Кіномистецтво як складова художньої культури

Незабаром Чаплін залишив Америку, куди повернувся 1971 року, щоб здобути премію «Оскар» за значний внесок у кіномистецтво. Видатний актор помер 1977 року у своєму будинку у Веве (Швейцарія).

6- й «фанат кіно». Одним із художників, які прославили «новий Голлівуд», є Френсіс Форд Коппола (нар. 1939).

Його доля була дуже складною. Якщо творчий шлях митця зобразити у вигляді діаграми, то лінія на ній спочатку буде довго і плавно підніматися, потім стрімко й різко підскочить угору, утворивши два-три піки, і відразу знизиться та тривалий час залишатиметься на нижньому рівні й нарешті знову підніметься. Перший фільм Копполи мав незначний бюджет і не здобув визнання. Його фільми 1960-х років - це підйом, фільми 1970-х - справ¬жній успіх. Вершиною творчості майстра були епічні оповідання, традиційний кіноепос - масштабні стрічки, у яких зображено або життя декількох поколінь однієї родини, або картини історичних подій, відтворених через долі людей.

Френсіс Коппола - син італійських емігрантів, тому природно, що три частини стрічки «Хрещений батько» (1972, 1974, 1990) розповідають про історію кількох поколінь італійської родини. В американському кіно завжди була популярною гангстерська тема, але ніхто до Копполи не розглядав її епічно, тобто не зображував «виробництво» злочинів як будь-яку іншу діяльність і не показував людей, для яких убивство заради вбивства було нормою.

Новизна підходу до розкриття теми визначила успіх «Хрещеного батька».

Інший різновид епосу - фільм «Апокаліпсис сьогодні» (1979), одна з вершин у творчості режисера. Широка картина війни у В'єтнамі складається з деталей, що з'являються під час подорожі капітана армійської розвідки, якого заслали у глухі місця на кордоні з Камбоджею.

Фільм було висунуто на премію «Оскар» у восьми номінаціях. У прокаті він не виправдав витрачених коштів, що спричинило банкрутство режисера.

Після цього понад 10 років Коппола знімав скромні, недорогі стрічки, що не мали успіху й не поліпшували його фінансового становища. Але третьою частиною «Хрещеного батька» Коппола довів, що здатен знову завоювати публіку, а стрічкою «Дракула Брема Стокера» (1992) закріпив свій успіх. У цьому фільмі вампір, герой відомого «чорного роману» ірландського письменника, постає не кровожерливим монстром, а істотою, яка страждає через утрату душі і свій бунт проти Бога.

7- й «фанат кіно».

Постать Мартіна Маркантоніо Лучано Скорсезе (нар. 1942) посідає особливе місце у світовому кінематографі.

Скорсезе походить із родини італійських емігрантів. Враження дитячих років у нью-йоркському кварталі «Маленька Італія» стали основою багатьох фільмів режисера.

«Фірмовий продукт» Скорсезе - фільми, що можна назвати біографічними.

Героями кінострічок «Хто стукає у мої двері» (1967) і «Злі вулиці» (1973), що принесли йому популярність, є італоамериканці, які вступають у життя і зіштовхуються з її жорстокістю. Фільм «Скажений бик» (1980) є ще більш біографічним; це історія життя реальної людини, боксера, чемпіона США в середній вазі, - від його дебюту до морального падіння.

Стрічка «Таксист» (1976) виборола головний приз Канського фестивалю, а «Остання спокуса Христа» (1988) викликала невдоволення вірян, хоча й була номінована на «Оскар», «Золотий глобус» та «Греммі», а також отримала премію кінокритиків Венеціанського кінофестивалю (1988). Герой першої стрічки - ветеран в'єтнамської війни, у якого порушена нервова система. Він страждає на безсоння, тому працює таксистом уночі, коли зло заповнює вулиці Нью-Йорка. Таксистові здається, що нічні вулиці міста переповнені злом - наркоманами, ґвалтівниками, грабіжниками. Не витримавши нервового напруження, він улаштовує криваву бійню, рятуючи від гангстерів дівчинку. Ця роль прославила юну виконавицю Джоді Фостер - одну із найяскравіших зірок Голлівуда.

Ведучий. Як багато ми сьогодні дізналися і про французьке, і про американське кіно!

Оголошую бліцвікторину «Знавці жанрів кінематографа»! Участь беруть усі охочі!

Запитання до бліцвікторини «Знавці жанрів кінематографа»

¦ Цей жанр кіномистецтва заснований на зніманнях реальних людей у реальному оточенні реального світу.

