Трансформація навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти

Виявлено, що на етапі інформатизації освіти навчальна книга набуває диверсифікації і в електронному вигляді; її трансформація та життєвий цикл значно прискорені порівняно з минулими століттями. Характерними ознаками навчальної книги цього періоду стають нові електронна форма, концептуальний зміст та призначення, що відбивають сучасну філософію освіти, роль у навчальному процесі в умовах пріоритету самостійної роботи студентів, жанри, серед яких головне місце належить підручнику. Проаналізовано сучасний стан розвитку навчальної книги в Україні в дослідженні динаміки книговидання 1991-2003 рр. Виявлено, що навчальне книговидання зросло майже в 3,2 рази: із 5 % у 1991 р. (від загальної кількості навчальних і навчально-методичних посібників, що видані) до 16 % у 2003 р. Постійне зростання кількості навчальної літератури свідчить про тенденцію відходу від концепції єдиного підручника і перехід до його варіативності, що відповідає існуючій спрямованості освіти.

Доводиться, що завдяки поліфункціональності підручник у новій формі набуває інтеграційних ознак. Тобто підтверджуємо висновок попереднього підрозділу: підручник сам стає комплексом навчально-методичних матеріалів у гіпертекстовому просторі освітньо-інформаційного середовища.

У третьому підрозділі “Трансформація підручника в умовах інформатизації освіти” науково обґрунтована залежність функцій та структури підручника від еволюції головних ознак, реалізація яких сприяє вдосконаленню його якості. Це створює необхідний рівень адаптації підручника до певної системи навчання. У результаті проведеного функціонального аналізу визначені функції підручника в умовах інформатизації, що класифіковані за ознакою їх домінування. Визначено, що всі функції підручника взаємозалежні, і виділення домінуючих функцій пов'язано зі змінами в засобах трансляції суспільного знання. Уведені поняття: культурно-мовної, організаційно-управлінської, контрольно-експертної функцій. Обґрунтовано, що домінуючою в межах інформаційно-пізнавальної, систематизуючої і самоосвітньої є освітня функція, стосовно якої вони виконують службовий характер; у межах ціннісно-орієнтованої, культурно-мовної та дослідницької функцій - розвивально-виховна; у межах дії контрольно-експертної, трансформаційної та структуроутворюючої функцій - організаційно-управлінська. Інтеграційна функція є домінуючою щодо системоутворюючої, довідкової, координуючої і синтезуючої функцій.

Вивчення особливостей структури сучасного підручника дозволило розробити його модель у вигляді структурної композиції, що відображає сутність визначених функцій. Обґрунтовано поняття “структурна композиція”, що відбиває специфіку навчальної книги, яка полягає в органічному поєднанні домінуючих особливостей видання, літературного твору та документа і складається з предметної (фактичної, теоретичної, методологічної) і педагогічної інформації (розвиваючо-виховної, дидактичної та довідково-орієнтованої). Модель утілює сутність не тільки традиційного, але й електронного підручника, розглядаючи його як сукупність текстових та ілюстративних компонентів, що складають довідково-супровідний апарат (вихідні дані, анотацію, зміст, передмову, післямову, короткі методичні рекомендації, дидактичний апарат, покажчики, примітки та коментарі, додатки) та навчальний твір (вступ, основна частина і висновки) підручника в єдину цілісну систему передачі навчальної інформації.

Доводиться, що трансформація ознак підручника, що відбивають сучасні пріоритети функцій та структурну композицію, зумовлює його зміну від комплексного до міждисциплінарного; підручник стає навчально-педагогічним комплексом, який поєднує навчально-методичні матеріали; він стає “гібридним”, існує в друкованій і електронній формах, прагне до віртуальної - перспективної форми, переваги якої полягають в ефективності трансляції знань у процесі навчання.

