Виявлені порушення і недоліки записуються в журнал для профілактичної роботи для прийняття рішень усунення недоліків начальником цеху.

Якщо виявленні порушення створюють загрозу життю обслуговуючого персоналу, вони ліквідуються негайно.

Контроль за виконанням законодавства про працю, правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної безпеки ведеться по трьох напрямках: державному, внутрівідомчому і громадському.

Державний нагляд і контроль здійснюють спеціалізовані органи нагляду, які не залежать в своїй діяльності від адміністрації підконтрольних організацій і їх вищестоящих органів; технічні і правові інспекції, що підпорядковані профспілковим органам.

Державний нагляд за станом охорони праці здійснюють Державний комітет України з охорони праці, Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки, органи Державного пожежного нагляду, органи санітарно-епідеміологічної служби.

Інспектори державного нагляду мають право:

1. Без перешкод, в будь-який час доби, заходити на виробництво з метою перевірки охорони праці.

2. Вимагати від адміністрації необхідних документів і пояснень з питань охорони праці.

3. Давати обов'язкові письмові розпорядження про усунення порушень охорони праці.

4. Вимагати проведення технічних експертиз про стан будівель, споруд, машин і ін., щоб визначити можливість їх подальшої експлуатації.

5. Ставити питання перед президією ЦК профспілок про припинення роботи, якщо це загрожує безпеці працюючих.

6. Накладати в установленому порядку штрафи на осіб, винних у порушенні правил охорони праці. Надсилати матеріали в слідчі органи для притягнення винних осіб до відповідальності.

Інспектори державного нагляду узгоджують правила. Інструкції і норми з техніки безпеки, беруть участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій на підконтрольних об'єктах, проводять на підприємствах експертизи, підготовку кадрів для своїх об'єктів і атестацію їх знань.

Державний комітет веде нагляд за безпечним обслуговуванням електричних і теплових установок, дає дозвіл на введення їх в експлуатацію, стежить за раціональним використанням електроенергії у всіх галузях народного господарства.

Державний санітарний нагляд здійснюється санітарно-епідеміологічними станціями, які контролюють санітарний стан промислових об'єктів, громадських і житлових будівель, розробляють санітарно-гігієнічні нормативи, які є обов'язковими при проектуванні, будівництві і експлуатації підприємств.

Санітарні інспекції проводять облік і розслідування причин професійних захворювань, беруть участь в роботі по зниженню загальних і професійних захворювань.

Державний пожежний нагляд в системі Міністерства надзвичайних справ веде велику профілактичну роботу; здійснює нагляд за дотриманням протипожежного режиму в процесі проектування будівництва і експлуатації підприємств, установ і організацій; здійснює прийом побудованих і реконструйованих об'єктів, обстежує в процесі експлуатації всі об'єкти з метою перевірки виконання протипожежних вимог, розробляє протипожежні правила і норми і контролює їх виконання, дає консультації з питань встановлення пожежної безпеки підприємств; бере участь в розслідуванні пожеж, вживає заходи щодо усунення причин пожежі.

Громадський нагляд і контроль за виконанням законодавства про працю і правил з охорони праці здійснюють профспілкові органи на місцях і трудові колективи.

При профкомах профспілок створюється комісія з охорони праці, до складу якої входять робітники і адміністративно-технічні працівники. Очолює комісію один з членів профспілкового комітету. Голова комісії одночасно є старшим інспектором з охорони праці.

Робота громадського інспектора з охорони праці полягає в тому, що він перевіряє стан техніки безпеки і виробничої санітарії на робочих місцях, доводить до відому адміністрації про недоліки охорони праці і через неї вживає заходи щодо їх усунення, бере участь в розробці заходів по підвищенню культури виробництва і розслідуванні нещасних випадків і ін.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Державний і громадський контроль і нагляд в галузі охорони праці не знімає відповідальності з керівників і власників підприємства за охорону праці. Відомчий нагляд за охороною праці здійснюється відомствами відносно підлеглих їм підприємств, установ і організацій.

