Українська шляхта Волині у релігійних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст.

- встановлено, що попри наявність численних наукових праць з історії Церкви та релігійних рухів в Україні литовсько-польської доби, роль в означених процесах світських вірян, і передусім шляхти, лишається малодослідженою. Наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних істориків висвітлюють переважно діяльність знакових осіб епохи або представників окремо взятих князівських та шляхетських родин. Питання про те, як реагував на події релігійного життя в Речі Посполитій шляхетський загал Волині, лишається до кінця нез'ясованим;

- визначено, що для успішного дослідження заявленої теми доцільно застосовувати методологічний інструментарій кількох модерних концептуальних напрямів, теоретично обґрунтованих провідними науковими школами Європи. На основі методів досліджень історичної антропології досліджується волинська шляхта зі складним ланцюгом взаємовідносин, який пов'язував її з усім суспільством Речі Посполитої. Методи досліджень культурної антропології дозволяють реконструювати світоглядний та інтелектуальний горизонт епохи, метод «мікроісторії» дозволяє розкрити соціальний контекст діяльності волинського нобілітету та досягти переломлення загальних процесів у певній точці реального життя;

- з'ясовано, що в кінці XVI - першій половині XVII ст. волинська шляхта виявила високу політичну активність у справі захисту своїх релігійних прав та інтересів. Найбільш результативно скористалися правами парламентської боротьби прихильники Православної Церкви, яким вдалося політичними засобами добитися відновлення її легального статусу в Речі Посполитій. Епізодично політичну активність виявляли прихильники унії, які відзначилися гучними політичними акціями в кінці XVI - на початку XVII ст. Характерною рисою боротьби за права як Православної, так і Уніатської Церкви був полірелігійний склад її учасників. Так, якщо інтереси уніатів на вальному сеймі та на повітових сеймиках лобіювали впливові особи римо-католицького віросповідання, то православна опозиція часто отримувала підтримку протестантів і окремих католиків. Зазначено, що відносно низька активність католицької шляхти на захист інтересів Католицької Церкви пояснювалася панівним становищем католицизму в Речі Посполитій, внаслідок чого її інтереси та привілеї були надійно захищені. Відсутність даних про політичні акції протестантів визнано результатом їх які не допускали у свої маєтності уніатських духовних, забезпечила православним контроль над переважною більшістю парафій та монастирів згаданого регіону. Відповідно, зміна конфесійних симпатій у родині Острозьких, а також виразна підтримка з'єднаних князями Заславськими, дозволила уніатам у відносно короткий термін встановити духовну владу у населених пунктах Волині, де проживало близько 25-30 % населення воєводства;

- встановлено, що в процесі релігійних трансформацій на Волині надзвичайно велику роль зіграла активна благодійницька діяльність місцевого нобілітету. Підкреслено, що саме масштабна фундаторська діяльність волинської шляхти українського походження стала головною запорукою швидкого організаційного зростання Римо-Католицької Церкви в регіоні, а також посилення духовного впливу католицизму серед волинського панства. Згаданий успіх став можливим також завдяки ефективному використанню виділених коштів, значну частину яких було спрямовано на заснування навчальних закладів для світських і духовних осіб. Діяльність православних фундаторів мала свою специфіку: переважну частину їхніх коштів було спрямовано на підтримку Луцького братства та монастирів (передусім Почаївського), але навчальні заклади отримали незначну підтримку. Подібним чином розподіляли кошти уніатські доброчинці (обдарування чудотворних ікон, монастирів, школи у Володимирі), але внаслідок нечисленності прихильників унії з числа магнатів на Волині їх діяльність мала відносно скромні результати. Благодійницька діяльність протестантів була незначною, причому більшість відомих нам пожертв адресувалися на користь протестантських громад не Волині, а корінної Польщі;