(Документальне кіно)

¦ У якому кінематографічному жанрі кожен кадр фільму виготовляють окремо, а переглядають зі швидкістю 16 (або більше) кадрів за секунду, завдяки чому створюється ілюзія безперервного руху?

(У мультиплікаційному)

¦ Цей вид кіномистецтва зображує дійсність в образах, створених спільними зусиллями сценариста, режисера, оператора, акторів і представників інших кінопрофесій.

(Художнє (ігрове) кіно)

¦ Жанр ігрового кінематографа, твори якого містять ілюстрації злочинних діянь, їх розслідування та визначення винних. (Детективний фільм)

¦ Назвіть різновиди детективного жанру. (Бойовик (екшен), вестерн, гангстерський фільм, фільм із застосуванням бойових мистецтв)

¦ Ці фільми мають на меті розсмішити глядача, викликати посмішку, поліпшити настрій. (Комедії)

¦ Назвіть різновиди комедійного жанру. (Пародія, фарс)

¦ Твори цього жанру розкривають духовний і почуттєвий світ героїв в особливо яскравих емоційних ситуаціях, часто на основі контрастів: добро і зло, кохання і ненависть та ін. (Мелодрама)

¦ Жанр кінематографа, у якому основною ідейно-естетичною настановою є диктат уяви над реальністю; дія фільмів відбувається в майбутньому, минулому або «паралельному світі». (Фантастичний)

¦ Фільми, що викликають почуття тривоги й страху, створюють напружену атмосферу жаху або болісного очікування чого - небудь жахливого. Сюжет цих фільмів зазвичай побудований на появі серійного вбивці або кровожерливого монстра (генетичного мутанта, інопланетянина, зомбі та ін.) у якомусь спокійному місці. (Фільми жахів)

¦ На відміну від бойовика, у цих фільмах акцент зміщений із грубого насильства на кмітливість персонажів, уміння перехитрити лиходія тощо. (Пригодницькі фільми)

¦ Так називають фільми, що прагнуть створити у глядача відчуття напруженого переживання, хвилювання. Цей жанр не має чітких меж. (Трилери)

¦ Фільм на межі трилера й фільму жахів. Сюжет побудований на зіткненні героїв із яким-небудь незрозумілим, містичним явищем. Часто йдеться про окультизм, чаклунство, пришестя антихриста та темних сил тощо. (Містичний трилер)

¦ Ці фільми показують приватне життя людини та її гострий конфлікт із суспільством та ін. (Психологічна драма)

¦ Дитячі фільми й фільми, призначені для перегляду всією Родиною, що зазвичай позбавлені насильства і містять елементи мелодрами й комедії. (Сімейні фільми)

¦ Герої цих фільмів завжди намагаються врятуватися від наслідків якогось катаклізму - природного (смерч, землетрус, виверження вулкану та ін.) або техногенного (вибух на атомній станції або хімічному заводі тощо). (Фільми катастроф)

Ведучий. Увага! На зв'язку - наші «тележурналісти» із репортажами з Канського кінофестивалю та вручення премії «Оскар».

1- й «тележурналіст». Канський кінофестиваль (фр. Festival international du film de Cannes) - міжнародний кінофестиваль, який проводять щороку у курортному місті Канни (Франція, Лазурний берег); один із так званої «Великої п'ятірки» (Big Five) найпрестижніших кінофестивалів світу (поряд із кінофестивалями у Венеції (Італія, Берліні (Німеччина), Санденсі (СІЛА) та Торонто (Канада)).

За пропозицією французького історика Філіппа Ерланже (який згодом став офіційним делегатом фестивалю та членом журі), 1938 року було запроваджено кінофестиваль у Каннах. 1939 року президентом першого кінофестивалю погодився стати один із братів Люм'єр - Луї. Відкриття запланували на 01.09.1939 p., проте внаслідок початку Другої світової війни його було відкладено на 7 років. Фестиваль стартував 20.09.1946 р. 1949 року офіційним місцем проведення фестивалю став Палац Фестивалів (фр. Palais des Festivals) у Каннах.

Фестиваль проводять щороку у травні. Фахівці мають право представляти на конкурс повнометражні та короткометражні художні фільми, що зняті протягом 12 місяців до початку кінофестивалю і не демонструвалися за межами країни, а також не брали участі в інших конкурсних кінофестивалях.

Найпрестижніша нагорода фестивалю - «Золота пальмова гілка» (фр. Palme d'Or). Другий за значенням приз - Гран Прі (фр. Grand Prix). Володарями «Золотої пальмової гілки» двічі ставали: Альф Шеберг (1946, 1951), Френсіс Форд Коппола (1974, 1979), Сьохей Імамура (1983, 1995), Емір Кустуріца (1985, 1992), Білле Аугуст (1988, 1992), Люк та Жан-П'єр Дарденн (1999, 2005).

