Режисерське мистецтво В.М. Скляренка в контексті історії української театральної культури 20-х-70-х років XX століття

5. Волков М.К. Біля джерел української музичної режисури //Вісник міжнародного слов'янського університету. Науковий журнал.-Х.,-т.ІІІ,-№6. -2000.- С.45-47.

6. Волков М.К. Режисура В.Скляренка у контексті історії української театральної культури (20-70 роки ХХ століття) //Культура і сучасність. Науковий вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.- 2005. -№1.- С.70-75.

7. Волков М.К. Режисерська школа Леся Курбаса і розвиток її методики в режисурі В.Скляренка //Інтеграція українського мистецтва в європейський та світовий культурний простір. - К., матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції.-2005. - С.132-135.

АНОТАЦІЯ

Волков М.К. Режисерське мистецтво В.М. Скляренка в контексті історії української театральної культури 20-х-70-х років XX століття - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 - теорія і історія культури - Київський університет культури і мистецтв, м. Київ, 2007.

На основі комплексного аналізу літературних джерел, архівних документів, теле, -кіно - та відеоматеріалів у дисертації розглядається багатогранна режисерська діяльність народного артиста України Володимира Михайловича Скляренка, учня Леся Курбаса, вихованця режисерського штабу “Березоля”, творчість якого протягом півстоліття сприяла оновленню естетики і художньої палітри національного драматичного і музичного театру, насамперед розвитку оперних колективів Львова, Харкова і Києва. Вперше досліджуючи режисерські пошуки і здобутки Скляренка, дисертант простежує становлення режисури як складової української театральної культури 20-х-70-х рр. XX століття, специфічні особливості національного оперно-режисерського мистецтва, лідером якого був Скляренко, утверджуючи в опері ідеї та принципи Курбаса.

Особливу увагу приділено важливим аспектам творчої діяльності В.М.Скляренка в Національній опері України і Київському національному драматичному театрі ім.Ів.Франка в контексті історії української театральної культури означеного періоду, що сприяли багатоаспектному розвиткові інноваційних тенденції в драмі, опері та опереті, формуванню національних традицій в режисурі й акторській творчості, цілісного зв'язку складових синтетичної музично-сценічної дії на засадах яскравої театральності і створення нової, наснаженої експресією і драматизмом сценічно-пластичної мови.

В дисертації на основі мистецтвознавчого компаративістичного аналізу вистав доводиться, що найвизначнішим мистецьким досягненням Скляренка були здійснені на київській сцені постановки опер М. Лисенка “Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка”, “Різдвяна ніч” та “Енеїда”, К. Данькевича “Назар Стодоля”, Г. Майбороди “Милана” і “Тарас Шевченко”, С.Прокоф'єва “Війна і мир”, Р. Вагнера “Лоенгрін”.

Вперше досліджується режисерсько-постановочні та режисерсько-педагогічні принципи Скляренка в роботі з акторами, диригентами, сценографами, драматургами і композиторами, методи втілення сучасних і класичних творів.

Ключові слова: В.М.Скляренко, режисер, режисерське мистецтво, оперний театр, музична режисура, сценічна дія, постановочні методи.

Аннотация

Волков М.К. Режиссерское искусство В.М.Скляренка в контексте истории украинской театральной культуры 20-х-70-х годов XX века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.01 - теория и история культуры. Киевский национальный университет культуры и искусств, г. Киев, 2007.

На основе всестороннего комплексного анализа литературных источников, архивных документов, теле-, кино - и видеоматериалов, статей и рецензий в периодической прессе в диссертации впервые исследуется многогранная режиссерская деятельность народного артиста Украины Владимира Михайловича Скляренка, последнего ученика Леся Курбаса, воспитанника режиссерского штаба “Березиля”. Его творчество почти полстолетия способствовало обновлению эстетики и художественно-выразительной палитры национального драматического и музыкального театра и прежде всего развитию сценической культуры и актерского мастерства оперных коллективов Львова, Харькова и Киева, которые он более тридцати лет возглавлял как главный режиссер. Пристально рассматривая многовекторные режиссерские поиски, эксперименты и достижения В.М.Скляренка в работе над постановками современных и классических пьес, оперетт, опер, сопоставляя его сценические интерпретации с различными по жанровым, стилевым и тематическим особенностям спектаклями известных режиссеров, раскрывая характерные черты режиссерского почерка крупнейшего мастера, последователя и продолжателя художественных принципов Курбаса, диссертант определяет его вклад в истории национальной театральной культуры 20-х-70-х годов XX века, его влияние на процессы становления и развития украинской режиссуры.

Ключевые слова: В.М.Скляренко, режиссер, режиссерское искусство, оперный театр, музыкальная режиссура, сценическое действие, постановка.

Annotation

Volkov M.K. Scenic art of V.M.Skljarenka in a context of history of the Ukrainian theatrical culture of 20-th-70th years of XX century. - the Manuscript.

On the basis of the all-round complex analysis of references, archival documents, tv-, the cinema - and video data, clauses and reviews in periodic press in the dissertation for the first time is investigated many-sided director's activity of the national actor of Ukraine Vladimir Mihajlovicha Skljarenka, last pupil Lesja Kurbasa, the pupil of a director's staff of "Berezil". Its creativity almost half century promoted updating of an aesthetics and a is art-expressive palette of national drama and musical theatre and first of all development of scenic culture and actor's skill of opera collectives of Lvov, Kharkov and Kiev which it more than thirty years headed as the main director. Steadfastly considering multivector director's searches, experiments and V.M.Skljarenka's achievements in work above statements of modern and classical plays, operettas, operas, comparing with its scenic interpretations with various on genre, style and thematic features performances of known directors, telling characteristic features of director's handwriting of the largest master, the follower and the continuer of art principles of Kurbas, the dissertator defines its contribution to histories of national theatrical culture of 20-th-70th years of XX century, its influence on processes of becoming and development of the Ukrainian direction.

Keywords: V.M.Skljarenko, the director, a scenic art, opera theatre musical direction, scenic action, statement.

Размещено на Allbest.ur