Світове анімаційне кіно періоду становлення. Творчість Уолта Діснея та Владислава Старевича

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Культури і Туризму України

Київський Національний Університет Культури і Мистецтв

Львівська філія

Курсова робота

з курсу “ Історія кіно ”

на тему : “ Світове анімаційне кіно періоду становлення. Творчість Уолта Діснея та Владислава Старевича ”

Петрівський Ігор Андрійович

Львів 2013

Зміст

Вступ

1. Світове анімаційне кіно періоду становлення

1.1 Передісторія

1.2 Перші спроби

1.3 Подальший розвиток

1.4 Види анімації

1.5 Види технології

2. Творчість Уолта Діснея

2.1 Вступ

2.2 Легенди з життя майстра - нащадкам для науки

2.3 Початок шляху

2.4 Довгий шлях до голлівудського життя

2.5 Народження мишки

2.6 І знову криза

2.7 Музикальна “ глухота ”Діснея

2.8 Різнокольоровий успіх

2.9 “ Білосніжка ” - навіженство Діснея

2.10 Уолт Дісней вплинув на радянські мультики

2.11 Перемога творчої уяви

2.12 Підсумки 100 - річчя з дня народження

2.13 Книга рекордів Діснея

2.14 Шість секретів Уолта Діснея

3. Творчість Владислава Старевича

3.1 Ранні роки

3.2 Робота в Росії

3.3 Робота за кордоном

3.4 Цікаві факти

3.5 Бесіда з Леоною Беатріс Старевич і Франсуа Мартен про В. Старевича та його ляльок

3.6 Зізнання та нагороди

3.7 Фільмографія

3.7.1 Мультфільми

3.7.2 Науково - популярні фільми

3.7.3 Ігрові фільми

3.7.4 Невідомо який тип

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Я вибрав цю тему, тому що мені стало цікаво як народилось анімаційне кіно, хто ж насправді Уолт Дісней та Владислав Старевич.

На сьогоднішній день анімація міцно увішла в наше життя. Взагалі ж “анімацією” освічений світ називає той чарівний вид мистецтва, який у нас в Україні зветься мультиплікацією. “Animate” - по-англійськи і по-французьки означає “оживляти”, “надихати”. “Animation” - це пожвавлення або наснага. До речі, слово “реанімація” - того ж походження: “ре” “повторний”, “анімація” - “пожвавлення”. Справа в тому, що звичне слово “мультиплікація” - від англійського “multiplication” (множення), зовсім не відображає ні красу, ні технологію мультфільмів.

З кожним роком зростає суспільна зацікавленість процесами, що пов'язані з новими явищами в мультфільмах. Це, певним чином, можна пояснити тим, що бренд стає необхідним фактором розвитку бізнесу, а також каналом комунікації із споживачами. У його розкручування компанії вкладають мільйони, оскільки знають: витрати виправдані. Чим відоміша торгова марка, тим успішніший продукт. Ми живемо у суспільстві, наявність у якому великої кількості запропонованих мультфільмів привела до того, що споживачу дуже важко стало робити вибір.

Тому, давайте перенесемось у початок 1900 років, коли тільки починала зароджуватись анімація. Дізнаємось про життєвий та творчий шлях Уолта Діснея та Владислава Старевича.

1. Світове анімаційне кіно періоду становлення

Мультиплікамція (з лат. multiplicatio -- розмноження, збільшення, зростання) або анімамція (з лат. anima -- душа і похідного фр. animation -- оживлення) -- вид кіномистецтва, твори якого створюються шляхом зйомки послідовних фаз руху намальованих (графічна мультиплікація) або об'ємних (об'ємна мультиплікація) об'єктів. Ці твори називають анімаційними або мультиплікаційними фільмами (мультфільмами). Перші мальовані фільми були випущені в 1908 у Франції, об'ємні -- в 1911 у Росії.

Визначні діячі анімаційного кіна - В. Старевич (Росія), В. Дісней (США), Й. Трнка (Чехословаччина), І. Попеску-Ґопо (Румунія), Т. Дінов (Болґарія); у Російській Федерації - Л. Альмарік, І. Іванов-Вано, А. Птушко, Ф. Хітрук, В. Котьоночкін, Ю. Норштейн, О. Хржановський, в Україні - Іполит Лазарчук, Ірина Гурвич, Володимир Дахно, Давид Черкаський, Євген Сивокінь, Степан Коваль та ін.

Перші мультиплікаційні фільми в Україні з'явилися у 1927 році у центральній мультиплікаційній майстерні в Києві: художник В. Дев'ятнін зробив мультиплікаційну одночастівку «Українізація» про вивчення української мови, а В. Левандовський поставив «Казку про солом'яного бичка», поклавши в основу сценарію сюжет популярної казки.

Анімація старіша за власне кіно, яке багато в чому саме їй забов'язане своїм народженням. Споконвіку люди прагнули оживити зображення. Ще в часи середньовіччя знаходилися умільці, які розважали публіку сеансами рухливих малюнків, за допомогою оптичних пристроїв на зразок фільмоскопів, куди вставляли скляні пластини з малюнками. Такі апарати називали „чарівними ліхтарями” - laterna magika. Пластини незабаром замінили гнучкою стрічкою з намальованими кадриками. Деякі джерела подають, як день народження анімації 30 серпня 1877 року - день, коли в Парижі був запатентований такий апарат - праксиноскоп Еміля Рейно, чиї мультсеанси мали у глядачів неабиякий успіх. А після винаходу в 1895 році братами Люм'єр сінематографу настала черга кіноапаратів і кінострічки. Тому формально анімація вважається не прабабусею, а молодшою сестрою кіна, і поява перших мальованих мультфільмів („film” англ. і є плівка) датується 1906 роком. В Америці - „Чарівна авторучка”/ The Magic Fountain Pen (1909) Стюарта Джей Блектона.

Незабаром, у 1912 році, в Росії Владіслав Старевич винайшов об'ємну анімацію, ожививши засобами кіна лялькових комах у кумедній мульпародії „Прекрасна Люканіда, або війна вусачів і рогачів”/ Прекрасная Люканида, или Война рогачей и усачей. З цього часу анімація успішно застосовувалась і у великому кіні, особливо фантастичному, адже відомий Кінґ-Конґ, спілберґівські динозаври та іншопланетяни - все це по суті мультперсонажі.

У 70-ті роки до найуживаніших видів анімації - мальованої та об'ємної (лялькової) - додалась й комп'ютерна. Але це досить трудомістка й коштовна справа, тому перший повнометражний (тобто тривалістю більше години) комп'ютерний мультфільм „Історія іграшок”/ Toy Story (США) створювався довгих чотири з половиною роки і вийшов у прокат у 1995 році.

За сторічну історію кіна талановитими аніматорами було створено чимало шедеврів, але найбільш визначною постаттю став американець Волт Дісней, який переконав увесь світ, що анімація - не лише розвага для дітей, а цілком самостійне мистецтво для всіх вікових груп, унікальна країна живої фантазії.

