Організація роботи їдальні на 70 місць

Розробка принципової схеми технологічного процесу виробництва млинців. Аналіз рецептурного складу аналогу та технологічного процесу виробництва. Розробка нових технологій виробництва борошняних виробів. Розрахунок виробничої потужності підприємства.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2014
Размер файла 3,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

nсл= 770 • 0,25 = 192 (шт);

Коефіцієнт споживання страв для ресторану загальнодоступного типу:

m = 0,5 + 0,75 + 1,0 + 0,25 = 2,5 (шт);

Розрахунок загальної кількості страв:

n = 770 • 2,5 = 1925 (шт);

Перевіримо розрахунок: сума кількості холодних закусок, супів, других страв та солодких страв повинна дорівнювати загальній кількості страв.

n = nхз + nc + nвт + nсл;

1925 = 385 +578 + 770+ 192 ;

На основі кількості страв, які належать до реалізації за день асортименту продукції для їдальні і діючого збірника рецептур страв складаємо план-меню за розрахунковий день. Але, спочатку потрібно розрахувати відсоткове співвідношення страв.

Таблиця 2.2.1 Відсоткове співвідношення страв в асортименті загальнодоступної їдальні.

Страви

% від загальної кількості

% від цього виду

Кількість страв

1 . Холодні страви

- з риби й рибної гастрономії

- з м'яса і м'ясної гастрономії

-овочеві салати вінегрети

- молочних продуктів

20

15

 25

45

15

385

57

96

175

57

2. Супи

Прозорі

Заправочні:

-м'ясні

-рибні

-овочеві

Молочні

30

45

50

30

13

7

5

578

260

289

173

72

44

29

3. Другі страви

- м'ясні

 - овочеві

 - круп'яні і борошняні

- рибні

- яєчні і молочні

40

65

5

10

15

5

770

500

39

77

115

39

4. Солодкі

 - холодні

 - гарячі

10

100

-

192

192

Кількість напоїв розраховуємо, з норм споживання на одну людину.

Таблиця 2.2.2 - Кількість напоїв та інших страв, що реалізуються у їдальні

Найменування продуктів

Одиниця виміру

Норма споживання на 1 людину

Норма споживання на загальну кількість відвідувачів

Гарячі напої

-чай

-кави

-какао

л

0,1

0,04

0,05

0,01

77

32

38

7

2. Холодні напої

- фруктові води

- мінеральні води

- натуральні соки

л

0,05

0,03

0,01

0,01

38

24

7

7

3. Хліб і борошняні вироби

- пшеничний хліб

- житнього хліб

Борошняні вироби

кондитерські і булочні вироби

кг

0,25

0,15

0,1

0,3

192

115

77

231

4. Цукерки і печиво

кг

0,01

8

5. Фрукти

кг

0,03

23

2.2.3Складання виробничої програми

На основі кількості страв, які належать до реалізації за день асортименту продукції для ресторану і діючого збірника рецептур страв складаємо план-меню за розрахунковий день.

Таблиця 2.2.3 Меню загальнодоступної їдальні на 70 місць

№ зб. рец.

Найменування страви

Вихід г.

Кількість

Фірмові страви

 

 

к.к

Млинці Кольорові

250

15

к.к

Суп сирний з грибами

350

15

Холодні страви

 

385

130

Оселедець січений

100

15

139

Риба фарширована заливна з гарніром

205

10

71

Салат картопляний

100

50

59

Салат зі свіжих помідорів та огірків

100

50

70

Салат "Літній"

100

20

77

Салат з овочів

100

20

100

Вінігрет овочевий

100

35

153

Асорті мясне

175

40

149

Мясо відварене

180

40

460

Сир зі свіжою зеленню

160

15

Супи

 

 

578

253

Бульйон мясний прозорий

250

130

254

Бульйон з індика прозорий

250

130

200

Суп картопляний

300

44

222

Суп пшоняний з мясом

300

73

224

Суп з мясними фрикадельками

200

100

232

Солянка рибна

350

72

239

Суп молочний з кльоцками

300

29

Другі страви

 

