Ветланд-парки як засіб регенерації белігеративних ландшафтів України
Аналіз світового досвіду відновлення белігеративних ландшафтів мережею водно-болотних угідь, створення Національних ветланд-парків (досвід Іраку, Хорватії, Японії). Регенерація ландшафтів з урахуванням закономірної дії процесів екологічної спадкоємності.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.09.2024 |
| Размер файла | 3,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ветланд-парки як засіб регенерації белігеративних ландшафтів України
Пешкова Олександра Олександрівна
магістрант кафедри містобудування
Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна
Устінова Ірина Ігорівна
доктор архітектури, професор, професор кафедри містобудування Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна
Анотація: З огляду на можливості природньої регенерації компонентів екологічних угруповань на порушених російською війною теренах, в статті викладено результати аналізу світового досвіду відновлення белігеративних ландшафтів мережею водно- болотних угідь та створенням Національних ветланд-парків (досвід Іраку, Хорватії, Японії). Виокремлено теоретичні засади регенерації цих ландшафтів з урахуванням закономірної дії процесів екологічної спадкоємності видів, зміни яких з часом утворюють екологічну спільноту. Акцентовано увагу на вторинній сукцесії, вплив якої природно відновлює раніше зруйновані екологічної спільноти. В нашому випадку, мова йде про затоплення у 1955-1957 роках Великого Лугу та його вивільнення на поверхню в результаті підриву Каховської' ГЕС 6 червня 2023 року.
Ключові слова: екоцид, белігеративні ландшафти, повоєнне відновлення, регенерація ландшафтів, сукцесія, водно-болотні угіддя, ветланд-парки. екоцид белігеративний ландшафт сукцесія
Частиною воєнних злочинів є злочин проти середовища існування людства. Тому наслідки сучасної російської війни в Україні мають характер не лише соціальної катастрофи (загибель сотень тисяч людей; мільйонні внутрішні та зовнішні міграційні потоки; руйнація житлової та громадської забудови, інфраструктурних об'єктів), а й екологічної. Мінування території, лісові пожежі та хімічне забруднення ґрунтів всіма видами артилерійських обстрілів, а також розливу небезпечних речовин (нафти, залишків палива, азотної кислоти) призвели до забруднення джерел води, повітря, деградації рослинного покрову, втрати біорозмаїття й, в першу чергу, на територіях природно- заповідного фонду, що на окупованих територіях та в зоні ведення бойових дій [1 - 6].
Злочин проти міського середовища, під час боснійської війни 1992-1995 років, дістав назви «урбіциду» - окремої форми масового насильства, геноциду та «насильством над містом», на кону якого тисячі доль та століття культур, які впадають у попіл [7, 8]. Злочин же проти природного середовища, названо «екоцидом» (екологічним геноцидом). За визначенням 441 статті Кримінального Кодексу України (2001), це - «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу» [9, 10]. Ці зумисні геноцидальні практики воєн спрямовані не тільки на знищення міст та довкілля, але й національної ідентичності спільнот. Тому у стратегії післявоєнної відбудови увагу треба приділити не лише фізичному, а й культурному відновленню довкілля для репопуляції, повернення вимушених війною мігрантів [8].
Після початку повномасштабної російської війни ведеться моніторинг випадків шкоди довкіллю спричинених цією агресією. За інтерактивною мапою громадської організації «Екодія», яку проаналізовано авторами, кількість потенціальних випадків екологічної шкоди за період другого року війни зросла майже в 2 рази (із 915 до 1622). Випадки екоциду спостерігаються по всій території України, але найбільше їх в областях активних бойових дій (рис. 1) [4].
А. Б.
Рис. 1. Випадки потенційної шкоди довкіллю станом на 24.02.2023 (А) та 6.03.2024 (Б) дані сформовано з [4]
За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України шкоду довкіллю на жовтень 2023 року було оцінено на понад 2 трильйона грн., що в 5 разів більше за дані 2022 року (серпень 2022 р. - 395 млрд грн) [5, 11]. На лютий 2024 року, втрата земельних ресурсів становила понад 980 млрд грн; водойм - більш ніж на 60 млрд грн; а понад 859 тис. тон «військових» відходів спричинили викид в атмосферу 83 тис. тон парникових газів [10].
