Класифікація і характеристика харчових продуктів функціонального призначення

Нижче наведемо ряд харчових продуктів, де є найбільший вміст харчових волокон (табл. 4).

Таблиця 4 Вміст харчових волокон в їжі

Структуроутворюючі речовини майже завжди присутні у технологічному процесі виробництва м'ясопродуктів з сировини з підвищеним вмістом жирової і сполучної тканини, м'яса механічної до обвалки, м'яса птиці. Застосування структуроутворюючих речовин при виробництві м'ясопродуктів дає можливість:

1. підвищити вихід м'ясних виробів;

2. поліпшити органолептичні показники (соковитість, консистенцію, зв'язність, колір, зовнішній вигляд, нарізання);

3. виключити ймовірність утворення при термічній обробці бульйоно- жирових набряків;

4. стабілізувати зовнішній вигляд продукту при його зберіганні у вакуум- упаковці за рахунок зниження ефекту відсікання вологи (синерезис);

5. знизити собівартість готової продукції.

У м?ясних виробах часто використовують карагінан. Заміна частини сировини на гідратований карагінан у кількості 15-30% до вмісту білка сприяє ущільненню консистенції і покращенню смакових властивостей виробів. Через те, що 1 кг високоякісного карагінану дозволяє замінювати від 70 до 100 кг м'яса його використання призводить до значної економії сировини і здешевлення готової продукції на 20-25%. В умовах конкурентної боротьби виробників за високу якість і безпечність готової продукції, а також для підвищення економічної ефективності виробництва використання харчових добавок є актуальним.

Структуроутворюючі властивості мають і білкові речовини вівсяних зерен, вміст яких становить від 10 до 18 %. Для деструкції протопектину й збільшення кількості розчинного пектину, який є природним 40 гідроколоїдом і здатний формувати структуру морозива, свіжі плоди яблук піддають термокислотному гідролізу. Борошно із цільнозмелених вівсяних зерен або подрібнені вівсяні пластівці використовують під час виробництва морозива як стабілізатор структури і природній наповнювач, що містить біологічно активні речовини (поліненасичені жирні кислоти, легкозасвоювані білки, незамінні амінокислоти, харчові волокна).

Також структуроутворюючі речовини використовують при виготовленні багатьох різних харчових продуктів: різноманітних твердих сирів, твердих напівфабрикатів як то брикети киселів, мучних виробів, ковбас, молочних та кисломолочних виробів, різноманітних консервів з м?яса та риби, соків, тощо.

7. Харчові продукти з антиоксидантними властивостями

Антиоксиданти -- це природні або ідентичні природним, поліфункціональні речовини, які приймають участь у різних типах обміну речовин, синтезі та перетво-ренні біологічно активних метаболітів, здатні перешкоджати окисленню активних хімічних речовин у клітинах організму людини, забезпечують активність універсальної регулюючої системи, перешкоджають накопиченню токсичних продуктів окислення.

Серед антиоксидантів особливе місце займають біоантиоксиданти, які функціонують у живому організмі, регулюють ступінь несприятливого впливу вільнорадикального окислення на більшість метаболічних процесів. Біоантиоксиданти поді-ляють на дві групи -- жиророзчинні та водорозчинні

Антиоксидантні властивості мають речовини, що протидіють утворенню вільних радикалів, оксидативних та пероксидних іонів та сполук:

? вітаміни: А, Е, С, Р, в-каротин, U;

? мінеральні речовини Сu, Мn, Zn, Fе;

? сірковмісні амінокислоти - донори -SН і -СНЗ-груп;

? фенольні сполуки рослин;

? лецитин, кефалін;

? цитринова кислота.

Для поліпшення антиоксидантних властивостей, кисломолочні продукти збагачують рослинною сировиною в якості збагачувачів харчових продуктів. Обґрунтовано доцільність використання рослинної сировини - лимоннику китайського (Schizandra chinensis), глоду криваво червоного (Crataegus sanguinea Pall.), шипшини (Rosa specis), обліпихи крушиновидної (Hyppophae rhamnoides), у виробництві кисломолочних напоїв з антиоксидантними властивостями.

