Housing market in Ukraine: analytical aspects

Размещено на http://allbest.ru

Lesya Ukrainka Volyn National University

Housing market in Ukraine: analytical aspects

Yelisieieva L.

Introduction

With the beginning of the war the national real estate market practically stopped and is now gradually recovering. As of the beginning of June 2022 the cost of destroyed housing has already exceeded 40 billion dollars. In the post-war period the issue of housing reconstruction and development of the real estate market to meet the primary needs of Ukrainians will become acute. This confirms the relevance of chosen issue. The purpose of the article is to investigate the peculiarities and prospects of the development of the housing market in Ukraine in the pre-war and post-war periods.

Results

Real estate and the real estate market have got an important role in the socio-economic and socio-political processes of the national economy. First, real estate is one of the main components of national wealth and a factor in ensuring the wellbeing of the population. Secondly, it is a material and spatial form of the organization of economic activity and a component of the means of production. Thirdly, real estate is an important object of property, which is inextricably linked with the triad of property - the rights of use, possession and disposal, etc.

There are three types of real estate: land, housing and non- residential premises. In addition, according to various criteria, elite, typical, mobile, social, rental, commercial real estate, etc. are also distinguished. Accordingly, different types of real estate markets are distinguished. Urban and suburban housing markets are distinguished by location; by forms of ownership - housing markets that are in private, municipal, collective, state ownership, etc. The primary and secondary real estate markets are distinguished by the term of operation of residential real estate.

According to economic theory, residential real estate is an economic good. Accordingly, it has signs of divisibility and competitiveness. Residential real estate has a number of characteristics: high consumer utility relative to other goods, the ability to satisfy material and immaterial needs, a long period of use and is a source of income, etc.

The housing fund makes up the largest share of national wealth, as housing is one of the main human needs and until recently was the primary value for most citizens of Ukraine. In 1991, the total volume of the housing stock in Ukraine amounted to 923 million m², and thirty years later this indicator already amounted to 1 billion m² [4]. As of the end of 2021, almost the entire housing stock (98.1%) was located in apartment buildings, and 1.9% (16.1 million m²) was the area of dormitories and residential premises in non-residential buildings. The share of the private housing stock in the total amount was 93.4%, while the communal stock was 5.2%, the state stock was 1.4% [4].

The housing stock includes apartments in multi-apartment residential buildings, manor residential buildings, as well as residential premises in other buildings of all forms of ownership. According to the data of the State Statistics Service of Ukraine, the average living space per person in Ukraine in the pre-war period was 24 m² against 17 m² in 1990 [4]. At the same time, this indicator is slightly lower than the UN social standard, which is 30 m² of living space per person [5]. In the pre-war period, Ukraine annually built about 10 million m² of housing or approximately 0.25 m² per person per year [6]. Such volumes of construction did not lead to the emergence of a surplus of new housing. The largest construction was carried out in Kyiv, Lviv and Odesa.

In the pre-war period, despite the spread of covid, the demand for residential real estate in Ukraine also grew. One of the reasons for this was the increase in the income of Ukrainian labor migrants abroad [7].

This had a significant impact on pricing on the residential real estate market in Ukraine. In 2021, Ukraine was among the top 10 European countries-leaders in terms of housing price increases. According to the Knight Frank consulting company, among 130 countries, Ukraine took 24th place [8]. Until the beginning of 2022, the average price per square meter in the primary market was UAH 35,000, while in the secondary market it was about UAH 27,000. For comparison, in terms of the cost per square meter of residential real estate in Kyiv, Ukraine has overtaken even such cities as: Bucharest, Warsaw and Luxembourg. Based on the analysis of the data of the State Statistics Service of Ukraine, we can state that in the pre-war period, with the condition of saving 30-50% of the monthly income (above the average in the region), households working in the national economy needed at least eight years to buy a home and for the population of cities with millions - more than ten to fifteen years. For example, in Kharkiv, it took at least sixteen years.

