Реформаційне книгодрукування в Польщі XVI-XVII ст. як чинник формування польського етнокультурного середовища

Потужним центром протестантського книговидання залишалось місто Краків, яке вже в XVI ст. отримало назву «колиски» польськомовного книгодрукування, зберігаючи першість і надалі. Саме в Кракові здійснювалась підготовка багатьох провінційних майстрів, а книги, які вийшли з краківських друкарень розглядались ними у якості зразків для наслідування [50,с.ЗЗ]. Реформаційний рух перетворив Краків на арену напруженої міжконфесійної боротьби, перебіг якої мав своїм наслідком появу значних обсягів полемічної літератури, інтенсивний розвиток видавничої справи [27,с.78]. У Кракові навчались такі відомі керівники провінційних протестантських друкарень, як Бернард Воєвудка, Станіслав Мурмеліус, Даніель з Ленчиці, Ян Карцан, Себастіан Стернацький та інші.

Масштабність розвитку краківського книгодрукування може проілюструвати той факт, що протягом XVI-XVII ст. у місті зосереджувалась одна третина всіх паперових майстерень Польсько-Литовської держави [12,с. 113]. Незважаючи на перенесення у 1610 р. польської столиці до Варшави, втрата Краковом столичного статусу була у багатьох відношеннях формальною, оскільки місто продовжувало тривалий час виконувати функції як політичного, так і освітньо-культурного центру монархії. Велике значення для розвитку науки, культури та мистецтва у Кракові мало державне та приватне меценатство. Проживання у місті достатньої кількості заможних прихильників Реформації суттєво покращувало як фінансове, так і правове становище місцевих протестантських громад.

Вагомий внесок до протестантського книгодрукування в Польщі здійснив краківський друкар Мацей Віржбента, майстерня якого функціонувала протягом 1557-1605 pp. Придбавши друкарське обладнання радзивіллівської друкарні у Бресті в 1555 p., Віржбента розгорнув у Кракові активну видавничу діяльність, спрямовану передусім на публікацію творів кальвіністських авторів. Висока професійна майстерність друкаря, неодноразово відзначена його сучасниками, забезпечила надзвичайну популярність і конкурентноздатність випущеної майстернею продукції. Успіху видавничої справи суттєво сприяло високе становище майстра у суспільстві. Протягом 1574-1588 pp. Віржбента входив до складу краківського магістрату, був одним із керівників краківської кальвіністської громади, користувався авторитетом далеко за межами міста. He випадково саме Віржбента став першим друкарем творів Яна Кохановського «Zuzanna і Piesnia: Czego chcesz od nas Рапіе» (1561 р.) і «Szachami» (1564 p.); Мартіна Вельского «Komedia Justyna і Konstancji» (1557 р.); Лукаша Гурницького «Dworzanin Polski» (1566 p.) |50.c,311,

Особиста протекція Миколая Рея та інших видатних інтелектуалів епохи у поєднанні із значними заслугами Віржбенти перед королівським двором стали підставою для надання майстру у 1565 р. титулу «Друкаря Його Королівської Милості» [25.С.86]. Високе звання супроводжувало всі видання Віржбенти тривалий час і було додатково підтверджено Сигізмундом Августом у 1571 p., тоді як іншим краківським друкарям Миколаю Шарфенбергеру і Лазаржу Андрисовичу було рішуче в ньому відмовлено [27.С.49]. Першорядне місце у переліку надрукованих Віржбентою польськомовних творів посідають праці Миколая Рея «Postylla» (1557 р.) та «Zwierciadlo - zywot czlowieka poczciwego - Apophtegmata» (1568 p.). Достатньо широко у друкарській спадщині майстра представлена протестантська полемічна література, зокрема твори Мартіна Чеховича «Suimnariusz Wszystkiego Nowego Testamentu» (1570 p.); праці Павла Гіловського «Wyklad katechizmu Kosciola krzescijanskiego» (1583 p.) і «Traktat abo krotkie okazanie о wierze» (1586 p.); Гжегожа з Жарновца «Obrona Posty 11і» (1586 p.) та «Traktacik» (1590 p.).

