Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра бібліотекознавства і бібліографії

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація бібліотечної діяльності»

на тему:

«Краєзнавча діяльність районної бібліотеки»

м. Львів - 2016 рік



ЗМІСТ

Список умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ

1.1 Організація краєзнавчої діяльності

1.2 Фонд краєзнавчих документів

1.2.1 Організація фонду краєзнавчих документів

1.2.3 Комплектування фонду краєзнавчих документів

Розділ 2. КРАЄЗНАВЧА РОБОТА У СОКАЛЬСЬКІЙ РАЙОННІЙ БІБЛІОТЕЦІ

2.1 Організація і формування краєзнавчого фонду

2.2 Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат

2.3 Форми популяризації краєзнавчих документів

2.4 Зустрічі з відомими письменниками рідного краю

2.5 Пріорітетні напрями краєзнавчої роботи

Висновки

Список використаної літератури

Додатоки



СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДБА- допоміжний бібліографічний апарат;

ДІБУ-Державною бібліотекою України;

ЗвАКК -зведена алфавітна краєзнавча картотек;

ЗвСКК- зведена систематична краєзнавча картотек;

КБД - краєзнавчий бібліографічний документ

КБД -раєзнавча бібліотечна діяльність ;

КД - краєзнавчийдокумен;

КДБА -Краєзнавчий допоміжний бібліографічний апарат;

КФ -краєзнавчий фонди;

МБА - міжбібліотечний апарат;

НПБУ-Національної парламентської бібліотеки України

ОУНБ -Обласна універсальна наукова бібліотека;

ФКД -фонд краєзнавчих документів;

ЦМБ - Центральна місцева бібліотека;

ЦРБ -центральна районна бібліотека.



ВСТУП

Бібліотека - це «живий» багатогранний організм, який володіє безліччю можливостей і змінюється разом із суспільством в цілому та з кожним читачем зокрема.

Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек, і це - характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Не випадково, ще в 2002 році в Україні була затверджена «Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року». Мета Програми - популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких мас громадськості до національної культурної спадщини, сприяння формуванню у громадян свідомості про свою відповідальність за збереження духовних багатств[8,c.2].

Теперішній час характеризується великим сплеском краєзнавчої діяльності. Краєзнавство переживає процес пошуку нових форм, постановки першорядних задач. Воно набуває яскраво вираженого соціально-політичного характеру, особливо у зв'язку із збільшеним інтересом до минулого окремих територій, а також - зважаючи на загострення національних, економічних, екологічних проблем. Про «малу батьківщину» заговорили багато представників наукових кругів, екологів, економістів, педагогів, учасники суспільних рухів.

Краєзнавство - це різностороннє вивчення певної частини країни, міста або села, інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм. Під краєм розуміється певна частина країни, виділена по самих різних ознаках і, перш за все на основі адміністративно-територіального розподілу[8,c.4].

Завдання краєзнавства надзвичайно різноманітні,а саме: вивчення етнічного складу місцевого населення, облік, охорона пам'ятників архітектури, усної народної творчості, вивчення міст і діалектів, художніх промислів краю. Тим самим краєзнавці створюють необхідну основу для наукових досліджень в різних галузях знання і вносять істотний внесок у формування патріотизму і любові до рідного краю у населення.

На регіональному рівні найбільш доречний варіант культурного розвитку з урахуванням місцевої специфіки і самобутності, можливостей території - інституційних, матеріальних, людських і т.д. Саме на локальному просторі досягається максимальна активність участі різних соціальних груп в культурних процесах, в суспільному житті в цілому. Краєзнавча складова в тій чи іншій мірі, напряму або побічно, пронизує всі галузі знання, ділянки і сфери інтелектуальної і фізичної праці людини, додаючи їм конкретність, близькість до людини, що читає.

Актуальність курсового дослідження полягає у вивченні краєзнавчої діяльності бібліотеки з метою якісного задоволення інформаційних потреб користувачів, надання безперешкодного доступу читачам до краєзнавчих документів із фонду бібліотеки.

Новизна курсового дослідження полягає у багатоаспектному вивченні краєзнавчої діяльності бібліотеки.

Мета курсового дослідження - вивчення краєзнавчої діяльності бібліотеки простеження процесу збору та збереження документів пов'язаних з краєм своїм змістом та документів пов'язаних з краєм походженням.

Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

· вивчити основні види краєзнавчої діяльності бібліотеки;

· охарактеризувати краєзнавчу діяльність на прикладі Сокальської районної бібліотеки. в сучасному інформаційному просторі;

· охарактеризувати зміст і організацію КД Сокальської районної бібліотеки.

· Висвітлити особливості КД на прикладі Сокальської районної бібліотеки.

· зясувати перспективи розвитку КД Сокальської районної бібліотеки у зв'язку з впровадженням нових інформаційних технологій;

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає краєзнавча діяльність бібліотеки ,як один з напрямів роботи бібліотеки для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Предмет дослідження- організація краєзнавчої діяльності бібліотеки, особливості побудови довідково-бібліографічного апарату та обслуговування Сокальської районної бібліотеки. Дане дослідження проведене з використанням таких методів: індуктивного, (при доборі та систематизації зібраного матеріалу); суцільного і вибіркового(при відборі інформації для анотування); дедуктивного (на підставі загального робим висновок); описового (при оформленні результатів дослідження); інтуїтивного (вміння знайти потрібний матеріал у документному пошуку); статистичного.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 2013-2016рр.

Джерельною базою для написання курсового дослідження послугували праці вітчизняних та зарубіжних бібліотекознавців Н. Е. Кунанець , І. О. Бєлоус, Т. Вилегжаніна, Н. Розколупа, З. Савіна, І. Цуріна, а також основні статистичні показники роботи працівників Сокальської районної бібліотеки, їхні звіти, фонд РБ, каталоги відділу каталогізації, сайтСокальської районної бібліотеки. [10,c.4].

Структура курсового дослідження. Робота складається із списку скорочених слів,змісту, вступу, двох розділів основної частини та підрозділів, висновків, списку використаної літератури (з 16 позицій), додатків.

Практичне значення курсової роботи. Результати даного дослідження можуть бути використані спеціалістами з бібліотечної справи, викладачами та аспірантами, студентами спеціальності «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія» для написання наукових робіт, звітів, доповідей з інших галузей знань.



РОЗДІЛ 1. КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ

Краєзнавча бібліотечна діяльність (КБД) - одна з унікальних сфердіяльності, яка відрізняє місцеві публічні бібліотеки від інших бібліотек, надає їм місцевого колориту, регіональної специфіки. Саме в цих бібліотеках були започатковані кращі традиції формування, збереження і надання у громадське користування краєзнавчих і місцевих видань[8,с.6].

Краєзнавча робота бібліотек України регламентується Законом «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Положенням про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» (Наказ №314 від 11.06.96 р.) [2,c.1].

Сьогодні обласні універсальні наукові бібліотеки (ОУНБ), центральні міські і районні бібліотеки є центрами КБД всвоїх регіонах, виконують всі функції, закріплені в нормативно-правовому документі загальнодержавного рівня - «Положенні про краєзнавчу роботубібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України», зокрема,координують і методичнозабезпечують краєзнавчу діяльність бібліотек вобласті, місті, районі, селі. В цьому ж документі чітко визначені і функціїголовних бібліотек країни - Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ), Одеської державної наукової бібліотеки ім.М. Горького, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г.Короленка, Державної бібліотеки Українидля дітей, Державної бібліотеки України для юнацтва і Державної історичної бібліотеки України. Безумовно, як і інші види діяльності, КБД має бути певним чином організована.[3,с.10]

1.1 Організація краєзнавчої діяльності

Під організацією КБД представлено внутрішньо бібліотечний рівень: насамперед, на допомогу бібліотечним фахівцям, які виконують краєзнавчу роботу розроблена оптимальна організаційна структура яка є основою об'єднання різних видів краєзнавчої діяльності,чіткого розподілу обов'язків між працівниками і структурними підрозділами бібліотеки[8,с.5].

Як правило, така організаційна структура знаходить відбиття в регламентуючих документах бібліотеки, що розробляються на основі Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»[2] і згаданого уже «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв»[4,c.5](див.додаток 1).