Відповідальність за порушення вимог охорони праці

Законом про охорону праці України встановлено відповідальність посадових осіб за порушення правил охорони праці. Відповідальність може бути дисциплінарна, адміністративна, кримінальна і матеріальна.

Дисциплінарну відповідальність накладають у випадках, коли з вини посадових осіб, власника, адміністративно-технічних і адміністративно-господарських працівників допускаються порушення охорони праці, які не призводять до тяжких наслідків. Вона полягає в тому, що на посадову особу в порядку підлеглості накладають такі стягнення: догана, звільнення з роботи.

Основним документом, який регулює дисципліну праці є типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств. Вони зобов'язують останніх незалежно від їх посади виконувати вимоги, передбачені відповідними правилами та інструкціями. На підставі цих типових або галузевих правил адміністрація розробляє, інструкції, положення, невиконання яких є дисциплінарним проступком.

Якщо з дня викриття поступка пройшов 1 місяць або 6 місяців з дня здійснення поступка - адміністрація вже не має права вирішувати питання про дисциплінарне стягнення.

Адміністративна відповідальність настає тоді, коли особи адміністративно-управлінського персоналу порушили правила охорони праці в будівництві, санітарно-гігієнічні правила, правила пожежної безпеки, правила охорони атмосферного повітря, землі, надр, лісів, водних ресурсів і рибних багатств, правила безпечної експлуатації і використання транспортних засобів.

Накладати штрафи в адміністративному порядку мають право інспекції державного нагляду з охорони праці і місцеві органи.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини.

Максимальний розмір штрафу не може перевитрати 2% місячного фонду заробітної плати підприємства. Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф в десятикратному розмірі. Кошти по сплаті штрафів повинні надходити до державного та галузевого фондів охорони праці.

Штраф може бути оскаржений не пізніше одного місяця з дня скоєння злочину. Штраф повинен бути сплачений після остаточного вирішення не пізніше місячного строку.

Якщо порушення дисципліни і охорони праці носило злочинний характер, крім дисциплінарного стягнення порушується кримінальна справа.

Кримінальна відповідальність полягає в покаранні осіб, які допустили порушення правил охорони праці, що могли призвести або призвели до нещасних випадків чи інших тяжких наслідків. Ступінь їх покарання встановлюється статтями карного кодексу залежно від вини посадових осіб, які постійно чи тимчасово відповідають за охорону праці. Згідно з карним кодексом до відповідальності можуть притягуватись також інженерно-технічні працівники і робітники, які злочинно порушили правила безпеки.

Якщо порушення могли призвести до людських жертв, карний кодекс передбачає громадське засудження, штраф, виправні роботи строком до 1 року. Якщо внаслідок цих порушень виникли нещасні випадки або інші важкі наслідки, карний кодекс передбачає позбавлення волі терміном до 4 років.

Матеріальна відповідальність полягає в тому, що органи соціального страхування і соціального забезпечення мають право стягувати з підприємства суму пенсії, яка має бути виплачена потерпілому при нещасному випадку з вини адміністрації. Якщо з вини робітника було нанесено шкоду підприємству, вона повинна бути відшкодована в повному розмірі особою, що спричинила її.

Вина підприємства встановлюється з урахуванням конкретних обставин. Доказом вини є акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, постанова слідчих органів і звинувачувальний вирок суду.

Підприємство чи власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсія та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором. Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету, але не більше як на 50%.

Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.

Крім того, власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в т.ч. на санаторно-курортне), догляд за ним в період хвороби, вирішення соціально-побутових питань та ін.

За потерпілим в зв'язку з нещасним випадком або професійним захворюванням зберігається місце роботи та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності.

Коли потерпілий не може виконувати попередню роботу, йому зобов'язані забезпечити перепідготовку і працевлаштування або перерахувати кошти на цю мету до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком.

