Реконструкція університетського стадіону "Уніфехт" під час воєнної агресії в місті Харкові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТОВ «Інститут Харківпроект»

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

Реконструкція університетського стадіону «Уніфехт» під час воєнної агресії в місті Харкові

Чуб Олександр Миколайович,

кандидат архітектури, головний архітектор АБМ-2

Крейзер Ірина Ігорівна,

кандидат архітектури, доцент, доцент кафедри



Анотація

Питання підготовки до проектування та відновлення частково зруйнованого стадіону «Уніфехт» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в місті Харкові розглядається під час воєнної агресії з боку Росії. Стадіон «Уніфехт» був базою підготовки олімпійських чемпіонів з фехтування, саме тут опановували мистецтво володіння рапірою чемпіон світу Дмитро Карюченко, багаторазовий чемпіон України Максим Хворост, чемпіонка світу Олена Вороніна. В статті робиться аналіз європейських вимог та стану вітчизняного законодавства, стандартів проектування та будівництва спортивних споруд, розглядаються чинники, що впливають на комплексну реконструкцію стадіону. Досвід підготовки українських стадіонів до міжнародних спортивних змагань у Харкові та Києві під час проведення ігор футбольного чемпіонату Європи Євро-2012 на території України та Польщі допомагає внести нові функціональні зміни і врахувати сучасні вимоги в реконструкції зруйнованого стадіону. В статті викладено досвід роботи і пропозиції українських архітекторів по відновленню зруйнованого об'єкта в умовах воєнних дій.

Ключові слова: Україна, Харків, спортивні споруди, багатофункціональний стадіон, реконструкція.



Основна частина

Актуальність даного дослідження. Міський голова м. Харкова Ігор Терехов називає приблизні збитки внаслідок агресії з боку Росії - 9 мільярдів доларів, зруйновані школи, дитячі садки, медичні установи, спортивні споруди, ігрові майданчики, пам'ятки архітектури, близько 500 житлових будинків не підлягають відновленню, 150 тисяч жителів міста лишилися свого житла. Ворог постійно обстрілює критичну інфраструктуру міста. Одночасно мер запевняє, що за кошти міського бюджету розробляються проекти реконструкції будинків, тривають ремонтні роботи в будинках де це можливо. На першому місці життя людей [1].

Поряд з цими роботами в місті працює група харківських архітекторів, які контактують з британським архітектором Норманом Фостером, який розробляє концепцію розвитку міста Харкова в майбутньому після закінчення воєнних дій. Окрім цієї групи вже зараз проходять конкурси в он-лайн режимі по відновленню звільнених територій України, що постраждали в наслідок збройної російської агресії. Мета закордонних і українських архітекторів за допомогою проектних ідей максимально відійти від радянського минулого в бік сучасного бачення розвитку українських постраждалих міст і їх інфраструктури. Певна кількість проектних організацій міста Харкова також беруть участь в обстеженні, фіксації стану, а також розробці проектної документації майбутнього відновлення зруйнованих будівель.

Проблематизація. Від ворожих обстрілів у Харкові постраждали важливі спортивні об'єкти, серед яких: «Уніфехт» Харківського національного університету (ХНУ) ім. В.Н. Каразіна, спорткомплекс «Політехнік» Харківського національного університету «Х ПІ», тренувальний комплекс «Динамо», тренувальна база футбольного клубу «Металіст», та інші. В даній статті увага приділяється вивченню підготовки до відновлення саме «Уніфехту» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна [2].

Історія виникнення стадіону та тренувального комплексу ХНУ ім. В.Н. Каразіна починається наприкінці 1970-х років, його побудували на Павловому Полі в місті Харкові. Тут працювала кафедра фізичного виховання та спорту, було кілька тренувальних приміщень для футзалу, баскетболу, бадмінтону, боксу. Родзинкою спорткомплексу були зали для фехтування, де тренувалися майбутні чемпіони. На 2022 рік була запланована реконструкція спорткомплексу, але почалася війна. 5 березня російський літак випустив по будівлі дві ракети. В результаті впала стеля, вилетіли вікна та частина стін, було зруйновано підлогу [2].

Основний текст. Підготовчі роботи по відновленню «Уніфехту» Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна почалися майже одразу після визначення об'єму руйнувань. На тлі постійних обстрілів з боку росіян і руйнувань житлових масивів міста, а головне центру, де зосереджені більшість вищих учбових закладів, серед яких є пам'ятки архітектури, спортивних комплексів і гуртожитків, де займались і проживали студенти, архітектори ТОВ «Інституту Харківпроект» запропонували на безоплатній основі створити концепцію відновлення «Уніфехту» після закінчення воєнних дій з урахуванням міжнародних вимог до спортивних споруд з метою в майбутньому проводити на ньому змагання міжнародного рівня.

