Алебастрова різьба в оздобленні ренесансних інтер'єрів Львова - особливості реставрації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет "Львівська політехніка",

АЛЕБАСТРОВА РІЗЬБА В ОЗДОБЛЕННІ РЕНЕСАНСНИХ ІНТЕР'ЄРІВ ЛЬВОВА - ОСОБЛИВОСТІ РЕСТАВРАЦІЇ

Стасюк Олена Степанівна

кандидат архітектури, доцент

кафедри архітектури та реставрації

Анотація

алебастр архітектура реставрація львів

Надано коротку характеристику алебастру як каменю, та описано його використання в архітектурі Галичини. Звернено увагу на ренесансну алебастрову різьбу в сакральних та приватних інтер'єрах Львова. Приведено приклади реставрації алебастрових елементів оздоблення ренесансних інтер'єрів Львова.

Ключові слова: алебастр, інтер'єр, різьба, оздоблення, реставрація

Виклад основного матеріалу

Алебастр є дуже м'яким і водночас дуже декоративним каменем. За своїм кольором і фактурою він нагадує мармур, а за легкістю обробки перевершує вапняк. Алебастр (від грец. ААброотрор ) - назва двох різних мінералів: гіпсу (діаквасульфа та кальцію) і кальциту (карбонат кальцію). Перший - алебастр (алавастор), яким ми користуємося в наші дні; друге - здебільшого назва матеріалу в античності Алебастр має забарвлення білого кольору, але можуть також бути присутні рожеві або зеленуваті відтінки. Білосніжне забарвлення може переходити в блідно-червоний або сіруватий відтінок. Особливо цінним вважається алебастр із забарвленням персикового кольору: декоративні фігурки, які з нього вирізають, можуть бути напівпрозорими і, здається, ніби вони світяться зсередини. Для алебастру характерний шовковистий блиск. Зазначимо, що на фоні забарвлення блідо-рожевого кольору з ледь помітними прожилками можуть проявлятися тонесенькі малюнки. Дуже рідкісною формою цього мінералу являється чорний алебастр, його знаходять лише в трьох місцях на землі - у США (Оклахома), Італії та Китаї [1].

На Галичині На Галичині значні поклади алебастру залягають уздовж лівого берега Дністра від Комарна аж до сьогоднішнього кордону з Молдовою. Неподалік містечка Журавного на березі Дністра знаходиться гора Бакотин. Біля неї стоїть село Новошини, де уже більш як півтисячі літ функціонує каменоломня в якій видобувають алебастр [2]. Запаси різнокольорового алебастру на Бакотині дуже значні. Ще з часів середньовіччя алебастр в Галичині використовували в архітектурі як будівельний матеріал, для опорядження інтерє'єрів, а також для виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. При археологічних розкопках Давнього Галича археологи знаходять алебастрові блоки використані для спорудження фундаментів. З археологічних досліджень відомо також, що мури Станіславова (сучасний Івано - Франківськ) в часи ренесансу були муровані з білосніжного алебастру. Досвід роботи з алебастром показав, що з огляду на розчинність у воді цей камінь непридатний для зовнішнього оздоблення. Тому ще в часи ренесансу поступово люди відмовляються використовувати цей камінь як будівельний матеріал. Одночасно з огляду на красоту цього матеріалу, багатство кольорової палітри, легкість роботи з ним і наявність багатих покладів на Галичині він залишається надзвичайно популярним і широко використовується для оздоблення інтер'єрів в часи ренесансу.

У Львові алебастр представлений зокрема в оздобленні інтер'єру каплиці Боїмів (Рис.1). Каплицю вирішив збудувати Георгій Боїм, львівський купець родом з Угорщини. Каплицю будували з 1609 по 1611 рр., а її декоративне оформлення тривало до 1615 року [3]. На південній стіні можна побачити чудову епітафію, де представлені члени родини Боїмів. Саме ця епітафія частково виконана з алебастру, а саме з білого алебастру вирізьблені фігури членів родини Боїмів. З цього ж матеріалу виконано вівтарні композиції, які прикрашають інші стіни каплиці. Варто звернути увагу на орнаментальні панелі та інші архітектурні деталі - кронштейни, капітелі, маскарони.

Рис. 1 Інтер'єр Каплиці Боїмів

Ще одним прикладом використання алебастру в інтер'єрі є каплиці латинської Катедри, зокрема північно-західна каплиця яка належала багатій патриціанській сім'ї Кампіанів (Рис.2). Будівництво цієї каплиці завершено в 1619 році [4]. Епітафії членів сім'ї та вівтарні композиції виконані з різних матеріалів, в тому числі і з алебастру. Тут використано різноманітні кольори алебастру - білі, світло рожеві темно сірі майже чорні. Варто відзначити орнаментальні панелі та інші архітектурні деталі виконані саме з темного алебастру. Такі панелі широко використовувалися в опорядженні інтер'єрів у Львові.