Але наймасштабніший акт екоциду війська рф скоїли 6 червня 2023 року при підриві греблі Каховської ГЕС. Ці збитки неможливо оцінити, за попередніми даними Міндовкілля - більше ніж 146 млрд грн [11].
В наш час, згідно з Женевською конвенцією, забороняється використання методів та засобів воєнних дій, що призведуть до серйозної та довгочасної шкоди навколишньому природному середовищу [12]. Вперше це питання було винесено на обговорення після усвідомлення наслідків використання армією США у В'єтнамі гербіциду «агент оранж». Цією хімічною зброєю було знищено гектари джунглів і токсичні речовини осіли в ґрунті. Й через п'ятдесят років після завершення американсько-в'єтнамської війни, це ставить під загрозу існування на цих землях біологічного виду Homo Sapience [13].
Одним із наслідків ведення воєнних дій є поява белігеративних ландшафтів (від лат. belligerro - вести війну) [14]. Свого часу, такі ландшафти
утворювались лише фортифікаційними спорудами (укріпленнями городищ, земляними валами, ровами, сторожовими курганами, окопами та бліндажами). Через деякий час (від 50-ти до тисячі років) ці ландшафти набували екологічно позитивного значення. До прикладу, за умов розораності Лісостепу та Степу України вони ставали екологічними нішами для мігруючих видів тварин та птахів [15]. Наразі, зі зміною тактик ведення війни, удосконаленням артилерійської зброї з'явились нові різновиди белігеративних ландшафтів: вирви від вибухів снарядів, авіабомб та ракет, що потребують пошуку нових засобів їх регенерації.
Сучасна російська війна на теренах України створює деградований «неоантропогенний» ландшафт. Ця новітня, за визначенням Г. Денисика, «...сукупність всіх белігеративних ландшафтних комплексів, зумовлених військовою діяльністю людей. направленою на руйнування природного середовища і формування специфічних ландшафтних комплексів, більшість яких немає аналогів у природі» [16].
Як відомо, довкілля немає кордонів. Тому екоцид руйнує буття та долі людей не лише в Україні. Російська війна поширює людські страждання, загострюючи глобальну кризу вартості життя на планеті. У світі це виявляється проблемою нестачі їжі, яка посилюється зі зростанням бідності країни [17].
Невже війни не змінюються? До прикладу, Ірано-іракський конфлікт (19801988 рр.) був названий «війною міст» й метою ведення тієї війни було нанесення максимальних втрат цивільному населенню. В 1990-х роках Саддам Хусейн розпочав «війну на болотах», систематично знищуючи Месопотамські болота бомбардуванням та їх осушенням, заради того, щоб виселити та покарати болотних арабів за участь у повстаннях проти його режиму. Тоді було осушено 20 тис. км2 водно-болотних угідь та репресовано 250 тис. місцевих мешканців, які жили на цих територіях протягом 5000 років. Месопотамські болота мали важливе екологічне значення фільтраціі стічних вод Тигру і Євфрату, які після природного очищення від пестицидів потрапляли до Перської затоки. Після падіння режиму Хусейна у 2003 році почався процес відновлення найбільшого у світі комплексу водно-болотних угідь. А в 2013 році уряд Ірану оголосив про створення на цих землях першого в країні Національного ветланд парку (рис. 2) [18 - 20].
А. Б.
Рис. 2. Ветланди в Іраку, 2013 рік, взято з [20]
Ветланди - це місця, де вода зустрічається з сушею (узбережжя). Правовий режим цих угідь закріплює Рамсарська «Конвенція про водно-болотні угіддя, що
мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів» (1971), яка в Україні набула чинності 1997 року. За визначенням, водно-болотними угіддями (wetlands) «є райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, - зокрема морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів», а «водоплавними птахами є птахи, які екологічно залежать від водно-болотних угідь» [21, ст. 1 ].
Договірні Сторони, що підписали Рамсарську Конвенцію, як в ній зазначено: визнають «взаємозалежність Людини та її навколишнього
середовища»; беруть до уваги «суттєві екологічні функції водно-болотних угідь як регуляторів водного режиму та як таких, що підтримують існування характерної флори й фауни, особливо водоплавних птахів); переконані в тому, що «водно- болотні угіддя є ресурсом, який має велике економічне, культурне, наукове та рекреаційне значення, утрата якого б була б непоправною»; бажають «припинити дедалі більший наступ на водно-болотні угіддя та їхню втрату нині та в майбутньому»; визнають, що «водоплавні птахи під час своїх сезонних міграцій можуть перетинати державні кордони й, отже, повинні розглядатись як міжнародний ресурс»; впевнені в тому, що «збереження водно-болотних угідь та їхньої флори й фауни може бути забезпечене шляхом поєднання далекоглядної національної політики зі скоординованою міжнародною діяльністю» [21].
