Проектування цеху з виробництва паштету зі встановленням ліній виробництва консервів "Паштет печінковий з овочевим наповнювачем"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Курсовий проект містить 51 сторінку, 3 таблиц1, 1 принципову технологічну схему, 2 аркуші графічної частини.

Мета курсового проекту: обґрунтувати вибрані технології та скомпонувати цех виробництва паштету печінкового згідно завдання, який забезпечує оптимальні параметри процесу та характеристики готового продукту відповідно до завдання.

Об'єкт розробки: лінія виробництва паштету печінкового з порошками м'якоті гарбуза та бульб топінамбуру

У курсовому проекті спроектований цех виробництва паштету зі встановленням ліній виробництва консервів “Паштет печінковий з овочевий наповнювачем“ продуктивністю 14,4 туб за зміну.

Рецептури виготовлення паштетів передбачають використання смаженої печінки, проте ми цю стадію опускаємо оскільки надмірна теплова обробка погіршує засвоєння білка, внаслідок утворення на поверхні продукту скоринки, яка заважає проникненню ферментів. Також негативний момент при обсмажуванні м'ясних продуктів це утворення так званих меланоїдинів з амінокислот і вуглеводів, які не засвоюються організмом.

Проведення процесу у відповідності з всіма технологічними операціями та їх параметрами дозволяє отримати паштет мазеподібної консистенції, вологістю не вище 60-80%, з добре відчутним ароматом прянощів, збагачений харчовими волокнами за рахунок внесення овочевих порошків. Продукт володіє пре біотичними властивостями завдяки вмісту інуліну.

На основі проведених розрахунків проведено підбір сучасного обладнання, в основному - безперервно діючого, що дозволяє проводити автоматизацію окремих виробничих процесів та інтенсифікувати виробництво.

Кількість продукції виготовленої за рік становить 4320000 ф.б.

Ключові слова: паштет, порошки, гарбуз, топінамбур, інулін, технологічна схем, апаратурно-технологічна схема.



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Розділ 2. Технологічна частина

2.1. Основна сировина та компоненти для виробництва готової продукції

2.2. Принципова технологічна схема

2.3. Апаратурно-технологічна схема

2.4. Продуктовий розрахунок

2.5. Підбір технологічного обладнання

Розділ 3. Опис будівельної частини

3.1. Опис конструкції будівлі

3.2. Компонування обладнання в цеху

3.3. Опис основних санітарно-побутових і службових приміщень

Розділ 4. Охорона навколишнього середовища

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

М'ясна промисловість є однією з найбільших галузей харчової промисловості, вона забезпечує населення країни продуктами, які є основним джерелом білків.

М'ясні консерви - досить специфічний сектор продовольчої індустрії. Колись м'ясні консерви гордо носили погони стратегічного товару, як і інші продукти тривалого і невибагливого зберігання. Серед радянських громадян м'ясоконсерви користувались величезним попитом. В той час «Затрак туриста» і «Говядина тушеная в собственном соку» вважались ледве не прерогативою обрання.

Не втратила м'ясна консервація популярності і сьогодні. Непорушною тенденцією галузі і ринку експерти називають домінування яловичих консервів, які займають 50-75% в виробничих лініях. Решта ринку розділена між «пташиними», м'ясо-рослинними консервами (каші з зернових і бобових з м'ясом) і різноманітними паштетами.

По оцінкам експертів, сьогодні в Україні доля сегменту м'ясних консервів ( в тому числі паштетів) на ринку м'ясопродуктів в натуральному вираженні складає близько 2%, тобто близько 500-600 млн грн. в грошовому еквіваленті. Всього ж об'єм споживання в нашій країні за 2007 рік в грошовому вираженні становить близько 25 млрд грн.

Найбільшим попитом у вітчизняних споживачів користуються паштети печінкові, однак вже давно асортимент пропозиції на українському ринку включає не менше десятка тільки основних паштетних рецептур. Щоб розширити круг своїх споживачів, технологами виробничих підприємств постійно модернізується і ускладнюється рецептура, удосконалюється технологія виробництва паштетів. В нових кулінарних рецептурах використовують виключно натуральні інгредієнти. По усталеній традиції консервні паштети в Україні в класі преміум, і тим більше супер-преміум, не позиціонують.

Згідно класифікації ТН-ВЭД, український ринок м'ясних консервів ділиться на наступні сегменти:

- Продукти і консерви з птиці, код 15.12.12.300;

- Продукти і консерви з печінки, паштети, 15.13.12.200;

- Продукти і консерви із свинини, 15.13.12.400;

- Продукти і консерви з свинини з суміші з овочами…з вмістом м'яса 20-40% маси, 15.13.12.500;

- Продукти і консерви з яловичини, 15.13.12.600.

Ведучими і найбільш відомими оператори галузі на сьогоднішній день воліють випускати консерви в жерстяних ємкостях з масою нетто від 100 до 525 г, а весь розмірний ряд включає наступні позиції: 75, 100, 110, 117, 240, 250, 340, 350, 380, 450, 500 і 525 г. Основний склад виробників в Україні міняється кожні 3-4 роки: то великі переходять в розряд середніх, то середні - в розряд великих, а об'єднання виробників то утворюються то розпадаються. На сьогодні до лідерів м'ясоконсервної галузі України відносять наступні компанії, які в алфавітному порядку розташувались так: ООО «Гал-Євро-Контакт» (ТМ «Леополіс», ТМ «Вікінг»); ООО «ИРФ-Дистрибуция» (ТМ «М'яско»); ООО «Одеспродукткомплекс» (ТМ «ОПК»); ООО Фирма «ОНИСС» (ТМ «Онисс», «Сім'Я» і «Хуторок»); ООО «Черкаська виробнича компанія» (ТМ «ЧПК»).

Єдиний велий іноземний гравець українського ринку - АО «ХАМЕ Фудс» (ТМ «Hame») виробництво якого зосереджене на території РФ.

На думку операторів ринку основними виробниками і постачальниками обладнання для виробництва консервів на Українському ринку являються вітчизняні компанії: ОАО «Темп» (м. Черкаси), «Техпродсервіс» (м. Черкаси), «Продмаш» (м. Донецьк), ОАО «Продмаш» (м. Сімферополь), Смілянський машинобудівний завод (Черкаська обл.).

Останнім часом відмічається непереривне скорочення експорту української м'ясної консервації, з одної сторони, і стабільність імпортних поставок - з другої. По офіційних даних, експорт української м'ясоконсервації в І півріччі 2008 року становив в натуральному вираженні всього 24% (0,65 тис т) річного об'єму - 2007 (2,7 тис т). Намітилась тенденція скорочення і імпортних поставок, хоча об'єми поки відповідають минулорічним - в січні - червні поточного року в Україну ввезли 4,5 тис т продукції на суму $11,4 млн 40% річного об'єму імпорту (2007 р).

