Технологія потокового виробництва свинини

Загальна характеристика породи Українська степова ряба. Ефективність використання базової породи свиней у схрещуванні і гібридизації. Забезпечення господарства виробничими приміщеннями і кормами. Ветеринарно-санітарні заходи свинарського підприємства.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2015
Размер файла 126,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

кафедра технології виробництва продукції тваринництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

на тему: “Технологія потокового виробництва свинини

Херсон 2015

Зміст

порода свиня схрещування корм

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Стан свинарства в країнах Європейського союзу

1.2 Характеристика базової породи свиней

1.2.1 Загальна характеристика породи Українська степова ряба

1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней у схрещуванні і гібридизації

2.1 Технологія потокового виробництва свинини

2.1.1 Основні параметри роботи підприємства

2.1.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок

2.1.3 Дільниця підсисних свиноматок

2.1.4 Дільниця дорощування молодняку

2.1.5 Дільниця відгодівлі свиней

2.1.6 Технологія вирощування молодняку рем. Свиней

2.2 Забезпеченість господарства виробничими приміщеннями і кормами

2.3 Економічна оцінка виробництва свинини

2.4 Ветеринарно-санітарні заходи на свинарському підприємстві

Висновки і пропозиції

Список використаних літературних джерел

Вступ

Потреба в поживних речовинах - базова потреба людини, тварин і мікроорганізмів. Завдяки харчуванню забезпечується потреба в життєво-важливих речовинах, таких як білки, вуглеводи, жири, мікро та мікроелементи, біологічно-активні речовини, ін. Не дивлячись на всесвітній прогрес, коли існує можливість вирощувати тканини й органи організмів, а отже й потенціальна можливість в штучних умовах вирощувати м'язову тканину, саме галузь твариннцтва майже повністю забезпечує людство в м'ясі.

І серед всіх видів м'яса важливе значення займає саме свинина. Свинарство - галузь с/г, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. В загальному світовому виробництві м'яса, яке досягає в середньому близько 218 млн. тонн, свинина становить майже 92 млн., або 42,2%

У різних регіонах України свинарство з давніх-давен було традиційною галуззю тваринництва. Цінні господарсько - корисні ознаки свиней - скороспілість, багатоплідність, висока оплата корму й забійний вихід - гарантують іх перевагу у виробництві м'яса порівняно з іншими видами с/г тварин. Адже для продукування 1 кг свинини молодняку необхідно 3,7-4 к.о. Для великої рогатої худоби цей показник становить 9-10 к.о.

Порівняно з іншими видами тварин свині при забої характеризуються вищим відсотком їстівних продуктів. Лише бройлерам свині поступаються ефективністю використання корму.

Свинина відзначається високим вмістом повноцінного і легко перетравного білка, незамінних амінокислот.

Отже, не випадково, що свиней розводять і їх м'ясо споживають як високо-цінний продукт майже в усіх регіонах світу.

1. Огляд літератури

1.1 Стан свинарства у державах ЄС

Свиноводство, як важлива галузь тваринництва, стійко розвивається, а також займає одне з ведучих місць у виробництві м'ясної продукції, питома вага якої в загальному балансі м'яса, що виробляється в світі складає приблизно 42,2 %.

Для галузі свиноводства в цілому є характерним стійке зростання виробництва м'яса за рахунок інтенсифікації. Так, за останні 17 років поголів'я свиней у світі збільшилось на 20 % і складає приблизно 954,6 млн. голів, а виробництво свинини зросло до 92 млн. т. В результаті чого вихід м'ясної продукції в розрахунку на 1 голову збільшився з 75 до 88 кг або на 19% [1].

Якщо аналізувати виробництво свинини по окремим країнам, то воно розвивається по різному. Найбільшим виробником свинини в світі є Китай. Тут станом на 2013 було зосереджено більше 485,7 млн. голів свиней, що складає майже 51 % від їх загального числа в світі. Китай за останні роки ввів у сферу виробництва кращі породи свиней, що імпортуються зі Сполучених Штатів (дюрок, йоркшир і гемпшир), інших країн (ландрас, велика біла). Але на даний момент дані міністерства сільського господарства Китаю показали, що у березні 2015 року поголів'я свиноматок склало 40.4 млн. голів, що на 7,5 млн менше, ніж рак тому. Таким чином, у Європейських експортерів є можливість для активних дій на китайському ринку, враховуючи ріст оптових цін на свинину [2].

На крупних фермах нижчі затрати корму, труда й вихід відлучених поросят. Також кращі показники там, де більше поголів'я, адже великі господарства в стані використовувати обладнання, що дозволяє автоматизувати переробку й згодовування кормів, закупати білкові добавки, префікси й тим самим відмовляються від послуг комбікормової галузі, які дорого коштують.

Інший характер розвитку галузі свинарства у країнах Європейського союзу. За період з 1990р. по 2000р. чисельність свиней у Європі знизилась на 15млн. голів, але завдяки залученню інтенсивних технологій, нових методів селекційно-племінної роботи, широкому використанню схрещування та гібридизації виробництво свинини залишилось на тому ж рівні, а вихід м'яса на одну дорослу свиноматку зріс зі 120 кг до 132 кг.

Високі показники мають Франція, Швеція, Австрія, Німеччина. Серед європейських країн найбільш суттєво знизилась чисельність свиней в Угорщині ( - 35,6 %) [1].

Треба відмітити, що лідерами в виробництві свинини в країнах ЄС є Данія та Німеччина, які разом вирощують майже 80 млн. зібійних свиней і експортують найбільшу її кількість. Саме в Данії розташовані найбільші й високотехнологічні свинарські господарства. Лідером по кількості поголів'я є Німеччина.

