Типологія способів ознакування архітектурно-містобудівної спадщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Архітектури та реставрації

Національний університет “Львівська політехніка”

Типологія способів ознакування архітектурно-містобудівної спадщини

Гайдар В.Г., аспірант

Науковий керівник: Бевз М.В.

д. арх. професор

Анотація

У статті розглянуто проблему представлення об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини у сучасному середовищі. Більшість таких об'єктів невідомі суспільству, не досліджені, стан їх збереженості є критичним або вони тільки частково збережені, але в той же час цінність та унікальність таких об'єктів є надбанням всього народу. Тому необхідним є проведення заходів із збереження та охорони цінних історичних архітектурних та містобудівних комплексів, а також їх ознакування за допомогою комплексу заходів, розроблених індивідуально для кожного об'єкту. У статті розроблено типологію способів ознакування архітектурно-містобудівної спадщини. Серед варіантів способів ознакування: площинні та об'ємно-просторові трасування, інформаційні знаки-символи, експонування наземних та підземних фрагментів об'єкту, макетні об'ємно-просторові композиції, інтерактивні та мультимедійні інфобокси, інформаційні та навігаційні системи, 3D реконструкції втрачених об'єктів та ін. У процесі пошуку та розроблення варіантів ознакування української спадщини було досліджено та проаналізовано варіанти ознакування частково та повністю втрачених цінних історичних ансамблів та комплексів у світі.

Ключові слова: ознакування, архітектурна спадщина, містобудівна спадщина, збереження, охорона, цінність.

Volodymyr Gaidar Postgraduate student of the Department ofArchitecture and Restoration Lviv Polytechnic National University, Lviv

TYPOLOGY OF METHODS OF MARKING ARCHITECTURAL AND URBAN PLANNING HERITAGE

Abstract

The article deals with the problem of presenting objects of architectural and urban planning heritage in the modem environment. Most of such objects are unknown to society, not researched, their state of preservation is critical or they are only partially preserved, but at the same time, the value and uniqueness of such objects are the property of the entire nation. Therefore, it is necessary to carry out measures to preserve and protect valuable historical architectural and town-planning complexes, as well as to identify them with the help of a set of measures developed individually for each object. The article develops a typology of methods of identification of architectural and urban planning heritage. Among the options for identification methods: planar and three-dimensional tracings, information signs-symbols, exposure of ground and underground fragments of the object, model three-dimensional compositions, interactive and multimedia infoboxes, information and navigation systems, 3D reconstructions of lost objects, etc. In the process of finding and developing options for identification of Ukrainian heritage, options for identification of partially and completely lost valuable historical ensembles and complexes in the world were researched and analyzed.

Key words: identification, architectural heritage, urban planning heritage, preservation, protection, value.

У більшості історичних населених пунктів України, які мають збережену історико-архітектурну спадщину, існує проблема представлення об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини [1]. Оскільки більшість цінних артефактів перебувають у частково зруйнованому або занедбаному стані та є невідомими громадськості, то проблема висвітлення їх цінності та представлення у середовищі населених міст є особливо актуальною. Часто це об'єкти, які поєднують в собі надбання різних часових періодів, внаслідок чого спадщина більш ранніх періодів спотворюється, втрачає ціннісні характеристики, нівелюється або руйнується й зовсім зникає.

Як наслідок, більшість історичних місць сьогодні є безсистемним нашаруванням різночасових елементів та їх фрагментів. Можливість просторово-часової середовищної ідентифікації таких об'єктів, самостійно, без сторонньої допомоги, є практично не можливою. В особливо складній ситуації опинились археологічні об'єкти, втрачені, частково втрачені архітектурно-містобудівні об'єкти та об'єкти, які зазнали трансформацій [4, 7]. У переважній більшості існуюче ознакування таких об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини або повністю відсутнє, або поодиноке, індивідуальне, несистемне, вузько орієнтоване без комплексного розкриття цінності об'єкта в контексті історичного середовища [5, 6, 9]. Проблема критично посилюється на фоні глобального інформаційного безладу спричиненого появою величезного масиву невідфільтрованих даних у відкритому доступі. В таких умовах існує велика небезпека підміни достовірної інформації гіпотезами та припущеннями, не фаховими твердженнями та обґрунтуваннями або й відвертими фейками чи дезінформацією.