770

482

Риба припущена в молоці

325

25

485

Карп фарширований

350

23

488

Риба смажена

292

25

535

Окорок відварний

350

100

541

Котлети парові

420

50

565

Котлети натуральні

236

50

534

Язик відварний з соусом

350

50

420

Макарони запечені з яйцем

230

57

418

Макарони відварні з грибами

200

39

1037

Манти з бараниною

330

20

1041

Вареники

250

39

Солодкі страви

 

77

894

Желе з плодами

200

50

898

Мусс із журавлини

100

30

930

Морозиво з плодами та ягодами

225

15

933

Морозиво з вином

150

15

920

Яблуки запечені

150

82

Гарячі напої

 

77

944

Чай з лимоном

200

32

957

Кофе з морозивом

200

38

959

Какао з молоком

300

7

Холодні напої

 

38

к.к

Газований напій "Швепс"

250

24

к.к

Мін. вода "Бонаква"

300

7

к.к

Сік "Сандора"

400

7

Хліб та хлібобулочні вироби

 

192

 

Хліб пшеничний

100

115

 

Хліб ржаний

50

77

Борошняні та кондитерські вироби

 

231

т. карта

Цукерки Корона ассорті

150

8

т. карта

Печиво День-Ніч

100

100

т. карта

Пряники з фруктовою начинкою

200

131

Фрукти

 

23

Яблука

200

23

2.2.4 Розрахунок кількості сировини та кулінарних напівфабрикатів.

Під час проектування підприємств ресторанного господарства необхідну кількість сировини розраховують різними методиками, виходячи з:

меню;

фізіологічних норм харчування;

укрупнених показників.

Розрахунок сировини за меню передбачає визначення кількості сировини, необхідної для приготування всіх страв, що входять у виробничу програму.

Розрахунок виконують для кожного виду страв окремо за відповідними розкладками, поданими у збірнику рецептур та інших нормативних документах.

Загальну кількість сировини певного виду, необхідну для реалізації виробничої програми, визначають як суму сировини певного виду на приготування всіх страв. Розрахунок сировини, виходячи з меню наведеній у таблиці в додатку В. Зведена продуктова відомість наведена у таблиці. 2.2.4

Таблиця 2.2.4- Зведена продуктова відомість

Найменування продуктів

Брутто

Нетто

Нормативні документи

Сировина, зо зберігається в м'ясо-рибній камері

Яловичина

41,7

32,5

ГОСТ 779-55

Язик

10,1

10,1

ГОСТ 4954-73

Курка

25,4

21,8

ГОСТ 1368

Печінка

1,6

1,0

ГОСТ 814-96

Шпик

0,3

0,2

ДСТУ 7449 - 96

Окунь

3,6

2,8

ГОСТ 1 8173 -72Е

Короп

42,3

27,3

ГОСТ 77022.0 - 95

Свинина

24,9

21,2

ТУ10.02.01-75-88

Баранина

32,9

23,6

ГОСТ7724-77

Камера для зберігання мол.пр., жирів та гастрономії.

Сир

0,4

0,4

ТУ 10.02.789.09-89

Сирна маса

4,3

4,3

ГОСТ 1901-90

Сир кисломолочний

1,5

1,5

ДСТУ 2450 - 94

Сир плавлений

0,5

0,5

ГОСТ25292-82Е

Молоко

14,4

14,4

ДСТУ 266 1-94

Оселедець

2,6

1,2

Олія

1,0

1,0

ГОСТ 18848-73

Вершкове масло

5,2

5,2

ГОСТ 6857 - 82

Оцет

1,7

1,5

ГОСТ 814-96

Томатне пюре

1,8

1,8

ДСТУ 3234 -95

Яцйя

14,1

14,1

ГОСТ 30004.1 -9

Сметана

3,3

3,3

ГОСТ 27583 - 88

Низькотемпературна камера

Вареники п/ф

9,8

9,8

>ТУУ- 46.41. 096 -96

Морозиво пломбір

2,5

2,5

ГОСТ 125 1-89

Морозиво ягідне

1,8

1,8

ГОСТ 16594-85

Морозиво шоколадне

0,6

0,6

ГОСТ 25292 - 82

Камера для зберігання фр., ягід., напоїв, овочів та зелені.