Квітки бузини та липи, пагони чорниці, листя меліси, малини, суниці, чорної смородини, та ін. Ї є джерелами біологічно активних сполук антиоксидантної дії. Тому їх активно використовують для виготовлення екстрактів з метою додавання до різних продуктів та напоїв Ї для збагачення та збільшення корисних властивостей антиоксидантної дії. Також з цих корисних рослин виготовляють у харчовій промисловості різні збори сухих та консервованих чаїв.

Різні мінеральні води мають антиоксидантні властивості. Тривале вживання цих мінеральних вод добре впливає на систему кровотворення, зокрема сприяє зростанню рівня гемоглобіну в крові, що стимулює процеси обміну речовин в організмі, зростає активність органів шлунково-кишкового тракту, підтримує енергетичний баланс у ньому, підвищує його імунітет. У разі радіоактивного опромінення Ї мінеральні води знижують ризик розвитку онкологічних захворювань

Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що сьогодні велика увага приділяється розробці і кондитерських виробів з використанням рослинної сировини, котра має антиоксидантні властивості.

Особливу увагу заслуговують такі антиоксиданти, як різні молюски та інші жителі моря, котрі використовуються у приготуванні харчових продуктів. Вони використовуються, зокрема Ї в якості інгібітору окислювальних процесів соняшникової олії.

8. Харчові продукти з підсолоджувачами

Підсолоджувачі або замінники цукру -- це група адитивів, які використовуються з метою надання солодкого смаку продуктам харчування. На відміну від натуральної цукрози, замінники цукру засвоюються в організмі не так швидко, не створюють перевантажень для підшлункової залози, у помірних кількостях не призводять до різкого підвищення рівня глюкози в крові. Фізіологічна теплотворна здатність підсолоджувачів в порівнянні з цукром або значно знижена або відсутня. Підсолоджувачі бувають натуральні, синтетичні та штучні.

Підсолоджувачі Ї речовини, що використовуються для додання солодкого смаку. Інтенсивні підсолоджувачі - речовини нецукровий природи, які в десятки і сотні разів солодше цукру. Широко використовуються натуральні і синтетичні речовини для підсолоджування харчових продуктів та напоїв. З їх допомогою можна проводити низькокалорійні дієтичні продукти, повністю або частково позбавлені легкозасвоюваних вуглеводів. Інтенсивні підсолоджувачі можуть використовуватися у виробництві продуктів для хворих на цукровий діабет.

Натуральні підсолоджувачі присутні в фруктах та деяких овочах і отримані синтетичним хімічним гідруванням: ксиліт -- з ксилози, сорбіт -- з глюкози; лактітол -- отриманий з лактози. Серед натуральних підсолоджувачів найбільш відомі тауматин (Е 957) і стевіозин (з рослини стевія).

Синтетичні інтенсивні підсолоджувачі часто виготовляються з цукрових спиртів. Цукрові спирти не сприяють руйнуванню зубів. представлені сахарином і цикламатом (це підсолоджувачі "старого" покоління), а також "новими", до яких відносяться аспартам, сукралоза, ацесульфам калію.

Сахарин входить до складу Ї морозива, кремів, десертів та інших кондитерських виробів, компотів, у підсолоджувачі "Сукразит", тощо.

Цикламат покращує смак сахарину, тому їх в парі використовують при виробництві напоїв. Також цикламати містяться у фруктових соках, компотах, кондитерських виробах, джемах, шоколаді. Цикламат дозволений діабетикам, але не рекомендований маленьким дітям і вагітним жінкам.

Аспартам доцільно використовувати для підсолоджування харчових продуктів, які не вимагають теплової обробки, наприклад, морозива, кремів, а також лікувально-дієтичних продуктів. З використанням цього підсолоджувача розроблено широкий асортимент молочних продуктів: напої ацидофільні, кисле «Цитрусова», кефір ароматизований, йогурти, десерти вершкові, сирні та ін.

Сукралозу застосовують як універсального підсолоджувача при виробництві безалкогольних та алкогольних напоїв, молочних десертів, консервованих і заморожених фруктів і овочів, повидла, кондитерських та хлібобулочних виробів, соусів, майонезів, маринадів, сухих сніданків, сухих сумішей (наприклад, для кексів), жувальної гумки та ін.

Ацесульфам калію застосовують в різних продуктах харчування: напоях, борошняних, кондитерських виробах, молочних продуктах (напої з сироватки, напої кисломолочні, йогурти, вироби сирні та ін.).