Публікація релігійних творів жодною мірою не обмежувала видання літератури світського характеру зразками якої, окрім праць Кохановського і Гурницького можуть слугувати видання Філіпа Мембре «Prawdziwe і osobliwe kazdej sprawy wypisanie, jako z przodku Turcy ten zacny wysep kro- lewstwa Cypryjskiego oblegli» (1571 p.); Анджея Денбовського «Sad о zbroic Achillowa» (1586 p.); Бартоломія Папроцького «Nauka rozmaitych filizofow» (1587 p.). Незважаючи на те, що точну кількість опублікованих Віржбентою творів встановити неможливо, ми можемо зробити висновок про переконливу перевагу польськомовних видань над іншомовними у друкарському доробку майстра [37,с.120].

Важливу роль у розвитку протестантського книгодрукування в Польщі відіграла краківська майстерня Олексія Родецького, діяльність якої тривала протягом 1574-1593 pp. Головними замовниками друкарні виступили автори з люблінської та краківської громад польських братів, ідеологи аріанської течії польського реформаційного руху. Зростаюча напруженість міжконфесійного протистояння як між протестантами і католиками, так і між різними напрямками всередині самого протестантського табору, призвели до введення Родецьким практики видання книг без зазначення місця видання. Незважаючи на це, достеменно встановлено приналежність до друкарської спадщини майстра таких польськомовних видань, як «Rozmowy chrystyjanskie» (1575 p.) Мартіна Чеховича та його версія перекладу на польську мову Нового Заповіту (1577 p.); праці Яна Немоєвського «Obrona przeciw potwarzom Hieronima Powodowskiego», «Okazanie, ze Kosciol nie jest apostolski», «Odpowiedz na potwarzy Wilkowskiego», датовані 1583 p. [22,с.116]. Послугами Родецького активно користувались видатні діячі польської Реформації Фауст Социн, Ієронім Москоржевський, Станіслав Любенецький, Піотр Статоріус і Еразм Отвіновський [37,с. 128]. Саме з майстернею Родецького пов'язано видання протягом 1567-1569 pp. серії творів лідера польського аріанізму Гжегожа Павла з Бжезін, зокрема такі його праці, як «Antychymn - Ukazanie zborzenie wszystkich wiar od ludzi, rozmaitych о Bogu і о Synujego nawymyslanych», «О prawdziwej smierci, zmartwychwstaniu і zywocie wiecznym Jezusa Krystusa», «Wyklad miejsc niektorych Pisma Starego і Nowego Testamentu, ktore Antycliryst Bogiem, Trojca і Clirystusem zatrudnil», «Okazanie Antyclirysta і jego Krolestwa ze znakow jego wlasnych» [12,с.23]. Прикметною є польська мова написання всієї серії творів.

Ще одним впливовим осередком видання протестантської літератури в Польщі першої половини XVII ст. стало м. Гданськ. Отримані містом в 1556-1557 рр. королівські привілеї на самоврядування включали в тому числі і право на свободу віросповідання міщан [8,арк.42]. Тісні зв'язки з протестантськими країнами, географічна віддаленість від політичного центру польської монархії, статус розширеної автономії Гданська створювали сприятливі умови для розвитку реформаційного руху. В царині релігійного книгодрукування місто тривалий час послуговувалось імпортованою переважно з Кенігсберга протестантською польськомовною літературою, яка цілком задовольняла потреби місцевої громади лютеран. У той же час наступ контрреформації на території Великопольщі повністю позбавив кальвіністів власного видавничого забезпечення. He бажаючи звертатись до послуг аріанської друкарні польських братів у Ракові, великопольські міністри почали замовляти друк необхідної для них літератури у гданській майстерні Анджея Хюнефельда, функціонування якої припадає на 1608-1652 рр. [17,с.120]. До постійних замовників друкаря належав кальвіністський полеміст Даніель Миколаєвський, автор виданих у Гданську творів « Syncrisis abo zniesienie nauki Kosciola Rzymskiego z Ewangclicka» (1609 p.), «Kazanie na pogrzebie E. Krokowskiego» (1631 p.), «Sermon pogrzebny nad cialem M. Latalskiego» (1633 p.). Серед інших протестантських праць, опублікованих у Гданську особливої популярності набули трактати Анджея Венгерського «Kaznodzieja: Osobny, Domowy, Zborowy» (1646 р.); Самуеля Домбровського «Lekarstwo duszne w chorobie» (1611 p.); збірник релігійних гімнів «Kancyonal, to jest ksicgi Psalmow і Piesni Duchownych za zgoda wszystkich zborow Ewangelickich Koronnych, W. X. L. і Panstw do nich nalez^cych» (1636 p.) [17,c.l62],

