Організація роботи їдальні на 70 місць
Розробка принципової схеми технологічного процесу виробництва млинців. Аналіз рецептурного складу аналогу та технологічного процесу виробництва. Розробка нових технологій виробництва борошняних виробів. Розрахунок виробничої потужності підприємства.
Рубрика | Кулинария и продукты питания |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.06.2014 |
Размер файла | 3,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
nсл= 770 • 0,25 = 192 (шт);
Коефіцієнт споживання страв для ресторану загальнодоступного типу:
m = 0,5 + 0,75 + 1,0 + 0,25 = 2,5 (шт);
Розрахунок загальної кількості страв:
n = 770 • 2,5 = 1925 (шт);
Перевіримо розрахунок: сума кількості холодних закусок, супів, других страв та солодких страв повинна дорівнювати загальній кількості страв.
n = nхз + nc + nвт + nсл;
1925 = 385 +578 + 770+ 192 ;
На основі кількості страв, які належать до реалізації за день асортименту продукції для їдальні і діючого збірника рецептур страв складаємо план-меню за розрахунковий день. Але, спочатку потрібно розрахувати відсоткове співвідношення страв.
Таблиця 2.2.1 Відсоткове співвідношення страв в асортименті загальнодоступної їдальні.
Страви |
% від загальної кількості |
% від цього виду |
Кількість страв |
|
1 . Холодні страви - з риби й рибної гастрономії - з м'яса і м'ясної гастрономії -овочеві салати вінегрети - молочних продуктів |
20 |
15 25 45 15 |
385 57 96 175 57 |
|
2. Супи Прозорі Заправочні: -м'ясні -рибні -овочеві Молочні |
30 |
45 50 30 13 7 5 |
578 260 289 173 72 44 29 |
|
3. Другі страви - м'ясні - овочеві - круп'яні і борошняні - рибні - яєчні і молочні |
40 |
65 5 10 15 5 |
770 500 39 77 115 39 |
|
4. Солодкі - холодні - гарячі |
10 |
100 - |
192 192 |
Кількість напоїв розраховуємо, з норм споживання на одну людину.
Таблиця 2.2.2 - Кількість напоїв та інших страв, що реалізуються у їдальні
Найменування продуктів |
Одиниця виміру |
Норма споживання на 1 людину |
Норма споживання на загальну кількість відвідувачів |
|
Гарячі напої -чай -кави -какао |
л |
0,1 0,04 0,05 0,01 |
77 32 38 7 |
|
2. Холодні напої - фруктові води - мінеральні води - натуральні соки |
л |
0,05 0,03 0,01 0,01 |
38 24 7 7 |
|
3. Хліб і борошняні вироби - пшеничний хліб - житнього хліб Борошняні вироби кондитерські і булочні вироби |
кг |
0,25 0,15 0,1 0,3 |
192 115 77 231 |
|
4. Цукерки і печиво |
кг |
0,01 |
8 |
|
5. Фрукти |
кг |
0,03 |
23 |
2.2.3Складання виробничої програми
На основі кількості страв, які належать до реалізації за день асортименту продукції для ресторану і діючого збірника рецептур страв складаємо план-меню за розрахунковий день.
Таблиця 2.2.3 Меню загальнодоступної їдальні на 70 місць
№ зб. рец. |
Найменування страви |
Вихід г. |
Кількість |
|
Фірмові страви |
|
|
||
к.к |
Млинці Кольорові |
250 |
15 |
|
к.к |
Суп сирний з грибами |
350 |
15 |
|
Холодні страви |
|
385 |
||
130 |
Оселедець січений |
100 |
15 |
|
139 |
Риба фарширована заливна з гарніром |
205 |
10 |
|
71 |
Салат картопляний |
100 |
50 |
|
59 |
Салат зі свіжих помідорів та огірків |
100 |
50 |
|
70 |
Салат "Літній" |
100 |
20 |
|
77 |
Салат з овочів |
100 |
20 |
|
100 |
Вінігрет овочевий |
100 |
35 |
|
153 |
Асорті мясне |
175 |
40 |
|
149 |
Мясо відварене |
180 |
40 |
|
460 |
Сир зі свіжою зеленню |
160 |
15 |
|
Супи |
|
|
578 |
|
253 |
Бульйон мясний прозорий |
250 |
130 |
|
254 |
Бульйон з індика прозорий |
250 |
130 |
|
200 |
Суп картопляний |
300 |
44 |
|
222 |
Суп пшоняний з мясом |
300 |
73 |
|
224 |
Суп з мясними фрикадельками |
200 |
100 |
|
232 |
Солянка рибна |
350 |
72 |
|
239 |
Суп молочний з кльоцками |
300 |
29 |
|
Другі страви |
|
770 |
||
482 |
Риба припущена в молоці |
325 |
25 |
|
485 |
Карп фарширований |
350 |
23 |
|
488 |
Риба смажена |
292 |
25 |
|
535 |
Окорок відварний |
350 |
100 |
|
541 |
Котлети парові |
420 |
50 |
|
565 |
Котлети натуральні |
236 |
50 |
|
534 |
Язик відварний з соусом |
350 |
50 |
|
420 |
Макарони запечені з яйцем |
230 |
57 |
|
418 |
Макарони відварні з грибами |
200 |
39 |
|
1037 |
Манти з бараниною |
330 |
20 |
|
1041 |
Вареники |
250 |
39 |
|
Солодкі страви |
|
77 |
||
894 |
Желе з плодами |
200 |
50 |
|
898 |
Мусс із журавлини |
100 |
30 |
|
930 |
Морозиво з плодами та ягодами |
225 |
15 |
|
933 |
Морозиво з вином |
150 |
15 |
|
920 |
Яблуки запечені |
150 |
82 |
|
Гарячі напої |
|
77 |
||
944 |
Чай з лимоном |
200 |
32 |
|
957 |
Кофе з морозивом |
200 |
38 |
|
959 |
Какао з молоком |
300 |
7 |
|
Холодні напої |
|
38 |
||
к.к |
Газований напій "Швепс" |
250 |
24 |
|
к.к |
Мін. вода "Бонаква" |
300 |
7 |
|
к.к |
Сік "Сандора" |
400 |
7 |
|
Хліб та хлібобулочні вироби |
|
192 |
||
|
Хліб пшеничний |
100 |
115 |
|
|
Хліб ржаний |
50 |
77 |
|
Борошняні та кондитерські вироби |
|
231 |
||
т. карта |
Цукерки Корона ассорті |
150 |
8 |
|
т. карта |
Печиво День-Ніч |
100 |
100 |
|
т. карта |
Пряники з фруктовою начинкою |
200 |
131 |
|
Фрукти |
|
23 |
||
Яблука |
200 |
23 |
2.2.4 Розрахунок кількості сировини та кулінарних напівфабрикатів.
