Громадські простори: різні масштаби та акценти в проектах Юрія Серьогіна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Громадські простори: різні масштаби та акценти в проектах Юрія Серьогіна

Малянчук П.І., студент групи АРХ 20-4Б кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування; Русевич Т.В., кандидат архітектури, доцент кафедри ОАіАП, КНУБА.

Анотація

У сучасному світі громадські проекти стають не лише важливою складовою архітектурного ландшафту, але й ключовим фактором у формуванні життєвого простору та спільнот. Вони відіграють значну роль у сприянні соціальній взаємодії, культурному обміну та стимулюють розвиток соціальних зв'язків. Вдумливе проектування громадських просторів передбачає не лише забезпечення функціональності та естетичної привабливості, але й глибокий аналіз потреб місцевих громад, врахування історико-культурних особливостей та унікальних вимог.

Україна, як країна з багатою культурною спадщиною та розмаїттям громадських спільнот, має великий потенціал для розвитку громадських проектів. Їх існування відображається в різноманітних формах: від міських скверів та парків до центрів культури та спорту. Вдячна синергія між архітекторами, місцевими владами та громадськістю сприяє створенню інноваційних та соціально значущих проектів, які сприяють зближенню та розвитку громад.

Ця стаття досліджує громадські проекти архітектора Юрія Серьогіна, які відображають його внесок у розвиток архітектурної сцени та громадського простору. Із використанням аналізу та оцінки проектів, стаття пропонує висвітлення ключових аспектів творчості архітектора, його підходів до розв'язання архітектурних завдань, та впливу на суспільство.

Ключові слова та терміни: Серьогін Юрій Іванович, громадські проекти, архітектура, громадський простір, громадські споруди, соціальна інфраструктура, міська архітектура, культурні центри, структурна композиція, екологічна сталість, інноваційність.

Abstract

Public spaces: different scales and emphases in yuri serogin's projects

Pavlo Malianchuk, Student, Department of Fundamentals Architecture and Architectural Design; Tetiana Rusevych, Candidate of Architecture, Associate Professor of Department of Fundamentals Architecture and Architectural Design, Kyiv National University of Construction and Architecture

In today's world, public projects are becoming not only an important component of the architectural landscape, but also a key factor in shaping living spaces and communities. They play a significant role in promoting social interaction, cultural exchange, and stimulate the development of social ties. Thoughtful design ofpublic spaces involves not only ensuring functionality and aesthetic appeal, but also an in-depth analysis of the needs of local communities, taking into account historical and cultural features and unique requirements.

Ukraine, as a country with a rich cultural heritage and diverse communities, has great potential for the development of public projects. Their existence is reflected in a variety of forms: from city squares and parks to culture and sports centers. The grateful synergy between architects, local authorities, and the public contributes to the creation of innovative and socially significant projects that contribute to the rapprochement and development of communities.

This article explores the public projects of the architect Yuri Seryogin, which reflect his contribution to the development of the architectural scene and public space. Using the analysis and evaluation ofprojects, the article offers coverage of key aspects of the architect's work, his approaches to solving architectural problems, and his impact on society.

Key words and terms: Yuriy Ivanovich Seryogin, public projects, architecture, public space, public buildings, social infrastructure, urban architecture, cultural centers, pp.

Вступ

Проекти громадських просторів є важливою складовою розвитку сучасних міст, оскільки вони відіграють ключову роль у формуванні життєвого та соціокультурного середовища громадян. Їхня успішна інтеграція в міську композицію вимагає уважного врахування історичного контексту та особливостей місцевої культури. Створення громадських просторів -- це не лише архітектурна задача, а й мистецтво врахувати та передати історію місця через дизайн та функціональність. Ці проекти можуть вписуватись у міську композицію, відтворюючи традиційні архітектурні елементи або виражаючи сучасні тенденції, проте завжди зберігаючи гармонію з оточуючим середовищем. Історія створення громадських просторів пов'язана з розвитком міста, його визначними подіями та культурними змінами, і вона відображається у їхній архітектурі та функціональному призначенні. Такі простори стають не лише місцем зустрічей та відпочинку, а й символом ідентичності та спільної пам'яті громади, що зміцнює соціальну та культурну співдружність у місті.

Метою цієї статті є дослідження та висвітлення громадських проектів архітектора Юрія Серьогіна, зокрема їхніх архітектурних особливостей, соціального та екологічного значення, а також впливу на суспільство. Через аналіз та оцінку цих проектів ми сподіваємося розкрити ключові аспекти творчості архітектора та його внесок у розвиток архітектурної діяльності з орієнтацією на громадські потреби та сталість середовища.