The invasion of Russia and the destruction of infrastructure caused the suspension and disorganization of the secondary and primary real estate markets. As of the end of May, according to the Ministry of Infrastructure of Ukraine, more than 45,000 m² of housing had already been destroyed. Cities such as Mariupol, Kharkiv, Chernihiv, Severodonetsk and Lysychansk suffered the most from the destruction of the housing stock.

As a result of the war, the demand for housing in the primary market decreased from 20% to 100% depending on the region. The offer has also decreased several times.

The situation in the secondary market is also difficult. For example, the cost of renting housing in the western region increased from 20% to 225%. Similarly, in the Kirovohrad and Cherkasy regions, the rent of apartments increased from 13% to 373%. The supply, as in the primary market, has decreased practically throughout Ukraine.

An important pre-war factor affecting the housing market was mortgage lending. Availability and terms of mortgage lending in Ukraine differed significantly from many European countries. For example, in the countries of the Eurozone, the average rate on mortgage loans was at a level slightly higher than one, while in Ukraine such loans in 2021 were provided at a rate of 12% and higher.

An important factor in the development of the real estate market in Ukraine can also be considered the level of poverty, which has increased due to the spread of the covid-19 pandemic and continues to increase due to military operations on the territory of Ukraine. This is justified by the fact that a significant number of economic agents lost their jobs due to massive job cuts or the inability to run their businesses as a result of the war. Accordingly, the solvency of consumers is significantly reduced.

During the study, a PEST analysis was conducted, which allowed to identify political (war, variability of tax legislation, excessive bureaucratization of the economy, political corruption), economic (decrease in population income, lack of savings in most households, high prices for energy resources and building materials), social (internal and external migration, mobility of the population, conservative character of the social behavior of the population) and technological ("aging", destruction of the housing stock of Ukraine, emergence of innovations) factors that have a significant impact on the housing market in Ukraine. In our opinion, the stimulating factors for the development of housing in Ukraine in the pre-war period were the emergence of innovative technologies and high mobility of the population. infrastructure ukraine house habitation

Among the constraining factors are the variability of tax legislation, political corruption and excessive bureaucratization of the economy.

In addition, ecological solutions are becoming increasingly popular in the global residential real estate market. The energy crisis of the 1970s can be considered the beginning of "green" construction. At that time, the cost of energy sources increased significantly, which led to a reduction in the consumption of non- renewable fossil resources. For example, such technologies are actively used by China, the USA, Japan and India [9; 10]. We consider the construction of complexes using ecological technologies to be a promising direction in modern construction.

There are a number of methods of environmental certification of innovative real estate, the use of which has a positive effect on the brand image of the developer. The most famous methods of environmental certification (granting the status of an ecological building) are the European BREEAM and the American LEED [11].

In general, their content is the same, they have strict criteria for compliance with standards, but only the assessment conditions change over time. The American standard LEED (Leadership in Energy and Environmental Design) was developed in the USA in 1998. BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method) is the first method of environmental certification of buildings. It was developed in 1990 in Great Britain. Properties that have LEED and BREEAM ratings have a higher market value in the primary and secondary markets.

According to experts, "green" construction is a set of measures that ensure the improvement of energy efficiency of the building. Its criteria include energy efficiency, bioclimatism (using the features of the local climate to reduce energy consumption and create a harmonious space), reducing the amount of harmful emissions, etc.

At the current stage of social development, the world leaders in construction are companies that build environmentally friendly buildings. It should be noted that the technologies of such construction are widespread and used in the world for a long time. Almost 50% of private houses in the USA are built using frame technology using natural insulation. The population of Finland builds their houses from glued beams, and in Canada they mainly use natural wooden logs.

In the pre-war period, "green" construction was also activated in the national economy. The reason for this was Ukraine's high energy dependence on imported resources.

More than 60-70% of the total energy balance of the national economy was made up of foreign energy resources [12]. Ukraine was one of the most energy-dependent countries in Europe.

