Теорія драми Г.Е. Лессінга в контексті естетико-мистецтвознавчого підходу
Аналітика теорії драми Г. Лессінга у працях провідних лессінгознавців. Характеристика лессінгового розуміння дії морального впливу театру. Оцінка доробку Г.Е. Лессінга із "соціальної позиції", особливості його поглядів на теорію драми В. Кеменова.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.01.2018 |
| Размер файла | 51,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В естетиці В. Асмуса проблема катарсису, як її репрезентував Г. Е. Лессінг, аналізується у площині виявлення просвітником специфічних особливостей різних родів літератури. Міркування російського філософа привертають особливу увагу, оскільки він торкається питання форми драми у поглядах просвітника. Відштовхуючись від розмислів Г. Е. Лессінга стосовно того, що кожен рід мистецтва має свої риси і галузь застосування141, В. Асмус виокремлює визначені просвітником переваги драматичної форми, що вони пов' язані зі збудженням співстраждання і страху, чого «настільки потужно» не може здійснити жодна інша «поетична форма»142. Учений, виявляючи зміст поняття катарсису у теорії Лессінга, долучає до свого аналізу і його вимогу щодо «соціального базису, з котрого вона черпає своїх героїв». Якщо принцип «соціальної винятковості» дійових осіб у французькій класицистичній трагедії звузив до мінімуму дію співстраждання і страху, тлумачить погляди просвітника В. Асмус, то у справжній трагедії, за твердженням Лессінга, ця дія обумовлюється життєвою, соціальною близькістю героїв до глядача і глядача до героїв143.
Концептуалізуючи Лессінгове розуміння катарсису, В. Асмус, так само виходить у моральну площину. У своїх висновках він наголошує: Лессінг наполягає на тому, що «очищуються» саме афекти «співстраждання і страху», лише вони самі і, власне, саме «очищення» зводяться єдино до перетворення цих двох афектів у доброчесні схильності. Отже, за Лессінгом, моральна дія трагедії у тому, що вона розвиває притаманні людині схильності до «співстраждання» і «страху, керує ними або зменшує, стримує їх -- у випадках, коли вони у людині є надмірними»144.
На соціальну обумовленість катарсичного впливу трагедії вказує і сучасна американська дослідниця К. Кенкель. У статті «Жахливі жінки, велич задоволення і страх як художні засоби в естетиці Лессінга» вона також відзначає, що те співстраждання, яке має викликати доля героя, є формою ототожнення особистого і соціально орієнтованого. Співстраждання, за Лессінгом, акцентує американська учена, лише тоді досягне потрібного впливу на глядача, коли драматург забезпечить «соціальну близькість» характеру героя до соціальних пріоритетів глядача. У такий спосіб К. Кенкель, тлумачить розмисли просвітника, наголошуючи, що драматург, встановивши «теплий контакт» між глядачем і характером, досягне потрібного «морального ефекту»145.
Аналіз катарсису в естетиці «до Лессінга», зауважує В. Асмус, мав тривалу історію дослідження. Наприклад, Аристотель, відзначає П. Паві, тлумачив катарсис як одну з цілей і один з наслідків трагедії, котра здійснює очищення пристрастей головним чином за допомогою співстраждання і страху у момент їх виникнення у глядача, який ототожнює себе з трагічним героєм146. Аристоте- лівське розуміння катарсису, як акту емоційного розвантаження, французький мистецтвознавець кваліфікує як «медичний термін», а у Корнеля -- катарсична функція трагедії визначалася стоїчним перенесенням страждань героя, який стикається зі злом, а втім, дія катарсису завдяки стражданню і страху мала очищувати подібні пристрасті147. Д. Дідро і Г. Е. Лессінг, наголошує П. Паві, починають доводити, що катарсис має не витісняти пристрасті глядача, але «перетворювати їх у чесноти і в емоційну причетність патетиці і піднесеному»: для Лессінга «трагедія врешті-решт виявляється поемою, яка збуджує співстраждання; вона закликає глядача знайти золоту середину між крайнощами співстраждання і страху»148.