Виклад основного матеріалу

У сучасній архітектурі громадські проекти відіграють ключову роль у створенні сприятливого середовища для спілкування, культурного розвитку та взаємодії громадян. Врахування контексту, потреб, цінностей та ідей сприяє успішному розвитку громадської архітектури, яка поділяється на різні розмірні категорії. Мікро-архітектура-це такі собі дрібнички, мінімального розміру елементи громадського середовища, відсутність яких перетворює навіть непоганий простір на бездушний, некомфортний та неемоційний. Макро-архітектура орієнтована на створення затишних та функціональних просторів на рівні комплексу будівель або об'єктів.. Мега- спрямована на формування великих громадських просторів, таких як площі, парки, сквери та майданчики, які відіграють важливу роль у формуванні міського середовища. Розгляд громадських проектів архітектора Юрія Серьогіна в контексті цих розмірних категорій дозволить краще зрозуміти його внесок у формування сучасного міського простору та спільнот.

Мікро

Спочатку розібратись би, що таке ця «мікро-архітектура». Це своєрідна мистецька форма, що спрямована на створення невеликих, але значущих архітектурних об'єктів та споруд, які впливають на повсякденне життя людей. Мікро-архітектура - це процес максимального використання обмеженого простору з метою вирішення певних функціональних або естетичних завдань. Вона може виявитися у найдрібніших деталях будинків, паркових лавочках, або навіть у вуличному освітленні.

Це можливість створювати спеціальні архітектурні рішення для конкретного місця або ситуації. Навіть у мікроскопічних просторах можна знайти місце для творчого вираження та інноваційних ідей. Крім того, мікро-архітектура є надзвичайно важливою для підвищення комфорту та функціональності міського середовища, забезпечуючи зони відпочинку, інформаційні точки або наповненістю суспільних просторів.

Завдання архітекторів- дослідити об'єкт і запроектувати як максимально вписаний в середовище елемент, доповнити простір та зробити його більш приємним, зручним та цікавим для відвідувачів. Навіть найменші зміни у можуть мати значний вплив на наше враження від середовища, стимулюючи соціальну взаємодію та забезпечуючи естетичне задоволення.

З метою збереження культурної спадщини Одеси та її порту було прийнято рішення позначити пам'ятним знаком символічне місце закладання першої палі, що послужило початку будівництва порту, та провести конкурс на розробку даного проекту в 2014 році.

Юрій Серьогін запропонував своє рішення. На спеціально оформленій частині пірса з постаментом розташовується вертикальний символ палі, що не буде просто статичним об'єктом.

Ідея полягає в тому, що за допомогою важелів (з храповим стопорним механізмом з метою безпеки), люди, що зацікавилися пам'ятником, можуть підняти сталеву ударну рейку, розміщену всередині порожнистої палі, порівнянну з вагою двох осіб на висоту близько 100 мм. (рис. 1, 2) При досягненні цієї висоти рейка чіпляє за верхній дзвіночок, який сповіщає про досягнення заданої висоти, а храповий механізм автоматично вивільняє рейку і вона падає на нижній бас-дзвін, при цьому пружний компенсатор не допускає руйнівних наслідків. Звук дзвона (або камертону) посилюється за принципом органної труби і виривається назовні через перфорацію у верхній частині палі і сповіщає, що паля забита! Розташований у зоні важелів механізм викарбує за Вашим бажанням пам'ятну монетку, за умови що в проріз попередньо буде завантажений жетон-заготівля.

Пам'ятний знак стає символом відданості та наполегливості людей, що працювали над будівництвом порту, а також пам'яті про їхній величезний внесок у становлення морської торгівлі регіону. Він відображає дух історії та надії на майбутнє, і стає важливим елементом культурної спадщини міста.

Проект пам'ятного знаку першої палі, забитої в основу Одеського морського порту, є втіленням співвідношення між архітектурою та історією. Він відзначає важливий момент у розвитку морської інфраструктури регіону та стає символом пам'яті та гордості міста Одеса.

Рис. 1 Аксонометричний розріз

Макро

Маріїнський парк, як символ культурної спадщини Києва, та великий громадський простір, завжди привертав увагу не лише місцевих мешканців, але й туристів. В 1981-1982 роках в парку проводилася реконструкція, і було заплановано ввести в експлуатацію на святкування дня 1500-річчя Києва визначну споруду, за проектування якої і взявся Юрій Серьогін.