Лимон

1,2

1,0

ГОСТ4429-82

Яблука

10,8

9,5

ГОСТ 16270 -70

Лимон

1,2

1,0

ГОСТ4429-82

Яблука

10,8

9,5

ГОСТ 16270 -70

Мандарини

5,8

2,8

ТУУ 01. 1-19043940-001-2001

Клюква

7,9

7,5

ГОСТ 2 1833-76

Вино десертне

0,3

0,3

ГОСТ 26766 - 85

Зелений горошок

1,8

1,6

ГОСТ7180-73

Спаржа свіжа

0,3

0,2

РСТ 370-77

Маслини

1,1

1,1

ДСТУ 32-89

Каперси

1,1

1,1

ДСТУ 3246 - 95

Петрушка

6,8

5,3

ДСТУ 3247-95

Шпинат

0,1

0,1

ГОСТ 26768-85

Буряковийй сік

0,1

0,1

Сертифікат

Камера для зберігання ов., солінь та квашень.

Капуста

7,3

5,9

ДСТУ-29.2-91

Часник

0,2

0,2

ДСТУ 303-89

Морква

10,3

8,2

ДСТУ 286-91

Картопля

94,5

78,3

ГОСТ 26545-85

Огірки солені

3,0

2,2

ГОСТ 7 180 -73

Капуста квашена

0,7

0,7

ТУ 305-89

Камера для зберігання сухих та сипучих продуктів.

Чай пакет

0,0

0,0

ДСТУ 19342-90

Кава

0,2

0,2

ДСТУ 3233 - 95

Какао порошок

0,0

0,0

ГОСТ 908 -79Е

Цукор

4,1

7,3

ДСТУ 23 16 -93

Куркума

0,1

0,1

ДСТУ 2316 -93

Рис

3,6

3,6

ГОСТ 6805 - 88

Макарони

2,9

2,9

ГОСТ 1822 -97

Желатин

0,3

0,3

ГОСТ 1938 -90

Мука

10,4

10,4

ГСТУ46. 004-99

Хліб

0,8

0,8

ГОСТ 28808 -90

Для розрахунку обладнання приймаємо массу брутто.

2.3 Розрахунок і проектування складських приміщень

Особливістю зберігання сировини в складських приміщеннях підприємств громадського харчування є тимчасовість.

Складські приміщення підприємств громадського харчування поділяють на 2 групи: з спеціальним охолодженням (охолоджувальні камери для зберігання м'яса, риби, молочних продуктів, жирів і гастрономії; фруктів, ягід і напоїв; м'ясних, рибних та овочевих напівфабрикатів; готових охолоджених страв; кулінарних виробів; кондитерських виробів, харчових відходів) і без спеціального охолодження (камери сухих продуктів; овочів; вино-горілчаних виробів; білизни й інвентарю, тари).

Склад складських приміщень залежить від типу й потужності підприємства, а також від характеру виробництва (на сировині або на напівфабрикатах).

Строки зберігання сировини встановлюють, виходячи з типу проектованого підприємства, району розташування, відстані від основних продуктових баз, кліматичних умов.

У складських приміщеннях необхідно забезпечити оптимальні умови зберігання, що відповідають фізико-хімічним і біологічним особливостям окремих видів продуктів.

Розрахунок площі складських приміщень. Площу приміщень складської групи розраховують з урахуванням добової кількості сировини, строків зберігання і допустимого навантаження в кілограмах на квадратний метр площі підлоги за формулою:

де Q - кількість сировини, що підлягає зберіганню, кг;

Н - норма навантаження на 1 м2 площі підлоги, кг/м2

За площею, яку займають продукти, добирають складське обладнання (підтоварники, стелажі тощо) і розраховують площу під ними. Площа під обладнанням (Sобладн) повинна бути не менше Sкорисна.