Найбільші відвантаження української м'ясоконсервації здійснюється в Казахстан (55%), Грузію (21%), Молдову (19%). При чому, в країни екс-Союзу в основному експортуються паштети (печінкові, м'ясні), м'ясні напівфабрикати різної степені готовності в паніровці, делікатесна група м'ясних виробів, дитячі м'ясні консерви.

паштет печінковий виробництво цех



Розділ 1. Техніко-економічне обґрунтування проекту

Товариство з додатковою відповідальністю «М'ясокомбінат Ятрань» - один із лідерів підприємств української харчової промисловості.

Місія компанії - підвищити рівень якості ковбасних та м'ясних виробів до найвищих світових стандартів. Ціль - щоб кожен житель України мав можливість споживати екологічно чисті продукти без домішок, генетично-модифікованих організмів, та зайвих консервантів.

Широкий асортимент варених, варено-копчених та сирокопчених ковбас, задовольнить найвибагливіші смаки будь-якої родини - від традиційних, виготовленних згідно з рецептурами ДСТУ, до власних оригінальних розробок.

Інноваційні процеси на виробництві, найсучасніше обладнання, ретельний підхід до формування асортименту, системний контроль якості та безпеки на всіх стадіях виробництва - це складові успіху нашої продукції.

Продукція під торговою маркою «Ятрань» неодноразово відзначалась за високу якість, про що красномовно свідчать численні нагороди та відзнаки:

* У 2011 році відбулася урочиста церемонія незалежної професійної премії «ЛЮДИНА РОКУ-2010».Торгова марка «Ятрань» стала переможцем у номінації Національна торгова марка року.

* У 2010 році торгова марка Ятрань стала переможцем Всеукраїнського конкурсу з якості продукції (товарів, робіт, послуг) - «100 кращих товарів України»

* В 2008 році ми стали переможцями загальноукраїнського конкурсу «Вибір року» в номінаціях «Сосиски року», «Варено-копчені ковбаси року», та переможцями опитування в  номінації  «Сирокопчені ковбаси року»

* В 2007 році ми стали переможцями загальноукраїнського конкурсу.

«Вибір року» в номінації «Сосиски року». Переможець конкурсу «Вибір року» визначається згідно з висновками маркетингового дослідження

компанії TNS Ukraine з урахуванням опитування споживачів, експертів, думки представників провідних рекламних агентств та громадського журі. Аудит висновків та результатів опитування проводить міжнародна консалтингова компанія Deloitte Ukraine.

* Переможець Всеукраїнського конкурсу виставки «Кращий вітчизняний товар року» в номінації «Виробництво м'ясної продукції» (2005 р.):

Ковбаса дитяча вершкова вищого ґатункуШинка Королівська копчено-варена вищого ґатунку

Корейка по-Кіровоградські копчено-варена вищого ґатунку.

В 2012 році вперше серед підприємств м'ясопереробної галузі пройшло сертифікацію по схемі FSSC:22000 - систем менеджменту безпечності харчових продуктів (СМБПХ), в основі якої лежать міжнародні та незалежні стандарти ISO 22000:2005 та ISO/TS 22002-1:2009 / PAS 220:2008. Це дозволило перейти на якісно вищий рівень забезпечення безпечності продукції в ланцюгу від постачальника до виробника і до споживача.

Схема сертифікації FSSC ( Сертифікація Систем Харчової Безпеки) розроблена на основі стандарту Менеджменту безпечності харчових продуктів ISO 22000, принципів ХАСП та вимог ПАС 220( додаткові вимоги до виробництва).

Мета даної схеми сертифікації управляти безпечністю продукції в ланцюгу від постачальників сировини до виробника кінцевого продукту.

Важливою умовою для забезпечення дієвості даної системи є підтримання на високому рівні санітарно - гігієнічного стану робочого середовища виробництва, проведення своєчасного обслуговування обладнання, виробництво продукції згідно вимог національних стандартів.

Дана система передбачає управління виробництвом продукції з алергенами (це розподіл виробництва по зонам, маркування продукції згідно Технічного регламенту). Впроваджена система гарантує споживачеві, що продукт дійсно якісний та безпечний. Впровадження на підприємстві міжнародних стандартів впливає на рівень конкурентоздатності та розширення ринку збуту, завоювання довіри споживачів.

Продукція ТМ «Ятрань» та «Ятранчик» виробляється із охолодженого м'яса, отриманного від власного забою, яке пройшло ретельну хіміко-бактеріологічну перевірку; при виробництві не додаються продукти з генетично-модифікованими організмами та заборонені домішки; більшість продукції упаковано в багатошарову плівку, що гарантує гігієнічну безпеку та свіжість продукту.

Постачання електричної енергії на підприємство здійснює оператор ВАТ «Кіровоградобленерго»; для водо забезпечення було введено в експлуатацію водогін «Дніпро - Кіровоград»; на даному підприємстві встановлене нове обладнання, яке передбачає очисні споруди, а вивезення сміття з пприлеглих територій здійснює підприємство «РАФ-плюс».

Підприємство «Ятрань» є провідним не лише в Кіровоградській області, а й серед всіх м'ясопереробних підприємств України.

Воно виготовляє найбільшу кількість найменувань продукції та вищих сортів згідно ДСТУ, включаючи, варені ковбаси, сосиски, сарделі, пікнік, ятранчик, сирокопчені ковбаси, варено-копчені ковбаси, копчення, шинки, паштети, заливні, кров`яні ковбаси, нарізка, пельмені, вареники.

Що стосується паштетів, то вони виготовляються в оболонці («Паштет Ятрань», «Паштет луковий», «Паштет з копченням», «Паштет лакомка міні»). Що стосується паштетів в жерстяній тарі, то вони відсутні, тому доцільно на заводі встановити лінію виготовлення паштету печінкового в жерстяних банках, оскільки вони мають довший термін зберігання і мають можливість розширити постачання паштету не лише по всій території держави, а й на експорт, що в свою чергу збільшить прибуток підприємства та завоює довіру як і громадян нашої держави, так і покаже за кордоном масштабність та високу якість м'ясопереробного комплексу України. По усталеній традиції консервні паштети в Україні в класі преміум, і тим більше супер-преміум, не позиціонують. Виготовлення паштетів таких класів дасть можливість збільшення обсягу випуску продукції та експорту підприємства.