Рис. 2 Схема роботи

Рис. 3 Паля з її місцем встановлення

Рис. 4 Креслення розрізу

В процесі творчих роздумів й ескізування, та не дуже творчих, але дуже потрібних й ретельних розрахунків, була створена ця незвичайного вигляду будівля. Кияни називають це місце “ракушка” або ж “черепашка”, через її форму. (рис. 5)

Рис. 5 Вигляд взимку

Якщо уважно придивитись, ця дивна споруда й справді схожа на мушлю (рис 7). Та насправді ж, це літня сцена, яка регулярно збирає поціновувачів музики - у вихідні дні під відкритим небом проходять «Київські музичні вечори», коли в парку звучить джаз і класична музика, а щоп'ятниці - тут проходять вечірки, де не просто танцюють, а й вчать усіх бажаючих танцювати запальну сальсу.

До слова, перша “черепашка” на цих схилах була зведена ще 100 років тому, це була відкрита концертна естрада, з красивою клумбою та статуєю Аполлона з лірою. А побудували її трохи далі від сьогоднішньої сцени, у парку “Шато де Флер”, який існував ось тут - де зараз видніються синьо-білі трибуни стадіона “Динамо”.

Зустрічаючи нас з вітром відкритих просторів та музичного співзвучання, нова Літня концертна естрада в Марийському парку стає яскравою перлиною у ландшафті Києва, де архітектурна гра з природним середовищем зберігає і навіть підсилює гармонію між людиною та природою. Його архітектурне рішення доповнює ландшафт парку, інтегруючись в природні форми і рельєф території. Використання природних матеріалів, таких як дерево та камінь, підкреслює злагодженість споруди з навколишнім середовищем.

Рис. 6 Робочі креслення: а) планування; б, в)фасади;

Крім того, естрада обладнана сучасними системами освітлення, що створюють атмосферу магії та святковості в будь-який час доби.

Не менш вражаючою є акустична система естради, розроблена з урахуванням найсучасніших технологій. Вона забезпечує чистий звук та ефектне звучання навіть на відкритому повітрі, що робить кожен концерт незабутнім для гостей.

До речі про звук! Цей проект став справжнім випробовуванням для молодого архітектора. Справа в тому, що відразу після побудування естради, головний спеціаліст по захисту від шуму з Київпроекта публічно заявив що цей навіс над сценою абсолютно жахливий з точки зору акустики. Довелося викликати спеціалістів з-за кордону, котрі, дослідивши об'єкт, дали твердий висновок в експертизі про те що запроектована конфігурація вірна й буде виконувати свою акустичну функцію, що було пізніше активно доведено артистами. (з книги «Серёгин : каталог архитектурных работ»)

Літня концертна естрада в Марийському парку є втіленням гармонії між архітектурою та природою, місцем, де музика, культура та природа зливаються в єдине ціле. Реалізація цього проекту відкриває нові можливості для розвитку культурного життя міста та сприяє збереженню та підтримці природного середовища.

Рис. 7 Вигляд «мушлі» влітку, сцена

Мега

Мега-архітектура відображає амбіційні проекти, спрямовані на створення величезних просторів, які можуть відобразити велич і потужність сучасного міста. Одним із найцікавіших її типів є парки, які виступають як центри культурного та соціального життя, а також простори для відпочинку та рекреації.

Парки-мегапроекти можуть бути великими міськими оазами, що пропонують відкриті простори для активного відпочинку, спортивних заходів, культурних подій та сімейних відпочинків. Вони можуть містити різноманітні архітектурні елементи, такі як амфітеатри, скульптури, фонтани, а також інноваційні конструкції, що впливають на екологічну стійкість та енергоефективність простору.

Парки-мегапроекти є важливими не лише як місця відпочинку, але й як культурні та соціальні центри, що зближують мешканців міста та сприяють розвитку спільноти. Вони можуть стати символом міста та його ідентичності, а також місцем, де зберігаються та відтворюються культурні та природні цінності.

Розглянемо поетапно хід думок або викладок Юрія Серьогіна в процесі роботи над проектом концепції розвитку парку «Жовтневий» в Чернівцях.

Результати аналізу та дослідження:

- Відбувається безсистемне, стихійне освоєння парку, струмок й водойми в занедбаному стані.

- Територію поділено на дві частини міською вулицею В. Комарова.

- Відсутня запланована система розвитку флори.

+ Природно-ландшафтний потенціал території великий, наявне велике дзеркало водойм

+ Вдале розміщення між двома густонаселеними мікрорайонами забезпечує впевненістю в затребуваності парку.

+ Безпосереднє примикання до парку окружної дороги забезпечує зручну зовнішню доступність.

Концептуальні рішення: зробити парк загальноміським центром сімейного дозвілля, туристично цікавим, забезпечити вирішення проблем з розрахунком на майбутнє, перетворити парк на прибуткове підприємство, покласти його на самозабезпеченість.

Конкретні детальні пункти

- Щоб забезпечити екологічну безпеку було вирішено побудувати очисні споруди на струмках, очистити береги ставків, розмістити на території парку громадські туалети, перевірити працездатність або запровадити каналізацію.