9. Характеристика харчових продуктів репродуктивного і геронтологічного призначення

Продуктами репродуктивного призначення є продукти із заданими показниками поживної цінності. Це такі харчові продукти, котрі містять у собі різноманітні вітаміни, мікроелементи, ненасичені жирні кислоти, а також котрі несуть у собі певну важливу енергетичну цінність і таке інше Ї що вкрай необхідно вживати жінкам під час їхньої вагітності для правильного формування та дозрівання плоду й успішних та своєчасних родів. Завдяки популярності серед населення, кондитерські борошняні вироби з бісквітного тіста є цінним об'єктом для створення функціональних продуктів харчування. Перспективним шляхом розроблення технологій борошняних кондитерських виробів репродуктивного призначення є використання сировини тваринного і рослинного походження. Таким чином, наукове обґрунтування, розроблення і впровадження технологій борошняних кондитерських виробів репродуктивного призначення з використанням функціональних інгредієнтів природного походження є актуальним і сприятиме реалізації Державної програми “Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 р. в галузі забезпечення здорового харчування. У даному випадку продуктами репродуктивного призначення можуть бути бісквітні напівфабрикати, рулети й оздоблювальні напівфабрикати (креми, желе).

У цих продуктах широко використовують ламінарії, курячі яйця, збагачені органічним селеном, соняшникову олію, що забезпечує підвищення вмісту есенціальних речовин у готових виробах. Вершкові креми і желе виготовляють без цукру, але з використанням овочевих пюре з моркви і з шпинату та гідроколоїдів - модифікованого крохмалю й драглеутворюючого компоненту, що дозволяє створити оздоблювальні напівфабрикати підвищеної біологічної цінності. Використовують у харчовому раціоні розроблені вироби з бісквітного напівфабрикату із ламінарією і селеном для підвищення імунного статусу вагітних жінок, що попереджає виникнення порушень репродуктивного здоров'я. Таку ж мету має у собі використання у харчуванні свіжого шпинату.

Продукти геронтологічного призначення Ї це такі харчові продукти, котрі призначені для харчування людей похилого віку з метою покращення їхнього самопочуття та подовження їхнього життя. Сьогодні актуальність розвитку геродієтетики - науки про харчування людей похилого віку - в Україні насамперед диктується соціально-економічним статусом літньої людини й демографічною ситуацією, яка у цей час обумовлена глобальним і прогресивним старінням населення в усьому світі взагалі й в Україні зокрема. В економічно розвинених країнах світу число людей у віці 60 років і більше сягає 20-25%.

Процес створення нової галузі харчової промисловості - виробництва геродієтичних продуктів - важливий в декількох аспектах:

Ї широке впровадження геродієтичних продуктів у фактичному харчуванні літніх і старих людей дозволить, по типу замісної терапії, виправити недоліки харчування сучасної людини;

Ї використання геропродуктів надзвичайно важливо в плані лікувального харчування не тільки для цього контингенту населення, але й для більш молодих вікових груп з метою профілактики передчасного старіння.

Харчування як фактор неагресивного зовнішнього середовища значною мірою впливає на старіючий організм, тому на сьогоднішній день посильною задачею для вітчизняних геронтологів повинна стати розробка нових продуктів геродієтичного призначення. При цьому продукти геродієтичного призначення повинні мати невисоку собівартість, розповсюдженість, мати дійсно високу біологічну та харчову цінність і тривалий термін зберігання і, водночас, їх упаковка повинна бути для звичайного покупця основним першоджерелом інформації щодо призначення, цінності та якості продукту.

Автори статті вважають найбільш прийнятним використання третього напряму при створенні нових видів молочних геропродуктів, що, безумовно, буде сприяти підвищенню їхньої собівартості. Тому актуальним завданням сьогодні є моделювання молочної основи для виробництва геродіетичних продуктів, яка повністю відповідала б вимогам геродіететики (мала повноцінний білок, що не містить лімітованих амінокислот Г41). мала б підвищений вміст сірковмісних амінокислот (метіоніну + цистіну), які є природними антиоксидантами, і була б доступною за ціною. З огляду на це, цілком виправдано виробництво продуктів харчування для людей похилого віку на основі вторинної молочної сировини (ВМС): маслянки, сироватки та знежиреного молока, - які-у значних кількостях залишаються на молокопереробних підприємствах, адже вони мають високу біологічну цінність, а їхня невисока вартість дасть можливість суттєво знизити собівартість розроблених продуктів. Крім того, виробництво геродієтичних продуктів на основі ВМС дозволить організувати на молокопереробних підприємствах.