При цьому більшість дрібних фермерських господарств в умовах світової економічної кризи припинили існування. Сильними сторонами виробництва свинини в Німеччини вважаються: середні витрати на корми, низькі втрати в свинарстві, велику вагу свині при забої. Фінансова стабільність підприємства, завдяки високій частці основного капіталу і низьких витрат на обслуговування кредитів, є важливою умовою для підвищення стабільності підприємств.

Слабкими сторонами виробництва залишаються: невелике поголів'я при виробництві поросят і відгодівлі свиней, відносно малі масштаби виробництв, слабка координація і спрямованість племінних господарств, низький рівень кількості відлучених поросят, низьке використання результатів гетерозису за схрещування нових порід. В роботі запропоновано використовувати датську технологію виробництва свинини, де важлива роль відводиться виробництву конкурентноспроможній продукції при відносно низькій собівартості і дотримання всіх екологічних норм.

1.2 Характеристика базової породи свиней - Української степової рябої

1.2.1 Загальна характеристика породи

Дана порода була створена в результаті постанови завдання: «створити пігментовану породу для південних регіонів, адже свині з білою мастю більше страждають від спеки й сонячних опіків. Користуючись методикою М.Ф. Іванова по створенню нових порід, на перших порах Л.К. Гребінь здійснював відбір і вирощування молодняку рябої масті від маток української степової білої породи з лінії Степняка, Дружка й Нового, розведення його в собі й формування української степової рябої породної групи. Таким чином були створені лінії Рябого, Розбійника й Рідного. Потім маток степної рябої породної групи методом прилиття крові схрестили з кнурами беркширської та мангалицької порід. Від першого поєднання були закладені лінії Рекорда й Рубіна, а від другого - Рокота й Рижика. Потомство почали розводити в собі й у результаті цілеспрямованого селекційного процесу була сформована відбірна породна група рябих свиней, що після апробації була затверджена в 1961 році в якості самостійної породи під назвою Українська степова ряба [6]. Точна характеристика породи представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика породи

Ознаки

Рівень

Де виведена

Україна

Породи, що приймали участь при виведенні

українська степова біла, беркширська, мангалицька

Коли затверджена

в 1961 році

Автори

Л.К. Гребень

Тип тварин за продуктивністю

сальний напрям

Масть

в основному ряба. Зустрічаються руді, чорно-руді й чорні

Екстер'єр породи:

середньої величини з подовженим профілем рила

голова

вуха

довгі, стоячі

спина

пряма

ноги

міцні

Екстер'єрні недоліки, які часто зустрічаються у свиней даної породи

неправильна постанова ніг, провислий живіт, перехват за лопатками

Жива маса кнура, кг

280 - 300

Жива маса свиноматки, кг

200 - 220

Довжина тулуба кнура, см

170 - 175

Довжина тулуба свиноматки, см

158 - 160

Тривалість поросності, діб

114-116

Багатоплідність, гол

9-10

Великоплідність, кг

12-15

Молочність, кг

50-70

Маса гнізда на час відлучення, кг

265-280

Середня маса 1 голови на час відлучення, кг

27

Середньодобовий приріст, г

650-750

Вік досягнення живої маси 100 кг, днів

200-220

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

3,5-3,9

Забійний вихід, %

70-80

Довжина туші, см

94-97

Площа «м'язового вічка», см2

28-36

Маса окосту, кг

9,5-10,5

Вихід м'яса в туші, %

58,5

Вихід сала в туші, %

41,5

Товщина шпику над 6….7 грудними хребцями, мм

До 100

Маса найдовшого м'яза спини, кг

Нараховується ліній і родин

9 ліній і 18 родин

Провідні лінії

Рябого, Розбійника, Рекорда, Рижика, Родного, Рубіна, Расвєта, Робота, Реала.

Провідні родини

Розвої, Рябої, Ракети, Ракіти

Племінні заводи

Асканія-Нова, Асканійський, Сиваський

Районування

Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Одеська області

1.2.2 Ефективність використання базової породи свиней у схрещування і гібридизації

Завдяки схрещуванню та гібридизації в свинарстві покращують існуючі породи свиней, а також виводять нові з уже існуючих. В залежності від поставленого завдання виділяють такі основні види схрещування:

1. відтворне (для виведення нових порід);

2. поглинальне (перетворення місцевих порід, які не відзначаються добрими показниками, але мають пристосованість до місцевих умов клімату, резистентність до місцевих хвороб, у кращі породи);

3. ввідне (для покращення племінних і продуктивних якостей існуючої заводської породи);

4. промислове (для отримання ефекту гетерозису в помісей першого покоління);

5. ротаційне (для утримання гетерозису в ряді поколінь).

Свиней української степової рябої породи використовують для покращення сальних і м'ясних якостей свиней різних порід, які поступаються сучасним вимогам ринку.

Треба відзначити, що племінні тварини даної породи мають властивість стійко передавати свої якості потомству. Породні гібриди, отримані від схрещування, в якому приймали свині породи УСР, проявляють ефект гетерозису по відгодівельним якостям, а також мають високий забійних вихід, є великоплідними й ефективно використовують поживні речовини корму.

Для отримання високоякісної свинини з добрими відгодівельними якостями використовують схрещування маток породи українська степова ряба з кнурами порід ландрас, українська степова біла й дюрок. В господарстві, що проектується, пропоную поєднувати породи українська степова ряба з українською степовою білою.