У «Положенні…», що на сьогодні є основним документом, який регламентує КБД, зокрема, визначено, що «краєзнавчу роботу здійснюють спеціальні структурні підрозділи (відділи, сектори), або працівники, які відповідають за цю ділянку роботи, - за участю і в координації з усіма підрозділами, на основі фондів і довідково-бібліографічного апарату бібліотек» [2,с.49]. Державною історичною бібліотекою України (ДІБУ) після затвердженняцього документа було проведене вивчення стану організації бібліотечного краєзнавства в Україні.

Обласним універсальним науковим бібліотекам було запропоновано 2 анкети: одна - з організаційної структури і функціонального навантаження краєзнавчих підрозділів; друга - з характеристики кадрів. Паралельно з вивченням організаційної структури з'ясовувалося питання наявності відокремленого краєзнавчого фонду, краєзнавчого ДБА, окремого читального залу[9,с.12]

У результаті проведеного дослідження з'ясувалось, що загальною тенденцією в організації краєзнавчої діяльності в ОУНБ за останні роки є тенденція на створення спеціальних краєзнавчих структурних підрозділів з незначним (1-3 одиниці) розширенням штатів. Такі підрозділи виконують функції управління КБД як в самій бібліотеці, так і на обласному рівні,здійснюють увесь комплекс краєзнавчої роботи - комплектування і організацію краєзнавчого фонду, ведення краєзнавчого довідково-бібліографічногоапарату, підготовку краєзнавчих бібліографічних посібників, обслуговування користувачів бібліотеки. Крім цього, працівники краєзнавчих підрозділів організовують масові заходи з метою популяризації краєзнавчих знань, займаються науково-дослідницькою роботою, надають методичну допомогу бібліотекам області (району) з питань краєзнавчої бібліотечної діяльності[9,с.16].

Всі ці функції, як правило, закріплюються в «Положенні про краєзнавчий відділ або сектор бібліотеки». Цей документ має висвітлювати основні завдання краєзнавчого підрозділу, зміст його роботи, організацію й управління відділом(сектором), зв'язки з іншими структурними підрозділами бібліотеки.

З метою раціонального розподілу праці складаються посадові інструкції, в яких визначаються всі конкретні обов'язки працівників краєзнавчого відділу. В середньому штат відділу складається з 3-5 фахівців. При штаті в 5 чоловік, як правило, виділяються посади зав.відділом, головного спеціаліста, методиста, бібліографа, бібліотекаря. Зав.відділом здійснює організаційне і наукове керівництво відділом;

· очолює роботу по організації краєзнавчої діяльності в ОУНБ (ЦМБ, ЦРБ) і в бібліотеках області (міста, району);

· складає плани і звіти про КБД; бере безпосередню участь у формуванні краєзнавчого фонду і т.д.;

· координує краєзнавчу роботу відділів бібліотеки (бібліотек міста, району);

· налагоджує зв'язки відділу з бібліотеками інших систем і відомств, організовує складання краєзнавчих бібліографічних посібників;

· здійснює науково-дослідну роботу з питань бібліотечного краєзнавства; популяризує краєзнавчі видання серед читачів за допомогою масових заходів і т.д.

Головний (провідний) спеціаліст (бібліотекар, бібліограф), як правило, очолює один з головних напрямів КБД, наприклад, краєзнавчу бібліографічну діяльність: організує КДБА, складання щорічного бібліографічного покажчикалітератури про край і т.ін.

Методист краєзнавчого відділу надає всебічну методичну і практичну допомогу працівникам ОУНБ, інших бібліотек краю з питань краєзнавчої роботи, забезпечує вивчення і впровадження в практику роботи бібліотек області передового краєзнавчого досвіду, розробляє методичні матеріали і надає консультації з основних напрямів КБД, аналізує краєзнавчуроботу ЦБС і інших бібліотек області, вивчає краєзнавчі потреби, інтереси і запити користувачів, веде картотеку методичних матеріалів з питань бібліотечного краєзнавства, розробляє сценарії масових заходів, рекламує КБД і та.ін.

Бібліограф здійснює довідково-бібліографічне обслуговування з питанькраєзнавства, веде роботу з бібліографічного інформування, поповнює зведений краєзнавчий каталог, бере участь у складанні краєзнавчих бібліографічних посібників тощо.

Бібліотекар краєзнавчого відділу (сектора) обслуговує користувачів краєзнавчими документами, бере участь у бібліографічній діяльності відділу організації краєзнавчого фонду (відповідає за його розстановку і збереження) організує перегляди нових надходжень, книжкові виставки, проводить масові заходи і т.ін.