Найбільшим попитом і вітчизняних споживачів користають печінкові паштети, проте вже давно асортимент пропозиції на українському ринку не менше десятка лише основних рецептур. Щоб розширити круг своїх споживачів, технологами підприємств постійно модернізується і розширюється рецептура, удосконалюється технологія виготовлення паштету. Нові кулінарні ідеї передбачають використання лише виключно натуральні інгредієнти. Дуже поширеним в виготовленні є соєве борошно, соєвий підсилювач смаку, та як варіант здешевлення сировини - недорогі субпродукти. Проте серед споживачів додавання саме такої сировини не викликає довіру.

Розроблений паштет вирішує проблему його залежності ціни кількості та якості. Технологія виробництва передбачає додавання рослинної сировини (порошок топінамбуру та гарбуза). Порошок топінамбура містить у своєму складі інулін і має пребіотичну дію - відновлює корисну мікрофлору кишечника, а гарбуза містить харчові волокна (ХВ), за якими продути тваринного походження дуже дефіцитні. Також додавання порошку збільшує кількість готового продукту на виході, оскільки вони мають високу поглинальну здатність (1:3).

Тому розроблення такого паштету є доцільним, оскільки він має функціональні властивості, містить лише натуральні інгредієнти і рецептура передбачає збільшення виходу готового продукту, що технологи м'ясопереробної галузі ставлять перед собою пріоритетним.



Розділ 2. Технологічна частина

2.1 Загальна характеристика сировини для виготовлення паштету печінкового, її харчова та біологічна цінність.

Для виробництва м'ясних консервів використовують різноманітну сировину, яку умовно поділяють на основну і допоміжну. До основної сировини належать м'ясо і субпродукти сільськогосподарських тварин, тваринні жири, яйця та яйцепродукти, молоко та молочні продукти, кров і білкові препарати, крупи, овочі, бобові, рослинні жири, желатин та ін. Допоміжна сировина для м'ясних консервів: засолювальні інгредієнти та прянощі [1].

Печінка свинна. Печінку відносять до субпродуктів. Деяким людям здається, що печінка - це продукт нижчої якості по порівнянню, наприклад, з м'ясною вирізкою. Ця думка помилкова, оскільки серед субпродуктів саме печінка відрізняється найвищим вмістом корисних і поживних речовин. Тому майстри кулінарії відносять цей продукт до делікатесів, а дієтологи рекомендують вживати печінку в лікувальних і оздоровчих цілях. У ній дуже багато повноцінних білків, до складу яких входять такі важливі елементи, як залізо і мідь, причому в легкозасвоюваній формі. Залізо необхідне нашому організму для нормального синтезу гемоглобіну, а мідь давно відома своїми протизапальними властивостями. Крім цих елементів, печінка містить кальцій, магній, натрій, фосфор, цинк, вітаміни А і С, вітаміни групи В. Особливо багата печінка вітаміном А, який необхідний для здоров'я нирок, роботи мозку, нормального зору, а також для гладкої шкіри, густого волосся і міцних зубів.

Жир свинний. Для виробництва харових топлених жирів використовують лише доброякісну сировину від тварин, м'ясо яких визнано придатними для харчових потреб. Жирова сировина не повинна бути забрудненою кров'ю, мати залишки вмісту кишок і шлунку, а також сторонніх прирізів [2].

Основні компоненти жиру - тригліцериди, в структурі яких переважають неполярні вуглецеві угрупування. Жири характеризуються низбкою полярністю і практично не розчинні у воді. За певних обставин жир з водою може утворювати досить стабільні емульсії, тому є дуже важливими структуруючими компонентами і виробництві паштетів. Здатність жирів до утворення емульсій залежить від природи жиру, температури його витоплювання, ступеню подрібнення і наявності емульгаторів.

Свинячий жир м'який, легко подрібнюється і топиться при більш низьких температурах і тому він легше емульгується [3].

Свинячий жир плавиться при температурі 33-40°C. При підвищенні температури він розкладається і надає продукту неприємний присмак гіркоти. Свинячий жир можна підігріти без розкладання до температури 221°С [4].

Свинний жир приймається згідно ГОСТ 25292-82 [5].

Для збагачення паштету ми обрали обрали натуральні інгредієнти рослинного походження з високим вмістом харчових волокон, такого пребіотика як інулін, та з високим вмістом мінеральних речовин та вітамінів, а саме: порошки з бульб топінамбуру та гарбуза.

Добавка з топінамбуру являє собою розсипчастий порошок кремового кольору. При намоканні порошок темніє до темно-коричневого кольору і стає м'яким (не хрумтить). Має характерний для топінамбура запах, що віддалено нагадує рослинне масло. Порошок солодкуватий на смак, у воді не розчиняється, але має здатність набухати у співвідношенні з водою 1:3.

Крупність помелу: від 10-30 мм (чіпси) до 0,3 мм; перед помелом топінамбур ріжеться на чіпси, які при сушінні темніють до темно-коричневого кольору. Темні вкраплення в порошку - не пісок і не бруд, а рослинні волокна, що не розмелені шматочки чіпсів.

Порошок топінамбура застосовують для поліпшення обміну речовин при захворюваннях цукровим діабетом, атеросклерозом, ожирінням.

Рекомендується при підвищеному фізичному та психоемоційному навантаженні, а також при зниженні працездатності і швидкої стомлюваності (синдром хронічної втоми) .

При профілактиці та лікуванні гострих і хронічних інфекційних захворювань, порошок топінамбура підвищує активність імунної системи.
У разі проживання в екологічно несприятливих зонах проживання і роботі з підвищеним ризиком профуражень (радіонукліди, важкі метали, токсиканти органічного походження ) рекомендуються регулярні курси застосування продукту з метою детоксикації. Для детоксикації організму при отруєннях органічними розчинниками, включаючи алкогольне отруєння і при отруєнні важкими металами використовують порошок топінамбура як засіб очищення організму.

Для профілактики новоутворень при ймовірному впливі канцерогенів через джерела навколишнього техногенного середовища існування (повітря, грунт, опади, вода, їжа) показані регулярні курси використання порошку топінамбура [6].

Гарбузовий порошок містить значну кількість цукрів, пектинових речовин, клітковини та широкий спектр вітамінів і мінеральних речовин. Серед мікроелементів особливе місце займають залізо, мідь, кобальт, цинк і фтор. Завдяки вмісту цих мікроелементів гарбузи та гарбузові порошки активно впливають на синтез гемоглобіну і кровообіг, синтез інсуліну підшлунковою залозою, міцність зубної емалі, підвищують імунітет. Високий вміст харчових волокон - пектинових речовин і клітковини в гарбузових порошках сприяє виведенню з організму людини важких металів і радіонуклідів. Вміст широкого комплексу БАР у гарбузах сприяє нормалізації обміну речовин і посилює проти виразкову, антисклеротичну дію за рахунок ослаблення запальних процесів і прискорення регенерації тканин, відновлюються функції печінки, слизової шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів, шкіри.