2.1 Технологія потокового виробництва свинини

Технологія отримання свинини у спеціалізованих господарствах ґрунтується на потоковому способі виробництва, за якого передбачається безперервний і рівномірний випуск упродовж року через певні проміжки часу однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає: формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи в певний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створених груп у спеціалізованих приміщеннях.

Спільними рисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: висока концентрація відбірного стандартного поголів'я й інтенсивне використання тварин і площі приміщень, ритмічність і послідовність виробничих та технологічних процесів, конвеєрний принцип виробництва, високий рівень механізації й автоматизації, вузька спеціалізація технологічних операцій.

Впровадження інтенсивної технології виробництва свинини за відповідних капітальних вкладень та раціональної організації праці дає змогу значно збільшити кількість одержуваної продукції та підвищити рентабельність підприємства. Основний принцип такої інтенсифікації -- це застосування конвеєрного ритмічно-потокового виробництва свинини, що передбачає безперервний випуск продукції через однакові проміжки часу партіями відповідних розмірів і якості за певний період і в цілому за рік.

Застосування ритмічно-потокового виробництва свинини можливе за умов забезпечення високопродуктивним поголів'ям, міцної кормової бази, розробки циклограми безперервного ритмічного одержання продукції, комплектування штатів висококваліфікованими кадрами, раціональної реконструкції приміщень та застосування сучасного технологічного обладнання [5].

2.1.1 Основні параметри роботи підприємства

Щоб виконати завдання підприємства - 300900 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м'ясо, голів з середньою живою масою 147 кг:

3009т / 0,147 = 20469 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 1%, а збереженість - 99%):

20469 - 99%

х - 100%

Санітарний брак підсвинків за період дорощування -10%, відповідно збереженість-90%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

20676 голів - 90 %

х - 100 %

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (12%).

22973 голів - 88%

х - 100%

Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних + дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період + визначаємо за формулою:

П = Тпор. + Тпід. + Тхол., де: П = 114 + 28 + 12 = 154 днів

Тпор. - тривалість періоду поросності, днів;

Тпід. - тривалість підсисного періоду, днів;

Тхол. - період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

Загальне поголів'я + на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання +:

, де (3.2) М =

О - потужність свинарського підприємства, гол; П - репродуктивний період, днів; Т - коефіцієнт заплідненості +; Д - вихід ділових поросят; Кд - коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування; Кв - коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів'я є кількість опоросів на + за рік (в середньому по стаду):

; де А =

А - кількість опоросів на + за рік; Т - коефіцієнт заплідненості +;

П - репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних +. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 2.1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 7% аварійних опоросів) складається із 62 свиноматок

(58 підсисних свиноматок + 4 (7%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (20%) складається з 74 голів

(62 голів + 12 (20%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 522 голів

(58 свиноматок * 9 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 12% (відхід за період), або на 63 голови, і становить 459 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (10%) становитиме 413 голів

(459 голів - 46 голів (10%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 409 голів

(413голів - 4 голів (1%)).

Таблиця 2.1

Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи

Розмір технологічної групи на початок

періоду

Санітарний брак

Розмір

технологічної групи на кінець періоду

Середній розмір технологічної групи

%

голів

Умовно поросні +

74

20

15

59

67

Поросні +

62

-

-

62

62

Підсисні +

62

7

4

58

60

Поросята-сисуни

522

12

63

459

491

Поросята на дорощуванні

459

10

46

413

436

Молодняк на відгодівлі

413

1

4

409

411

2.1.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок

В курсовому проекті використовується інтенсивна технологія виробництва свинини. Поросних свиноматок пропоную утримувати в індивідуальних клітках, із нормою площі на одну голову - не менше 2 м2. Фронт годівлі на голову- 0,55м.

Параметри мікроклімату в зоні, де розташовуються поросні свиноматки:

o коефіцієнт освітленості - 1:10

o швидкість руху повітря - 0,3 м/с

o температура повітря - 18єС

o вологість - 70%

o вміст СО2 в повітрі- 0,05%

o вміст аміаку в повітрі - 7 мг/м3

Годівлю поросних свиноматок необхідно здійснювати строго за нормами. В першу половину поросності (особливо в перший місяць) потреба маток у перетравних поживних речовинах на 0,4 - 0,5 к.о. менше, ніж в другу, коли ембріони інтенсивно ростуть. Молодим маткам на одну кормову одиницю раціону в період поросності необхідно давати 110 грамів перетравного протеїну в першу поросність і 115-120 г - в другу. Дорослим маткам - 115 г[7]. Починаючи з другої половини поросності і, особливо, в останній місяць норму зелених і соковитих кормів зменшують до 30% від загальної поживності раціону й збільшують даванку концентратів, білкових добавок. Годівля поросних свиноматок не повинна викликати ожиріння. Необхідно, щоб у раціоні була необхідна кількість поживних речовин, вітамінів, мікроелементів, ін.

Для технологічної групи + період умовної поросності становить 28 днів. На дільницю підсисних + глибокопорсна + переводиться на 109 добу. Період утримання явно поросних + становить:

114 - (28+ 5)=81 днів.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп + буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:

- періоду зайнятості тваринами:(28днів умовної поросності + 81 днів явної поросності = 109 днів);

- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.

Кількість технологічних груп на дільниці:

кількість +, що йтимуть на парування за 1 день:

група холостих + (буферна група) на комплексі:

11 * 12 = 132 голів

Холостих свиноматок утримуємо в індивідуальних клітках із нормою площі на 1 голову 2м2..

