Динамічні простори: еволюція сучасної української спортивної архітектури в роботах Ю. Серьогіна

Annotation: The article explores the pivotal role of sport architecture within the broader context of modern Ukrainian architecture based on the works of the distinguished architect Serohin Y. I. emphasizing its significance as a transformative force that extends beyond mere sporting venues. Delving into the symbiotic relationship between sports infrastructure and urban development, the article investigates how the design and planning of sports facilities play a crucial role in shaping the contemporary architectural identity of Ukraine. Keywords: Yuriy Serohin, sport architecture, architectural innovation, technological integration, community engagement, national identity, contemporary architecture.

Вступ: історія цивілізацій передає важливість ролі, яку культура спорту та управління дозвіллям відіграють у визначенні ідентичності народів і спільнот. Піднесення таких споруд до статусу культурних надбань, якими слід ділитися та покращувати шляхом аналізу динаміки трансформації міста та території, пов'язаної з ними, є розумною, необхідною та етично правильною дією. Кількадесят років тому спортивної та культурно-видовищної архітектури було багато, та з плином часу акцент перемістився на архітектуру житла, на що безумовно впливає економічно-соціальний чинник. Контекст європейської архітектури демонструє збільшення реалізації спортивних концепцій, які як трансформують існуючі об'єкти, так і створюють нові з визначальною та стратегічною роллю в розвитку міських і ландшафтних просторах. Саме тому важливо дослідити потенціал української архітектури в цій сфері, який безумовно висвітлюється в реалізованих проектах та творчих ідеях архітектора Ю. Серьогіна.

Метою статті є підвищення обізнаності про вдосконалення архітектури спортивних споруд на прикладі робіт Ю. Серьогіна, що здатні розвивати ідентичність української архітектури. Аналіз фізичних і нематеріальних факторів, на шляху концепції до реалізації. У сучасній архітектурі, проектування об'єктів спортивного напрямку надають можливості для архітектурних, інноваційних, дизайнерських і технологічних експериментів для вивчення їх ключових особливостей і підвищення їхнього потенціалу.

Виклад основного матеріалу

Сучасні спортивні будівлі не можуть бути просто утилітарними, вони повинні стати архітектурними шедеврами, які визначають ідентичність міста, захоплюють уяву гостей та сповнюють гордістю містян. Знакові стадіони та спортивні арени з їх інноваційним дизайном і передовими конструкціями стають символом національної ознаки та всесвітнього визнання. Прикладом такої споруди є Олімпійський стадіон у Києві, який окрім своєї архітектурної виразності, має культурне, історичне та символічне значення для України.

Стадіон було побудовано у 1920-х роках, проте він зазнав декілька значних реконструкцій. Остання з них - під час підготовки до футбольного чемпіонату Євро-2012. Цю задачу виконали GMP / Architecten von Gercan, Marg und Partner в співпраці з ПТАБ "Ю. Серьогін". Було створено сучасний комплекс для проведення заходів найвищого міжнародного рівня.

Новий проект виконано з повагою до історичного минулого з філігранним збереженням пластики верхнього ярусу, побудованим у 1968 році за проектом архітектора М. Гречини. Багато зусиль вкладено у відновлення та реконструкцію Троїцької площі після варварської забудови.

У західній частині, під головною трибуною, були побудовані великі приміщення для гравців, VIP- гостей і представників преси. Під час дискусій з владою, збережено легкоатлетичні сектори, вшановуючи легендарну історію стадіону в цьому виді спорту. Конструкції нижнього ярусу відновлені зі збірного залізобетону на буронабивних палях, що захищають від зсуву та підземних вод.

Рис. 1 Площа перед НСК «Олімпійський»

Рис. 2 Конструкція покриття НСК «Олімпійський»

Вночі характерно підсвічені засклені фасади та мембранне покриття, створюють неповторний урбаністичний орієнтир у міському ландшафті Києва. Інтер'єр стадіону з трибунами, які вміщують 69 000 глядачів, набуває індивідуального характеру завдяки елегантній вантово-мембранній конструкції навісу, з світловими куполами, облямованими зірочками.

Рис. 3 а) Процес реконструкціїНСК «Олімпійський», б) НСК «Олімпійський» після реконструкції

1978-1979 рр. - коли країна готувалась до Олімпіади-80, молодий архітектор Ю. Серьогін виконав проект реконструкції стадіону «Динамо». Реалізована була тільки перша черга.