Науковцями [Філь М. І., Рудавська М. В.] були проведені дослідження щодо біологічної цінності різних гарбузів української селекції. Для нашого паштету ми обрали порошок із гарбуза ботанічного сорту Павеличка, оскільки використання цього сорту є найбільш раціональним, виходячи із органолептичних показників і біологічної цінності. Використання цього сорту диктується й економічною доцільністю. Сорт вигідно відрізняється від інших сортів малими розмірами насіннєвої камери та високим вмістом сухих речовин [7].

Кухонна сіль. У консервному виробництві використовують виварену кухонну сіль помелів 0, 1, 2 та 3, екстра, вищого та І сортів [8].

Сіль являє собою кристалічний сипкий продукт без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків - білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі. В консервному виробництві сіль використовується як харчова добавка яка має наступні значення:

- формує смак;

- підвищує розчинність мікрофібрилярних білків;

- інгібує окислення жирів;

- має бактеріостатичний вплив [9].

Сіль кухонні приймається згідно ДСТУ 3583-97 [10].

У консервному виробництві прянощі використовують для надання консервам специфічного смаку і аромату. Їх зберігають у паперових мішках за температури не вище за 15°С і відносної вологості повітря не більше ніж 75% у сухих складських приміщеннях, не заражених комірними шкідниками.



2.2 Проведення технологічних процесів при виготовленні паштету печінкового

Принципова технологічна схема виробництва консервів із субпродуктів показана на рис. 1.

Гаряча вода Порошки

Бульйон

Спеції, сіль

Банки

Кришки

Брак

Пар

Гаряча вода

Ящики

Рис.1. Технологічна схема виготовлення паштету печінкового

Підготовка печінки. Після ідентифікації, огляду лікаря ветеринарної медицини і приймання печінку жилують, видаляючи поверхневу плівку, великі кровоносні судини, залишки жирової тканини і жовчні протоки, подрібнюють і вимочують у холодній воді 3-4 години або в проточній воді 8-10 хв.

Далі печінку подрібнюють і бланшують, завантажуючи її в киплячу воду у співвідношенні печінка:вода як 1:3, тривалість - 18-25 хв. Бланшована печінка тверда, але при додаванні жиру під час тонкого подрібнення вона добре поглинає його з утворенням паштетної маси.

Наступна стадія сепарування передбачає відділення бульйону від печінки. Бульйон нам необхідний для набухання порошків, які попередньо просіюються.

На сталію тонкого подрібнення ми вносимо всі інгредієнти, які попередньо були підготовлені (сипкі продукти - просіяні, жир - розтоплений). Суміш футерують 5-8 хв до отримання паштетної маси. Під час тонкого подрібнення печінка поглинає жир з утворенням паштетної маси.

Фасування. У жерстяну тару при виготовленні паштетів на дно нелакованих банок і під кришечку укладують кружки з жиростійкого паперу або пергаменту для зменшення контакту продуктів із жерстю та запобігання корозії. Фасують з використанням дозувально-наповнювальних машин.

Герметизація банок. Надійна герметизація банок є найважливішою технологічною операцією, від якої залежить тривалість зберігання консервів та їхня якість. Банки герметизують відразу після наповнення та перевірки маси нетто. Особливу увагу при закатуванні банок приділяють тому, щоб на бортах банок, які надходять на закатування, не було шматків м'яса. Наявність сировини на бортах банок може призвести до негерметичності закатних швів.

Контроль герметичності. Ця операція здійснюється з метою, щоб негерметичні банки не надійшли в автоклав. На м'ясоконсервних заводах широко застосовують спосіб перевірки банок на герметичність, використовуючи водяну ванну, яка пофарбована всередині білою фарбою і має добре освітлення. Ванну заповнюють гарячою водою. Протягом 1-2 хв закатні банки перемішуються у воді. Внаслідок нагрівання і розширення в середині банок за наявності порушень їх герметичності повітря витискується з банок і підіймається через воду у вигляді бульбашок.

На підприємствах великої потужності використовують також вакуумні або повітряно-водяні тестери, які мають камери контролю герметичності банок. Іноді використовують метод перерізання швів на металевих банках і контролюють якість закатування за допомогою фальцепротекторів.

Стерилізація. Ця операція є найважливішою. Вона здійснюється для знищення мікроорганізмів у вмісті банок і забезпечує потрібного терміну зберігання без псування. Стерилізацію сировини у герметичній тарі можна проводити з використанням електромагнітного поля струму високих (СВЧ) та надвисоких (СНВЧ) частот, іонізуючим випромінюванням і тепловим обробленням.

В електромагнітному полі СВЧ і СНВЧ продукт нагрівається в результаті утворення теплоти в клітинах під впливом змінного струму. Завдяки цьому м'ясопродукти можна швидко нагріти до температури 140-145°С і значно швидше (за 2-3 хв) знищити мікрофлору, ніж при нагріванні парою чи водою.

Зменшення часу нагрівання м'ясних продуктів під час стерилізації дає змогу краще зберегти поживну цінність і органолептичні властивості продукту.

Після стерилізації консерви відправляють на сортування після якого банки промивають, сушать і наклеюють на них етикетки.

Упаковують в дерев'яні ящики, ящики з гофрованого картону або термостійку плівку.

Зберігання. Консерви зберігають в опалюваних і неопалюваних складах з відносною вологістю повітря до 75%. Найсприятливіша температура зберігання консервів 1-5°С [11].



2.3 Апаратурно-технологічна схема

Проектована лінії виробництва паштету печінкового повинна виробляти 14,4 туб за зміну.

Технологічна лінія для виробництва паштету печінкового повинна складатися з таких основних стадій: підготовка печінки та допоміжних компонентів, змішування компонентів, наповнювання в банки, укупорювання, стерилізація, миття, пакування в ящики [12].

На стіл для приймання сировини 1 подається печінка вже в підготовленому стані і далі направляється на конвеєр для інспектування 2. Далі для покращення процесу бланшування печінку направляють на подрібнення до шматочків 200 - 400 г , яке відбувається на вочку 3, звідки направляється шнековим транспортером 4 у варочний котел 5. Після процесу бланшування печінка та бульйон направляється на сепаратор 6, в якому печінка відділяється від бульйону. Печінка надходить у збірник 7, а бульйон насосом 8 направляється в ємність для бульйону 9. В ємність подаються порошки гарбуза та топінамбуру і туди ж подають бульйон для набухання порошків. Співвідношення бульйон:порошки повинне становити 3:1. Сіль, перець, розтоплений жир за допомогою автоматичних дозаторів 10 подаються в кутер 11. В кутер також подається бланшована печінка та набухлі порошки. В ньому відбувається процес змішування всіх компонентів та утворення мазеподібної паштетної маси.

