Трансформація навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

ТРАНСФОРМАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ КНИГИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

КАРПЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА

Харків - 2005

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

навчальний книга освіта підручник

Актуальність теми. Інформатизація суспільства стала об'єктивним чинником для трансформаційних процесів у сфері освіти. Сучасна соціокультурна ситуація зумовлює необхідність забезпечення якісно нового рівня підготовки фахівців з усіх галузей знань. Формування особистості, розвиток її творчого потенціалу є стратегічним орієнтиром освіти інформаційного суспільства.

Ефективність підготовки фахівців у вищій школі потребує впровадження нових підходів до організації процесу навчання, його змісту, системи контролю й оцінки одержуваних результатів, що передбачає оновлення його науково-методичного забезпечення, важливою складовою якого є навчальна книга. Зростання обсягу годин на самостійну роботу студентів в умовах інформатизації освіти посилює її роль. Реформування національної освіти в контексті Болонської угоди та її інтеграції до європейського та світового освітнього простору потребують визначення трансформаційних ознак навчальної книги в умовах інформатизації, удосконалення її змісту, форми та використання в процесі навчання, адекватних до сучасної філософії освіти.

Інтеграція навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації має загально-соціальне значення у формуванні інтелектуального потенціалу суспільства. Підвищити якість підготовки фахівців вищої освіти можна завдяки не тільки повному забезпеченню учасників педагогічного процесу навчальною літературою, але й максимальній реалізації функціональних можливостей навчальної книги в процесі освіти та самоосвіти учасників педагогічної комунікації. Підготовка фахівців бібліотечно-інформаційного напряму набуває пріоритету в контексті інтенсифікації інформаційних процесів. Тому експериментальна частина дисертаційного дослідження та апробація його теоретичних положень здійснюються на базі вищої бібліотечної освіти як складової інституту суспільства, що є відносно самостійною в освітянській системі та забезпечує функціонування бібліотечної сфери діяльності.

Вивчення багатоаспектного масиву публікацій виявило наявність проблемної ситуації, яка полягає в суперечності, з одного боку, між реальним зростанням ролі і значення навчальної книги в системі підготовки фахівців і сучасними можливостями задоволення потреб користувачів існуючими навчальними виданнями; з іншого - у невідповідності між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів щодо інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в Україні в умовах інформатизації. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається об'єктивною необхідністю узагальнення уявлень про навчальну книгу, вимог до її адаптації та використання в новому інформаційному середовищі вищої освіти, зокрема бібліотечно-інформаційної.

Дисертаційне дослідження - перший досвід наукового обґрунтування теоретико-методичних засад інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури “Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти та культури”.

Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методичних засад інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні.

Задачі дослідження зумовлені його метою і передбачають:

– з'ясувати рівень наукової розробки проблеми трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти;

– визначити й обґрунтувати типологічну характеристику навчальної книги з зазначенням її типо-видових особливостей у галузі бібліотечно-інформаційної освіти;

– дослідити еволюцію навчальної книги в контексті соціокультурних змін інституту освіти;

– проаналізувати трансформаційні ознаки підручника;

– визначити критерії адаптації навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти;

– розробити модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в інформаційному середовищі вищої освіти в умовах інформатизації.

Об'єктом дослідження є навчальна книга.

Предмет дослідження - трансформація навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти.

Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційної праці є системний, інформаційний, соціокультурний, соціокомунікативний, типологічний, структурно-функціональний, модельний підходи. Використовувалися загальнонаукові та спеціальні теоретичні й емпіричні методи: аналіз наукової літератури за темою дисертаційного дослідження, програмної та навчально-методичної документації, термінологічний, історико-логічний, бібліометричний, статистичний, порівняльного аналізу, синтезу, класифікації і систематизації теоретичних даних, соціологічний метод анкетування.