Безумовно, пслявоєнна відбудова України не може відбутися без відновлення її природних ресурсів. Одним зі способів компенсації екосистемних втрат через війну є розширення наявних та створення нових природоохоронних територій. Національні парки, окрім природи зберігають й історію воєн, боротьби за незалежність, підтримуючи єдність, культуру та автентичність нації. Уряди країн прагнуть зберегти природні екосистеми як місця відпочинку та пам'яті. Прикладом цьому є парк Плитвицькі озера у Хорватії. Парк був відкритий для відвідувачів ще 1958 року, але під час Югославської війни став місцем активних бойових дій. Наразі туристичну інфраструтуру оновлено, але з врахуванням обмежень, заборонено полювання, рибальство, вигул тварин, купання в озерах, самостійний туризм. Територію парку ще не повністю розміновано, тому відвідувачі ходять по спеціальним помостам. Такі заходи мінімізують вплив на природу та убезпечують людей (рис. 3) [22].
А.Б.
Рис. 3. Національний парк Плітвицькі озера в Хорватії, взято з [22]
Підхід з мінімізації впливу на природу є притаманним й для Японії, зокрема Національного парку Одзе. Парк відкритий 2007 року. Територія парку належить до Рамсарських водно-болотних угідь й займає площу 372 км2 (рис. 4) [23, 24].
А. Б.
Рис. 4. Національний парк Одзе в Японії, взято з [24]
Й тут час звернутись до ідеї трансформації негативу від теракту на Каховській греблі на її позитив, коли метою стає отримання «екологічного зиску» [25, р.2.1]. З огляду на можливості природньої регенерації компонентів екологічних угруповань на порушених російською війною теренах, виникає необхідність визначення відповідних методів та засобів, які сприятимуть відновленню белігеративних ландшафтів, спираючись на концептуальні припущення, емпіричні досягнення та світовий досвід з регенерації ландшафтів на засадах закономірної дії процесів екологічної спадкоємності видів, зміни яких з часом утворюють екологічну спільноту [26]. Мова йде про сукцесію, одну з перших теорій, яку було висунуто в екології, зокрема, про вторинну сукцесію, яка слідує за руйнуванням раніше існуючої екологічної спільноти внаслідок пожежі, сильного вітру або рубки [27]. В нашому випадку - це затоплення у 1955-1957 роках Великого Лугу, плавні якого мали площу понад 400 км2, із його наступним вивільненням на поверхню 6 червня 2023 року в результаті підриву Каховської ГЕС (рис. 5. А, Б) [28 - 30].
А. Б.
В.Г.
Рис. 5. Червень 2023. Дно знищеного Каховського водосховища (А, Б). Жовтень 2023. Вивільнений Великий Луг (В), Річка Кам'янка продовжує існувати (Г), взято з [30]
Щодо Великого Лугу. В екологічній площині - це переплетення річок та їх численних притоків, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, а подекуди й високі піщані кучугури. Великий Луг тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід та на 20-25 км із півночі на південь. В культурологічній площині - це колиска Запорозьких Січей. На Великому Лузі у XVI-XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей. Радянська влада під водами “Каховського моря” поховала дніпровські плавні, залишки Січей та курганів, десятки сіл (кажуть, навіть із мешканцями), заплавні ліси, болота, острови, де на родючих ґрунтах вирощували городину. Але попередньо там вирубали й вивозили могутні дерева. Під водами штучного моря загинуло безліч тварин, які не встигли втекти від повені, а вовків, зокрема, було заздалегідь вбито [31].