Під час проектування підприємств ресторанного господарства необхідну кількість сировини розраховують різними методиками, виходячи з:
меню;
фізіологічних норм харчування;
укрупнених показників.
Розрахунок сировини за меню передбачає визначення кількості сировини, необхідної для приготування всіх страв, що входять у виробничу програму.
Розрахунок виконують для кожного виду страв окремо за відповідними розкладками, поданими у збірнику рецептур та інших нормативних документах.
Загальну кількість сировини певного виду, необхідну для реалізації виробничої програми, визначають як суму сировини певного виду на приготування всіх страв. Розрахунок сировини, виходячи з меню наведеній у таблиці в додатку В. Зведена продуктова відомість наведена у таблиці. 2.2.4
Таблиця 2.2.4- Зведена продуктова відомість
Найменування продуктів |
Брутто |
Нетто |
Нормативні документи |
|
Сировина, зо зберігається в м'ясо-рибній камері |
||||
Яловичина |
41,7 |
32,5 |
ГОСТ 779-55 |
|
Язик |
10,1 |
10,1 |
ГОСТ 4954-73 |
|
Курка |
25,4 |
21,8 |
ГОСТ 1368 |
|
Печінка |
1,6 |
1,0 |
ГОСТ 814-96 |
|
Шпик |
0,3 |
0,2 |
ДСТУ 7449 - 96 |
|
Окунь |
3,6 |
2,8 |
ГОСТ 1 8173 -72Е |
|
Короп |
42,3 |
27,3 |
ГОСТ 77022.0 - 95 |
|
Свинина |
24,9 |
21,2 |
ТУ10.02.01-75-88 |
|
Баранина |
32,9 |
23,6 |
ГОСТ7724-77 |
|
Камера для зберігання мол.пр., жирів та гастрономії. |
||||
Сир |
0,4 |
0,4 |
ТУ 10.02.789.09-89 |
|
Сирна маса |
4,3 |
4,3 |
ГОСТ 1901-90 |
|
Сир кисломолочний |
1,5 |
1,5 |
ДСТУ 2450 - 94 |
|
Сир плавлений |
0,5 |
0,5 |
ГОСТ25292-82Е |
|
Молоко |
14,4 |
14,4 |
ДСТУ 266 1-94 |
|
Оселедець |
2,6 |
1,2 |
||
Олія |
1,0 |
1,0 |
ГОСТ 18848-73 |
|
Вершкове масло |
5,2 |
5,2 |
ГОСТ 6857 - 82 |
|
Оцет |
1,7 |
1,5 |
ГОСТ 814-96 |
|
Томатне пюре |
1,8 |
1,8 |
ДСТУ 3234 -95 |
|
Яцйя |
14,1 |
14,1 |
ГОСТ 30004.1 -9 |
|
Сметана |
3,3 |
3,3 |
ГОСТ 27583 - 88 |
|
Низькотемпературна камера |
||||
Вареники п/ф |
9,8 |
9,8 |
>ТУУ- 46.41. 096 -96 |
|
Морозиво пломбір |
2,5 |
2,5 |
ГОСТ 125 1-89 |
|
Морозиво ягідне |
1,8 |
1,8 |
ГОСТ 16594-85 |
|
Морозиво шоколадне |
0,6 |
0,6 |
ГОСТ 25292 - 82 |
|
Камера для зберігання фр., ягід., напоїв, овочів та зелені. |
||||
Лимон |
1,2 |
1,0 |
ГОСТ4429-82 |
|
Яблука |
10,8 |
9,5 |
ГОСТ 16270 -70 |
|
Лимон |
1,2 |
1,0 |
ГОСТ4429-82 |
|
Яблука |
10,8 |
9,5 |
ГОСТ 16270 -70 |
|
Мандарини |
5,8 |
2,8 |
ТУУ 01. 1-19043940-001-2001 |
|
Клюква |
7,9 |
7,5 |
ГОСТ 2 1833-76 |
|
Вино десертне |
0,3 |
0,3 |
ГОСТ 26766 - 85 |
|
Зелений горошок |
1,8 |
1,6 |
ГОСТ7180-73 |
|
Спаржа свіжа |
0,3 |
0,2 |
РСТ 370-77 |
|
Маслини |
1,1 |
1,1 |
ДСТУ 32-89 |
|
Каперси |
1,1 |
1,1 |
ДСТУ 3246 - 95 |
|
Петрушка |
6,8 |
5,3 |
ДСТУ 3247-95 |
|
Шпинат |
0,1 |
0,1 |
ГОСТ 26768-85 |
|