До 24 лютого 2022 року в Україні досить інтенсивно відбувався процес формування нових спортивно-оздоровчих центрів та реконструкція існуючих спортивних споруд у руслі світових тенденцій розвитку спорту та фізичної культури. Участь України у великих міжнародних спортивних заходах була потужним стимулом для розвитку спортивної інфраструктури. Прикладом цього стало проведення ігор футбольного чемпіонату Європи Євро-2012 на території України та Польщі. До цієї події в обох країнах було підготовлено вісім стадіонів (по чотири у кожній країні) як базових об'єктів з усією необхідною інфраструктурою, яка складалась з додаткової підсистеми (спортивна база, готель, аеропорт тощо, транспортні об'єкти, включаючи дороги та стоянки, медичне обслуговування, офісних приміщень, медіа-центрів, енергетичних об'єктів, сайтів систем мобільного зв'язку), обслуговуючої підсистеми (торговельні, сервісні та фінансові установи) та допоміжної підсистеми (спортивні селища для розміщення команд-учасниць, тимчасові містечка гостинності, міські фан-зони).

Рис. 1. Так виглядає «Уніфехт» після ракетних ударів. Фото: Влад Сакович/ХОВА

Вимоги до футбольних стадіонів змінюються постійно. Зручність і безпека для глядачів, нові технології та ефективна комерційна експлуатація головні орієнтири при формуванні вимог до спортивних комплексів. Зростаюча складність планувальної структури спортивного стадіону все більше впливає на функціонування стадіону. Норми та директиви безпеки часто мають вирішальний вплив на геометрію трибун і структуру розміщення вболівальників. Тому в роботі на кожному стадіоні, як правило, застосовуються індивідуальні рішення, що особливо важливо. Крім того, сучасний спортивний стадіон повинен мати резерви для розміщення та пристосування додаткового обладнання для масштабних заходів.

Проектуванню та будівництву стадіонів присвячено багато публікацій. Актуальними залишаються питання систематизації наявних матеріалів по вивченню даного виду громадських споруд, оскільки потреба у спортивно - спортивних спорудах безперервно зростає. Публікації, присвячені спортивним спорудам, можна умовно розділити на групи, які розглядають цей тип споруд з різних позицій. Більшість джерел мають науково-аналітичний та науково - практичний характер:

- рекомендації щодо проектування та будівництва споруд елементарних видів спорту, великих стадіонів, методика розрахунку місткості [3];

- аналіз взаємозв'язку мережі спортивних споруд і планувальної структури містобудування [4];

- методи проектування та розрахунку конструкцій стадіону [5];

- методика розрахунку оцінки успішної евакуації зі стадіонів [6];

- огляд досвіду проектування, будівництва та експлуатації універсальних критих спортивних споруд великої місткості; їх класифікація; рекомендації щодо розрахунку мережі критих стадіонів у містах залежно від місцевих умов і чисельності населення [7];

- методика проведення експериментальних аеродинамічних досліджень та аналізу аеродинамічних навантажень для покриттів стадіонів [5];

- аналіз розрахунків безперешкодної видимості; методика проведення розрахунків профільної кривої трибуни та ін.

Європейські дослідники займаються вивченням питань пов'язаних із проектуванням і будівництвом спортивних споруд і прогнозують напрямки розвитку таких споруд у майбутньому [8]. Провідні проектні фірми, які займаються проектуванням і будівництвом спортивних споруд, досліджують і пропонують виконувати планування майбутнього спортивного об'єкта, керуючись такими основними принципами, як:

1) прогнозування довгостроковості використання об 'єкта;

2) міри затребуваності даного об'єкта в перспективі, у зв'язку з чим він повинен мати здатність до трансформації;

3) жорсткої економії коштів, виділених на проектування й будівництво, в випадку, якщо даний об'єкт не має перспективи на довгострокове використання (в таких випадках навіть розглядається питання щодо будівництва тимчасових споруд) [8].

Європейськими фахівцями в галузі проектування й будівництва стадіонів розглядається міждисциплінарний принцип проектування стадіонів, за якого робота архітекторів і інженерів є взаємопов'язаною, так як здійснення проектування, розробки конструктивних рішень даху, чаші стадіону, виготовлення й монтажу залучаються фахівці з різних галузей інженерної діяльності: автомобіле- і машинобудування, авіаційно-космічних технологій і т.д., а сучасні комп'ютерні програми надають можливість здійснювати розрахунок будь-якої складності конструкції. Параметричні характеристики мають значення для формування вимог, що пред'являються до форми споруди.

Мета міждисциплінарного підходу також полягає у використанні прогресивних методів під час проектування стадіонів [9].

Серед фахівців існують міркування про перспективи експериментального проектування стадіонів. В останнє десятиліття архітектура стадіонів сильно змінилася у зв'язку з комерціалізацією і медіасистемами в бік драматургічного підходу (екстравагантність конструктивного рішення даху, нові можливі конструкції щодо формування геометрії трибун і т.д.). У той самий час зміна стандартів і зростання вимог до даного типу споруд ведуть до інтенсивного творчого сплеску і пошуку нетривіальних рішень, а саме: вивчається досвід міждисциплінарної роботи над розширенням сучасних підходів у проектуванні футбольних стадіонів; здійснюється пошук нових форматів архітектурних рішень (театральність архітектури, екстраординарні рішення трибун, специфічність їх геометрії з метою наближення глядача до поля для поліпшення видимості [10]:

- проводиться аналіз наслідків проектування та будівництва спортивних споруд для грандіозних спортивних подій світового масштабу, наприклад, олімпійських ігор, чемпіонатів світу з футболу і т.д., які по закінченню змагань стають непотрібними і перетворюються на так званих «білих слонів». Розглядаються варіанти створення концепції для проектування й будівництва стадіонів, які згодом зможуть уникнути такої долі [11].