Для забезпечення системності у виконанні краєзнавчої роботи розробляються інші регламентуючі документи: зведений профіль краєзнавчого фонду бібліотек краю, інструкція про порядок відбору і передачі краєзнавчих і місцевих видань на депозитарне зберігання, шлях краєзнавчого документа в процесі формування краєзнавчого фонду, документація з ведення Зв. СКК і т. ін. Оскільки краєзнавча робота здійснюється практично всіма структурними підрозділами бібліотеки, основні її показники відбиваються в планах роботи бібліотеки - як у загальному, так і у планах різних відділів (секторів). Окреме планування і звітність обов'язкові для краєзнавчих структурних підрозділів.

Основні розділи плану (звіту) мають відображати всі традиційні складові КБД,а саме:

1. Формування краєзнавчого фонду (обсяг нових надходжень, в т.ч. місцевого обов'язкового примірника, ксерокопіювання і мікрофільмування; доповнення папок газетних вирізок, розстановка краєзнавчих документів, перегляд фонду з метою відбору на депозитарне зберігання, оправлення документів і т.ін.). [13,c.9].

2. Обслуговування користувачів (кількість читачів, відвідування, книговидача, в т.ч. по МБА).

3. Краєзнавча науково-інформаційна і бібліографічна діяльність:

· Організація краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату (аналітико-синтетична обробка краєзнавчих документів, поповнення краєзнавчих каталогів і картотек, створення автоматизованих краєзнавчих БД, поповнення фонду виконаних довідок та ін.).

· Довідково-інформаційне обслуговування споживачів інформації(кількість абонентів інформування, в т. ч. індивідуальних і колективних,бібліографічних довідок, оглядів і т.д.)

· Підготовка краєзнавчих бібліографічних посібників (універсальнихпо-точних і ретроспективних, галузевих і тематичних; біобібліографічних іперсональних, покажчиків другого ступеня тощо - вказується назва і обсягвидання, термін виходу в світ).

4. Популяризація краєзнавчих знань (книжкові виставки, тематичні перегляди, масові заходи - краєзнавчі читання, читацькі конференції, вечори зустрічей з видатними земляками і т.ін.)

5. Науково-дослідна і науково-методична діяльність (аналіз краєзнавчої роботи бібліотек області (міста, району), розробка методичних рекомендацій з різних напрямків КБД, заходи по підвищенню кваліфікації і т.д.).

Функціонування комплексного краєзнавчого відділу є базою повноцінної скоординованої роботи бібліотеки з усіх напрямків КБД, адже інші структурні одиниці не спроможні об'єднати зусилля всіх підрозділів бібліотеки, бібліотек краю в сфері краєзнавства. У практичній КБД, незалежно від наявності чи відсутності відділу краєзнавства в ОУНБ чи ЦБС, комплектування і розподіл краєзнавчих і місцевих документів по структурних підрозділах здійснює відділ комплектування (комплектування та обробки).

Таким чином, характер КБД обумовлює локалізацію її основної управлінської ланки в обласних бібліотеках, організуюча і координаційна роль яких буде в перспективі зростати.

У ЦБС можна створити спеціальну групу краєзнавства, яка формується із представників різних відділів для проведення КБД; можна також передбачити посаду менеджера з краєзнавства, який вивчатиме краєзнавчий «ринок», координуватиме КБД як в бібліотеці, так і за її межами [3,с.7].

1.2 Фонд краєзнавчих документів

Основою КБД є краєзнавчі фонди (КФ). Як зазначено в «Положенні…» ( див. додаток 1),вони «включають:

по-перше, документи, пов'язані з краєм змістом, - незалежно від тиража, мови, місця видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості (краєзнавчі документи);

по-друге, документи, пов'язані з краєм походженням (місцеві видання), опубліковані на території краю, - незалежновід їх змісту, виду, способу видання, мови, в т.ч. малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні та ін.»[2,c.2].

Тобто, краєзнавчі фонди - узагальнююче поняття,що об'єднує сукупність різних типів і видів краєзнавчих документів і місцевихвидань. Проте, слід чітко розмежовувати ці дві складові краєзнавчих фондів, що формуються і організовуються паралельно:

1) фонд краєзнавчих документів (ФКД);

2) фонд місцевих видань (або місцевий друк).