- з'ясовано, що з кінця XVI ст. спостерігалося піднесення релігійного життя в середовищі вірних Римо-Католицької Церкви, яке виявилося передусім в активному поширенні марійного культу, створенні молитовних братств, строгих формах релігійних практик в приватному житті шляхтичів-католиків, тощо. Водночас, релігійне відродження в середовищі православних та уніатів сталося з великим запізненням, в основному внаслідок внутрішньої кризи, яка спостерігалася в Православній та Уніатській Церкві. Риси релігійного життя в обох церквах, як правило, були однаковими - як православні, так і уніати відзначилися активним шануванням чудотворних ікон Пресвятої Богородиці, популярними були прощі до монастирів. Водночас спостерігалася суттєва відмінність в поширенні братського руху - якщо православні братства відзначалися фактичною незалежністю від церковних структур і в ряді випадків могли впливати на духовенство, то уніатські братства створювалися переважно на зразок католицьких молитовних братств і діяли під керівництвом ченців або єпископів;

- доведено, що існуючий у вітчизняній історіографії погляд на природу релігійних конфліктів в Україні взагалі, та на Волині зокрема, є досить тенденційним. Документи свідчать, що уніатсько-православні конфлікти (на яких, зазвичай, наголошують дослідники) не мали антагоністичного та перманентного характеру. Натомість конфлікти, які носили виразно непримиренний та ідеологічний характер, спостерігалися у стосунках католиків і протестантів, а також (в окремих випадках) між католиками і православними. Попри це шляхта Волинського воєводства неодноразово доводила здатність досягати релігійного компромісу та розвґязувати міжконфесійні конфлікти;

- встановлено, що релігійні рухи на Волині мали прямий зв'язок з процесами становлення та розвитку етнічної свідомості українського нобілітету. Зроблено висновок, що етнічні цінності українського шляхтича були тісно пов'язані з релігійними та політичними пріоритетами, утворюючи світоглядну «руську тріаду». При цьому перший її компонент пов'язувався з національним («руським») походженням, другий - з релігійною належністю (православґя), третій - з громадянством Речі Посполитої. Розкол Української Церкви на Православну та Уніатську стимулював подальшу еволюцію «тріади». Передусім це виявилося у зміні другого її компоненту: шляхта поділилася на тих, хто продовжував визнавати себе православними, і тих, хто став уніатом. Перший її компонент також зазнав суттєвих змін: в середовищі як православної, так і уніатської ієрархії було поглиблено уявлення про безпосередній зв'язок національних та державницьких традицій Київської Русі із сучасним їм українським суспільством. Зокрема, важливим з точки зору еволюції етнічної свідомості був висновок православних мислителів (митрополит Й. Борецький) про причетність до згаданої традиції не тільки політичного народу Речі Посполитої (шляхти), але і запорозького козацтва. Знаковою вважається також позиція уніатського єпископа М. Смотрицького, який розмежовував поняття національної належності та релігійної свідомості, наголошуючи на єдності українського народу незалежно від конфесійного вибору людини. Тим не менше, на середину XVII ст. «руська тріада», як архаїчна формула світоглядної системи українського шляхтича, в якій національне походження було тісно пов'язане з релігійними та політичними цінностями, лишалася чинною для переважної більшості представників волинського панства.

Встановлено, що в середовищі шляхти римо-католицького віросповідання були представники волинського нобілітету, які визнавали своє українське походження. Деякі з них (К. Збаразький, О. Заславський) виступали на захист політичних прав українців (православних або уніатів), а також відкрито висловлювали повагу до східної духовної традиції. Втім, «українська перспектива» в межах Римо-Католицької Церкви не могла розвинутися внаслідок повного панування в ній польської та латинської духовної і релігійної культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Індивідуальна монографія:

1. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI - першої половини XVII ст. / Михайло Довбищенко. -- К. : ПП Сергійчук М. І., 2008. -- 882 с.

Рецензії: Зінченко А. Рецензія на книгу Довбищенка М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI - першої половини XVII ст. -- К. : ПП Сергійчук М. І., 2008. -- 882 с. / Арсен Зінченко. // Гілея (науковий вісник) -- 2009. -- Вип. 25. -- С. 408-410. ; Борисенко В. Нове слово у дослідженні духовної культури середньовічної Волині. / Валентина Борисенко. // Українознавство. -- 2009. -- 3 (32) -- С. 318-320.