Буряковийй сік |
0,1 |
0,1 |
Сертифікат |
|
Камера для зберігання ов., солінь та квашень. |
||||
Капуста |
7,3 |
5,9 |
ДСТУ-29.2-91 |
|
Часник |
0,2 |
0,2 |
ДСТУ 303-89 |
|
Морква |
10,3 |
8,2 |
ДСТУ 286-91 |
|
Картопля |
94,5 |
78,3 |
ГОСТ 26545-85 |
|
Огірки солені |
3,0 |
2,2 |
ГОСТ 7 180 -73 |
|
Капуста квашена |
0,7 |
0,7 |
ТУ 305-89 |
|
Камера для зберігання сухих та сипучих продуктів. |
||||
Чай пакет |
0,0 |
0,0 |
ДСТУ 19342-90 |
|
Кава |
0,2 |
0,2 |
ДСТУ 3233 - 95 |
|
Какао порошок |
0,0 |
0,0 |
ГОСТ 908 -79Е |
|
Цукор |
4,1 |
7,3 |
ДСТУ 23 16 -93 |
|
Куркума |
0,1 |
0,1 |
ДСТУ 2316 -93 |
|
Рис |
3,6 |
3,6 |
ГОСТ 6805 - 88 |
|
Макарони |
2,9 |
2,9 |
ГОСТ 1822 -97 |
|
Желатин |
0,3 |
0,3 |
ГОСТ 1938 -90 |
|
Мука |
10,4 |
10,4 |
ГСТУ46. 004-99 |
|
Хліб |
0,8 |
0,8 |
ГОСТ 28808 -90 |
Для розрахунку обладнання приймаємо массу брутто.
2.3 Розрахунок і проектування складських приміщень
Особливістю зберігання сировини в складських приміщеннях підприємств громадського харчування є тимчасовість.
Складські приміщення підприємств громадського харчування поділяють на 2 групи: з спеціальним охолодженням (охолоджувальні камери для зберігання м'яса, риби, молочних продуктів, жирів і гастрономії; фруктів, ягід і напоїв; м'ясних, рибних та овочевих напівфабрикатів; готових охолоджених страв; кулінарних виробів; кондитерських виробів, харчових відходів) і без спеціального охолодження (камери сухих продуктів; овочів; вино-горілчаних виробів; білизни й інвентарю, тари).
Склад складських приміщень залежить від типу й потужності підприємства, а також від характеру виробництва (на сировині або на напівфабрикатах).
Строки зберігання сировини встановлюють, виходячи з типу проектованого підприємства, району розташування, відстані від основних продуктових баз, кліматичних умов.
У складських приміщеннях необхідно забезпечити оптимальні умови зберігання, що відповідають фізико-хімічним і біологічним особливостям окремих видів продуктів.
Розрахунок площі складських приміщень. Площу приміщень складської групи розраховують з урахуванням добової кількості сировини, строків зберігання і допустимого навантаження в кілограмах на квадратний метр площі підлоги за формулою:
де Q - кількість сировини, що підлягає зберіганню, кг;
Н - норма навантаження на 1 м2 площі підлоги, кг/м2
За площею, яку займають продукти, добирають складське обладнання (підтоварники, стелажі тощо) і розраховують площу під ними. Площа під обладнанням (Sобладн) повинна бути не менше Sкорисна.
Площу, яку займають продукти, визначають за формулою:
де Q1, Q2, Qn - кількість окремих видів продуктів для зберігання, кг;
q1, q2, qn - питоме навантаження, кг/м2;
Таблиця 2.3.1 Розрахунок корисної площі, зайнятої продуктами.