This was facilitated not only by the lack of own energy resources, but also by their inefficient use, which increased the threat to the protection of national interests and national security of the country.

If we consider innovative solutions on the domestic market in the pre-war period, we can cite the example of straw houses from the LifeHouseBuilding company. Based on available technical solutions, they developed a technology for manufacturing wall panels from available organic material - straw. In 2017, the company received state certification of its structures and gave a guarantee for the entire period of their operation.

This company implemented more than 30 projects in Dnipro, Kyiv, Lviv, Kharkiv, etc. and successfully exported abroad.

Many countries have positive experience in the implementation of economic policy regarding the regulation of the housing sector. For Ukraine Poland has valuable experience in reforming the housing sector. Here at the beginning of the 21st century the foundations were laid for the organization of associations of co-owners of an apartment building with relevant management and functions (from determining the fee for housing maintenance to the procedure for reconstruction or capital repair of the building). Similar associations were also created in the USA, England and

France. Such a transformation contributed to the emergence of an effective owner in Ukraine, the creation of a financial and economic mechanism for proper maintenance, and in the future - capital repair and reconstruction of housing. The process of creating housing societies in Poland differed from the creation of associations of co-owners of apartment buildings in Ukraine due to the participation of the local government in the society and the obligation to create a housing society in the presence of two or more owners, including the local government.

In Ukraine this practice has spread significantly only in certain regions, mainly in Kharkiv, Odesa, Lviv and Dnipropetrovsk regions.

In the pre-war period, housing policy in Ukraine was one of the most controversial issues. A significant part of the population needed to improve housing conditions, while often not having the funds to purchase a new home. In addition, the issue of internally displaced persons in Ukraine was already quite acute [13].

State housing programs aimed at solving this problem were underfunded, and housing legislation needed improvement. With this in mind, we should work in at least several directions: study the possibilities and sources of reconstruction of the housing stock, change approaches to housing maintenance.

Unfortunately, due to the attack of the russian federation on Ukraine, the housing market in many regions has been destroyed, although even before that there were many problems in the housing market [14].

The primary task is to provide housing to persons who lost it due to military operations. In addition, over time, lowering the mortgage rate should be an important tool for the development of housing policy, which will increase the purchasing power of the population, stimulate the growth of demand for housing and the activation of the primary real estate market, etc. However, among other things, it is necessary to eliminate key obstacles to the development of the construction industry in Ukraine.

Among them are corruption risks, nontransparent and unreliable schemes for attracting funds from investors in construction, an insufficiently reliable guarantee of the authorities regarding the object's compliance with building regulations when issuing a permit for the start of construction works, etc.

Conclusions

The residential real estate market of Ukraine was the most affected by the covid-19 pandemic and was destroyed in some regions by the war. In the pre-war period, corruption risks, high mortgage lending rates, inefficiency of the judicial system for the protection of the rights of owners, etc., were difficult problems for the development of the national housing market.

Therefore, in the post-war period, the elimination of risks, as well as the development of a vision for the reconstruction of the housing stock of Ukraine, affordable and comfortable for Ukrainians, are important steps in the direction of the development of the housing sector.

Discussions are currently ongoing regarding the prospects for reviving housing construction in Ukraine, including the refusal to build panel houses and the disunity of building housing with bomb shelters, following the example of Israel. The construction of modular houses has actively started. At the same time, environmental trends that are spreading all over the world should be taken into account. Thus, restoring the functioning of the housing market in Ukraine will be one of the urgent tasks in the post-war reconstruction of the national economy. New buildings should not only be comfortable, but also perform both safety and energy-saving functions. For this, it will be necessary to consolidate the efforts of all subjects of the national economy and the international community. One of the important factors in ensuring the effectiveness of the functioning of such a market should be overcoming corruption at all levels, in order to rebuild the social infrastructure and launch the real estate market in Ukraine to confirm the principles and values that we declared during the war with Russia.

References

1. Воронін В.О., Лянце Е.В., Мамчин М.М. Аналітика ринку нерухомості: методологія та принципи сучасної оцінки: монографія. Львів: Магнолія, 2014. 304 с.