5.4 Вимоги, які забезпечують безпеку життя та здоров'я персоналу при виготовлені, транспортуванні, зберіганні продукції, при монтажі, наладці та ремонту обладнання

1. Слід дотримуватись параметрів технологічного режиму, виробничих інструкцій по робочих місцях, інструкції з техніки безпеки, пожежної безпеки і промсанітарії, інструкції з ремонту обладнання і трубопроводів, для пуску і зупинки виробництва.

2. Справність запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних пристроїв, сигналізації і блокувань, безперебійне постачання контрольно-вимірювальних приладів стисненим повітрям і електроенергією, безперебійна і ефективна робота вентиляційних установок.

3. Надійне встановлення і справність огородження приводів і інших частин обладнання, які рухаються і обертаються, монтажних отворів, приямків, дренажних ємностей.

4. Включення парових ліній необхідно робити повільно. На парових лініях, де можливе утворення конденсату, необхідно передбачити арматуру для дренування конденсату.

5. Із апаратів з різним тиском не дозволяється одночасно проводити скидання відхідних газів при об'єднанні їх в загальний колектор, а також відкрити дренажі і продумати скляні покажчики рівня при підведені їх до загального колектора або в одну дренажну ємність.

6. Для відбору проб аміаку, кислоти, пари, конденсату, гарячої води, газу повинні бути передбачені спеціальні пробовідбірні пристрої, які виключають розбризкування рідини, або надходження у пробовідбірний пристрій надлишкового повітря. місця відбору проб повинні розміщатися в зручному для обслуговування та безпечному місці не вище 1,1 м від площадки, яка обслуговується. З метою запобігання попадання вибухонебезпечних газів в комунікації води, пари, азоту або повітря на відповідних ділянках повинні бути установлені зворотні клапани або гідро затвори.

7. У відділенні турбокомпресії дозволяється встановлення маслобаків, які поставляються заводом-виробником в комплекті з турбокомпресором. Маслобаки повинні мати герметичні кришки з повітряниками виведеними із приміщення на зовні.

8. Змащення механізмів повинно проводитись у відповідності до інструкції заводу-виробника та інструкцій по робочих місцях.

9. Необхідно передбачити автоматичну зупинку виробництва при порушенні одного із параметрів, вказаних у переліку блокувань даного регламенту.

10. Розпалювання сіток контактного апарату повинно здійснюватись в такій послідовності:

7. зняти заглушку і зібрати повністю лінію розпалювання, продути лінію повітрям, від контактного апарату на свічу;

8. прийняти в цех азотоводневу суміш і продути її на свічу;

9. подати азотоводневу суміш в контактний апарат і провести розігрівання платинових сіток;

10. після розпалювання контактного апарату розібрати лінію подачі азотоводневої суміші в контактний апарат і встановити заглушку;

11. не розібрані ділянки лінії розпалювання біля контактного апарату повинні постійно обігріватися до температури не менше 160 оС, при цьому температура аміачно-повітряної суміші, яка надходить в контактний апарат повинні бути не менше 170 оС.

11. З метою розчинення відкладених солей нітриту амонію в запальному пристрої та в підігрівачі хвостових газів їх необхідно обігріти, а при зупинці пропарювати.

12. Контактний апарат повинен бути укомплектований запобіжним пристроєм - вибуховою пластиною.

13. На трубопроводах подачі аміаку в змішувач, трубопроводах подачі природного газу повинні бути установлені відсікачі, які перекривають надходження аміаку, природного газу при кожній зупинці агрегату. Крім того, відсікачі повинні бути вибрані в такому виконанні, щоб забезпечити безпечну зупинку виробництва, при відсутності тиску повітря для потреб КВПіА.

14. Після закриття відсікачів на лінії аміаку в змішувач повинно бути передбачено автоматичний пристрій для закриття засувки з електроприводом, встановлений до відсікачів аміаку.

15. На трубопроводах природного газу та азотоводневої суміші повинні бути передбачені запобіжні пристрої від підвищення тиску газу.

16. На трубопроводах для скидання вибухонебезпечних газів повинні бути встановлені вогнезапобіжні насадки, для запобігання загоряння газів.