У післявоєнні роки стадіон, розташований в парковій зоні, був центром для українських спортсменів багатьох видів спорту: футболу, легкої та важкої атлетики, плавання, боротьби, боксу, тенісу та стрільби. Окрім цього, в зимовий період на легкоатлетичних бігових доріжках створювали ковзанку. Усі ці фактори роблять споруду осередком соціального та культурного життя громадян, тому дуже важливим є її вдосконалення. На спортивному ядрі з'явилися: спеціальне освітлення, сучасне інформаційного табло, було усунуто головну проблему - трибуни на зсувних ґрунтах замінено залізобетонними на буронабивних палях. Збільшено кількість бігових доріжок до стандарту. Дуже важливим аспектом при реконструкції стадіону стало завдання по збереженню дерев, яке було вдало виконано, незважаючи на «протести» з боку будівельників.

Рис. 4 Проект реконструкції стадіону «Динамо»

Рис. 5 Проект реконструкції стадіону «Динамо» вигляд зверху.

На другому етапі реконструкції було передбачено перекриття плавального басейну, вантового покриття над стадіоном, вбудований у схил хокейний каток, реконструкція комплексу тенісних кортів, розташованих по другий бік проїзду, підземна парковка, сучасне освітлення усіх спортивних споруд та енергоефективне інженерне обладнання.

Продовжуючи тему стадіонів варто розглянути проект «Дніпро-Арена, головним підрядником якої була німецька фірма «Хохтів». Особливістю даного проекту є те, що він найекономічніший з усіх стадіонів побудованих за останній час в Україні.

Планувальні рішення, запропоновані німецькою фірмою, були покращені архітектурним бюро. В

результаті загальна площа комплексу була зменшена на 1000 кв. м, при цьому задовольнялись усі

функціональні та нормативні вимоги. Додатково було забезпечено вимоги по розміщенню інженерних комунікацій в умовах просідаючих ґрунтів. Завдяки новим архітектурно-планувальним та конструктивним рішенням глядатських трибун та навісу над ними, вдалось зменшити об'єм збірного залізобетону на 7%. Замовнику було запропоноване дизайнерське рішення оригінальних фасадів. На жаль, у додатковому фінансуванні було відмовлено.

Рис. 6 Варіант фасаду футбольного стадіону «Дніпро-Арена»

Окрім стадіонів важливу частку в спортивній архітектурі займають басейни для водних видів спорту. Архітектору вдалося поєднати функціональність, естетику та досвід використання сучасних інженерних рішень та технологій, щоб створити простори, які відповідають особливим вимогам змагань з плавання, стрибків у воду, водного поло та фігурного плавання, тренувань та відпочинку. Даний тип архітектури охоплює різні аспекти, включаючи розміри басейну, систему інженерної підготовки води та специфіки освітлення. Пріоритетом при проектуванні таких споруд є оптимізація продуктивності та безпеки, контроль температури, регулювання вологості та акустичне оформлення, щоб забезпечити комфортне та сприятливе середовище як для спортсменів, так і для глядачів.

Говорячи про проектування спортивних споруд Юрій Іванович зауважує: «А у спорті дуже багато технологій, у кожному виді спорту свої нюанси... І тільки зсередини спорту це розумієш скоріше. Наприклад, коли спортсмени б'ються чолом об вежу, це дуже переконливо. На моїй пам'яті був випадок. Ми проводили змагання у Баку, а там дуже сильні вітри. Раптово такий вітер розпочався, а організатори не подивилися прогноз, вчасно не зупинили змагання. На очах стрибає спортсмен із 10 метрів, спиною до води, і в цей час порив вітру його заносить на нижній ярус. Глядачі на трибунах від жаху встали. Але спортсмен побачив небезпеку, професійно зробив різкий рух і ухилився від неминучої загибелі, як сучасний винищувач, йдучи від ракети на крутому віражі - і впав у воду поруч із бортиком. Все це - розуміння спорту зсередини. І будь-який вид спорту має свої особливості. Навіть прості санітарно-гігієнічні вимоги, як роздягнутися, як пройти -- це дуже важливо. Довгий функціональний ланцюжок, який тим більше вдало ув'язується, коли ти весь цей шлях своїми ніжками зробив, коли тебе тренер виховував. Тоді розумієш арену та підходи до неї зовсім інакше, ніж людина, яка ніколи в житті цим не займалася.»