2. Кобзан С.М. Формування ринку нерухомості: практичні аспекти та особливості оцінки: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2019. 211 с.

3. Петрищенко Н.А., Андріянова В.С., Рижова Р.Г. Дослідження ринку нерухомості в Україні. Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 25. С. 135-139.

4. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

5. Euro Area Housing Markets: Trends, Challenges & Policy Responses (September 2021)/European Commission, European Union. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/default/ files/economy-finance/dp147_en_0.pdf

6. Ринок нерухомості та пов'язані ризики / Міністерство фінансів України. URL: https://minfin.com.ua/ blogs/manny34/116197/

7. Єлісєєва Л.В. Роль соціального капіталу в економічному розвитку: монографія / НАН України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ, 2019. 356 с.

8. Active Capital 2021. Trends in Global Real Estate Investment / KnightFrank. URL: https: //www.knightfrank.com/

9. Міністерство інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/

10. Emerging Trends in Real Estate: Climate of change / Urban Land Institute. URL: https://www.pwc.com/sk/sk/assets/ PDFs/pwc-emerging-trends-real-estate-europe-2020.pdf

11. «Зелене» будівництво - головні відмінності сертифікатів LEED та BREEAM. URL: https://aw-therm.com.ua/ sertifikati-leed-ta-breeam-golovni-vidminnosti/

12. Міністерство енергетики України. URL: http://mev.gov.ua/

13. Єлісєєва Л.В. Проблеми внутрішньої міграції в Україні. Економіка. Управління. Інновації. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2015_1_13.pdf

14. Єлісєєва Л.В. Муніципальна власність: економічний зміст та перспективи її трансформації в Україні в контексті світового досвіду. Ефективна економіка. 2012. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op= 1&z=1317

Ринок житла в Україні: аналітичні аспекти

Вступ. З початком війни національний ринок нерухомості практично зупинився і зараз поступово відновлюється. Станом на початок червня 2022 року вартість зруйнованого житла вже перевищила 40 мільярдів доларів. У післявоєнний період гостро постане питання відновлення житла і розвитку ринку нерухомості для задоволення першорядних потреб українців. Це підтверджує актуальність обраної теми. Метою статті є дослідження особливостей і перспектив розвитку ринку житла в Україні в довоєнний і післявоєнний періоди.

Результат Нерухомість і ринок нерухомості відіграють важливу роль в соціально-економічних і суспільно-політичних процесах національної економіки.

По-перше, нерухомість є однією з основних складових національного багатства і фактором забезпечення добробуту населення.

По-друге, це матеріально-просторова форма організації економічної діяльності і складова частина засобів виробництва.

По-третє, нерухомість-важливий об'єкт власності, який нерозривно пов'язаний з тріадою власності - правами користування, володіння і розпорядження і т. д. Існує три види нерухомості: земельні ділянки, житло і нежитлові приміщення.

Крім того, за різними критеріями також виділяють елітну, типову, мобільну, соціальну, орендовану, комерційну нерухомість і т.д. відповідно, виділяють різні типи ринків нерухомості. Міські та приміські ринки житла розрізняються за місцем розташування; за формами власності - ринки житла, що знаходиться в приватній, муніципальної, колективної, державної власності і т. д. Первинний і вторинний ринки нерухомості розрізняються за терміном експлуатації житлової нерухомості. Згідно з економічною теорією, Житлова нерухомість є економічним товаром. Відповідно, вона має ознаки подільності і конкурентоспроможності.

Житлова нерухомість володіє рядом характеристик: високою споживчою корисністю по відношенню до інших товарів, здатністю задовольняти матеріальні та нематеріальні потреби, тривалим терміном використання і є джерелом доходу і т. д.

