В Україні розпочато роботу над новою Генеральною схемою планування території

Размещено на http://allbest.ru

В Україні розпочато роботу над новою Генеральною схемою планування території

Вступ

3 лютого 2021р. Верховна Рада прийняла за основу законопроект № 3337 щодо Генеральної схеми планування території України. Відповідне рішення підтримали 258 народних депутатів України. Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, що визначає концептуальні вирішення планування та використання території України. Це головний документ у системі містобудівної документації та єдиний, що затверджується Законом. [1]

Генеральна схема планування території України розроблена Українським державним науково-дослідним інститутом “Діпромісто” - це перший на пострадянському просторі документ, який визначає концептуальні вирішення планування та використання території держави на достатньо тривалий період. Реалізація Генеральної схеми була розрахована на два етапи: 2001-2010 та 2011-2020 роки.

Виклад основного матеріалу

Генеральна схема є комплексним документом, який узгоджує розвиток різних галузей економіки держави на території. Генеральна схема планування території України була розроблена на виконання Закону України "Про планування і забудову територій", прийнятого Верховною Радою України 20 квітня 2000 року, №1699-ІІ, 2000, № 31, ст.250), Указу Президента України від 13.05.1997 р. "Про пріоритетні завдання у сфері містобудування" і постанови Кабінету Міністрів України №1044 від 19.09.1997 р. і затверджена Законом України "Про 17

Генеральну схему планування території України" 7 лютого 2002 р.[2]

Генеральна схема складається з 27 паперових схем, які визначають розвиток території держави за окремими сферами, а також пояснювальної записки та табличних матеріалів.

В Генеральній схемі планування території України проведено:

- виявлення законодавчих вимог щодо планування території країни;

- аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення;

- аналіз санітарно-епідеміологічного та екологічного стану території, рівня природно-техногенної безпеки;

- визначення передумов використання території країни;

- аналіз намірів та потреб використання окремих територій, визначених у загальнодержавних програмах соціального, економічного розвитку, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки;

- визначення територій за видами переважного використання та територій пріоритетного розвитку, які вимагають державної підтримки;

- визначення пріоритетних напрямків вдосконалення систем розселення, сталого розвитку населених пунктів, соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури;

- обґрунтування комплексу заходів по реалізації Генеральної схеми.

Генеральна схема планування території України складається з графічних матеріалів, пояснювальної записки і табличних матеріалів.

Пояснювальна записка до Генеральної схеми планування території України містить наступні розділи:

1. Загальні положення.

2. Мета і завдання проекту Генеральної схеми.

3. Основні передумови, обмеження та проблеми використання території України.

4. Прогнози соціально-економічного розвитку України.

5. Основні напрямки раціонального використання території України.

6. Соціальні, економічні та екологічні результати реалізації Генеральної схеми.

7. Пропозиції щодо упорядкування адміністративно-територіального устрою України.

8. Етапи та механізми забезпечення реалізації Генеральної схеми.

Графічні матеріали включають наступні схеми:

1. Комплексна оцінка території.

2. Інженерно-будівельна оцінка території.

3. Території регламентованого використання.

4. Території із встановленим єдиним видом використання.

5. Оцінка містобудівного потенціалу.

6. Рівень виробничо-містобудівного освоєння території.

7. Рівень природно-техногенної небезпеки.

8. Оцінка прояву природних та антропогенних факторів використання території.

9. Екологічна характеристика території.

10. Території історико-культурного призначення.

11. Територіальна організація туризм.

12. Природно-заповідні та оздоровчо-рекреаційні території.

13. Територіальна організація національної екологічної мережі.

14. Система транспорту.

15. Зони стимулюючого впливу транспортних коридорів на прилеглу територію.

16. Забезпеченість водними ресурсами поверхневого стоку.

17. Забезпеченість підземними водними ресурсами.

18. Техногенне навантаження на водоресурсний потенціал.

19. Система міжбасейнового перерозподілу стоку.

20. Магістральні газопроводи.

21. Схема електропостачання.

22. Магістральні нафтопроводи.

23. Транзитні газопроводи.

24. Продуктопроводи.

25. Системи розселення.

26. Планувальна структура та види переважного використання території.

27. Господарське зонування території.[2]

Відповідно до Закону України "Про Генеральну схему планування території України" щорічно здійснюється моніторинг реалізації Генеральної схеми за показниками, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України №1291 від 29 серпня 2002 р. За понад 20-річний період, що минув з моменту початку розроблення Генеральної схеми, і 18-річний період її реалізації у розвитку нашої держави відбулися істотні зміни, що вплинули на стан господарського комплексу, системи розселення, транспортної інфраструктури, стану навколишнього природного середовища тощо. З урахуванням того, що у нас змінилась суспільно-політична ситуація, тогоріч була проведена велика децентралізація,[4,5] змінилися ДБН відповідно необхідно внести зміни до Генеральної схеми.[6,7] Необхідно також узгодити питання між державними інтересами -- відповідно, транспортні магістралі, заповідні зони тощо, з регіональними та місцевими інтересами по розвитку цих територій, з громадами відпрацювати інструменти з розвитку кожної громади своїх територій в залежності від їх територіальних аспектів та нюансів. Врешті, це надасть інструмент кожній громаді розуміти, яку вона має інвестиційну привабливість. Тому у сучасних суспільно- політичних умовах гостро стоїть необхідність переоцінки закладених Генеральною схемою прогнозів та перспектив. Беручи до уваги ситуацію, що склалася, а також враховуючи положення Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої Постановою КМУ від 6 серпня 2014 року № 385 [3], а також враховуючи ген схема була передбачена для використання виключно на паперових носіях та термін дії її минув 31 грудня 2020 року, виникла необхідність розробити принципово нові підходи до територіального розвитку України, які мають враховувати:

- пріоритетність зв'язків з європейськими державами і поступову інтеграцію України в європейську спільноту, зокрема пропозиції щодо розвитку вільних економічних зон, логістичних центрів та індустріальних парків;

- зміни у розвитку системи розселення держави та господарського комплексу окремих областей і адміністративних районів внаслідок переміщення із тимчасово непідконтрольних територій виробничих підприємств, науково-дослідних та навчальних закладів, а також переселення населення;

- прогнозний планувальний каркас території України, який має враховувати положення Керівних принципів сталого просторового розвитку Європейського континенту, затверджених Європейською конференцією міністрів, відповідальних за регіональне планування (СЕМАТ), зокрема, щодо пріоритетів просторового розвитку у Східній Європі;

- ратифікацію Україною Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату, запровадження нових вимог щодо поводження з твердими побутовими відходами та низка інших змін у сфері нормування охорони довкілля вимагають врахування на рівні планування просторового розвитку держави;

- аналіз трансформації площі та структури земель різного цільового призначення та функціонального використання, складених на основі матеріалів Державного земельного кадастру із використанням сучасних ГІС- технологій;

- розвиток альтернативних шляхів постачання енергоносіїв у Європу, не передбачених Генеральною схемою; використання додаткових потужностей атомних електростанцій і будівництво додаткових ЛЕП; розвитку власних родовищ нафти та природного газу на шельфі Чорного моря; потенціалу розвитку альтернативних джерел енергопостачання (біоресурси, вітрова та сонячна енергія) та енергозберігаючих технологій;

- новітній аналіз природно-ресурсного потенціалу і його можливостей задовольнити сучасні потреби держави та окремих регіонів, зокрема аналізу акваторій Чорного та Азовського морів в частині виділення функціональних типів використання цих акваторій (природоохоронне, видобуток корисних копалин, транспортні комунікації тощо) на підставі методології, розробленої в рамках виконання Схеми планування прибережних територій Чорного та Азовського морів, та наявного в Європейських країнах досвіду;

- узгодження з розвитком інших галузей перспектив розвитку природно-заповідного фонду, особливо створення значних за площею об'єктів, таких як національні природні парки та регіональні ландшафтні парки, а також проектування національної екологічної мережі у відповідності до прийнятого у 2004 році Закону України “Про екологічну мережу України”;

- коригування схеми туризму та схеми оздоровчих територій у зв'язку із розвитком туристичної та санаторно-курортної інфраструктури виникла необхідність коригування схеми.

В той же час, у чинному законодавстві не можливо визначити склад та зміст Генеральної схеми, оскільки Закон України "Про Генеральну схему планування території України" визначає, що порядок розроблення, склад та зміст містяться у нормативних актах, в яких зазначено, що склад та зміст має міститись у законі. І Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає тільки відсилку на Закон України "Про Генеральну схему планування території України". Тобто, крім визначення законодавство не дає роз'яснень та законодавчого регулювання стосовно Генеральної схеми України. містобудівний планування територія україна

Проектом законодавчого акту передбачено внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, які з урахуванням змін у просторовому розвитку держави, зовнішніх викликів, які стоять перед Україною сьогодні, та розвитку технологічно-методологічних підходів до управління територіальним розвитком дозволять започаткувати роботу над розробленням нової Генеральної схеми та переведенням її на сучасну технологічну основу. Це забезпечить інтерактивне використання матеріалів Генеральної схеми для управління розвитком держави.

Положення законопроекту спрямовані на визначення:

- термінів;

- основних засад планування території на державному рівні;

- порядку прийняття рішення про розроблення

Генеральної схеми, визначення розробника, замовника, переліку вихідних даних та порядку забезпечення ними;

- вміст матеріалів Генеральної схеми та їх вигляд;

- порядку реалізації документації з планування територій на державному рівні, зокрема, визначення інструментів реалізації, моніторингу та контролю.[1]

Висновки

Таким чином, прийняття проекту закону створить підґрунтя для функціонування Генеральної схеми на основі провідних геоінформаційних технологій, формуючи каркас для національної геоінформаційної системи узгодженого та прозорого управління державою. Генеральна схема територій України має стати інтерактивним, динамічним інструментом управління територіальним розвитком держави, задля оптимального узгодження всіх галузевих стратегій та загальнодержавних цілей у просторовому вимірі.

Список використаних джерел

1. Проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо Генеральної схеми планування території України: від 14.04.2020 №3337.

2. Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3059-III.

3. Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року: Постанова КМУ від 6 серпня 2014 року № 385.

4. Романенко Є. О. Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні//Реформування процесів публічного управління в сфері освіти та науки України у глобалізаційному та інформаційному суспільстві: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (30 жовтня 2020 року) / за заг. ред. О.І. Пархоменко-Куцевіл. Переяслав, 2020. - с.174-181.

5. Непомнящий О. М. Децентралізація державного регулювання будівельної діяльності: закордонний досвід для України / О. М. Непомнящий // Державне будівництво : електрон. наук. фах. вид. ХарРІ НАДУ. - 2014. - № 1. - Режим доступу : http: //www .kbuapa.kharkov .ua/e -book/db/2014-1/doc/4/04.pdf

6. ДБН Б.1.1-13:2012 "Схема та зміст містобудівної документації на державному та регіональних рівнях"

7. ДБН Б.1.1-21:2017 «Склад та зміст планування територій, на яких реалізуються повноваження сільських селищних та міських рад»

Размещено на Allbest.ru