Харків. Втрата архітектурної спадщини міста
Розгляд проблеми втрати архітектурної спадщини міста Харкова, яке одним із перших опинилося під масованим ударом росіян і сьогодні залишається у постійній небезпеці. Шляхи повоєнного відновлення об’єктів архітектури, відтворення історичних пам’яток.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.06.2024 |
| Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра українознавства, культурології та історії науки
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Харків. Втрата архітектурної спадщини міста
Гутник Марина Валеріївна
кандидат історичних наук, доцент
Анотація
Розглянуто проблему втрати архітектурної спадщини міста Харкова. Місто одним із перших опинилося під масованим ударом росіян і сьогодні залишається у постійній небезпеці. Втрати як військових так і мирного населення відбуваються у місті майже не щодня. На сьогодні на Харківщині частково або повністю знищені понад 170 культурних пам'яток. Серед них: 20 релігійних споруд; чотири музеї, серед яких Музей Сковороди та Куп'янській краєзнавчий музей; два театри, серед яких Харківський театр опери та балету; шість навчальних закладів та будинок творчості; п'ять будинків культури; 18 історичних будівель, серед яких харківський будинок «Слово». Представлено аналіз останніх публікацій за темою, а також питання що підіймалися авторами щодо збереження пам'яток архітектури. Серед одних із перших втрат це будівлі в історичному центрі міста. Насамперед старовинні, деякі початку ХХ ст., але є такі що були збудовані у ХІХ ст. Наведено відомості про архітекторів та замовників цих будівель. Подана інформація про стан будинків напередодні знищення росіянами. Разом із тим показана проблема реставрації. Іноді після реставраційних робіт пам'ятка архітектури втрачає свій статус. Чимало харківських архітекторів та громадських діячів виступають проти такої «реставрації», тобто вже мова йде про руйнацію. Харків славиться своїми архітектурними школами. Чимало архітекторів закінчили Харківський технологічний інститут, згодом заснували свої архітектурні школи. Харків'яни пишаються своїм містом і всіляко намагаються зберегти його архітектурний стиль. На прикладі Берліну показано шляхи повоєнного відновлення об'єктів архітектури, зокрема наведені суми та час що витрачає керівництво держави на відтворення пам'яток архітектури. Стверджується, що іноді у Харкові чи області, на місці вчорашнього будинку ХІХ ст. виникає розважальний центр. Війна йде на руку таким нечесним забудовникам. Підсумовується необхідність залучення міжнародних фондів для збереження культурної спадщини. Наголошується що діяти потрібно негайно, вже зараз.
Ключові слова: культурна спадщина, пам'ятка, краєзнавство, архітектура Харківщина, біографістика, Харківський технологічний інститут
Gutnyk Maryna Valeriivna Ph.D. in Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Studies, Cultural Studies, and History of Science, National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”, Kharkiv
KHARKIV. LOSS OF THE CITY'S ARCHITECTURAL HERITAGE
Abstract
The problem of the loss of architectural heritage in the city of Kharkiv has been considered. The city, being one of the first to come under the massive attack of russians, remains in constant danger, with losses occurring almost daily among both military and civilian populations. As of today, over 170 cultural monuments in Kharkiv region have been partially or completely destroyed, including 20 religious buildings, four museums (including the Skovoroda Museum and Kupiansk Local Lore Museum), two theaters (including the Kharkiv Opera and Ballet Theater), six educational institutions, five cultural centers, and 18 historical buildings, among them the Kharkiv Haus “Slovo”. The analysis of recent publications on the topic is presented, along with the issues raised by authors regarding the preservation of architectural monuments. Among the early losses are buildings in the historic city center, particularly ancient ones dating back to the early 20th century, and some from the 19th century. Information about the architects and sponsors of these buildings is provided, along with details about the condition of the buildings before their destruction by the russians. However, the restoration problem is also highlighted. Sometimes, after restoration work, a cultural monument loses its status. Many architects and public figures in Kharkiv oppose such “restoration” that leads to ruin. Kharkiv is renowned for its architectural schools, with many architects graduating from the Kharkiv Technological Institute and later establishing their own architectural schools. The residents of Kharkiv take pride in their city and strive to preserve its architectural style. The case of Berlin is used as an example to demonstrate post-war reconstruction paths for architectural objects. The sums and time spent by the government on the restoration of architectural monuments are provided. The claim is made that, at times, in Kharkiv or the region, an entertainment center emerges on the site of a 19th-century building destroyed the day before. The war plays into the hands of such dishonest developers. The necessity of involving international funds to preserve cultural heritage is emphasized, stressing the urgency to act immediately, starting now.