У третьому розділі “Навчальна книга в інформаційному середовищі вищої освіти: адаптація та використання”, який складається з двох підрозділів, обґрунтовуються методичні засади інтеграції навчальної книги до освітньо-інформаційного середовища вищої школи в умовах інформатизації. У першому підрозділі “Критерії адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища: вимоги до змісту та вибір форми” науково обґрунтовано визначення критеріїв адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища за змістом і формою на основі встановлення вимог до них. Доведена доцільність розглядання вимог до змісту та вибір оптимальної форми підручника як інтегруючого навчально-педагогічного комплексу навчальної книги в умовах інформатизації освіти. Науково аргументована залежність якості передачі навчальної інформації підручника від зміни його форми при дотриманні необхідних вимог до його змісту. Обґрунтована доцільність розглядання основних вимог до друкованого й електронного підручнику на базі його визначеної структурної композиції.

Виявлено, що на перехідному етапі до інформаційного суспільства в умовах широкомасштабного переходу від однієї форми збереження інформації до іншої застосування електронних підручників є доцільним у комплексі з іншими навчальними системами, взаємно доповнюючи друковані видання. Подаються рекомендації щодо змісту, структури та обсягу друкованого й електронного підручника з урахуванням дидактичних, ергономічних, художньо-естетичних та соціально-економічних чинників на основі дотримання узагальнених вимог до навчальної книги, що базуються на відповідних законодавчих положеннях, державних стандартах, положеннях теорії підручника провідних українських, російських і зарубіжних учених. Визначено, що: 1) структура електронного підручника крім наявності обов'язкових елементів (змісту, вступу або передмови, основного тексту, висновків, додатків, покажчиків та ін.) має містити систему контролю знань, глосарій і список рекомендованої літератури з гіперпосиланнями на ресурси сервера навчального закладу або мережі Інтернет та вказівками на кількість і наявність у бібліотеці навчальних книг в електронному підручнику, адаптованому до конкретного навчального плану вищого навчального закладу; гіпертекстова інформація має розділятися на “шари” узагальнюючого характеру, кожен наступний з яких має містити уточнюючу інформацію, що доповнює попередній; 2) основні вимоги до викладу матеріалу в друкованому та електронному підручнику (відповідність навчальній програмі; виклад системи знань із певного предмета; відбиття мети і змісту освіти; логічність організації змісту; уніфікація у використанні термінології, позначень та ін.; проблемність, доступність, зрозумілість, об'єктивність, послідовність, міждисциплінарність та енциклопедичність викладу навчального матеріалу; наявність реальних форм контролю засвоєння студентом інформації та зворотних зв'язків; узгодження рівня складності змісту зі здібностями студентів; відображення змін у мовній політиці, що відбуваються в соціально-культурному розвиткові певної держави та ін.), найбільше реалізуються в електронному підручнику завдяки його відкритості; 3) електронний підручник має містити мінімум текстового та максимум ілюстративного навчального матеріалу відповідно до ергономічних можливостей людини сприймати інформацію (аудіо-, відео-, кольори, шрифти та ін.), зважаючи на допустиму роздільну здатність екрана монітора у відбитому світлі тощо; вербальна інформація в електронному підручнику має озвучуватися; 4) для обмеження обсягу електронного підручника (розмірів файлів) мають використовуватися впаковані формати графічних файлів (GIF, JPEG та ін.), обмежена палітра або кольори векторних графічних файлів (WMF). Доведено, що ефективним підручником перехідного періоду інформаційного суспільства є друкований підручник із мультимедійним додатком.

У другому підрозділі “Перспективи розвитку навчальної книги в інформаційному середовищі вищої освіти” теоретично обґрунтовано, що медіапростір - необхідна умова прояву інтеграційних якостей навчальної книги. Доведено, що організація освітньо-інформаційного середовища, адекватного до сучасних вимог освіти у вигляді медіацентру у вищому навчальному закладі, сприяє максимальному використанню та розвиткові навчальної книги в процесі навчання. Обґрунтовано доцільність розглядання “медіацентру” освітньо-інформаційного середовища вищого навчального закладу як підсистеми багатокомпонентного інформаційно-педагогічного середовища, яка найбільше реалізує його організаційну та комунікативні функції в нових формах педагогічної діяльності її користувачів (студентів, викладачів тощо), базуючись на зосередженні навчально-педагогічної інформації, що відбиває цілі навчання та подається з урахуванням сучасного розвитку інформаційних технологій.

