Дизайн як творча діяльність: аналіз тотожності термінів "Графічний дизайн" та "Дизайн візуальних комунікацій"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дизайн як творча діяльність: аналіз тотожності термінів «Графічний дизайн» та «Дизайн візуальних комунікацій»

Вітчинкіна К.О., Уханьський технологічний університет)\

Вступ

В контексті цифровізації та розвитку штучного інтелекту визначення терміну «дизайн» набуває ще більшої важливості та актуальності. Розуміння того, чи являє собою дизайн один з видів творчої діяльності актуальне сьогодні через швидкий темп технологічного розвитку та зростаючу роль дизайну у різних сферах життя. Уявлення про дизайн як про творчу діяльність дозволяє краще використовувати його потенціал у вирішенні складних завдань, таких як розробка інноваційних продуктів, створення ефективних комунікаційних стратегій та вирішення соціокультурних проблем. Визначення дизайну як творчого процесу також важливе для розвитку освіти та професійної підготовки, оскільки дозволяє краще адаптувати програми і методику навчання до потреб сучасного ринку праці.

Знання ж специфіки кожної галузі дизайну дозволяє ефективно використовувати ресурси та інструменти. Чітке розуміння різниці між галузями дизайну допомагає фахівцям в кожній з них розвивати специфічні навички та компетенції.

У сфері дизайну важливо забезпечити чітку та зрозумілу комунікацію між фахівцями, клієнтами та іншими зацікавленими сторонами. Якщо існує непорозуміння щодо тотожності термінів, це може призвести до плутанини та недорозумінь у процесі співпраці. Так, наразі у науковій та професійній літературі можна побачити вживання двох термінів «графічний дизайн» та «дизайн візуальних комунікацій», щерез що й виникають деякі суперечності. Розуміння, чи є графічний дизайн та дизайн візуальних комунікацій тотожними термінами, важливо для розвитку відповідних освітніх програм та курсів. Розробка наукових та дослідницьких робіт у сфері дизайну потребує чіткого визначення понять та термінології. Якщо існує невизначеність щодо тотожності термінів, це може ускладнити науковий аналіз та порівняння результатів досліджень.

Отже, зясування тотожності термінів «графічний дизайн» та «дизайн візуальних комунікацій» є актуальною та важливою задачею для розвитку сучасної індустрії дизайну.

Виклад основного матеріалу

Науковці вдаються до визначення різних видів творчості, що відображаються у поєднанні різних видів діяльності, з цього приводу набуває сенсу розуміння поєднання творчості, мистецтва, технології та інженерії стосовно процесу проектування.

Так, Е. Аслаксен розглядає творчість як основну характеристику інженерії та наголошує на взаємозв'язку між технікою та творчістю. Він розглядає процес проектування з точки зору, яка диференціює діяльність на основі її творчого змісту [1]. І. Гардабхадзе виділяє дизайнерську творчість, яка являє собою синтез технологій, мистецтв, елементів етнокультури та екології [2].

Тобто можна зазначити, щодо процесу проектування існує особливий вид творчості. Саме тому також важливо обґрунтувати поняття «дизайн», як наукової категорії з метою визначення чи є ця діяльність одним з видів творчої діяльності, чи ні. За для цього слід звернутися до аналізу наукової літератури.

Існують багато підходів до визначення терміну «дизайн», перелічимо деякі з них, найбільш розповсюджені:

- дизайн розглядається як вид людської діяльності (В. Даниленко, М. Мацнаб, В. Марголін, К. Кунрат, П. Кеш, Дж. Лі Ін);

- дизайн розглядається як творча діяльність (Ван Синьюэ, Ван Юнь, Гао Хуэй, Гу Сяоцзин, І. Попова, Т. Малдонадо, Лі Йогуан, Лін Хуейхуей, Лі Ялан, У Цюн, Ци Цзефен, Чжан Сюву, Чжу Хэпин, Чень Гуан'юй, Юань Хуасян).

Також слід зазначити, що термін «дизайн» може використовуватися у позначенні результату дизайнерської діяльності [3].

Такі науковці як, В. Даниленко, К. Кунрат, П. Кеш, Дж. Лі Ін, М. Мацнаб, Марголін, розглядають дизайн як вид людської діяльності.

