Управління інноваційним потенціалом підприємств будівельної галузі в умовах цифровізації

Будівельна галузь нашої країни стала одним із показників покращення економічної ситуації в Україні. Індекс будівельної продукції, який у період з 2012 по 2015 рік знаходився на рівні менше ніж 100%, починаючи з 2016 року показує стійке щорічне зростання обсягів будівельної продукції. Індекс будівельної продукції вимірює зміни у щомісячних обсягах доданої вартості, створеної у секції «F» за Класифікатором видів економічної діяльності. Величина внеску будівельних підприємств у створення валового внутрішнього продукту безпосередньо визначається обсягом робіт, виконаних працівниками, зайнятими у цій галузі, та кількістю відпрацьованих ними людино-годин [3, с. 10].

Будівельні проекти потребують значних інвестицій на придбання землі, матеріалів, обладнання та оплату праці, що робить галузь чутливою до економічних змін та доступності кредитів. Будівництво може тривати від кількох місяців до кількох років, що робить його схильним до ризиків, пов'язаних з затримками, зміною цін та форс-мажорними обставинами. Також будівельна галузь підлягає жорсткому регулюванню з боку держави, що стосується безпеки, екології, якості будівництва та інших аспектів.

Попит на будівельну продукцію має циклічний характер, що призводить до коливань завантаження потужностей та зайнятості у галузі. Будівельні роботи часто залежать від погодних умов, що призводить до сезонних коливань активності. Існують регіональні особливості, що пов'язано з доступністю ресурсів, кліматом, попитом на житло та інфраструктуру. Будівельна галузь пов'язана з ризиками, пов'язаними з аваріями, травмами, несприятливими погодними умовами, зміною законодавства, політичною нестабільністю тощо. Ця галузь постійно розвивається, впроваджуючи нові технології та матеріали, що підвищує ефективність та якість будівництва.

Виходячи з вищесказаного до особливостей будівельної галузі належать: висока капіталоємність, тривалість проектів, регулювання, циклічність, сезонність, географічна специфіка, високий рівень ризиків, вплив на навколишнє середовище, застосування нових технологій тощо. Важливо зазначити, що ці особливості будуть варіюватися залежно від країни, регіону та типу проекту.

Особливості будівельної галузі, з її широким спектром виробничих процесів та важливістю для всіх галузей народного господарства, визначають актуальність впровадження цифрових технологій у її управління. Цифровізація стає ключовим фактором трансформації управління інноваціями в будівельній галузі, сприяючи підвищенню ефективності та конкурентоспроможності підприємств.

Цифровізація суттєво впливає на різні аспекти сучасного життя і вважається важливим фактором економічних, технологічних, освітніх, соціальних, культурних та інших змін у суспільстві. Вона також є необхідною умовою для підвищення конкурентоспроможності, гнучкості та адаптивності сучасних підприємств, які діють у швидкозмінному середовищі, що створює нові виклики, ризики та вимоги, а також встановлює нові правила поведінки. Підприємства, які широко використовують цифрові технології та інструменти, виявляються більш успішними та конкурентоспроможними, а також демонструють більшу гнучкість та адаптивність до нових умов господарювання, зокрема в кризових ситуаціях і будівельна галузь не є виключенням [6, с. 109].

Сучасний світ стрімко розвивається, і одним із ключових факторів цього розвитку є цифровізація. Вона проникає в усі сфери життя, істотно змінюючи їх. Не оминула ця тенденція і сферу управління інноваціями.

Результати інноваційної діяльності підприємства, які включають в себе нові технології, нові або удосконалені продукти і послуги, автоматизацію бізнес-процесів, розроблені цифрові екосистеми, а також впровадження штучного інтелекту, сприяють процесу цифровізації та прискорюють цифрову трансформацію підприємства. Цифровізація також суттєво впливає на інноваційну діяльність та управління інноваціями підприємства, надаючи їм цифрові інструменти для інновацій та підвищення їх конкурентоспроможності [6, с. 111].