Запропоновано модель функціонування, використання і розвитку навчальної книги з бібліотечно-інформаційної галузі в медіацентрі, що відображає її розвиток у медіапросторі на документальному й інформаційному рівнях. Інтеграція навчальної книги з бібліотечно-інформаційної галузі в медіапросторі базується на типо-видовому складі навчальної книги цієї галузі, але містить і іншу відповідну інформацію, сприяючи організації національної мережі бібліотечно-інформаційної освіти. Доведена доцільність органічного поєднання традиційної друкованої та електронної форм навчальної книги в медійній освіті. Обґрунтовано специфіку використання предметного гіпертекстового комплексу - єдиного логічного курсу з вивчення певної навчальної дисципліни, що поєднує елементи навчальних видань (програми курсу, методичних рекомендацій, практикумів, хрестоматій тощо) за домінуючою роллю підручника. Змістовна компонента такого курсу спрямована на здобуття знань студентами в процесі навчання самостійно або під керівництвом викладача з використанням комп'ютерної техніки. Обґрунтовано специфіку використання предметного гіпертекстового комплексу в медіапросторі із блоків медіацентру “Навчальна книга”, “Навчальні дисципліни” і “Контроль знань”, яка полягає в наявності прямих і зворотних зв'язків між ними в процесі здобуття знань та їх контролю з певної дисципліни користувачами, що встановлює зв'язки цих блоків. Проаналізовані програмні засоби для впровадження моделі функціонування, використання та розвитку навчальної книги, що найповніше відображають вимоги щодо розвитку навчальної книги в медіапросторі.

Доводиться, що модель функціонування, використання і розвитку навчальної книги має сприяти не тільки максимальній реалізації функціонального призначення сучасної навчальної книги в процесі освіти і самоосвіти учасників педагогічної комунікації, але й забезпеченню повного та оперативного доступу користувачів до неї. Подаються рекомендації щодо застосування цієї моделі в безперервному навчальному процесі навчання в умовах інформатизації в галузі освіти, зокрема бібліотечної.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення явища трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти. Основні науково-теоретичні результати проведеної роботи:

1. Загально-соціальна значущість розвитку національної освіти та її інтеграції до європейської і світової освіти потребує нових наукових підходів до оновлення науково-методичного забезпечення освітнього процесу, важливою складовою якого є навчальна книга. Виникли об'єктивні умови для її інтеграції до інформаційного простору вищої освіти. Своєчасність вивчення проблеми трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціального дисертаційного дослідження. Складність її дослідження полягає в недосконалості методологічного апарату, нерозробленості загальної концепції інтеграції навчальної книги до інформаційного простору вищої освіти, зокрема бібліотечної. Відсутність цілісності, комплексності, фрагментарність у науковій розробці проблеми зумовили об'єктивну необхідність дисертаційного дослідження, його мету, задачі, об'єкт, предмет і методи.

2. Для інтеграції навчальної книги до освітньо-інформаційного простору вищої освіти суттєве значення мають теоретичні основи типо-видової характеристики навчальної книги, що базуються на типологічному підході і закономірностях розвитку навчального книговидання з будь-якої предметної галузі, як соціально-комунікативного феномену. Це має значення для оцінювання сучасного стану і перспектив розвитку застосування видового різноманіття навчальної книги в освітньому процесі вищої школи і в галузі бібліотечної освіти. Запропоновано загальну типологічну модель навчальної книги на основі визначення її ознак: змісту, ролі в навчальному процесі, жанру, форми, призначення. Обґрунтовано введене типологічне групування навчальних видань як програмно-регламентуючих та навчаючих. Доведено, що не існує універсальної типологічної моделі навчальної книги. Визначено особливості адаптації запропонованої загальної типологічної моделі навчальної книги до галузі бібліотечної освіти, для чого проаналізовано її типо-видовий склад у цій галузі.