Житловий фонд становить найбільшу частку національного багатства, так як житло є однією з основних потреб людини і до недавнього часу було головною цінністю для більшості громадян України. У 1991 році загальний обсяг житлового фонду України становив 923 млн м2, а тридцять років потому цей показник вже становив 1 млрд м2 [4]. Станом на кінець 2021 року майже весь житловий фонд (98,1%) розташовувався у багатоквартирних будинках, а 1,9% (16,1 млн м2) становила площа гуртожитків та житлових приміщень у нежитлових будівлях. Частка приватного житлового фонду в загальному обсязі склала 93,4%, комунального - 5,2%, державного - 1,4% [4]. Житловий фонд включає в себе квартири в багатоквартирних житлових будинках, садибні житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях всіх форм власності.

За даними Державної служби статистики України, Середня житлова площа на людину в Україні в довоєнний період становила 24 м2 проти 17 м2 в 1990 році [4]. У той же час цей показник трохи нижче соціального стандарту ООН, який становить 30 м2 житлової площі на людину [5]. У довоєнний період в Україні щорічно будувалося близько 10 млн м2 житла або приблизно 0,25 м2 на людину на рік [6]. Такі обсяги будівництва не призвели до появи надлишку нового житла.

Найбільше будівництво було здійснено в Києві, Львові та Одесі. У довоєнний період, незважаючи на поширення covid, попит на житлову нерухомість в Україні також зростав. Однією з причин цього стало збільшення доходів українських трудових мігрантів за кордоном [7]. Це зробило істотний вплив на ціноутворення на ринку житлової нерухомості України. У 2021 році Україна увійшла до топ-10 європейських країн-лідерів за темпами зростання цін на житло. За даними консалтингової компанії Knight Frank, серед 130 країн Україна посіла 24-е місце [8]. До початку 2022 року середня ціна квадратного метра на первинному ринку становила 35 000 гривень, в той час як на вторинному ринку - близько 27 000 гривень.

Для порівняння, за вартістю квадратного метра житлової нерухомості в Києві Україна обігнала навіть такі міста, як Бухарест, Варшава і Люксембург. Грунтуючись на аналізі даних Державної служби статистики України, можна констатувати, що в довоєнний період за умови економії 30-50% щомісячного доходу (вище середнього по регіону) домогосподарствам, які працюють в національній економіці, було потрібно не менше восьми років, щоб придбати будинки, а для населення міст-мільйонників - більше десяти-п'ятнадцяти років.

Наприклад, у Харкові на це пішло не менше шістнадцяти років. Вторгнення Росії і руйнування інфраструктури призвели до припинення і дезорганізації вторинного і первинного ринків нерухомості. Станом на кінець травня, за даними Міністерства інфраструктури України, вже було зруйновано понад 45 000 м2 житла.

Найбільше від руйнування житлового фонду постраждали такі міста, як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Внаслідок війни попит на житло на первинному ринку знизився від 20% до 100% залежно від регіону. Пропозиція також скоротилася в кілька разів. Ситуація на вторинному ринку також складна. Наприклад, вартість оренди житла в Західному регіоні зросла з 20% до 225%. Аналогічно, у Кіровоградській та Черкаській областях вартість оренди квартир зросла з 13% до 373%. Пропозиція, як і на первинному ринку, скоротилася практично по всій Україні. Важливим довоєнним фактором, що вплинув на ринок житла, було іпотечне кредитування. Доступність і умови іпотечного кредитування в Україні істотно відрізнялися від багатьох європейських країн. Наприклад, в країнах єврозони середня ставка за іпотечними кредитами перебувала на рівні трохи вище одиниці, в той час як в Україні такі кредити в 2021 році надавалися за ставкою 12% і вище. Важливим фактором розвитку ринку нерухомості в Україні також можна вважати рівень бідності, який зріс через поширення пандемії covid-19 і продовжує зростати через військові дії на території України. Це обґрунтовується тим фактом, що значна кількість економічних агентів втратила роботу через масові скорочення робочих місць або неможливість вести свій бізнес внаслідок війни. Відповідно, Платоспроможність споживачів значно знижується.