Паштетна маса подається у збірник 12. Підготовлена паштетна маса направляється у наповнювальний автомат 13 і далі у за катувальну машину 14. Укупорені банки конвеєром направляються на гідромагнітний укладач 15. Працює обладнання наступним чином. На прийомні столи-накопичувачі направляються банки, де спеціальна спіраль формує з них круг, діаметр якого рівний діаметру автоклавної корзини. Електромагнітна плита накриває згруповані банки, примагнічує їх, підіймає зі столу і передає в автоклавну корзину. Далі підіймач корзин 16 направляє сформовані корзини в автоклав 17. Після закінчення процесу стерилізації підіймач корзин транспортує їх до апарату для розгрузки автоклавних корзин 18. Даний апарат складається з металевої ванни, в якій розташований стрічковий і скребковий конвеєри. Корзина загружається в прийомну частину перекидача, корзина перевертається і банки випадають. Вода в ванній виконує роль амортизатора, тому банки плавно опускаються на стрічковий конвеєр, який передає їх на скребковий конвеєр. Одночасно відбувається процес миття банок. Скребковим конвеєром консерви направляються в сушильну камеру 19 і далі в машину для упаковки в коробки 20. Упаковані в коробки консерви стрічковим конвеєром 21 направляються в цех для зберігання.

2.4 Продуктовий розрахунок

Розрахунок сировини зводиться до визначення необхідної кількості сировини за рецептурою. Вихідними даними для розрахунку є:

1.Прийнятий асортимент консервів у фізичних банках;

2.Номер банки та маса нетто;

3.Нормативи витрат сировини на 1000 ф.б.;

4.Норми виходу сировини при обвалюванні та жилуванні м'яса;

Вибираємо виробництво паштету печінкового в кількості 14,4 туб за зміну.

Для виробництва паштету вибираємо лаковану металеву банку №3 масою нетто 250 г, коефіцієнт перерахунку к=0.75

Розрахунку сировини переводимо з умовних банок у фізичні за формулою:

А=, ф.б



де А - кількість фізичних банок консервів кожного найменування за зміну, шт;

Б - кількість умовних банок консервів за зміну;

К - коефіцієнт переводу умовних банок у фізичні;

Тоді кількість фізичних банок становитеме:

А==19200 ф.б.

Обчислюємо кількість виготовлених консервів за рік. Число змін за рік становить 225, тоді виробництво консервів за рік становитеме:

Р_п==3240 туб/рік

Перераховуємо на фізичні банки:

О_п==4320000 ф.б./рік

Дані розрахунку зводимо до таблиці 1.

Таблиця 1.

Найменування консерви	№ банки	Маса нетто, г	Потужність виробництва
			Зміна	Річна
			туб	ф.б.	туб	ф.б
Паштет печінковий	3	250	14,4	19200	3240	4320000

Розрахунок сировини розраховуємо за формулою:

С_і= ,кг/зм



де С_і - необхідна кількість і-го виду сировини, кг/зм

А - потужність по даному виду консервів , тис. Ф.б./зм

Н_і - норма витрат і-го виду сировини на тис ф.б., кг.

1. Печінка свинна

2. Шпик

3. Порошок гарбуза

4. Порошок топінамбуру

5. Бульйон

6. Суміш спецій

7. Сіль кухонна

Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.

Таблиця 2.

Наймену-вання консерви	№ банки, маса нетто,г	Зміна потужність	Найменування сировини	Норма витрат
		туб	ф.б		на 1000 ф.б	На вигот. к-сть банок
Паштет печінковий	3, 250	14,4	19200	Печінка свинна	87,5	1680
				Шпик	23,75	456
				Порошок гарбуза	16,25	312
				Порошок топінамбуру	17,5	336
				Бульйон	101,25	1944
				Суміш спецій	0,75	14,4
				Сіль кухонна	1,2	23,04
Всього					248,2	4765,44



Проводимо розрахунки виходу сировини після жилування , бланшування субпродуктів використовуючи формулу

О= кг/зм.

Де О - кількість обробленої сировини кг/зм;

Е - необхідна кількість необроблених субпродуктів, або необчищених овочів за зміну, кг;

С - норма виходу субпродуктів при жилуванні або варінні, або бланшуванні, або обсмажуванні,%;

За даною рецептурою бланшуванню підлягає лише печінка. Норма виходу печінки при бланшуванні становить 90% [13].

Тоді,

2.5 Підбір технологічного обладнання

Проектована лінії виробництва паштету печінкового повинна поробляти 16,6 туб за зміну.

Технологічна лінія для виробництва паштету печінкового повинна складатися з такого обладнання: вовчок, варильний котел, сепаратор, кутер, деаератор, наповнювальна машина, закатна машина, стерилізатор, мийна та сушильна машини, апарат для пакування консервів в коробки, а також конвеєрів, насосів та ємностей для основної та допоміжної сировини.

Головним обладнанням для лінії виробництва паштету є дозувально-наповнювальна та закатна машини, які визначають потужність виробництва лінії.

Для перероблення печінки її подрібнюють на вовчку і бланшують.

Передбачено встановлення вовчка марки МП-82.

Характеристика:

Продуктивність, кг/год - 400;

Габаритні розміри, мм - довжина 710, ширина 400, висота 660.

Бланшування печінки відбувається у варочному котлі.

Характеристика:

Внутрішній діаметр, мм - 825;

Об'єм котла, л - 400;

Об'єм парової сорочки, л - 100;

Габаритні розміри, мм - довжина 1850, ширина 1210, висота 1510.

Далі всі інгредієнти змішують в кутері для отримання однорідної мазеподібної маси. Використовується кутер марки КФ-1.

Характеристика:

Продуктивність, кг/год - 1120;

Кількість серповидних ножів - 3;

Число обертів чаші в хвилину - 8,3;

Число обертів ножа в хвилину - 1440;

Габаритні розміри, мм - довжина 1330, ширина 1050, висота 1135 [14].

Для наповнювання консервних банок №3 планується встановити автомат дозувально-наповнювальний марки Ж7-ДНТ-2-6 (рис. 2.5.1.). Він призначений для широкого діапазону застосування. Даний апарат має власний привід, спроектований за сучасними вимогами технології з використанням високоякісних матеріалів. Автомат дозувально-наповнювальний Ж7-ДНТ-2-6 виготовляється для експлуатації в умовах помірного клімату виду кліматичного виконання УХЛ4 по ГОСТ 15150-69.