Аналіз різних типів об'єктів, які становлять інфраструктурну основу спорту, та їх характеристик також є важливим елементом. На прикладі стадіону GreatForestу Дебрецені було проведено дослідження рентабельності експлуатації багатофункціонального стадіону, а також демонстрація різних можливостей використання [12].

З технологічним розвитком і промисловою трансформацією галузі архітектури, інженерії та будівництва (AEC), перейшли від традиційного режиму проектування на основі малюнків до цифрового та комп'ютерного режиму.

Останніми роками застосування технології розширеної реальності (XR), включаючи віртуальну реальність (VR), доповнену реальність (AR) і технологію змішаної реальності (MR), підкреслює ефект занурення та інтерактивність, досвід між реальністю та віртуальністю, вносячи проривні розробки в архітектуру проектів. Дослідження, розроблене авторами статті [13] пропонує новий режим процесу проектування - систему XRна основі BIM- і порівнює його з традиційним режимом процесу проектування через реальний проект стадіону. Три перспективи оцінювання, включаючи естетику, відстеження погляду та сприйману оцінку корисності використовуються для порівняння відмінностей між двома режимами. Результат показав, що використання система XRна основі BIMможе надати користувачам більше ефекту занурення та естетичної оцінки уподобання та уявну корисність у прийнятті дизайнерських рішень, комунікації та просторовому пізнанні. Результат відстеження погляду також показав, що система XRна основі BIMможе реалізувати проект як більш ефективний. Очікується, що технології XRі BIMможуть бути ефективно інтегровані і підвищити цілісність промислових додатків і створити новий режим співпраці при проектуванні AEC.

Сьогодні нагальними питаннями, що постають перед українськими архітекторами, які займаються осучасненням існуючих багатофункціональних стадіонів є: постійний моніторинг світового досвіду проведення змагань та перманентних змін відповідної нормативної бази UEFA, FIFA, IAAF, яка змінюється з урахуванням досвіду проведення змагань світового і європейського рівня; доля і стан цих стадіонів; прогнозування їх майбутнього існування; урахування можливостей проведення міжнародних змагань у майбутньому; а також, їх існування після проведення цих змагань.

Остання модернізація вітчизняної нормативної бази була у вигляді додатку №1 від 1.10.2010 р. до Державних будівельних норм «Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди» [14]. Це дозволило частково гармонізувати українські проектні вимоги з Європейськими щодо стадіонів, два з яких будувались, а два були реконструйовані для участі в першості Європи з футболу в рамках ЄВРО 2012.

Стадіони, звичайно мали бути сертифіковані для цих змагань за нормами і критеріями, що висувались до європейських спортивних споруд.

Слід відзначити, що згаданий додаток до ДБН «Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди» лише частково задовольняє необхідність осучаснення вітчизняної нормативної бази проектування спортивних споруд та лише для футбольних стадіонів. Стадіони, що спеціалізуються на інших видах спорту, зокрема для легкої атлетики, потребують подальших змін згаданих державних будівельних норм.

Реконструкція стадіонів - звична практика у світі. Рішення про будівництво нового стадіону або реконструкцію старого приймається відповідно до потреби реконструкції. Глибина реконструкції та вибір методів роботи з об'єктом залежить від ряду факторів, серед яких одним з найважливіших є визначення параметрів майбутнього об'єкта, яких необхідно досягти, і можливостей існуючої конструкції. При модернізації стадіону, як правило, його параметри встановлюються виходячи з рівня конкуренції, для якої реконструюється об'єкт. Уточнюється місткість трибун, технічні параметри футбольного поля, вимоги до медіакомплексу, рівень комфорту як учасників змагань, так і глядачів, поточний рівень безпеки, технічний стан конструкцій та інженерних систем [15].

Після визначення можливостей існуючої конструкції стадіону з урахуванням необхідної модернізації має бути прийнято рішення щодо методів виконання проектних робіт.

Проектування нових стадіонів і реконструкція (модернізація) існуючих має здійснюватися з урахуванням системи чинників, що визначають планувальну структуру спортивного комплексу, вибір конструктивної схеми та матеріалів і, в кінцевому підсумку, формування архітектурного та творче рішення стадіону.

Щодо реконструкції, а особливо, якщо прийнято рішення про збереження історичної спадщини комплексу - необхідні дослідницькі дослідження, які в свою чергу виявлять фактори, що впливають на процес проектування. У разі реконструкції важливо вирішити можливий обсяг змін, які дають можливість отримати об'єкт з максимально можливими характеристиками з урахуванням планового збереження архітектурних і конструктивних рішень попередніх років.

Сукупність чинників, які необхідно враховувати і включити в реалізацію проектного рішення, становить систему, що формує проект, а точніше завдання для проекту. Насправді кількість чинників може бути значно більшою залежно від мети та особливостей конкретного об'єкта. Певна кількість чинників дозволяє нам описати систему з певними взаємозв'язками всередині неї.