Keywords: Cultural heritage, monument, local history, architecture of Kharkiv region, biographical information, Kharkiv Technological Institute.
Вступ
Постановка проблеми. Масовані атаки на місто починаючи з 4 ранку 24 лютого 2022, бомбардування та постійні обстріли не лише призвели до невимовної втрати як військових та і цивільного населення, але й до значної руйнації або навіть тотального знищення пам'яток архітектури. Місто Харків відоме своєю розкішною архітектурною спадщиною, яка охоплює будівлі різних історичних періодів. Проте, через непередбачувані обставини, ця спадщина стала предметом масованих атак, що загрожують її існуванню та призводять до значної руйнації. Пошкодження архітектурних пам'яток призвели до непоправних втрат, які важко вимірювати не лише у фінансовому виразі, але й у втраті культурної та історичної цінності. Багато з цих споруд, що стали символами міста, можуть бути повністю втрачені, а їх відновлення може вимагати значних зусиль та коштів. Населення міста Харкова вже зазнає важких часів через воєнні дії. Втрата архітектурної спадщини може ще більше поглибити гуманітарну кризу та важкі умови життя.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Численні публікації істориків, культурологів [1-4], які розглядають питання збереження та охорони архітектури в Україні залишають осторонь місто Харків. Проблеми збереження архітектурної спадщини під час сьогоднішньої війни поки майже не становили інтерес у дослідників. Єдина на сьогодні публікація, де розглядаються питання збереження культурної спадщини це стаття П. Дворянин [5]. Авторка наводить статистичний матеріал та аналізує постійне зростання чисельності поруйнованих та знищених об'єктів української культурної. Така статистика є загрозливою і спонукає як державні, так і громадські організації звертатися до світових і європейських культуро-охороних інституцій з метою отримання підтримки у рятувальних заходах. Авторка відзначає, що необхідно утворювати цілеспрямовані фонди із накопичення фінансових ресурсів на відбудову і реставрацію різнотипових пам'яток історії та культури. У статті наголошується на вкрай необхідній фіксації (відео чи фото) втрачених пам'яток. Створення потужної інформаційної бази допоможе зберегти безцінніісторичні відомості, а після завершення війни сприятиме належному проведенню реставраційних та ремонтних робіт.
Мета статті полягає в аналізі теперішнього стану архітектурної спадщини Харкова та Харківщини, території що перебуває під постійними обстрілами під час війни та оцінці проблем задля її збереження.
Виклад основного матеріалу
Серед втрат архітектури у березні 2022 р. - прибутковий будинок І. Масловського по вулиці Свободи. До війни у ньому були приватні квартири, а внизу - магазин та паб «Старий Хем». Лейтенант флоту Іван Миколайович Масловський вийшов у відставку в 1890-х рр. і купив дворове місце та невеликий будинок по вулиці Ветеринарній, 8 у Харкові за 1200 карб. Треба припустити, що фінансові справи відставного моряка були непогані, так як у 1910-1911 рр. на цьому дворовому місці за проектом Мойсея Лазаревича Мелетинського збудували чотириповерховий прибутковий будинок у стилі модерн. М. Мелетинський, випускник Харківського технологічного інституту, з 1908-го - власник будівельно-технічної контори у Харкові. Початок ХХ ст. це розквіт стилю модерн в Україні. Тут цей стиль набував своїх особливостей. Будинок І. Масловського вирізняла ідеальна симетрія фасаду підкреслена бічними ризалітами з напівкруглими еркерами, вузькі видовжені вікна становили вертикальну домінанту будівлі, руст першого поверху та скромна ліпнина витримані цілком у дусі модерну. Попри деякі перебудови цей пам'ятник архітектури за № 235, до 2022 р. дожив у цілком пристойному стані. Навіть внутрішні інтер'єри були чудово відреставровані [6].
Рис. 1 - фото початку ХХ ст. та 2022 р.