В Україні до Другої світової війни не існувало системного процесу створення художньої анімації. Від 1959 року на кіностудії Київнаукфільм анімаційні фільми продукувало Творче об'єднання художньої мультиплікації. 1990 року на цьому ґрунті постала студія «Укранімафільм». Нині українські анімаційні стрічки також створюються зусиллями приватних студій, зокрема, на студії режисера й продюсера Степана Коваля «Новатор-фільм».

1.1 Передісторія

Принцип анімації знайшли задовго до винайдення братами Люм'єр кінематографу. Бельгійський фізик Жозеф Плато, австрійський професор-геометр Симон фон Штампфер та інші вчені і винахідники використовували для відтворення на екрані зображень, що рухались внаслідок обертання диска чи стрічки з малюнками, систему дзеркал і джерело світла -- ліхтар.

1.2 Перші спроби

· 30 серпня 1877 року вважається днем народження мальованої анімації-- був запатентований винахід Еміля Рено, який винайшов основи технології виготовлення анімаційних фільмів, які лишилися незмінними до винайдення комп'ютерних технологій: “ покадрова зйомка ” малюнків або іншого матеріалу -- за фазами руху. Еміль Рено називав свої фільми “ світловими пантомімами”, “ оптичними виставками” (Наприклад: “ Клоун з собачкою ”, “ Кухоль пива ”).

· 1898 рік -- Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт зняли перший ляльковий фільм «Цирк ліліпутів» («The Humptu Dumptu Circus»). В фільмі використовувались дерев'яні іграшки.

· 1900 рік -- Джон Стюарт Блектон створює фільм «Чарівний малюнок» («The Enchanted Drawing»), в якому проте ще не було проміжних фаз. В цей період він відкриває секрет анімації, покадрової мультиплікаційної зйомки -- зображення за зображенням, що в США отримала назву «One turn, one picture» .

· 1906 рік -- Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт заснували кінематографічне об'єднання «Вітаграф», зробивши серію анімаційних фільмів «Комічні фази смішних облич» («Humorous Phases of Funny Faces»).

· 1908 рік -- Еміль Коль показав свій мультиплікаційний фільм «Фантасмагорія» («Fantasmagorie»). Цей фільм став знаковим для розвитку анімації не тільки через те, що був першим європейським анімаційним фільмом, але й тому, що саме тут вперше був структурований самодостатній сюжет, а головний герой Фантош був наділений певним характером.

Саме «Фантасмагорію» деякі дослідники вважають першим «по-справжньому анімаційним фільмом».

· 1911 рік -- Вінзор Мак-Кей створив фільм «Маленький Немо» («Little Nemo») на основі газетного коміксу.

· 1912 рік -- першим у світі об'ємним анімаційним фільмом прославився Владислав Олександрович Старевич, створивши фільм «Прекрасна Люканіда, або війна рогачів з вусачами» («Прекрасная Люканида, или война рогачей с усачами»).

· 1913 рік -- В. А. Старевич створює фільм «Бабка і мураха» («Стрекоза и муравей»). Створений на основі байки Крилова, фільм мав величезний успіх і світову популярність.

1.3 Подальший розвиток

Майбутньому бурхливому розвитку анімації посприяли не лише фільми, що були зроблені в минулому, а й певний технічний поступ. Найважливішим досягненням в цій сфері став винахід Рауля Барра перфорований целулоїд, що дозволяв зафіксувати лист з малюнком за допомогою штифтів.

· 1917 рік -- відбулась прем'єра першого повнометражного художнього анімаційного фільму «El Apostol» режисера з Аргентини Квіріні Кристіани.

· 1928 рік -- Уолт Дісней створює найпопулярнішого мальованого персонажа в історії мультиплікації. В цей рік також виходить в світ перша звукова стрічка «Пароплавчик Віллі» («Steamboat Willie»).

· 1929 рік -- Уолт Дісней знімає «Танець скелетів» («Skeleton Dance») перший із серії «Веселі симфонії».

Загалом прихід Уолта Діснея в анімацію ознаменувався створенням певних канонів, так звана діснеївська або ж класична анімація, якими багато в чому користуються і до сьогодні.

· 1931 рік -- аргентинець Кристіані поставив перший повнометражний анімаційний звуковий фільм «Peludopolis».

· 1932 рік -- Перший кольоровий анімаційний фільм «Квіти і дерева» («Flowers and Trees») Уолта Діснея.

· 1936 -- в СРСР засновано кіностудію «Союзмультфільм» («Союзмультфильм») (спершу -- «Союздітмультфільм» («Союздетмультфильм»)).

· 1937 рік -- Дісней в фільмі «Старий вітряк» («The Old Mill») вперше застосував камеру, що дозволяла отримувати глибинну перспективу. В тому ж році Дісней випустив свій перший повнометражний анімаційний фільм -- «Білосніжка і сім гномів» («Snow White and the Seven Dwarfs»).

· 1940 рік -- Джозеф Барбера та Уільям Ханна починають роботу над серією мультфільмів «Том і Джеррі».

· 1943 рік -- Прем'єра анімаційного кольорового фільму Поля Гримо «Опудало» («L'Epouvantail»).

· 1945 рік -- Іржи Трнка з Чехословаччини дебютував мальованим фільмом «Посадив дід ріпку».

· 1947 рік -- Перший телевізійний анімаційний серіал «Кролик-хрестоносець» («Crusader Rabbit») Алекса Андерсона і Джея Барда. Анімація починає часто використовуватись в телевізійній рекламі.

· 1956 рік -- створюється студія анімаційних фільмів в Загребі (Душан Вукотич, А. Маркс, Б. Колар, З. Боурек, Ватрослав Мимиця). Першим фільмом «Загребскої школи» став короткометражний «Веселий робот» («Nestasni Robot», реж. Душан Вукотич).

· 1960 рік -- початок виробництва серії «Флінстоуни» («The Flinstones»), що показувалась на американському телебаченні. Це був перший серіал для дорослих.

· 1973 рік -- Прем'єра французького фільму «Дика планета» («La planete sauvage») -- філософської казки Рене Лану і Ролана Топора.

· 1983 рік -- «Танго» поляка Збигнєва Рибчинського отримало «Оскар» в категорії короткометражних анімаційних фільмів.

· 1988 рік -- Чеський аніматор Ян Шванкмайєр поставив свій перший повнометражний фільм «Аліса» по Л. Керролу.

· 1990 рік -- починається випуск серіалу «Сімпсони» («The Simpsons»).

· 1993 рік -- «Кодак» вводить систему «Cineon» -- перший повний комплект обладнання для створення спецефектів.