Теоретико-методологічну базу дослідження забезпечили теоретичні засади книгознавства, бібліотекознавства та педагогіки вищої школи, що сприяють системному вивченню трансформації навчальної книги в умовах інформатизації, зокрема праці вчених А.М. Алексюка, В.С. Журавського, В.П. Беспалька, П.Г. Буги, О.А. Гречихіна, Д.Д. Зуєва, В.О. Ільганаєвої, Н.М. Кушнаренко, М.І. Тупальського, М.М. Фіцули, Г.М. Швецової-Водки та ін. Науковому обґрунтуванню трансформації навчальної книги з точки зору особливостей її типологічної характеристики сприяли дослідження таких учених-книгознавців, як О.А. Гречихін, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка та ін. Підґрунтям для з'ясування механізмів інтеграції навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища стали праці В.Н. Агєєва, Г.А. Василенка, Г.А. Краснової, В. Лисенка, О. Добровольського, В. Хом'якова та ін., присвячені окремим аспектам інформаційно-комп'ютерного забезпечення електронного існування навчальної книги в медіапросторі.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

– уперше комплексно досліджено сучасний стан та перспективи інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні;

– обґрунтовано загальну типологічну модель навчальної книги на основі ознак (змісту, форми, жанру, ролі в навчальному процесі, читацького та цільового призначення) та особливості її адаптації до галузі бібліотечно-інформаційної освіти;

– запропоновано класифікацію функцій підручника в умовах інформатизації за ознакою їх домінування; виявлено специфіку підручника як навчально-педагогічного комплексу, що інтегрує науково-методичні матеріали, у контексті еволюції навчальної книги через етапність формування її ознак;

– визначено критерії адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища за змістом і формою з урахуванням дидактичних, ергономічних, художньо-естетичних та соціально-економічних вимог до неї;

– теоретично обґрунтовано модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в освітньо-інформаційному середовищі вищого навчального закладу, що забезпечує її інтеграцію до інформаційного простору вищої освіти.

Наукові висновки і результати дисертаційного дослідження додають до здобутків книгознавства, бібліотекознавства, педагогіки сучасну концепцію інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації, поповнюють новими знаннями про її пріоритети та особливості використання в освітньо-інформаційному середовищі вищого навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що обґрунтовані в ній теоретико-методичні положення створюють основу рекомендацій для інтеграції нового покоління навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні з метою підвищення якості підготовки фахівців, зокрема бібліотечно-інформаційного напряму. Отримані дані про сучасний рівень вітчизняного забезпечення навчальною книгою галузі бібліотечно-інформаційної освіти за 1991-2004 рр. сприятимуть оптимізації забезпечення окремих навчальних дисциплін друкованою та електронною формами навчальної книги. Наведені в дисертації рекомендації щодо адаптації навчальної книги до нового інформаційного середовища вищої освіти можуть використовуватися авторами, працівниками видавництв, педагогами, редакторами, науковими працівниками та іншими спеціалістами при створенні електронних і друкованих навчальних книг; у процесі підготовки відповідних фахівців. Обґрунтування реалізації визначеної моделі функціонування, використання та розвитку навчальної книги в медіапросторі вищого навчального закладу сприятимуть організації національної мережі бібліотечно-інформаційної освіти.

Теоретичні та практичні положення дисертації практично реалізовуються в Харківській державній академії культури на факультеті бібліотекознавства та інформатики в процесі викладання навчальних дисциплін “Книгознавство та історія книги”, “Соціальні комунікації”, “Бібліотекознавство”, “Документознавство”, про що свідчить акт про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Найважливіші наукові результати і висновки дисертаційного дослідження одержані дисертантом особисто. Вони полягають у виявленні трансформаційних ознак навчальної книги в умовах інформатизації, визначенні критеріїв адаптації до нового інформаційного середовища вищої освіти та моделі функціонування, використання та розвитку навчальної книги в ньому.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження викладені в доповідях на міжнародних наукових конференціях: “Духовна культура в інформаційному суспільстві” (Харків, 2002); “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2002); “Парадигмы XXI века: информационное общество, информационное мировоззрение, информационная культура” (Краснодар, 2002); “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2003); “Библиотечное дело-2003: Гуманитарные и технологические аспекты развития” (Москва, 2003); “Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика” (Київ, 2003); “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (Харків, 2003); “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2004); “Библиотечное дело-2004: Всеобщая доступность информации” (Москва, 2004).

Текст дисертаційного дослідження, основні наукові висновки і рекомендації обговорені на кафедрі бібліотекознавства і соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.

Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного дослідження відображені в 15 одноосібних публікаціях: 5 статей - у наукових фахових виданнях України та 10 - тези доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу її результатів. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 235 сторінок: основний текст - 180 сторінок, список використаних джерел - 310 найменувань (на 29 сторінках) та 5 додатків (на 26 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами і планами, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, задачі і методи дослідження. Розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

У першому розділі “Сучасний стан теорії і практики застосування навчальної книги в освітньому процесі”, який складається з двох підрозділів, досліджено рівень наукової розробки проблеми, визначено методологію, методи, основні етапи дослідження. У першому підрозділі “Навчальна книга як складова науково-методичного забезпечення в умовах інформатизації освітнього процесу” проаналізовані наукові публікації за темою дослідження, що дозволили визначити проблемний стан у сфері теоретичного осмислення феномена сучасної навчальної книги, її типо-видового різноманіття та вдосконалення. Обґрунтовується, що зміни в суспільстві, освіті, педагогічних процесах, передачі знань під впливом інформатизації зумовлюють трансформацію сучасної навчальної книги.

Трансформація навчальної книги - складової інформаційної інфраструктури освіти - розглядається як закономірна зміна її змісту, форми, середовища функціонування, використання та розвитку відповідно до динамічно мінливих умов зовнішнього середовища і потребує серйозної наукової оцінки набутого досвіду розвитку освітнього інституту суспільства.

Основними для вибору цілей, завдань, напрямів, етапності проведення дослідження стали праці з питань передачі інформації і знань у суспільстві, зокрема в процесі педагогічної комунікації в контексті досягнень соціальної інформатики, соціально-комунікативної теорії, що набули висвітлення в бібліотечній науці в працях В.О. Ільганаєвої, Г.І. Калітича, Ю.М. Канигіна, А.В. Соколова та ін. учених.

Теоретико-методологічна база дослідження - фундаментальні праці з теорії освіти, зокрема вітчизняних учених А.М. Алексюка, В.П. Андрущенка, В.С. Журавського, М.З. Згуровського, М.М. Фіцули та ін., російських - Ю.К. Бабанського, Б.С. Гершунського, В.С. Селиванова, О.В. Хуторського та ін., в яких висвітлюються сучасні пріоритети освіти, технології навчання, обґрунтовуються наукові підходи до вирішення проблеми якості підготовки фахівців тощо.

Підґрунтям для розробки теоретичних засад інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти, зокрема бібліотечно-інформаційної, стали праці вітчизняних учених В.С. Бабича, В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, Н.М. Кушнаренко, А.О. Лігоцького, М.А. Низового, М.М. Поплавського, М.І. Сенченка, О.Л. Сидоренка, Є.Г. Симонової, М.С. Слободяника, А.А. Соляник, Є.М. Тодорової, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, В.М. Шейка та ін., в яких обґрунтовуються вимоги до сучасних бібліотечно-інформаційних фахівців в умовах спрямованості освіти на модульність, креативність, проблемність, самоосвіту в навчанні.

Доводиться, що сучасна диверсифікація друкованої й електронної форм навчальної книги має розглядатися з урахуванням її типо-видового різноманіття. Обґрунтовано, що головними чинниками групування, систематизації і класифікації навчальних видань є визначення їх ознак. Відсутність єдиного підходу до типологічної характеристики навчальної книги (праці вітчизняних учених-книгознавців С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, М.А. Низового, Г.М. Швецової-Водки, російських - С.Г. Антонової, О.А. Гречихіна, Е.В. Гольцевої, А.М. Тетерєвої, Б.Г. Тяпкіна, С.Г. Шаповаленка та ін.), а також виникнення її нової електронної форми дозволяє розглянути сучасні особливості типо-видового складу навчальної книги в галузі бібліотечної освіти як передумову її інтеграції до нового освітньо-інформаційного середовища вищої школи.

Виявлено, що теорія підручника (праці П.Г. Буги, О.А. Гречихіна, Д.Д. Зуєва, У.В. Пільвре, Г.О. Покиданова та ін.), основними питаннями якої є визначення його ознак, функцій, структури та оцінки якості - базова для вирішення проблем удосконалення навчальної книги. Обґрунтовано провідне місце підручника серед інших засобів навчання, зважаючи на його взаємозв'язок з ними безпосередньо й опосередковано, вплив на їх використання, зміст та структуру в навчальному процесі (В.Г. Бейлінсон, С.Г. Шаповаленко та ін.). З'ясовано, що функції підручника відображають його роль у заданій системі навчання (М.І. Тупальський) та визначають його структуру (В.Г. Бейлінсон, Д.Д. Зуєв). Дискусійність питань щодо визначення функцій і структури підручника зумовлює відповідні дослідження щодо її окремих компонентів, наприклад, розуміння текстів (Л.П. Доблаєва, Д.Д. Зуєва, В.І. Свінцова, А.М. Сохора та ін.). Виявлено, що способи передачі навчальної інформації (вербальні та наочні) відрізняються за рівнями абстракції та труднощами засвоєння (У.В. Пільвре).