Сьогодні з'являються нові цифрові інструменти, які дозволяють більш ефективно генерувати, оцінювати та впроваджувати інновації, зокрема:

- системи краудсорсингу для пошуку нових ідей та рішень;

- платформи для онлайн-спілкування та співпраці;

- системи аналітики даних для прийняття більш обґрунтованих рішень;

- штучний інтелект для автоматизації рутинних завдань та прогнозування трендів.

Цифровізація веде до децентралізації та сплющення організаційної структури, що робить процес прийняття рішень більш швидким та гнучким і це є сприятливо для інновацій. Також цифровізація веде до більш відкритої та інноваційної культури в організаціях, що робить їх більш сприйнятливими до нових ідей та рішень. У сучасних умовах глобалізації та швидкого технологічного розвитку питання ефективного управління інноваційним потенціалом підприємств будівельної галузі набуває особливої актуальності. Теоретичні аспекти управління цим потенціалом включають в себе визначення його сутності, складових елементів, методів формування та використання. Водночас, важливо провести аналіз стану управління інноваційним потенціалом підприємств будівельної галузі в Україні, оцінити наявні тенденції та проблеми, що впливають на розвиток цієї сфери.

Сучасна будівельна галузь вже використовує більше десятка передових цифрових технологій, які широко застосовуються на практиці. Однак впровадження новітніх технологій у будівництво є складним завданням через високі вимоги до об'єктів. Ці вимоги включають забезпечення безпеки, відповідність нормативно-правовим вимогам, стандартизацію та економічну цілеспрямованість: вартість розробки нових технологій має бути обґрунтованою, а ефективність економії коштів у майбутньому - значною та тривалою. Для успішного впровадження будь-якої технології необхідне відповідне проектування, контроль якості та навчання персоналу. Однак зростання міст та населення, а також нові форми міжособистих взаємодій у цифрову епоху, розвиток економіки та підвищення благополуччя населення призвели до активізації будівельної галузі, яка стала більш динамічною у впровадженні інновацій та технологічних рішень. Тому нові технології в будівництві набувають значної популярності та широкого застосування [7, с. 22].

А.О. Касич та К.В. Соколовська [8, C. 24-25] вважають, що головним фактором, що сприяє розвитку української будівельної галузі, є цифровізація. Вони стверджують, що впровадження цифрових технологій у будівельних компаніях дозволяє зменшити витрати на проектування та прискорити термін реалізації проектів. Одним із основних трендів у цифровій трансформації будівельної галузі є управління будівництвом у режимі реального часу на базі хмарних рішень для колаборації, що сприяє більш ефективному контролю за операціями та знижує кількість помилок та витрат. Також існують цифрові інструменти для ефективної роботи з нерухомістю та на етапі експлуатації. Зазначені дослідники вказують, що на ринку існують різноманітні рішення та постачальники для кожного напрямку в цифровій трансформації будівельної галузі.

Загальний аналіз світової практики показує, що впровадження цифрових технологій призводить до помітного підвищення операційної ефективності. Наприклад, цифрові рішення дозволяють зменшити витрати на оплату праці, управляти закупівлями та будівельним обладнанням, прискорювати реалізацію проектів та зменшувати кількість помилок. Використання великих даних і цифрових маркетингових інструментів також сприяє створенню індивідуалізованих пропозицій, покращенню виробничої діяльності та підвищенню впізнаваності бренду. Цифрові технології сприяють створенню нових бізнесів та джерел доходу, наприклад, шляхом створення цифрових платформ для спільного використання будівельної техніки. Тенденцією є також інвестування будівельними компаніями у технологічні стартапи, які потім стають одним із джерел їхнього доходу [8, с. 25].

У будівельній галузі України, за винятком деяких компаній, процес цифровізації наразі не має такого виразного впливу, як у закордонних аналогів. Найбільш розвиненим напрямком є використання цифрових технологій у створенні продукту та обслуговуванні клієнтів. Проте цифровий розвиток української будівельної галузі стримують ряд чинників, таких як недооцінка перспективних технологій, опір керівництва компаній, недостатня увага до власних помилок та ігнорування кращого досвіду, втрата часу на пошук ідеального рішення, обмежена зосередженість на одноразових цифрових проектах, відсутність мотивованої внутрішньої команди для впровадження змін та відсутність системи моніторингу [8, С. 25-26].