Аристотелівське і Лессінгове розуміння катарсису порівнює і професор Вашингтонського університету у Сант-Луїсі М. Ерлін, котрий у статті «Міський і естетичний досвід Просвітництва та їх втілення у драмі Г. Е. Лессінга “Мінна фон Барнхельм”» зазначає, що «співстраж- дання, або співчуття», за Лессінгом, є центральним для розуміння соціальної функції трагедії, і Г. Е. Лессінг, «переосмислюючи Аристотелеве тлумачення катарсису як засобу звільнення від пристрастей»149, розглядає його як здатність людини переживати співстраждання150. Отже, підсумовує американський учений, в естетичній теорії Г. Е. Лессінга проблема катарсису посідає вельми важливе місце, адже, на переконання просвітника, саме «естетичний досвід призводить до морального вдосконалення людини і до культивування цінностей універсуму»151.
Досліджуючи проблему мистецтва як феномена людинотворення, сучасний український філософ В. Даренський відзначав, що загальна специфіка «мови мистецтва як засобу людського спілкування полягає» саме «в естетичній універсалізації змісту людського буття»152. Теоретичні міркування Г. Е. Лессінга аналізує і Д. Лукач, наголошуючи, що, згідно з висловлюванням просвітника, мистецтво, відображаючи «об'єктивні взаємозв'язки», створює універсальну картину життя і відтак уникає «суб' єктивного центрування подій на окремих <.. .> особах»153.
Таким чином, теоретичні положення Г. Е. Лессінга, відзначає Б. Костелянець, висловлюючи думку всіх лессінгознавців, «розчищали шлях і сприяли <. > появі драматургії Гете і великого театру Шіллера»154. Український науковець Ф. Уманцев, стверджуючи, що «той стрибок, який пережила німецька література ХУІІІ ст.», драматургія зокрема, був значною мірою підготовлений теоретичними дослідженнями Г. Е. Лес- сінга, які здійснили «переворот в галузі теорії мистецтва та естетичної думки»155.
Внаслідок аналізу численних досліджень теоретичної спадщини Г. Е. Лессінга в галузі драматургічної творчості, вочевидь спостерігаємо притаманну їм спільну рису, котра пов'язана зі складністю чіткої схематизації окремих положень і принципів його теорії драми. Подібне теоретичне осмислення основних сил драми та їх ролі у дії, за визначенням П. Паві, у сучасному театрознавстві сформувало поняття «актантна модель», перевага аналізу за якою саме і полягає у тому, що характери і дія «не розділяються штучно, але розкривається їх діалектика і поступовий перехід від одного до другого»156. Переваги цієї моделі пов'язані із тим, що її застосування у теоретичних дослідженнях діючих сил п'єси (драматичних колізій, розстановки дійових осіб та ін.) сприяє більш глибокому розкриттю змісту драматичних ситуацій п' єси, їх динаміці у розгортанні і розв' я- занні конфліктів, а у режисерській діяльності -- «виявленню фізичних відносин персонажів та їх взаємне розташування»157.
Отже, основними здобутками Г. Е. Лессінга в галузі теорії драми є розробка таких складових драматургічної творчості, як «драматична дія», «побудова характеру», «розробка фабули», тлумачення «проблеми катарсису». Важливим внеском німецького просвітника у цій галузі є і його обґрунтування специфічних особливостей драми, проблеми трагічного та комічного, що сприяло, як формуванню підґрунтя для становлення реалістичної драми, так і розвитку естетико-мис- тецтвознавчої думки. І, якби Г. Е. Лессінг «не написав жодної драми», декларує М. Філіппов, «то вже самої “Гамбурзької драматургії” було б цілком достатньо, щоб вказати справжній шлях німецькій драмі і <...> підготувати добу Шіллера і Гете158. Враховуючи те, що Г. Е. Лессінг у своїх теоретичних розмислах щодо побудови драми завжди передбачав її сценічну проекцію, можливість дослідження його теорії драми шляхом аналізу за «актантною моделлю» розкриває додаткові наукові перспективи, осмислення яких ще чекає своїх дослідників.
Посилання
1-14 Гриб В. Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В. Р. Гриб. -- М. : Художественная литература, 1956. -- С. 105, 106, 101, 105.
15Д6 Гулыга А. Лессинг и проблема метода // Литературная учеба. 1979. -- № 1. -- С. 64-76.