Площу, яку займають продукти, визначають за формулою:

де Q1, Q2, Qn - кількість окремих видів продуктів для зберігання, кг;

q1, q2, qn - питоме навантаження, кг/м2;

Таблиця 2.3.1 Розрахунок корисної площі, зайнятої продуктами.

Сировина

Середньоденна кількість сировини, кг

Термін зберігання, діб

Коефіцієнт, який враховує масу тари

Норма навантаження, кг/м2

Площа, яку займає сировина

Вид складського обладнання

Яловичина

41,7

3

1,1

100

1,376

Підтоварник 0,26 м2

Баранина

32,9

3

1,1

100

1,086

Підвісний шлях 0,07 м2

Свинина

24,9

3

1,1

100

0,822

підтоварник

Куриця

25,4

5

1,1

160

0,873

Підтоварник

Окунь морський

3,6

4

1,1

200

0,079

Підтоварник

Печінка

0,6

4

1,1

160

0,017

Підтоварник

Карп

42,3

3

1,1

200

0,698

Підтоварник

Язик

10,1

3

1,1

200

0,167

Підтоварник

Оселедець

1,3

5

1,1

260

0,028

Підтоварник

Шпик

0,3

3

1,1

220

0,005

Підтоварник

Молоко

14,4

0,5

1,5

120

0,090

Підтоварник

Сирна маса

4,3

2

1,1

120

0,079

Підтоварник

Сир кисломолочний

1,5

5

1,1

120

0,069

Підтоварник

Сир

0,4

3

1,1

160

0,008

Стелаж

Вареники п/ф

9,8

3

1,1

160

0,202

Стелаж

Олія

1

3

1,1

160

0,021

Стелаж

Вершкове масло

5,2

5

1,1

220

0,130

Стелаж

Оцет

1,7

30

1,1

100

0,561

Стелаж

Томатне пюре

1,8

3

1,1

160

0,037

підтоварник

Яцйя

14,1

10

1,1

180

0,862

Стелаж

Сметана

3,3

3

1,1

160

0,068

Стелаж

Морозиво пломбір

2,5

30

1,1

160

0,516

Стелаж

Морозиво ягідне

1,8

30

1,1

120

0,495

Стелаж

Морозиво шоколадне

0,6

30

1,1

160

0,124

Стелаж

Сир плавлений

0,5

5

1,1

200

0,014

підтоварник

Картопля

94,5

5

1,1

80

6,4

підтоварник

Капуста квашена

0,7

5

1,1

80

0,048

Підтоварник

Буряк

0,7

15

1,1

80

0,144

Підтоварник

Гриби шампіньйони

4,3

3

1,5

160

0,121

стелаж

Цибуля

29,8

10

1,5

160

2,794

Підтоварник

Огірки

2,3

5

1,5

220

0,078

Стелаж

Помідори

17,5

5

1,5

220

0,597

Стелаж

Лук зелений

2,2

5

1,5

220

0,075

Стелаж

Зелений горошок

1,8

5

1,2

220

0,049

Стелаж

Капуста

7,3

5

1,2

220

0,199

Стелаж

Спаржа свіжа

0,3

5

1,5

220

0,010

Стелаж

Маслини

1,1

10

1,5

160

0,103

Стелаж

Каперси

1,1

10

1,1

220

0,055

Підтоварник

Морква

10,3

15

1,5

100

2,318

Підтоварник

Петрушка

6,8

5

1,2

400

0,102

Підтоварник

Часник

0,2

10

1,1

300

0,007

Підтоварник

Шпинат

0,1

5

1,1

300

0,002

Підтоварник

Буряковийй сік

0,1

5

1,2

180

0,003

Підтоварник

Огірки солені

3

5

1,2

180

0,100

Підтоварник

Лимон

1,2

5

1,2

200

0,036

Підтоварник

Яблука

10,8

5

1,1

200

0,297

Підтоварник

Мандарини

5,8

5

1,1

180

0,177

Підтоварник

Клюква

7,9

5

1,1

180

0,241

Підтоварник

Вино десертне

0,3

30

1,2

180

0,060

Підтоварник