Друге за величиною місто України має ще одну проблему - центр міста є ласим шматком землі під розважальні та торгові центри. Харківські активісти вже декілька років поспіль через суди та слухання намагаються повернути історичний вигляд міста. Як показала практика це є задачею із зірочкою.
Ось, наприклад, «непогане» місце для нового торгового центру - вулиця Полтавський шлях. Ворожа ракета зруйнувала будинок авторства першого міського архітектора А.А. Тона на вулиці Полтавський шлях. Будівлю було зведено у 1832 р. і вона вважається однією із найстаріших розташованих цією вулицею (рис. 2).
Рис. 2. - Будинок родини Павлова, фото [7] та
фото - Сергія Козлова для KHARKIV Today, 2023
архітектурна спадщина харків відновлення
У садибі мешкав син відомого купця Савелія Павлова, на честь якого названо площу в Харкові. Будівля «пережила» дві світові війни, але була знищена росіянами 06 липня 2023 р. За висновками архітектора-реставратора, голови ГО «Платформа урбаністичного розвитку» Віктора Дворнікова цей будинок ще можна відновити, але у мерії навпаки націлені на остаточне знищення.
За словами культуролога Михайла Красікова «...є два головних критерії для внесення об'єктів до списку пам'яток історії: вони повинні зберігати свою автентичність і бути пов'язані з відомими діячами або подіями історії. Якщо ці критерії порушені, пам'ятник втрачає свій статус. Порушення ж відбуваються через змішування понять «реконструкція» та «реставрація». Деякі «фахівці» вважають, що це одне і те саме. Реставратори з цього приводу придумали слівце «реставруйнація», тобто доведення об'єкта до руїни або повного спотворення в результаті псевдореставрації [8].
Також протягом липня 2023 р. відбувалася «реконструкція» будинку Авдотьї та Костянтина Штейфон, розташованого Бурсацьким узвозом, 6 (рис. 3). Родина володіла капелюшною майстернею, паровою фабрикою лаків та фарб, мала кілька домоволодінь. Двоповерховий на кам'яному півповерхі будинок з фасадом, що виходив на Бурсацький узвіз, був побудований до 1840 р. Спочатку ця будівля не використовувалася власниками для проживання, а здавалася в оренду міським та губернським установам за дуже вигідну ціну, що суперничала з найпрестижнішими лавками у центральній частині міста. Це стало основою статку сім'ї Штейфонів [9].
К. Штейфон вдало займався підприємницькою діяльністю і кам'яний флігель розширився вже наприкінці 1850-х років. З другої половини ХІХ ст. й до 1874 р. триповерховий кам'яний будинок та двоповерховий кам'яний флігель здавалися для Харківського повітового та земського судів, а також Харківської дворянської опіки за 850 руб. сріблом на рік, причому платили за півроку наперед [10]. На жаль, будівля не була пам'ятником архітектури, і дозвіл на її знищення дуже просто отримати. Широкий розголос та залучення поліції зупинили «будівельні роботи», як надовго, питання часу.
Рис. 3 - Будинок Штейфонів, фото 2015 та 2023
Станом на серпень 2023 р. на Харківщині знищено 169 пам'яток архітектури. Серед них: 20 релігійних споруд; чотири музеї, серед яких Музей Сковороди та Куп'янській краєзнавчий музей; два театри, серед яких Харківський театр опери та балету; шість навчальних закладів та будинок творчості; п'ять будинків культури; 18 історичних будівель, серед яких харківський будинок «Слово» [11].
У жовтні 2023 р. зруйновано історичний 3-поверховий будинок по вул. Георгія Тарасенка, 39 (рис. 4). Цей проєкт 28-квартирного житлового будинку з магазином був виконаний архітектором Борисом Петровичем Грицевським у 1925 р. та побудовано впродовж наступних двох років. Креслення будівлі були знайдені у Державному архіві Одеської області дослідником Олегом Крепостняком [12]. Для молодого архітектора це був один з перших проєктів. Б. Грицевський закінчив інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту у 1924 р. та працював в архітектурному бюро під керівництвом С. Кравця. Фасад виконаний головним чином у стилі пізнього модерну, таке оздоблення можна було побачити не у дуже коштовних будинках 1910-х років - фільонки між вікнами, виразне вертикальне членування, фрамуги вікон з вертикальним членуванням. Спільно з тим будинок мав виокремлені пласкими ризалітами сходові клітки, з характерними для модернізму ґратчастими рамами вікон. Ризаліти увінчані щипцями, що надавало виразності композиції. Споруда секційна, секції відокремлені брандмауерами. На кожному поверсі на сходову клітку виходило дві квартири. Зі сторони санузлів були влаштовані світлові напівколодязі на дореволюційний манер [13].
