Драматургія театралізованого заходу

Як основні утвердилися такі принципи монтажу (за Тихомировим):

- послідовність -- видовище формується в хронологічному порядку, історично послідовно, природно обумовлено, в логічному поступальному розвитку (за цим принципом, наприклад, можна створити виставу «Пори року», де епізоди: зима, весна, літо і осінь);

- контрастність -- основу цього принципу становить чергування номерів та епізодів за їх настроєм і характером (веселе і сумне, похмуре і світле, ліричне й комічне, мінорне й мажорне, швидке й повільне);

- рівнобіжність -- це прийом, за допомогою якого режисер організовує дію одночасно на кількох сценічних майданчиках або сценах, коли під одну й ту ж фонограму виконуються однакові дії (наприклад, у концерті балетної трупи одночасно на кількох майданчиках виконуються фрагменти з балету і окремі концертні номери);

- одночасність -- прийом монтажу, часто використовуваний у кіноконцертах, коли дія на сцені поєднується з дією на екрані.

- ремінісцептність-- спогад, повернення до минулого, нагадування; цей прийом може бути використаний в одному епізоді, а може стати й основним у рішенні видовища [33].

Характер і якість монтажу залежать від професійного і культурного рівня режисера. Якщо монтаж означає поєднання окремих частин у єдине ціле, то відразу постає питання про з'єднувальні елементи, так звані «болти», на яких кріпляться частини, епізоди у видовище як певне ціле. Таким з'єднувальним матеріалом можуть бути: літературні (поетичні і прозові) тексти, музика і пісні, хореографія, пантоміма, оригінальні жанри і навіть образотворчі засоби. Між епізодами можуть бути різні звукові і зорові «прокладки», наприклад, кіно- і відеозаставки, шуми (труба, гонг), світлові і звукові ефекти і т.д. Усе залежить від того, якими виражальними засобами вирішив скористатися у даному конкретному випадку режисер. У режисерській практиці найчастіше застосовують такі принципи:

1. Постановочний -- відповідно до авторського сценарію ставляться усі номери, музика створюється композитором з чистого аркуша, виконавці добираються не за їх репертуарним досвідом, а відповідно до режисерського задуму, костюми готуються для солістів і колективів у точній відповідності з характером номерів та епізодів і відповідно до загальної кольорової гами всього видовища. Образотворчі засоби добираються з урахуванням поетичного, музичного, пластичного образів театралізованого видовища в цілому. Іншими словами, усе переосмислюється заново, і всі є творцями, співпостановниками й учасниками прем'єри [33].

2. Монтажно-компілятивний -- режисер монтує все видовище з готових номерів та епізодів, залучаючи раніше створені поетичні й літературні твори, а музична драматургія компонується з готових мелодій. Виконавці, художні колективи запрошуються з готовим репертуаром і своїми концертними костюмами. Але це не означає, що весь добір і монтаж художнього матеріалу відбувається стихійно і безконтрольно. Навпаки, такий принцип зобов'язує добирати матеріал відповідно до теми та ідеї видовища, згідно з постановочним вирішенням режисера. Постановочна группа має завдання створити яскраву, видовищну, високохудожню виставу.

3. Постановочно-компілятивний -- відповідно до задуму та художньо-образного вирішення, застосовуючи монтажну структуру жанру, режисер компонує нові номери, епізоди з готових уже номерів на відповідну тему.

Образність і цілісність видовища залежить від монтажно-композиційного таланту режиссера [33].

Завершуючи розмову про монтаж, ще раз підкреслимо, що у створенні театралізованого видовища монтаж є не стільки технічним прийомом, скільки творчо осмисленим процесом, коли критично, аналітичне і водночас синтетичне сприймається весь матеріал, залучений для вистави

Отже, прийоми монтажу є взаємозумовленими із жанровими різновидами театралізованих дійств, що відповідають принципам монтажу, а також реалізації його функції в процесі.