Найбільш значним видавничим проектом майстерні Хюнефельда став друк польського перекладу Біблії, виконаний на спільне замовлення протестантських громад кальвіністів і чеських братів у 1632 р. Головна вимога, яка була поставлена перед друкарем, полягала у зменшенні формату видання, порівняно з поширеною в протестантському середовищі Радзивіллівською Біблією, великі розміри якої робили її незручною у практичному використанні. Нова версія польського перекладу біблійного тексту під редакцією Даніеля Миколаєвського і присвятою польському королю Владиславу IV отримала назву Гданської [31.с.347].

Важливість функцій, які виконувало книгодрукування у життєдіяльності польських протестантських громад чітко відстежується у текстах протоколів синодальних засідань. Питання, пов'язане із організацією контролю за видавничою справою, було вперше порушено на Пінчовському синоді 1556 р у формі вимоги рядових членів громад оцінити існуючу релігійну літературу на предмет відповідності догматичним засадам кальвінізму [5,с.75]. Згадка про існування списку видань, рекомендованих до ознайомлення, міститься у протоколі Сецемінськош з'їзду, також датованого 1556 р. [53,с.86]. Починаючи з 70-х pp. XVI ст. синодальні рішення все частіше переакцентовують увагу від застережень про небезпеку єретичних творів на заклики до вивчення протестантських праць. Особливо показовим у цьому відношенні виступає рішення синоду у Познані від 22 червня 1573 p., у постанові якого наведено список книг, знання яких проголошувалось обов'язковим для кожного християнина. Окрім Біблії, до переліку обов'язкової літератури потрапили 6 полемічних трактатів Якуба Немоєвського «KonfcsYja». «Dyialog czterzech braci», «Odpowiedz», «Epidomus pogonia», «Apologia», «Spisek uczelnicki о pieczy pasterzskiej» [46,c.17-18]. Прикметною є польськомовність всіх зазначених позицій.

Процедура синодального контролю за змістом друкованих протестантами видань була викликана необхідністю попередження внутрішніх догматичних розколів, зміцнення організаційної структури конфесій через уніфікацію догматичних поглядів. Так, до пропозицій міністрів на познанський синод 1577 р. було включено вимогу друкувати канціонал лише після його попереднього синодального схвалення [39,с.341]. Публікація трактатів Симона Тарновського стала можливою лише тільки після перевірки їх тексту на засіданні познанської конвокації 1600 р. [10,с. 160]. Друкування тексту часто виконувалось не стільки з метою його тиражування, скільки заради чіткої дослівної фіксації його змісту, попередження внесення змін і викривлень, які неминуче виникали при його усному чи навіть рукописному відтворенні. Саме такі функції друку мотивували прийняття серії синодальних постанов. Четвертий пункт рішення познанського синоду 1577 р. зобов'язував протестантів читати саме друковані книги 149.С.471. Глухівський синод 1600 р. виніс рішення про розповсюдження канціоналів і катехізисів виключно у друкованій формі [43,с. 164].

Проте, функція синодального контролю за книгодрукуванням не вичерпувалась перевіркою догматичних засад виданих книг. Значну увагу було приділено нагляду за дотриманням орфографічних і лексикографічних норм в текстах особливо польськомовних видань. Виявлені помилки систематично виправлялись. Зокрема, познанський синод 1582 р. розглядав питання про внесення виправлень до польського тексту канціоналу чеських братів [45,с.82]. Рішення про стилістичне корегування польськомовних релігійних творів було прийнято на глухівському синоді 1599 р. [24,с.155].

Свідченням того, яке важливе значення надавалось польській мові в протестантському книгодрукуванні є численні інші рішення синодальних засідань. Наприклад, синоду Болеславі в 1614 р. зобов'язав усіх членів громади чеських братів використовувати катехізис виключно у польськомовному перекладі [44,с.260]. На початку XVII ст. поширюється практика призначення на синоді осіб, відповідальних за виконання перекладу релігійної літератури на польську мову. Так, на познанському синоді 1610 р. здійснення польськомовного перекладу ряду текстів було доручено Я. Тарновському [9,с.217]. На синодальному рівні були розглянуті кандидатури перекладачів Гданської Біблії, остаточно затверджені рішенням Баранівської конвокації 1604 р. [28,с.261].