17,18 Ингарден Р. Исследования по эстетике / Роман Ингарден. -- М. : Издательство иностранной литературы, 1962. -- С. 262-263.
19 Асмус В. Ф. Немецкая эстетика ХУШ века /
B. Ф. Асмус. -- М. : Искусство, 1963. -- С. 129.
20-23 Фридлендер Г. Лессинг. Очерк творчества / Г. Фридлендер. -- М. : Художественная литература, 1957. -- С. 113-120.
24-26 Меринг Ф. Легенда о Лессинге / Ф. Меринг ; [пер. с нем.] -- СПб. : Знание, Типо-Литография,
C. М. Муллер, 1907. -- С. 326-327.
27 Кеменов В. С. Лессинг и изобразительное искусство // Лессинг и современность ; сб. статей /На- уч.-исслед. ин-т теории и истории изобразительных искусств АН СССР. -- М. : Изобразительное искусство, 1981. -- С. 11.
28 Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / Александр Аникст. -- М. : Наука, 1967. -- С. 350.
29, 30 Альтман И. Избранные статьи / Иоганн Альтман. -- М. : Советский писатель, 1957. -- С. 7071, 86.
31, 32 Friedemann J. Weidauer. His Story, Her Spece : Gendered Genres in Lessing and beyond (1994) // Modern Language Studies. -- Vol. 24. -- No. 3. -- P. 62.
33-40 Костелянец Б. Лекции по теории драмы. Драма и действие / Б. Костелянец. -- Л. : Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии, 1976. -- С. 38-41.
41-43 Фридлендер Г. Лессинг. Очерк творчества / Г. Фридлендер. -- М. : Художественная литература, 1957. -- С. 118.
44 Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / Александр Аникст. -- М. : Наука, 1967. -- С. 350.
45, 46 Пави П. Словарь театра / П. Пави ; [пер. с франц.]. -- М. : Прогресс, 1991. -- С. 399, 351.
47-51 Асмус В. Ф. Немецкая эстетика Х'УІІІ века / В. Ф. Асмус. -- М. : Искусство, 1963. -- С. 126-127.
52 H-ager С. Lessing und historizitat / С. H-ager. -- Berlin : Akademie-verlag, 1981. -- P. 22.
53-57 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 59, 88-90.
58 Borinski K. Lessing / К. Borinski. -- Berlin : Erih Bormann & Co, 1900. -- С. 99.
59,60 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 90, 40.
61 Гриб В. Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В. Р. Гриб. -- М. : Художе - ственная литература, 1956. -- С. 101.
62 Пави П. Словарь театра / П. Пави ; [пер. с франц.]. -- М. : Прогресс, 1991. -- С. 419.
63 Фридлендер Г. Лессинг. Очерк творчества / Г. Фридлендер. -- М. : Художественная литература, 1957. -- С. 120
64 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 88.
65-77 Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / Александр Аникст. -- М. : Наука, 1967. -- С. 350-358.
78 Виппер Ю. Б. Творческие судьбы и история (О западноевропейских литературах XVI -- первой половины XIX века) / Ю. Б. Виппер. -- М. : Художе - ственная литература, 1990. -- С. 235.
79 Гриб В. Р. Эстетические взгляды Лессинга и театр // Г. Э. Лессинг. Гамбургская драматургия ; [вст. ст.
B. Р. Гриба, ком. Б. И. Пуришева ; под. общ. ред. М. Лифшица]. -- М. -- Л. : Аcademia, 1936. -- хХх.
80 Гавришків Б. М. Німецька літературна мова ХУІІІ ст. в критичній оцінці Г. Е. Лессінга / Б. М. Гавришків. -- Львів : Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, 1957. -- С. 12.
81-84 Гриб В. Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В. Р. Гриб. -- М. : Ху - дожественная литература, 1956. -- С. 104-105.
85 Гриб В. Р. Эстетические взгляды Лессинга и театр // Г. Э. Лессинг. Гамбургская драматургия ; [вст. ст. В. Р. Гриба, ком. Б. И. Пуришева ; под. общ. ред. М. Лифшица]. -- М. -- Л. : Аcademia, 1936. -- XLVIII. 86 Фридлендер Г. Лессинг. Очерк творчества / Г. Фридлендер. -- М. : Художественная литература, 1957. -- С. 128.
