Реновація багатофункціональних парків: актуальність, проблеми, методи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра містобудування

Шевченко Анастасія Віталіївна, магістрант

Науковий керівник: Устінова Ірина Ігорівна

доктор архітектури, професор

Анотація

В статті викладено результати магістерського дослідження реновації багатофункціональних парків. Систематизовано теоретичний та практичний досвід реновації таких парків; виявлено основні проблеми, тренди, а також заходи та методи їх осучаснення; описано існуючий стан та запропоноване проектне рішення щодо архітектурно-ландшафтної реновації багатофункціонального парку «Нивки» у м. Києві.

Актуальність вирішення проблем реновації багатофункціональних парків торкається багатьох аспектів, зокрема: архітектурно-ландшафтного, екологічного, ідеологічного. Архітектурно-ландшафтна складова реновації покликана створити комфортний парковий простір шляхом оновлення планувальної структури парку, його озеленення та насичення архітектурними формами; екологічний аспект визначає адаптацію багатофункціональних парків до змін клімату шляхом залучення новітніх «зелених технологій»; ідеологічна - направлена на виправлення аномалій радянського минулого та відродження національної пам'яті.

Багатофункціональний парк - відносно новий тип парку, що виник на початку XX століття. Він відноситься до міських озеленених територій загального користування, де поєднуються культурно-освітні заходи з рекреаційними функціями, які спрямовані на «відновлення розумових, духовних і фізичних сил людей шляхом створення умов для їх загальнооздоровчого і пізнавального відпочинку» [1]. Останні сто років багатофункціональні парки були своєрідною фортецею радянської соціалістичної ідеології та використовувалися для пропаганди комуністичних принципів, що проявлялося в особливостях архітектурно-просторового планування паркової території з використанням елементів монументально-декоративного мистецтва присвячених вождям комунізму. З появою на світовій арені України, як незалежної держави, ця концепція втратила сенс. Й сучасний людиноцентричнии тренд трактування гуманістичних цінностей та умов взаємодії людини із навколишнім середовищем, вимагає опрацювання комплексу реновуючих дій щодо оновлення, у тому числі, й паркового простору пострадянських міст повоєнної України.

Дослідженням проблеми реновації багатофункціональних парків займалися багато науковців, серед яких: Я.В. Василишин, Н.В. Гатальська, О.С. Зубричев, О.В. Кустовська, М.С. Мавко, Н.О. Олексійченко, С.М. Підховна, О.В. Покладок, С.В. Роговський, М. Абдельхам, М. Антроп, Л. Дюпон, В. Ван Етвельде та інші. Аналіз наукових робіт показав, що на сьогодні тема реновації паркового простору та її архітектурно-планувального вирішення опрацьована не достатньо. Дослідники працювали переважно над такими аспектами як: оцінка якості існуючих насаджень парку; методи збереження існуючої дендрофлори території; естетична оцінка та колорит об'єктів ландшафтної архітектури; реновація паркового середовища шляхом залучення технологічних засобів та методів функціонального зонування.

Варто зазначити недостатність опрацювання вітчизняними науковцями можливостей використання інноваційних технологій у парковому середовищі. Залучення технологічних процесів та розумного інтелекту розглядається здебільшого у працях іноземних авторів, що пояснюється консервативним підходом до питання відновлення парків серед українських дослідників, які розглядають паркове середовище як недоторканий простір поза прогресом та намагаються зберегти його в автентичному вигляді [2, 3, 4, 5].

Аналіз світового досвіду засвідчив, що сучасні багатофункціональні парки є популярним місцем відпочинку серед мешканців міст різних країн, а їх архітектурно-ландшафтне рішення може бути привабливим та дуже різноманітним. Зарубіжні парки є більш цікавими з точки зору архітектурно - ландшафтного рішення, натомість як вітчизняні тільки-но починають слідувати новітнім тенденціям. Варто зазначити, що більшість багатофункціональних парків найчастіше несуть в собі акцент на розважальній тематиці, проте останнім часом масового поширення набувають парки з конкретною тематичною спрямованістю, що дозволяє урізноманітнити існуюче паркове середовище. Загалом в дослідженні зарубіжного та вітчизняного досвіду, можна виділити наступні тенденції: використання сучасних технологій при реновації паркового середовища; акцентування на створенні розважального середовища для відвідувачів; застосування прийомів геопластики та вертикального планування [6, 7, 8, 9].