Для вирішення проблеми збереження унікального історико-архітектурного середовища, цінної історичної забудови, що знаходиться під загрозою знищення, та виховання шанобливого ставлення міської громади до пам'яток історії, культури та архітектури необхідним є створення інформаційних елементів ознакування для унікальних пам'яток в інфраструктурі сучасного міста [8, 9].

З метою вирішення цього завдання нами було досліджено приклади вдалого ознакування, музеєфікації та експонування історичних цінних споруд, будівель та комплексів у Європі та світі, які, в той чи інший спосіб, представляють архітектурно-містобудівну цінність історичних об'єктів [14,15,16].

Серед найцікавіших прикладів Парк Планти у польському місті Кракові. Парк Планти є одним з найбільших міських парків у Кракові, в якому знаходились середньовічні оборонні міські стіни до початку 19-го ст. Зелений пояс був створений на місці середньовічних стін між 1822 - 1830 рр. в рамках міських проектів розвитку концепції міських садів. На поч. 19 ст. було прийнято рішення про часткове збереження старих укріплень (Флоріанської брами, Барбакану). На території Плантів розташували міські пам'ятники. Пізніше парк зазнав пошкоджень, а саме під час 2-ї світової війни. У кінці 20 ст. його було відновлено та доповнено елементами малої архітектури, а саме лампами, огорожами, лавками, протрасовано втрачені історичні оборонні стіни та ознаковано кам'яними блоками місця колишнього розташування башт та міських брам (Рис. 1). Принцип представлення втрачених елементів історичного середовища, який використано у цьому парку є дуже цікавим і вартим уваги та запозичення, коли мова йде про ознакування втрачених елементів середовища. Особливо цікавим є поєднання зелених зон із малими архітектурними елементами та трасуванням колишніх історичних оборонних елементів міста [12].

Рис. 1. Ознакування у вигляді кам 'яного блоку на місці Порохової вежі у м. Кракові, в парку Планти. Фото автора.

Ще одним характерним прикладом ознакування втраченої містобудівної спадщини є колишня Площа Лучковського, сьогодні площа Ринок у місті Холмі (Польща). Площа Ринок у Холмі походить з періоду 13 ст. В цей період на площі розташовувалась первісна Ратуша, про що свідчать археологічні дослідження. Пізніше на місці первісної Ратуші звели нову Ратушу, яка постраждала від пожежі у 19 ст. Постраждала від пожежі також і інша забудова Ринку. Також значних руйнувань зазнала площа під час 2-ї світової війни. У 1953 році на території площі було влаштовано сквер. У 2001 році сквер було реконструйовано. Було розкрито та заекспоновано фундаменти історичної Ратуші, представлено залишки стін колишніх ринкових кам'яниць, реконструйовано стару міську криницю (Рис. 2)._Найцікавішим прийомом ознакування, який використаний на історичній площі Ринок у Холмі є експонування підземної частини втрачених історичних споруд шляхом влаштування світлопрозорих конструкцій у тротуарі [10].

Рис. 2. Ознакування втрачених історичних споруд на площі Ринок у м. Холмі. Фото автора.

Наступним яскравим прикладом ознакування частково втраченої архітектурно-містобудівної спадщини є залишки історичної Краківської брами та міських стін у місті Ярославі в Польщі (Рис. 3). У Ярославі на місці розташування міських оборонних мурів 16 ст. та Краківської в'їзної брами влаштовано розкриття та експонування фрагментів оборонної фортифікаційної системи. Споруда брами була майже повністю знесена у 18 ст. Залишки Краківської в'їзної брами, яка відзначалась унікальними ренесансними рисами було виявлено під час проведення ремонтних робіт та було прийнято рішення про їх експонування. Сьогодні історичні фортифікаційні споруди окрім експонування ще є ознаковані інформаційним таблом та знаками-символами вмонтованими у тротуарне мощення вулиці.

Рис. 3. Ознакування втрачених історичних фортифікацій у м. Ярославі. Фото автора.