Технічні характеристики:

Продуктивність, банок/хв.: номінальна 100, мінімальна 40, максимальна 160.

Якщо продуктивність наповнювальної машини 50 банок за хвилину, то за зміну 24000 банок. Відповідно , це свідчить що підібрана наповнювальна машина задовольняє продуктивності лінії.

Для закатування металевих банок передбачено встановити Універсальну за катувальну машину для металевих банок марки Ж7-УМЖ-6. Машина закатувальна даної моделі призначена для маркування й закочування металевих циліндричних банок широкого діапазону застосування з великою надійністю герметизації. Машина має сучасний дизайн, безпека в роботі; зручна в обслуговуванні і експлуатації. Робочі складальні одиниці машини виготовлені з сучасних матеріалів. Машина закатувальна може мати різні модифікації.

Їі продуктивність за зміну становить 38400 банок, [15].

Для стерилізації консервів використовується вертикальний двохкорзинний автоклав періодичної дії.

Розрахунок автоклава:

1. Кількість банок у одній корзині, шт:

де 0,785 - коефіцієнт заповнення корзини;

а - відношення висоти корзини до висоти банки, мм;

- діаметр корзини, мм;

діаметр банки, мм.

Банка №3 внутрішній діаметр - 99,0 мм, висота банки - 38,3 мм.



2. Кількість банок у всіх корзинах, шт:

де n - кількість корзин, шт.

3. Час на завантажування та розвантажування автоклаву, хв:

де G - продуктивність лінії, банок/хв.

4. Час повного циклу роботи автоклава, хв:

де час на підігрів стерилізатора до робочої температури, хв;

час на проведення процесу стерилізації, хв;

час на охолодження продукту після стерилізації, хв

5. Продуктивність автоклава, банок за хвилину:



6. Необхідна кількість автоклавів, шт:

Для загрузки консервних банок до автоклаву встановлено гідромагнітний укладач. Принцип роботи наступний: банки по конвеєру поступають на прийомні столи-накомичувачі, де спеціальна спіраль формує з них однорядний круг, діаметр якого рівний діаметру автоклавної корзини. Електромагнітна плита накриває згруповані банки, примагнічу їх, підіймає зі столу, передає до автоклавної корзини.

Для розгрузки автоклав них корзин передбачено встановлення апарат Семипалатинського м'ясокомбінату марки 8Р4-1.

Характеристика:

Продуктивність, банок/хв. - 120.

Готові консерви перед направленням на зберігання вкладають у ящики за допомогою банковкладального пристрою.

Характеристика:

Продуктивність, умовних банок за хвилину - 96.

№	Назва	Кількість обладна-ння	Марка	Продуктив-ність кг/год, банок/хв	Габаритні розміри
					Довжина	Ширина	Висота
1	Стіл для приймання печінки	1	М3-ОСП-75.10		1204	704	800
2	Конвеєр для інспектування	1	КЛ-Р		5-8 м	600	500-100
3	Вовчок	1	МП-82	400	710	400	660
4	Шнековий транспортер	2	ВК-200
5	Варочний котел	1	KW500		1500	1200	1100
6	Сепаратор	1	Ж5-ФСЗ		1300	1040	1600
7	Шестерінчастий насос	2	НМШ 5/25-4/4		583	277	312
8	Збірник для бульйону і порошків	2	П8 - БМШ-1500		1410	1500	2750
9	Збірник для печінки та паштетної маси	2	М3-ОСП-75.22	500	1300	1300	1456
10	Автоматичний дозатор	3	ВДВ-8	5000	500	800	1700
11	Кутер	1	КФ-1	1120	1330	1050	1135
11	Наповнювальний апарат	1	Ж7-ДНТ-2-6	24000	2150	1650	2300
13	Закатна машина	1	Ж7-УМЖ-6	80	2050	1070	1200
14	Гідромагнітний укладчик	1
15	Підіймач корзин	1	МН100 А4
16	Двохкорзинний автоклав	3	АВ-2		2080	1350	3250
17	Автомат для розгрузки корзин	1	8Р4-1	96	9875	1960	2415
18	Сушильна камера	1	ЕС50		2180	2550	1450
19	Машина для упаковки в коробки	1	Б4-КЭТ		2700	1400	1200
20	Стрічковий конвеєр	1	М8-АКСМ		10870	485	850



Розділ 3. Опис будівельної частини

3.1 Опис конструкції будівлі Конструктивні елементи виробничого приміщення

Фундамент - підземні конструкції, що сприймають навантаження від будівлі та передають їх на основу. Підставою служать шари ґрунту, що розташовуються під будівлею і володіють необхідною несучою здатністю.

Монолітний фундамент може мати різну форму реалізації: він може бути стрічковий, стовпчастий або суцільний. Стрічковий являє собою суцільну залізобетонну смугу під зовнішніми і несучими стінами, стовпчастий - опори під ключовими і найбільш напруженими елементами конструкції, а суцільний являє собою бетонну подушку, рівну за площею самої будівлі.

При будівництві даної будівлі використовується стовпчастий фундамент.

Стіни: зовнішні стіни - це вертикальні огороджувальні конструкції. Внутрішні стіни розділяють будівлю на окремі приміщення. Перегородки - легкі стіни, що розділяють приміщення на окремі частини: кімнати, коридори і т.п. Бувають панельні і цегляні. В даній будівлі використовуються цегляні стіни товщиною 510 мм.

Покриття - верхня захисна конструкція, що оберігає будівлю від атмосферних опадів.

Покрівля - верхній конструктивний елемент покриття або даху, що безпосередньо ізолює будівлю від зовнішніх впливів. Складається паро- та теплоізоляційного шару, руберойду на бітумній мастиці та залізобетонна плита.

Підлога - верхній або опоряджувальний шар, що накладається на несучу конструкцію перекриття або на ґрунт у будинку. Складається із ущільненого ґрунту, бетонного шару для вирівнювання, цементної стяжки.

Вікна - метало-пластикові із внутрішнім відкриванням шириною 2000 мм і висотою 3000 мм.

Двері - метало-пластикові: внутрішні - глухі одинарні без порога шириною 750 мм і глухі подвійні без порога шириною 1800 мм, зовнішні - глухі одинарні з порогом шириною 1800 мм [13].

3.2 Компонування обладнання в цеху

Під компонуванням розуміють проектне розміщення технологічного обладнання, що забезпечує нормальний плин технологічного процесу, безпеку експлуатації, нормальні умови для монтажу, ремонту обладнання.