Чай пакет

0,05

15

1,1

180

0,000

Підтоварник

Кава

0,2

15

1,1

180

0,018

Підтоварник

Какао порошок

0,05

15

1,2

180

0,000

Підтоварник

Цукор

4,1

15

1,2

400

0,185

Стеллаж

Куркума

0,1

15

1,1

500

0,003

Підтоварник

Рис

3,6

15

1,1

500

0,119

Підтоварник

Макарони

2,9

15

1,1

500

0,096

Підтоварник

Желатин

0,3

15

1,1

300

0,017

Підтоварник

Мука

10,4

15

1,1

100

1,716

Стелаж

Хліб

0,8

2

1,1

100

0,018

Стелаж

Лимонна кислота

0,0213

30

1,1

100

0,007

Стелаж

Якщо м'ясну сировину зберігають у підвішеному стані на гачках, то площу підвісної колії визначають за формулою:

Sп.к. = Р х b (а + с) = b x L = 0,7 *0,37 = 0,26 м2.(яловичина)

Sп.к. = b x2 L=0,2*0,35=0,07 м2 (баранина)

де b - ширина підвісної колії (ширина туші, півтуші, четвертини туші), м;

L - довжина підвісної колії, м;

Довжина підвісної колії для яловичини:

L = P(a + c)=1,05(0,3+0,05)= 0,37 м2.

де Р - кількість туш (півтуш, четвертин туш) , шт.;

а - товщина туші (півтуші, четвертини туші) м;

с - відстань між тушами за довжиною рейки, м.

Довжина підвісної колії для баранини:

L = P(a + c)/2 = 1,64(0,4+0,03)/2=0,35 м2

де Р - кількість туш (півтуш, четвертин туш) , шт.;

а - товщина туші (півтуші, четвертини туші) м;

с - відстань між тушами за довжиною рейки, м.

Визначення площі, що займає обладнання наведене у таблиі 2.3.2.

Таблиця 2.3.2Визначення площі, яку займає обладнання

Назва обладнання

Тип, марка

Кількість,шт

Габаритні розміри

Площа одиниці обладнання, м2

Площа, яку займає обладнання, м2

Довжина, м

Ширина, м

Камера для зберігання мяса та м'ясопродуктів

Підтоварник

ПТ-2А

4

1

0,5

0,5

2

Підвісний шлях

2

0,33

Камера для зберігання риби

Підтоварник

ПТ-2А

2

1

0,5

0,5

1

Камера для зберігання молочно-жирових продуктів

Підтоварник

ПТ-2А

1

1

0,5

0,5

0,5

Стелаж

6

1

0,5

0,5

3

Склад для зберігання гастрономії

Підтоварник

ПТ-2А

1

1

0,5

0,5

0,5

Стелаж

2

1

0,5

0,5

1

Камера для зберігання фруктів, зелені та овочів

Підтоварник

ПТ-2А

5

1

0,5

0,5

2,5

Склад для зберігання сухих продуктів

Підтоварник

ПТ-2А

1

1

0,5

0,5

0,5

Стелаж

3

1

0,5

0,5

1,5

Склад для зберігання коренеплодів

Підтоварник

ПТ-2А

11

1

0,5

0,5

5,5

Склад для зберігання лікеро-горілчаних виробів

Підтоварник

ПТ-2А

1

1

0,5

0,5

0,5

Загальна площа складського обладнання

Sсум = Sпідтов + Sстелажів+Sпідв шлях

Sсум = 13,0 + 5,5 +0,26+0,07 = 18,83 м2

Загальну площу приміщення розраховують за формулою:

Sзаг =

Де:

з - коефіцієнт використання площі приміщення ( для охолоджуваних приміщень = 0,45 - 0,6 ; для складу картоплі = 0,7 ; для складу сухих продуктів та овочів = 0,4 - 0,6).

Розрахунок площі складського обладнання:

Загальна площа обл. для складу сухих продуктів.