Параметри мікроклімату в зоні, де розташовуються холості свиноматки:

o коефіцієнт освітленості - 1:10

o швидкість руху повітря - 0,3 м/с

o температура повітря - 18єС

o вологість - 70%

o вміст СО2 в повітрі- 0,05%

o вміст аміаку в повітрі - 7 мг/м3

В перші дні після відлучення поросят свиноматок годують таким чином, щоб припинилось молоко утворення. Для цього вводять обмеження на даванку соковитих кормів. Після кількох днів такої годівлі свиноматки переводяться на раціони поросних свиноматок для першої половини поросності, лише норму годівлі збільшують на 20%.

В кінці підсисного періоду свиноматка виснажується, адже багато поживних речовин організму витрачається на продукування й віддачу молока поросятам. До наступного осіменіння свиноматка має набрати запаси енергії, відновити середню вгодованість.

Наукова розробка. Для стимуляції та синхронізації охоти свиноматок пропоную використовувати гормональний препарат Фоллімаг. Вводити препарат необхідно через 24 години після відлучення поросят у об'ємі 500 ІО. Випускається даний препарат у вигляді розчину для ін'єкцій у флаконах по 10 мл із вмістом 1000 ІО в одному флаконі. Для використання на даному підприємстві, де за рік на даній ділянці знаходитиметься всього 3922 голів +, необхідно доз 3922голів*1флакон препарату*0,5 об'єму флакону на голову = 1961 флакон Ціна 1961 флакона при ціні за 1 флакон у 85,58 грн. дорівнюватиме 167822,38 грн/рік.

Свиноматок в охоті визначаємо за допомогою кнура - пробника. Дані про стимуляцію охоти, дату осіменіння і вибуття матки, ефективність роботи оператора дільниці заносимо в журнал осіменіння свиней форми 4-СВ-к. Осіменіння проводиться із використанням розбавленої сперми.

Сформовано технологічних груп + за рік:

365/7 = 52,14 = 53 раз

Постійне поголів'я умовно поросних +:

(74 голови*(28 днів: 7днів)= 296 голови)

Постійне поголів'я явно поросних +:

(62 голови*(81 днів:7 днів) = 717 голів)

Постійне поголів'я + на дільниці:

(132+296+717 = 1145 голів)

Дані, отримані в результаті розрахунку заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

7

Кількість технологічних груп на дільниці, голів

16

Розмір технологічної групи умовно поросних +

74

3922

Холостих +, %

20

Холостих +, голів

15

795

Розмір технологічної групи явно поросних +, голів

62

3286

Сформовано технологічних груп +

1

53

Постійне поголів'я умовно поросних +

296

Постійне поголів'я явно поросних +

717

Постійне поголів'я холостих +

132

Постійне поголів'я + на дільниці

1145

Типове приміщення місткістю, голів

1200/1200

Потреба в приміщеннях

1/1

За розрахунками буде запліднено за рік 53 технологічних груп + по 74 голів в групі, тобто 3922 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 7844 робочих доз сперми (2*3922).

Використовуємо > плідників у режимі 1 раз у 6 днів.

Середній об'єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 > можна взяти сперми:

365 / 6 = 61 рази

При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного > за рік можна одержати робочих доз:

Поголів'я > буде становити:

Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних > (4 голови).

Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 20 основних кнурів-плідників. Перевірювані >, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 10 голів.

Загальна кількість > - 30 голів (20+10). Дані про кнурів заносимо в форму 2-СВ-к, де вказується інформація про індивідуальний розвиток кнура, відтворювальну здатність, оцінку за якістю потомства.

Кнури утримуються у приміщенні разом із холостими свиноматками. Норми мікроклімату такі ж, як і для холостих свиноматок.

Осіменіння проводиться техніком штучного осіменіння. Приготувавши сперму, він йде до свиноматки, підготовляє статевий орган тварини, промивши його теплою водою; імітує рухи кнура-плідника, роблячи масаж заднього паху, легко надавлюючи на ребра ногами для стимуляції свиноматки. Потім вводить сухий катетер, по якому з порційного пластикового пакету витікає сперма до матки тварини. Важливо, щоб свиноматка сама забирала сперму. Під час осіменіння технік продовжує робити масаж, що полегшує ввід сперми. Витягнувши катетер технік записує дату, номер свиноматки й сперму, якою була покрита свиноматка. Поросність планується встановлювати методом УЗД на 20й день умовної поросності.

На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.

2.1.3 Дільниця підсисних свиноматок

За 6 днів до опоросу поросних свиноматок переводимо до маточника, попередньо підготувавши його. До підготовки маточника входять такі операції:

· очищення підлоги, лотків, обладнання;

· профілактичні заходи, пов'язані з дезинфекцією поверхонь;

· встановлення параметрів мікроклімату (t=20єC, вологість - 55%).

Технологічні групи глибокопоросних + з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних свиноматок. До переводу їх миють теплою водою, висушують. За 10 днів до переводу проводиться дегельмінтизація тварин. За 4-5 днів - скорочують раціон до 50%. Перед опоросом свиноматка часто лягає й встає. Це відбувається за 2-3 години до початку потуг. Отже за цей час необхідно вимити тулуб свиноматки ззаду, статеві органи, хвіст і вим'я теплою водою. На дільниці постійно знаходиться оператор, тому під час опоросу, якщо свиноматка не може самостійно вивести плоди, він може допомогти тварині в цьому. В загальному час опоросу складає 2-6 годин. Поросята виходять із інтервалом в 15-20 хвилин. Після опоросу оператор витирає від слизу поросят, відрізає пуповину та обробляє її розчином йоду, поміщає їх у зону локального обігріву, де вони знаходяться при температурі 27єС. Теплоту даної зони регулюють рівнем підняття лампи над підлогою. Після виводу останнього порося він закріплює виводок за сосками, потім заносить дані про опорос до журналу реєстрації опоросів. Після виходу посліду його необхідно негайно видалити зі станка.