Розрізняють три варіанти компонування:

* закритий в будівлях;

* відкритий на відкритих площадках;

* змішаний.

Основними вихідними даними для проектувального розміщення обладнання є апаратурно-технологічна схема, розрахункові дані вибору обладнання, креслення загальних видів машин та апаратів.

Суть зводиться до наступного:

* вихідною базою для компонування служить загальні види обладнання, технологічна схема та розрахунки;

* компонування обладнання проводиться по варіантам;

* варто враховувати специфіку монтажу та ремонту обладнання;

* з метою мінімізації споруд та комунікацій приймають відстань між обладнанням не менше 0,8 м, а ширина проходу між рядами обладнання не менше 2 метрів;

* з огляду на обмеження навантажень на будівельні матеріали важке обладнання розташовують на верхньому поверсі, а таке, яке виділяє пил та вібруюче - в окремих приміщеннях;

* варто групувати в окремих приміщеннях обладнання по подібним ознакам.

Вовчок, варочний котел, сепаратор, бункери, кутер знаходяться в одному приміщенні, а наповнення паштетної маси в банки та їх стерилізація відбувається в іншому приміщенні, яке називається стерилізаційним.

З метою мінімізації споруди та комунікацій відстань між обладнанням приймають не менше 0,8 м, а ширина проходу між обладнанням - не менше 2 м, відстань від стіни до обладнання - не менше 2 м.

Сiтка колон цеху розбита по 6,000 м. Висота колон 4,800 м.

Пiдлога цеху складається з ущiльненого грунту, на який нанесено шар бетонної підготовки, товщиною 150 мм.

Двері у виробничих приміщеннях робляться одностулкові та двостулкові.

3.3 Опис основних санітарно-побутових та службових приміщень

У даному курсовому проекті було розроблене таке розташування санітарно-побутових та службових приміщень у такій послідовності:

біля входу у цех розташована чоловіча та жіноча роздягальні, щоб працівники змогли перевдягнутися, потім кімната відпочинку, де можна відпочити. Також є душова, щоб прийняти душ після роботи, потім склад чистого одягу. При вході також розміщений кабінет технологів та начальника цеху.

Чотири великих склади: склад контейнерів, склад допоміжної сировини, де зберігається готові до використання сировина для використання, а також склад готової продукції, де складається вже готова продукція, яка в подальшому, пройшовши експедицію направляється на реалізацію та склад жерстяної тари та пакувальних матеріалів.



Розділ 4. Охорона навколишнього середовища

Характристика відходів, стічних вод і викидів підприємства

Сучасне виробництво м'ясної промисловості має різноманітні джерела забруднення повітряного басейну: викиди систем загальнообмінної і місцевої вентиляції, газоподібні викиди від технологічного обладнання, викиди автотранспорту, неприємно пахучі речовини, організовані і неорганізовані викиди. Викиди в атмосферу поділяються на нагріті і холодні, точкові і лінійні, високі і низькі, стаціонарної і періодичної дії.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну в м'ясній промисловості є цехи технічних і кормових фабрикатів, відділення переробки харчових жирів і отримання альбуміну, допоміжні цехи, водоочисні споруди. В вентиляційних викидах містяться сірководень, аміак, феноли, кетони, діоксид сірки, оксид вуглецю та ін. кількість вентиляційного повітря, що викидається в атмосферу, і концентрація шкідливих речовин змінюється в широких інтервалах в залежності від потужності і технологічних особливостей основного виробництва.

Крім газо- і пароподібних шкідливих речовин в різних технологічних процесах м'ясожирового виробництва утворюється значна кількість пилу, який викидається витяжними вентиляційними системами в атмосферу.

В структурі м'ясокомбінатів основним джерелом забруднення атмосфери неприємно пахучими речовинами є цехи технічних і кормових фабрикатів

(утилізаційні), в яких переробляють відходи всіх основних цехів. В результаті багатократних перевантажень сировини в повітря сировинного відділення виділяється значна кількість речовин, що мають неприємний запах і серед них (в мг/м³): аміак (2,24 - 7), сірководень (2,4 - 0,04), феноли (7 - 0,5), меркаптани (1), кетони (13 - 8), альдегіди (36 - 0,06). Значна різниця концентрацій пов'язана з тим, що вміст неприємно пахучих речовин в повітрі в великій степені залежить від свіжості сировини і технологічної операції, під час якої проводили аналіз. В моменти перевантаження сировини з одного апарату в інший герметичність їх порушується і спостерігається різке підвищення інтенсивності запаху.

Організовані викиди від технологічного обладнання складають приблизно 10-30 % загальних викидів підприємств: сокові пари вакуум-випарних котлів ЦТФ, димові гази котельних, викиди повітря сушильних апаратів. Недивлячись на невелику відносну кількість цих викидів, концентрації шкідливих речовин туш найбільш високі.

Основним критерієм контролю якості атмосферного повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин. Існують різні одиниці вимірювання концентрації: вагові об'ємні, в долях, процентах. При санітарній оцінці якості повітря прийнято позначати вміст забруднюючих речовин (концентрацію) в мг на 1 м³ повітря (мг/м³).

Концентрації шкідливих речовин не повинні перевищувати:

в повітрі виробничих приміщень гранично допустимі концентрації для повітря робочої зони;

в повітрі, яке потрапляє в приміщення через отвори систем вентиляції і кондиціонування повітря і через отвори для звичайної проточної вентиляції - 30% гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в робочій зоні виробничих приміщень.

Неприємно пахучі речовини є специфічним видом забруднення навколишнього середовища, вони утворюються в більшості технологічних процесів переробки тваринної сировини. Неприємно пахучі речовини класифікують в залежності від джерела утворення і типу запаху:

- основні джерела (цех технічних фабрикатів, приймання і передзабійне утримання , зберігання відходів);

- другорядні джерела.

Найбільш інтенсивним джерелом утворення і викиду в атмосферу неприємно пахучих речовин в системі м'ясопереробних підприємств є виробництво сухих кормів тваринного походження в цехах технічних фабрикатів. Неприємно пахучі речовини (НПР) утворюються в різних точках технологічного процесу: при сушінні сировини виділяються з соковими парами; при відключенні (зниженні тиску) горизонтально-вакуумних котлів; при відкриванні і закриванні завантажувальних горловин котлів; при пакуванні м'ясо-кісткового борошна і його зберіганні на складі.

Неприємні запахи утворюють багато різних сполук. У відхідних газах і вентиляційних викидах в процесі переробки тваринних відходів виявлено від 32 до 50 речовин.