Управління інноваціями в будівельній галузі є складним завданням, оскільки цей сектор має свої особливості та виклики. Однією з основних проблем є велика консервативність галузі, що ускладнює впровадження нових технологій та інновацій. Будівельні компанії часто стикаються з опором від звичних методів роботи, що ускладнює процес впровадження нововведень.

Ще однією проблемою є висока вартість впровадження інновацій. Будівництво відоме своїми високими витратами, а впровадження нових технологій може ще більше ускладнити фінансовий аспект підприємства. Це створює додаткові виклики для менеджменту, які потрібно вирішувати в процесі управління інноваціями.

Одним із ключових викликів є також забезпечення необхідного рівня кваліфікації персоналу. Для успішної імплементації інновацій в будівельній галузі необхідні спеціалісти, які розуміють сучасні технології та можуть їх впроваджувати. Тому компанії в цій сфері часто стикаються з проблемою пошуку та збереження кваліфікованих кадрів.

Управління інноваціями в будівельній галузі реалізовується за допомогою різних підходів, що враховують специфіку галузі та її потреби. Один з таких підходів - стратегічне управління інноваціями. Він передбачає розробку довгострокової стратегії розвитку компанії, яка включає в себе інноваційні процеси і базується на вивченні ринку та конкурентів, а також внутрішніх можливостей компанії, що дозволяє визначити напрямки розвитку та необхідність впровадження інновацій [9, с. 124].

Ще одним підходом є оперативне управління інноваціями, яке спрямоване на забезпечення ефективного впровадження конкретних інноваційних проектів. Цей підхід передбачає розробку планів та стратегій для конкретних проектів, а також контроль за їх виконанням. Важливим елементом оперативного управління інноваціями є також залучення персоналу до інноваційних процесів, що сприяє підвищенню ефективності впровадження нововведень [9, с. 125].

Крім того, одним із підходів до управління інноваціями є інтегроване управління, яке поєднує в собі стратегічний та оперативний підходи. Цей підхід передбачає комплексне вирішення питань управління інноваціями на всіх рівнях компанії, що дозволяє забезпечити гармонійний розвиток інноваційних процесів та досягнення стратегічних цілей компанії.

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров опублікував у Telegram результати цифровізації будівельного сектору країни за 2023 рік (див. рис.1). Він нагадав, що три роки тому була запущена Єдина державна електронна система у будівельній сфері для переходу до цифрового середовища. Раніше оформлення різних документів займало значний час і було пов'язане з корупцією, підробками та втратою важливої документації.

Рис.1 Результати ЄДЕССБ за 2023 рік: [10]

Протягом 2023 року у системі стало працювати більше 29,6 тисяч професійних користувачів. Також протягом минулого року у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) було зареєстровано понад 705 тисяч технічних інвентаризацій, 132 тисячі дозвільних документів і 39,7 тисячі одиниць проектної документації. Системою було видано понад 33,7 тисячі будівельних паспортів та 19,8 тисячі містобудівних умов і обмежень. Перед запровадженням ЄДЕССБ паперові документи, пов'язані з будівництвом, легко підроблялися, губилися, розглядалися пришвидшено або навпаки вповільнено, що створювало можливості для хабарництва. Завдяки ЄДЕССБ всі процеси перейшли в онлайн формат, усі дії фіксуються. Сьогодні всі будівельні послуги для громадян доступні онлайн на порталі Дія. Система дає можливість отримати необхідні документи для зведення будинку без візиту в державні органи. У 2023 році понад 48 тисяч таких послуг було надано через Дію [10].