У ході дослідження було проведено PEST-аналіз, який дозволив виявити політичні (війна, мінливість податкового законодавства, надмірна бюрократизація економіки, політична корупція), економічні (зниження доходів населення, відсутність заощаджень у більшості домогосподарств, високі ціни на енергоресурси та будівельні матеріали), соціальні (внутрішні та зовнішня міграція, мобільність населення, консервативний характер соціальної поведінки населення) та технологічні ("старіння", руйнування житлового фонду України, поява інновацій) фактори, які роблять істотний вплив на ринок житла в Україні. На нашу думку, стимулюючими факторами для розвитку житлового будівництва в Україні в довоєнний період були поява інноваційних технологій і висока мобільність населення. Серед стримуючих факторів-мінливість податкового законодавства, політична корупція та надмірна бюрократизація економіки.

Крім того, екологічні рішення стають все більш популярними на світовому ринку житлової нерухомості. Енергетичну кризу 1970-х років можна вважати початком "зеленого" будівництва. У той час вартість джерел енергії значно зросла, що призвело до зменшення споживання невідновлюваних викопних ресурсів. Наприклад, такі технології активно використовуються Китаєм, США, Японією та Індією [9; 10]. Ми вважаємо будівництво комплексів з використанням екологічних технологій перспективним напрямком в сучасному будівництві. Існує ряд методів екологічної сертифікації інноваційної нерухомості, використання яких позитивно позначається на іміджі бренду забудовника. Найбільш відомими методами екологічної сертифікації (присвоєння статусу екологічної будівлі) є Європейський BREEAM і американський LEED [11]. В цілому їх зміст залишається незмінним, у них є суворі критерії відповідності стандартам, але з часом змінюються тільки умови оцінки. Американський стандарт LEED (лідерство в енергетичному та екологічному проектуванні) був розроблений в США в 1998 році.

Метод екологічної оцінки будівель BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method) - це перший метод екологічної сертифікації будівель. Він був розроблений у 1990 році у Великобританії. Об'єкти нерухомості, що мають рейтинги LEED і BREEAM, мають більш високу ринкову вартість на первинному і вторинному ринках. На думку експертів," зелене " будівництво - це комплекс заходів, що забезпечують підвищення енергоефективності будівлі.

Його критерії включають енергоефективність, біокліматизм (використання особливостей місцевого клімату для зниження енергоспоживання і створення гармонійного простору), зменшення кількості шкідливих викидів і т. д. На сучасному етапі суспільного розвитку світовими лідерами в будівництві є компанії, що зводять екологічно чисті будівлі. Слід зазначити, що технології такого роду будівельні конструкції широко поширені і використовуються в світі вже давно. Майже 50% приватних будинків в США побудовані за каркасною технологією з використанням натурального утеплювача. Населення Фінляндії будує свої будинки з клеєного бруса, а в Канаді в основному використовують натуральні дерев'яні оциліндровані колоди. У довоєнний період в національній економіці також активізувалося "зелене" будівництво. Причиною цього стала висока енергетична залежність України від імпортованих ресурсів. Понад 60-70% загального енергетичного балансу національної економіки становили Іноземні енергоресурси [12]. Україна була однією з найбільш енергозалежних країн Європи. Цьому сприяла не тільки нестача власних енергоресурсів, а й їх неефективне використання, що посилювало загрозу захисту національних інтересів і національної безпеки країни.

Якщо розглядати інноваційні рішення на вітчизняному ринку в довоєнний період, то можна привести в приклад солом'яні будинки від компанії LifeHouseBuilding. Грунтуючись на наявних технічних рішеннях, вони розробили технологію виготовлення стінових панелей з доступного органічного матеріалу - соломи. У 2017 році компанія отримала державну сертифікацію своїх конструкцій і дала гарантію на весь період їх експлуатації. Ця компанія реалізувала більше 30 проектів в Дніпрі, Києві, Львові, Харкові і т.д. і успішно експортувала за кордон.