B. Даниленко пише: «Дизайн -- вид діяльності, що пов'язаний із проектуванням педметного світу. Метою цієї діяльності є формування гармонійного предметного середовища, яке задовольняє потреби людини [4, C. 49]. Згідно В. Марголіну, дизайн може бути визначений як динамічна діяльність, методи, продукти та дискурс якої є інтерактивними та постійно змінюються [5]. М. Мацнаб визначає дизайн як фундаментальну діяльність людини, що є актуальною і корисною для всіх [6]. К. Кунрат, П. Кеш, Дж. Лі Ін зазначають, що термін «дизайн» описує цілий ряд різних фахівців і видів діяльності, що охоплюють різні галузі знань, включаючи інженерію, архітектуру і промисловий або графічний дизайн [7].

Стосовно другого підходу дизайн розглядається як творча діяльність, що й можна побачити у визначеннях наведених такими науковцями, як Алєксєєва, Ван Синьюэ, Ван Юнь, Гао Хуэй, Гу Сяоцзин, І. Попова, Т. Малдонадо, Лі Йо Гуан, Лін Хуейхуей, Лі Ялан, У Цюн, Ци Цзефен, Чжан Сюву, Чжу Хэпин, Чень Гуан'юй, Юань Хуасян.

B. Алєксєєва підсумовуючи різні погляди на визначення дизайну, зауважує, що поняття «дизайн» трактують як галузь творчої діяльності, що полягає в проектуванні наочного світу штучного середовища та створенні зручних і красивих речей, а також являє собою творчий метод, процес і результат художньотехнічного проектування дизайнерських виробів [8].

І. Попова також визначає дизайн як творчу діяльність [9]. Ван Синьюэ [10] Хань Сюй [11] також дотримуються схожої думки, щодо розуміння дизайну, як творчої діяльності. Чжан Сюву [12], Юань Хуасян, Гао Хуей [13], У Цюн [14] також зазначають, що дизайн є творча діяльність, але ця діяльність є цілеспрямованою. Ци Цзефен також стверджує, що дизайн - це вид творчої діяльності, який має функціональну мету, а також це різновид планування та концептуалізації [15]. Чєнь Гуан'юй спираючись на визначення терміну «дизайн» у «Словнику сучасної китайської мови» визначає цей термін як творчу діяльність, при якій перед формальним виконанням певного виду роботи заздалегідь формулюються методи, шаблони відповідно до певних вимог мети [16]. Гу Сяоцзин зауважує що дизайн - це прикладна дисципліна, що відноситься до методу планування та вирішення проблем, але це водночас й творча діяльність зі зміни вихідних речей, оновленню та розвитку [17]. Погоджуючись з цим твердженням Чжу Хепін та Лі Ялан також визначають дизайн як багатопрофільну прикладну дісципліну та творчу діяльність, що поєднує практичність та естетику [18]. Лі Йогуан розкриває сутність дизайну, як творчого та іноваційного процесу [19]. Ван Юнь також визначає дизайн як вид творчої діяльності та процес матеріалізації ідей [20]. Лін Хуейхуей визначаючи дизайн як творчу діяльність уточнює, що це одночасно й процес розкладання та реконструкції природних елементів об'єкта для створення нового об'єкта [21]. Т. Мальдонадо в 1964 році на міжнародному семінарі з дизайнерської освіті в Брюгге, впровадив таке визначення: «Дизайн - це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають й зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні та функціональні взаємозв'язки, які перетворюють вироб на єдине ціле як з точки зору споживача, так й з точки зору виробника» [22].

Таким чином на основі аналізу літератури, можна зазначити, що немає єдиної точки зору на визначення терміну «дизайн», але більшість науковців наголошують на визначенні дизайну, як одного з видів творчої діяльності.

Звідси, а також беручи до уваги, реалії сьогодення щодо розвитку цифрових технологій, де дизайнер має справу не тільки з предметами реального, а й віртуального середовища, можна зазначити, що термін «дизайн» означає творчу проектно-художню діяльність пов'язану з проектуванням об'єктів предметного та віртуального світу, метою якої є формування гармонійного середовища, що задовольняють потреби людини.