87-91 Гриб В. Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В. Р. Гриб. -- М. : Ху - дожественная литература, 1956. -- С. 105, 108, 110.
92 Гриб В. Р. Лессинг // История немецкой литературы : в 5 т. -- М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. -- Т. 2 (Гриб -- 121-159) ; [под общ. ред. Балашова Н. И., Жирмунского В. М., Пуришева Б. И., Самарина Р. М., Тураева С. В., Фрадкина И. М.]. -- С. 140.
93-95 Овсянников М. Ф. История эстетической мысли / М. Ф. Овсянников. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- М. : Высшая школа, 1984. -- С. 173-174.
96-98 Фридлендер Г. Лессинг. Очерк творчества / Г. Фридлендер. -- М. : Художественная литература, 1957. -- С. 122-123.
99-101 Гулыга А. Лессинг и проблема метода // Литературная учеба, 1979. -- № 1. -- С. 64-76.
і°2-і°5 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 38-39.
106-111 Костелянец Б. Лекции по теории драмы. Драма и действие / Б. Костелянец. -- Л. : Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии, 1976. -- С. 41-43.
112 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 27.
113 Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга / Александр Аникст. -- М. : Наука, 1967. --
C. 362.
114-125 Альтман И. Избранные статьи / Иоганн Альтман. -- М. : Советский писатель, 1957. -- С. 106109, 116-119.
126-133 Стадников Г. В. Г. Э. Лессинг. Литературная критика и художественное творчество / Г. В. Стадни- ков. -- Л. : ЛГУ, 1987. -- С. 35-37, 30-41.
134 Юдкін-Ріпун І. М. Художні коди в морфології культури: опис текстів і деривація сенсів // Культурологічна думка. -- 2011. -- № 3. -- С. 8-17.
135, 136 Гриб В. Р. Лессинг // История немецкой литературы : в 5 т. -- М. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. -- Т. 2 (Гриб -- 121-159) ; [под. общ. ред. Балашова Н. И., Жирмунского В. М., Пуришева Б. И., Самарина Р. М., Тураева С. В., Фрадкина И. М.]. -- С. 141.
137438 Friedemann J. Weidauer. His Story, Her Spece : Gendered Genres in Lessing and beyond(1994) // Modern Language Studies. -- Vol. 24. -- No. 3. -- P. 62.
139,140 Гриб В. Р. Избранные работы. Статьи и лекции по зарубежной литературе / В. Р. Гриб. -- М. : Ху - дожественная литература, 1956. -- С. 142.
141-144 Асмус В. Ф. Немецкая эстетика ХУІІІ века / В. Ф. Асмус. -- М. : Искусство, 1963. -- С. 137-138, 135.
145 КєиЕєі Karen J. Monstrous Women, Sublime Pleasure, and the Perils of Reception in Lessing's Aesthetics // PMLA. -- Vol. 116. -- No. 3 (May, 2001). -- P. 548.
146-148 Пави П. Словарь театра / П. Пави ; [пер. с франц.]. -- М. : Прогресс, 1991. -- С. 139-140.
149-151 Erlin Matt. Urban Experience, Aesthetic Experience, and Enlightenment in G.E. Lessing's «Minna von Barnhelm». (2001) // Monatshefte. -- Vol. 93. -- No. 1. -- P. 29-30.
152 Даренський В. Мистецтво як феномен людино- творення // Філософська думка, 2009. -- № 6. -- С. 77.
153 Лукач Д. Своеобразие эстетического : в 4 т. / Дьердь Лукач ; [пер. с нем., общ. ред. К. М. Долгова]. -- М. : Прогресс, 1987. -- Т. 4. -- С. 470.
154 Костелянец Б. Лекции по теории драмы. Драма и действие / Б. Костелянец. -- Л. : Ленинградский государственный институт театра, музыки и кинематографии, 1976. -- С. 38.
155 Уманцев Ф. С. Система естетичних поглядів Лессінга. «Лаокоон» // Г.-Е. Лессінг. Лаокоон ; [пер. з нім. Є. О. Попович, вступ. ст. та комент. Ф. С. Уман- цева]. -- К. : Мистецтво, 1968. (Пам'ятки естетичної думки). -- С. 21.
