Культура на українських землях у найдавніші часи

Прогресивні зміни в розвитку ремесла зумовили поглиблення суспільного поділу праці, обміну як між общинами, так і всередині общин, що сприяло активізації торгівлі та виникненню і зростанню кількості постійних поселень, у яких відбувався міжобщинний обмін, - «градів».

Відокремлення ремесла від сільського господарства, зародження товарного виробництва в VIII - X ст. сприяли активізації не тільки внутрішнього обміну, а й розширенню зовнішньої торгівлі. Особливо жвавими були торговельні зв'язки з Великою Моравією, Болгарією, Хозарією, Візантією та іншими країнами. Розширення торгівлі, з одного боку, - збагачувало слов'янську родоплемінну знать, посилювало диференціацію суспільства, з іншого - надзвичайно гостро ставило питання про захист важливих торговельних шляхів і створення власної державності. До того ж торгівля сприяла державотворчому процесу, ніби «зшиваючи» в одне ціле строкаті клаптики земель слов'янських сусідських територіальних общин.

Як правило, слов'янські поселення мали площу 1 - 2,5 га і розташовувалися на південних схилах річок та інших водоймищ цілими групами недалеко одне від одного. Житлом для людей служили напівземлянки або землянки із плетеними чи зрубними стінами та вогнищем, а з V ст. - пічкою-кам'янкою.

Політична сфера. Своєрідним фундаментом перших протодержав у Східній Європі були великі союзи слов'янських племен - дулібів, полян, волинян. Поступово з розкладом родоплемінного ладу і появою класів у VIII - IX ст. набирає силу процес об'єднання окремих племен та їхніх союзів. Саме на цьому ґрунті і виникають державні утворення - племінні князівства та їхні федерації. За свідченням арабських авторів, уже в VIII - IX ст. існувало три осередки східнослов'янської державності: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово-Суздальська, а можливо, Причорноморська і Приазовська Русь). Найбільшим було державне об'єднання, яке літописець називає Руською землею (арабські автори асоціюють його з Куявією) з центром у Києві. Як вважають фахівці, саме воно і стало тим територіальним і політичним ядром, навколо якого зросла Давньоруська держава.

Показово, що існування ранньодержавного осередка в дніпровських слов'ян з єдиновладним правителем на чолі підтверджується численними вітчизняними і зарубіжними джерелами. Зокрема, французька урядова придворна хроніка «Бертинські аннали» повідомляє про послів «народу Рос», які 839 р. прибули до імператора франків Людовика Благочестивого в Інгельгейм.

У V - VI ст. суспільний лад слов'ян перебував на стадії становлення, відбувався перехід від первісно-родового до класового суспільства. Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалася в руках знаті (старійшин та князів). Проте з часом глибокі зміни в суспільному житті, що відбулися в VII - IX ст., підштовхнули процес державотворення. Становлення державності східних слов'ян логічно випливало з їхнього суспільного розвитку:

1) еволюція родоплемінної організації, збільшення об'єднаних територій, постійна воєнна активність зумовили необхідність переходу до нових методів і форм управління. Роль народних зборів поступово занепадає. На передній план у політичному житті дедалі впевненіше виходить князівська влада (спочатку виборна, а пізніше - спадкова);

2) зростаюча зовнішньополітична активність перших осередків державності. Посилення соціально-політичної ролі князівської влади сприяли виділенню дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію професійних воїнів, що стояла поза общиною і над нею. Будучи спочатку лише силовою опорою для князів і племінної аристократії, дружина з часом перетворилася на своєрідний самостійний орган публічної влади;

3) прогресуюча соціальна диференціація суспільства зумовила появу постійних органів примусу.

Сфера культури та побуту. Протягом усього І тис. матеріальна культура східних слов'ян зберігала спільні риси. Тенденції до формування спільної матеріальної культури посилювалися спільністю діалектних говорів, створюючи сприятливий ґрунт для консолідації слов'ян.