За основу для виробництва молочних геропродуктів можуть бути використані суміші на основі ВМС:

суміші маслянки зі ЗМ (кількість ЗМ не повинна перевищувати 15 % від маси суміші);

суміші маслянки з СС (кількість сироватки не повинна перевищувати 15 % від маси суміші);

суміші маслянки зі ЗМ та СС (кількість СС не повинна перевищувати 15 %, ЗМ - 45 % від маси суміші).

Рекомендовані суміші містять повноцінний білок, який відповідає вимогам геродієтетики, мають високі органолептичні та нормовані фізико-хімічні й технологічні показники, проявляють антисклеротичну ліпотропну дію на організм людини, оскільки маслянка складає не менше 50% сумішей.

Слід зазначити, що будь-яка з рекомендованих сумішей може бути використана для виробництва питних молочних геропродуктів, тоді як для виробництва сквашених геропродуктів доцільно використовувати суміші на основі маслянки та ЗМ, оскільки такі суміші мають найвищий вміст білків та найбільшу густину, що забезпечить високі органолептичні показники.

Згідно сучасних даних учених-геронтологів, розрізняють 3 основні напрямки по посиленню геровластивостей молочних продуктів:

а) додавання біологічно-активних речовин (БАР) функціонального призначення;

б) корегування складу геропродукту відповідно з сучасними вимогами геронтології;

в) змішаний хімічний склад з додаванням БАР і його корегуванням. З 3-х напрямків найбільш перспективним є третій із використанням в якості “молочної основи” продуктів вторинної переробки, як недорогих і корисних для споживачів.

Продуктами гетеродієтичного профілю підвищеної харчової цінності є також і прісноводна риба та різноманітні рослинні добавки. Вони являються не стерилізованими продуктами, що здешевлює готову продукцію і вона досить зручна для переробки та транспортування. Різноманітні прісноводні риби й рослинні добавки й напівфабрикати з них Ї володіють не тільки поживною активністю, але й властивістю поліпшувати фізичне і психічне здоров'я, а також знижують ризик виникнення хвороб.

На сьогоднішній день при виробництві продукції геродієтичного призначення, найбільш доречним є часткова заміна традиційної сировини на нетрадиційну, введення харчових та біологічно-активних добавок, використання вторинної сировини та нетрадиційної рослинної (шрот, овочеві суміші, цукрозамінники, клітковина). Це дає змогу створити збалансовану по всім критеріям продукцію для людей літнього віку, при виробництві якої враховують всі вікові особливості.

Так, наприклад, сучасним напрямком розвитку технології продукції геродієтичного призначення є використання натуральної рослинної сировини для збагачення біологічно активними речовинами та надання їм лікувально-профілактичних властивостей. Для підвищення харчової і біологічної цінності продукту слід додавати, наприклад, овочеві суміші на основі гарбуза. Перспективним напрямком у виробництві продукції для людей літнього віку є використання пюре буряків столових (джерело харчових волокон, вітаміну С та заліза) й пророслого зерна пшениці (джерело вітамінів С, групи В, мінеральних речовин). На сьогоднішній день цікавою та досить перспективною добавкою для виробництва продукції геродієтичного харчування може стати квітковий пилок. Квітковий пилок - цінний продукт бджільництва. Пилок має багатий і складний склад, містить всі необхідні для росту і розвитку організму поживні речовини - білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, ензими, гормони, які позитивно впливають на організм похилої людини.