У разі прийняття рішення про реконструкцію (модернізацію) стадіону при подальшому проектуванні та будівництві необхідно враховувати низку чинників [16].

Основні чинники (завдання, які вирішуються при проектуванні) комплексної реконструкції стадіону:

1. Функціональне призначення стадіону - футбольний стадіон або стадіон з футбольним полем і легкоатлетичним комплексом (типова олімпійська бігова доріжка, сектори для стрибків і метань) та інші, спрогнозувати статус стадіону щодо можливого рівня національного або міжнародні змагання.

2. Містобудівні завдання. Розташування в місті. Зв'язки з громадським транспортом, парковка. Розміщення необхідної розрахункової кількості майданчиків для автотранспорту: постійних уболівальників (глядачів); VIP-персони; для автобусів, що привозять уболівальників; комплекс приміщень для телевізійного мовлення з усім необхідним обладнанням; ділянки для розміщення комплексу «Гостинність», транспортне сполучення комплексу з аеропортом, залізничним та автовокзалом. При проведенні міжнародних змагань, в яких беруть участь декілька стадіонів, транспортний та інший взаємозв'язок приймаючих міст враховує всю супутню інфраструктуру.

3. Організація руху та контроль глядацьких мас перед матчем та після його закінчення. Організація покрокового контролю доступу.

4. Організація розміщення та руху спеціального транспорту та спеціальних засобів - служби поліції; медичне обслуговування; послуги пожежної охорони. Організація ділянок для відбору постраждалих та надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.

5. Планувальні рішення власне спортивного комплексу щодо його периметрального огородження; сегрегація глядачів; організація контуру доступу; організація навігації для глядачів та учасників змагань; організація швидкої (нормативної) евакуації з комплексу.

6. Об'ємно-просторове вирішення комплексу виходячи з його типології - футбольний, футбольний легкоатлетичний стадіон або інший:

6.1. Визначення типу та місткості трибун залежно від рангу міжнародних змагань та розміру населеного пункту. У разі невідповідності цих параметрів у невеликих містах доцільні рішення з тимчасовими трибунами; або використання збірно-розбірних конструкцій цілого стадіону.

6.2. Визначення типу газону, засноване на стандартах УЄФА, ФІФА і актуальної, на даний момент, технології футбольних полів. За наявності бігової доріжки та легкоатлетичних секторів визначити їх призначення - покриття для змагань або покриття для тренувань і змагань;

6.3. Визначення способу відокремлення як звичайних глядачів на трибунах і секторах, виходячи з вимог безпечної та комфортної експлуатації, так і ізоляції потоків інших учасників заходу, в тому числі для глядачів з обмеженими можливостями (весь комплекс заходів для можливого роздільне пересування глядачів на інвалідних візках, стоянка їх автотранспорту, вхід та евакуація з трибун, розміщення на спеціальних майданчиках із супроводжуючими особами, користування санітарно-медичним обслуговуванням, громадське харчування та я); VIP-глядачі з доступом до закріплених за ними приміщень і секторів, які для них призначені. Пересування команд - учасниць змагань з організацією домашнього та післяматчевого спілкування з журналістами як у мікст-зоні, так і в конференц-залі, роздягальнях, душових, медичному комплексі, комплексі допінг-контролю, комплексі приміщень. для суддів та інших учасників заходу;

6.4. Проектування комплексу приміщень і споруд для інженерно - технічного забезпечення життєдіяльності та спортивних заходів стадіону;

6.5. Будівництво трибун стадіону, що забезпечує безпечне та комфортне перебування всіх категорій глядачів, що відповідає нормативним вимогам до рангу змагань, що проводяться на цьому стадіоні;

6.6. Розміщення обладнання для нормативного освітлення покриття футбольного газону (і легкоатлетичного комплексу) або на спеціальних щоглах, або на конструкціях, що покривають трибуни. Розміщення обладнання для звукозапису заходів, інформаційних щитів; рекламне обладнання навколо футбольного поля;

6.7. Розміщення комплексу майданчиків для встановлення телевізійних камер та мобільної камери «павук» згідно зі схемою та параметрами діючих стандартів;

6.8. Виділення на головній трибуні (західному) секторі для розміщення коментаторів (1 місце - 3 місця), журналістів зі столиками, журналістів без столиків, спостерігачів за дотриманням прав ЗМІ тощо;

6.9. Інженерне забезпечення функціонування стадіону, у тому числі під час проведення ігор національної футбольної першості чи міжнародних змагань, зокрема, для електропостачання І та частини споживачів І спеціальної категорії надійності електропостачання;

6.10. Інженерні системи, що забезпечують функціонування та підтримку в робочому стані газону футбольного поля: підігрів, дренаж, полив, інсоляція, агротехнічні заходи;

6.11. Система управління громадською та інженерною безпекою стадіону. Функціонування штабу у складі представників адміністрації стадіону, представників міліції, медичного персоналу, інженерів з розміщенням у Центрі безпеки стадіону (Диспетчерська).

Принцип, за яким обрано даний перелік факторів проектування, полягає в тому, щоб створити об'єкт з максимальною безпекою та комфортом для глядачів, економічно обґрунтований, мати параметри спортивного комплексу третього покоління щодо інженерного забезпечення, комунікативно ефективний.