S=2,061\0,4=5,15м2

Загальна площа обладнання для скаду коренеплодів, солінь та квашень.

S=3,517\0,7=5,02м2

М'ясо рибна сировина: S=4,59м2

Площа обл. для зберігання фруктів, ягід, зелені та овочів.

3,483\0,45=7,74м2

Для молочно жирових продуктів:1,377\0,45=3,06

Для низько темп. камери: 0,735\0,45=1,63м2

Організація роботи складського господарства їдальні.

Складське господарство служить для приймання сировини та напівфабрикатів, що надходять від постачальників продуктів, їх короткострокового зберігання та відпуску. Сировина і напівфабрикати на підприємство надходять з оптових баз міста Суми, а так само через постачальників за договорами. Договір поставки регламентує права і обов'язки сторін з поставок усіх видів продукції. За цією угодою постачальник поставляє певну кількість товару в певні терміни. До договору поставки додається специфікація, в якій вказаний розгорнутий асортимент товарів, терміни поставки. Договір є короткостроковим - на один рік. 

Постачання їдальні здійснюється відповідно до Постанови № 94 ФЗ від 15.05.2000г. «Про поставки продукції і товарів для споживчих потреб». Воно регламентує перехід на децентралізоване постачання.

Робота їдальні багато в чому залежить від своєчасного постачання сировини, предметів матеріально-технічного оснащення. 

Приймання продуктів здійснюється завідуючим виробництвом - в першу чергу, перевіряється наявність супровідних документів. Потім проводиться попередній огляд. Метою огляду є перевірка відповідності кількості, маси та якості товару супровідним документам. Маса брутто і кількість місць товарів у тарі перевіряються в момент отримання їх від постачальника шляхом зважування, обміру, підрахунку. Складські приміщення знаходяться на першому поверсі. Транспортування продуктів здійснюється вантажником по найкоротшій відстані без перетину потоків сировини, напівфабрикатів і тари. 

До складу охолоджуваних приміщень входять три камери: для зберігання рибних, мясних напівфабрикатів та молочно-жирової продукції і гастрономії, камери зелені, фруктів, напоїв. Холодильні камери розташовані єдиним блоком з тамбуром, має вихід в коридор. Комори сухих продуктів - неохолоджуються. Вони оснащені стелажами ,подтоварниками і вагами. Кожній групі, виду і сорту продуктів відведені певні місця. 

Сировина, така як м'ясо, риба, при необхідності відразу обробляється на напівфабрикати, після чого вони фасуються і зберігаються у морозильних камерах при температурі не вище-18С (термін зберігання 1-3 місяці). 

1. У охолоджуваній камері для зберігання риби, м'яса знаходяться стелажідвох видів. На перших у 1-2 ряди зберігається велика риба, а також стоять лотки, наповнені дрібною рибою. При температурі -2 ° С риба зберігається не більше 3 діб. Другі - для зберігання м'яса. Стелажі, зроблені з нержавіючої сталі, на яких при температурі -2 ° С м'ясо і субпродукти (в окремому куті) зберігаються не більше 3 діб. 

2. Молочно-жирова камера має температуру +4 ° С і призначена для зберігання молока протягом 36 годин, сметани протягом 72 годин, масла селянського 28-30 діб. 

3. Камера для зберігання овочів має температуру +7 ° С і призначена для короткочасного зберігання -5-10 днів. 

4. Камера для зберігання фруктів, зелені має температуру +4 С. Фрукти, ягоди зберігаються 2 дні, зелень - 1 день. 