1.4 Види анімації

· графічна (мальована) анімація -- класичний вид анімації, де об'єкти малюються вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп'ютер). Спершу мальовані фільми були орієнтовані на дорослу аудиторію. Зміни в цій сфері відбулися в 30-ті рр. ХХ ст. Засновник російської мальованої анімації -- І. Іванов-Вано («Зимова казка», 1945, «Казка про мертву царівну та сімох богатирів», 1951). В. Котьоночкіну належать твори «Ну, постривай!», «Незвичайний матч», «Сліди на асфальті», «Пісня про юного барабанщика», 1972). Ю. Норштейн -- автор казок «Лисиця і заєць», 1973, «Чапля і журавель», 1974, «Їжачок в тумані», 1975).

· об'ємна (матеріальна) анімація -- об'єкти є окремими елементами матеріального світу (лялька, пластилін, витинанка, сіль, голки тощо). Діючими особами можуть бути цвяхи, сірники (фільми Е. Коля, Х. Парса).

· пластилінова анімація;

· лялькова анімація. Винахідником лялькової анімації є В. Старевич (1912) -- «Прекрасна Люконада, або війна Рогачів з Вусачами», «Місце кінематографічного оператора», «Чотири чорти».

· сипка анімація;

· перекладна анімація посідає проміжне місце між мальованою та об'ємною. Ляльки рухаються не в тримірному просторі, а тільки в площині екрану -- горизонтально й вертикально (І. Гурвич «Як жінки чоловіків продавали», А. Крижанівський «Жив-був Козявін», 1955, «Скляна гармоніка», 1958)

· голчастий екран -- мультиплікація, що досягається за допомогою переміщення шпильок з голівками. Винахідник -- гравер А. Алексєєв («Ніч на Лисій горі», 1933, «Картинки з виставки», 1972).

· тіньова анімація -- першовідкривачем вважають Л. Рейнегера («Пригоди принца Ахмета»).

· комп'ютерна анімація -- вид анімації, в якому об'єкти створюються з допомогою комп'ютерних засобів.

· 3-d анімація;

· 2-d анімація (flash-анімація тощо);

1.5 Види технологій

За методом анімування:

· Покадрова технологія -- це технологія, за якою кожен кадр малюється окремо. Найбільш складна й тривала, вимагає високої майстерності, досвіду та інтуїції. Проте ця технологія дозволяє здійснити практично будь-які зміни об'єкта, реалізувати найвибагливіші задуми.

· Технологія «Ключових кадрів» -- полягає в тому, що створюються не всі кадри, а лише «ключові», між ними «проміжні кадри» малюються автоматично. До цієї технології можна віднести й некомп'ютерний тип анімації, коли головний аніматор займався «ключовими кадрами», а підрядні аніматори малювали «проміжні».

· Технологія «Захоплення руху» («Motion capture») -- відносно молода технологія, де об'єкти рухаються або змінюють форму внаслідок аналогічних дій реальними істотами або неживих об'єктів, до яких прикріпленні датчики, що фіксуються в просторі та передають дані до комп'ютера. Ця технологія допомагає захопити найскладніші реалістичні рухи.

За типом змінюваних параметрів об'єктів:

· Технології руху -- технології, що дозволяють передати рух об'єкта або його частин.

· Технології форми «Морфінг» («Morphing») -- технології зміни форми. Часто використовуються для перетворення одного об'єкта в інший. Зазвичай виконується з допомогою технології «ключових кадрів».

· Анімація кольору -- технології трансформації забарвлення об'єкта.

2. Творчість Уолта Діснея

(05.12.1901 - 15.12.1966 рр.)

Уолт Елаяс Дісней ( також відомий як Уолт Дісней ) , - американський художник - мультиплікатор, кінорежисер, актор , сценарист і продюсер , засновник компанії “ Walt Disney Productions ”, яка на даний час перетворилась у мультимедійну імперію “ The Walt Disney Company ”.

Є творцем перших в історії кінематографа звукового, музичного та повнометражного мультфільмів. За своє надзвичайно напружене життя Уолт Дісней , як режисер , зняв 111 фільмів і був продюсером ще 576 кінофільмів.

Видатні заслуги Діснея в області кіномистецтва відзначені 26 статуетками “Оскара ” і премією імені Ірвінга Тальберга, що володіє статусом “ Оскара ”, а також багатьма іншими нагородами та преміями.

2.1 Вступ

У липні 2005 року, мабуть в самому казковому місці на планеті - парку “ Діснейленд ” в Каліфорнії ( США ) виповниться пів століття . А в грудні 2006 року було 40 років з дня смерті легендарного художника - мультиплікатора , мрійника і фантазера , засновника найбільш казкової імперії - Уолтера Еліаса Діснея . Або просто - Уолта Діснея . Напевно , не знати у світі людини , яка б не чула це ім'я . А придумані і втілені ним на екрані персонажі - це і Міккі-Маус, і Дональд Дак, і красуня-Білосніжка, і Мауглі з “ Книги Джунглів ” , і багато інших - радують вже кілька поколінь дітей у всьому світі. Та й не тільки дітей. У будь-якого дорослого теплішає на душі, коли він бачить на екрані знайомий логотип “ Walt Disney Studios ” .

Зрозуміло , Дісней не є винахідником мультиплікації - анімаційні фільми робились і до нього . Але саме Діснею вдалося домогтися виходу своїх творінь на світовий ринок і зробити мультиплікацію серйозним конкурентом ігрового кіно.

Метою курсового проекту є описати як художник, який подарував світу казку, починав свій нелегкий шлях, його падіння і підйоми.

Завдання даного курсового проекту показати позитивні риси характеру художника і його втілень. А так само показати , що і у доброї особи можуть бути корисливі , злі наміри . “ Дісней прикидається маленьким сентиментальним звіром в сірій шубці, який довірливо їсть корм у нас з долоні, проте насправді за цими зворушливими вічками таїться холодний і нещадний звір, готовий у будь-який момент накинутися на нас ” . Так писав про корпорацію Walt Disney Company сучасний французький філософ Жан Бодрійяр. Але як же так? Ці милі люди, ці шанувальники Мілна і творці “ Піратів Карибського моря ” , ці добрі дяді і тьоті, які сюсюкаються з нашими дітьми , не бажають нам блага? Ось вже більше 80 років вони продають оптом і в роздріб добірну радість і першосортне щастя , але не роблять нікого щасливими, хіба що самих себе.

2.2 Легенди з життя майстра - нащадкам для науки

Творчі генії ніколи не опускають руки і, отже, рідко піддаються примхам долі, пов'язаних зі змінами і винаходами. Вісімдесят п'ять відсотків всіх продажів відбуваються після того, як комівояжер п'ять разів запропонує покупцеві товар. Звідси афоризм: “ Наполегливість стимулює потенційне вдосконалення ” . Наполегливість втілює в собі Уолт Дісней. Саме ця якість визначала його життя .

Могутні винахідливі люди з величезною впертістю втілюють свої мрії в життя всупереч усім злостивцям . Натикаючись на загородження, ці особистості рідко відволікаються від своєї мети, для них об'їзди - складова частина шляху до успіху. Завзятість подібного типу невдах перетворює на переможців, а пересічний штовхає до вдосконалення .