Після червня 2023 року те, що відбувається на території водосховища, стається вперше за 70 років. Вперше водопілля весни 2024 року, коли багато води підійшло на ложе Каховського водосховища. Дуже швидка сукцесія на цій території. Серед дерев, в основному, - біла верба. Під час підриву дамби доцвітали верби й вітром їх насіння рознесло по воді. Щодо зростання верби, як зазначає Яків Дідух (академік НАНУ, завідувач відділу геоботаніки й екології Інституту ботаніки НАНУ): «За 80 днів майже 3 метри. Це приріст 2,3 см за добу! Отак нічого не росте...» (див. рис. 5. В, Г) [30]. Тому й не лишилася тут пустеля, а природа інтенсивно загоює рани відродженням аборигенних видів рослинності (рис. 6) [29, 32].
Рис. 6. Мапа Каховського водосховища за вегетативним індексом Великого Луга, взято з [29]
Великий Луг по суті, є найбільшим в Європі річковим островом. Через три місяці після підриву росіянами Каховської ГЕС, після того як зійшла вода, у цій місцевості оголилося дно (див. рис. 5. А,Б). А зараз тут «піонерно» формується, а по суті, відновлюється різноманіття рослинності (див. рис. 5. В, Г). Відтворюється екологічна мозаїка Великого Лугу, його коси, мілини, зарості верб та тополь, болотяної рослинності та безліч птаства. Тут вирує життя, відновлюється багата та насичена життям екосистема [32]. Щільні зарості верби біологів тішать, бо завдяки їм на цій території можуть відновитись унікальні водно-болотні угіддя, практично знищені в Україні. Це заплавні ліси. У Європі їх охороняють, бо в цих біотопах знаходять прихисток десятки і сотні видів рослин, комах, птахів і звірів
До будівництва Каховського водосховища Великий Луг був не тільки колискою Запорозького козацтва, а й для Дніпра природньою захисною мережею, верби якої мають здатність очищати воду, абсорбувати важкі метали та формувати структуру ґрунту. Враховуючи взаємозалежність Людини й Природи; екологічні функції водно-болотних угідь Великого Лугу, його економічне, культурологічне, наукове та рекреаційне значення; а також бажання зберегти флору і фауну водно-болотних угідь необхідним стає поєднання далекоглядної національної політики зі скоординованою науковою творчістю та міжнародною діяльністю [21]. Можна плекати надію та докладати зусиль для створення на цих теренах ще одного парку Рамсарських водно- болотних угідь, Національного ветланд-парку «Великий Луг», площа якого (понад 400 км2) співставна із Національним парком Одзе в Японії (372 км2).
Світ змінився, з'явились технології «зеленої енергетики», нові системи водо постачання. Тому прийшов час відмовитися від гігантоманії радянських часів. Адже водосховище через свою величезну площу, яка майже дорівнювала території держави Люксембург, випаровувало багато води. Сьогодні так неощадливо використовувати природні ресурси - злочин [30]. Покоління, які живуть та народжуються під час війни, проходять екзистенційне випробування. Пізнання та збереження природи для людства - це вшанування культури народу та історії цивілізації. Тому «екосистемні послуги», в умовах, що змінюються, варто розглядати не лише зі сторони споживчих потреб, а й з точки зору природної спадщини, культурної ідентичності та плекання розквіту майбутніх поколінь.
Список використаних джерел:
[1] Прийняття ПАРЄ резолюції «Вплив збройних конфліктів на довкілля». (2023).
Вилучено з http://epl.org.ua/announces/pryjnyattya-parye-rezolyutsiyi-vplyv-zbrojnyh- konfliktiv-na-dovkillya/
[2] Соломко, І. (2023). Україна - найзамінованіша країна світу. Заміновано 25-30% території - інтерв'ю з міністром захисту довкілля. Голос Америки. 28 березня 2023. Вилучено з https://ukrainian.voanews.Com/a/7024154.html
[3] Держлісагентство. (2022). Площа лісових пожеж збільшилася у 96 разів. Вилучено з https://www.kmu.gov.ua/news/ploshcha-lisovih-pozhezh-zbilshilasya-u-96-raziv- derzhlisagentstvo
[4] Екодія. (2022). Випадки потенційної шкоди довкіллю, спричинені російською агресією [інтерактивна мапа]. Вилучено з https://ecoaction.org.ua/warmap.html
[5] Кацімон, О. (2023). Збитки для українського довкілля від агресії Росії зросли у 5 разів. Суспільне Новини. 28 серпня 2023. Вилучено з https://suspilne.media/559963-zbitki- dla-ukrainskogo-dovkilla-vid-agresii-rosii-zrosli-u-5-raziv-ministr/
[6] Лотоцька, Н. (2022). У Рубіжному окупанти влучили в цистерну з азотною кислотою.