Але у той час, слід зауважити, що дизайн, як вид творчої діяльності, являє собою багатогранне, складне (Аб. Сухаїб) [23], мультидисциплінарне явище (Ш. Філл, П. Філл) [24], межі між дисциплінами якого стають більш розмиті, на що й вказується у Маніфесті з дизайнерської освіти впровадженим Icograda [25].

Науковці, вдаючись до визначення різновидів дизайну, серед різних галузей дизайну виділяють й такі як, графічний дизайн та дизайн візуальних комунікацій. На думку В. Даниленко графічний дизайн - художньо-проектна діяльність, основним засобом якої є графіка [4]. Р Петтерссон описує графічний дизайн як привнесення естетики, функціональності і організованої структури в різні види текстів та ілюстрацій, як дисципліну, пов'язану з чіткою передачею повідомлення [3]. Сюй Дамін, Юань Чжоу, Тан Цзянь, Чжу Сюйчжан також наголошують, що графічний дизайн передає повідомлення візуальним способом, що графічний дизайн - це ефективна мова візуальної комунікації [26]. Але, такі науковці, як Дж. Фраскара, вважають, що найбільш загальноприйнятим терміном є «графічний дизайн», але більш описово і доречно говорити «дизайн візуальних комунікацій», оскільки це визначення включає три основні елементи професії: метод (дизайн); мета (спілкування); і засіб (візуалізація) [27]. У Маніфесті з дизайнерської освіти роз'яснюється, що комунікаційний дизайн - це інтелектуальна, творча, стратегічна, управлінська та технічна діяльність, яка включає створення візуальних рішень [25]. Але при цьому такі науковці, як П. Дімарко зауважують, що комунікаційний дизайн включає в себе графічний дизайн [28]. Тобто обидва терміни взаємопов'язані та навіть виступають у ролі синонімів. На Загальній Асамблеї Icograda 2007 року в Ла Гавані було зазначено, що термін «графічний дизайн» розвинувся у багатоликий стан буття з багатьма назвами - графічна комунікація, візуальна комунікація, візуальний дизайн, дизайн комунікації, але найбільш відповідним може вважатися термін «дизайн комунікації» [25]. Так, виходячи з рішення, прийнятого на Загальній Асамблеї Icograda, графічний дизайн ідентифікується як дизайн комунікації. Це означає, що графічний дизайн використовується для передачі повідомлень, ідей та інформації через використання графічних елементів та візуальних засобів. Тобто можна говорити про тотожність понять графічного дизайну та дизайну візуальних комунікацій, спираючись на наступні аргументи:

1. Широкий спектр використання: графічний дизайн та дизайн візуальних комунікацій використовуються для створення візуальних елементів, що комунікують повідомлення та ідеї. Обидва підходи включають в себе розробку графічних елементів, таких як логотипи, пакування, постери, ілюстрації тощо, які передають повідомлення через візуальні засоби.

2. Орієнтація на аудиторію: графічний дизайн та дизайн візуальних комунікацій обидва спрямовані на ефективну комунікацію з цільовою аудиторією. Вони враховують фактори, такі як вікові групи, культурні особливості, стиль життя, щоб створити візуальні елементи, які залучають та спілкуються з аудиторією.

3. Використання графічних елементів: графічний дизайн та дизайн візуальних комунікацій використовують подібні графічні елементи, такі як кольори, форми, типографіка, ілюстрації тощо, для створення візуального враження та передачі повідомлень.

4. Значення в контексті сучасного дизайну: у сучасному світі, з постійним розвитком технологій та зростанням важливості візуальної комунікації, терміни «графічний дизайн» та «дизайн візуальних комунікацій» можуть використовуватися як синоніми або бути взаємозамінними для позначення схожих процесів та практик в цьому контексті.

При цьому важливо розуміти, що ці терміни можуть мати подібне значення в сучасній діловій та технологічній області, що ставить під сумнів потребу у різнобічному розумінні їх відмінностей.

Висновки

дизайн творча діяльність

Визначення того, чи є дизайн творчою діяльністю, є ключовим для розуміння сутності та області застосування дизайну. Це допомагає визначити роль дизайну у суспільстві та його вплив на розвиток культури, технологій і комунікації. Розуміння дизайну як творчої діяльності визначає його значення у формуванні новаторських та естетично значимих продуктів у сучасному світі. Розуміння дизайну як творчого процесу також визначає його місце у навчальних програмах, методах викладання та розвитку професійних стандартів у цій галузі. Це підкреслює необхідність розвитку творчих здібностей та інноваційного мислення серед фахівців у галузі дизайну.