- Провести планове збагачення дендрологічних якостей та асортименту рослин.

Периметрально розмістити паркінги, прибрати вулицю що розділяє парк та зробити її пішохідним сполученням в вигляді моста (рис 8), передбачити рух колісного електропоїзда по всій довжині парку.

Рис. 8 Пішохідна вулиця Комарова

- Розвинути та модернізувати функціональні зони:

а) зона атракціонів - оновити існуючі механізми, зробити їх цілорічними, доповнити канатною дорогою, гігантським оглядовим колесом.

б) зона ставків з пунктами громадського харчування, майданчиками для дітей та тихого відпочинку: доповнити майданчиком атракціонів для найменших, доповнити «живим куточком» та місцем катання на поні під протекцією ресторанів, майданчиками та павільйонами для ігор (шахи, шашки, нарди, доміно та ін.);

в) розширити спортивну зонудоповнити водно-спортивним комплексом з аквапарком та вежею з видовищним майданчиком (рис 9) - стартовим майданчиком роділь-бана (швидкісним спуском на спортивних санях) і канатних спусків, додати пункти прокату велосипедів, скейтбордів та створити мережу велодоріжок, доповнити майданчиком для стрільби із лука, створити кінно-спортивну зону з манежем та стежками для кінних верхових прогулянок;

Рис. 9 Водно-спортивний комплекс з аквапарком: а) перспективне зображення, б) розріз

е) доповнити існуючу зону вигулу собак додатковими майданчиками для дресирування та ветеринарним пунктом;

ж) існуючий нижній ставок реконструювати, обладнати упорядкованою набережною та школою юних мореплавців з пунктом прокату човнів, водних велосипедів, вінд-серфінгів;

- розмістити туристичний готель з рестораном та паркінгом для туристичних автобусів та особистих авто.

Дуже розумним буде по максимуму зробити безвідходну систему щоб частина ресурсів була самовідновлювальною. Для зниження рівня витрат передбачити:

- для поливу зелених насаджень та інших технічних потреб використовувати воду з існуючих водойм, використовувати зливові води, що збираються з дахів паркових будівель, споруд та алей із твердим покриттям.

- гній із кінно-спортивної бази, зоопарку та майданчиків вигулу собак використовувати як добавки до мінеральних добрив у теплицях.

- передбачити повномасштабне використання сонячних колекторів.

- для акумулювання тепла та генерації електроенергії, у т. ч. шляхом створення навісів над наземними автостоянками з метою захисту авто від перегріву.

Рис. 10 Планувальна схема парку після реалізації всіх проектів

Рис. 11 Перспективне зображення парку після реалізації всіх проектів

- використовувати відпрацьований теплий, вологий та перенасичений вуглекислим газом повітря з вентиляційних систем аквапарку для розташованих теплиць.

- пропрацювати можливість використання вертикальних вітрогенераторів із захисними сітками, щоб уникнути травматизму птахів та доцільність будівництва власної котельні на деревній трісці та просушеному листі, що збирається в лісопарковій зоні.

серьогін архітектор творчість

Висновки

Такі проекти мають значний вплив на якість життя мешканців міст та їхнє емоційне та психологічне самопочуття, наразі правильних, доцільних, орієнтованих на людину проектів, як на мене, абсолютно недостатньо.

Після аналізу робіт Юрія Серьогіна можна більш чітко розуміти, на які аспекти необхідно звертати увагу та що вдале проектування громадських просторів вимагає глибокого аналізу потреб та специфіки місцевої спільноти. Врахування соціокультурного контексту, історичних та екологічних особливостей допомагає створити простори, які відповідають реальним потребам та аспіраціям громади.

Отже, громадські проекти не лише відображають красу та функціональність міст, але і сприяють розвитку культури, соціальної взаємодії та екологічної сталості. Врахування цих аспектів у процесі їхнього проектування є важливим для створення гармонійного та приємного середовища для всіх в суспільстві.

Література

1. Серёгин. Проекты, концепции, замыслы / Под редакцией Б. Л. Ерофалова. - Киев: А+С, 2018. -173с, 328с,329с, іл, фотоіл, тези

2. Серёгин: каталог архитектурных работ: [альбом] / Укр. акад. архитектуры, Нац. союз архитекторов Украины, Киев. нац. ун-т строительства и архитектуры; под ред. Борис Л. Ерофалов; вступ. сл. Александр Чижевский. - Киев: А+С, 2021. 30-32с , 340-343с, іл, фотоіл, тези

3. В Одесі з'явиться пам'ятник першої паля морського порту

4. Концертна естрада «Мушля»

5. У Марийському парку відновлять «Мушлю»

Размещено на Allbest.ru