ознакування архітектурна містобудівна спадщина

Ще одним цікавим прикладом ознакування втрачених елементів історичного міста є стендові інсталяції у Денисовых садах (Парк Франтішков) - міському парку міста Брно, що знаходиться у Чехії. Денисові сади розташовані в історичному центрі міста, на схилі пагорба Петров між збереженою ділянкою історичних захисних міських стін і вулицею Гусова. Перші роботи по створенню парку розпочались у 1805 році. До цього часу у парку проводили неодноразові реконструкції та влаштовували нові елементи. Парк розташований на значному рельєфі, включає територію колишнього бастіону, що дало можливість влаштування оглядових майданчиків з малими архітектурними формами, які відображають історичний вигляд середовища. Елементи ознакування вирішені у вигляді стендових інсталяцій, на яких зображено панораму історичних вулиць у первісному вигляді із відсутніми сьогодні історичними спорудами (Рис. 4).

Рис. 4. Ознакування історичної панорами вулиці на території міського парку у м. Брно. Фото автора.

Цікавим прикладом комплексного ознакування виступає так звана “Ріка Часу” на Університетській дорозі у місті Ченду в Китаї. Елементи комплексного ознакування влаштовані вздовж Університетської дороги, яка розташована в зоні історії та культури річки Фунань у м. Ченду поряд із територією знаменитого Університету Західного Китаю. Тут була створена “Ріка Часу”, яка просторово поєднує елементи цінного історичного середовища. Цей проект мав на меті оживлення пам'яті про стародавній Ченду у сучасному просторі міста, що постійно росте та змінюється. Він підтримує умови сучасного життя мешканців, та за допомогою використаних сучасних методів дизайну підвищує роль історичної архітектурної спадщини. Структура утвореного громадського простору “University Road” спрямована на формування атмосфери, яка поєднує нове і старе, сприяючи культурній активності місцевої громади. Вздовж університетської дороги зосереджено багато характерних історичних будівель, які поєднані за рахунок “Ріки Часу”. Вмонтована у тротуарну бруківку полімерна смуга з інформаційними написами задає напрямок руху поміж історичними об'єктами та інформаційними інсталяціями, логічно поєднуючи їх у зручну для огляду систему.

Вивчивши світовий досвід ознакування цінних історичних архітектурних та містобудівних об'єктів можемо зробити певні висновки та узагальнення. Найпоширеніші способи ознакування чи маркування історико-архітектурної спадщини можна поділити на кілька груп за принципом представлення втрачених об'єктів.

Найпоширеніші способи ознакування історико-архітектурної спадщини:

1. символічне ознакування втрачених цінних історичних об'єктів представлене у вигляді інформаційних знаків-символів;

2. площинні та об'ємно-просторові трасування контурів втрачених цінних історичних споруд та комплексів (найчастіше виконують за допомогою контрастних типів мощення, або контрасної цегляної чи кам'яної кладки);

3. макетні об'ємно-просторові композиції, які представляють зменшені копії втрачених елементів історичного середовища;

4. розкриття та експонування збережених фрагментів цінних історичних об'єктів (можливо, влаштовувати підземні та надземні розкриття);

5. представлення об'ємно-просторової композиції втраченого історичного об'єкта у середовищі за допомогою мультимедійних та інтерактивних інфобоксів, які дають можливість найповніше відтворити втрачені елементи;

6. асоціативне представлення втраченої історичної панорами, силуету комплексу за допомогою малих архітектурних форм;

7. Створення доповненої реальності за допомогою мультимедійних засобів;

8. 3D реконструкція втрачених об'єктів та їх експонування;

9. 3D мапінг на існуючих об'єктах.