Рис. 4 - фото [14] 5 жовтня 2016 р. та 6 жовтня 2023
Війна продовжується і як нагадування черговий російський удар вже на початку січня 2024 р. знищив декілька квартир за адресою пр. Незалежності, 1 (рис. 5). Унікальний будинок було побудовано у 1927-1931 рр. за проєктом Олександра Захаровича Когана для Житло-Будівельного кооперативу «Радянський книгар». Ця будівля у стилі конструктивізм відома широкому загалу під назвою «Табачник» або «Табачник-книжник». Інформація про архітектора вкрай обмежена, його разом із сином репресували у 1930-х рр. і всілякі згадки про талановитого майстра просто зникли.
Рис. 5 фото 1927р. [15] та у 2023 р.
Треба зазначити, що найбільше зруйнованих пам'яток архітектури у Харкові припадає саме на центральну частину міста. Зрозуміло що в історичному ареалі найбільше старих будинків, ніж у нових районах. І нові склопакети краще витримують вибухову хвилю ніж старе скління. Намагання зберегти аутентичний вигляд потребує і «вливання» коштів.
Аналізуючи відновлення міст Європи, насамперед Німеччини хотілось би прослідкувати динаміку у реставрації пошкоджених об'єктів. Мешканці Німеччини після другої світової війна постали перед вибором - або відновлення архітектурної спадщини або будівництво нових будівель. Якщо обрати перший варіант то доведеться чекати довго, як показала історія деякі міста лише у ХХІ ст. почали повертати свій довоєнний вигляд. Другий варіант більш швидкий і значно спрощував архітектуру міста. На прикладі столиці Німеччини можна зрозуміти що мешканці обрали перший варіант, відновлення лише фасаду берлінського замку потребувало 105 мільйонів євро на 2015 р. Остов замку було підірвано у 1950 р. за наказом Вальтера Ульбріхта, генерального секретаря ЦК Єдиної партії Німеччини, лише з метою щоб створити площу для марширування колон на параді. Лише після об'єднання Німеччини розпочалися роботи з повернення «майже забутого» замку. Треба зазначити що перша симуляція проекту реконструкції була представлена широкому загалу у червні 1993 р. і більшість були у захваті «наче все повернулося як і було раніше». Німці зберегли свою айдентику для наступних поколінь [16, с. 3-13; 49].
Тому чи треба зберігати і яким чином, відновлювати зараз чи чекати закінчення війни - ці питання сьогодні вкрай актуальні щодо збереження архітектурної спадщини міста.
На відміну від звичайних будинків, пам'ятки не можна просто знести і на пустому місці збудувати щось нове. Їх мають реставрувати. Тут виникають проблеми, бо місцева влада часто не знає, як це зробити. За словами архітекторки Катерини Кублицької «...за цей час не було розроблено жодних вказівок та методик для міських адміністрацій щодо роботи та поводження із об`єктами культурної спадщини».
Законодавцям необхідно терміново затвердити спрощену процедуру із виконання стабілізації об'єктів нерухомої культурної спадщини та можливості термінового виконання протиаварійних невідкладних та консерваційних робіт на таких об'єктах. «Якщо діяти за існуючою процедурою, ми за рік втратимо нашу культурну спадщину» [17].