Умови цифровізації ставлять перед підприємствами будівельної галузі низку викликів і одночасно відкривають нові можливості для управління інноваційним потенціалом. Для успішної реалізації цих можливостей розроблено наступні рекомендації:

- розробити чітку стратегію, яка враховує специфіку підприємства та його цілей у контексті цифровізації;

- зібрати команду, яка має розуміння про інновації та цифрові технології, та забезпечення її навчання та розвитку;

- активно впроваджувати технології, які дозволяють оптимізувати будівельні процеси, підвищувати їх ефективність та знижувати витрати;

- сформувати серед працівників усвідомлення важливості цифрової трансформації та готовності до впровадження нововведень;

- розробити та впровадити заходи забезпечення кібербезпеки для захисту цифрових систем від зловживань;

- активно брати участь у розвитку та використанні цифрових стандартів та платформ для спільної роботи та обміну даними;

- проводити постійний моніторинг впроваджених інновацій та їх впливу на діяльність підприємства для вчасного внесення коригувань та підвищення ефективності управління інноваціями.

Висновки

Отже, управління інноваційним потенціалом підприємств будівельної галузі в умовах цифровізації є актуальною та важливою проблемою, яка вимагає комплексного підходу та використання сучасних технологій. Дослідження показало, що цифрові інструменти можуть значно підвищити ефективність управління інноваціями, сприяючи швидкому впровадженню нових технологій та підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Важливою складовою успішного управління інноваційним потенціалом є не лише використання цифрових інструментів, але й створення сприятливого середовища для інноваційного розвитку, підтримка персоналу та постійне вдосконалення стратегій управління.

Вивчення та аналіз цієї проблематики дозволяє зрозуміти, що цифрові технології відкривають широкі можливості для оптимізації управління, підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств у будівельній галузі. Впровадження цифрових інструментів управління інноваціями допоможе підприємствам пристосуватися до мінливих умов ринку, шляхом впровадження нових технологій та підвищення якості надання послуг.

Однак, дослідження показало, що для успішної реалізації інноваційних проектів необхідна не лише наявність сучасних технологій, а й відповідна кваліфікація персоналу, гнучкість управлінської структури та готовність до змін. Також важливо враховувати специфіку будівельної галузі та адаптувати цифрові рішення до її потреб. Таким чином, управління інноваційним потенціалом підприємств будівельної галузі в умовах цифровізації є складним та багатогранним процесом, який вимагає комплексного підходу та постійного вдосконалення.

Список використаних джерел

1. Вікарчук О.І., Клімова І.О. Сутність інноваційного потенціалу підприємства // Економіка. Управління. Інновації. 2018. № 23. С. 1-12.

2. Шендерівська Л.П., Кваско А.В. Напрями розвитку інноваційного потенціалу підприємств // Економічний простір. 2021. № 166. С. 74-80.

3. Адамська І. Сучасний стан й тенденції розвитку будівельної галузі України // Галицький економічний вісник. 2019. № 60. С. 7-15.

4. Індекси будівельної продукції в 2011-2023 роках // Державна служба статистики України: [Веб-сайт].

5. Індекс будівельної продукції у січні-червні 2021-2023 років // Скільки-скільки?: [Веб-сайт]. 2024.

6. Саврас І.З., Фединець Н.І. Цифровізація та інноваційний розвиток підприємства: тенденції, проблеми та перспективи // Вісник ЛТЕУ. 2023. № 74. С. 108-114.

7. Островський І.А., Соколова Н.К. Цифровізація будівельної галузі як світовий тренд // Актуальні питання розвитку світової економіки та міжнародного співробітництва / ХНУМГ ім. О.М. Бекетова. Харків, 2022. № 1. С. 22-24.

8. Касич А.О., Соколовська К.В. Перспективи цифровізації діяльності підприємств будівельної галузі // Наукові дослідження: парадигма інноваційного розвитку: збірник тез наукових праць ХІІ Міжнародної наукової конференції / ГО «Міжнародний науковий центр розвитку науки та технологій». Прага, 2022. С. 25-27.

9. Бойко О.В. Інноваційна діяльність як об'єкт управління // Слово і справа Антона Макаренка: український та європейський контексти: матеріали ХХІІ Міжнар. наук.- практ. конф. / ПНПУ імені В.Г. Короленка. Полтава, 2023. С. 123-125.

10. Підсумки роботи ЄДЕССБ: За 2023 рік у системі стало працювати понад 29,6 тисячі професійних користувачів // Кабінет Міністрів України: [Веб-сайт].

Размещено на Allbest.ru