Таким чином, проведений аналіз діяльності головних осередків польського реформаційного книгодрукування, дозволяє дійти низки висновків і узагальнень відносно ролі протестантської видавничої справи у формуванні польського етнічного середовища. По-перше, необхідно відзначити визначальний вплив реформаційного руху на розвиток книгодрукування в Польщі, здійснений через створення цілої мережі нових потужних видавничих центрів. Якщо до початку Реформації практично єдиним осередком польського книгодрукування залишалось м. Краків, то заснування нових протестантських друкарень зруйнувало краківську монополію на видання книжкової продукції, поширивши друкарську технологію на територію всієї монархії. По-друге, суттєвим здобутком Реформації став розвиток польськомовності книгодрукування, який відповідав намаганню протестантів охопити виданою літературою якомога ширшу, в тому числі і не знайому з латиною читацьку аудиторію. Етнізація польської культури цього часу у значній мірі дорівнювала успіху боротьби з її латинізацією. Цінність та рідкісність польськомовних видань вдало ілюструє той факт, що у другій половині XVI ст. в Польщі в цілому було видано лише 174 польськомовних позицій на 1392 іншомовних |27.с.47|. Внесок протестантських друкарень у розвиток польськомовного книгодрукування яскраво відтіняє їх порівняння із іншими польськими друкарськими осередками. Так, серед видань відомої кальвіністської друкарні М. Віржбенти у Кракові було зафіксовано 100 польськомовних позицій на 52 іншомовних, тоді яку сучасній йому краківській друкарні М. Шарфенбергера - 80 на 50, Jl. Андрисовича - 130 на 131 позицій [27,с.50]. Протестантська друкарня у Бресті була цілковито польськомовною. По-третє, уваги заслуговує жанрове розмаїття надрукованих протестантами праць, які не обмежувались лише релігійною тематикою, охоплюючи академічний, публіцистичний та художній жанри. Звернення до кращих зразків як античних, так і ренесансних західноєвропейських творів мало виняткове значення для розвитку польської літературної традиції. Подальші дослідження цієї тематики дозволять окреслити не тільки прямий, але і опосередкований вплив реформаційного книгодрукування на формування польської етнічної ідентичності в цілому.

1. Анушкин А. Во славном месте Виленском: очерки из истории книгопечатания / Александр Иванович Анушкин. - М.: Искусство, 1962. - 172 с. : ил. - Библиогр. : с. 169-171.

2. Ващинська І. І. Групові ідентичності: до проблеми дефініції поняття та конструювання класифікатора / LI. Ващинська // Вісник Львівського університету. Серія : соціологія. -2009. - Вил. 3. -С.56-65.

3. Данилюк І. «Мовні конфлікти» та конструювання етнічної і національної ідентичності / Іван Данилюк // Соціальна психологія. - 2005. - № 3. - C .43-51.

4. Семенова А. И. Коллективная духовность как объективное основание нации и этничности / А. И. Семенова // Личность. Культура. Общество. - 2009. - Т. 12, Вып. 4. - С.409-416.

5. Acta legationis ad synodum PinczoviensemA. D. 1556 // Acta synodow rozno- wierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnataram : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. -Warszawa, 1966. -Tl.: (1550-1559)-S.66-78.

6. Acta synodi Ksiqznensis a. 1558 die 26 Iulii //Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; BibliotekaimiwersyteckawWarszawie.-Warszawa, 1966.-T. I.: (1550-1559)-S.263-264.

7. Bibliografia Polska : [w 35 t.] / przez K. Estreichera ; Wydanie Towarzystwa NaiJcowego Krakowskiego, Komisja Bibliograficzna. - Krakow : Dmkamia Uniwersytetii .Tagiellonskiego, 1870. - Cz^sc 2, t. 8 : Chronologiczne zestawienie 73000 dmkow polskich Iub Polski dotyczqcych od r. 1455 do 1799 wlqcznie. - 1882. - 1699 s.