Коли Дісней вперше намалював мишеняти Мортімера (згодом Міккі Мауса), багато його приятелі і навіть брат Рой сміялися над новим творінням. Точно так само вони сміялися над “ Трьома поросятами ” i “ Білосніжкою і сім'ю гномами ” . Обидва мультфільму були прозвані “ Навіженство Діснея ” . Діснейленд висміяли як “ дешевий карнавал ” . Але Дісней продовжував створювати те, що вважав новим словом в області дитячих розваг, і не думкам експертів або особистим нещастям було зупинити його. Завдяки наполегливості він побудував імперію мультфільмів і найвидатніший парк розваг у світі.

Одного разу Дісней зізнався: “ Коли справи кепські, я дію рішучіше. А коли все йде гладко, як вершковий крем, я в страху, що справа може провалитися. Тому удар по зубах надає благотворну дію! ”

Уолт Дісней краще за багатьох інших розумів сутність творчості. Говорячи, що “ Діснейленд ніколи не буде закінчений ” , він інтуїтивно враховував мінливі смаки відвідувачів, потреба в “ творчому руйнуванні ” і постійно виникають нові концепції в індустрії розваг. Дісней не мав формальної освіти, але що стосується розваг, то він якимось шостим почуттям вгадував потреби дітей і дорослих.

Роки, коли формується особистість дитини, Дісней провів на канадській фермі і здобув виховання в дусі Середнього Заходу, яке не втратив і після довгих років життя у вовчому світі Голлівуду. Одного разу Уолт сказав: “Я віддаю перевагу людям тварин ” , не маючи на увазі , що йому приємніше працювати з слухняними і тямущими тваринами, які не здійснюють непередбачуваних і безчесних вчинків. Він відчував відразу до жорстоких і порочним методів ведення справ і часто ховався у світі своєї фантазії, в якій чесність і непорочність виникали за помахом його олівця. Незагойні рани, нанесені Уолту батьком, глибоко закарбувалися в його психіці, і він все своє життя намагався вилити з себе цей біль.

2.3 Початок шляху

Підлітком Уолт записався на вечірнє відділення Чиказької Академії образотворчих мистецтв. У школі Дісней став карикатуристом шкільної газети. У сімнадцять років Діснея взяли в Червоний Хрест (йшла Перша світова війна) як шофера, що перевозив поранених. Він продовжував малювати комікси та карикатури і посилати їх в американські журнали, але малюнки скрізь були відкинуті. Після війни Дісней вирішив пошукати роботу карикатуриста в “ Канзас - Сіті Стар ” . На подив Уолта, його тут же прийняли, але через місяць звільнили у зв'язку з “ видатною нездатністю до малювання ” .

Аба Айверкс , теж уявляв себе художником, прийняли і звільнили в один день з Діснеєм . Обидва втратили роботу, але були повні честолюбства і рішучості створити компанію “ Айверкс - Дісней Комершиал Артист ” . Молоді люди старанно працювали, але дістати собі контракти їм не вдавалося. Вони отримали всього один контракт на суму в 135 доларів, і їх партнерство скінчилося так само швидко, як і виникло. Дісней почав підробляти в рекламному агентстві “ Канзас - Сіті - Едвертайзенг ” , поки вони з Айверксом не знайшли грошей і клієнтів, щоб відкрити своє перше серйозне підприємство, яке назвали “ Смішинки ” . Це була перша життєздатна справа Діснея і його школа , де він навчався робити мультфільми. У нього з Айверксом не було ні грошей, ні досвіду, і їм доводилося винаходити на ходу, щоб не померти з голоду. Студія розміщувалася в гаражі і була оснащена самим примітивним обладнанням. Дісней купив кінокамеру з ручним заводом і почав методом проб і помилок вчитися робити мультфільми. Прагнучи удосконалити процес створення мальованих, схожих на живих персонажів, компаньйони працювали день і ніч.

У початківців підприємців ентузіазму було більше, ніж здорового глузду. Айверкса був більш талановитий як художник, у той час як Дісней більше був схильний до бізнесу. Дісней переконав місцевих бізнесменів вкласти в “ Смішинки ” 15000 доларів, а потім уклав договір з групою місцевих кінотеатрів на виробництво мультфільмів тривалістю в одну хвилину по тридцять центів за фут плівки. Уолт не усвідомлював справжньої вартості своєї продукції і не цікавився її - помилкою , яку він буде повторювати ще не один раз - і незабаром відкрив, що справжня вартість мультфільмів становить 25 доларів за фут плівки, тобто на 24 долари більше, ніж платили йому. Нітрохи не бентежачись подібними дрібницями, Дісней надихнувся ідеєю зробити мультиплікаційну версію “ Червоної шапочки ” , яку в дитинстві читала йому мати. На виробництво “ Червоної шапочки ” компаньйони витратили майже всі свої гроші і відіслали її в Нью-Йоркську дистриб'юторську компанію на розгляд. Мультфільм відразу відкинули. Раптово Уолт залишився один без гроша в кишені і майже помирав з голоду.

Невдача з “ Червоною шапочкою ” не засмутила друзів. Дісней і Айверкс вирішили поставити все на “ Алісу в країні чудес ” . Все своє життя Діснею в голову приходили чудесні, романтичні ідеї, невигідні в комерційному плані. У цьому випадку він найняв на роль Аліси шестирічну акторку Вірджинію Девіс і з головою пішов у виробництво. Уолт писав своєму нью-йоркському дистриб'ютору Маргарет Вінклер: “ Я тільки що відкрив дещо - щось нове і дотепне в анімації ! … Нова ідея , яка знайде відгук у представників всіх класів і обов'язково завоює екран ... Хитромудре поєднання живих і мальованих персонажів ” . Уінклер відповіла на цей лист, попросивши показати фільм, коли він буде готовий. Завжди будучи оптимістами Дісней і Айверкс взялися працювати день і ніч, гарячково намагаючись довести проект до кінця. Гроші скінчилися задовго до того, як вони хоча б наблизилися до завершення фільму. Пізніше Уолт говорив: “Ймовірно, це були найчорніші дні в моєму житті. Я на собі дізнався, що значить мінливості долі і голод ... У той час я був дуже самотній і нещасний ” . Уолт усе поставив на “ Алісу ” і програв . Це стане звичайною практикою наступні тридцять років. Дісней і Айверкс закрили справу, і Уолт змився з міста подалі від розгніваних кредиторів.

2.4 Довгий шлях до голлівудського життя

Він направив стопи до Голлівуду. Шукав роботу, якою для нього тут не було. Тоді народився другий девіз Діснея: “ Якщо роботи немає, треба робити що НЕБУДЬ ” . І він знову став робити мультфільми. Експозиція та ж: пошарпаний знімальний апарат, взятий напрокат і встановлений в гаражі. І знову експерименти. Цього разу - з фільмом “ Аліса в мальованій країні ” . До речі, ніякого відношення не має до знаменитої книги Льюїса Керолла “ Аліса в країні чудес ” .