Аграрна культура слов'ян визначила всю систему слов'янського світосприймання, культурних пріоритетів та соціальної організації. Землеробська сутність ментальності українців проявляється, зокрема, в їхній космогонії (тільки в українців існує міф про «земне» походження людини: чоловіка Бог зліпив із землі, а жінку - з тіста), в легендах про божественне походження землеробських знарядь праці, в особливо розвиненому культі хліба, в обожнюванні селянської праці (показовим може бути такий колядковий сюжет: Бог зі святим Петром орють ниву, а Божа Матір носить їм їсти).

Основою релігії давніх слов'ян було обожнювання сил природи, славлення радості життя, вшанування культури предків. Слов'яни створили цілісну світоглядну систему, яка дістала назву язичництва - вшанування сил природи, вірування у надприродні властивості речей і явищ природи.

Розселення слов'ян з праслов'янської території по Центральній і Східній Європі від Ельби до Дніпра і від південних берегів Балтійського моря до півночі Балканського півострова вплинуло на розвиток варіантів загальнослов'янської міфології: міфології балтійських слов'ян, міфології східних слов'ян, південнослов'янських племен. Етнографія дозволяє побачити залишкові форми давніх слов'янських обрядів і звичаїв, вивчити їх змістове наповнення. Фольклористика дає можливість пізнати слов'янську язичницьку духовну культуру через казки, перекази, легенди, обрядові пісні тощо. Різні аспекти слов'янського язичництва досліджували М.Костомаров, І.Срезневський, В.Іванов, В.Топоров, М.Толстой.

Слов'янська міфологія - це сукупність міфологічних уявлень давніх слов'ян, що існували до кінця I тисячоліття н.е. Серед образів слов'янської міфології виділяються Даждьбог, можливо, Свентовит або Святовит, Сварог, Перун, Волос, Стрибог, Подага, Жива, Лада, Мокоша, Хорс, Яровит або Ярило, Чур, Род и Рожаниця. Житлом богів були гори, скелі, ліс. Сварог - Бог небесного вогню і захисник шлюбу, покровитель сімейного начала: вогонь і шлюб у первісному побуті знаходилися у близьких стосунках. Від Сварога походять інші Боги - Сварожичі. Даждьбога слов'яни розуміли як джерело всіх можливих благ, як вихідний першопочаток життя взагалі. Це Бог земного достатку, символ урожаю. Найбільше звернень до Даждьбога збереглося у хліборобських піснях. Ярило - Бог весняного сонця, Бог кохання, юнацької свіжості, сили і хоробрості. Стрибог - Бог неба, повітря, вітру. Він приносить і довгожданий дощ, і швидкі бурани. Богиня Лада вважалася у слов'ян покровителькою кохання і шлюбу, богинею юності, краси і плодючості. Дочка її, Леля, асоціювалася з весною, розквітом оновленої природи. Волос був Богом багатства, скотарства, пошанування і правильного використання багатств і сил природного світу. Мокоша - покровителька жіночої роботи, прядіння і ткацтва, мати врожаю, жіночої життєвої сили.

Отже, зміни, що відбулися в суспільному житті східних слов'ян у VI - IX ст. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розклад родово-общинного ладу, класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в IX ст. зросла могутня будова Давньоруської держави. Подальше становлення державності в східних слов'ян було закономірним підсумком внутрішньої еволюції їхнього суспільства. У процесі державотворення помітну роль відіграли зовнішні сили: варяги, які сприяли активізації політичного життя східнослов'янського суспільства, та хозарський каганат, який, постійно загрожуючи агресією, підштовхував слов'янські землі до консолідації. Водночас історичні факти свідчать, що перші протодержавні утворення - князівська влада та інші елементи державотворчого процесу - мають переважно місцеве походження і виникли задовго до утворення Давньоруської держави.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні періоди розвитку культури на території України у найдівніші часи.

2. Визначте сутність і значення неолітичної революції в історії людства.

3. Охарактеризуйте господарство, побут і духовний світ трипільців.