Публікації у фахових виданнях, що відображають основні положення дисертації:

2. Атлант унії (до 385-річчя від початку митрополичого правління Йосифа-Вельямина Рутського). / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2002. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- Київ : Українська Видавнича Спілка, 2001. -- С. 150-152.

3. Єпархіальні архіви Української Церкви литовсько-польської доби: історична доля та шляхи реконструкції / Михайло Довбищенко // Студії. -- 2001. -- Т. 7. -- С. 20 -- 25.

4. Нова колекція документів з історії Української Церкви у фондах ЦДІАК України / Михайло Довбищенко // Архіви України. -- 2001. -- № 1-2. -- С. 70 -- 71.

5. Українські церковні архіви литовсько-польської доби: історична доля та перспективи реконструкції / Михайло Довбищенко // Архіви України. -- 2001. -- № 6. -- С. 10 -- 23.

6. Уніатська Церква на Волині кінця XVI -- першої половини XVII ст. / Михайло Довбищенко // Пам'ятки. -- 2001. -- Т. 3. -- Вип. 1. -- С. 7 -- 92.

7. Уніатська Церква на Київщині кінця XVI -- першої третини XVII ст. (суспільно-релігійний аспект) / Михайло Довбищенко // Пам'ятки. -- 2001. -- Т. 3. -- Вип. 1. -- С. 285 -- 322.

8. Таємниця Дерманського архімандрита (до 370-річчя смерті Мелетія Смотрицького) / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2003. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- Київ : Поліграфкнига, 2002. -- С. 169 -- 172.

9. Реалії та міфи релігійного протистояння на Волині в кінці XVI -- першій половині XVII ст. / Михайло Довбищенко // Соціум. -- 2003. -- Вип. 2. -- С. 57 -- 82.

10. La proclamation de l'Union et les controversos religieusus en Volhynie (fin du XVIe siиcle -- premiиre moitiи du XVIIe siиcle): mythes et rиalitиs / Mixajlo Dovbischenko // XVIIe SIИCLE. -- 2003. -- № 220. -- Jullet -- Septembre. -- P. 467 -- 499.

11. Епізоди з історії унії в Перемиській єпархії середини XVII ст. (за матеріалами Премиського державного архіву) / Михайло Довбищенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник. -- 2006. -- Вип. 6. -- С. 446--454.

12. Епізоди з історії унії в Могилеві (Малодосліджені аспекти релігійних рухів на Білорусі кінця XVI -- першої половини XVII ст.) / Михайло Довбищенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник. -- 2007. -- Вип. 7. -- С. 136 --151.

13. Предтеча «Золотого віку» зґєднаної церкви (до 330-річчя вступу на Київську уніатську митрополію Кипріяна Жоховського) / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2004. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- К. : Українська Видавнича Спілка, 2003. -- С.171 -- 173.

14. Розгадані таємниці князів Чарторийських / Михайло Довбищенко // Історичний журнал. -- 2004. -- № 15-16. -- С. 3 -- 16.

15. Духовна скеля унії до 425-річчя з дня народження св. Йосафата Кунцевича, архієпископа Полоцького, Вітебського і Мстиславського / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2005. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- Київ : Українська Видавнича Спілка, 2004. -- С. 155 -- 159.

16. Римо-католицьке суспільство Волині та Уніатська Церква кінця XVI -- першої половини XVII ст. / Михайло Довбищенко // Studia i materiaіy do dziejуw chrzeњcijaсstwa wschodniego w Rzeczypospolitej : Koњcioіy wschodnie w Rzeczypospolitej XVI--XVIII wieku. Zbiуr studiуw : -- 2005. -- T. 3. -- S. 37--54.

17. Від Берестя до Закарпаття (до 360-річчя Ужгородської унії) / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2006. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- Київ: Українська Видавнича Спілка, 2005. -- С. 118 -- 123.

18. Na rozdroїu religijnego wyboru: dramat rodziny Hulewiczуw. Hulewiczowie w religijnych ruchach koсca XVI -- pierwszej poіowy XVII wieku / Michaі Dowbyszczenko // Rocznik Instytutu Europy Њrodkowo-Wschodniej. -- 2005. -- Rok 3. -- S. 65--87.