10. Харчові продукти молекулярної технології

Молекулярні технології - напрям досліджень, пов'язаний з вивченням фізико-хімічних процесів, які відбуваються при приготуванні їжі, та створення різних страв із незвичайними властивостями й поєднанням компонентів. Дане поняття використовується для найменування продуктів, отриманих молекулярно-деструктивним способом: за допомогою сифону в деструктивну текстуру (подрібнену до напіврідкої консистенції) продукту вводиться інертний газ. У результаті кожна частинка речовини роздувається, як мильна піна, і емульсія з полуниці або гарбуза перетворюється в напівмістичну "еспуму". Молекулярні технології вивчають і, практично, виконують фізико-хімічні перетворення інгредієнтів, що відбуваються під час приготування їжі, а також соціальні, художні і технічні складові кулінарних і гастрономічних явищ в цілому з точки зору наукового погляду. Одним із завдань, які вирішує молекулярна гастрономія, є комбіноване поєднання або, так зване, «сполучання» харчових продуктів, різних за типом (видом), на молекулярному рівні, за сукупність хімічних сполук та амінокислот, наприклад, банан з петрушкою, ікра з білим шоколадом.

Основний принцип молекулярної кухні - це презентація смакових властивостей продуктів у нестандартному для них вигляді: еспуми, сферифіковані рідини, желе, емульсії. Молекулярна кулінарія змінює консистенцію і форму продуктів до невпізнання. Зпінене м'ясо з гарніром зі спіненої картоплі, желе зі смаком маринованих огірків та редису, сироп з крабів, тонкі пластинки свіжого молока, морозиво з тютюновим ароматом вже існують. З допомогою молекулярної кулінарії в кращих ресторанах світу розробляються рецепти чудесних страв, які неможливо приготувати на звичайній кухні або купити в магазині. Поки це кулінарний напрям не виходить за межі дорогих ресторанів.

Основні прийоми молекулярної кухні:

1. обробка продуктів рідким азотом,

2. емульсіфікація (змішання нерозчинних речовин),

3. сферіфікація (створення рідких сфер),

4. желювання,

5. карбонізація або збагачення вуглекислотою (газування),

Наприклад якщо м'ясо буде смажитися або коптиться, неминуча втрата ваги на 30-50 і вага втрачається. В молекулярній кухні при застосуванні новітніх технологій речовини, які утримують воду, не руйнуються і вага готової страви збільшується на 180%. Смак при цьому приголомшливо новий, соковитий. Ще один приклад продукту молекулярної кухні: сире яйце, зварене при низькій температурі (64°C) упродовж двох годин,Ї перетворюється на желеподібну масу.

Висновки

Залежно від походження продукти функціонального призначення запропоновано поділяти на натуральні або природні і такі, що одержані внаслідок спеціальної технологічної обробки. Як відомо, в натуральних продуктах харчування (апіпродукти, фрукти, овочі, молоко, м'ясо, лікарські рослини) природою закладено властивість приносити користь здоров'ю людини.

Натуральні продукти містять певні речовини, які рекомендуються для вживання при тих чи інших захворюваннях. Так, при серцево-судинних захворюваннях потрібно більше калію у раціоні і рекомендується збільшити вживання продуктів багатих калієм, наприклад кураги. А при слабкості кісткової тканини у дітей рекомендується вживати більше молока, сиру як джерела кальцію. Іноді потреба у спеціальних речових надто висока.

Наприклад, добову потребу заліза при малокрів'ї не завжди можна забезпечити щоденним споживанням великої кількості яблук, чи страв із печінки. Людина потребує різноманітних продуктів, краще, якщо вони не повторюються протягом тижня. І тоді продукти щоденного споживання, такі як хлібобулочні, кондитерські, молочні продукти, жири та напої мусять бути збагачені на залізо.

Крім того, слід враховувати, що не завжди є «у своєму арсеналі запасу продуктів» необхідні свіжі фрукти, овочі, мед чи водорості (наприклад, у відрядженні, чи на роботі). Усе це є причинами для створення продуктів функціонального призначення шляхом застосування різних способів технологічної обробки. Підгрупу продуктів, створених за спеціальними технологіями, запропоновано розділити на одержані шляхом;

1. концентрування функціональних інгредієнтів,

2. вилучення «проблемних» інгредієнтів,

3. збагачення на функціональні інгредієнти.

Продукти, одержані шляхом концентрування функціональних інгредієнтів найчастіше служать для збагачення основних традиційних продуктів, але можуть вживатися і самостійно. Низка дієт вимагає вилучення «проблемних» інгредієнтів із харчових продуктів. Це дієти для діабетиків, для хворих на ожиріння і серцево-судинну недостатність, гіпопротеїнові, гіпонатрієві, безбілкова, безглютенові дієти та ін.