Виходячи з поставлених цілей, виділяється певна кількість факторів, сукупність яких, як нам здається, дозволяє отримати об'єкт з характеристиками, оптимальними щодо поставлених цілей. У кожному конкретному випадку можлива поява інших факторів, важливих для даного конкретного об'єкта. Але фактори, описані вище, є найбільш поширеними і обов'язковими.

На базі досвіду, отриманого в результаті участі в підготовці до ЄВРО 2012, а саме, проектуванні і реконструкції стадіону «Металіст» у місті Харкові, одним з авторів статті були розроблені принципи реконструкції багатофункціональних стадіонів [15]. їх впровадили в роботі з реконструкції київського стадіону ЦСК ЗСУ, що на Повітрофлотському проспекті. Комплекс після реконструкції має відповідати категорії IAAF, яка дозволить приймати змагання рівня до чемпіонату Європи та кубку Європи включно. Також не забуваймо про амбітні плани армійців проведення в Україні InvitesGames - Ігор Нескорених [17].

Також досвід проектування та будівництва великих спортивних комплексів:

Льодова Арена у Черкасах, Льодова Арена у Харкові.

Матеріали та методи. Під час підготовки статті ми спиралися на різноманітні джерела інформації та застосовували різні методи. З одного боку, було переглянуто певну кількість наукових праць, довідкової літератури, вимог до проектування і будівництва спортивних споруд, а також вивчили історію виникнення і будівництва спортивного комплексу «Уніфехт» в місті Харкові, плани щодо реконструкції, що були готові до реалізації до 24 лютого 2022 року.

Ці інформаційні джерела були особливо важливі, оскільки вони проливають світло не тільки на історію питання, а і на ідеї, вироблені керівництвом університету про роль стадіону «Уніфехт» у житті студентства і міста. На протязі роботи підтримувався зв'язок з профільною кафедрою університету, яка відіграла важливу роль у формуванні ідей реконструкції стадіону. Увага була зосереджена на нових функціональних блоках, нових можливостях, які виникають у контексті прагнення до багатофункціональності, та факторів, що лежать в основі прийняття рішень між ними, приділяючи особливу увагу ролі «Уніфехту», а також формуванні нового архітектурного образу об'єкта.

Результати - реконструкція стадіону «Уніфехт» в місті Харкові.

Метою реконструкції зруйнованого ракетним обстрілом спортивного комплексу стало створення на його основі багатофункціонального комплексу Университету, який за своїми характеристиками може бути як його спортивно - тренувальною базою, так і стадіоном, сертифікованим для проведення як загальнонаціональних змагань, так і змагань європейського рівня - европейских студентських спартакіад. Спорткомплекс за своїм функціоналом включає в себе практично всі необхідні для спартакіад види спорту: всі види легкої атлетики, футбол та регбі на стадіоні, всі ігрові зальні види спорту (футзал, баскетбол, волейбол та ін.), бокс, гімнастика та інше в приміщеннях багатофункціонального спортивного блоку. За структурою і обладнанням комплексу можливе проведення змагань паралімпійців або змагань накштал Ігор Нескорених. В сучасному сертифікованому легкоатлетичному комплексі дуже зацікавлена Федерація Легкої Атлетики України. За аналогією з проведення в Харкові ігор першості Європи з футболу Євро 2012 за рахунок існування реконструйованого стадіону Металіст, спорткомплекс Университету після реконструкції може дозволити Харкову бути містом, приймаючим європейську Універсіаду.

Рішення генерального плану. Планувальні рішення проекту передумовлені розміщенням ділянки проектування уздовж пров. О. Яроша на північному схилі Саржиного Яру. Різниця відміток між пров. О. Яроша і планшетом футбольного поля біля 15 м. Комплекс складається з двох частин:

- стадіону, побудованому своїми трибунами за схилом Саржиного Яру у вигляді амфітеатру зорієнтованого на схід, який завершується об'ємом манежу з гігантським табло;

- об'ємом багатофункціонального спортивного блоку (БФСБ).

З пров. О. Яроша ділянка має два автомобільних в'їздів - один під вхідну еспланаду, другий уздовж БФСБ, який об'єднує технічні зони та прямує до багаторівневого паркінгу.

В південній частині ділянки розміщені площінні спортивні споруди. Зі сторони пішохідної частини пров. О. Яроша запропонована перед головним входом до стадіону пішохідна еспланада. Вболівальники з еспланади прямують на трибуни стадіону крізь вестибюль західної трибуни або вздовж продовження відкритої еспланади до північної або південної трибун. Також вхідна еспланада пов'язана з покрівлею, яка використовується як рекреаційна зона комплексу з відкритим доступом. З цієї ж еспланади передбачений вхід вболівальників у вестибюль на час проведення змагань з зальних видів спорту.

Потоки відвідувачів в матчеві дні, які складаються з учасників змагань, регулярних глядачів, VIPглядачів, глядачів, які використовують інвалідні візки, журналістів розроблені як на вхід, так і у напрямках на час можливої евакуації.