Рис. 2 Інтер'єр каплиці Кампіанів

Алебастр використовувався не лише в опорядженні сакральних інтер'єрів, а також і в опорядженні світських кам'яниць багатих патриціцїв. Особливо популярними були орнаментальні панелі. Саме такі деталі потрапляють на ресатаврацію в майстерні Львівської політехніки і є реставровані в рамах курсових та дипломних робіт студентами спеціальності реставрація творів мистецтва. Варто назвати консервацію декоративної алебастрової панелі поч. XVII ст. Це була археологічна знахідка з вул. Руської. Було виконано її розчистку та консервацію. Також було виконано гіпотетичну реконструкцію панелі з гіпсу на якій було точно відтворено колористику, фактуру та різьбу оригіналу (рис.3).

Рис. 3 Гіпотетична реконструкція панелі

Для оздоблення світських інтер'єрів в часи ренессансу використовувалися не лише декоративні панелі. Прикладом такої деталі, яка також потрапила на реставрацію в майстерні Львівської політехніки є алебастрова ренесансна ніша, а точніше її фрагменти. Деталь була передана на реставрацію Львівським історичним музеєм. Об'єктом реставрації були фрагменти алебастрової ренесансної ніші [5]. Внаслідок сильних пошкоджень пам'ятка була розколена на три частини. Збережено дві з них. Перший фрагмент пошкодженої ніші - її верхня частина з різьбленою мушлею. другий фрагмент - половинка нижньої частини з різьбленим орнаментом.

Рис. 4 Стан об'єкта до та після реставрації

Після докладного вивчення об'єкту, пошуку та вивчення аналогів виконано графічну реконструкцію пам'ятки та прийнято рішення реконструювати втрачений фрагмент повністю. В даному випадку була прийнята концепція виконання доповнень в такий спосіб, щоб їх не було помітно шляхом імітації алебастру технікою «стукко». (Рис.4) Ця концепція була вибрана зокрема тому, що колір, структура, прозорість каменю дозволила виконати доповнення на основі гіпсу. Розмір втраченого фрагменту вимагав виконання серйозного армування з нержавіючої сталі і сітки. Форма поступово нарощувалася з гіпсу і коригувалася вручну. Втрачений фрагмент був повністю відновлений, зімітовано авторські насічки (Рис. 5). Скопійовано та відтворено орнамент, виконано колористичну уніфікацію, цілої пам'ятки та полірування її лицевої частини.

Рис. 5 Графічна реконструкція та схема армування алебастрової ніші

Висновки

В Україні, зокрема в Галичині покладів алебастру було багато, особливо у басейні Дністра, так звані Подільські алебастри. Ці копальні були відомі ще у часи середньовіччя, а у часи ренесансу використання алебастру в опорядженні архітектури було особливо популярним.

У Львові збережено надзвичайно цікаві зразки ренесансної архітектури з багатим оздобленням виконаним у алебастрі. Це сакральні споруди, а також житлові споруди багатих патриціїв. Ці об'єкти тепер стали пам'ятками архітектури.

Алебастр надзвичайно декоративний матеріал, що виглядає шляхетно і дорого, одночасно є дуже мяким та легким в обробці матеріалом, тому його так широко використовували в скульптурі. Проте його м'якість означає також і те, що він надзвичайно легко пошкоджується - ламається, розбивається, відколюється. Тому пам'ятки з цього матеріалу дійшли до нас у незадовільному стані і потребують реставрації.

Реставрація алебастру відрізняється від реставрації інших натуральних каменів тим, що алебастр не любить контактувати з водою, тому його реставрація вимагає використання відповідних технологій та матеріалів. В статті представлена одна з технологій реставрації архітектурних деталей з алебастру, зокрема його доповнення та реконструкції. Методика була апробована у Львівській політехніці і засвідчила свою ефективність.

Для підтримання доброго стану вироби з алебастру потребують особливого догляду та умов зберігання.

Список використаних джерел

1. Білецький В. С.(ред..) (2004) Мала гірнича енциклопедія (Т1-3): Донбас.

2. Губарець В. В., Іван А. П. (2003) Із чарівних комор підземелля. Світ корисних копалин України Київ: Техніка.

3. Возницький Б. Г. (1979) Каплиця Боїмів у Львові Львів: Каменяр.

4. Бірюльов Ю. О. (ред.) (2008) Архітектура Львова: час і стилі ХІІІ-ХХІ ст., Львів:"Центр Європи".

5. Бевз М.В., Стасюк О.С.( 2017) Реставрація творів мистецтва з каменю. Вибрані дипломні роботи студентів спеціальності «Реставрація творів мистецтва з каменю». Магістри, спеціалісти, бакалаври. Випускники 2016 р. Львів: видавництво Львівської політехніки.

Размещено на Allbest.ru