Трохи пізніше поросятам підрізають ікла, відрізають кінчик хвоста. Протягом трьох днів необхідно їх помітити гніздовим номером татуюванням на лівому вусі, зважити й занести результати в журнал обліку поголів'я тварин на фермі форми 7-СВ-к.

Наукова розробка. На даній ділянці пропоную мітити за допомогою біркування правого вуха молодняк, що залишається на ремонт батьківського стада. Пропоную вибирати активних, сильних поросят без вроджених вад. Планується залишати 5,48%(1516 голів) від загального числа приплоду на ремонт стада. При ціні 240 гривень на щипці для постановки бірок і ціні за пару бірок в 10 гривень на рік необхідно: 240 грн + 1516голів *10 гривень = 15400 грн.

З 7го дня життя поросят сисунів починаємо підгодовувати зерновим кормом, сухим молоком. Зернові корми даємо піджаривши до красну. Поросятам-сисунам кладуть корм в їх загальну годівницю, звідки вони по бажанню поїдають підкорм.

Кастрація хрячків проводитиметься на 5й день життя. Поросятам, що не йдуть на ремонт стада присвоюється гніздовий номер. Додаю схему годівлі поросят-сисунів:

1) 7-10 день цільне молоко - 50г, комбікорм 30 г, соковиті+зелені корми - 20г;

2) 11-20й день цільне молоко - 175 г, комбікорм - 50 г, соковиті+зелені - 30г;

3) 21-27й день цільне молоко 300г, відвійки 100г, комбікорм - 200г, соковиті+зелені -100г.

Для утримання свиноматок разом із приплодом використовуємо індивідуальні станки фірми «Птичий дом». Підлога в станку - щільова.

Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 5+7+28+10=50 дня і є періодом зайнятості приміщення тваринами.

5 днів

7 днів

28 днів

10 днів

глибокопоросна +

тривалість опоросу в одній секції

підсисна +

відлучені поросята

Кількість технологічних груп визначають на дільниці:

Постійне поголів'я глибокопоросних + на дільниці:

(5 днів / 7 днів) * 62 глибокопоросні += 44голів

Постійне поголів'я + у період опоросу технологічної групи:

(7 днів /7 днів) * 62 голів = 62 голів

Постійне поголів'я підсисних +:

28 день / 7 днів * 58 голів = 232 голови

Постійне поголів'я поросят на дільниці:

28 днів + 10 днів / 7 днів * 491 голів = 2665 голів

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів

(7,1-1,1) кг * 459 =2754 кг = 27,54 ц

Дані, отримані в результаті розрахунку заносимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3

Основні параметри дільниці підсисних свиноматок

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

7

Кількість технологічних груп на дільниці

8

Технологічної групи глибокопоросних +, голів

62

3286

Тривалість опоросу + технологічної групи, діб

7

Аварійних опоросів, %

7

Аварійних опоросів, голів

4

212

Технологічна група підсисних +, голів

58

3074

Технологічна група поросят на час народження, голів

522

27666

Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів

459

24327

Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів

491

Тривалість підсисного періоду, діб

28

Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб

10

Постійне поголів'я глибокопоросних + на дільниці, голів

44

Постійне поголів'я + у період опоросу технологічної групи, голів

62

Постійне поголів'я підсисних +, голів

232

Постійне поголів'я поросят-сисунів на дільниці, голів

2665

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц

27,54

1459,62

Типове приміщення місткістю, голів

600

Потреба в приміщеннях

1

Кількість секцій

10

Кількість станків у 1 секції

58

2.1.4 Дільниця дорощування молодняку

Для зменшення стресу поросят при відлученні від + в 28 денному віці пропоную при переведенні їх на дільницю дорощування обслуговувати їх тим же оператором, що доглядав за ними на дільниці підсисних +; поліпшити умови мікроклімату, згодовувати якісні корми, проводити всі роботи по обслуговуванню в один і той же час. Для + залежно від її молочності знижується раціон, обмежується даванка води й корму, виключаються соковиті корми.

Дільниця дорощування молодняку призначена для формування перед-заводської кондиції тварин. Важливо, щоб за час знаходження поросят кожен із них набрав достатню ж/м для переведення на дільницю відгодівлі. Формування груп на цій дільниці відбуватиметься за живою масою тварин. Норма площі на одну голову складає 0,4 м2, фронт годівлі - 25 см/голову. Параметри мікроклімату наступні: t= 23єC, вологість - 65%, обмін повітря влітку - 60м3/год, взимку - 30.

Годуватимуться поросята збалансованими раціонами, до складу яких входять корми тваринного походження, соковиті, грубі й концентровані корми. Напування їх відбуватиметься за рахунок автонапувалок. Облік поголів'я молодняка, його продуктивність по операторах, секторах і будівлях заноситься в форму 8-СВ-к.

Наукова розробка. Підлога в місцях відпочинку покрита гідрофобним покриттям з вінілу, з нахилом у бік решітчастої частини, розміщеної над гнойовим жолобом. При ціні покриття в 220грн/м2 й необхідності для одної групи 15м2 такого покриття загальна ціна складе: 220*15*53 групи = 174900 гривень.

Початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних + згідно з проектним завданням досягає 7,1 кг, а кінцева -- 35 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування становить (35-7,1) = 27,9 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці: 400 г. Тривалість періоду утримання молодняку -- 70 днів (27,9 кг / 0,4 кг).