19. Право патронату та поширення унії на Україні та Білорусі наприкінці XVI -- у першій половині XVIІ ст. (за матеріалами Волинського воєводства) / Михайло Довбищенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник. -- 2006. -- Вип. X. -- С. 201 -- 220.

20. Нарешті колись і на Сході встане жадане сонце свободи і благочестя (до 320-річчя від дня смерті Якова Суші) / Михайло Довбищенко // Українознавство -- 2007. Календар-щорічник / Упорядн. Валентина Піскун, Анатолій Ціпко, Олена Щербатюк. -- Київ: Українська Видавнича Спілка, 2006. -- С.171 -- 175.

21. Гулевичі у суспільно-релігійному житті Православної Церкви в кінці XVI - середині XVII ст. / Михайло Довбищенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія українознавство. -- 2007. -- Вип.11. -- С.9-13.

22. Подвижник християнського милосердя: луцький канонік Балтазар Тишка / Михайло Довбищенко // Просемінарій. Медієвистика, історія Церкви, науки і культури. -- 2007. -- Вип. 6. -- С. 220 --227.

23. Рукописна «Хроніка» Дерманського монастиря (1511-1673 рр.) / Михайло Довбищенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник. -- 2008. -- Вип.XІ-ХІІ. -- С.438-451.

24. Шляхетська родина Єловицьких у громадському та релігійному житті Волині середини XVI - першій половині XVII ст. / Михайло Довбищенко // Просемінарій. Медієвістика, історія Церкви, науки і культури. -- 2008. -- Вип.7. -- С.79-94.

25. Miкdzy Ukrain№ a Polsk№. Szlachecka rodzina Jeіowickich w їyciu spoіecznym i religijnym Woіynia od poіowy XVI do poіowy XVII wieku. / Michaі Dowbyszczenko // Studia i materiaіy do dziejуw chrzeњcijaсstwa wschodniego w Rzeczypospolitej : Studia z dziejуw i tradycji metropolii Kijowskiej XII-XIX wieku. -- 2009. -- Tom5. -- S. 15-30.

Публікації, які додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

26. Ідеолог з'єднання (митрополит Іпатій Потій) / Михайло Довбищенко // Український церковно-історичний календар. -- 2003. -- С. 93--95.

27. Забуті імена української історії: князь Станіслав Радзивілл «Побожний» у подіях релігійного життя Волині другої половини XVI ст. / Михайло Довбищенко // Минуле і сучасне Волині і Полісся. Олика і Радзивілли в історії Волині та України. Матеріали XVIII Волин. наук.-практ. істор.-краєзн. конф.: наук. зб. -- 2006. -- Вип. 18. -- С. 30 -- 31.

28. Особливості національно-релігійної свідомості та поведінки волинської шляхти кінця XVI -- першої половини XVII ст. / Михайло Довбищенко // Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій : Зб. наук. пр. за результатами між нар. наук. конф. -- К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. -- С. 109 -- 113.

29. Луцьке православне братство 1617-1648 рр. в світлі нових архівних документів / Михайло Довбищенко // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцька міська громада: історія, традиції, люди. Матеріали XXVI Волинської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. Луцьк, 9-10 листопада 2007 р. -- Вип. 26. -- С.148-151.

АНОТАЦІЯ

Довбищенко М. В. «Українська шляхта Волині у релігійних рухах кінця XVI - першої половини XVII ст.» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 09. 00. 12 - українознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі на основі залучення широкого кола джерел досліджено участь української шляхти Волинського воєводства у релігійних рухах кінця XVI - першої половини XVII ст. Шляхом опрацювання понад 900 заповітів та кількох сотень дарчих записів на користь храмів усіх християнських конфесій Волині досліджено процеси релігійного розшарування в середовищі шляхетського соціуму згаданого регіону, простежено особливості політичної боротьби волинського нобілітету на захист прав та інтересів своїх Церков. З'ясовано вплив релігійних чинників на кристалізацію етнічної свідомості українського нобілітету Волині в межах трьох конфесійних груп регіону - православних, уніатів та римо-католиків. В дисертаційному дослідженні також порушено широке коло проблем, пов'язаних з релігійними конфліктами на Волині, особливостями духовного та релігійного життя українського нобілітету.