LB.ua дорослий погляд на світ. 5 квітня 2022. Вилучено з
https://lb.ua/society/2022/04/05/512343_rubizhnomu_okupanti_vluchili.html
[7] Coward, M. (2008). Urbicide: The Politics of Urban Destruction. London: Routledge. 176. https://doi.org/10.4324/9780203890639
[8] Платонова, А. (2022). Мартін Ковард, Костянтин Мезенцев: «Урбіцид - це «вбивство
міста». Форм і видів цього явища, на жаль, існує чимало». LB.ua дорослий погляд на світ. 25 грудня 2022. Вилучено з
https://lb.ua/culture/2022/12/25/540194_martin_kovard_kostyantin_mezentsev.html
[9] Екоцид (Стаття 441 Кримінального кодексу України). №2341-III. (2001, зі змінами 2023 року). Вилучено з https://urst.com.ua/kku/st-441
[10] Мархель, Ю., Кошуба, А., & Поливач, М. (2024). Два роки екоциду: що вже накоїли росіяни в Україні та чим це загрожує українцям і світу? Екорубрика. 23 лютого 2024. Вилучено з https://rubryka.com/article/ekotsyd-v-ukrayini/
[11] Пресслужба Кабміну на «міжнародному форумі «United for Justice. United for Nature».
(2024). Денис Шмигаль: «Оцінка збитків довкіллю України через агресію РФ становлять понад @2 трильйони». Укрінформ. 1 травня 2024. Вилучено з
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3776584-zbitki-dovkillu-ukraini-cerez- agresiu-rf-stanovlat-ponad-2-triljoni-smigal.html
[12] International Committee of the Red Cross. (2023). Керівні принципи щодо захисту природного середовища під час збройного конфлікту. Вилучено з https://blogs.icrc.org/ua/wp-content/uploads/sites/98/2023/02/IHL- Guidelines_environment_ua.pdf
[13] Olson, K. R., Morton, L.W. (2019). Long-Term Fate of Agent Orange and Dioxin TCDD Contaminated Soils and Sediments in Vietnam Hotspots. Open Journal of Soil Science, (9), 1 -34. https://doi.org/10.4236/ojss.2019.91001
[14] Толстоухов, А.В. (гол. ред.). (2007). Екологічна енциклопедія. (Т. 2: Є-Н & Т. 3: О-Я); Київ: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації».
[15] Денисик, Г. І. (1998). Антропогенні ландшафти Правобережної України. Вінниця: Арбат.
[16] Денисик, Г. (2016). Белігеративні ландшафти: сутність та класифікація. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Військово-спеціальні науки, 2(35), 6-8.
[17] Global impact of the war in Ukraine: Billions of people face the greatest cost-of-living crisis in
a generation (Executive Summary UN). (2022). Вилучено з
https://unsdg.un.org/resources/global-impact-war-ukraine-food-energy-and-finance- systems-brief-no2
[18] Kolodezhna, V. (2022). The post-war fate of the World's protected areas: conservation with benefits for people, the state and nature. Ukrainian Nature Conservation Group. 30th August 2022. Вилучено з https://uncg.org.ua/en/the-post-war-fate-of-the-worlds-protected- areas-conservation-with-benefits-for-people-the-state-and-nature/
[19] Кущ, О. (2024). Історія війни, досвід якої може бути для нас корисним. «Главком»:
«Думки вголос». 2 лютого 2024. Вилучено з
https://glavcom.ua/columns/olexkush/istorija-vijni-dosvid-jakoji-mozhe-buti-dlja-nas- korisnim-983861 .html
[20] Crisp, Wil. (2023). After Comeback, Southern Iraq's Marshes Are Now Drying Up.
YaleEnvironment360 (Yale School of the Environment). 10 січня 2023. Вилучено з
https://e360.yale.edu/features/iraq-marshes-drought-climate-change
[21] Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_031#Text
[22] Плитвицькі озера за один день - що подивитися, а що не варто. Вилучено з https://www.phototravel.dp.ua/travels/weekend/407-plitvice.html (російською)
[23] "Oze". Ramsar Sites Information Service. Retrieved 25 April 2018. Вилучено з:
https://en.wikipedia.org/wiki/Oze_National_Park#cite_note-1
[24] By Z64 - Own work, CC BY 3.0. Вилучено з
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=15895696 та ozegahara-picture- id1169534743 (612x459) (istockphoto.com)
[25] Abyzov, V., Bulakh, I., Ustinova, I., Safronova, O., Safronov, V. & Semyroz, N. (2023).