Кількість технологічних груп на дільниці дорощування становить:

(70 + 7) / 7 = 11 груп

Заносимо розраховані параметри для дільниці дорощування в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Основні параметри дільниці дорощування

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

7

Період зайнятості однією групою, діб

77

в т. ч. період зайнятості тваринами, діб

70

санітарний розрив, діб

7

Кількість технологічних груп на дільниці

11

Технологічна група при постановці на дорощування, голів

459

24327

Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів

413

21889

Середній розмір технологічної групи, голів

436

Санітарний брак поросят, %

10

Санітарний брак поросят, голів

46

2438

Постійне поголів'я підсвинків на дільниці, голів

4360

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку

115,23

6107,19

- некондиційного молодняку

3,59

190,27

Валовий приріст на дільниці дорощування

118,82

6297,46

Типове приміщення місткістю, голів

2000

Потреба в приміщеннях

3

Кількість секцій

43

Кількість станків у 1 секції

46

Середній розмір технологічної групи: 436 голів

Постійне поголів'я підсвинків на дільниці: 436 голів * (70 / 7) = 4360 голова

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку(35 кг-- 7,1 кг) * 413 голів = 115230 кг = 115,23 ц

- некондиційного молодняку (14,9 кг -- 7,7 кг) * 46 голів = 359 кг = 3,59 ц

Валовий приріст на дільниці дорощування становить 115,23 ц + 3,59 ц = 6297,46 ц

2.1.5 Дільниця відгодівлі свиней

У віці 108 днів при постановці на відгодівлю середня жива маса поросят складає- 35 кг; середньодобовий приріст молодняку на відгодівлі - 702 г; санітарний брак - 1 %; середня жива маса молодняку при знятті з відгодівлі - 147 кг. Формування груп на дільниці відбувається шляхом відбору найбільш однорідних за масою поросят. При нормі площі на голову 0,8м2 і кількості поросят в групі 413 голів на одну групу площа утримання має складати не менше 330,40,8м2.

Фронт годівлі на голову складає 35 см. Тип годівлі використовуватиметься концентратно-коренеплідний. Такий тип годівлі має ряд переваг, серед яких: висока поживність зернових кормів(кукурудза, ячмінь, овес, просто), висока засвоюваність і перетравність кормів, зменшений об'єм даванки по відношенню з силосним типом годівлі при високій її поживності. І важливим є при відгодівлі до жирних кондицій високий вміст у кормах концентратно-коренеплідної групи енергії за рахунко вуглеводистих речовин, які добре впливають на нарощування жирової тканини. Період відгодівлі до жирних кондицій умовно можна розділи на три підперіоди, коли:

· спочатку тваринам згодовують раціони з підвищеним вмістом об'ємистих кормів (коренеплодів, комбісилосу, баштанних);

· потім дуже збільшують частку високопоживних кормів, 80-85% поживності раціону припадає на концентрати;

· в кінці відгодівлі до раціону вводять корми, що сприяють поліпшенню якості м'яса та сала (горох, ячмінь) й виключають кукурудзу, картоплю, сою, рибне борошно інші корми, що обумовлюють рихлість і м'якість сала, специфічний смак і запах м'яса.

Наукова розробка. Для наповненості м'яса свиней пропоную додавати до раціону тварин на відгодівлі кормову добавку - креатин моногідрат. Дана речовина і так є в складі м'язів, куди вона транспортується після синтезу в печінці, але в малій кількості. При введенні її в раціон тварин на початку спостерігається активний набір маси за рахунок затримання в клітинах м'язів води. Із розрахунку введення в раціон 5 г добавки на голову протягом 20 днів загальна сума витрат на кормову добавку складає:

0,005кг * 20 днів * 21480 голів поставлено на дільницю* 250 грн/кг = 26850 грн.

Звітність даної дільниці ведеться в журналі обліку поголів'я на дільниці дорощування і відгодівлі форми 9-СВ-к.

Період утримання молодняку на відгодівлі:

(147-35) кг / 0,702 кг за день = 160 діб;

Кількість технологічних груп на дільниці:

Постійне поголів'я молодняку, який відгодовують:

411 * (160 / 7) = 9394 голів

Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі:

409*1,47 ц = 601,23 ц

Середній розмір технологічної групи - 411 голів

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку: (147-35) кг *409 голів = 45808 кг = 458,08 ц

- некондиційного молодняку: (66,9-35) кг * 4 голів = 128кг = 1,28 ц

Валовий приріст живої маси на дільниці всього за рік: 24278,2ц +67,87ц= 24346,1 ц

Заносимо розраховані параметри для дільниці відгодівлі в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Основні параметри дільниці відгодівлі свиней

Показники

Кількість

за ритм

за рік

Крок ритму виробництва, діб

7

Період зайнятості однією групою, діб

168

в т. ч. період зайнятості тваринами, діб

160

санітарний розрив, діб

8

Кількість технологічних груп

1

53

Середня жива маса на початку відгодівлі, кг

35

Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг

147

Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів

413

-

Санітарне вибракування молодняку, %

1

Санітарне вибракування молодняку, голів

4

212

Жива маса вибракуваного поголів'я, кг

66,9

-

З відгодівлі буде знято кондиційного поголів'я, голів

409

21268

Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, ц

601,23

31264

Середній розмір технологічної групи, голів

411

-

Постійне поголів'я підсвинків на дільниці, голів

9394

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняку, ц

458,08

24278,2

- некондиційного молодняку, ц

1,28

67,84

Кількість вибракуваних + на відгодівлі, голів

-

750

Середня жива маса + в кінці відгодівлі, кг

269

Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц

459,36

24346,1

Проектна потужність господарства, т

3009

Виконання проектного завдання, т

3126,4

Рівень перевиконання, %

+3,9

На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці відгодівлі поросят, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.