При виробництві сухих тваринних кормів, технічного жиру утворюються різні речовини (аміак, сірководень, альдегіди, кетони, меркаптани), які викликають неприємний запах.

Найбільш високі концентрації НПР містяться в технологічних викидах випарних котлів, тобто в так званих сокових парах. Об'єм сокових парів складає менше 10% сумарної кількості газоподібних викидів ЦТФ, однак в цих технологічних викидах міститься до 75% загальної кількості НПР, які викидаються в атмосферу [27].

Заходи, щодо охорони навколишнього середовища

На підприємствах м'ясної промисловості основним направленням захисту повітряного басейну від викидів є попереднє очищення вентиляційного повітря і газів. Задача очистки - вилучення або нейтралізація шкідливих речовин у викиді.

Очищення вентиляційного повітря і технологічних газів проводиться в газо - пилоочисних установках і апаратах.

Газо-пилоочисні установки бувають технологічні і санітарні. Установки, викид після яких здійснюється в атмосферу (призначені для захисту атмосфери від забруднень) називаються санітарними, інші - технологічними.

Очищення викидів в атмосферу від шкідливих речовин характеризується багатоманітністю застосовуваних методів і апаратів, вибір яких здійснюється в відповідності з санітарними і економічними вимогами, а також з врахуванням особливостей джерела викиду (технологічного процесу).

Застосовувані в галузі методи очищення можна поділити на дві групи: очищення вентиляційного повітря від пилу і аерозолей (електромеханічні методи) і очищення вентиляційного повітря від газопароподібних речовин (хімічні методи). Різноманітність застосовуваних методів викликано тим, що повітряні потоки які очищаються, різко відрізняються своїми параметрами (температура, вологість, швидкість, концентрація шкідливих речовин, а також тим, що речовини які вилучаються різко відрізняються своїми фізико-хімічними властивостями.

Методи очищення повітря і газів від пилу включають сухе механічне очищення, мокре очищення, фільтрацію, електричне очищення.

Всі апарати очистки (пиловловлювачі) незалежно від методу очищення в залежності від розмірів частинок, які утримуються і ефективності їх утримування поділені на 5 класів: до І класу відносяться пиловловлювачі в яких

проходить ефективне очищення від пилу частинками розміром більше 0,3 - 0,5 мкм; до ІІ класу - більше 2; до ІІІ - більше 4; до IV - більше 8 і до V класу - більше 20 мкм.

При сухому механічному очищенні застосовують різні пилоосадочні камери і апарати сухого інерційного очищення (пилоосадочні камери, жалюзійні апарати, циклони в одиничному і груповому виконанні, центробіжні пиловловлювачі ротаційної дії.)

Самим поширеним апаратом очищення вентиляційних викидів від пилу є циклон. Очищення вентиляційного повітря від пилу в циклоні проходить слідуючим чином. Запилений потік повітря з великою швидкістю підводиться в циліндричну частину апарату (тангенційний вхід). Тут повітря змінює напрям руху з поступаючого на обертаючий. Потік повітря в циклоні опускаючись робить декілька обертів по периметру циліндра, потім описуючи спіралі меншого діаметру потрапляє в центральну трубу апарату. При цьому тверді часточки, як більш тяжкі, під дією центробіжної сили в процесі обертання потоку переміщуються по напрямку до стінок циклона, контактують з ними. Трохи зменшують свою швидкість, осідають на внутрішній стінці і зсипаються в звужену конічну частину, звідки попадають в пилозбірник. Очищене повітря продовжуючи обертатися по спіралі піднімається в верхню частину циклона і видаляється.

По технічним умовам циклони ефективні для затримання частинок діаметром від 10 мкм. Ступінь очищення при цьому складає від 70 до 95%. Доволі часто для очищення великої кількості запиленого газу замість одного циклону великого діаметру застосовують декілька циклонних елементів значно меншого діаметру, які називаються батарейними або мультициклонами.

До апаратів мокрого очищення вентиляційних викидів і димових газів від пилу відносяться газопромивники (полі, насадкові, тарілкові), мокрі апарати центробіжної і ударно-інерційної дії (ротоклони), швидкісні газопромивники (труба Вентурі). Загальним для апаратів мокрого очищення є те, що осадження пилових частинок проходить на каплях або плівках рідини. Різні апарати відрізняються один від другого способом підводу зрошуючої рідини, конструкцією елементів для розпилювання рідини, швидкістю проходження потоку, що очищується через апарат.

Застосування мокрого очищення ефективне тоді, коли допустимі зволожування і охолодження газу, який очищується, а тверді частинки, або рідинні компоненти, що виділяються не являють собою цінності.

Найпростішими апаратами для мокрого очищення є полі скрубери. Запилений газ рухається через скрубер знизу доверху з швидкістю не більше 0,8 - 1,5 м/с і зрошується рідиною, яка розпилюється. Ступінь очищення газу від пилу в них досягає 60-75%.

Очищення запилених потоків методом фільтрації проводиться в волокнистих і тканинних фільтрах, а також в повітряних і зернистих фільтрах. Запилений повітряний потік пропускається через пористе середовище (тканину, скловолокно, пористі пластмаси), де проходить осадження пилу.

По мірі накопичення осаджених часток газопроникність фільтруючого шару зменшується, тому через визначений проміжок часу проводиться видалення пилового осаду (регенерація фільтра).

Очищення технологічних газів і вентиляційних викидів від неприємно пахучих речовин повинно проводитись незалежно від результатів розрахунків ГДК, так як створюють дискомфортні умови. Крім того, одночасно з НПР в атмосферу викидаються пил і водяні пари, які призводять до корозійної дії на обладнання і будівлю.

Методи очищення викидів з НПР - термічне згорання, абсорбція (гіпохлорид кальцію, гіпохлорид натрію, перманганат калію, конденсація).

Розглянемо абсорбційний метод очищення. Пароповітряна суміш, яка насичена НПР, відсмоктується вакуумним насосом. Об'єм пароповітряної суміші складає на початку сушіння 415 нм³/год, а в кінці - 250 нм³/год. Розрідження в газовідводі складає 2,3кПа, температура 98⁰С. Суміш направляється в барометричний конденсатор для охолодження і конденсації водяних парів; витрати води на зрошування конденсатора складають 5-7 м³/год.

Вода із конденсатора зливається в стік, а не сконденсовані пари потрапляють в абсорбер на очищення. Одночасно в абсорбер подається повітря із завантажувальних і вивантажувальних люків вакуум-горизонтальних котлів. Загальний об'єм повітря, яке поступає на очищення в абсорбер, складає 7650 м³/год.

...