3. Навчальна книга трансформується в контексті соціокультурних змін інституту освіти. Вона є індикатором стану системи засобів навчання, особливості якої - її відкритість і динамічність у процесі змін під впливом зовнішніх - соціально-культурних і внутрішніх - організаційних, технологічних, дидактико-педагогічних та ін. факторів. Визначено шість етапів у формуванні ознак навчальної книги протягом її еволюції в освіті. Виявлено особливості формування ознак на кожному етапі розвитку навчальної книги: від її виникнення до сучасної електронної форми, що відбивають залежність розвитку освіти і засобів її реалізації. Доведено, що на сучасному етапі розвитку освіти навчальна книга трансформується в гіпертекстову систему за домінуючою роллю підручника, який набуває інтеграційних ознак у гіпертекстовому просторі на рівні навчально-методичного комплексу.

4. Ознаки підручника реалізуються в його функціях та структурній композиції - головних чинниках удосконалення його якості, що сприяють адаптації до нового освітньо-інформаційного середовища. Запропоновано класифікацію функцій за ознакою їх домінування в умовах інформатизації: освітня функція є домінуючою щодо інформаційно-пізнавальної, систематизуючої і самоосвітньої; розвивально-виховна - для ціннісно-орієнтованої, культурно-мовної та дослідницької; організаційно-управлінська - щодо контрольно-експертної, трансформаційної та структуроутворюючої; інтеграційна - для системоутворюючої, довідкової, координуючої і синтезуючої функцій. Розроблено структурну композицію підручника у вигляді моделі, що відображає сутність визначених функцій.

5. Критерії за змістом і формою підручника є вирішальними для адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища. Рекомендації до змісту підручника (вимоги до структури, характеру та повноти викладу, знакової системи, обсягу навчальної інформації в ньому) враховують дидактичні, ергономічні, художньо-естетичні та соціально-економічні чинники щодо засвоєння, сприйняття, доступності інформації в підручнику й адекватні до його визначених структурно-функціональних особливостей. Доведено, що в умовах широкомасштабного переходу інформаційного суспільства від однієї форми збереження інформації до іншої ефективною навчальною книгою в процесі навчання є друкований підручник із мультимедійним додатком.

6. В умовах пріоритету самостійної роботи студентів найраціональнішим середовищем функціонування комплексу навчальної книги в умовах інформатизації є розроблена модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в освітньо-інформаційному оточенні вищого навчального закладу у вигляді медіацентру. Обґрунтовані принципи використання навчальної книги на трьох рівнях медійного освітньо-інформаційного простору навчального закладу: “неелектронному”, Інтранету та Інтернету, що забезпечують перспективи її розвитку в медіапросторі і сприяють організації національної мережі бібліотечно-інформаційної освіти. Визначено, що в умовах інтеграції навчальної книги до освітньо-інформаційного середовища вона на документальному рівні прагне до функціональності завдяки інтегруванню різних елементів навчально-методичного комплексу, а на інформаційному - функціонує в медіапросторі у вигляді предметного гіпертекстового комплексу - логічного курсу з вивчення певної навчальної дисципліни, що поєднує елементи навчальних видань (програми курсу, методичних рекомендацій, практикумів, хрестоматій тощо) в єдине ціле за домінуючою роллю підручника. Визначені перспективні напрями функціонування такого комплексу в процесах згортання та розгортання інформації на предметно-тематичному та когнітивно-діяльнісному рівнях в освітньому процесі.

Проведене дослідження не вичерпує повністю питання порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають:

– установлення змістовних змін у передачі навчальної та наукової інформації в навчальній книзі;

– аналіз процесів семантичної обробки навчального матеріалу і згортання інформації на предметно-тематичному та розгортання на когнітивно-діяльнісному рівнях у системі гіпертекстового навчання.