2.4Розрахунок овочевого цеху їдальні

Овочевий цех проектується на всіх підприємствах ресторанного господарства, що працюють на сировині. Він призначений для обробки овочів (картоплі, коренеплодів, капусти, зелені) і виготовлення напівфабрикатів: картопля сирої очищений, коренеплоди та цибулю ріпчасту очищені, капуста свіжа зачищену, коріння і зелень оброблені. Виробнича програма цеху представлена в таблиці 2.4.1

Таблиця 2.4.1 - Виробнича програма овочевого цеху

Найменування сировини 1

Кількість, кг

Спосіб обробки

брутто

нетто

Картопля

9,5

7,83

Миття, очищення, короткочасне зберігання, нарізання

Цибуля

2,9

2,67

Миття, очищення, нарізання

Буряк

10,8

8,1

Миття, очищення, нарізання

Капуста б/гол

14

12,1

Миття, очищення, нарізання

Морква

2,3

22,

Миття, очищення, нарізання

Петрушка корінь

0,34

0,2

Миття, перебирання |

Цибуля зелена

5,6

4,5

Миття, очищення, нарізання

Огірки солоні

2,6

2,1

Миття, очищення, нарізання

Огірки свіжі

6,5

5,4

Миття, очищення

Помідор свіжий

11,8

103

Миття, очищення

Салат

1,7

13

Миття, очищення, нарізання

Селера

1,1

0,9

Миття, очищення, нарізання

Під час проектування підприємств ресторанного господарства необхідну кількість сировини розраховують виходячи з меню. Вибір методики розрахунку в кожному конкретному випадку залежить від функціонального призначення, потужності проектованого підприємства, форми обслуговування споживачів, а також обраної методики технологічних розрахунків. Загальна кількість сировини, що переробляється в овочевому цеху представлена в таблиці 2.4.2.

Табл. 2.4.2 Загальна кількість сировини, що переробляється в овочевому цеху

№з/п

Вид сировини, що переробляється

Сумарна маса, кг

1

Картопля

9,5

2

Цибуля

2,9

3

Буряк

10,8

4

Капуста б/гол

14

5

Морква

23

6

Петрушка корінь

0,34

Г 7

Цибуля зелена

5,6

8

Огірки солоні

2,6

9

Огірки свіжі

6,5

10

Помідор свіжий

11,8

11

Салат

1,7

12

Селера

1,1

Разом

74,56

Овочевий цех - заготівельний цех, призначений для обробки овочів (картоплі, коренеплодів, капусти, сезонних овочів) та фруктів.

Овочеві цехи малої або середньої потужності організовують на підприємствах, що працюють на сировині(ресторани, їдальні та ін.). Виробничі процеси в таких цехах механізовані. їх обладнують мийними машинами, картоплеочисними машинами, виробничими столами, ваннами, виробничими столами для обробки цибулі, хрону. На робочих місцях розміщують інвентар, пристрої, тару такі самі, як і в овочевих цехах великої потужності.

Овочевий цех розташовують, як правило, в тій частині підприємства, де знаходяться овочеві комори, щоб транспортування сировини здійснювалось иайкоротшим шляхом і можна було запобігти перетинанню технологічних потоків на виробництві. Крім того, цей цех повинен мати зручний зв'язок з цехом доробки напівфабрикатів, якщо він є, з холодним і гарячим цехами.

В овочевому цеху заготівельних підприємств здійснюється первинна доробка картоплі, овочів з наступним виготовленням напівфабрикатів з них. Окремо з овочевому цеху заготівельних підприємств організується ділянка доробки сезонних овочів та зелені.

В овочевому цеху рекомендується організовувати наступні лінії

-лінія очищення картоплі, очищення коренеплодів, відділення для доочищення картоплі;

-лінія для обробки капусти, сезонних овочів та солінь, зелені, робоче місце для очищення та миття цибулі.

Устаткування для овочевого цеху підібрано по нормах оснащення залежно від типу й потужності підприємства. Основним устаткуванням є виробничі столи, столи для доочищення картоплі, мийні ванни, підтоварникн для овочів. При обробці овочів споживається значна кількість води, яка, ІІршаровуючись, підвищує вологість і знижує температуру повітря в Приміщенні. Тому, в овочевому цеху є опалювальні прилади для підтримки температури не нижче 15°С. Робочі місця оснащуються інструментами. Інвентарем для виконання певних операцій.