Установлена залежність якості підручника від: рівня забезпечення його структурою та змістом виконання притаманних йому функцій (Г.О. Покиданов), відповідності вимог до нього (П.Г. Буга), оптимізації його синтаксичного, семантичного та прагматичного аспектів (О.А. Гречихін), його форми, наприклад, у вигляді навчального книжкового комплексу за провідною роллю підручника, адекватної до реалізації його функцій (Д.Д. Зуєв) або як поєднання підручника з технічними засобами, зокрема графопроектором та діапроектором (У.В. Пільвре) та ін.

Доведено, що вдосконалення навчальної книги в умовах інформатизації освіти неможливе без упровадження інформаційних технологій (праці українських учених В. Лисенка, О. Добровольського, І. Подолюк та ін.; російських - Е.Л. Абдулліної, Г.А. Василенка, Р.С. Гіляревського, Г.А. Краснової, Т.В. Майстрович та ін.; зарубіжних - Б. Віліса, Е.Дж. Симона та ін.). Виявлено основні світові тенденції в удосконаленні навчальної книги: поліпшенні структури, створенні та експлуатації електронного підручника (В.Н. Агєєв, Ю.Г. Древс, А.І. Земсков та ін.); розробці вимог до дизайну електронних видань (В.В. Губарєв, А.В. Печерський та ін.); виникненні видань на електронному папері (В. Мартинюк, В. Хом'яков); застосовуванні нового електронного середовища для використання навчальної книги (В.М. Кухаренко, П.В. Стефаненко, О.В. Хуторський, О.М. Ястребцова) тощо.

На базі аналізу практичного досвіду щодо вирішення зазначеної проблеми виявлено, що в Україні здійснюють підготовку фахівців у галузі електронної поліграфії на видавничо-поліграфічному факультеті Київського політехнічного університету завдяки науковій співпраці з Центром видавничих досліджень університету Оксфорд Брукс, у Харківському національному університеті радіоелектроніки, Харківському національному економічному університеті та ін. Інститутом психології АПН України і видавництвом “Освіта” створено науково-видавничий центр експериментального підручника. У систему вищої освіти України активно впроваджуються вітчизняні і зарубіжні технології дистанційного навчання, функціонують центр дистанційної освіти, система дистанційного навчання.

З'ясовано, що практична необхідність формування нового покоління навчальних видань, яке почалося в 90-х рр. XX ст. (О.Е. Лебедєв, Б. Віліс та ін.), зумовлена розвитком і вдосконаленням системи науково-методичного забезпечення, орієнтованого на вирішення проблеми підвищення якості, доступності й ефективності освіти. Теоретичною передумовою для сучасного уявлення про навчально-методичні комплекси є дослідження П.Г. Буги щодо впровадження комплексу видань (підручників та навчальних посібників) в освітній процес вищої школи, підготовленого відповідно до програми навчання на базі загальних науково-методичних принципів. Обґрунтовано, що тенденції інтеграції навчальної інформації у вигляді навчально-методичних комплексів дозволяють розглядати навчальну книгу як складну систему, комплекс її видового різноманіття, ядром якого є підручник. Вивчення теорії і практики впровадження навчально-методичних комплексів у навчальний процес дозволяє дослідити їх видове різноманіття та особливості функціонування в новому освітньо-інформаційному середовищі, створити відповідну модель навчальної книги з урахуванням дослідження тенденцій і закономірностей її якісних і кількісних змін на основі обґрунтованих науково-методичних підходів для інтеграції до світового освітньо-інформаційного простору.

Доведено, що для вирішення проблеми дисертаційного дослідження доцільно використати досягнення не тільки бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства, педагогіки, але й теорії соціальних комунікацій, документознавства, інформатики, психології, філософії, методології науки тощо.