У грудні 2023 р. у Києві відбувся міжнародний форум, на якому було започатковане створення концепції стратегії збереження пам'яток, історико- культурних об'єктів і територій. Вирішено, що першочергово буде обговорено відновлення пам'яток національного значення. На форумі досягнуто угоду про укладання Меморандуму про співпрацю між Міністерством культури та Всеукраїнською асоціацією охорони культурної спадщини з метою відновлення та реставрації культурної спадщини України після війни. Напад ворога призвів до масового руйнування об'єктів культурної спадщини у всій країні. Негативний вплив погодних умов та інших факторів призводить до подальшого пошкодження українських церков, пам'ятників, музеїв, бібліотек, театрів та філармоній. Збереження цих об'єктів стає питанням національної безпеки, оскільки ворог намагається знищити наш культурний код. За словами голови Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини Олександра Никоряка «Діяти потрібно негайно, вже зараз. Ми збираємо всіх представників професійної громадськості задля допомоги та співпраці з державою в порятунку нашої культурної спадщини. У першу чергу ми маємо розглянути долю пам 'яток національного значення, а витрати на спадщину мають стати частиною репарацій» [18].
Висновки
На сьогоднішній день питання збереження і відновлення архітектурної спадщини міста є надзвичайно актуальними в умовах воєнного конфлікту. Відмінності від звичайних будівель ставлять пам'ятки архітектури, адже їх не можна просто знести, замінити чимось новим і забути про минуле. Реставрація та збереження є ключовим завданням, але виникають важливі питання щодо ефективності цих процесів у воєнних умовах. Відсутність вказівок та методик для місцевих адміністрацій з управління об'єктами культурної спадщини створює проблеми, і вони стикаються з труднощами в розробці відповідних стратегій та дій. Архітектори та експерти вказують на те, що без відповідних вказівок місцева влада може неправильно або неефективно взятися за реставраційні роботи. Необхідно терміново вдосконалити законодавство, забезпечити спрощені процедури для виконання стабілізації та проведення термінових заходів на об'єктах культурної спадщини. Затримка у цьому питанні може призвести до непоправних втрат архітектурної спадщини міста Харкова і в цілому України.
Література
1. Постригань У. Охорона культурної спадщини міста в американському аспекті: історія Фундації історичної Саванни та міста Саванни (штат Джорджія, США) / У. Постригань // Народна творчість та етнологія. - 2016. - № 4. - С. 86-95.
2. Ружицька Н. Е. Особливості регулювання правомірного використання територій об'єктів нерухомої спадщини історичного центру міста Києва / Н. Е. Ружицька, І. О. Сидоренко // Scientific Bulletin of UNFU, 2020. - № 30(1). - С. 45-48. doi: 10.36930/40300107
3. Zhezherina I. The architectural heritage of Kyiv centre of the hetmman period in cartography / Iryna Zhezherina // Research and methodological works of the National Academy of Visual Arts and Architecture, 2023. - № 33. - Р. 9-16. doi: 10.32782/2411-3034-2023-33-1
4. Войцях Н. П. Практики збереження історико-культурної спадщини міста Умань / Н. П. Войцях // Питання культурології, 2022. - № 40. - С. 129-138. doi: 10.31866/24101311.40.2022.269367
5. Дворянин П. Втрата культурної спадщини внаслідок тимчасової окупації українських територій в умовах російсько-української війни (2022-2023) / Парасковія Дворянин // Problems of humanities History, 2023. - С. 90-108. doi: 10.24919/2312-2595.13/55. 283180
6. Луканцевер Володимир. Знищена краса. Будинок з історією на вулиці Свободи у Харкові, 2022, 23 бер. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.slk.kh.ua/news/ news/znisena-krasa-budinok-z-istorieu-na-vulici-svobodi-u-harkovi.html (дата звернення 14.01.2024)
7. Дома архитектора А.А.Тона, 2015, 3 апр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ngeorgij.livejournal.com/98628.html (дата звернення 13.01.2024)
8. Лігостаєва С. Архітектурна катастрофа в центрі Харкова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3124268-arhitekturna-katastrofa-v- centri-harkova.html (дата звернення 03.01.2024)
9. Харьковские губернские ведомости, 1891, 24 авг. - C.4
10. Державний архів Харківської області. - Ф. 3 канцелярія Харківського губернатора, м. Харків, оп. 202, од. зб. 42
11. Дежкіна М., Гребінник Д. На Харківщині 169 культурних пам'яток пошкоджені внаслідок обстрілів - ОВА після даних ЮНЕСКО, 2023, 4 серп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://suspilne.media/543823-na-harkivsini-169-kulturnih-pamatok-poskodzeni- vnaslidok-ob striliv-ova-pisla-danih-unesko/(дата звернення 13.01.2024)
12. Державний архів Одеської області, ф. Р-1231 Управління Одеського окружного інженера, оп. 1, сп. 3064
13. Архітектура України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.facebook.com/ groups/ArhitekturaUkraine/posts/2466775106826893/
14 Архітектурна фотобаза, 2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: photobuildings.com
15. «Червоний промисловець» та «Будинок спеціалістів». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://constructivism-kharkiv.com/obiekty/40-33-45-budinki-zaderzhprom-ya?fbclid=IwAR0pDQHgKpqoUQHXodYl67sQiePeLGRG2Vxi0B8ar4CZrkfpNjjQfBN2uYo (дата звернення 14.01.2024)