Висновки

Масове свято споглядається частинами і вибірково. Учасник театралізованого свята, яке проводиться в парку чи на міському майдані, рідко тривалий час перебуває на одному місці. Тому компонуючи свято, яке проводиться в парку чи на міському майдані, сценарист, передусім, повинен подбати про те, щоб знайти можливість об'єднати усю масу глядачів, допомогти їм розосередитись і водночас сприйняти основну тему свята. Це означає, що сценарій театралізованого свята потрібно будувати так, щоб певні засоби впливу поширювалися на всіх присутніх.

До таких засобів належать: оформлення території, естрад, будівель; пересувні театралізовані процесії чи групи, радіо конферанс, друкований путівник (програмка). Усією масою глядачів сприймаються також: піротехнічна вистава, вистава на воді, заключний феєрверк, театралізована хода.

Ці загальні засоби впливу доповнюються тими враженнями, які присутні на світі отримують, ознайомившись з тією чи іншою програмою.

Композиція масового театралізованого свята в загальних рисах нагадує структуру драми, але найважливіші її елементи тут більш узагальнені і творчий монтаж ускладнений величезною різницею природи, характеру і форми матеріалу.

Сценаристи масових театралізованих видовищ повинні мати чітке уявлення про характерні риси кожного з вказаних вище різновидів сценарних жанрів, інакше обов'язково виникне жанрова плутанина, зникнуть ясні межі проміж жанрами. Ця ситуація згодом приведе до занадто вільного використання жанрових особливостей сценаріїв, необов'язковості, а наприкінці - до непрофесійності та погіршення літературно-художніх якостей сценарного першоджерела масового театралізованого заходу.

Досліджуючи дану тему були зроблені наступні висновки:

Існують специфічні закономірності побудови масового свята, що відповідає основним вимогам до сценарію театралізованого свята. Адже свято це цілий комплекс офіційних та художніх акцій, і є найскладнішим видом драматургії;

Сценарій - виражене образне бачення теми, ідеї заради втілення яких здійснюється той чи інший захід. Сценарій масового свята має відповідну структуру та композицію, якої для успішного втілення самого сценарію варто режисеру дотримуватись;

Копозиція як побудова літературного твору, зумовлена його змістовим наповненням, логікою зображеного, авторським задумом. Що стосується архітектоніки то це поєднання композиційних чинників;

Існує багато варіантів та засобів поєднання епізодів та різних елементів структури в єдине художньо-образне ціле. В даному випадку виступає монтаж як метод створення сценарію театралізованого дійства, та художнім засобом вираження творчого задуму.

Отже, розглядаючи сценарій як літературну основу театралізованих дійств, варто зазначити, що він має свою специфіку. Кожний названий елемент у структурі композиції має своє певне функціональне призначення. І якщо при побудові сценарію відступити від правил та випустити з виду який-небудь елемент, наприклад кульмінацію, то логічне завершення свята буде загублено. Важливу роль також відіграє уміння гнучко використовувати основні прийоми монтажу сценарного матеріалу: контрастність, паралелізм, одночасність, лейтмотив.

Список використаних джерел

1. Веселовский А. Историческая поэтика / А. Веселовский. - М. : Высш. шк., 1989. - 406 с.

2. Генкин Д. М. Массовые праздники / Д. М. Генкин. - М. : Просвещение, 1975. - 140 с.

3. Глан Б. М. Масові свята і видовища / Б.М.Глан. - М., 1961.

4. Денисова Т. Роман і проблеми його композиції / Т. Денисова. - К. : Наук. думка, 1968. - 220 с.

5. Добин Е. Сюжет и действительность. Искусство детали / Е. Добин. - Л. : 6. Сов. писатель, 1981. - 432 с.

6. Житницький А. З.Драматургiямасовихтеатралiзованихзаходiв / О.З.Житницький. - Х.: Тимченко. - 2005. - 128 з.

7. Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ / В. П. Зайцев. - К. : Дакор, 2003. - 304 с.

8. Зайцева И.П. Поэтика современного драматургического дискурса: Монография / И.П.

9. Зайцева. - М.: Прометей, 2002. - 252 с.