Починаючи з кінця 1980-х років, у Каннах найчастіше перемагають режисери, які створюють оригінальну кіномову (Девід Лінч, Квентін Тарантіно, Стівен Содерберґ та ін.). З 2011 року з'явилася нова традиція - щорічно вручати «Почесну пальмову гілку» легендарним режисерам, чиї роботи жодного разу не відзначені Канськими нагородами (першим цей приз отримав 2011 року Бернардо Бертолуччі).

2- й «тележурналіст».

«Оскар» - найпрестижніша нагорода в кінематографі США та щорічний приз із багатьма номінаціями.

Вручається від 1929 року Американською академією кіномистецтва (англ. Academy of Motion Picture Arts and Sciences), створеною Луїсом Майером 1927 року. Починаючи з другої премії, нагородження «Оскаром» завжди висвітлюють у ЗМІ. До 1953 року нагородження транслювали по радіо, потім - по телебаченню. 1941 року затверджено систему, за якої імена переможців записують на аркушах, що вкладають у конверти, а конверти розкривають безпосередньо під час церемонії.

Розклад церемоній нагородження було порушено лише тричі (1938 року внаслідок сильної повені; 1968 року через траур за Мартіном Лютером Кінгом; 1981 року внаслідок замаху на тодішнього президента США Рональда Рейгана).

Призом є позолочена статуетка, відома з 1939 року як «Оскар», що уособлює кінематограф: лицар із мечем, який стоїть на згорнутій у кільце кінострічці із п'ятьма спицями, що символізують 5 кінопрофесій - акторську, сценаристську, режисерську, продюсерську та технічну. Заввишки фігурка 3,5 дюйма (бл. 34 см), важить 8,5 фунта (бл. 3,86 кг). Від 1949 року статуетки нумерують, починаючи з номера 501.

Нині премію «Оскар» вручають у 24 основних номінаціях: «Кращий фільм року», «Краща чоловіча роль», «Краща жіноча роль», «Краща робота художника-постановника», «Краща операторська робота», «Кращарежисура», «Кращийсценарій-адаптація», «Кращий звук», «Кращий анімаційний короткометражний фільм», «Краща музика», «Краща пісня», «Кращий монтаж», «Краща чоловіча роль другого плану», «Краща жіноча роль другого плану», «Кращі візуальні ефекти», «Кращий оригінальний сценарій», «Кращий фільм іноземною мовою», «Кращий дизайн костюмів», «Кращий звуковий монтаж», «Кращий грим», «Кращий анімацій - ний повнометражний фільм», «Кращий документальний повнометражний фільм», «Кращий документальний короткометражний фільм», «Кращий художній короткометражний фільм».

Рекорд за кількістю отриманих нагород належить компанії Волта Діснея - 26 «Оскарів». З-поміж акторів рекордсменами є Кетрін Хепберн та Меріл Стріп - у кожної по 12 номінацій. Кетрін Хепберн також має рекордну кількість нагород - її визнавали найкращою актрисою 4 рази. Режисера Альфреда Хічкока номінували 5 разів у категорії «Найкращий режисер», але він не отримав жодного «Оскара». Лідерами з-поміж зарубіжних країн є Франція (номіновано 32 фільми) та Італія (отримала 10 «Оскарів»). Наймолодшою володаркою «Оскара» стала Тетум О'Ніл, яка отримала нагороду як «Краща актриса другого плану» у фільмі «Паперовий місяць» у віці 10 років та 148 днів.

Ведучий. На жаль, наша телепередача «Дивовижний світ кінематографа» добігає кінця, наш час вичерпано. Проте сподіваємося, що сьогодні кожний із нас дізнався багато цікавої інформації про розвиток кіномистецтва, його жанрів, видатних митців французького й американського кінематографа, найпрестижніші кіно премії світу - «Золоту пальмову гілку» Канського кінофестивалю та «Оскара» Американської академії кіномистецтва, а також поліпшив свої кіномистецькі смаки й уподобання. Дякую за увагу, на все добре!

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Рефлексія

¦ Що найбільше запам'яталося на уроці?

¦ Який жанр кіномистецтва вам подобається найбільше?

¦ Що вас зацікавило? Про що ви хотіли б дізнатися докладніше?