Зважаючи на сучасні тенденції у галузі, такі, як цифровізація та розвиток штучного інтелекту, можна прийти до висновку, що термін «дизайн» означає творчу проектно-художню діяльність пов'язану з проектуванням об'єктів предметного та віртуального світу, метою якої є формування гармонійного середовища, що задовольняють потреби людини. Дизайн, як вид творчої діяльності, являє собою багатогранне, складне, мультидисциплі- нарне явище, межі між дисциплінами якого стають більш розмиті.

У сучасному світі, де технології постійно розвиваються, а значення візуальної комунікації зростає, терміни «графічний дизайн» та «дизайн візуальних комунікацій» можуть використовуватися як синоніми або взаємозамінні поняття для опису схожих процесів та практик в цьому контексті. Тобто графічний дизайн ідентифікується як дизайн комунікації. Це означає, що графічний дизайн використовується для передачі повідомлень, ідей та інформації через використання графічних елементів та візуальних засобів. Підсумовуючи, можна зробити висновок про тотожність понять графічного дизайну та дизайну візуальних комунікацій.

Список використаних джерел

дизайн творча діяльність

1. Aslaksen E. W. Design and Creativeness. The System Concept and Its Application to Engineering. Berlin, Heidelberg, 2013. P 119-133. URL: https:// doi.org/10.1007/978-3-642-32169-6_9

2. Гардабхадзе І. А. Сучасний дизайн. Синтез мистецтв, технологій, етнокультури та екології. Питання культурології. 2019. № 35. С. 21-33. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188781

3. Pettersson R. Graphic Design. Sweden, Tullinge, 2023. URL: https:// www.researchgate.net/publication/281810469_7_Graphic_Design.

4. Даниленко В. Я. Основи дизайну: навч.посібнік. Київ : ІЗМН, 1996

5. Margolin V. Design Studies for a New Doctorate. The Education of a Graphic Designer, In S. Heller (ed.). 2nd edn. New York: Allworth Press. 2005. PP 287-292

6. Macnab M. Design by nature: using universal forms and principles in design. Berkeley, CA : New Riders, 2012. 293 p.

7. Kunrath K., Cash P., Li-Ying J. Designer's identity: personal attributes and design skills. International design conference - design 2016, Dubrovnik : 2016. P 1729-1740. URL: https://www.researchgate.net/publication/303751399_ DESIGNER% 27S_IDENTITY_PERSONAL_ATTRIBUTES_AND_DESIGN_SKILLS

8. Алексеева С. В. Особливості розвитку професійної кар'єри у дизайнерській діяльності. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. Київ : Арт Аакадемія сучасного мистецтва імені Сальвадора Далі, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2014 (9). c. 75-90 URL: https://lib.iitta.gov.ua/731277/1/144-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81% D 1%82%20%D 1%81%D 1%82%D0%B0%D 1 %82%D 1%82%D 1%96-167-1-10- 20201009%20(1).pdf

9. Попова І. І. Формування творчої особистості дизайнера як компонента дизайнерської освіти. Педагогіка вищої і середньої освіти. Мистецтво педагогічної освіти (теорія, методи, технології) : збірник наукових праць. 2006. № 16, Ч. 2. с. 91-97. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/ 2967/17/FORMUVANNJa_TVORCO_OSOBISTOST_DIZAINJeRA_JaK_KOM PONJeNTA_DIZAINJeRSjKO_OSVTI.pdf

10. Frascara J. Communication design: principles, methods, and practice. New York : Allworth Press, 2004. 255 p.

11. Dimarco P Issue-based design education: changing the way future communication designers are taught in a global society. Iridescent. 2009-2011. Vol. 1. P 72-81. URL: https://www.theicod.org/storage/app/media/resources/Publications/ Iridescent/Vol%201%20Issue%201/ICO_Publications_Iridescent_V_1_1_2009- 2011.pdf.

Размещено на Allbest.ru