Ключові слова: шляхта, Волинь, Україна, релігія, релігійні конфлікти, етнічна історія, православ'я, католицизм, унія, протестантизм.

АННОТАЦИЯ

Довбыщенко М. В. «Украинская шляхта Волыни в религиозных движениях конца XVI - первой половины XVII ст.» - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора исторических наук по специальности 09. 00. 12 - украиноведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. - Киев, 2010.

В диссертационной работе на основе привлечения новых исторических источников исследовано участие украинской шляхты Волынского воеводства в событиях общественно-религиозной жизни конца XVI - первой половины XVII ст. Путем научного анализа более 900 завещаний и нескольких сотен дарственных записей в пользу храмов всех христианских конфессий Волыни исследованы процессы религиозного расслоения в шляхетском социуме упомянутого региона, проанализированы особенности политической борьбы волынского нобилитета в защиту прав и интересов своих Церквей.

В диссертации исследованы причины и последствия религиозных конверсий в шляхетском социуме, установлена высокая активность украинского нобилитета Волыни в поддержке Римо-Католической Церкви. Определена степень участия конкретных шляхетских фамилий региона в становлении Униатской Церкви, выделены регионы, где униаты имели наибольшее влияние в среде мелкого и среднего нобилитета. Проанализированы причины падения влияния протестантизма на Волыни, сделан вывод о его чрезвычайно слабом влиянии на религиозную и духовную жизнь украинской аристократии. Большое внимание уделено процессам, происходящим в православной среде шляхетского сообщества Волынского воеводства, отмечена его неоднородность. С новых позиций оценена роль православных братств в общественной, духовной и религиозной жизни региона.

Установлено непосредственное влияние религиозных факторов на кристаллизацию этнического сознания украинского нобилитета Волыни среди представителей трех конфессиональных групп региона - православных, униатов и римо-католиков. Предложен термин «руська тріада» как базовая формула, в которой заложено соотношение национальных, религиозных и общественно-политических ценностей украинского шляхтича конца XVI - XVII ст. Опровергнуто распространенное среди отечественных историков мнение, согласно которому шляхтич, принявший католицизм или унию, терял связи со своим народом и пополнял ряды польской аристократии.

В диссертационном исследовании также рассмотрен широкий круг проблем, связанных с религиозными конфликтами на Волыни, благотворительной деятельностью, особенностями духовной и религиозной жизни украинского нобилитета.

Ключевые слова: шляхта, Волынь, Украина, религия, религиозные конфликты, этническая история, православие, католицизм, уния, протестантизм.

ANNOTATION

Dovbyshchenko M.V. «Ukrainian nobility of Volyn in religious movements at the end of the 16^th - on the beginning of the 17^th century» - Manuscript.

The thesis for the degree of Doctor of Sciences in History on speciality 09. 00. 12 - Ukrainian studies. Kiyv national Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2010.

In the thesis on the base of a wide circle of sources the participation of the nobility of Volynian province in the religious movements at the end of the 16^th - on the beginning of the 17^th centuries are researched. After studying of more than 900 testaments and several hundreds of the donatives' notations for the churches of all Christian confessions of Volyn, the author investigated the processes of religious stratification of the nobility of the named region, traced the peculiarities of political struggle of the Volynian nobility for the protection of the rights and interests of their Churches. The author found out an influence of the religious factors on the crystallization of ethnic consciousness of the Volynian nobility within three religious groups of the region - members of the Orthodox, the Uniat and the Roman Catholics churches. The wide range of the questions considered religious conflicts in Volyn, specialties of spiritual and religious life of the Ukrainian nobility are also looked through in the thesis.

Key words: nobility, Volyn, Ukraine, religion, religious conflicts, ethnic history, Orthodoxy, Catholicism, Union, Protestantism.

Размещено на Allbest.ru