У другому підрозділі “Теоретико-методологічний інструментарій дослідження” встановлено відповідні до мети, об'єкта, предмета та завдань дисертаційного дослідження методологію і методи, що використовувалися в роботі. Методологічною базою дослідження визнано системний, інформаційний, соціокомунікативний, типологічний, структурно-функціональний, соціо-культурний, модельний підходи. Інформаційний і соціокомунікативний підходи сприяють визначенню базового поняття “навчальна книга” зважаючи на те, що навчальна книга - це насамперед джерело інформації навчально-педагогічного характеру, особливості якої виявляються в навчально-виховному процесі підсистеми “студент - навчальна книга - викладач” у системі соціальних комунікацій. Типологічний аспект дослідження дозволяє визначити видове різноманіття функціонування навчальної книги, а структурно-функціональний - ознаки навчальної книги (зміст, форму, жанр, роль у навчальному процесі, читацьке та цільове призначення). Застосування соціокультурного підходу допомагає вивчити історію виникнення, становлення та розвитку навчальної книги у взаємозв'язку з соціально-культурними факторами, що впливають на рівень розвитку освіти. Соціокомунікативний аспект дослідження передбачає виявлення феномену підручника як головного елементу навчальної книги в процесі педагогічної комунікації в системі “студент - навчальна книга - викладач” і специфіку його трансформації в системі соціальних комунікацій та засобів трансляції професійних знань. Системний підхід дозволяє визначити перспективи розвитку навчальної книги в сукупності з параметрами зовнішнього освітньо-інформаційного середовища, в яке вбудована ця система. Застосування модельного підходу надає можливість продемонструвати потенційні структури, що запропоновані на різних етапах дослідження у вигляді моделей: загальної та професійної навчальної книги, підручника та ін. з урахуванням зміни формування нового електронного середовища освіти через використання новітніх інформаційних технологій.

Експериментальна частина дослідження базується на застосуванні вивчення програмної та навчально-методичної документації, бібліометричного, статистичного, порівняльного методів та анкетування, що сприяють не тільки дослідженню кількісного різноманіття навчальної літератури та забезпечення нею дисциплін предметної галузі при підготовці фахівців бібліотечно-інформаційного спрямування, але і вивченню потреб студентів у видовій різноманітності сучасної навчальної книги в процесі навчання. Метод анкетування дозволяє перевірити припущення дисертанта про те, що ефективною формою сучасної навчальної книги в процесі навчання є навчальна книга з мультимедійним додатком, а середовищем її ефективного функціонування в медіапросторі - медіацентр освітньо-інформаційного середовища навчального закладу. Теоретичне обґрунтування цього припущення здійснюється на основі законів діалектики: заперечення заперечення, єдності та боротьби протилежностей, переходу кількості в якість.

У другому розділі “Еволюційно-трансформаційні зміни навчальної книги”, який складається із трьох підрозділів, досліджується феномен навчальної книги в освітньому процесі. У першому підрозділі “Навчальна книга: понятійний апарат, типологічна характеристика, типо-видовий склад (на прикладі галузі бібліотечної освіти)” уточнюється поняття “навчальна книга”, досліджується типо-видове різноманіття сучасного функціонування навчальної книги у вищій освіті, зокрема бібліотечно-інформаційній.

Установлено, що трансформація сучасної навчальної книги потребує визначення змісту поняття. Згідно з прийнятими в дисертаційному дослідженні методологічними засадами навчальна книга тлумачиться як засіб педагогічної комунікації в єдності її змісту та форми з урахуванням її матеріальної конструкції в навчально-виховному процесі різних ступенів системи освіти, що орієнтується на студентів та викладачів відповідно до навчальних програм. Уточнено специфіку поняття “книга” як єдність її форми, змісту та констатування факту соціальної значущості, що відрізняє її від видання, домінуючим для якого є форма, літературного твору з притаманним для нього змістом та документа, що акцентує на соціальній значущості. З'ясована специфіка навчальної книги для вищих навчальних закладів від шкільної завдяки уточненню поняття “підручник” як основного виду навчальної книги в процесі педагогічної комунікації, що містить навчально-наукову систематизовану і структуровану інформацію з певної загальнонаукової або спеціальної дисципліни відповідно до навчальної програми і є теоретичним фундаментом для майбутньої професійної діяльності студента.

Дослідження типологічної характеристики навчальної книги дозволило розробити загальну типологічну модель навчальної книги на основі ознак (змісту, форми, жанру, ролі в навчальному процесі, читацького та цільового призначення). Підґрунтям дослідження став аналіз державного стандарту України 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”. Уведено групування навчальних видань як програмно-регламентуючих (навчальний план, навчальна програма) та навчаючих (підручник, навчальні посібники: теоретичні, методичні, практичні).