Для ФКД бібліотек характерний широкий видовий склад зібраних в них документів: книги; рукописні, електронні, машинописні, візуальні, аудіальні,ізографічні, картографічні, нотні документи і т.ін. Головним критерієм для відбору документів у такий фонд є наявність у них відомостей про край.ФКД можуть бути універсальними (ОУНБ, публічні бібліотеки, бібліо-теки краєзнавчих музеїв), багатогалузевими (бібліотеки університетів, системи.[6,с.44].

Зміст ФКД схожий із змістовною структурою всього фонду бібліотеки: видання суспільно-політичного напрямку, природничо наукові, технічні; література з питань сільського господарства, культури і мистецтв; художня література і т.д., тобто, документи, що охоплюють усі аспекти суспільно-політичного, економічного, культурного життя області, району, міста або села.

Збираючи документи, пов'язані за своїм змістом з певною територією: селом, містом, районом чи областю, територіальні межі «свого краю» кожна бібліотека визначає з урахуванням природно-історичних, соціально-економічних, адміністративно-територіальних особливостей устрою краю. Враховуєтьсятакож тип і вид, місце даної книгозбірні в ієрархічній системі бібліотек регіонучи галузі, потреби та запити читачів, традиції бібліотечного краєзнавства даноїмісцевості.

Особливістю ФКД є те, що саме повнота, а не величина фонду є головною його якісною характеристикою. Типологічний, хронологічний, мовний склад ФКД, як правило, співпадає зі структурою фонду бібліотеки в цілому [6,с.45]. Своєрідність ФКД і в тому, що краєзнавчі документи збираються ізберігаються незалежно від їхньої актуальності в даний час і не підлягають списанню як застарілі за змістом. Типова помилка бібліотечних працівників уминулі роки - виключення з ФКД або передання в спеціальні сховища документів певних періодів нашої історії, «забуття» подій, фактів, а також видань, присвячених особам, діяльність яких була засуджена, внаслідок чого багато документів втрачено назавжди, а в фондах утворились невиправдані лакуни. Отже, матеріали про уродженців міста, села, їх твори краєзнавчого змісту необхідно збирати в бібліотеках незалежно від популярності цих людей в данийчас.

У краєзнавчий фонд не включаються документи, де відомості про край вміщені у вигляді окремих глав, абзаців і т.ін., крім тих випадків, коли такийвитяг (тематична папка, копія статті тощо) оформлено як самостійну одиницюзберігання.

Найповніші і найширші за складом ФКД зібрані в ОУНБ та центральних районних і міських публічних бібліотеках для дорослих, визнаних в нашій країні центрами бібліотечного краєзнавства.

1.2.1 Організація фонду краєзнавчих документів

Організувати ФКД означає: по-перше, визначити його структуру, місце в системі під фондів бібліотеки і, по-друге, здійснити ряд процесів, що йдуть після комплектування фонду (прийом, облік, технічна бібліотечна обробка, розміщення і зберігання краєзнавчого фонду).[11].

Вивчення організації краєзнавчих фондів 24-х ОУНБ України свідчить про те, що нині практикуються два способи організації цих фондів:

1) краєзнавчий фонд виділяється в окремий фонд бібліотеки на базі відділу краєзнавства

2) краєзнавчі фонди розосереджуються за всіма структурними підрозділами бібліотеки згідно з їх профілем і функціональним призначенням [7,с.23].

Найоптимальнішою організація фонду є в тих бібліотеках, де створені комплексні структурні підрозділи - краєзнавчі відділи. Співробітники відділів організовують розшук і докомплектування відсутніх видань, координують роботу інших універсальних та галузевих відділів, здійснюючи найраціональніший перерозподіл краєзнавчого фонду. Як правило, в краєзнавчому відділі збирається та частина фонду, що найактивніше використовується читачами. Там же розміщується краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат, що дає змогу швидко задовольняти запити користувачів. Довідники і бібліографічні посібники бажано збирати у відділі з максимальною повнотою.

Краєзнавчі документи, які включаються у фонди інших універсальних та галузевих відділів бібліотек згідно з їх профілем, є в основному дублетними виданнями і використо вуються при організації книжкових виставок, проведенні просвітницько культурних заходів та в інформаційній діяльності. У випадках, коли документ в роботі, на місці зберігання залишається закладинка з точною адресою місце знаходження цього матеріалу.