Сировина |
Середньоденна кількість сировини, кг |
Термін зберігання, діб |
Коефіцієнт, який враховує масу тари |
Норма навантаження, кг/м2 |
Площа, яку займає сировина |
Вид складського обладнання |
|
Яловичина |
41,7 |
3 |
1,1 |
100 |
1,376 |
Підтоварник 0,26 м2 |
|
Баранина |
32,9 |
3 |
1,1 |
100 |
1,086 |
Підвісний шлях 0,07 м2 |
|
Свинина |
24,9 |
3 |
1,1 |
100 |
0,822 |
підтоварник |
|
Куриця |
25,4 |
5 |
1,1 |
160 |
0,873 |
Підтоварник |
|
Окунь морський |
3,6 |
4 |
1,1 |
200 |
0,079 |
Підтоварник |
|
Печінка |
0,6 |
4 |
1,1 |
160 |
0,017 |
Підтоварник |
|
Карп |
42,3 |
3 |
1,1 |
200 |
0,698 |
Підтоварник |
|
Язик |
10,1 |
3 |
1,1 |
200 |
0,167 |
Підтоварник |
|
Оселедець |
1,3 |
5 |
1,1 |
260 |
0,028 |
Підтоварник |
|
Шпик |
0,3 |
3 |
1,1 |
220 |
0,005 |
Підтоварник |
|
Молоко |
14,4 |
0,5 |
1,5 |
120 |
0,090 |
Підтоварник |
|
Сирна маса |
4,3 |
2 |
1,1 |
120 |
0,079 |
Підтоварник |
|
Сир кисломолочний |
1,5 |
5 |
1,1 |
120 |
0,069 |
Підтоварник |
|
Сир |
0,4 |
3 |
1,1 |
160 |
0,008 |
Стелаж |
|
Вареники п/ф |
9,8 |
3 |
1,1 |
160 |
0,202 |
Стелаж |
|
Олія |
1 |
3 |
1,1 |
160 |
0,021 |
Стелаж |
|
Вершкове масло |
5,2 |
5 |
1,1 |
220 |
0,130 |
Стелаж |
|
Оцет |
1,7 |
30 |
1,1 |
100 |
0,561 |
Стелаж |
|
Томатне пюре |
1,8 |
3 |
1,1 |
160 |
0,037 |
підтоварник |
|
Яцйя |
14,1 |
10 |
1,1 |
180 |
0,862 |
Стелаж |
|
Сметана |
3,3 |
3 |
1,1 |
160 |
0,068 |
Стелаж |
|
Морозиво пломбір |
2,5 |
30 |
1,1 |
160 |
0,516 |
Стелаж |
|
Морозиво ягідне |
1,8 |
30 |
1,1 |
120 |
0,495 |
Стелаж |
|
Морозиво шоколадне |
0,6 |
30 |
1,1 |
160 |
0,124 |
Стелаж |
|
Сир плавлений |
0,5 |
5 |
1,1 |
200 |
0,014 |
підтоварник |
|
Картопля |
94,5 |
5 |
1,1 |
80 |
6,4 |
підтоварник |
|
Капуста квашена |
0,7 |
5 |
1,1 |
80 |
0,048 |
Підтоварник |
|
Буряк |
0,7 |
15 |
1,1 |
80 |
0,144 |
Підтоварник |
|
Гриби шампіньйони |
4,3 |
3 |
1,5 |
160 |
0,121 |
стелаж |
|
Цибуля |
29,8 |
10 |
1,5 |
160 |
2,794 |
Підтоварник |
|
Огірки |
2,3 |
5 |
1,5 |
220 |
0,078 |
Стелаж |
|
Помідори |
17,5 |
5 |
1,5 |
220 |
0,597 |
Стелаж |
|
Лук зелений |
2,2 |
5 |
1,5 |
220 |
0,075 |
Стелаж |
|
Зелений горошок |
1,8 |
5 |
1,2 |
220 |
0,049 |
Стелаж |
|
Капуста |
7,3 |
5 |
1,2 |
220 |
0,199 |
Стелаж |
|
Спаржа свіжа |
0,3 |
5 |
1,5 |
220 |
0,010 |
Стелаж |
|
Маслини |
1,1 |
10 |
1,5 |
160 |
0,103 |
Стелаж |
|
Каперси |
1,1 |
10 |
1,1 |
220 |
0,055 |
Підтоварник |
|
Морква |
10,3 |
15 |
1,5 |
100 |
2,318 |
Підтоварник |
|
Петрушка |
6,8 |
5 |
1,2 |
400 |
0,102 |
Підтоварник |
|
Часник |
0,2 |
10 |
1,1 |
300 |
0,007 |
Підтоварник |
|
Шпинат |
0,1 |
5 |
1,1 |
300 |
0,002 |
Підтоварник |
|
Буряковийй сік |
0,1 |
5 |
1,2 |
180 |
0,003 |
Підтоварник |
|
Огірки солені |
3 |
5 |
1,2 |
180 |
0,100 |
Підтоварник |
|
Лимон |
1,2 |
5 |
1,2 |
200 |
0,036 |
Підтоварник |
|
Яблука |
10,8 |
5 |
1,1 |
200 |
0,297 |
Підтоварник |
|
Мандарини |
5,8 |
5 |
1,1 |
180 |
0,177 |
Підтоварник |
|
Клюква |
7,9 |
5 |
1,1 |
180 |
0,241 |
Підтоварник |
|
Вино десертне |
0,3 |
30 |
1,2 |
180 |
0,060 |
Підтоварник |
|
Чай пакет |
0,05 |
15 |
1,1 |
180 |
0,000 |
Підтоварник |
|
Кава |
0,2 |
15 |
1,1 |
180 |
0,018 |
Підтоварник |
|
Какао порошок |
0,05 |
15 |
1,2 |
180 |
0,000 |
Підтоварник |
|
Цукор |
4,1 |
15 |
1,2 |
400 |
0,185 |
Стеллаж |
|
Куркума |
0,1 |
15 |
1,1 |
500 |
0,003 |
Підтоварник |
|
Рис |
3,6 |
15 |
1,1 |
500 |
0,119 |
Підтоварник |
|
Макарони |
2,9 |
15 |
1,1 |
500 |
0,096 |
Підтоварник |
|
Желатин |
0,3 |
15 |
1,1 |
300 |
0,017 |
Підтоварник |
|
Мука |
10,4 |
15 |
1,1 |
100 |
1,716 |
Стелаж |
|
Хліб |
0,8 |
2 |
1,1 |
100 |
0,018 |
Стелаж |
|
Лимонна кислота |
0,0213 |
30 |
1,1 |
100 |
0,007 |
Стелаж |
Якщо м'ясну сировину зберігають у підвішеному стані на гачках, то площу підвісної колії визначають за формулою:
Sп.к. = Р х b (а + с) = b x L = 0,7 *0,37 = 0,26 м2.(яловичина)
Sп.к. = b x2 L=0,2*0,35=0,07 м2 (баранина)
де b - ширина підвісної колії (ширина туші, півтуші, четвертини туші), м;
L - довжина підвісної колії, м;
Довжина підвісної колії для яловичини:
L = P(a + c)=1,05(0,3+0,05)= 0,37 м2.