156,157 Пави П. Словарь театра / П. Пави ; [пер. с франц.]. -- М. : Прогресс, 1991. -- С. 6.
158 Филиппов М. М. Лессинг. Его жизнь и литературная деятельность. Биографический очерк / М. М. Филиппов. -- СПб. : Типография газеты «Новости», 1891. -- С. 71.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальне поняття драми як родового різновиду літератури, зумовленого потребами театрального мистецтва. Сутність та найважливіші ознаки класичної, "закритої" драми. Характерні особливості та своєрідні ознаки "неарістотелівської" або "нової" драми.
доклад [12,8 K], добавлен 02.05.2011Філософський наратив постмодернізму. Глобалізаційні трансформації у становленні постмодерного суспільства. Соціокультурні наслідки формування нової цивілізації. Особливості розвитку живопису і драми в другій половині ХХ ст. Виникнення масової культури.
дипломная работа [131,1 K], добавлен 04.11.2010Поняття вертепу та вертепної драми як молитовного прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя. Історія вертепу, його роль в становленні української культури. Основні сюжету нижнього та верхнього поверхів вертепу.
дипломная работа [38,5 K], добавлен 24.03.2013Оцінка творчості представника української діаспори в Австралії, живописця, графіка, скульптора Л. Денисенка. Узагальнення його творчого доробку в царині графіки, її стильові і художні особливості. Оцінка мистецької вартості графічних творів художника.
статья [20,8 K], добавлен 24.11.2017Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".
реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010В статті досліджено особливості творчого спадку німецького драматурга та прозаїка П. Вайса. Висвітлено постепічні риси в роботах його "документального театру". Проаналізовано сюжет та структуру п’єс, демонструється нове бачення принципів епічного театру.
статья [25,2 K], добавлен 22.02.2018Філософія театру Леся Курбаса. Драматургічні пошуки нового національного розуміння феномену театру. Вплив А. Бергсона на діяльність Курбаса. Організація мистецького об'єднання "Березіль" як своєрідного творчого центру культурного руху 20-х років.
реферат [64,9 K], добавлен 15.04.2011Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008Класифікація різних видів атракціонів. Практика Ейзенштейна-кинематографіста, його теорія "монтажу атракціонів". Засоби масового впливу, що активно впливають на свідомість аудиторії, направляючи в бажане русло її поведінку. Проблеми художнього впливу.
реферат [33,5 K], добавлен 31.01.2014Історія створення театру К.С. Станіславським і В.І. Немировичем-Данченко. Опис постанов, що ставилися на його сцені. Причини кризи Московського Художнього театру в 60-ті роки минулого століття. Створення та розвиток музею, його зміст та опис експонатів.
презентация [5,3 M], добавлен 19.12.2015Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.
разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012Зміст жанру "музична кінострічка", її роль в контексті культури першої половини ХХ століття. Музичний кінофільм як форма для екранізації мюзиклів, оперет. Особливості впливу музичних кінострічок на розвиток естрадно-джазового вокального мистецтва.
статья [23,0 K], добавлен 24.04.2018Кабукі — вид традиційного театру Японії, в якому поєднується драматичне і танцювальне мистецтво, спів, музика; історія зародження і еволюція театру. Елементи і особливості Кабукі: мова поз, грим, стилістика, символічне навантаження костюмів; типи вистав.
презентация [1,5 M], добавлен 27.10.2012Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.
реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012Історія появи художнього драматичного театру у м. Миколаєві. Вклад в його мистецьке життя великих режисерів сучасної Украйни. Видатні актори, що працювали в ньому. Перелік здобутків колективу театру в різних державних і міжнародних фестивалях і конкурсах.
доклад [13,5 K], добавлен 21.05.2015Культура українського народу. Національні особливості української культури. Здобуття Україною незалежності, розбудова самостійної держави, зростання самосвідомості нації. Проблема систематизації культури і розкриття її структури. Сучасна теорія культури.
реферат [22,6 K], добавлен 17.03.2009Особливості інтелектуального осмислення сутності культури, яке досягається в процесі сумлінного, ненавмисного вивчення цього явища у всьому його обсязі. Мислителі Древньої Греції, Рима й християнства про культуру. Проблеми культури в працях просвітителів.
реферат [28,7 K], добавлен 27.06.2010