Однією з важливих особливостей організації краєзнавчого фонду є те, що процеси, які завершують його формування (прийом, облік, технічна бібліотечна обробка, розміщення і зберігання краєзнавчих документів) здійснює ряд функціональних відділів бібліотеки у відповідності зі своїм призначенням: комплектування та обробки, книго зберігання, тощо. Це потребує великої злагодженості в їхній роботі. [7,с.23].

В ОУНБ країни існують два основні підходи до організації обліку краєзнавчих документів. В одних бібліотеках індивідуальний і сумарний облік цих видань здійснює лише відділ комплектування. В «Книзі сумарного обліку фонду» вказується, як правило, лише загальний обсяг краєзнавчих документів у спеціально виділеному для цього розділі «Краєзнавчі документи».

Інші бібліотеки вводять допоміжний сумарний (а іноді й індивідуальний) облік краєзнавчих документів у краєзнавчому відділі та книгосховищі і в своїх «Книгах сумарного обліку краєзнавчих документів» реєструють не тільки загальний обсяг таких документів, але й вказують в окремих графах книги склад фонду за змістом, типами, видами, мовою, джерелами надходження тощо. Це дає певне уявлення про обсяг та склад краєзнавчого фонду, можливість науково управляти його формуванням. Документи, які надходять до краєзнавчого фонду, забезпечуються відділом обробки необхідною кількістю каталожних карток, мають помітку «Кр» [13,с.16].

Розстановку документів у краєзнавчому відділі доцільно здійснювати згідно зі схемою, прийнятою для краєзнавчого систематичного каталога: це полегшує пошук. Оптимальна організація ФКД - запорука його надійного збереження, а також ефективного використання читачами. У приміщеннях, де зберігається цей фонд, мають підтримуватися оптимальна температура і вологість повітря, відповідний санітарно-гігієнічний режим, забезпечуватися протипожежні і соціальні заходи захисту краєзнавчих документів. Треба також здійснювати своєчасний ремонт, реставрацію і оправлення видань. Як відомо, більшість з них видано у м'якій обкладинці та на другосортному папері. Краєзнавчі матеріали рідко перевидаються і тому кращі з них внаслідок довгострокового використання втрачають зовнішню привабливість, фізично зношуються. Бібліотекам варто вести роботу по переведенню паперових рідкісних краєзнавчих видань на нетрадиційні форми відображення інформації.

Як свідчить досвід, читачам до вподоби відкритий доступ до краєзнавчого фонду. Така організація фонду дозволяє читачам самостійно переглянути необхідні видання, познайомитись з їхнім змістом і підібрати потрібну книгу. Але в цьому випадку важливо забезпечити належні умови для роботи читачів, а також організувати оптимальне розміщення і оформлення ФКД [7,с.10].

Питання організації краєзнавчого фонду закріплюються в регламентуючих документах бібліотеки. Головним таким документом є «Положення про краєзнавчу діяльність бібліотеки». [2,с. 48].

Введення в дію Закону України «Про обов'язковий примірник документів» (див. додаток 1) значно полегшило роботу ОУНБ в напрямку комплектування фонду місцевих видань: обов'язковий безоплатний примірник видань, що виготовляються (в т.ч. публікуються) на відповідній території, має доставлятися обласним універсальним бібліотекам [4,с.3].

Нині за системою місцевого обов'язкового примірника до ОУНБ в основному надходять книги і періодичні видання. Скорочуються надходження нотних, картографічних, образотворчих, нормативно-технічних документів.

Значні прогалини характерні для надходження аудіовізуальної продукції та CD ROMів. У цьому зв'язку слід максимально активізувати діяльність комплектаторів та фондо утримувачів по встановленню контактів з виробниками документної інформації .

1.2.2 Комплектування фонду краєзнавчих документів

Комплектування ФКД здійснюється у відповідності з загальною методикою аналізу документального потоку, виявлення, відбору і замовлення краєзнавчих документів з урахуванням критеріїв їх краєзнавчої цінності [10,с 34]. Поточне комплектування ФКД здійснюється переважно через спеціалізовані торговельні організації (бібліотечні колектори, магазини тощо),а також шляхом одержання ОУНБ обов'язкового безоплатного примірника видань, що виготовляються (в т.ч. публікуються) на відповідній території [4, с.2].