8. Biblioteka Ksiqzqt Czartoryskich w Krakowie, oddzial r^kopisow, rkps. 380. - Sprawy religijne w Gdaiisku 1517-1652.

9. Convocatio Posnaniensis 1610, die I Martii. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Bibliotekaimiwersytecka wWarszawie. -Warszawa, 1997. -T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632).

10. Convocatio seniomm Posnaniae 1600 die I. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Bibliotekaimiwersytecka wWarszawie. -Warszawa, 1997. -T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632)-S.158-160.

11. Corpus Iuris Polonici: v 4 vol. / typis mandavit adnotationibus instmxit Osvaldus Balzer. - Cracoviae : SumptibusAcademiae Litteramm, 1906. - Sectionis I : Privilegia statuta constitutiones edicta decreta mandata Regnmn Poloniae spectantia comprehendentis; vol. 4 : Annos 1523-1534 continentis. - 1910. -272 s.

12. Dmkarze dawnej Polski od XV do XVIII wieku : [w 6 t.] / oprac. Alodia Kawecka-Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski ; [Instytut Badan Literackich, Polska Akademia Nauk]. - Wroclaw [etc. ]: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ; nr. 10). - T. I : Malopolska, cz^sc I : Wiek XV-XVL - 1983. - 427 s. : il., tabl., тару.

13. Dmkarze dawnej Polski odXVdo XVIII wieku: [w61.] /oprac. AlodiaKawecka- Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.] : ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ;nr. 10). -T. I: Malopolska, cz^sc 2 : Wiek XVII-XVIII, vol. I : A-K / prac. Zbiorowa pod red. Jana Pirozynskiego. - Krakow : PolskaAkademia Umiej^tnosci, 2000. -419 s. : il., tabl., тару.

14. Drukarze dawnej Polski od XV do XVIII wieku : [w 61.] / oprac. Alodia Kawecka- Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.] : ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ;nr. 10). -T. I: Malopolska, cz^sc 2 : Wiek XVII-XVIII, vol. 2 : L - Z і drukamie zydowskie / prac. Zbiorowa pod red. Jana Piorozynskiego. - Krakow : PolskaAkademia Umiej^tnosci, 2000. - 398 s. : il., tabl.

15. Drukarze dawnej Polski odXVdo XVIII wieku : [w61.] /oprac. AlodiaKawecka- Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.] : ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej; nr. 10). -T. 3, cz^sc I : Wielkopolska / oprac. Aloidia Kawecka-Gryczowa, Krystyna Korotajowa, Jan Sojka. - 1977. - 321 s.

16. Drukarze dawnej Polski odXV do XVIII wieku : [w 61.] / oprac. Alodia Kawecka- Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.] : ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ; nr. 10). - T. 3, cz^sc 2 : Mazowsze z Podlasiem / oprac. Krystyna Korotajowa, Anna Endzel, Joanna Krauze-Karpinska, Jozef Szczepaniec ; pod red. Krystyny Korotajowej і Joanny Krauze-Karpinskiej. - Warszawa : Instytut Badan Literackich PAN, 2001. - 442 s. : il., tabl. zloz., тару.

17. Drukarze dawnej Polski odXV do XVIII wieku : [w 61.] / oprac. Alodia Kawecka- Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.] : ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ; nr. 10). - T. 4. : Pomorze - 1962. - 571 s. : il., tabl., тару.

18. Drukarze dawnej Polski od XV do XVIII wieku : [w 6 t.] / oprac. Alodia Kawecka-Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski ; [Instytut Badan Literackich, Polska Akademia Nauk]. - Wroclaw [etc. ]: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ; nr. 10). - Zeszyt 5: Wielkie Ksi^stwo Litewskie. - 1959. -297 s. : il., tabl., тару.

19. Drukarze dawnej Polski od XV do XVIII wieku : [w 6 t.] / oprac. Alodia Kawecka-Gryczowa oraz Krystyna Korotajowa і Wojciech Krajewski ; [Instytut Badan Literackich, PolskaAkademiaNauk]. - Wroclaw [etc.]: ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1959. - (Ksiqzka w dawnej kulturze polskiej ; nr. 10). - Zeszyt 6 : Malopolska - Ziemie Ruskie. - 1960. - 290 s. : il., tabl., тару.

