню тимчасових або примітивних споруд господарюючими суб'єктами і приватними особами) [10]. Ми не підтримуємо позицію вчених першої групи, що капітальне будівництво призначене для відмежування капітальних та тимчасових споруд з огляду на наступне.

Виходячи із вищезгаданих законодавчих визначень категорій «будівництво» та «капітальне будівництво», можливо прийти до висновку, що останні пов'язані роботами виключно з об'єктами будівництва.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно- транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем) [3].

Таким чином, як будівництво, так і капітальне будівництво, пов'язане роботами виключно з об'єктами будівництва, а саме будинками, будівлями, спорудами, специфічними лінійними об'єктами інженерно -транспортної інфраструктури.

Усі об'єкти архітектури, які вміщені у поняття «об'єкт будівництва» охоплює те, що вони є саме нерухомим майном, яке розміщуються на земельній ділянці та переміщення якого є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Натомість, відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту [3].

Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 по справі №755/16157/15-ц зазначив, що у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000 міститься визначення терміну «будівля», їх перелік та класифікація - тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю. Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

Таким чином, тимчасові споруди є рухомими річчями, не належать до будинків, будівель, споруд, специфічних лінійних об'єктів інженерно- транспортної інфраструктури, а тому взагалі не є об'єктами будівництва, що не дає підстав для висновку, що ознака капітальності у категорії капітального будівництва призначена для її відмежування від тимчасових споруд та/або малих архітектурних форм.

Крім того, відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування [3].

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності [7].

Таким чином, поява тимчасової споруди як об'єкта цивільних прав опосередковують дії з її «розміщення». Натомість поява як об'єкта цивільних прав об'єктів капітального будівництва та/або будівництва опосередковують саме «будівельні роботи», тобто будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи, які здійснюються на підставі відповідних дозвільних документів, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (містобудівні умови та обмеження, повідомлення про початок здійснення будівельних та/або підготовчих робіт, дозвіл на здійснення будівництва тощо).

Крім того, ми не погоджуємося й з позицією вчених другої групи, що у науковій і законодавчій літературі слід відходити від поняття «капітальне будівництво», оскільки це елемент радянської епохи, з огляду на наступне.

21.04.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про дерадянізацію законодавства України» №2215 -IX від 21.04.2022, яким дерадянізовано, систематизовано та приведено у відповідність до чинного законодавства України нормативно-правові акти, які суперечать Конституції України та ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України».

Аналізуючи зміст Закону України №2215-IX від 21.04.2022 останній не містить положень та/або застережень про незаконність та невідповідність ст.ст. 317-323 ГК України Конституції України та законам України [8].

Таким чином, прийняттям Закону України №2215-IX від 21.04.2022 законодавець тим самим підтвердив законність та доцільність застосування категорії капітальне будівництво, а тому і не вбачав й підстав та передумов для дерадянізації договірної конструкції підряду на капітальне будівництво.

При цьому, досліджуючи ознаку капітальності, згадану у категорії капітальне будівництво, ми підтримуємо позицію А. В. Матвійчука про те, що остання використовується, щоб підкреслити значну вартість створення певних об'єктів, необхідність здійснення капітальних вкладень [11].

Аналогічно й Є. Г. Комар зазначає, що у найбільш загальному контексті під терміном «капітальний» розуміється створений людською працею елемент матеріального світу, котрий має високе вартісне вираження; такий, що потребує багато праці, матеріальних і грошових ресурсів; ґрунтовний, важливий, солідний[10].

Таким чином, ознака капітальності, згадана у категорії капітального будівництва призначена для відмежування його від будівництва загального за ціннісним аспектом, а саме значної вартості створення певних об'єктів, а також необхідності здійснення капітальних вкладень. Обґрунтовуючи доцільність збереження у національному законодавстві категорії капітального будівництва, ми виходимо з того, що із загальної теорії права, нам відомо, що суспільні відносини, які регулює право, є вельми неоднаковими за складом їх учасників, об'єктами, змістом, підставами виникнення, змінення та припинення. Через те природно, що кожна з однорідних груп таких відносин об'єктивно вимагає особливих підходів до їх врегулювання. З метою забезпечення особливих підходів до врегулювання окремих категорій суспільних правовідносин забезпечується певний спеціальний режим правового регулювання.

Саме за допомогою категорії «капітальне будівництво» визначається різниця між господарсько-будівельними та цивілістичними правовідносин у сфері будівництва, що дає змогу прийти до висновку про існування окремого, спеціального нормативно-правового порядку регулювання даної галузі.

Висновки

Таким чином, передчасна відмова від застосування категорії капітального будівництва призведе до ототожнення підприємницьких та цивілістичних правовідносин, які не є подібними, та які потребують окремого правового регулювання з огляду на різну їх спрямованість, суб'єктний склад, діяльнісний та ціннісний аспект.

Перспективи подальших наукових розробок в окресленому напрямі полягають у виокремленні та визначенні усіх сутнісних ознак категорії «капітальне будівництво», відмежування останньої від категорії «будівництво», що надасть змогу забезпечити загальну одноманітність та сталість категорійно-понятійного апарату господарсько-будівельних правовідносин.

Література