Для своєчасного оформлення замовлення на краєзнавчі видання, з метою уникнення прогалин у комплектуванні, фахівець, який відповідає за краєзнавчу діяльність, переглядає плани місцевих і центральних (державних, приватних)видавництв і книготорговельних організацій, поліграфічних підприємств, інших установ, організацій, учбових закладів, музеїв і т.ін., що випускають краєзнавчі документи. Для контролю за поточним комплектуванням краєзнавчими документами широко використовуються посібники державної бібліографії, які забезпечують реєстрацію видань: «Літопис книг», «Літопис авторефератів дисертацій», «Літопис періодичних видань», «Друковані та електронні засоби масової інформації України», «Літопис образотворчих видань», «Літопис нот», «Літопис картографічних видань», видавничий бібліографічний покажчик книг та брошур «Нові видання України», а також бібліографічна інформація, вміщена на сторінках газет, журналів, рекламні плакати, листівки, закладки. Корисно також переглядати покажчики поточноїлітератури, які випускають обласні і крупні наукові бібліотеки країни.

Ретроспективне комплектування ФКД здійснюється для заповнення пропусків у поточному комплектуванні за минулі роки, заміни втрачених чи зношених документів. Основою такої роботи є картотека докомплектування,яка постійно доповнюється в результаті роботи по виявленню краєзнавчих документів.

Докомплектування ФКД здійснюється через використання обмінно-резервних фондів бібліотек, букіністичних магазинів, аукціонів; ознайомлення зприватними зібраннями книголюбів і краєзнавців, архівами наукових і науково-дослідних установ та організацій, учбових закладів підприємств. Перспективним напрямком є доповнення фонду копіями краєзнавчих документів, ксерокопіями, мікрофільмами і т.ін.[13,с.14].

Контроль за надходженням КД у фонд бібліотеки здійснюється вже наявним робочим апаратом і не потребує створення нового: достатньо в картотеці докомплектування виділити розділ «Краєзнавство» або на картках зописом краєзнавчих документів зробити позначку «Кр.”» чи виділити їх рейтерами певного кольору. Застосування нових інформаційних технологійнині відкриває нові можливості в цій роботі[7,с.46].



РОЗДІЛ 2. краєзнавча робота у сокальській районній центральній бібліотеці ім. в. бобинського

краєзнавчий документ бібліотека письменник

Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили реорганізацію бібліотечної діяльності, в тому числі і краєзнавчої. Виникли об'єктивні умови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, значно підвищилась роль бібліотек у відновленні історичної пам'яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і справжнього патріотизму. Краєзнавча робота стала не декларованим, а насправді пріоритетним напрямком діяльності бібліотек. [8,с.12].

Відомо, що одним з перших нормативних документів у бібліотечній справі незалежної України стало «Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» [1] (див. додаток 1), в якому знайшла реальне відображення сучасна концепція бібліотечного краєзнавства.

Укази Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні на період з 2001до 2010 рр.» і «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звіт пам'яток історії і культури України» (2001 р.) свідчать про державну підтримку справи збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини.

Краєзнавча бібліотечна діяльність у Сокальській районній бібліотеці започаткувала кращі традиції формування, збереження і надання у громадське користування фонд краєзнавчих і місцевих видань. Районна бібліотека є центром краєзнавчої роботи в регіоні, виконує всі функції, закріплені в «Положенні про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» (див. додаток 1), зокрема, координує і методично забезпечує краєзнавчу діяльність бібліотек в місті, селах району.

Завдання і зміст краєзнавчої роботи Сокальської ЦРБ визначається такими основними складовими частинами:

· формування краєзнавчого фонду;

· створення довідкового апарату;

· популяризація краєзнавчих видань;

· наявність краєзнавчої специфіки в оформленні бібліотеки.

Бібліотечні працівники усвідомлюють, що в сучасних умовах, коли бібліотеки фактично борються за виживання, краєзнавча робота може стати тим необхідним фундаментом, який приверне до бібліотек більше читачів і згуртує навколо себе національно свідому громадськість [14,с.12].