20. DziciolA. Ksiqzkajako symbol w kulturze polskiej XVII wieku/Alina Dzi^ciol. - Warszawa : ZamekKrolewskiwWarszawie, 1996. - 172 s. : il. -Bibliogr.: s. 151--160.

21. Encyclopedia of the book / by Geoffrey Ashall Glaister ; a new introduction by Donald Farren. - 2 edition. - New Castle : Oak Knoll Press ; London : The British Library, 2000 -551 p. :il., tabl.

22. Frick D. A. Polish Sacred Pliilology in the Refonnation and the Counter-Refonnation : chapters in the History of the Controversies (1511-1632) / D. A. Frick. - Berkeley; Los Angeles; London : University of California Press, 1989. - 288 p. - (Modem philology ; Volume 123).

23. Golka B. Z dziejow drukarstwa polskiego / Bartlomiej Golka, Mieczyslaw Kafel, Zbigniew Klos. - Warszawa : Wydawnictwo Przemyslu Lekkiego і spozywczego, 1957.-288 s.

24. Goluchoviae convocatio seniomm A. D. 1599, Ianuarii 2. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatanim : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4. : (Wielkopolska 1569-1632) - S. 154-157. '

25. Juda M. Przywilejedmkarskie wPolsce/Maria Juda; ZakladNaukPomocniczych Historii і Bibliotekoznawstwa Uniwersytetu Marii Cme-Sklodowskiej. - Lublin : Agencja Wydawniczo-HandlowaAD, 1992. - 162 s. -Bibliogr. : s.153-160.

26. Kawecka-GryczowaA. Leszno - osrodek wydawniczy Jednoty /Alodia Kawecka- Gryczowa. - Odrodzenie і Refonnacja w Polsce. - 1964. -1. 9. - S.218-271.

27. Kawecka-Gryczowa A. Rola drukarstwa polskiego w dobie Odrodzenia / Alodia Kawecka-Gryczowa ; Polska Akademia Nauk. - Warszawa : Panstwowy Instytut Wydawniczy, 1954. - 121 s. : il. - (Odrodzenie w Polsce).

28. Konstitucyje konwokacyjej baranowskiej w r. 1604, Maii 3. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1983. -T. 3. : (Malopolska 1571-1632) - S.261-263.

29. Kossowska M. Biblia w j^zyku polskim : [w 2 t.] / Maria Kossowska. - Poznan : Ksigamia sw. Wojciecha, 1968. -T. I. - 368 s. : il., tabl. - Bibliogr. : s. 361-373.

30. Kot S. Socinianism in Poland : the Social and Political Ideas of the Polish Antitrinitarians in the Sixteenth and Seventeenth Centimes / S. Kot ; translated from the polish by Earl Morse Wilbur. - Boston : Star King Press, 1957. - 227 p.

31. Kwilecka J. Studia nad staropolskimi przekladami Biblii = Studies in Old Polish Translations of the Bible / Irena Kwilecka ; Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, Wydzial Teologiczny. - Poznan : UAM [etc.], 2003. -472 s.: il. -(Studia іmaterialy UAM; nr. 66).

32. Lubieniecki S. Historia Refonnacji Polskiej : w ktorej przedstawia si$ poczqtki oraz rozwoj zarowno zrefonnowanych, jako tez antytrynitarzy w Polsce oraz w ziemiach sqsiednich : w 2 ks. / Stanislaw Lubieniecki ; tlumaczyl na j^zyk polski oraz wstpem і uwagami zaopatrzyl Edmund Bursche. - Warszawa : [Uniwersytet Warszawski], 1938.-Ks. I. - 1938'- 190 s.

33. Lukaszewicz J. Dzieje kosciolow wyznania helweckiego w Litwie / Jozef Lukaszewicz. - Poznan : Drakamia Or^downika na Garbarach, 1842. - 292 s.

34. Lukaszewicz J. O kosciolach braci czeskich w dawnej Wielkiejpolsce / Jozef Lukaszewicz. - Poznan : Dnikamia Karola Pompejusza, 1835. - 423 s.

35. Morawska U. M. Dmkarstwo Plockie do roku 1918 / Ursula Maria Morawska. - Plock : Towarzystwo Naukowe Plockie, 1984. -200 s. : il. - Bibliogr. : s. 190-194.