Багато країн мають позитивний досвід реалізації економічної політики в частині регулювання житлового сектора. Для України Польща володіє цінним досвідом реформування житлового сектора. Тут на початку 21 століття були закладені основи для організації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку з відповідним управлінням і функціями (від визначення плати за утримання житла до процедури реконструкції або капітального ремонту будівлі).

Аналогічні асоціації були створені також у США, Англії та Франції. Така трансформація сприяла появі в Україні ефективного власника, створенню фінансово-економічного механізму для належного утримання, а в подальшому - капітального ремонту та реконструкції житла. Процес створення житлових товариств у Польщі відрізнявся від створення асоціацій співвласників багатоквартирних будинків в Україні через участь місцевого самоврядування в суспільстві та зобов'язання створювати житлове ТОВАРИСТВО за наявності двох або більше власників, включаючи Місцеве самоврядування. В Україні ця практика набула значного поширення тільки в певних регіонах, в основному в Харківській, Одеській, Львівській та Дніпропетровській областях.

У довоєнний період житлова політика в Україні була одним з найбільш спірних питань. Значна частина населення потребувала поліпшення житлових умов, при цьому часто не маючи коштів на придбання нового житла. Крім того, проблема внутрішньо переміщених осіб в Україні і без того стояла досить гостро [13]. Державні житлові програми, спрямовані на вирішення цієї проблеми, недофінансувалися, а Житлове законодавство потребувало вдосконалення. З огляду на це, ми повинні працювати як мінімум в декількох напрямках: вивчати можливості і джерела реконструкції житлового фонду, змінювати підходи до утримання житла.

На жаль, через напад Російської Федерації на Україну ринок житла в багатьох регіонах був зруйнований, хоча і до цього на ринку житла було багато проблем [14]. Першочерговим завданням є забезпечення житлом осіб, які втратили його через військові дії.

Крім того, з часом зниження ставки по іпотеці має стати важливим інструментом розвитку житлової політики, що дозволить підвищити купівельну спроможність населення, стимулювати зростання попиту на житло і активізацію первинного ринку нерухомості і т. д. Однак, крім іншого, необхідно усунути ключові перешкоди на шляху розвитку будівельної галузі в Україні. Серед них корупційні ризики, непрозорі і ненадійні схеми залучення коштів інвесторів у будівництво, недостатньо надійна гарантія влади щодо відповідності об'єкта будівельним нормам при видачі дозволу на початок будівельних робіт і т. д.

Висновок. Ринок житлової нерухомості України найбільше постраждав від пандемії covid-19 і був зруйнований в деяких регіонах в результаті війни. У довоєнний період корупційні ризики, високі ставки по іпотечному кредитуванню, неефективність судової системи щодо захисту прав власників і т.д. були складними проблемами для розвитку національного ринку житла. Тому в післявоєнний період усунення ризиків, а також розробка бачення реконструкції житлового фонду України, доступного і комфортного для українців, є важливими кроками в напрямку розвитку житлового сектора. В даний час ведуться дискусії щодо перспектив відродження житлового будівництва в Україні, в тому числі відмови від будівництва панельних будинків і роз'єднання будівництва житла з бомбосховищами за прикладом Ізраїлю. Активно почалося будівництво модульних будинків. Водночас слід враховувати екологічні тенденції, які поширюються по всьому світу. Таким чином, відновлення функціонування ринку житла в Україні стане одним з нагальних завдань у післявоєнному відновленні національної економіки. Нові будівлі повинні бути не тільки комфортними, але і виконувати як функції безпеки, так і енергозберігаючі. Для цього необхідно буде консолідувати зусилля всіх суб'єктів національної економіки та міжнародного співтовариства. Одним з важливих факторів забезпечення ефективності функціонування такого ринку має стати подолання корупції на всіх рівнях, щоб відновити соціальну інфраструктуру і запустити ринок нерухомості в Україні для підтвердження принципів і цінностей, які ми проголосили під час війни з Росією.

Размещено на Allbest.ru