Специфіку типо-видового складу комплексу навчальної книги виявлено завдяки бібліометричному аналізові навчального книговидання з бібліотечно-інформаційної галузі за 1991-2004 рр. за тематикою циклів навчальних дисциплін, жанром, роком, місцем видання та мовою. Аналіз галузевого документного потоку, здійсненого порівняно з даними подібного дослідження Є.Г. Симонової за 1946-1983 рр., дозволив виявити певні тенденції його розвитку: збільшення українського навчального книговидання з бібліотечно-інформаційної галузі в 6,3 разів; поліпшення забезпечення циклу навчальних курсів з інформатики у 23,5 разів, що свідчить про розвиток і необхідність упровадження інформаційних технологій у навчальний процес; покращання забезпечення бібліотекознавчого циклу дисциплін у 6,7 разів; поширення географії видання навчальної літератури із зазначеної галузі в Україні в 10 містах України в 1991-2004 рр. (Києві, Харкові, Рівному, Львові, Миколаєві, Дніпропетровську, Донецьку, Слов'янську, Вишневому, Кам'янці-Подільському) замість тільки 2 - у 1946-1983 рр. (Києві, Харкові); поліпшення ситуації з виданням навчальної літератури зі спеціальності українською мовою в 7,7 разів. Уперше, на відміну від дослідження 1946-1983 рр., проаналізовано видовий поділ видання навчальної книги. Виявлена наявність навчальної книги бібліотечно-інформаційного спрямування в електронній формі в мережі Інтернет. Аналіз типо-видового складу навчального книговидання, ресурсів Інтернет з галузі бібліотечно-інформаційної освіти дозволив визначити особливості моделі професійної навчальної книги на основі запропонованої загальної її моделі як феномену документальної комунікації в освіті.

Зважаючи на фундаментальне положення теорії інформаційних систем про те, що модель системи повинна будуватися з урахуванням інформаційних потреб її користувачів, проведене соціологічне дослідження (анкетування 150 студентів: 100 студентів очного і 50 - заочного відділень) на базі факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури, що визначає пріоритети використання сучасної навчальної книги студентами в процесі навчання. Соціологічне дослідження виявило, з одного боку, обмеженість застосування студентами існуючих електронних навчальних посібників у навчальному процесі, що свідчить про недостатність інформаційної культури студентів (49% студентів використовують їх тільки під час занять, 27% - у вільний від занять час при самопідготовці, 24% - не використовують їх узагалі), з іншого - динамічно змінювані інформаційні потреби студентів, які неможливо повно й оперативно задовольнити лише друкованою навчальною книгою в існуючому освітньому середовищі (електронному підручнику надають перевагу 29% студентів, друкованому - 30%, традиційному підручнику з мультимедійним додатком - 41%. Середовищем ефективного функціонування навчальної книги в медіапросторі, що представлена в усіх формах, 95% респондентів вважають медіацентр).

Доводиться, що інтеграція друкованої та електронної форм навчальної книги закономірно зумовлена і завершується формуванням міждисциплінарного навчально-методичного комплексу, адекватного до суспільних потреб. Ядром останнього є підручник, що може сам бути комплексом за умови використання новітніх інформаційних технологій.

У другому підрозділі “Еволюція навчальної книги в контексті соціокультурних змін інституту освіти: основні етапи формування її ознак” визначаються етапи формування ознак навчальної книги під впливом соціокультурних змін в освіті. Виявлено шість етапів інституалізації і функціонування навчальної книги протягом її еволюції у виконанні завдань освіти: перших образотворчих засобів; давньогрецької культури; Середньовічної Європи; Нового часу; індустріального суспільства; інформаційного суспільства. У дослідженні зосереджено увагу на еволюції філософських уявлень про підручник - головний елемент навчальної книги, - що зумовило її розглядання в контексті філософії освіти. Установлено, що сформульовані в надрах філософії освіти принципи систематичності викладу знань у навчальній книзі, зокрема підручнику, знайшли дидактичність і науковість їх подання в подальшому розвитку. Розвиток дидактико-педагогічних форм освітнього процесу відбивається на жанровому різноманітті навчальної книги. Доведено, що протягом еволюції навчальна книга виконує функції, які зумовлені не тільки її основним призначенням - надати знання з певної науки, але і конкретним соціально-культурним значенням, залежно від яких змінюються також її форма, зміст та жанр.