17. Не допускати поривів каталізаторних сіток під час їх регенерації або заміни, а також встановлення пакету каталізаторних сіток без прокладочного матеріалу;

18. У випадку збільшення об'ємної частки аміаку в нітрозному газі на виході з пакету каталізаторних сіток в контактному апараті більше 0,03 % необхідно зупинити агрегат для проведення регенерації сіток, усунення поривів та байпасів, а також для перевірки стану внутрішньої поверхні підігрівача хвостових газів;

19. при виявленні перетоку нітрозних газів, які містять в собі аміак, в хвостовий газ необхідно зупинити агрегат для вияснення та усунення причин перетоку в підігрівачі хвостових газів.

5.5 Характеристика небезпечних факторів, що є на виробництві

- Вибухонебезпечність:

12. при недотриманні нормального технологічного режиму на стадії приготування аміачно-повітряної суміші та збільшенні об'ємної частки аміаку в аміачно-повітряній суміші і збільшенні об'ємної частки аміаку в аміачно-повітряній суміші;

13. при недотриманні правил експлуатації запального пристрою контактного апарата, в результаті розпаду відкладеного в пристрої нітриту амонію;

14. при недотриманні правил експлуатації підігрівача хвостових газів , в результаті розпаду відкладеного в ньому нітриту амонію;

15. при недотриманні правил розпалювання камери згорання турбіни і камери згорання реактора;

16. при виділені природного газу, танкових продуктивних газів, азотно-водневої суміші в робочу зону в результаті розгерметизації фланцевих з'єднань або розривів трубопроводів і утворення вибухонебезпечних сумішей;

17. при недотриманні норм технологічного режиму і правил експлуатації посудин і трубопроводів, які працюють під тиском, в результаті перевищення в них робочого тиску.

- Пожежонебезпечність.

18. при недотриманні правил проведення вогневих робіт;

19. при появі пропусків масла в мережах газотурбінної установки ГТТ-ЗМ ;

20. при недотриманні правил зберігання відпрацьованих матеріалів;

21. при поданні азотної кислоти на дерево, ганчір'я ;

22. при недотриманні правил експлуатації трубопроводів природного газу, азотно-водневої суміші, танкових продуктивних газів.

1. Небезпечність отруєнь.

23. при виділенні в робочу зону токсичних речовин /аміаку, оксидів азоту, оксиду вуглецю, парів азотної кислоти / в результаті розгерметизації фланцевих з'єднань, сальникових ущільнень або розривів трубопроводів.

2. Небезпечність задухи :

24. при недотриманні правил виведення газонебезпечних робіт в середині апаратів, тунелів, колодязів;

25. при недотриманні правил продувки апаратів і трубопроводів газоподібним азотом.

3. Механічні травми :

- при недотриманні правил ведення ремонтних робіт ;

- при недотриманні правил користування спецодягом;

- при недотриманні правил ведення робіт на висоті ;

- при відсутності контролю за наявністю і справним станом огородження частин, які рухаються і обертаються, огородження площадок і монтажних отворів, монтажного перекриття, дверей, перекриття арматурних лотків, лотків промислової каналізації, колодязів.

· Небезпечність термічних опіків :

- при припущенні термоізоляції реактора каталітичного очищення, газотурбінної установки, трубопроводів гарячих газів,

паро-котельного обладнання, трубопроводів пари і гарячої води ;

- при недотриманні правил різки і зварювання металу ;

- при попаданні на шкіру рідкого аміаку.

· Небезпечність хімічних опіків при попаданні на шкіру, слизову оболонку аміаку, азотної кислоти в результаті розгерметизації апаратів і трубопроводів.

· Небезпечність ураження електричним струмом:

при недотриманні правил роботи електрифікованим інструментом;

26. при недотриманні правил експлуатації електрообладнання;

27. при недотриманні правил ведення зварювальних робіт ;

28. при відсутності заземлення обладнання, станків ;

29. при порушенні ізоляції силових кабелів.

5.6 Умови особистої гігієни і санітарії працюючих