Дослідженням було встановлено основні принципи реновації багатофункціональних парків, серед яких: принцип екологізації паркового простору; принцип його технологічності; принцип стійкості паркового простору; принцип гармонізації та принцип його функціональності. В роботі виявлено основні засоби реновації багатофункціональних парків, до яких можна віднести: архітектурно-ландшафтні (рельєф, водні поверхні, насадження, малі архітектурні форми, елементи дорожнього покриття, візуальні комунікації, геопластика), інженерно-технологічні (автоматичні системи поливу території, дренажу, системи автономного освітлення, світлові інсталяції) та ідейно - композиційні (елементи монументально-декоративного мистецтва, елементи благоустрою, деревні групи).

Розвідкою запропоновано два методи реновації багатофункціональних парків, а саме: структурної адаптації (пристосування до сучасних умов) та природоохоронюваного компромісу (реставрації парку з елементами реконструкції). Метод структурної адаптації полягає в реструктуризації та пристосуванні паркового середовища до сучасних вимог суспільства, в процесі якого природні елементи в своїй більшості лишаються без змін, а штучні елементи середовища підлягають кардинальному оновленню. Метод природоохоронюваного компромісу полягає в реставрації парку з елементами його екологічної реконструкції, що включає в себе проведення відновлювальних та підтримуючих робіт в питанні паркових споруд, благоустрою та озеленення без надмірного втручання у сформоване паркове середовище [10]. Ці методи було застосовано при опрацюванні проектних пропозицій з реновації багатофункціонального парку «Нивки» в м. Києві.

Парк «Нивки» є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, який розташовано у Шевченківському районі міста Києва. Парк складається з двох частин: західної і східної, роздільником яких є залізничне полотно і річка Сирець, що нині стала струмком, який протікає по колектору. Саме східна частина парку й віднесена до загальнодержавних природно-заповідних територій, як парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва. Рельєф місцевості - горбистий, перепад висот від найнижчої до найвищої точки складає 40 м [11]. Аналіз існуючого стану парку «Нивки» засвідчив, що головними проблемами досліджуваної території є: роз'єднаність двох частин паркового простору; брак безпечного переходу через залізницю; занедбаний стан благоустрою (розбиті доріжки та сходи, забруднені водойми, засмічена територія, ураженість існуючого озеленення омелою тощо); відсутність зон тихого відпочинку, зон для занять спортом, зон для проведення виставок та майстеркласів, велодоріжок, місць для вигулу собак, адміністративної та комунальної зон, громадських вбиралень та парковки; вхідна зона в парк захаращена МАФами, а сама територія парку не пристосована для відвідування людей з інвалідністю.

Розробка проектних пропозицій з реновації багатофункціонального парку «Нивки» в м. Києві спиралась на основні теоретичні висновки щодо досліджених методів реновації багатофункціонального паркового середовища. Зокрема, для реновації західної частини парку пропонується в своїй більшості застосувати метод структурної адаптації, а до території східної частини парку - метод природоохоронюваного компромісу. На території західної частини парку запропоновано створення тематичного парку «Просторових ілюзій», унаочнення яких може зарадити тому, щоб бути уважнішим та свідомим у буденному житті, та виконання відновлювальних та підтримуючих робіт на території східної, природно-заповідної частини парку «Нивки». В проектних пропозиціях вирішено головну проблему парку - роз'єднаності східної та західної частин паркового простору та відсутності безпечного велопішохідного зв'язку між цими частинами. Означена проблема виникла внаслідок певних адміністративно-історичних подій. В минулому територія парку довгий час існувала як два окремих паркових простори, документальне об'єднання яких відбулося у 1991 році, але просторово-функціонально цю проблему ніяк не було вирішено.