де Р - кількість туш (півтуш, четвертин туш) , шт.;
а - товщина туші (півтуші, четвертини туші) м;
с - відстань між тушами за довжиною рейки, м.
Довжина підвісної колії для баранини:
L = P(a + c)/2 = 1,64(0,4+0,03)/2=0,35 м2
де Р - кількість туш (півтуш, четвертин туш) , шт.;
а - товщина туші (півтуші, четвертини туші) м;
с - відстань між тушами за довжиною рейки, м.
Визначення площі, що займає обладнання наведене у таблиі 2.3.2.
Таблиця 2.3.2Визначення площі, яку займає обладнання
Назва обладнання |
Тип, марка |
Кількість,шт |
Габаритні розміри |
Площа одиниці обладнання, м2 |
Площа, яку займає обладнання, м2 |
||
Довжина, м |
Ширина, м |
||||||
Камера для зберігання мяса та м'ясопродуктів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
4 |
1 |
0,5 |
0,5 |
2 |
|
Підвісний шлях |
2 |
0,33 |
|||||
Камера для зберігання риби |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
2 |
1 |
0,5 |
0,5 |
1 |
|
Камера для зберігання молочно-жирових продуктів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
Стелаж |
6 |
1 |
0,5 |
0,5 |
3 |
||
Склад для зберігання гастрономії |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
Стелаж |
2 |
1 |
0,5 |
0,5 |
1 |
||
Камера для зберігання фруктів, зелені та овочів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
5 |
1 |
0,5 |
0,5 |
2,5 |
|
Склад для зберігання сухих продуктів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|
Стелаж |
3 |
1 |
0,5 |
0,5 |
1,5 |
||
Склад для зберігання коренеплодів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
11 |
1 |
0,5 |
0,5 |
5,5 |
|
Склад для зберігання лікеро-горілчаних виробів |
|||||||
Підтоварник |
ПТ-2А |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Загальна площа складського обладнання
Sсум = Sпідтов + Sстелажів+Sпідв шлях
Sсум = 13,0 + 5,5 +0,26+0,07 = 18,83 м2
Загальну площу приміщення розраховують за формулою:
Sзаг =
Де:
з - коефіцієнт використання площі приміщення ( для охолоджуваних приміщень = 0,45 - 0,6 ; для складу картоплі = 0,7 ; для складу сухих продуктів та овочів = 0,4 - 0,6).
Розрахунок площі складського обладнання:
Загальна площа обл. для складу сухих продуктів.
S=2,061\0,4=5,15м2
Загальна площа обладнання для скаду коренеплодів, солінь та квашень.
S=3,517\0,7=5,02м2
М'ясо рибна сировина: S=4,59м2
Площа обл. для зберігання фруктів, ягід, зелені та овочів.
3,483\0,45=7,74м2
Для молочно жирових продуктів:1,377\0,45=3,06
Для низько темп. камери: 0,735\0,45=1,63м2
Організація роботи складського господарства їдальні.
Складське господарство служить для приймання сировини та напівфабрикатів, що надходять від постачальників продуктів, їх короткострокового зберігання та відпуску. Сировина і напівфабрикати на підприємство надходять з оптових баз міста Суми, а так само через постачальників за договорами. Договір поставки регламентує права і обов'язки сторін з поставок усіх видів продукції. За цією угодою постачальник поставляє певну кількість товару в певні терміни. До договору поставки додається специфікація, в якій вказаний розгорнутий асортимент товарів, терміни поставки. Договір є короткостроковим - на один рік.
Постачання їдальні здійснюється відповідно до Постанови № 94 ФЗ від 15.05.2000г. «Про поставки продукції і товарів для споживчих потреб». Воно регламентує перехід на децентралізоване постачання.
Робота їдальні багато в чому залежить від своєчасного постачання сировини, предметів матеріально-технічного оснащення.
Приймання продуктів здійснюється завідуючим виробництвом - в першу чергу, перевіряється наявність супровідних документів. Потім проводиться попередній огляд. Метою огляду є перевірка відповідності кількості, маси та якості товару супровідним документам. Маса брутто і кількість місць товарів у тарі перевіряються в момент отримання їх від постачальника шляхом зважування, обміру, підрахунку. Складські приміщення знаходяться на першому поверсі. Транспортування продуктів здійснюється вантажником по найкоротшій відстані без перетину потоків сировини, напівфабрикатів і тари.
До складу охолоджуваних приміщень входять три камери: для зберігання рибних, мясних напівфабрикатів та молочно-жирової продукції і гастрономії, камери зелені, фруктів, напоїв. Холодильні камери розташовані єдиним блоком з тамбуром, має вихід в коридор. Комори сухих продуктів - неохолоджуються. Вони оснащені стелажами ,подтоварниками і вагами. Кожній групі, виду і сорту продуктів відведені певні місця.