4. Поясніть термін „скіфський звіриний стиль».

5. Розкрийте політичний устрій, систему господарювання та особливості культури грецьких міст-полісів.

6. Охарактеризуйте Антське царство.

7. Розкрийте досягнення та значення грецьких міст-держав, що існували в Північному Причорномор'ї.

8. Проаналізуйте соціальний устрій, тип поселень і спосіб господарювання східних слов'ян.

9. Назвіть особливості міфологічних і релігійних уявлень східних слов'ян.

10. Кого слов'яни називали Богом земного достатку та символом урожаю?

Тестові завдання

1. Первісна людина з'явилася на території сучасної України близько a. 2 млн. років тому;b. 1 млн. років тому;с. 500 тис. років тому;

d. 150 тис. років тому.

2. Поява дистанційного індивідуального полювання за допомогою винайдення лука і стріли - це характерна риса епохи

a. палеоліту;

b. мезоліту;

c. неоліту;

d. енеоліту.

3. На яку епоху припадає завершення формування Homo - Sapiens?

a. ранній палеоліт;

b. мезоліт;

с. пізній палеоліт;

d. неоліт.

4. Яке явище називають «неолітичною революцією»?

a. перехід від матріархату до патріархату;

b. початок виготовлення людиною мідних знарядь праці;

с. появу першого сплаву металів - бронзи;

d. перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворювальних.

5. Часові рамки існування Трипільської культури:

a. XI - IX ст. до н.е.;

b. IV - III тис. до н.е.;

с. IIІ ст. до н.е. - IIІ ст. н.е.;

d. VІІ - IІI ст. до н.е.

6. Вперше назва кіммерійців з?являється в

a. Геродот «Історія»;

b. Йордан «Гетика»;

с. Гомер «Одіссея»;

d. Паїк «Велика Скітія».

7. Установіть послідовність панування кочовиків на території сучасної України. a. скіфи 1;

b. гуни 2;

с. кіммерійці 3;

d. сармати 4.

8. З якою археологічною культурою ототожнюють антський племінний союз?

a. Зарубинецькою;

b. Черняхівською;

с. Черноліською;

d. Трипільською.

9. Що з наведеного стосується історії скіфських племен?a. налагодження торговельних зв'язків із грецькими містами-колоніями;b. утвердження монотеїстичної релігії;c. високий рівень благоустрою скіфських міст; d. витіснення на Кримський півострів сарматськими племенами;e. створення загонів важкоозброєної піхоти;f. основа господарства - орне рільництво; g. панування в образотворчому мистецтві «звіриного стилю».

10. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями, що характеризують духовну культуру на українських землях у найдавніші часи:

ЛІТЕРАТУРА

1. Баран В. Д. Давні слов'яни / В. Д. Баран. - Том 3. Україна крізь віки. - К.: Альтернативи, 1998. - 336 с.

2. Баран В.Д. Походження українського народу / Баран В.Д., Баран Я.В. - К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2002. - 403 с.

3. Бунятун К. П. На світанку історії / Бунятун К. П., Мурзін В. Ю., Симоненко О.В. - К.: Альтернативи, 1998. - 336 с.

4. Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. - [2-е вид.]. - К.: Академперіодика, 2003. - 184 с.

5. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. - К.: Оберіг, 1993. - 589 с.

6. Крижицький С.Д. Античні держави Північного Причорномор'я / Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. - К.: Альтернативи, 1998. - 352 с.

7. Попович М. В. Нарис історії культури України: навчальний посібник / М.В. Попович. - К.: АртЕк, 2001. - 728 с.

8. Рыбаков Б. Язычество древних славян / Б. Рыбаков. - М.: Наука, 1981. - 608 с.

9. Чмихов М. О. Археологія та стародавня історія України / Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. - К.: Либідь, 1992. - 375 с.

10. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія / упор., прим. та біогр. нариси А. П. Пономарьова та ін. - [2-е вид.]. - К.: Либідь, 1991. - 640 с.

Размещено на Allbest.ru