Постановочна група: сценарист, режисер, оператор, художник - складалася з однієї людини. Діснея. У фільмі грали живі діти. Їх дії перемежовувалися мальованими епізодами. Було потрібно зробити 15 тисяч малюнків-кадриків .

Уолт терміново шукав помічників, робив вихідний ескіз і ключові зображення, малювальники в деталях відтворювали рухи фігур, неухильно дотримуючись отриманим вказівкам. У студії на задвірках закладалися принципи творчого процесу, які згодом назвуть “ діснеївським методом ” .

“ Аліса ” довго нікого не цікавила , поки якийсь ділок з Нью-Йорку не запропонував за неї небачену для молодого художника суму - півтори тисячі доларів. Та ще замовив дюжину подібних фільмів. Коли “ справи пішли гладко , як вершковий крем ” , грянув грім . Замовник не отримав прорахованих баришів і розірвав контракт. Уолт гідно тримав удар, продовжив “ Алісину серію ” і став майже знаменитим .

У своєму русі до успіху Дісней був неприборканим . Інакше він прогорів би ще до того, як йому виповнилося тридцять. Правда, перші тридцять років свого існування студія братів Дісней з регулярністю раз на півтора року не могла оплатити рахунки. То одне, то інше ставило фірму на межу закриття, але небажання Діснея прийняти поразку допомагало уникнути фінансової катастрофи. Одна з таких криз вибухнула , коли Маргарет Вінклер вийшла заміж за проникливого і безпринципного бізнесмена на ім'я Чарльз Мінц. Вона передала всі свої справи, включаючи контракт з Діснеєм, в його руки. Це стало катастрофою для студії.

Мінц зустрівся з Діснеєм і підтримав його у розробці абсолютно нового персонажа, здатного конкурувати з дуже популярним котом Феліксом. Нового героя повинні були кликати “ Везунчик кролик Освальд ” , і Мінц виявив незвичайну проникливість, наполігши на ексклюзивних правах розповсюдження “ Освальда ” . Після виходу на екрани кролик миттєво став сенсацією і змагався за популярністю з котом Феліксом. Але Дісней не підозрював про порочну натуру Мінца : неохайний Мінц задумав вкрасти студію у Роя і Уолта.

Мінц нишком переманив до себе всіх мультиплікаторів, які працювали над кроликом Освальдом, а потім зробив Діснею пропозицію, від якої той, на думку Мінца, не міг відмовитися. Він запропонував підписати довгостроковий контракт в обмін на половину студії, пояснивши це тим, що вже володіє правами на поширення мультфільмів і перекупив провідних мультиплікаторів. Мінц заявив, що хоча не має наміру займатися випуском анімаційних фільмів, але так вчинить, якщо Дісней відмовиться від контракту. Діснея це як громом вразило. Він ніколи не цікавився збутом своїх стрічок, його займала творча сторона процесу. Його релігійне виховання не допускало і думки про те, що хтось може вкрасти його творіння заради вигоди. Брати Дісней зрозуміли, їм не залишається нічого іншого, як вийти зі справи.

2.5 Народження мишки

Коли Уолт і його дружина сіли на поїзд, що відвозить їх з Нью-Йорка назад в Каліфорнію, подружжя були в розпачі. Вони не мали ні найменшого поняття, як їм пережити цю вбивчу втрату. Там же, в поїзді, Дісней почав робити начерки нового персонажа, якому дав ім'я Мортімер. Це було мишеня з великими вухами і носом та сміливим характером, зовсім не схожим на характер його творця. Дружина Діснея порахувала, що “ Мортімер ” звучить якось смішно і запропонувала ім'я Мілкі . Так на світ з'явився Міккі Маус, що став згодом фундаментом імперії .

Повернувшись до Каліфорнії, Дісней показав своє творіння Айверксу . Він уважно вивчив попередні начерки маленького гризуна і зауважив: “Виглядає зовсім як ти: цей же ніс, обличчя, вуса, ті ж жести і гримаси. Все, що йому тепер потрібно - це твій голос ” . Дісней погодився, і наступні двадцять років в озвучених фільмах Міккі говорив його голосом.

Вперше короткометражний мультфільм вийшов на екрани в травні 1928 і Міккі Маус миттєво став зіркою. Подібний успіх очікував і наступні стрічки. Міккі Маус став своєрідним Альтер его Діснея, і титри розповідали про мишеня, що втілив у собі особистість свого творця. У двадцять сім років Дісней стрімко стає зіркою галузі, що кишить неохайними людьми.

2.6 І знову криза

Темна сторона Уолта Діснея вийшла назовні, коли Пат Пауер, дистриб'ютор “ Міккі Мауса ” і серіалу “ Веселі симфонії ” , скоїв настільки ж безчесний вчинок, що і Мінц. Пауер спробував використати свій досвід дистриб'ютора і пішов ще далі, переманивши до себе кращого друга Діснея і головного мультиплікатора Айверкса. Пауер надув студію на 150000 доларів, які належали їй як авторський гонорар і так і не були заплачені. Він діяв за тією ж схемою, що і Мінц. Пауер заснував нову компанію з виробництва мультфільмів, а щоб скласти конкуренцію Діснею, запросив до себе Айверкса. Діснея врятував Геррі Кон з “ Коламбії Пикчерс ” . Він взявся фінансувати зйомки “ Веселих симфоній ” і поширювати серії через свою компанію.

Вже вдруге наївний Дісней втрачав гроші і провідних співробітників. Цей досвід зробив його мстивим, пробудив у ньому параноїдальні суїцидальні нахили. Але істина полягає в тому, що талант вкрасти не можна. Але прийшов час і Айверкс гірко пошкодував про той день, коли кинув Діснея заради роботи у Пауера, оскільки компанія останнього простягнула тільки п'ять років. Уолт прийняв Айверкса назад, але відтепер тримав його на відстані.

2.7 Музикальна “ глухота ”Діснея

Існує легенда, яку Дісней охоче підтримував. Ніби він геть позбавлений музичного слуху - тому і його дитяча музична освіта , на якій наполягав батько , обмежилась гамами . Проте він поставив музичну серію “ Нехитрі симфонії ” , що відкрила новий і досить успішний етап в його творчості.

Дісней створить повнометражний музичний фільм “ Фантазія ” , де симфонічні твори супроводжуються рухомими малюнками. Один підбір композиторів чого вартий! Мусоргський , “ Ніч на Лисій горі ” , Бетховен, “ Пасторальна симфонія ” , твори Баха, “ Лускунчик ” Чайковського, “ Весна священна ” Стравінського, “ Аве Марія ” Шуберта ... Над “ Фантазією ” він працював разом з видатним диригентом Леопольдом Стоковским. “ Зверніть увагу на цей пасаж, - говорив Уолт. - Я абсолютно виразно бачу ритмічний рух скрипкових смичків ...” І майже соромливо додавав: “ Це моя власна, довільна реакція на музику, враження, які вона у мене викликає. Може бути, це мистецтво? Не знаю ...”