В овочевому цеху виділяють лінію обробки картоплі й коренеплодів і лінію обробки свіжої капусти, інших овочів і зелені. Устаткування ставиться по ходу технологічного процесу. На лінії обробки картоплі і коренеплодів ставлять мийну ванну, картоплечистку. Після машинного чищення роблять Шучне доочищення на виробничих столах. Після доочищення картоплю поміщають у ванну з водою й зберігають не більше 2-3 годин. На лінії обробки капусти, зелені встановлюються виробничі столи, мийні ванни. Очищені й нарізані овочі прикривають вологою тканиною для запобігання й висихання

Овочевий цех, як правило, розміщається в тій частині підприємства, де перебуває овочева камера, щоб транспортувати сировину, минаючи загальні виробничі коридори. Цех повинен мати гарний зв'язок з холодним і гарячим цехами.

Згідно з типом підприємства, кількістю посадочних місць, вибираємо механічне обладнання для овочевого цеху, що проектується.

Схема технологічного процесу овочевого цеху наведена в таблиці 2.4.3.

Таблиця 2.4.3.- Схема технологічного процесу овочевого цеху

Найменування ліній, дільниць

Операції, що виконуються

Обладнання, що використовується

Лінія виробництва сирої,

очищеної та нарізаної картоплі і коренеплодів, для доочищення картоплі

Миття, очищення, доочищення, промивання, нарізання, доочищення і зберігання

Картоплечистка, овочерізка, ванна мийна, стіл виробничий

* Лінія для обробки капусти, сезонних овочів та солінь, зелені, цибулі

Миття, шинкування, нарізання, очищення, промивання, перебирання, доочищення

Овочерізка, ванна мийна, стіл виробничий

Режим роботи цехів залежить від типу підприємства, його потужності, трудомісткості страв, що входять до меню.

Режим роботи цеху залежить від режиму роботи залу підприємства. Початок роботи овочевого цеху відбувається за 1-0,5 години до відкриття Торгового залу і закінчується одночасно із закриттям залу. Оскільки робота загальнодоступної їдальні розпочинається о 8.00 годині, а закінчується о 20.00, тоді час роботи цеху з 7.00 до 19.00.

Кількість овочів, що підлягають нарізанню візначають з виробничої програми цеху і заносять до таблиці 2.4.4.

Таблиця 2.4.4 - Кількість овочів, що підлягають нарізанню

Форма нарізання

Найменуванняовочів

Кількість, кг

Кубики

Картопля

15,2

Соломка

Буряк

8,1

Морква

2,2

Кружечки

Цибуля

2,7

Скибочки

Огірки свіжі

5,4

Помідори свіжі

10,3

Огірки солоні

2,1

Шинкування

Капуста

12,1

Салат

1,3

Цибуля зелена

4,5

Разом

56,7

Згідно з виробничою програмою та кількістю сировими и/дбирашо механічне обладнання цеху (табл. 2.4.5.).

Таблиця 2.4.5 - Механічне обладнання

Найменування операцій

Кількість продуктів, кг

Прийняте обладнання

Прдуктивність

кг/год

Кількість одиниць обладнані №

Очищення овочів

Нарізання овочів

74,56

56,7

Картоплечис ка М-5

60

1

Овочерізка

50

1

Для овочевого цеху чисельність працівників визначають на основі виробничої програми цеху за розрахунковий день (зміну) та норм часу на виготовлення одиниці продукції (табл. 2.11).

Кількість людино-годин розраховують за формулою:

T=n*K (2.5)

t - кількість людино-годин;

п - кількість сировини, кг;

К - коефіцієнт перерахунку.

Таблиця 2.4.6- Розрахунок чисельності виробничих працівників

Продукт і операції

Кількість

Коефіцієнт

Кількість

сировини, кг

перерахунку

людино- годин

Картопля очищення на машині

15,2

0,25

3,8

періодичної дії

Буряк очищення на машині

10,1

0,17

1,7

періодичної дії

Морква ручне очищення

2,7

0,4

1,1

Нарізання овочів на машині

30,4

0,6

18,3

Цибуля ручне очищення


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.