Час евакуації всіх учасників змагань і глядачів передбачений: зі стадіону за 8 хвилин в зону безпеки площею 0,5 м² на людину.

Стандарти переміщення відвідувачів матчів та терміни евакуації декларуються як стандартами, викладеними в «GuideToSafetyatSportsGround» [18], так і Зміною №2 до ДБН В.2.2-13:2003 [19], яка з'явилася в 2010 році з метою часткової гармонізації національних норм до міжнародних.

Архітектурне рішення будівлі стадіону. Об'єм стадіону для проведення змагань з легкої атлетики та футболу і регбі запроектований у вигляді дугоподібного об'єму західної, північної і південної трибун, який розташований на північному схилі Саржиного Яру здебільшого на поверхні існуючого рельєфу. На місці відсутньої східної трибуни розташований двоповерховий об'єм манежу.

Спортивний планшет складається зі стандартного олімпійського спортивного ядра, склад якого повністю відповідає вимогам і параметрам, викладеним в «IAAFTrackandFieldFacilitiesManual» [20]. Він складається з футбольного поля, кільцевої 8-миполосної бігової доріжки, яка має подовжені прямі для забігів на 100 м і 110 м з бар'єрами (можливість забігів на 100 м і 110 м передбачена як на західній прямій, так і на східній, що використовується з урахуванням напряму вітру). На північній стороні є доріжка і яма з бар'єром і водою для забігів стіплчез.

Передбачені сектори і для стрибків в довжину або потрійного стрибка (можливість стрибків в обох напрямках залежно від напрямку вітру), стрибків в висоту, стрибків з жердиною, метання спису і диску (також можливість метання в обох напрямках), метання молоту, штовхання ядра.

Конструкція футбольного поля передбачається все сезонно з системами: водяного підігріву поля, дренажу, автоматичного поливу, системою висушування газону після дощу під час проведення змагань. Передбачена прошивка газону капроновою сіткою.

Також передбачений підігрів взимку бігових доріжок і легкоатлетичних секторів.

стадіон споруда проектування

Рис. 2. Вигляд на майбутній об'єкт реконструкції (проектні матеріали ТОВ «Іститут Харківпроект)



Другий поверх блока манежу має шість бігових доріжок (110 м для бар'єрного бігу, у тому числі можливість також стрибків в довжину. На першому поверсі блоку розташовані комплекс роздягалень для футболістів, медичні і технічні приміщення, та взимку тир для стрільби з луку.

Футбольно-легкоатлетичний комплекс має нормативну орієнтацію осі комплексу північ-південь з допустимим відхиленням до 15°.

Вхід глядачів на стадіон передбачено з боку провулка О. Яроша з виходом на терасу зверху від амфітеатру стадіону. Тераси північної та південної частин стадіону відкриті. Західна трибуна має закритий вестибюль і комплекс приміщень над ним (приміщення для журналістів, коментаторів, скайбокси VIPглядачів, лаунж-зона, приміщення комплексу з управління безпеки на стадіоні та управління його інженерними системами на кшталт спортивного освітлювання, табло, озвучування і таке інше (контролрум). Передбачена сегрегація потоків регулярних глядачів, VIPглядачів, журналістів, спортсменів, що передбачається вимогами «GreenGuide».

На поверхні трибуни передбачені місця для людей, які користуються візочками разом з особою, яка його супроводжує (ці дві особи в розрахунку передбачені як одне місце). Всі рівні трибун пов'язані проміж собою, крім сходів, лифтами з розрахунком на людей з особливими потребами. Обслуговування буфетами по системі кейтерінг передбачено на західній трибуні у вестибюлі, на півночі та півдні на відкритій терасі.

Заповнення трибун контрольоване турнікетами та рамками металошукачів. Вихід у тому ж напрямку. Але швидкий вихід у випадку надзвичайної ситуації передбачено на 2/3 заповнення трибун вниз в напрямку футбольного поля з подальшим виходом у бік Саржиного Яру. Розрахунковий час евакуації за вимогами «GreenGuide» - за 8 хвилин останній глядач має покинути трибуну та опинитися в зоні безпеки.

В розрахунку місткості трибун враховані крісла комфортного розміру 48 см, як це прийнято на сучасних європейських стадіонах.

Передбачені необхідні для проведення змагань інженерні системи: спортивне освітлення потужністю більш, ніж 2000 люкс, яке розміщене на конструкціях покриття (на сході на двох щоглах), озвучування, гігантське табло на сході, система нормативного розміщення телевізійних камер, рекламне обладнання та інші системи.

Залізобетонні складки трибун здебільшого розміщені уздовж схилу. Потрібні приміщення для обслуговування глядачів передбачені тільки на рівні -4,2 м на північній трибуні, на західній трибуні до них додається рівень -7,8 м і лише на південній трибуні використовується простір під всією трибуною до позначки -15 м (під південною трибуною крім приміщень для глядачів розташовані тренажерні зали і комплекс приміщень спортсменів в кількості для проведення змагань з легкої атлетики та урахуванням обслуговування спортсменів паралімпійців).

Всі трибуни мають над собою покриття, починаючи з тераси і до першого ряду.

Об'ємно-планувальні рішення стадіону складають дуже зручний простір для проведення концертів та інших дійств.

