Варення з вишні і його виробництво

5.3 Програма роботи лінії

Підприємство планує випустити 295 туб за сезон готової продукції. Щоб дізнатися скільки туб буде вироблятися за зміну, треба плануєму кількість туб поділити на кількість всіх змін за сезон. 295/96= 3,07 туб за зміну буде виготовляти цех. Для того, щоб дізнатися скільки туб буде вироблятися за місяць треба додати кількість всіх змін за місяць 12+12+12+12=48, а потім помножити на туб за зміну 48х3,07=147,5 туб за місяць. Для того щоб дізнатися кількість туб за рік додаються значення за місяці коли вироблялася продукція 147,5 +147,5 =295 туб за рік. Дані про виробництво продукції, туб пердставлено в таб. 5.3

Таблиця 5.3. Виробництво продукції, туб

5.4 Розрахунок норм витрат і матеріалів

Норма витрат визначається за формулою (5.4) для даного виробництва консервів.

(5.4.1)

Де: S-рецептурна кількість обробленого продукту на 1 тубу;

х- витрати і відходи, % до маси вихідної сировини.

Для визначення рецептурної кількості обробленого продукту на 1 тубу, треба дізнатися скільки тон готової продукції витрачається на 1 тубу. Для цього використовується наступна формула для розрахунку(5.4.2)

К=100/х (5.4.2)

Де: К-кількість готової продукції(т) на 1 туб;

х-загальна кількість туб, яка плануется вироблятись.

; К=0,33 т.

; Т= 0,375.

5.5 Розрахунок потреби в сировині та матеріалах

Розрахункова потреба в сировині та матеріалах цеху представлена в таб. 5.5

Таблиця 5.5. Потреби цеху в сировині

Дані про витрати сировини вишня т/сезон береться з таб.4.1, з графи потреба заводу, для визначення т/сезон цукор беруться дані про кількість кг сировини на 1 тону продукції та множаться на потрібну кількість тон готової сировини 188т(619 кг х118т=73,042т). Для визначення скільки кг сировини потрібно на місяць, ділемо дані з розділу т/сезон на 2, окремо для вишні і окремо для цукру. Щоб дізнатися скільки кг сировини на 1 год. Так як у нас робітники працюють в 2 зміни по 8 годин, спершу треба визначити скільки витрат сировини припадає на 1 день. Для цього графу кг/міс ділимо на кількість робочих днів робітників. А саме для вишні 47082/24=1961,75 кг в день, цукор 36521/24=1521,7кг в день. Потім ділимо ці дані на кількість відпрацьованих годин, а саме 16 і отримуємо дані про витрати сировини на годину. Дані про кг/туб для вишні беруться з попередніх розрахунків, для цукру розраховуємо так. 100т готової продукції це 250 туб, 1т-2,5туб, на 1т готової продукції витрачається 619 кг цукру, для того щоб дізнатися скільки в 1 тубі треба 619/2,5=247,6 кг/туб. Дані про продуктивність туб/міс беремо з таб.5.3, а потім ці дані ділимо на 24 (це буде туб/день), а потім на 16 це буде туб/год.

Розділ 6. Охорона праці та навколишнього середовища

6.1 Правила техніки безпеки на виробництві

Сукупність заходів технічного та організаційного характеру, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на заводі, - невід`ємна складова частина виробничого процесу. Техніка безпеки на виробництві так само важлива, як і економічний план. Працівники стануть краще виконувати свої обов`язки, якщо будуть впевнені в завтрашньому дні. Техніка безпеки включає відразу кілька розділів. До них відносяться гігієна праці, інструкція по роботі з електроприладами, правила роботи на висоті, а також перша допомога постраждалим. Перед вступом на посаду кожен співробітник зобов`язаний вивчити техніку безпеки і поставити відповідний підпис.

Виробнича санітарія і гігієна праці. В першу чергу гігієна праці спрямована на вивчення впливу виробничих факторів на здоров`я людини. Залежно від умов, в яких доводиться виконувати обов`язки співробітникам, розробляється виробнича санітарія. Інструкція з техніки безпеки на виробництві описує, як часто має провітрюватися приміщення, яким чином будуть розміщені робочі місця. Гігієна і санітарія спрямовані на обладнання безпечного робочого місця, а також створення найбільш сприятливих умов для роботи на конкретному заводі.

На виробництві застосовується обладнання з певним рівнем шуму і виділяються шкідливих речовин. Без них робочий процес був би неможливий. Однак техніка безпеки на виробництві спрямована на зменшення шкідливого впливу на співробітника. Фахівці зобов`язані використовувати спеціальну захисну форму і перебувати у виробничій зоні не більше 8 годин на добу.

Основи організації охорони праці

Законодавством передбачається цілий ряд заходів, спрямованих на організацію охорони праці на підприємствах і заводах. Багато заходів стосуються також організації невиробничого характеру.

Засоби техніки безпеки впроваджуються інженерно-технічним персоналом під керівництвом адміністрації організації. Спеціальний відділ відповідає за дотримання санітарно-гігієнічних умов праці. Техніка безпеки праці на виробництві - це також зона відповідальності керівника кожної окремої групи фахівців. Завідувачі відділів зобов`язані проводити інструктаж з новими співробітниками, стежити за тим, щоб всі правила строго дотримувалися.