16. Die historischen Fassaden wachsen rasant in die Hohe - Berliner Extrablatt, 2015, Oktober, № 84. - 72 s.
17. Знищена історія. Як росіяни руйнують пам'ятки Харкова, 2022, 07 лип. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://2day.kh.ua/ua/kharkow/znyshchena-istoriya- yak-rosiyany-ruynuyut-pamyatky-kharkova (дата звернення 14.01.2024)
18. Сартанія M., 2023, 06 груд. Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://oknews.in.ua/ restavratsiia-ta-vidnovlennia-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy-pislia-velykoi-viyny/?utm_ source= rss&utm_medium=rss&utm_campaign=restavratsiia-ta-vidnovlennia-kulturnoi-spadshchyny- ukrainy-pislia-velykoi-viyny (дата звернення 13.01.2024)
References
1. Postryhan, U. (2016). Okhorona kulturnoi spadshchyny mista v amerykanskomu aspekti: istoriia Fundatsii istorychnoi Savanny ta mista Savanny (shtat Dzhordzhiia, SShA) [Protection of Cultural Heritage in the American Context: The History of the Historic Savannah Foundation and the City of Savannah (State of Georgia, USA)]. Narodna tvorchist ta etnolohiia - Folk Art and Ethnology, 4, 86-95. [in Ukrainian].
2. Ruzhytska, N. E. & Sydorenko, I. O. (2020). Osoblyvosti rehuliuvannia pravomirnoho vykorystannia terytorii obiektiv nerukhomoi spadshchyny istorychnoho tsentru mista Kyieva [Features of Regulating the Lawful Use of Territories of Immovable Heritage Objects in the Historical Center of Kyiv]. Scientific Bulletin of UNFU, 30(1), 45-48, doi: 10.36930/40300107 [in Ukrainian].
3. Zhezherina, I. (2023). The architectural heritage of Kyiv centre of the hetmman period in cartography. Research and methodological works of the National Academy of Visual Arts and Architecture, 33, 9-16, doi: 10.32782/2411-3034-2023-33-1
4. Voitsiakh, N. P. (2022). Praktyky zberezhennia istoryko-kulturnoi spadshchyny mista Uman [Practices of Preserving the Historical and Cultural Heritage of the City of Uman]. Pytannia kulturolohii - Cultural Studies Questions, 40, 129-138, doi: 10.31866/2410-1311.40.2022.269367 [in Ukrainian].
5. Dvorianyn, P. (2023). Vtrata kulturnoi spadshchyny vnaslidok tymchasovoi okupatsii ukrainskykh terytorii v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny (2022-2023) [Loss of Cultural Heritage Due to Temporary Occupation of Ukrainian Territories during the Russo-Ukrainian War (2022-2023)]. Problems of humanities History, 90-108, doi: 10.24919/2312-2595.13/55.283180 [in Ukrainian].
6. Lukantsever, V. (2022). Znyshchena krasa. Budynok z istoriieiu na vulytsi Svobody u Kharkovi [Destroyed Beauty: A Historic Building on Freedom Street in Kharkiv], 23 March. Retrieved from: https://www.slk.kh.ua/news/news/znisena-krasa-budinok-z-istorieu-na-vulici- svobodi-u-harkovi.html (accessed 14.01.2024) [in Ukrainian].