Проектом запропоновано формування пішохідної зони з велодоріжкою, яка бере початок від вул. Данила Щербаківського та продовжується до вул. Дегтярівської. Дане рішення дозволить поєднати східну і західну частини парку «Нивки», створити єдиний парковий простір та безпечний перехід через залізницю з виходом на платформу станції міської кільцевої електрички «Рубежівський». Також проектом передбачено заходи з проведення інженерних робіт з укріплення небезпечних схилів та берегової лінії; створення адміністративної та господарської зони, виставкового павільйону та зони тимчасових виставок; комплексу спортивних майданчиків, мережі місць тихого відпочинку для дорослих та людей похилого віку, а також нових сучасних дитячих майданчиків, закладів громадського харчування, підземних паркінгів та тимчасових наземних парковок, громадських вбиралень.

Окрім того, проектом передбачено облаштування парку автономними засобами освітлення, створення зон із роздачою безкоштовного Wi-Fi та влаштування лавочок з USB-портами для підзарядки гаджетів. Запропоновано заходи щодо забезпечення умов інклюзивності паркового простору для людей з інвалідністю (влаштовано пандуси, підйомники, ліфт для піднімання на платформу станції міської кільцевої електрички «Рубежівський» тощо).

Підсумовуючи, слід зазначити, що занепад існуючих багатофункціональних парків у своїй більшості зумовлено «застарілістю» паркового простору та не врахуванням новітніх тенденцій у розвитку дозвіллєвої галузі. Паркове середовище має відповідати сучасним запитам суспільства, тому що воно є осередком не лише для фізичного, а й для ментального відпочинку людини.

Список використаних джерел

[1] Про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (Положення). № 256. (2022). Вилучено з

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1043-22#Text

[2] Олексійченко, Н. О., Мавко, М. С. & Гатальська, Н. В. (2019). Колорит паркових ландшафтів: теоретичні та прикладні аспекти. Біла Церква: Пшонківський О. В.

[3] Гатальська, Н. В. (2020) Теоретико-методологічні аспекти формування естетики паркового середовища (дис. докт. арх. наук). Харківський національний університет будівництва та архітектури. Харків, Україна.

[4] Роговський, С. В. (2018) Аналіз складу і стану дендрофлори парку с. Крюківщина Святошинського району Київської області. Агробіологія, (2), 79-89.

[5] Зубричев, О. С. (2018) Оптимізація структурно-функціонального планування рекреаційно-розважальних парків. Проблеми розвитку міського середовища, (1), 45-57.

[6] Astronomy Park / EGO Group. (2021). Вилучено з

https://www.archdaily.com/974128/astronomy-park-ego-group

[7] Feeling the Energy Park / Carlo Ratti Associati + Italo Rota. (2022). Вилучено з https://www.archdaily.com/983267/feeling-the-energy-park-carlo-ratti-associati-plus-italo-rota

[8] Soller Park / BARRIO PERAIRE Arquitectes. (2022). Вилучено з https://www.archdaily.com/986525/soller-park-barrio-peraire-arquitectes

[9] У Чернівцях реконструюють найбільший парк міста з набережною (візуалізації). (2022). Вилучено з https://hmarochos.kiev.ua/2022/07/10/u-chernivczyah- rekonstruyuyut-najbilshyj-park-mista-z-naberezhnoyu-vizualizacziyi/

[10] Шевченко, А. & Устінова, І. Проблеми та методи реновації багатофункціональних парків. Містобудування: проблеми і перспективи розвитку: матеріали п'ятої науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчя кафедри містобудування (с. 49-50). 25 квітня, 2023, Київ, Україна: КНУБА.

[11] Нивки (парк). (2010). Вилучено з https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B8_(%D0%BF% D0%B0%D1 %80%D0%BA)

Размещено на Allbest.ru