6.2 Протипожежна безпека

Для забезпечення пожежної безпеки на заводі або фабриці розробляється комплекс заходів, спрямованих на забезпечення життя і здоров`я співробітників при виникненні надзвичайної ситуації. В першу чергу кожне приміщення повинно бути оснащено засобами пожежного контролю. При виникненні навіть найменшого вогнища загоряння буде спрацьовувати спеціальна сигналізація. Це дозволить усунути пожежа максимально швидко з найменшими втратами.

Кожне приміщення повинно мати план евакуації при пожежі. Не допускається робота в будівлях без додаткового пожежного виходу. Перед тим як приступити до обов`язків, кожен співробітник проходить інструктаж, який стосується правил поведінки при виникненні пожежі.

Надання першої допомоги

Навіть якщо повністю дотримуються вимоги техніки безпеки на виробництві, нещасних випадків вдається уникнути далеко не завжди. Тому кожен працівник підприємства повинен знати, як надати першу допомогу потерпілому. Для цього на підприємствах проводяться спеціальні курси навчання. Зачіпаються теми, що стосуються допомоги при хімічних отруєннях, опіках, пораненні, ураженні електричним струмом. Кожен повинен вміти оцінити стан постраждалого, виконати непрямий масаж серця, штучне дихання. Ці заходи дозволять підтримати потерпілого до приїзду невідкладної допомоги.

6.3 Боротьба з забрудненням навколишнього середовища

Усі методи можна розділити на двох груп: активні і пасивні.

АКТИВНІ методи безпосередньо впливають на джерело забруднення. Їхня сут-ність полягає в удосконалюванні існуючих і розробці нових технологічних процесів і устаткування.

ПАСИВНІ методи носять захисний характер. Використання цих методів не зв'язано з впливом на джерело забруднення. На сучасному рівні розвитку технології застосування пасивних методів є основним засобом боротьби з забрудненнями навколишнього середовища.

Характеристика активних методів.

Активні методи боротьби з забрудненням біосфери є найбільш прогресивними, тому що дозволяють максимально знизити масу і концентрацію матеріальних або рівень енергетичних забруднень поступающих у біосферу. Розвиток активних методів захисту вимагає не тільки розробку нових технологічних процесів, але і збалансування їхній з розробкою технології й апаратури, що запобігає викиди або обмежуючих їхній до припустимих рівнів. Основними напрямками, по яких розвиваються ці методи, є:

- мінімізація відходів виробництва;

- заміна токсичних відходів не токсичними;

- заміна не утилізуємих відходів утилізуємимі;

- створення маловідходної (безвідхідної) технології;

6.4 Утилізація відходів виробництва

За ступенем інтенсивності негативного впливу підприємств харчової промисловості на об'єкти навколишнього середовища перше місце займають водні ресурси. По витраті води на одиницю продукції, що випускається, харчова промисловість займає одне з перших місць серед галузей народного господарства. Високий рівень споживання обумовлює великий обсяг стічних вод на підприємствах, при цьому вони мають високу ступінь забруднення і становлять небезпеку для навколишнього середовища.

Основна маса відходів та побічних продуктів харчової промисловості - близько 70% - використовується безпосередньо на кормові цілі в тваринництві, близько 20% направляється на виробництво продуктів харчування та технічної продукції, решта використовується як добриво та паливо. Відходи харчових підприємств дуже об'ємні, містять багато вологи, малотранспортабельні і не можуть довго зберігатися.

Багато продуктів виробляється з відходів. Це кормові та хлібопекарні дріжджі, спирт, господарське мило, молочна сироватка. Крім того, з відходів отримують тисячі тонн пектину та фруктового порошку, рослинного масла, лимонної та глютамінової кислоти.

Основними відходами плодоовочевої промисловості при виробництві консервів і соків є вижимки і витертки томатів, яблук, томатний м'якуш, вижимки моркви і буряка, відходи очищення різних плодів і овочів. В асортименті фруктової сировини біля 70,0% припадає на яблука, вижимки яких складають до 35,0-40,0%. Яблучні вижимки можуть застосовуватися як добавка при виробництві пюре, отриманні оцту, спирту, пектинових препаратів.

Рослинні відходи займають значне місце серед загальної кількості відходів харчової промисловості. А серед таких морквяні відрізняються своїм хімічним складом, який дозволяє вважати відходи моркви цінним джерелом клітковини, пектинових речовин, вітамінного комплексу, зокрема стосовно каротину.

Висновки

На даному підприємстві «Верес» планується дуже вигідне і перспективне виробництво «Варення з вишні». Плануется отримати великі прибутки та збільшити лінію виробництва в наступному році в 2 рази, якщо це буде рентабельно. На виробництво цієї продукції було використано найкращі технологічні лінії, найкращу рецептуру, обладнання. Виробництво дотримувалося усіх стандартів, та бралися найкращі сорти овочів, проводилося інспектування кожної сировини. Дотримувалися всі вимоги збереження і переробки продукції. Також кожен співробітник дотримувався правил техніки безпеки на виробництві, травмованих не було. Відходи перероблялися та відправлялися на корм тварин.

Список використаної літератури

1. Дацишин О. В, Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Рогач Ю. П. Механізація переробки і зберігання плодоовочевої продукції. -- К.: Мета, 2003.

2. Скрипников Ю. Г. Хранение и переработка овощей, плодов и ягод.- М.: Агропромиздат, 1986.

3. Технологічні рекомендації. Том 1.

Размещено на Allbest.ru