10. Іванюк Б. Композиція / Б. Іванюк // Лексикон загального і порівняльного

літературознавства / за ред. А. Волкова, О. Бойченка та ін. - Чернівці : Золоті литаври, 2001. - С. 266-267.

11. Качуровський І. Генетика і архітектоніка. Кн. ІІ / І. Качуровський. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 376 с.

12. Кожинов В. Сюжет, фабула, композиция / В. Кожинов // Кожинов В. Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. Кн. 2 / В. Кожинов. - М. : Наука, 1964. - С. 408-485.

13. Левитан Л. Основы изучения сюжета / Л. Левитан, Л. Цилевич. - Рига : Звайгзне, 1990. -187 с.

14. Обертинська А.П. Основи теорії драми та сценарної майстерності: Навч. посіб. /А.П. Обертинська. - К.: Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв, 2002. - 182 с.

15. Поспелов Г. Теория литературы: учебник для ун-тов / Г. Поспелов.- М. : Высш. школа, 1978. - 351 с.

16. Режиссура и организация массовых зрелищ.Хрестоматия: Учеб. пособие /Сост., ред., примеч. и вступ. ст. В.К. Айзенштадта. - Харьков: ХГИК, 1973. - 136 с.

17. Руденский Е.В. Сценарное мастерство: Метод. пособие /Е.В. Руденский. - Кемерово: КГИК, 1979. - 41 с.

18. Савкова Э.В. Искусство литературной композиции и монтажа Э.В. Савкова. - М.: ВНМЦ НТ и КПР, 1986. - 106 с.

19. Самойленко В.М. Массовые музыкальные представления: Театрализованный концерт: Опыт. Традиции развития /В.М. Самойленко. - М.: Музыка, 1989. - 144 с.

20. Семенчук І. Мистецтво композиції і характер / І. Семенчук. - К. : Вища школа, 1974. - 136 с.

21. Технології соціально-педагогічної роботи : навч. посіб. / за заг. ред. А. Й. Капської. - К. : [б. в.], 2000. - С. 353-369.

22. Тимофеев Л. Основы теории литературы / Л. Тимофеев. - М. : Просвещение, 1966. - 480 с.

23. Тихомиров Д.В. Беседы о режиссуре театрализованного представления /Д.В. Тихомиров. - М.: Сов. Россия, 1977. - 126 с.

24. Ткаченко А. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: підручн. для студентів гум. спец. вищ. навч. закл. / А. Ткаченко. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003.- 448 с.

25. Туманов И.М. Режиссура массового праздника и театрализованного концерта /И.М. Туманов. - М.: Просвещение, 1976. - 87 с.

26. Тюпа В. Анализ художественного текста: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений / В. Тюпа. - М. : Изд. центр «Академия», 2006. - 336 с.

27. Успенский Б. Поэтика композиции. Структура художественного текста и типология композиционных форм / Б. Успенский. - М., 1970. - 224 с.

28. Хализев В. Теория литературы / В. Хализев. - М. : Высш. шк., 2000.- 398 с.

29. Чечетин А.И. Искусство театрализованных представлений /А.И. Чечетин. - М.: Сов. Россия, 1988. - 136 с. - (Б-чка «В помощь клуб работнику», №7).

30. Чечетин А.И. Основы драматургии театрализованных представлений: История и теория /А.И. Чечетин. - М.: Просвещение, 1981. - 102 с.

31. Шароев И. Г. Режиссура эстрады и массовых представлений : учеб. для студ. высш. театр. учеб. заведений / И. Г. Шароев - М. : Просвещение, 1986. - 463 с.

32. Шкловский В. Избранное. В 2-х т. / В. Шкловский. - М. : Худ. лит., 1983 - . - Т. 2. Тетива. О несходстве сходного; Энергия заблуждения. Книга о сюжете. - 1983. - 640 с.

33.http://socgum.mdpu.org.ua/index.php?option=com_mtree&task=viewlink&link_id=1681&Itemid=0 - сайт Мелітопольського державного педагогічного університету.

Размещено на Allbest.ru