Якось під час поїздки до США з Діснеєм зустрівся Сергій Прокоф'єв, зіграв йому ще не опубліковану п'єсу “ Петя і Вовк ” і подарував ноти. “ Цю музику я склав з надією, що вона коли-небудь викличе у вас бажання поставити по ній фільм ” , - сказав композитор. Уолт надію виправдав.

“ Дісней - разючий, неперевершений майстер у створенні звукозорових еквівалентів музики через самостійний рух линів та інтерпретації внутрішнього ходу музики ... Інтонаційний жест в музиці він відчуває, як ніхто, і цей жест він вміє вплести в контури своїх фігурок. Це у Діснея геніально ” . Це Сергій Ейзенштейн. Так сама робота розвінчала легенду про музичної глухоті Діснея ...

Успіх “ нехитрої симфонії ” не обійшовся без ложки дьогтю. Ділок, який займався просуванням фільму , самим нахабним чином обібрав майстра, присвоївши величезні суми. Багато пізніше, отримавши 8 мільйонів за легендарну “ Білосніжку і сім гномів ” , Дісней скаже: “ Мене не захоплює володіння грошима. Я міг би за бажання мати їх набагато більше. Але було б неправильним думати, що я не приділяю уваги грошам. Я дбаю про їх отримання як дбаю за робочим інструментом . Вони потрібні мені не дивідендами в банку, а для роботи ” . Чи не тому він був занадто скупий, коли мова йшла про особисті витрати та оплату співробітників?

2.8 Різнокольоровий успіх

З 1932 року на мультиплікатора обрушився дощ нагород. Першого “ Оскара ” за мальований фільм отримала його перша кольорова картина “ Квіти і дерева ” . Згодом хіміки зробили Діснею безцінний подарунок - розробили 1200 формул для отримання найрізноманітнішої гами відтінків всіх кольорів. У 1935-му Перший Московський міжнародний кінофестиваль зазначив третьою премією фільми “ Дивні пінгвіни ” , “ Міккі-диригент ” і “ Троє поросят ” . Тільки-но з'явившись на екрані, “ Троє поросят ” стали кіно-хітом. Успіху фільму багато в чому сприяла пісенька “ Хто злякався великого злого вовка ? ” “ Нам не страшний сірий вовк ” ) , блискавично облетіла Америку, потім - мало не весь світ. Але не один лише бадьорий мотивчик залучив глядачів. У роки жорстокої кризи, що потряс могутні капіталістичні держави, припала до часу нескладна мудрість фільму: чим тремтіти і журитися, краще будувати міцний будинок і захищатися. Ходили чутки, що сам президент Рузвельт, стверджуючи свій “ новий курс ” подолання кризи, звернувся одного разу до людей які втратили віру у порятунок з питанням: хто злякався великого злого вовка? У тому ж 35-му особливою ??медаллю нагороджує Діснея Ліга Націй , розцінила його твори “ як символ міжнародної доброї волі ” . Це не було перебільшенням. Його добрі, щирі герої, викликали веселий сміх з'єднували дорослих і дітей, людей різних національностей і суспільного становища, різних поглядів і переконань. Всіх. Слава не запаморочила йому голову. Він цурався голлівудських урочистостей і помпезних збіговиськ. Для нього, за власними словами, “ набагато важливіше лягти раніше спати і з ранку добре почати роботу ” .

2.9 “ Білосніжка ” - навіженство Діснея

Одного разу він опинився в Парижі, де з братом Роєм ( “ моїм бухгалтером ” ) отримував чергову нагороду. ( Тут, до речі, вийшов конфуз: етикет вимагав з'явитися у візитці і брюках в смужку . Уолт обурився: “ Я одягаю те, що мені подобається. У мене прекрасний спортивний костюм! Чим він поганий ? ” Але правилам підкорився. “ Костюми чоловіків були схожі на мішки, - реготав потім Уолт. - Ми були , як пара блазнівських мільйонерів ” . ) Прогулюючись після церемонії, біля входу в кінотеатр він побачив афішу, з якою посміхався Міккі-Маус. Заглянув до зали, розраховуючи побачити свій фільм “ додатком ” до повнометражній картині. На диво весь сеанс складався з сюжетів з Міккі. Глядачі були в захваті. “ Якщо це так охоче дивляться, чому б не зробити повнометражний мальований фільм ? ” Це був крок до “ Білосніжки ”. Для “ Білосніжки ” було зроблено близько мільйона малюнків - у фільм увійшло 250 тисяч. У титрах перераховані 62 імені учасників постановки. Таким списком Дісней віддавав належне колективності творчості. Але мотором і душею роботи був він сам. Малюючи в уяві свою Білосніжку, він довго шукав “ живу натуру ” - зі своєю ходою, рухами, мімікою, жестами. І знайшов. Тендітну, граціозну 17-річну Мерджері Белчер, дочка власника танцювальної школи. Вона репетирувала епізоди фільму, а художники поспішали зафіксувати її рухи . Цей метод, введений Діснеєм, надавав мальованим персонажам таку переконливу життєвість , що часто критики порівнювали їх з справжніми артистами . А потім довго шукав голос Білосніжки. Він слухав претенденток, не бачачи їх, закрившись у своїй кімнатці у репродуктора. Щоб вираз обличчя не вплинув на оцінку голосу. Одного разу почув чудове сопрано. “ Голос гарний, але ... застарий ! ” Виявилося, співала 14-річна Діна Дурбін, що незабаром стала однією з найяскравіших зірок Голлівуду. ( Згадайте хоча б “ Сестру його дворецького ” , яку досить часто останнім часом показують по нашому ТБ . ) Нарешті, після чергової проби він вигукнув: “ Чудово ! ” Довгоочікуваний голос заливався солов'їними трелями, дзвенів сріблястим сміхом і приємними інтонаціями. Він належав Адрієн Казілотті , вихованої в сім'ї оперних артистів . Вагання були із визначенням жанру, чого вимагали прокатники. Коли є юна красуня і прекрасний принц, то це не чарівна казка, як заявляв Дісней, а швидше “ романс ” , говорили вони . Уолт посміхався: “ Я витратив на фільм майже два мільйони доларів. Невже це вам не чарівна казка?!” Вихід “ Білосніжки ” на екрани ознаменував собою початок Золотого Століття Діснея. З 1936 по 1941 роки Дісней зняв кілька найбільших мультиплікаційних фільмів в історії . Через півтора року після виходу “ Білосніжки ” на екрани його встигли подивитися двадцять мільйонів чоловік. Журнал “ Тайм ” оголосив його шедевром, а “ Верайеті ” назвав

“ найкасовішим фільмом всіх часів ” . До 1990 року “ Білосніжка ” принесла безпрецедентний дохід у 100 мільйонів . “ Білосніжка ” дозволила Діснею побудувати студію, якою той поспішив похвалитися перед батьком, досвідченим будівельником. “ Дуже гарний будинок , - похвалив Еліас . - Але чи годиться воно на щось путнє ? ” Заняття сина він вважав досить сумнівними. “ На таку будівлю завжди знайдеться покупець , - заспокоїв Уолт батька . - Тут можна розмістити лікарню з палатами , процедурними кабінетами та кімнатами для прийому хворих ” . Під час Другої світової війни на студії розмістилася військова частина ...