7. Doma arkhytektora A.A. Tona, (2015), 3 apr. [The Houses of Architect A.A. Ton]. Retrieved from: https://ngeorgij.livejournal.com/98628.html
8. Lihostaieva, S. (2024). Arkhitekturna katastrofa v tsentri Kharkova [Architectural Catastrophe in the Center of Kharkiv]. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric- regions/3124268-arhitekturna-katastrofa-v-centri-harkova.html
9. Kharkovskye hubernskye vedomosty (1891) [Kharkov Provincial Gazette], 1891, April, 24, 4 [in russian].
10. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti [State Archive of Kharkiv Region], File 3 kantseliariia Kharkivskoho hubernatora, m. Kharkiv [Chancellery of the Kharkiv Governor, Kharkiv], desc. 202, case 42 [in Ukrainian].
11. Dezhkina, M., Hrebinnyk, D. (2023). Na Kharkivshchyni 169 kulturnykh pamiatok poshkodzheni vnaslidok obstriliv - OVA pislia danykh YuNESKO [In Kharkiv region, 169 cultural monuments have been damaged due to shelling, according to the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO)], 2023, August, 4. Retrieved from: https://suspilne.media/543823-na-harkivsini-169-kulturnih-pamatok-poskodzeni-vnaslidok- obstriliv-ova-pisla-danih-unesko/ [in Ukrainian].
12. Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti [State Archives of Odessa region], Fund R-1231 Upravlinnia Odeskoho okruzhnoho inzhenera [Administration of Odessa District Engineer], Desc. 1, Case 3064 [in Ukrainian].
13. Arkhitektura Ukrainy [Architecture of Ukraine]. Retrieved from: https://www.facebook.com/ groups/ArhitekturaUkraine/posts/2466775106826893/ [in Ukrainian].
14. Arkhitekturna fotobaza, (2016) [Architectural Photo Database]. Retrieved from: photobuildings.com [in russian].
15. „Chervonyi promyslovets“ ta „Budynok spetsialistiv“ [„Red Industrialist and „House of Specialists“]. Retrieved from: https://constructivism-kharkiv.com/obiekty/40-33-45-budinki- zaderzhprom-ya?fbclid=IwAR0pDQHgKpqoUQHXodYl67sQiePeLGRG2Vxi0B8ar4CZrkfpNj jQfBN2uYo [in Ukrainian].
16. (2015). Die historischen Fassaden wachsen rasant in die Hohe - Berliner Extrablatt, Oktober, 84, 72.
17. (2022). Znyshchena istoriia. Yak rosiiany ruinuiut pamiatky Kharkova [Destroyed History: How Russians are Destroying Monuments in Kharkiv], July, 07. [Elektronnyi resurs]. Retrieved from: https://2day.kh.ua/ua/kharkow/znyshchena-istoriya-yak-rosiyany-ruynuyut-pamyatky- kharkova (data zvernennia 14.01.2024) [in Ukrainian].
18. Sartaniia M. (2023), December, 06. Restavratsiia ta vidnovlennia kulturnoi spadshchyny Ukrainy pislia velykoi viiny [Restoration and Reconstruction of Cultural Heritage in Ukraine After the Great War]. Retrieved from: https://oknews.in.ua/restavratsiia-ta-vidnovlennia- kulturnoi-spadshchyny-ukrainy-pislia-velykoi-viyny/?utm_source=rss&utm_ medium=rss& amp;utm_campaign=restavratsiia-ta-vidnovlennia-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy-pislia-velykoi- viyny [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження впливу реконструкції історичного центру міста як елементу будівельної галузі на розвиток регіону. Розгляд європейського досвіду відновлення історичних будівельних споруд та визначення основних шляхів використання реконструйованих будівель.
статья [19,7 K], добавлен 31.08.2017Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010Особливості архітектури Львова від заснування до початку ХХ століття. Роль палаців в комплексі архітектурних пам’яток. Розгляд основних палаців: Сапєг, Сенявських, Туркулів-Комелло, Дідушицьких, Любомирських, Справедливості, Бесядецьких, Бандіннеллі.
курсовая работа [8,9 M], добавлен 17.01.2014Вивчення історії Житомира та її відображення на архітектурі міста. Перелік історичних об'єктів та опис їх архітектурних стилів. Особливості декору будівель та елементи дизайну фасадів. Сучасна архітектура міста Житомиру. Перелік архітектурних термінів.
