Театральність як базисний фактор музичної культури Романтизму першої половини ХІХ століття

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях

1. Яковенко Е. Театральность в музыке: рефлексии романтизма / О.В. Яковенко // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : [збірка статей]. - К., 2006. - Вип. 20. - С. 113-121.

2. Осока О. Історичний аспект проблеми «карнавальність». Маска та буффонада як домінуючі прийоми карнавальності / О.В. Осока // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : [збірка статей]. - К., 2007. - Вип. 23. - С. 18-27.

3. Осока О. Театрализация бытового романса в русской культуре первой половины XIX века / О.В. Осока // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : [збірка статей]. - К., 2007. - Вип. 25. - С. 14-23.

4. Осока О. Романтический синтез искусств первой половины XIX века в аспекте «concordia discors» / О.В. Осока // Київське музикознавство. Культурологія та мистецтвознавство : [збірка статей]. - К., 2009. - Вип. 30. - С. 62-71.

Анотації

Осока О. В. Театральність як базисний фактор музичної культури Романтизму першої половини ХІХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 - Теорія та історія культури (мистецтвознавство). - Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури і туризму України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню феномену театральності музичної культури Романтизму першої половини ХІХ століття. Актуальність запропонованої теми роботи полягає у розгляді сутності феномену «театральність» з точки зору нових теоретичних підходів: по-перше, як продукт суто театральної культури, театрального мистецтва, історії театру, соціальних взаємодій; по-друге, як перехід витвору мистецтва з одного художнього ряду до іншого, як нейтральну зону у музиці, в якій сполучаються різні художні явища на усіх рівнях; по-третє, як віддзеркалення суб'єктивного світу композитора, його духовних пошуків романтичної «всекультури». Вперше феномен театральності музичної культури Романтизму першої половини ХІХ століття став предметом спеціального музично-культурологічного дослідження з точки зору його інтердисциплінарного розуміння.

У дослідженні визначені найважливіші фактори театральності у музиці композиторів-романтиків першої половини ХІХ століття - міфотворчість, видовищність, ігрове начало, танцювальність; запропоноване поняття concordia discors як основи багаторівневого синтезу у музичній культурі, що дозволяє зняти протиріччя між музичними і немузичними компонентами феномену «театральність»; систематизовані домінуючі прийоми карнавальності («манера Калло», «Серапіонів принцип», «принцип кутового вікна») та виявлені закономірності, характерні для «театральності» у романсовій творчості російських композиторів-романтиків першої половини ХІХ століття: «внутрішній» діалог як часово-просторова багатоплановість, тяжіння до театрально-видовищних та ігрових асоціацій, використання танцювальних ритмів і карнавально-гротескових образів, масочності. Вперше в українському музикознавстві проаналізовані побутові романси С.Ф. Делюсто у контексті романтичної театральності. У результаті дослідження встановлено значення феномену «театральність» для постромантичної музичної культури, яке обумовлено прагненням до злиття не тільки різних видів мистецтв, стилів і жанрів, а й самого життя і мистецтва.

Ключові слова: театральність, карнавальність, культура Романтизму, романтичний синтез мистецтв.

Осока Е. В. Театральность как базисный фактор музыкальной культуры Романтизма первой половины ХІХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 26.00.01 - Теория и история культуры (искусствоведение). - Национальная музыкальная академия Украины имени П. И. Чайковского, Министерство культуры и туризма Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию феномена театральности музыкальной культуры Романтизма первой половины XIX века. Актуальность предложенной темы работы заключается в рассмотрении сущности феномена «театральность» с точки зрения новых теоретических подходов: во-первых, как продукт сугубо театральной культуры, театрального искусства, истории театра, социальных взаимодействий; во-вторых, как переход произведения искусства из одного художественного ряда в другой, нейтральная зона в музыке, в которой соединяются различные художественные явления на всех уровнях; в-третьих, как отражение субъективного мира композитора, его духовных исканий романтической «всекультуры». Впервые феномен театральности музыкальной культуры Романтизма первой половины XIX века стал предметом специального музыкально-культурологического исследования с точки зрения его интердисциплинарного понимания.

В исследовании определены важнейшие факторы театральности в музыке композиторов-романтиков первой половины XIX века - мифотворчество, зрелищность, игровое начало, танцевальность; предложено понятие concordia discors (согласие несогласного или же соединение различного), как основы многоуровневого синтеза в музыкальной культуре, позволяющей снять противоречия между музыкальными и немузыкальными компонентами феномена «театральность»; систематизированы доминирующие приемы карнавальности («манера Калло», «Серапионов принцип», «принцип углового окна») и выявлены закономерности, характерные для «театральности» в романсовом творчестве русских композиторов-романтиков первой половины XIX века («внутренний» диалог как пространственно-временная многоплановость, стремление к театрально-зрелищным и игровым ассоциациям, использование танцевальных ритмов и карнавально-гротескных образов, масочности). Впервые в украинском музыкознании проанализированы бытовые романсы С. Ф. Делюсто в контексте романтической театральности. В результате исследования выяснено значение феномена «театральность» для постромантической музыкальной культуры, которое обусловлено стремлением к слиянию не только различных видов искусств, стилей и жанров, а самой жизни и искусства.

Ключевые слова: театральность, карнавальность, культура Романтизма, романтический синтез искусств.

Osoka O.V.Theatricality as a basic factor of the Romantic musical culture of the first half of the nineteenth century. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Arts in specialty 26.00.01 - Theory and History of Culture (art). - National Music Academy of Ukraine named after P. Tchaikovsky, Ministry of Culture and Tourism of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The dissertation investigates the phenomenon of musical culture of the Romantic theatricality first half of the nineteenth century. Relevance of the proposed subject is to examine the essence of the phenomenon of«theatricality»; in terms of new theoretical approaches: at first, as the product of a purely theatrical culture, theater arts, theater history, social interactions, and secondly, as a transition from one work of art a series to another, as a neutral zone in the music, which combines various artistic phenomena at all levels, and thirdly, as a reflection of the subjective world of the composer, his spiritual quest romantic «culture for all». For the first time the phenomenon of musical culture of the Romantic theatricality first half of the nineteenth century became the subject of a special musical and cultural studies in terms of interdisciplinary understanding.

The study identified factors theatricality in the music of the romantic composers of the first half of the nineteenth century - the mythology, entertainment, game element, dancity;suggests the notion of concordia discors as the basis for multilevel synthesis in the musical culture that will remove the contradiction between the music and noteless components of the phenomenon of «theatricality»;dominant systematic techniques сarnival («style Callot», «Serapions principle», the «principle of the angular window» and the regularities characteristic of «theatrics» in the works of Russian Romantic composers of first half of the nineteenth century: «internal» dialogue as time-space multifaceted, the attraction to the theatrical and entertainment and gaming associations, using dance rhythms and carnival-grotesque images mask. For the first time in Ukrainian domestic romances Musicology analyzed S.F. Delyusto in the context of romantic theatricality. Our study is set to the phenomena of «theatricality» for post-Romantic musical culture, which is caused by the desire to merge not only the different arts, styles and genres, but also the life and art.

Keywords: theatricality, сarnival, culture of Romantic, romantic art synthesis.

Размещено на Allbest.ru