2.10 Уолт Дісней вплинув на радянські мультики

У перші роки існування мультиплікаційної студії Disney її продукція була не дуже відома в СРСР. Тоді, в 30-і роки були нерідкі випадки, коли закордонні кінофільми і мультфільми демонструвалися без прокатного посвідчення. Саме так радянські глядачі вперше побачили мультфільм Уолта Діснея “Танець кістяків ” (The Skeleton Dance) в 1930 році . Три роки по тому на прилавках музичних магазинів СРСР з'явився запис мелодії з мультфільму Уолта Діснея “ Троє поросят ” (Three Little Pigs) , автором сценарію і монтажером якого був Борис Морковин . Платівка вийшла під російською назвою “ Нам не страшен серый волк ” . Пізніше поет Василь Лебедєв-Кумач написав до прекрасної музики Френка Черчилля російський текст. Так з'явилася легендарна пісня для радянського мультфільму . У 1933р. в Москві відбувся перший фестиваль американської мультиплікації , і стиль Уолта Діснея надовго став еталоном для чиновників , що відповідали за кіно в СРСР . Великим шанувальником цього стилю став головний кінокритик країни Йосип Сталін . Було навіть сформульовано гасло “ Даєш радянського Міккі Мауса ! ”. На першому Московському міжнародному кінофестивалі 1935 мультфільми студії Disney “ Троє поросят ” , “ Незвичайні пінгвіни ” (Peculiar Penguins) і “ Міккі-диригент ” (Band Concert) отримали високу оцінку і були нагороджені третьою премією. У постанові журі було відзначено , що фільми Уолта Діснея є взірцем майстерності завдяки високому мальовничому якістю кольору , графічної культури та виключної музикальності . Після фестивалю Сергій Ейзенштейн написав Уолту Діснею лист з поздоровленнями і отримав відповідь , до якого був прикладений малюнок Міккі Мауса з автографом Уолта . Ці документи зберігаються в московському музеї Ейзенштейна . Віддаючи належне Діснею , Ейзенштейн зазначав: “ Здається, що ця людина не тільки знає магію всіх технічних засобів, але він ще знає і все про струни людських дум , образів , думок , почуттів. Так діяли , ймовірно , проповіді Франциска Ассизького . Так чарує живопис Фра Анжеліко . Він творить десь в області самих чистих і первинних глибин . Там , де ми всі - діти природи . Він творить на рівні уявлень людини , що не закутого ще логікою , розумністю , досвідом . Так творять метелики свій полі т. Так ростуть квіти . Так дивуються струмки власним бігу ” . Після закінчення фестивалю мультфільми відразу ж вийшли в прокат в СРСР . Прокатне посвідчення було єдиним для всіх фільмів , № 6668 від 26 листопада 1935 року . А вже влітку 1936 року було видано наказ про створення в країні “ Союздетмультфільма ”, який був організований як точна копія американської студії Disney з технологією конвеєрного виробництва . Роки Другої світової війни були не найсприятливішими для мультиплікації в СРСР і США . Проте в 1940 році Уолт Дісней завершив роботу над мультфільмом “ Фантазія ” (Fantasia) , в якому була використана музика знаменитих російських композиторів П. І. Чайковського та І. Ф. Стравінського. У 1944 році в СРСР були показані мультфільми “ Обличчя Фюрера ” (The Fuhrer's Face) , прокатне посвідчення № 953/44 від 23 лютого 1944 , і “ Старий млин ” (The Old Mil) з посвідченням № 927/44 від 15 червня 1944 року . А вже рік по тому в радянський прокат вийшов мультфільм “ Бембі ” (Bambi) , прокатне посвідчення № 926/45 від 9 червня 1945 року. Цей мультфільм був подарований Уолтом Діснеєм союзникам по Другій світовій війні . Для радянського прокату, в якості винятку , всі титри перекладалися російською мовою на “ Walt Disney Studio ” у США , тому “ Бембі ” - був єдиним мультфільмом в радянському прокаті . Уолт Дісней приділяв величезну увагу музиці у своїх фільмах . У кінозбірку “ Зіграй мою музику ” (Make Mine Music) 1946 увійшов мультфільм “ Петя і Вовк ” на музику Сергія Прокоф'єва . Незадовго до його створення , під час своєї поїздки до США Прокоф'єв зустрічався з Діснеєм , зіграв для нього ще неопубліковану на той момент п'єсу “ Петя і Вовк ” і подарував ноти. Дісней не зміг відразу приступити до роботи над фільмом . Коли ж для цього настав відповідний момент , Прокоф'єв вже покинув США . Тоді Уолт звернувся до диригента Сергія Кусевицького , друга Прокоф'єва та керівника Бостонського симфонічного оркестру, і за його участі поставив цей мультфільм. Наступним твором Діснея , з яким познайомилися радянські глядачі , стала знаменита “ Білосніжка ” (Snow White and The Seven Dwarfs) . У якості “трофейного фільму ” , взятого після Перемоги у Великій Вітчизняній війні, картина демонструвалася в радянському прокаті з 1955 по 1959 рік з прокатним посвідченням № 946/55 від 21 квітня 1955 року . Поступово ситуація змінювалася . На Четвертому Московському Міжнародному кінофестивалі в 1964 році був продемонстрований , правда поза конкурсною програмою , музичний фільм студії Disney “ Мері Поппінс ” (Mary Poppins). У 1968 році видавництвом “ Детгиз ” була випущена ілюстрована книга “Життя і казки Уолта Діснея ” , написана Едгаром Михайловичем Арнольді. А один з перших творців знаменитого радянського мультсеріалу “ Ну, постривай ! ” , Саша Дорогів, працював для студії Disney і брав безпосередню участь у створенні таких шедеврів, як “ Покахонтас ” (Pocahontas), “ Мулан ” (Mulan), “ Ліло і Стіч ” (Lilo and Stitch) та інших . В кінці 70-х - початку 80-х років напередодні святкувань Нового Року в Останкіно проводилися закриті покази, так звані новорічні ранки, на яких були відсутні Дід ??Мороз і Снігуронька, але крутили старі мультфільми Уолта Діснея для нечисленних щасливчиків . XV Московський міжнародний кінофестиваль 1987 багато чого змінив у культурному житті перебудовного Радянського Союзу. Тоді в горбачовську Москву приїхали Федеріко Фелліні, Настасья Кінскі, Марчелло Мастроянні, Емір Кустуріца, а в журі головував Роберт де Ніро. Тут фільм студії Disney вже брав участь у конкурсній програмі. “ Подорож Нетті Ганн ” (The Journey of Natty Gann) отримав золотий приз Московського міжнародного кінофестивалю .У 1988 році , відзначаючи своє 60-річчя , Міккі Маус наніс перший офіційний візит в Радянський Союз і навіть станцював з ведмедем Мішею на Червоній площі . У тому ж році було проведено фестиваль фільмів виробництва студії Disney, і Рой Дісней (Roy Disney), племінник Уолта, відвідав СРСР . Радянські мультиплікатори під керівництвом знаменитого режисера Федора Хитрука до 60-річчя Міккі створили фільм “ Марафон ” і продемонстрували його Рою Діснею. “ Дійсно, дуже точно підмічено, на останніх кадрах ми обнялися і не могли стримати сліз ... це один з найбільш емоційних моментів у моєму житті ” - так прокоментував Рой свої враження, після перегляду “ Марафону ” зі своїми колегами по студії Disney. Роком пізніше в СРСР вийшов журнал