36. NowakZ. Poczqtki sztuki dnikarskiej naPomorzuwXV wieku/ZbigniewNowak; PolskaAkademiaNauk, Biblioteka Gdanska. - Gdansk: ZakladNarodowy im. Ossolinskich, 1976. - 232 s. : il.

37. Okopien J. Pionierzy czarnej sztuki : 1473-1600 / Jan Okopien, Joanna Czarkowska. - Warszawa : Inicjal Andrzej Palacz, 2002. - 200 s. - (Poczet wydawcow ksiqzki polskiej 1473-1950 ; t. I).

38. 500 Iat sztuki dnikarskiej w Gdansku : 1498-1998 : katalog wystawy : Muzeum Historii Miasta Gdanska, 29 maja-20 czerwca 1998 r. / [oprac. katalogu, wstp Z. Lidia

Pszczolkowska]. - Gdansk : Biblioteka Gdanska Polskiej Akademii Nauk, 1998. - 207 s. : il. -Bibliogr. : s. 201-203.

39. PropositionesministroruminsynodoPosnaniensi 1577 die21 Iunii//Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiarum Poloniae refonnatarum: [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632)- S. 341-342. '

40. Rakow - ognisko arianizmu / pod red. Stanislawa Cynarskiego ; Kieleckie TowarzystwoNaukowe. -Krakow: PanstwoweWydawnictwoNaukowe, 1968.-231 s.: il.

41. Sekulski J. Bibliografia drukow elblqskich : 1558-1772 / Jerzy Sekulski ; Wojewodzka Biblioteka Publiczna im. Cypriana K. Norwida w Elblqgu. - Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1988. - 384 s.

42. Sowinski J. Polskie drukarstwo / Janusz Sowinski. - Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1998. - 327 s. : il.

43. Synod goluchowski 1600, Aprilis 27. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiarum Poloniae refonnatarum : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. - T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632) -S.161-164.

44. SynodwBoleslawiu 1614r. // Acta synodow roznowierczych w Polsce=Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4. : (Wielkopolska 1569-1632).

45. Synodus fratram ministromm Posnaniae A. D. 1582, Iunii die 22. // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm: [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632) - S.78-84.

46. Synodus fratmm Posnaniae anno Domini 1573 ad diem 20 Iunii // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm: [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4.: (Wielkopolska 1569-1632)- S.12-18.

47. Synodus in sepultura clarissimi viri d. Ioannis a Lasco 1560 die 29 Ianuarii // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Biblioteka uniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1972.-T. 2. : (1560-1570)-S'8-12.

48. Synodus Pinczoviae congregata Mt 25 Ianuarii anno 1561 // Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Bibliotekauniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1972. -T. 2. : (1560-1570) -S.72-91.

49. Synodus Posnaniensis fratmm etc. a. D. 1577, Iimii die 21// Acta synodow roznowierczych w Polsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; Bibliotekauniwersytecka w Warszawie. - Warszawa, 1997. -T. 4. : (Wielkopolska 1569-1632) - S.43--48.

50. Szelinska W. Dmkarstwo Krakowskie : (1474-1974) / Waclawa Szelinska. - Krakow : Komitet Obchodow 500-lecia Dmkarstwa Polskiego, 1974. - 50 s.

51. Wengerscii A. Libri quattor Slavoniae refonnatae / Andreae Wengerscius ; praef. Ianussius Tazbir; [indicem nominum compilavit Wenceslaus Urban; praefationem in linguam Latinam vertit Miecislaus Brozek ; voluminis edendi tutelam gessit Lechus Szczucki]. - Varsoviae: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1973. - 633 s. - (Biblioteka Pisarzy Refonnacyjnych; nr. 11).

52. Wyczanski A. Polska - Rzeczq Pospolita szlacheckq : 1454-1764 / Andrzej Wyczanski. - Warszawa : Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1965. - 453 s.

53. ZjazdwSeceminie29.11.-06.12.1556r.//Actasynod6wr6znowierczychwPolsce = Acta synodalia ecclesiamm Poloniae refonnatamm : [w 4-ch t.] / oprac. Maria Sipayllo; BibliotekaimiwersyteckawWarszawie.-Warszawa, 1966.-T. I.: (1550--1559)--S.83-114.

Размещено на Allbest.ru