Сировина, така як м'ясо, риба, при необхідності відразу обробляється на напівфабрикати, після чого вони фасуються і зберігаються у морозильних камерах при температурі не вище-18С (термін зберігання 1-3 місяці).
1. У охолоджуваній камері для зберігання риби, м'яса знаходяться стелажідвох видів. На перших у 1-2 ряди зберігається велика риба, а також стоять лотки, наповнені дрібною рибою. При температурі -2 ° С риба зберігається не більше 3 діб. Другі - для зберігання м'яса. Стелажі, зроблені з нержавіючої сталі, на яких при температурі -2 ° С м'ясо і субпродукти (в окремому куті) зберігаються не більше 3 діб.
2. Молочно-жирова камера має температуру +4 ° С і призначена для зберігання молока протягом 36 годин, сметани протягом 72 годин, масла селянського 28-30 діб.
3. Камера для зберігання овочів має температуру +7 ° С і призначена для короткочасного зберігання -5-10 днів.
4. Камера для зберігання фруктів, зелені має температуру +4 С. Фрукти, ягоди зберігаються 2 дні, зелень - 1 день.
2.4Розрахунок овочевого цеху їдальні
Овочевий цех проектується на всіх підприємствах ресторанного господарства, що працюють на сировині. Він призначений для обробки овочів (картоплі, коренеплодів, капусти, зелені) і виготовлення напівфабрикатів: картопля сирої очищений, коренеплоди та цибулю ріпчасту очищені, капуста свіжа зачищену, коріння і зелень оброблені. Виробнича програма цеху представлена в таблиці 2.4.1
Таблиця 2.4.1 - Виробнича програма овочевого цеху
Найменування сировини 1 |
Кількість, кг |
Спосіб обробки |
||
брутто |
нетто |
|||
Картопля |
9,5 |
7,83 |
Миття, очищення, короткочасне зберігання, нарізання |
|
Цибуля |
2,9 |
2,67 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Буряк |
10,8 |
8,1 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Капуста б/гол |
14 |
12,1 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Морква |
2,3 |
22, |
Миття, очищення, нарізання |
|
Петрушка корінь |
0,34 |
0,2 |
Миття, перебирання | |
|
Цибуля зелена |
5,6 |
4,5 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Огірки солоні |
2,6 |
2,1 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Огірки свіжі |
6,5 |
5,4 |
Миття, очищення |
|
Помідор свіжий |
11,8 |
103 |
Миття, очищення |
|
Салат |
1,7 |
13 |
Миття, очищення, нарізання |
|
Селера |
1,1 |
0,9 |
Миття, очищення, нарізання |
Під час проектування підприємств ресторанного господарства необхідну кількість сировини розраховують виходячи з меню. Вибір методики розрахунку в кожному конкретному випадку залежить від функціонального призначення, потужності проектованого підприємства, форми обслуговування споживачів, а також обраної методики технологічних розрахунків. Загальна кількість сировини, що переробляється в овочевому цеху представлена в таблиці 2.4.2.
Табл. 2.4.2 Загальна кількість сировини, що переробляється в овочевому цеху
№з/п |
Вид сировини, що переробляється |
Сумарна маса, кг |
|
1 |
Картопля |
9,5 |
|
2 |
Цибуля |
2,9 |
|
3 |
Буряк |
10,8 |
|
4 |
Капуста б/гол |
14 |
|
5 |
Морква |
23 |
|
6 |
Петрушка корінь |
0,34 |
|
Г 7 |
Цибуля зелена |
5,6 |
|
8 |
Огірки солоні |
2,6 |
|
9 |
Огірки свіжі |
6,5 |
|
10 |
Помідор свіжий |
11,8 |
|
11 |
Салат |
1,7 |
|
12 |
Селера |
1,1 |
|
Разом |
74,56 |
Овочевий цех - заготівельний цех, призначений для обробки овочів (картоплі, коренеплодів, капусти, сезонних овочів) та фруктів.
Овочеві цехи малої або середньої потужності організовують на підприємствах, що працюють на сировині(ресторани, їдальні та ін.). Виробничі процеси в таких цехах механізовані. їх обладнують мийними машинами, картоплеочисними машинами, виробничими столами, ваннами, виробничими столами для обробки цибулі, хрону. На робочих місцях розміщують інвентар, пристрої, тару такі самі, як і в овочевих цехах великої потужності.
Овочевий цех розташовують, як правило, в тій частині підприємства, де знаходяться овочеві комори, щоб транспортування сировини здійснювалось иайкоротшим шляхом і можна було запобігти перетинанню технологічних потоків на виробництві. Крім того, цей цех повинен мати зручний зв'язок з цехом доробки напівфабрикатів, якщо він є, з холодним і гарячим цехами.
В овочевому цеху заготівельних підприємств здійснюється первинна доробка картоплі, овочів з наступним виготовленням напівфабрикатів з них. Окремо з овочевому цеху заготівельних підприємств організується ділянка доробки сезонних овочів та зелені.
В овочевому цеху рекомендується організовувати наступні лінії
-лінія очищення картоплі, очищення коренеплодів, відділення для доочищення картоплі;
-лінія для обробки капусти, сезонних овочів та солінь, зелені, робоче місце для очищення та миття цибулі.