На основі проведеного аналізу існуючих варіантів ознакування нами запропоновано власну типологію ознакування, якою можливо послуговуватись для представлення об'єктів архітектурно- містобудівної спадщини на території України (Табл. 1). Головними критеріями при виборі типу ознакування того чи іншого історичного об'єкту будуть виступати такі категорії: об'єкт втрачений або частково втрачений; повнота наявних історико-архітектурних відомостей про об'єкт; місце розташування та його оточення. Можливим є розташування чи монтаж елементів ознакування на об'єкті, на його території чи поряд з ним. В залежності від повноти наявної історико-архітектурної інформації про об'єкт можливим є вибір індивідуального типу ознакування:

- Трасування:

- площиннетрасуванняоб'єкту;

- об'ємне трасування цілого об'єкту;

- об'ємне трасування фрагменту;

- Знак-символ:

- площинний знак;

- об'ємнийзнак;

- Експонування:

- експонування наземногооб'єкту;

- експонування підземного об'єкту (розкриття об'єкту);

- експонування фрагменту підземного об'єкту;

- Макет:

- макетні об'ємно-просторові композиції - точні копії (у масштабі);

- макетні об'ємно-просторові композиції - символічні спрощені;

- Мала архітектурна форма:

- асоціативне представлення на місці змінених (втрачених) елементів;

- асоціативне представлення на місці частково збережених елементів;

- Інтерактивний інфобокс:

- інтерактивні інфобокси - на місці втрачених об'єктів;

- інтерактивні інфобокси - біля існуючих об'єктів;

- Мультимедійний інфобокс:

- мультимедійні інфобокси на місці втрачених об'єктів;

- мультимедійні інфобокси біля існуючих об'єктів;

- Інформаційна таблиця:

- інформаційні таблиці зовнішні;

- Навігаційна таблиця:

- навігаційні таблиці зовнішні;

- Навігаційний знак;

- Інформаційна панель.

Важливим критерієм при виборі типу ознакування виступає стан збереженості об'ємно-просторової структури об'єкта. За станом збереженості цінні історичні архітектурно-містобудівні об'єкти можливо класифікувати:

- збережена цілісна об'ємно-планувальна структура об'єкта (останній етап);

- збережені фрагменти об'ємно-планувальної структури об'єкта;

- збережений підземний рівень об'єкта;

- збережені археологічні залишки об'єкта;

- збережене містобудівне та ландшафтне оточення колишнього об'єкта.

Історичні цінні архітектурно-містобудівні об'єкти, об'ємно-планувальна структура котрих збережена можливо класифікувати за технічним станом: добрий, задовільний, незадовільний, аварійний (у стані руїни).

Стан збереженості об'єкту та спосіб його ознакування у великій мірі визначає можливість використання його у туристичній сфері. Крім того привабливість цінних історичних споруд та комплексів обумовлюється їх пізнавальною, атрактивною, естетичною, утилітарною, рекреаційною цінностями. Тому цінні історичні архітектурно-містобудівні об'єкти відповідно ознаковані мають великий туристичний потенціал та передумови для створення на їх основі історико-культурних осередків регіонального та державного значення [10].

Для популяризації цінних історичних архітектурно-містобудівних об'єктів пропонуємо залучення новітніх технологій. Пропонуємо застосування інформаційних технологій для представлення та експонування втраченої або майже втраченої культурної спадщини (наприклад руїни колишніх фортець, замкових комплексів). Вміло поєднані мультимедія, ефекти голографії, дадуть можливість доповнити існуючі автентичні елементи об'єктів, представити еволюційні зміни комплексів, періоди розвитку споруд, продемонструвати сцени із життя людей в минулому, наприклад військові баталії чи інші ключові історичні події. Ознакування такого типу можуть виступати окремою групою та входити до складу віртуальних подорожей, віртуальних музеїв, 3-D реконструкцій, влаштування доповненої реальності за допомогою мультимедійних засобів на основі втрачених та частково об'єктів, які збережені тільки у підземному рівні.

Таблиця 1

Висновки

Проаналізувавши цінні історичні об'єкти архітектурно-містобудівної спадщини, які розташовані на території України, можемо стверджувати що не зважаючи на різний ступінь збереженості цих об'єктів вони мають велику історичну, архітектурну, естетичну цінність, яку вони несуть у собі, часто формуючи природний чи антропогенний ландшафт. У залежності від ступеню збереженості споруд та комплексів, їх унікальності та фінансування можливими є різні варіанти комплексного ознакування та представлення її у сучасному середовищі населених пунктів. Нами запропоновано варіанти ознакування частково втрачених та повністю втрачених цінних архітектурних та містобудівних об'єктів, за допомогою яких буде розкрито цінність та особливості пам'яток.