реферат [7,8 M], добавлен 19.01.2011Структура та принципи діяльності. Функції, які виконує Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради та його відділення. Місце в політичній системі територіальної організації органів влади. Управління та головний архітектор міста.
реферат [1,9 M], добавлен 10.08.2010Культура елінізірованих східних держав. Подвійність і складність релігії еллінізму. Особливості, характерна тематика елліністичної архітектури. Ордерна система античної архітектури. Риси елліністичного містобудування, відмінність від класичного міста.
реферат [23,6 K], добавлен 08.10.2009Аналіз існуючих планувальних структур міста. Правила розміщення функціональних вузлів і транспортних зв'язків у ньому для забезпечення комфорту суспільства та поєднання з природно-кліматичною особливостями. Перелік та призначення територіальних зон.
презентация [4,7 M], добавлен 23.03.2015Основні засоби планувальної організації простору міста - його територіальна диференціація та функціональне зонування. Вулиці та площі населеного міста, житлова забудова. Виробнича зона, озеленіння території. Інженерне устаткування та обладнання.
курсовая работа [202,8 K], добавлен 23.02.2012Повернення до античної спадщини як ідеального зразка і норми існування людини - основна ідея класицизму. Зародження класицизму у Франції XVII ст. Співіснування класицизму і бароко. Особливості архітектури класицизму в Англії, Голландії та Європі загалом.
реферат [44,5 K], добавлен 13.10.2010Характеристика міста та обґрунтування принципової схеми систем водопостачання. Схема розподілу води, розрахунок та конструкція основних елементів. Планування структури і організація керування системою водопостачання. Автоматизація роботи насосної станції.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 01.09.2010Особливості функціонального зонування, що включає поділ території міста за характером переважного використання та за типом функціонального призначення того чи іншого території. Природні фактори, що впливають на вибір території для населеного пункту.
реферат [28,1 K], добавлен 25.12.2010Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності. Планувальна організація сельбищної території та вулично-дорожньої мережі міста. Оцінка рельєфу за уклонами, геологічних та кліматичних умов, ресурсів.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 11.02.2015Планувальна організація території міста. Види проектної документації. Схеми районного планування. Розробка графічних і текстових матеріалів. Склад графічного матеріалу проекта районного планування. Розробка генерального плану міста і його основні етапи.
реферат [22,1 K], добавлен 25.12.2010Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста. Загальний перелік основних технологічних споруд. Розрахунок основних технологічних споруд, пісковловлювачів, піскових майданчиків та первинних відстійників.
курсовая работа [467,0 K], добавлен 01.06.2014Структура громадських центрів міста, її залежність від його величини, адміністративного значення, місця в системі розселення та ін. Загальноміський центр як візитна картка міста. Організація мережі культурно-побутового та громадського обслуговування.
реферат [2,2 M], добавлен 25.12.2010Складання проекту планування міста та вибір території для будівництва. Аналіз впливу рельєфу території на розміщення зон міста. Обґрунтування вибору території для розміщення промислових зон. Аналіз природних та антропогенних умов сельбищної території.
методичка [1,5 M], добавлен 10.03.2012Виникнення назви міста Бурштин та його історія. Архітектурні пам’ятки та пам’ятки мистецтв: Костел "Пресвятої Трійці", Юдеї в Бурштині, Замок Яблоновських, Церква Всіх Святих і Священомученика Йосафата в Бурштині. Стримування розвитку культури міста.
реферат [3,9 M], добавлен 14.05.2019Історія створення парку та його місце розташування. Грунтові та кліматичні характеристики паркової території. Реконструкція малої архітектурної форми, прилеглої ситуації та другорядної прогулянкової алеї. Перепланування насаджень групи та живоплоту.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 02.10.2014Методологічні механізми символізації архітектурно-художнього образу міста. Розробка методики символізації на шляху формування художніх образів, пов'язаної з основними процесами і принципами символізації архітектурно-художнього образу міського середовища.
статья [212,5 K], добавлен 19.09.2017Аналіз вирішення функціональних вимог, ергономічних та естетичних рішень інтер’єру. Призначення та галузь застосування, розкриття концептуального та інноваційного рішень. Опис архітектурної пластики, функціонального зонування, обладнання та меблів.
дипломная работа [5,0 M], добавлен 14.09.2014