Устаткування для овочевого цеху підібрано по нормах оснащення залежно від типу й потужності підприємства. Основним устаткуванням є виробничі столи, столи для доочищення картоплі, мийні ванни, підтоварникн для овочів. При обробці овочів споживається значна кількість води, яка, ІІршаровуючись, підвищує вологість і знижує температуру повітря в Приміщенні. Тому, в овочевому цеху є опалювальні прилади для підтримки температури не нижче 15°С. Робочі місця оснащуються інструментами. Інвентарем для виконання певних операцій.
В овочевому цеху виділяють лінію обробки картоплі й коренеплодів і лінію обробки свіжої капусти, інших овочів і зелені. Устаткування ставиться по ходу технологічного процесу. На лінії обробки картоплі і коренеплодів ставлять мийну ванну, картоплечистку. Після машинного чищення роблять Шучне доочищення на виробничих столах. Після доочищення картоплю поміщають у ванну з водою й зберігають не більше 2-3 годин. На лінії обробки капусти, зелені встановлюються виробничі столи, мийні ванни. Очищені й нарізані овочі прикривають вологою тканиною для запобігання й висихання
Овочевий цех, як правило, розміщається в тій частині підприємства, де перебуває овочева камера, щоб транспортувати сировину, минаючи загальні виробничі коридори. Цех повинен мати гарний зв'язок з холодним і гарячим цехами.
Згідно з типом підприємства, кількістю посадочних місць, вибираємо механічне обладнання для овочевого цеху, що проектується.
Схема технологічного процесу овочевого цеху наведена в таблиці 2.4.3.
Таблиця 2.4.3.- Схема технологічного процесу овочевого цеху
Найменування ліній, дільниць |
Операції, що виконуються |
Обладнання, що використовується |
|
Лінія виробництва сирої, очищеної та нарізаної картоплі і коренеплодів, для доочищення картоплі |
Миття, очищення, доочищення, промивання, нарізання, доочищення і зберігання |
Картоплечистка, овочерізка, ванна мийна, стіл виробничий |
|
* Лінія для обробки капусти, сезонних овочів та солінь, зелені, цибулі |
Миття, шинкування, нарізання, очищення, промивання, перебирання, доочищення |
Овочерізка, ванна мийна, стіл виробничий |
Режим роботи цехів залежить від типу підприємства, його потужності, трудомісткості страв, що входять до меню.
Режим роботи цеху залежить від режиму роботи залу підприємства. Початок роботи овочевого цеху відбувається за 1-0,5 години до відкриття Торгового залу і закінчується одночасно із закриттям залу. Оскільки робота загальнодоступної їдальні розпочинається о 8.00 годині, а закінчується о 20.00, тоді час роботи цеху з 7.00 до 19.00.
Кількість овочів, що підлягають нарізанню візначають з виробничої програми цеху і заносять до таблиці 2.4.4.
Таблиця 2.4.4 - Кількість овочів, що підлягають нарізанню
Форма нарізання |
Найменуванняовочів |
Кількість, кг |
|
Кубики |
Картопля |
15,2 |
|
Соломка |
Буряк |
8,1 |
|
Морква |
2,2 |
||
Кружечки |
Цибуля |
2,7 |
|
Скибочки |
Огірки свіжі |
5,4 |
|
Помідори свіжі |
10,3 |
||
Огірки солоні |
2,1 |
||
Шинкування |
Капуста |
12,1 |
|
Салат |
1,3 |
||
Цибуля зелена |
4,5 |
||
Разом |
56,7 |
Згідно з виробничою програмою та кількістю сировими и/дбирашо механічне обладнання цеху (табл. 2.4.5.).
Таблиця 2.4.5 - Механічне обладнання
Найменування операцій |
Кількість продуктів, кг |
Прийняте обладнання |
Прдуктивність кг/год |
Кількість одиниць обладнані № |
|
Очищення овочів Нарізання овочів |
74,56 56,7 |
Картоплечис ка М-5 |
60 |
1 |
|
Овочерізка |
50 |
1 |
Для овочевого цеху чисельність працівників визначають на основі виробничої програми цеху за розрахунковий день (зміну) та норм часу на виготовлення одиниці продукції (табл. 2.11).
Кількість людино-годин розраховують за формулою:
T=n*K (2.5)
t - кількість людино-годин;
п - кількість сировини, кг;
К - коефіцієнт перерахунку.
Таблиця 2.4.6- Розрахунок чисельності виробничих працівників
Продукт і операції |
Кількість |
Коефіцієнт |
Кількість |
|
сировини, кг |
перерахунку |
людино- годин |
||
Картопля очищення на машині |
15,2 |
0,25 |
3,8 |
|
періодичної дії |
||||
Буряк очищення на машині |
10,1 |
0,17 |
1,7 |
|
періодичної дії |
||||
Морква ручне очищення |
2,7 |
0,4 |
1,1 |
|
Нарізання овочів на машині |
30,4 |
0,6 |
18,3 |
|
Цибуля ручне очищення |
Подобные документы
Поняття соусів емульсійного типу, технологія їх виробництва. Оцінка рецептурного складу та технологічного процесу для виробництва соусів. Розробка асортименту та декількох технологічних карт емульсійних соусів для подачі до основних страв у ресторані.