Sustainable design in architecture (The case study of the educational process at universities in Poland and Ukraine) // 2.1. Features of Designing at the Urban Level. Civil Engineering and Architecture, 11(3), 1257-1260.
https://doi.org/10.13189/cea.2023.110311
[26] Kenneth A. Anyomi, Brad Neary, Jiaxin Chen, and Stephen J. Mayor. (2022). A critical review of successional dynamics in boreal forests of North America. Environmental Reviews 30(4): 563-594. https://doi.org/10.1139/er-2021 -0106
[27] Odum E.P. (1969). The strategy of ecosystem development. Science, 164: №3877. 262270. https://doi/10.1126/science.164.3877.262
[28] Марущак, О. (2023). Підрив Каховської ГЕС: яка доля чекає на сакральне місце
українського козацтва Великий Луг // Чому екологи виступають проти відбудови Каховського водосховища. ТСН. 13 червня 2023. Вилучено з
https://tsn.ua/exclusive/pidriv-kahovskoyi-ges-yaka-dolya-chekaye-na-legendarniy- velikiy-lug-2348743.html
[29] Руденко, І., Паламарчук, П. (2024). Наближаємось до піку - експерт про водопілля на Каховському водосховищі Григорій Коломицев. Суспільне Дніпро. 12 квітня 2024. Вилучено з https://suspilne.media/dnipro/709128-nablizaemos-do-piku-ekspert-pro- vodopilla-na-kahovskomu- vodoshovisi/#:~:text=На%20Великому%20Лузі%20Каховського%20водосховища,20 24-го%20рівень%20води%20підвищився.
[30] Астахова, О. (2023). ЗЕМЛІ КАХОВСЬКОЇ ГЕС почали "ОЖИВАТИ"! Екологи ЗАЯВИЛИ
про нову (youtube.com). Вікна СТБ. 9 грудня 2023. Вилучено з
https://www.youtube.com/watch?v=RnEuS3FTKTs
[31] Солодько, П., Тимошенко, М., Кельм, Н., Гонца, Ф. (2024). Яким був Великий Луг до створення Каховського водосховища. TEXTY.ORG.UA. 23 січня 2024. Вилучено з https://texty.org.ua/projects/111574/karta-velykoho-luhu-pyat-sichej-stavka- monholskoho-hana-ta-inshi-cikavi-miscya/
[32] Стрижка, І. (2023). Що зараз на дні колишнього Каховського водосховища? Інтерв'ю з екологом Вадимом Манюком (youtube.com). Суспільне Дніпро. 6 вересня 2023. Вилучено з https://www.youtube.com/watch?v=H8uGQiVTTjg
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Квартири-капсул в Японії, готелі-капсули, мікроапартаменти в Китаї. Оптимальні організації простору у японських і радянських архітекторів. Європейський досвід створення мінімального житлового простору. "Сонні стільці", SLEEPBOX. Висячі сферичні будинки.
реферат [3,0 M], добавлен 22.01.2013Аквапарки и морские парки. Отечественный и зарубежный опыт проектирования аквапарков. Горки для аквапарков. Экстремальные виды спорта. Аквапарк в Новомосковске. Типовой водно-развлекательный комплекс "Аквадром". Инженерная подготовка и защита территории.
реферат [83,3 K], добавлен 08.11.2012Основні етапи розвитку та типологія традиційного житла Японії. Конструктивна основа споруд. Коротка характеристика особливостей періоду Момояма і Едо. Ширма "Кипарис" як шедевр художника Кано Ейтоку. Зміст понятть "вабі", "татамі", "фусума", "шінден".
доклад [36,0 K], добавлен 16.02.2014Дослідження впливу реконструкції історичного центру міста як елементу будівельної галузі на розвиток регіону. Розгляд європейського досвіду відновлення історичних будівельних споруд та визначення основних шляхів використання реконструйованих будівель.