2. Оцінювання роботи учнів на уроці

VII. Домашнє завдання

Для всіх: доповнити сторінкою «Кінематограф Франції та СІЛА: минуле й сьогодення» альбом «Культурна спадщина народів світу»; підготуватися до дискусії на тему «Закон культурного плюралізму»

Висновок

кіно мистецтво художній культура

Кінематограф - це великий винахід людини, що зробило величезний вплив на формування світогляду людини XX століття. Ще раз пригадаємо з вдячністю вчених і винахідників: Плато, Рейно, Едісона, Маре, Ньюбріджа, Демени, братів Люм'єр - всіх тих, хто з любові до відкриттів допомогли винаходу, який вони вважали лише «наукової іграшкою» яке виявилося новим засобом вираження думок людей.

Кіно - це самий «передовій» вид мистецтва, в процесі виробництва якого сьогодні використовуються величезна кількість наукових новинок і відкриттів. Сучасна людина, в житті якого залишається мало місце для героїзму, хоче бачити героїв на екрані. Героєм на екрані може стати будь-яка людина, сьогодні для цього потрібно лише група хороших програмістів, не більше. У «масовому кіно» є місце для всього, навіть для реклами. Часом це призводить до абсурдних ситуацій, коли фільми перетворюються на великий рекламний ролик (серіал «Джеймс Бонд: Агент 007»).

«Кіно це найбільш розвинене імперіалістичне засіб контролю над масами». Ця фраза написана Вальтером Беньяміном у 30-ті роки XX століття не втратила свого значення і сьогодні. Через кіно, через інформаційні інститути дійсно виробляється оформлення людини в тому напрямку, який зручно влади. Уміло використовується кіно в політиці. Досить згадати те, яку роль кінематографу надавав І.В. Сталін чи нещодавнє нагородження фільму Майкла Мура «Фаренгейт 9 / 11» на Канському кінофестивалі. Багатьох здивував касовий успіх цього проекту, який став найуспішнішим документальним фільмом в історії кінематографа, і зібрав по всьому світу більше 200 млн. доларів. Сам автор ніколи не приховував, що головним його завданням при зйомках цього фільму було лише поразка Джорджа Буша молодшого на президентських виборах в США.

Кінематограф активно використовується у насадженні цінностей країни виробника фільму (насамперед США), в інших країнах. Приводить до дестабілізації соціальної рівноваги в суспільстві і, в кінцевому рахунку, може надати руйнівний вплив на всю культури того народу, який «приміряє» на себе чужі цінності, цінності суспільства масового споживання.

З тим фактом, що кіно сьогодні вже «більше», ніж мистецтво і, перш за все галузь економіки, ніхто не сперечається. Досить навести дані про касові збори найпопулярніших фільмів в історії людства. Наприклад, самий популярним фільмом є фільм «Віднесені вітром» (1939, касові збори - $ 1240,5 млн.), на другому місці кіноепопея Джорджа Лукаса «Зоряні війни» (1977, касові збори - $ 1093,65 млн.), а замикає трійку лідерів фільм «Звуки Музики» (1965, касові збори - $ 874,4 млн.).

Безумовно, вкрай складно навчитися сприймати кіно не тільки як розвага, а й навчитися розбиратися в ньому, навчитися цінувати те, чим захоплюються критики, це складна робота, яка багатьом здається безглуздою. Лише поверхневе знайомство з роботами таких великих класиків, як С. Ейзенштейн, О. Хічкок, І. Бергман, Ф. Фелліні, А. Куросава не може перевернути внутрішній світ глядача. Для розуміння таких шедеврів потрібно перш підвищити рівень загальної культури. Розвиток культури - це ключ до вирішення якщо не всіх, то майже всіх проблем будь-якого суспільства, адже чим більше розвинена особистість зокрема, тим більше розвинене суспільство в цілому. Кінематограф - універсальний засіб для підвищення рівня культури окремо взятого громадянина.

Список використаної літератури

1. Александров Г.В. Епоха і кіно. - 2-е видання, доп. - М.: Політвидав, 1983.

2. Александров С.Є. З кіно. Збірник. Випуск 7. - М.: Мистецтво, 1968.

3. Александров С.Є. З кіно. Збірник. Випуск 9. - М.: Мистецтво, 1974.

4. Баскаков В.Є. Фільм - рух епохи. - М.: Мистецтво, 1989.

5. Беньямін В. Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності / / http:// www.lib.ru

6. Богомолов Ю. Короткий конспект довгої історії радянського кіно: 20-ті роки / / Мистецтво кіно. 1995. - №11 - с. 16.

7. Бондаренко Є.А. Подорож у світ кіно. - М.: ОЛМА-ПРЕСС Гранд, 2003.

8. Грошев А. Новаторство радянського кіно. - М.: Просвещение, 1986.

9. Караганов А.В. Кіномистецтво в боротьбі ідей. - М.: Політвидав, 1982.

10. Клер Р. Кіно вчора, кіно. - М.: Прогрес, 1981.

Размещено на Allbest.ru