Виконання проектного завдання виробництва свинини:

1)реалізований кондиційний молодняк - 3126,4ц;

Всього: 3126,4 ц.

Рівень перевиконання:

3009 ц - 100%

3126,4 ц - х х = (3126,4 * 100) / 3009 -100= 3,9%

На 109 добу життя поросята переводяться на дільницю відгодівлі з живою масою 35 кг, середньодобовий приріст на даній дільниці 725 г. Жива маса в кінці відгодівлі 105 кг.

2.1.6 Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней

Батьківське стадо комплектується ремонтним молодняком, вирощеним у господарстві. На ремонт тварини відбираються в момент біркування з урахуванням їх живої маси, активності поїдання молозива й виявлення домінантних ознак. Обов'язковим є відсутність у поросят вроджених і набутих вад. Потреба в ремонтному молодняку складає = (750 вибракуваних + * 2голови на 1 вибракувану +) + (30 > * 0,27 % вибраковки * 2голови на 1 вибракуваного >) = 1516 голів.

Вирощування ремонтного молодняку проходить в загальних групах. Середньодобові прирости тварин мають відповідати або бути трохи вище середнього показника по всім групам. У дев'ятимісячному віці планується осіменяти ремонтних +, обов'язково при досягненні живої маси не менше 100--120 кг. Стимуляція та синхронізація охоти відбувається гормональним препаратом Фоллімаг. Для підготовки + до осіменіння обов'язково + годують раціонами маток першої половини поросності. Обов'язково за 2 тижні до осіменіння до раціону вводять корми з вмістом естрона (овес, просо, дріжджі), соковиті корми з вмістом фітоестрогенів; дають можливість моціону.

Норма площі на тварину складає 2м2. Фронт годівлі - 50 см.

Параметри мікроклімату для дільниці ремонтного молодняку встановлюється такі, як і на дільниці холостих і поросних свиноматок.

Звітність про тварин заноситься в картки 1-СВ-к - для +, 2-СВ-к - для >.

Рівень вибракування основного стада залежить від багатьох причин.

1) ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними частинами;

2) рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракування основних і перевірюваних + і прийнятий за 49%;

3) тривалість стану + як перевірюваної становить 5,3 міс:

(115 днів поросності + 45 днів вирощування поросят) / 30 днів (місяць) = 5,3 міс

Загальна кількість + 1530 голів. Рівень вибракування 49%, за рік буде вибракувано:

1500 голів - 100 %

х - 49%

Кількість ремонтних свинок, відібраних на вирощування за рік буде складати:

750 * 2 = 1530 голів

На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвитку ремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракування ремонтних підсвинків:

· у 4-місячному віці - 50% (від усієї кількості, що потрібно вибракувати );

· у 6-місячному - 30;

· у 8 - місячному - 20 %.

Щомісячно зі стада технологічних свиноматок буде вибувати:

750 голів / 12 місяців = 63 голови

Постійне поголів'я перевірюваних + буде таким:

63 голови * 5,3 міс = 334 голови

а питома їх кількість у стаді:

За рахунок власного молодняку відбувається поповнення основного стада.

2.2 Забезпеченість господарства виробничими приміщеннями і кормами

Розрахувавши необхідну кількість станкомісць у господарстві, заносимо отримані дані в таблицю 2.6.

В таблицю 2.7 заносимо дані про структуру раціона всіх статево-вікових груп і потребу в кормах на рік на все поголів'я.

Таблиця 2.6

Розрахунок потреби поголів'я в станкомісцях і приміщенні

Статево-вікові

групи

Тривалість зайнятості станків з сан. розрив

діб

Число груп

Кількість свиней у групі, гол.

Необхідно станкомісць

Проектна місткість приміщень,

гол.

Необхідно приміщень

Норма площі на 1 гол.,

м2

Необхідно корисної площі,

м2

> основні

365

30

1

30

1200

1

7

210

> ремонтні

365

8

1

8

-

-

7

56

Ремонтні +

365

150

10

1500

-

-

2

3000

+холості

365

13

10

132

-

-

2

264

+ поросні

112

16

74

1184

1200

3

2

2368

+ підсисні

56

8

58

464

600

1

7

3248

Поросята-сисуни

56

8

522

4176

-

-

Відлучені поросята

77

11

459

5049

2000

8

0,4

2019,6

Молодняк на відгодівлі

168

24

413

9912

0,8

7929,6

Дорослі + та > на відгодівлі

60

75

10

750

1,2

900

Таблиця 2.7

Річна потреба в кормах


Подобные документы

  • Технологія і організація виробництва молока і молочних продуктів, характеристика основної та допоміжної сировини. Дослідження біойогурта, виготовленого з використанням DVS культур. Розрахунок площ цеху і заходи безпеки функціонування технології.

    курсовая работа [135,6 K], добавлен 29.04.2009

  • Товарознавча характеристика м'яса, його хімічний склад та харчова цінність. Організація робочого місця при роботі в цехах підприємства. Технологія приготування страв зі свинини. Правила та порядок приймання, зберігання молока та молочних виробів.

    дипломная работа [140,8 K], добавлен 11.01.2011

  • Об’єми виробництва пива в Україні. Сировинна база, виробники, асортимент. Експорт/імпорт. Конкуренція. Характеристика виробництва світлого пива. Розрахована собівартість виробництва пива, та визначена економічна ефективність виробництва даної продукції.