Для перетворення цих цінних історичних об'єктів у туристично-привабливі об'єкти необхідним є індивідуальний підхід, підбір найвідповідніших видів ознакування та пошук оригінальних цікавих шляхів співіснування цих пам'яток із сучасними спорудами та комплексами.

Об'єкти архітектурно-містобудівної спадщини, відповідно ознаковані можливо розвивати як туристичні центри регіонального значення та створювати на їх базі загальносуспільні культурно-освітні магніти регіону та країни.

Список літератури

1. Бевз, М. (2003), "Збереження та регенерація історичних центрів міст в західній та центрально- східній Європі", Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сб. науч, трудов. Архитектурное наследство и дизайн, Вып. 4, ОГАСА, Одесса, сс. 152-169.

2. Булах I. (2016). Принципи символізації архітектурно-художнього образу міського середовища.

- Рукопис. - дис. канд. арх., Київ.

3. Жукова, О. (2004), "Музеєфікація замкових комплексів України як один з засобів їх збереження", режим доступу: http:// www. myslenedrevo. com.ua/ studies/ arox /2004/ zhukova.html.

4. Кепін, Д. (1999), "Зарубіжний досвід популяризації пам'яток первісної археології та його використання для потреб туризму в Україні", Туристично-краєзнавчі дослідження, Вип. 2, Київ, сс. 540-551.

5. Прибєга, Л. В. (2004), "Історичне середовище як пам'яткоохоронна категорія", Українська академія мистецтва, Вип. 11, сс. 177-185.

6. Прибєга, Л. (2012), "Музеєфікація об'єктів архітектурно-містобудівної спадщини: (Методологічний аспект)", Українська академія мистецтва, Вип. 19, сс. 159-166.

7. Сафонова, Т. (2013), "Елементи архітектурно-археологічних пам'яток в дизайні міського середовища", Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій: зб. наук. пр. за результатами 4-ї міжнародної конференції молодих науковців, Видавництво Львівської політехніки, Львів, сс. 128-133.

8. Стасюк, О. (2000), "До проблеми інвентаризації пам'яток архітектури", Региональные проблемы архитектуры и градостроительства, №2, Одесса, сс. 143-151.

9. Тимофієнко, В. (2004), "Охорона культурної спадщини та проблеми забудови центрів сучасних міст", Художня культура. Актуальні проблеми, Вип. 1, Муз. Україна, Київ, сс. 91-106.

10. Gardzinski, Z. і іппі (2019), Encyklopedia Chelma. Т. 2, Miejsca. Cz. 2, L-Z, Chelm: Panstwowa Wyzsza SzkolaZawodowa, ss. 146-149.

ll.ICOMOS Tourism Handbook for World Heritage Site Managers (1993). ICOMOS, 132 p.

12. Koziol, A. (2008), Na krakowskich Plantach, Wydawnictwo WAM, Krakow, s. 49.

13. Eukomska, Z., Prokopciw, P. (2013), "Wyeksponowanie swiatlem wartosci architektonicznych Twierdzy Ivano-Frankowsk - (Stanislawow)", architektury, praca zbiorowa pod rcdakcja B. Szmygina, ss. 173-180. Wartosciowanie zabytkow Polski KomitetNarodowy ICOMOS, Warszawa

14. Motak, M. (1999), "Elementy nowatorskie і tradycyjne w kompozycij urbanistycznej wybranych renesansowych zalozen miejsko-rezydencjonalnych w Polsce", Studia z historij architektury і urbanistyki, Krakow, ss. 196-215.

15. Pawlowski, К. (1986), "Zasady ochrony, odbudowy і rewaloryzacji historycznych zespolow urbanistycznych", Zabytki urbanistyki і architektury w Polsce. Odbudowa і konserwacja, T. 1, Miastahistoryczne, Pod red. W. Kalinowskiego, Arkady, Warszawa, ss. 48-92.

16. Polak, T. (1974), Oznakowanie zabytkow architektury і budownictwa. Ochrona Zabytkow 27/2 (105), 116-128.

Размещено на Allbest.ru