курсовая работа [651,4 K], добавлен 13.12.2017Обґрунтування рецептурного складу продукту. Аналіз технологічного процесу виробництва коньяку, організація забезпечення та контролю його якості. Визначення шляхів розвитку технологічної схеми. Розробка апаратурно-технологічної схеми виробництва коньяку.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 15.05.2011Обґрунтування рецептурного складу продукту. Аналіз технологічного процесу виробництва крохмалю. Організація забеспечення та контролю якості продукту. Визначення шляхів розвитку технологічної схеми. Розробка апаратурно-технологічної схеми виробництва.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 28.05.2008Моніторинг та аналіз технології виробництва булочних виробів. Вивчення основних показників якості та безпечності булочок з екстрактом стевії. Перспективні наукові напрямки в технології виробництва продукту. Розробка проекту технології харчового продукту.
курсовая работа [867,1 K], добавлен 08.10.2013Обґрунтування рецептурного складу продукту. Асортимент напівфабрикатів м'ясних посічених. Аналіз технологічного процесу виробництва. Опис обладнання автоматизованої лінії приготування посічених напівфабрикатів (котлет). Розробка системи автоматизації.
курсовая работа [811,7 K], добавлен 14.07.2014Характеристика та параметри технологічного процесу виробництва маринованих огірків. Аналіз технології виробництва, моделювання технологічного процесу. Склад рецептури солоних огірків. Тепловий розрахунок процесу стерилізації маринованих огірків.
курсовая работа [87,2 K], добавлен 01.12.2009Загальна характеристика продукції, харчова та біологічна цінність. Аналіз рецептурного складу і технології виробництва. Розширення асортименту фаршів для вареників. Обґрунтування рецептурного складу борошняних виробів. Розробка, обґрунтування технології.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.11.2014Опис технологічного процесу по виробництву морквяного соку, формування його раціональної структури Розрахунок планового змінного виробничого завдання потокової лінії, робочих місць. Організація системи матеріального обслуговування нового виробництва.
курсовая работа [90,2 K], добавлен 19.06.2014Огляд рецептури ковбаси вареної Любительської. Нормативно-технічна документація виробничого процесу. Обґрунтування технологічної потоковості виробництва варених ковбас і сосисок. Розрахунок основної сировини та допоміжних матеріалів. Підбір обладнання.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 28.11.2014Дослідження харчової цінності та споживчих властивостей пісочного тіста. Розробка концепції виробництва пісочного печива діабетичного призначення. Проект рецептури, конструювання схеми технологічного процесу, діагностика органолептичних показників якості.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 09.12.2013Сорти столового буряка, хімічний склад і харчова цінність сировини. Транспортування, приймання, зберігання столового буряка. Розробка технологічної схеми виробництва продукції "Салат із буряка з майонезом". Підбір технологічного обладнання і площ складів.
курсовая работа [115,5 K], добавлен 25.11.2014Обґрунтування технологічних процесів виробництва молочних продуктів. Сировина для виробництва кисломолочних сирів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Вимоги нормативної документації на продукти. Санітарно-гігієнічні вимоги.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 22.12.2011Харчова цінність борошняних кулінарних виробів. Класифікація і особливості технології борошняних виробів. Розробка та обґрунтування технологічної схеми виробництва фаршів для вареників, визначення їх органолептичних та фізико-хімічних показників.
курсовая работа [80,9 K], добавлен 03.03.2012Історія виникнення піци. Характеристика харчової цінності продукту. Аналіз рецептурного складу та технології приготування начинки-аналогу для піци. Розробка та обґрунтування технологічної схеми її виробництва. Визначення органолептичних показників якості.
курсовая работа [211,1 K], добавлен 23.01.2012Основи виробництва майонезу: підготовка компонентів, виготовлення грубої емульсії, гомогенізація, типи продукту. Опис схеми технологічного процесу та її характеристики. Державні стандарти та технічні умови на сировину, матеріали і готову продукцію.
курсовая работа [136,4 K], добавлен 15.12.2011Розрахунки продуктів, схема напрямків переробки сировини. Вибір і обґрунтування технологічних процесів виробництва продуктів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Санітарно-гігієнічні вимоги при виробництві молочних продуктів.
курсовая работа [365,8 K], добавлен 02.10.2011Розрахунок рецептури бісквітних тортів. Вибір і обґрунтування технологічної схеми. Розрахунок потужності вибраної потоково-механізованої лінії. Розрахунок напівфабрикатів, які використовуються для виробництва тортів. Технохімічний контроль на виробництві.
курсовая работа [88,5 K], добавлен 25.11.2014Аналіз технологій виробництва житньо-пшеничного хліба. Харчова цінність житньо-пшеничного хліба. Методи контролю фізико-хімічних властивостей сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Розробка нових видів хлібобулочних виробів збагачених йодом.
курсовая работа [80,9 K], добавлен 28.08.2012Організація виробництва і реалізації напоїв в молочному барі "Лакомка". Товарознавча характеристика сировини, що використовується для приготування молочних коктейлів. Особливості технології виробництва борошняних кулінарних виробів; технологічні карти.
курсовая работа [103,3 K], добавлен 23.01.2012Техніко-економічне обґрунтування будування підприємства з виробництва ковбасних виробів. Аналіз технології виробництва варених ковбасних виробів. Вибір та обґрунтування асортименту, санітарні вимоги з виробництва. Правила техніки безпеки при роботі.
дипломная работа [124,5 K], добавлен 30.05.2010