    реферат [67,2 K], добавлен 09.07.2008

  • Загальна характеристика, призначення, класифікація та асортимент майонезів. Технологія виробництва продукту періодичним, безперервним та холодним способами. Складання таблиць матеріального балансу на виготовлення майонезів "Провансаль" та "Новинка".

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 19.12.2011

  • Санітарні вимоги до процесу приготування кремів, умови зберігання і строки придатності виробів. Використання кондитерських мішків. Загальна характеристика вершків. Рецепти та особливості технології приготування страв з крему та вершків, вимоги до якості.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 29.03.2011

  • Предмет, значення та завдання дисципліни "Технологія кондитерських виробництв", загальна характеристика кондитерського виробництва. Опис та основні властивості борошняних кондитерських виробів та тістових мас за типом приготування та термообробки.

    лекция [18,5 K], добавлен 19.02.2012

  • База предубойного содержания. Классификация свиней. Цех первичной переработки скота (разделки туш). Извлечение из туш внутренних органов. Ветеринарно-санитарная экспертиза. Переработка свиней. Подача на переработку, оглушение, обескровливание свиней.

    отчет по практике [44,5 K], добавлен 07.12.2013

  • Техніко-економічне обґрунтування будування підприємства з виробництва ковбасних виробів. Аналіз технології виробництва варених ковбасних виробів. Вибір та обґрунтування асортименту, санітарні вимоги з виробництва. Правила техніки безпеки при роботі.

    дипломная работа [124,5 K], добавлен 30.05.2010

  • Основні правила та вимоги до роботи кухаря, правила його професійної етики. Технологія приготування страв комплексного обіду, товарознавча характеристика сировини, що використовується. Організація робочого місця та санітарні вимоги. Охорона праці.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 07.12.2013

  • Яйця, які поступають на переробку, зберігання та реалізацію у торгівлю, підлягають обов'язковій ветеринарно-санітарній експертизі. Товарознавча класифікація та санітарні вимоги до якості яєць. Ветеринарно-санітарний контроль домашніх яєць на ринках.

    реферат [25,6 K], добавлен 16.05.2008

  • Характеристика складського і тарного господарства в закладі ресторанного господарства. Організація приймання товарів на прикладі їдальні "Шкварочка". Автоматизація складського господарства та впровадження комп'ютерних технологій в систему управління.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.04.2012

  • Визначення кафе, як підприємства ресторанного господарства. Вимоги до його виробничих та торгівельних приміщень. Загальна характеристика обладнання для кафе. Підбір устаткування для механізації технологічних процесів виробництва та окремих операцій.

    курсовая работа [129,8 K], добавлен 10.02.2011

  • Загальна характеристика, класифікація та асортимент цукерок. Моделювання та аналіз технологічної схеми виробництва цукерок типу "Трюфель". Апаратурно-технологічна схема виробництва. Вимоги до якості готового продукту. Шляхи розвитку технологічної системи.

    курсовая работа [200,0 K], добавлен 19.03.2015

  • Технологія та особливості приготування напівфабрикатів з яловичини, баранини, телятини, свинини, натуральні та паніровані. Великошматкові, дрібношматкові та порційні напівфабрикати, їх характеристика та форма нарізання. Приготування страв із м’яса.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 13.02.2009

  • Товарознавство харчових продуктів. Страви та вироби з борошна. Підготовка сировини до виробництва. Технологія приготування їжі. Вимоги до якості блюда та правила її подачі. Технологія борошняних і кондитерських виробів. Приготування помадного сиропу.

    реферат [65,4 K], добавлен 09.11.2011

  • Переробка і використання молочної сироватки. Способи утилізації сироватки шляхом біологічного очищення. Використання сироватки в хлібопекарській та кондитерській промисловостях. Технологія виробництва сиру кисломолочного "Селянський" та квасу "Молочний".

    курсовая работа [356,3 K], добавлен 17.02.2013

  • Молочна промисловість, її склад. Товарознавчо-технологічна характеристика основної та допоміжної молочної сировини. Класифікація і загальна характеристика асортименту і товарних форм сметани. Моделювання й розробка технологічних схем виробництва сметани.

    курсовая работа [79,4 K], добавлен 30.04.2009

  • Відомості та загальна характеристика підприємства. Особливості асортименту виготовлюваної продукції. Технологія виробництва кисломолочних напоїв. Схема технологічної лінії по виробництву кисломолочних напоїв та детальний опис декількох машин цієї лінії.

    отчет по практике [456,0 K], добавлен 04.02.2011

  • Технологія виготовлення кефіру, дослідження сировинної зони та якості сировини. Характеристика підприємства, асортимент продукції, організація хімконтролю. Системи управління на підприємстві, технологічне обладнання. Санітарія та гігієна, охорона праці.

    курсовая работа [71,5 K], добавлен 01.12.2009

  • Аналіз стану рибного господарства в Україні. Основи технології виробництва рибних пресервів. Характеристика риби як промислової сировини. Класифікація рибних пресервів, їх асортимент. Технохімічний контроль на харчовому підприємстві рибної промисловості.

    курсовая работа [592,6 K], добавлен 12.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Статево-вікові

Постійне поголів'я на дільниці

Корм. од

Період

Вид корму

Річна

групи

на 1гол

року

концентровані

соковиті

грубі

тварин. поход.

потреба

за добу

%

на 1 гол.

на все

%

на 1 гол.

на все

%

на 1 гол.

на все

%

на 1 гол.

на все

т

> основні

30

4,4

зимовий

75

0,66

19,80

10

0,09

2,64

5

0,04

1,32

10

0,09

2,64

26,40