2. Будівля багатофункціонального спортивного блоку.

Об'єм багатофункціонального спортивного блоку розташований з південно-західного боку стадіону та уздовж пров. О. Яроша. БФСБ планувально та функціонально пов'язаний з об'ємом та підтрибунними приміщеннями стадіону. Дах БФСБ використовується як рекреаційна поверхня, яка широким пандусом пов'язана з пішохідною частиною провулку та значно поширює разом з еспланадою перед стадіоном його рекреаційні можливості, особливо з урахуванням наявності поруч студентських гуртожитків.

Структуру БФСБ формують такі великі зали, як спортивно - демонстраційний зал для проведення змагань з футзалу, баскетболу та волейболу, іншого ігрового зала з майданчиками для баскетболу та волейболу, великого фехтувального зала на чотири доріжки.

Спортивно-демонстраційний зал має комплекс приміщень для глядачів, трибуни, які в залежності від виду змагань (футзал або баскетбол / волейбол), мають місткість 672 регулярних глядачів для змагань з футзалу, плюс 732 глядача в партері для змагань з баскетболу / волейболу. Скайбокси для VIPглядачів мають 35 місць та окреме обслуговування. Те ж саме щодо журналістів. Є всі необхідні роздягальні для 3-х пар команд, які приймають участь в змаганнях, приміщення тренерів, суддів, медичні приміщення, допінг контроль, зал післяматчевих прес-конференцій, телестудії, панорамна студія, зони флеш - інтерв'ю та інше.

Евакуація із зала за межі БФСБ передбачена за 6 хвилин. Також як і на стадіоні передбачені приміщення забезпечення безпеки та управління інженерними системами забезпечення показу змагань (ControlRoom).

Фехтувальна зала на чотири доріжки розташована на позначці +0,000.

Крім того, є зали боксу, кікбоксінгу, ММА, тренажерні зали, гімнастичні зали.

Всі зали забезпечені необхідною кількістю роздягалень з душовими, тренерськими та методичними приміщеннями.

Планувальні рішення дозволяють крім учбово - тренувального процесу використовувати БФСБ як фітнес-клуб.

3. Будівля легкоатлетичного манежу.

Об'єм легкоатлетичного манежу є двоповерховим. Другий поверх містить саме манеж з 6-ю біговими доріжками довжиною, яка дозволяє забіги на 100 м та 110 м з бар'єрами, стрибки у довжину, потрійний стрибок.

Наявність такого манежу передбачено вимогами «IIAFTrackandFacilitiesManual» для спортивно-демонстраційних стадіонів, які сертифіковані для змагань першості Європи [20].

Дах і західна стіна манежу є вітражним сегментом, відкритим у бік стадіону, що збільшує видовіщність події змагань.

Перший поверх містить роздягальні/душові у тому числі для футболістів, якщо на стадіоні буде проведений футбольний або регбійний матч.

Крім технічних приміщень для спортивного інвентарю (бар'єри, мати, стійки та інше), розміщені машини для доглядання за футбольним полем і доріжками. Крім того, може бути розміщений зимовий тир стрільби з лука.

4. Багаторівневий паркінг.

Простір багаторівневого паркінгу частково з похилим перекриттям (для виключення необхідності в пандусі) розміщено сходами за рельєфом під об'ємом БФСБ. Всі в'їзди в паркінг з боку пров. О. Яроша. Місткість паркінгу 333 (54/279) машиномісць.

Паркінг обладнаний системою контролю в'їзду та системою навігації пошуку вільного місця. Частина простору паркінгу буде використана як сховище на воєнний час з наявністю всіх необхідний елементів (дод. виходи, вентиляція, туалети, генератори).

Обговорення. Сучасна ситуація: серйозні руйнування будівель спорткомплексу і дуже застаріле спорт ядро як щодо футбольного поля та бігових доріжок, так і трибун, що примикають по укосу рельєфу, ніякого освітлення та інфраструктури.

Виконаний проект спортивного комплексу гідний Університету, який може готувати спортсменів, у тому числі до участі в європейських Універсіадах, а також приймати такого ж рівня змагання. Майже всі види Універсіад можуть бути представлені - всі види легкої атлетики, футбол, регбі, всі зальні види спорту (в т.ч. футзал і баскетбол у яких університетські спортсмени мали чемпіонські титули), на базі комплексу може існувати фітнес клуб.

В проектному рішенні комплекс може бути сертифікований для прийому європейських змагань або сертифікований для реєстрації високих результатів/рекордів під час виконання норм/стандартів UEFAта