Не дивно, що майстер так вправно проектує комплекси для спортивних змагань. Одним з найяскравіших прикладів таких споруд є проект Палацу водних видів спорту, який планувалось побудувати у м. Києві на території НСК «Олімпійського». Споруду пропонувалось розмістити на крутому рельєфі з перепадом в 20 м. Три основні ванни розміщено каскадом: для стрибків у воду (та синхронного плавання), для плавання та водного поло. В комплексі також було передбачено ванни для навчання дітей, оздоровче-рекреаційний центр, зали загально-фізичної й спеціальної підготовки та тренувальні басейни. На трибунах передбачено 5000 глядацьких місць.

Найбільшої виразності споруді надає металеве мембранне покриття , розтягнуте на опорах, встановлених по межах басейнів. Це покриття отримало назву «Рушники», дана форма має чудовий розсіюючий акустичний ефект, що сприяє вентиляційному обігу та зменшенню зайвої вологості, що є дуже важливим при проектуванні басейнів.

Рис. 7 Проект палацу водних видів спорту (вигляд 1)

Така архітектура є важливим компонентом містобудування та формування благополучного суспільства. Добре спроектовані комплекси заохочують до фізичної активності і надають змогу вести здоровий спосіб життя. Плавання є чудовою формою фізичних вправ, а наявність доступних і привабливих басейнів сприяє загальному добробуту громади.

Наступним типом спортивної архітектури у цій статті ми розглянемо гірськолижні курорти, які також є невід'ємною частиною Ю. І. Серьогіна, проте і тут майстер поєднав захоплення з архітектурним ремеслом. В 1995-2005 роках ним було спроектовано багато перспективних робіт по розвитку гірськолижного спорту в Карпатах. На жаль, проект для Національного спортивного комітету залишився лише на бумазі, але й досі ми можемо спостерігати якість спланованої архітектором схеми, на основі якої роздавались ділянки для будівництва.

Рис. 8 Проект палацу водних видів спорту (вигляд 2)

Висновки: для розвитку сучасної української архітектури, значення спортивних споруд виходить за межі простого будівництва. На прикладі розглянутих робіт вітчизняного митця Юрія Івановича Серьогіна, я переконалась у необхідності проектування комплексів для спортивних змагань, які потребують неабиякої майстерності. Недостатньо виконувати функції формального проектувальника, необхідно прораховувати кожен аспект, який включає сучасні технології, рельєф, геологію, ландшафтні та функціональні особливості, витончене почуття краси.

Таким чином, архітектура спортивних комплексів стає символом прогресу, здоров'я та життєздатності громади. Від гамірних міських центрів до спокійних сільських ландшафтів, продумана архітектура спортивних споруд вплітається в тканину українського суспільства, залишаючи відбиток як в культурному так і соціальному аспектах нації. Поки Україна крокує в майбутнє, спадщина вітчизняної спортивної архітектури, безсумнівно, продовжує формувати нашу ідентичність хвилями прогресу, які лунають з арен, басейнів та полів, представляючи динамічність розвитку цієї сфери в сучасному суспільстві.

Література

1. Серёгин. Проекты, концепции, замыслы / Под редакцией Б. Л. Ерофалова. - Киев: А+С, 2018. - 352с.:ил.

2. Серёгин : каталог архитектурных работ : [альбом] / Укр. акад. архитектуры, Нац. союз архитекторов Украины, Киев. нац. ун-т строительства и архитектуры ; под ред. Борис Л. Ерофалов ; вступ. сл. Александр Чижевский. - Киев : А+С, 2021. - 319 с. : ил., фотоил., портр.

3. Серьогін Ю.І. Екологічні аспекти проектування заводу будівельних керамічних виробів за сучасною технологією //Архітектурний вісник КНУБА: Наук.-вироб. Збірник /Відпов. ред. Куліков П.М.-К.: КНУБА, 2018.- Вип. 14-15 - стр. 562-572.

4. Ерофалов Б. Архитектор Серёгин / A+C № 1 `2011. С. 4-65.

5. 40 років - 40 імен: Юрій Серьогін, Заслужений архітектор України. URL: ІЩр8:/А\л\л\\уоЩііЬе.сотА\аїсй`Ч'=6Ет_ісу|їАУ(дата звернення:08.01.2024).

6. Когда и где установят самый высокий в мире флагшток для флага Украины? - Архитектор Юрий Серегин. URL: https://www.youtube.com/watch?v=PvOzIJja4z8 (дата

звернення:08.01.2024).

Размещено на Allbest.ru