статья [19,7 K], добавлен 31.08.2017Комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень у населених пунктах. Насадження загального, обмеженого та спеціального призначення. Напівфункціональні міські парки. Асортимент деревно-чагарникових порід, трав'яних і культурних рослин.
реферат [43,6 K], добавлен 30.11.2010Основні вимоги до методу організації простору житлового приміщення відповідно з ергономічними показниками. Комп'ютерна реалізація процесу як способу спрощення процесу створення плану меблі. Стиль як найбільш загальна категорія художнього мислення.
отчет по практике [1,0 M], добавлен 15.03.2015Розвиток архітектури на Україні в XVII ст. Проникнення в будівництво національних, народних рис. Новий напрям у мистецтві цілої Європи — стиль бароко. Самобутністс барокових споруд на землях Гетьманщини, Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи.
реферат [51,0 K], добавлен 30.01.2010Розробка майданчику для відпочинку – місця для проведення вільного часу на території Київського національного університету з урахуванням функціональних, конструктивних та естетичних вимог. Аналіз території на організацію пішохідного руху студентів.
творческая работа [6,0 M], добавлен 19.11.2014Архітектура споруд університетів Європи, аналіз історії їх створення. Спостереження літопису розвитку архітектури європейських країн. Університет Франції - Сорбонна. Італія - Болонський університет. "Червоно корпусні" університети - Оксфорд та Кембридж.
реферат [36,0 K], добавлен 28.04.2009Розробка та обґрунтування авторської дизайн-ідеї сучасного інтер’єру 2-поверхового будинку з урахуванням побажань господарів. Визначення композиційного рішення інтер’єру будинку. Ознайомлення з історичними зразками та аналіз роботи інших дизайнерів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 17.06.2011Дослідження та аналіз головних вимог до рекреаційних просторів найкрупніших міст. Обґрунтування та характеристика доцільності використання європейського досвіду активного використання велосипедного транспорту в центральних частинах міст для Києва.
статья [1,7 M], добавлен 11.09.2017Урбоекологічний аналіз факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території ботанічного саду НЛТУ України. Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.01.2013Аналіз озеленення, освітлення, дизайну, якостей аналогів скверів. Створення композиції ландшафту скверу у класичному стилі. Підбор рослин для садів та квітників. Вибір матеріалу для покриття тротуарів. Розрахунок вартості робіт з благоустрою території.
дипломная работа [428,5 K], добавлен 10.05.2014Архітектурні, стилістичні та семантичні особливості пам'яток дерев'яного зодчества лівобережної України. Загальні типологічні риси храмів України. Взаємопроникнення та неподільності української дерев’яної та мурованої архітектури, архітектурні школи.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 28.10.2014История развития садового искусства на Руси. Измайловские сады как пример сочетания эстетических и практических целей в композиции русской допетровской усадьбы. Русские регулярные парки ХVIII в. Развитие пейзажного направления в паркостроении России.
реферат [24,9 K], добавлен 01.12.2012Роль и назначение лакокрасочных материалов. Водно-дисперсионные краски на основе поливинилового спирта. Ассортимент лакокрасочных материалов и направления в развитии рынка. Требования, предъявляемые потребителем к качеству лакокрасочных материалов.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 07.01.2011Место зеленых насаждений в планировочной структуре города. Озеленение городских улиц и площадей: примеры и схемы с объяснениями. Расстояние между деревьями при размещении рядов деревьев. Городская система озеленения Москвы, наиболее крупные парки города.
контрольная работа [2,7 M], добавлен 13.02.2012Правильно организованная и продуманно спроектированная система озелененных территорий города, ее основные элементы. Выбор участка для городского парка. Примеры создания зелёных клиньев и водно-зелёных диаметров. Формирование объектов озеленения.
реферат [86,3 K], добавлен 04.10.2011Функции парков, тенденции развития. Проект реконструкции бывшего завода им. Кирова в Минске. Симоновские холмы. Инженерная подготовка территорий для строительства на местах бывших свалок. Подготовка территорий, вертикальная планировка, освещение.
реферат [8,8 M], добавлен 10.11.2016Характеристика принципів будівельних розрахунків в середовищі ПЗ Femap Nastran NX. Опис команд і інструментів для створення геометричного тіла певних параметрів. Створення моделі і основні характеристики розрахунку будівельних металевих конструкцій.
реферат [578,8 K], добавлен 07.06.2014