IAAF (л/атлетична федерація). В спортивному ядрі передбачаються: бігова доріжка з 8-доріжками, сектор стрибків у довжину в обох напрямках, сектори стрибків у висоту та сектори для метання. Футбольне поле з системами підігріву, поливу, дренажу та осушення. Доріжки також з підігрівом. Трибуна для глядачів із залізничних складок на 12 - 13 тис. глядачів, секторами журналістів/коментаторів, скай-боксами для VIPглядачів. У тілі трибуни приміщення обслуговування глядачів (туалети, буфети), інфраструктура для спортсменів (роздягальні, душові, медичні приміщення, допінгові та ін.). Весь комплекс приміщень розрахований, в тому числі як на глядачів, так і спортсменів у візках (напр. Ігри Нескорених). Зі східного боку ядро обмежує легкоатлетичний манеж 130 м завдовжки з 6 доріжками. Із західного боку в комплексі передбачено багатоцільовий блок із тренувально-демонстраційним ігровим залом із трибуною на 600 глядачів, вестибюль для них, тренажерні зали боротьби, боксу, роздягальні та ін. Цей блок можна використовувати і як фітнес клуб. Під 2-х поверховим блоком виклинюється на рельєфі 2-х поверховий паркінг приблизно на 400 паркомісць. Амфітеатр трибуни, накритий металевою оболонкою по консольним фермам може ідеально використовуватися для концертів, в тому числі враховуючи освітлення понад 2000 люкс та іншу інженерну інфраструктуру.

Проект був виконаний на безоплатній основі з метою пошуку можливих інвесторів як проектних робіт, так і будівельних.



Список використаних джерел

[1] Терехов назвав приблизні збитки, заподіяні Харкову через вторгнення РФ. Інформаційний ресурс: https://suspilne.media/330296-terehov-nazvav-priblizni-zbitki-harkovu-cerez-vtorgnenna-rf/.

[2] Зруйновані перемоги. Як росіяни нищили спортивні споруди в Харкові. Інформаційний ресурс: https:// 2day.kh.ua/ua/kharkow/zruynovani-peremohy-yak-rosiyany-nyshchyly-sportyvni-sporudy-v-kharkovi.

[3] Барнабишвили Е.Н. Общая теория архитектурного проектирования стадионов / Е.Н. Барнабишвили; Зон. науч. - исслед. и проектный институт типового и експериментального проектирования жилых и общественных зданий в г. Тбилиси. - Тбилиси: ТбилЗНИИЭП, 1976 с. - 265 с.: ил., 1 л. ил.

[4] Бенаи Х.А. Принципы размещения спортивных сооружений в городской застройке/Х.А. Бенаи, А.А. Зацаринский // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. - 2008. - Вип. 6. - с. 34-37.

[5] Горохов Е.В. и др. Экспериментальные исследования влияния формы покрытия стадиона на аэродинамические нагрузки/Е.В. Горохов и др. // Металеві конструкції. - 2008. - т. 14. №1. - с. 5-22.

[6] Рак Ю. Евакуація - за планом: [евакуація людей зі спортивно-видовищних споруд] // Охорона праці і пожежна безпека. - 2013. - №9. - с. 47-49.

[7] Куйбышев В.В. Крытые стадионы. (Назначение, классификация, устройство). М., «Стройиздат», 1973. - 200 с. с ил.

[8] Klos S. Die Huter der weip en Elefanten / S. Klos // Bautechnik. - 2012. - No10. - p. 719724.

[9] Guppert K. Under large roofs - Interdisciplinary design of stadiums / K. Guppert // Bautechnik. - 2012. - ¹10. - p. 694-700.

[10] Outstanding View / [T. Pape, F. Bruckner, H. Kloft та ін.] // Bautechnik. - 2012. - No10. - p. 669-678.

[11] Bienhaus A. Sustainable Stadium concepts - how to avoid «white elephants» / A. Bienhaus // Bautechnik. - 2012. - No10. - p. 679-685.

[12] A Special Type of Multifunctional Stadiums: Great Forest Stadium in Debrecen (Hungary) by Gabor Kozma, Klara Czimre, Bence Andras Bacs, Alexandru Ilie§, Christa Sara Pfau, Gheorghe Codrut Bulz and Zoltan Bacs - Buildings 2022, 12 (12), 2261; https://doi.org/ 10.3390/buildings12122261.

[13] Comparing BIM-Based XR and Traditional Design Process from Three Perspectives: Aesthetics, Gaze Tracking, and Perceived Usefulness by Hao-Yun Chi, Yi-Kai Juan and Shiliang Lu - Buildings 2022, 12 (12), 1728; https://doi.org/10.3390/buildings12101728.

[14] ДБН В. 2.2-13-2003 «Спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди» зі змінами №1 від 1.10.2010 р.

[15] Чуб, О. (2021). Принципи реконструкції багатофункціональної спортивної арени на прикладі стадіону «Металіст». Publishing House «European Scientific Platform». https://doi.org/10.36074/chub.reconstruction-2021.

[16] N. Chub, I.I. Kreizer. Principles of reconstruction of multifunctional stadiums on the example of the Kiev stadium of CSC Armed Forces of Ukraine. Published under licence by IOP Publishing Ltd IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, Volume907, Innovative Technology in Architecture and Design (ITAD 2020) 21-22 May 2020, Kharkiv, Ukraine. DOI 10.1088/1757-899X/907/1/012066.

[17] Chub O., Kreizer I. State of reconstruction of Ukrainian multifunctional stadiums after EURO-2012. Linguistics and Culture Review, 5 (S4), 2021, pp. 1114-1123.

[18] Guide to Safety at Sports Ground «Green Guide».

[19] IAAF Track and Field Facilities Manual.

[20] IAAF Certification System Track and Field Facilities.

Размещено на Allbest.ru

...