Чи має сенс функціональне харчування? Галузь продуктів харчування переживає підйом. Все більше нових продуктів функціонального харчування потрапляє на ринок.

Створення нових харчових продуктів з оздоровчою дією широко розповсюджено в Азії та США. У Японії, єдиній країні зі спеціальним законом про функціональне харчування, є, крім іншого, готові супи проти порушень кровопостачання, шоколад проти інфаркту міокарда та пиво проти ураження клітин.

У США також досить поширене функціональне харчування, яке активно рекламується. У Німеччині ж заборонена реклама харчових продуктів лікувального впливу, що гальмує ринок функціональних продуктів харчування.

Таким чином, з точки зору закону багато продуктів функціонального харчування в даний час знаходяться в зоні між ліками і харчовими продуктами. Вони можуть бути віднесені до продуктів харчування, дієтичних продуктів або медикаментів, в залежності від того - які дослідження замовлять виробники функціональних продуктів харчування.

Без сумніву багато речовин, що входять до складу продуктів функціонального харчування дійсно володіють цінними для організму властивостями. Проте виробникам потрібно уважніше ставитися до складу цих продуктів, оскільки між речовинами можуть виникати складні взаємозалежності. Наприклад: жирні кислоти Омега-3 володіють оздоровчими властивостями і захищають від серцево-судинних захворювань лише в тому випадку, якщо вони поєднуються з вітаміном Е. В ізольованій формі вони частково втрачають свою ефективність або ж взагалі не засвоюються організмом. Функціональна їжа не становить небезпеки для здоров'я, а покликана поліпшити його. Однак необхідне однозначне визначення цього поняття, контроль за безпекою і змістом рекламних гасел. Виробництво продуктів з бажаним впливом не має припинятися з самого початку. Небажані розробки мають своєчасно виявлятися і жорстко регулюватися законом. За таких умов можна очікувати, що в майбутньому функціональне харчування матиме позитивний вплив на все населення.

Таким чином, нами наведено узагальнену класифікацію та характеристику продуктів функціонального призначення, що є елементом методології науки у галузі технологій продукції для функціонального харчування. Надано визначення різних груп продукції згідно запропонованої класифікації

Список використаних джерел

1. Амерханова А. М. Пробіотики і пребіотики для продуктів функціонального харчування / Амерханова А. М. -- К.: Харчові інгредієнти, сировина, добавки, 2006. -- № 2. -- С. 74

2. Функціональні продукти на основі біогелю з морських водоростей / [Амініна Н. М., Вишневська Т. І., Соколова В. М., Конєва Є. Л.]. -- К.: «Пиво і напої», 2007. -- № 3. -- С. 24--25.

3. Дорохович В. В. Наукове обґрунтування і розроблення технологій борошняних кондитерських виробів спеціального дієтичного споживання: дис. … доктора техн. наук : 05.18.16 / Дорохович Віктор. Володимирович. - К., 2010. - 307 с.

4. Каприльянц Л. В. Функціональні продукти / Л. В. Каприльянц,

К. Г. Іоргачова. - Одеса : Друк, 2003. - 312 с.

5. Лисюк Г.М. Нові технології хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів спеціального призначення / Лисюк Генадій Михайлович. - К.: Наукові праці Одеської національної академії харчових виробництв. - 2009. - Вип. 36, т.1. - С. 114-117.

6. Пересічний, М. Технологія продуктів харчування функціонального призначення / Михайло Пересічний. - К., 2008. - 717 с.

7. Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. - К. : Центр учбової

літ-ри, 2009. - 544 с.

8. Пересічний М. І. Технологія продуктів харчування функціонального призначення: Монографія / Пересічний М.І., Кравченко М.Ф., Федорова Д.В. / За ред. М.І. Пересічного. - К.: Національний торг.-екон. ун-т, 2008. -- 718 с.

9. Міжнародний ендокринологічний журнал [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://endocrinology.mif-ua.com/archive/issue-9480/article-9514/print.html

10. Функціональне харчування [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://aandd.com.ua/?p=133

11. Особливості створення нових видів функціональних продуктів [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ebooktime.net/book_74_glava_33_3.7._ОСОБЛИВОСТІ_С.html

Размещено на Allbest.ru