ЛІТЕРАТУРА

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Карпенко О.О. Еволюція уявлень про підручник у філософії освіти / О.О. Карпенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2003. - Вип. 10. - С. 185-193.

2. Карпенко О.О. Медіацентр у системі навчально-методичного забезпечення при підготовці фахівців у галузі вищої бібліотечно-інформаційної освіти / О.О. Карпенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2004. - Вип. 15. - С. 161-171.

3. Карпенко О.О. Навчальна книжка в умовах інформатизації освіти / О.О. Карпенко // Вісн. Кн. палати. - 2003. - № 6. - С. 34-35.

4. Карпенко О.О. Типологічна модель навчальної книги / О.О. Карпенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2004. - Вип. 12-13. - С. 216-228.

5. Карпенко О.О. Трансформація підручника в соціально-культурному розвитку суспільства / О.О. Карпенко // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фізичного виховання і спорту. - 2002. - № 21. - С. 50-58.

6. Карпенко Е. Учебник как средство формирования информационного и гуманистического мировоззрения личности в высшей школе / Е. Карпенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття: Матеріали конф. молодих науковців, 17-19 квіт. 2002 р. / Харк. держ акад. культури. - Х., 2002. - С. 123.

7. Карпенко Е.А. Вузовский учебник в концепции гуманизации образования / Е.А. Карпенко // Парадигмы XXI века: информационное общество, информационное мировоззрение, информационная культура: Материалы междунар. науч. конф., 16-18 сент. 2002 г. / Междунар. акад. информатизации и др. - Краснодар, 2002. - С. 433-434.

8. Карпенко Е.А. Проблема дефиниции учебной книги в условиях информатизации образования / Е.А. Карпенко // Библиотечное дело - 2003: Гуманитарные и технологические аспекты развития: Материалы 8 междунар. науч. конф., 24-25 апр. 2003 г. / М-во культуры РФ, МГУКИ и др. - М., 2003. - С. 194.

9. Карпенко Е.А. Медиацентр в системе обучения специалистов информационно-библиотечного направления / Е.А. Карпенко // Библиотечное дело - 2004: Всеобщая доступность информации: Материалы 9 междунар. науч. конф., 24-25 апр. 2004 г. / М-во культуры РФ, МГУКИ и др. - М., 2003. - С. 247-248.

10. Карпенко О.О. Еволюція навчальної книги в документному потоці в умовах інформатизації освіти / О.О. Карпенко // Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика: Матеріали наук. конф., 18 груд. 2003 р. / М-во культури і мистецтв України, ДАКККМ. - К., 2003. - С. 66-67.

11. Карпенко О.О. Медіацентр у системі навчально-методичного забезпечення процесу навчання фахівців бібліотечно-інформаційного напрямку / О.О. Карпенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття: Матеріали конф. молодих науковців, 22-23 квіт. 2004 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2004. - С. 193-194.

12. Карпенко О.О. Медіацентр як середовище функціонування і розвитку навчальної книги в умовах інформатизації освіти / О.О. Карпенко // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан та перспективи: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., 13-14 жовт. 2004 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2004. - C. 22-23.

13. Карпенко О.О. Роль вузівської навчальної книги в підготовці спеціаліста в умовах інформатизації суспільства / О.О. Карпенко // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф, 24-25 січ. 2002 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2002. - С. 248-249.

14. Карпенко О.О. Трансформація вузівської навчальної книги в сучасній підготовці спеціалістів бібліотечно-інформаційного спрямування / О.О. Карпенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття: Матеріали конф. молодих науковців, 16-18 квіт. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2003. - С. 155-156.

15. Карпенко О.О. Шляхи вдосконалення навчальної книги в контексті нової філософії освіти / О.О. Карпенко // Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф, 20-21 листоп. 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2003. - C. 110-111.

Размещено на Allbest.ru