“ Міккі Маус ”, що став сьогодні культовим . Це тижневик коміксів для дітей і підлітків, який виходить більш ніж в 50 країнах світу. Слідом за друкованою пресою Disney приходить на телебачення. З 1991 року на радянському, а потім і на російському телебаченні починається демонстрація мультсеріалів “ Чіп і Дейл поспішають на допомогу ” , “ Ведмедики Гаммі ” , “ Качині історії ” , “ Чудеса на віражах ” , “ Чорний плащ ” , “ Команда Гуфі” і багатьох інших. Після розпаду Радянського Союзу продукція компанії Disney стала займати все більш значуще місце в культурному і повсякденного життя росіян. У 1998 році на телеканалі ОРТ почав виходити “ ДІСНЕЙ-Клуб ” , і донині користується незмінним успіхом у російських дітей. У 1999 році видавництво “ Егмонт Росія ” почало випуск дитячих журналів за ліцензіями Disney. Тоді ж у світовий прокат вийшов мультфільм “ Історія іграшок 2 ” . Російські глядачі змогли розділити захват шанувальників комп'ютерної анімації всього світу в 2001 році, коли відбулася російська прем'єра фільму. У 2002 році The Walt Disney Company почала випуск в Росії широкого спектру освітніх та розважальних мультимедійних відеоігор для різних ігрових платформ і не поступається лідерством в цьому сегменті до цих пір. У 2003 році відбувся прем'єрний показ мультфільму “ Король Лев ” у російських кінотеатрах. А через два роки в Державному Кремлівському Палаці вперше був організований бал Попелюшки - велика 4-х годинна програма, що включає два шоу “ Принцеси Disney ”. Компанія “ Уолт Дісней Компані СНД ” відкрила інтерактивний портал для всієї сім'ї - disney.ru. На новому сайті користувачі зможуть не тільки продовжити спілкування з героями Disney , але й отримати повну інформацію про історію компанії і продуктах Disney в Росії і в світі.

анімація дісней старевич кіно

2.11 Перемога творчої уяви

Футболки з зображенням Міккі Мауса миготять у різних куточках світу - така влада і вплив Уолта Діснея. Тематичні парки в Анахаймі, Орландо, Токіо та Парижі - найуспішніші підприємства такого роду. Щороку їх відвідують 65 мільйонів осіб. Парк в Орландо називають “ Містом, який побудував Міккі ”. І відчувши діловий настрій цього розквітаючого міста, важко не погодитися з подібною заявою. Тільки “ Світ Уолта Діснея ”, МГМ і “ Місто завтрашнього дня ” приваблюють до 30 мільйонів відвідувачів на рік і розширили компанію Діснея до розмірів справжньої імперії, про що її засновник і думати не міг у найнестриманіших фантазіях. У 1995 році в компанії працювали 100 000 чоловік. 31 липня того ж року Майкл Ейзнер повалив діловий світ в шок, оголосивши про придбання Ей - Бі - Сі. Це придбання за 19 мільярдів доларів перетворило Діснея в саму могутню імперію розваг у світі. Вона займає панівне становище в телетрансляції, спорті, виробництві фільмів і телепрограм, тематичних парках. Придбання Ей - Бі - Сі було підходящої угодою, оскільки в середині п'ятдесятих завдяки саме цій компанії Діснейленд став реальністю. До середини дев'яностих компанія Діснея стала конгломератом на ринку розваг, домінуючи у виробництві кінофільмів, телепрограм і відео. Протягом п'яти років, починаючи з 1988 року компанія змогла розпоряджатися особистої фільмотеки Уолта Діснея. У той час були отримані величезні прибутки від прокату мультфільмів, які провалилися при прем'єрі: “ Фантазія ” принесла 25 мільйонів річного доходу, “ Бомбі ” - 29 мільйонів, “ 101 далматинець ” - 61 мільйон, “ Піноккіо ” - 19 мільйонів і “ Білосніжка ” - 41 мільйон. З 175 мільйонів дві третини принесли фільми, які після першого виходу на екран вважалися невдалими. Уолт Дісней був би особливо задоволений, дізнавшись, що в 1994 році шістдесят фільмів, знятих компанією, принесли 4 мільярди річного обороту. Фірма, більшу частину свого часу межувала з банкрутством, отримала півмільярда річного доходу. Коли 25 жовтня 1994 “ Білосніжка ” вийшла на відеоплівці, вона миттєво стала бестселером серед відеофільмів - найбільше визнання, отримане “ навіженством Діснея ”.Уолт Дісней наполягав на тому, щоб його фільми були безневинними, захоплюючими, з багатою фантазією. Ім'я Діснея стало синонімом добрих, цнотливих розваг. Його часто вживають як позначення чистоти помислів і моралі. Вимога Діснея до цілемудренного образу і чесності у справах також вплинули на його репутацію. Дісней заробляв її старанною працею і заслужив посвята в лицарі. Його персонажі були створені в контексті його власного цнотливого релігійного світогляду. В основі Діснейленду лежить вікторіанська переконаність Діснея в корисності чистої розваги всією сім'єю. Сам Дісней був ввічливою і люб'язною людиною, але ніколи не втрачав смаку до витівок. Діснейленд - втілення його особистості, яка вся виражена в одній його репліці: “ У моєму уявленні розум новонародженого - ненаписана книга ” . Хоча персонажі Діснея і були зовнішнім проявом його особистості, в них не відбивалися його схильності до манії і депресій. Він також був завзятим курцем і більшу частину свого життя без міри пив. Ні те, ні інше не додало йому здоров'я. В епоху, коли газети воліли захищати, а не руйнувати своїх героїв, надмірні зловживання Діснея не стають відомі широкій публіці. Міккі Маус зробив Діснея настільки чистим, наскільки його творець створив його бешкетним .Формула успіху Діснея ще ніде не була викладена так уїдливо як в його власному зауваженні, зробленому в ході інтерв'ю: “ Наш образ думок, наші судження і досвід - ось що відрізняє нас від інших. До всього, чим ми займаємося, ми розвинули свій психологічний підхід. Здається, ми знаємо, як і коли грати на струнах душі ”.

2.12 Підсумки 100 - річчя з дня народження

...