2.1 Організація і формування краєзнавчого фонду

Фонд краєзнавчої літератури входить до складу єдиного фонду централізованої системи. На даний час фонд Сокальської ЦРБ становить 40.1 тис одиниці зберігання. Краєзнавчий фонд не є самостійною одиницею, але в складі основного або підсобних фондів книги та інші видання, присвячені краю, виділяються на окремі полиці або стелажі.[14,с.12].

Сокальська районна бібліотека спрямував свою роботу на формування краєзнавчого фонду та їх популяризацію, подальше створення довідкового апарату, підготовку друкованих видань, надання методичної допомоги публічним бібліотекам області.

Надходження примірників до краєзнавчого фонду



КФ за 2013 рік поповнився 213 пр. документів, з яких 178 пр. -- книги, 35 пр. -- періодичні видання, а це на 26 пр. документів менше ніж у 2012 році, що становить 10.2% від загальної кількості надходжень

КФ за 2014 рік поповнився 218 пр. документів, з яких 171 пр. -- книги, 37пр. -- періодичні видання, а це на 5 пр. документів більше ніж у 2013 році. що становить 11.3% від загальної кількості надходжень

КФ за 2015 рік поповнився 221 пр. документів, з яких 180 пр. -- книги, 41 пр. -- періодичні видання, а це на 3пр. документів більше ніж у 2014 році, що становить 13.1% від загальної кількості надходжень

Одже, особливо це відобразилося на краєзнавчому фонді, який складається з періодичних видань: обласних, районних, міських газет і журналів та книг. Тому можна спостерігати тенденцію щодо зростання надходжень документів і покращення формування краєзнавчого фонду.

До фонду краєзнавчих документів було подаровано 46 примірники протягом 3 років. Серед дарувальників: краєзнавці Корній Д., Беденищин Л., Хорташко Г, Когут Л.,Бачинський А.та інші, установи -- редакція газети «Голос з-над бугу», об'єднання Сокальщини «Колос».

У надходжені документів до загального фонду Сокальської районної бібліотеки сприяють обласні та районні програми поповнення.

Надходження за «Обласними програмами поповнення фонду Сокальської ЦРБ»/тис.прим./

Надходження за «Районною програмою поповнення фонду Сокальської ЦРБ» /тис.прим./

Джерела надходжень документів до загального фонду за 2015 рік

1 Районна програма поповнення (книги) кількість назв 0,77 тис., кількість примірників 3,38тис., на суму 80,70 тис

2 Районна програма поповнення (періодика) кількість назв 0,05 тис.,

кількість примірників 0,82тис., на суму 43,10 тис.

Разом :кількість назв 0,82 тис., кількість примірників 4,20 тис. на суму 123,80 тис.

3 Державна програма «Українська книга» кількість назв 0,01 тис., кількість примірників0,08 тис., на суму 5,13 тис.

4 Обласні програми поповнення: «Поповнення бібліотечних фондів» «Сприяння розвитку інформаційного простору» кількість назв 0,20 тис., кількість примірників 0,56 тис., на суму 20,92 тис

5 Дарунки користувачів кількість назв 0,77 тис., кількість примірників 0,94 тис., на суму 19,10 тис.

6 Дарунки видавництв кількість назв 0,01 тис., кількість примірників 0,04 тис., на суму 2,15 тис.

7 Дарунки громадських організацій кількість назв 0,01 тис кількість примірників 0,03 тис., на суму2,41 тис.

8 Періодика за кошти спонсорі кількість назв 0,01 тис., кількість примірників 0,07 тис., на суму2,39 тис.

9 Заміна книг загублених читачами кількість назв 0,26 тис., кількість примірників 0,28 тис., на суму 5,44 тис.

10 З інших джерел комплектування кількість назв 0,10 тис., кількість примірників 0,12 тис., на суму3,12 тис

Всього: кількість назв 2,19 тис., кількість примірників 6,32 1 тис., на суму 84,46 тис.

Потоки надходження до бібліотечного фонду Сокальської ЦРБ порівняно з минулими роками(див. дод.2.1). Протягом 2013-2015 року у Сокальська ЦРБ одержала 110 назв періодичних видань придбаних за кошти «Районної програми поповнення фонду Сокальської ЦРБ».

За мовами:

283,7 тис. прим. - українська мова

148,9 тис. прим. - російська мова

0,4 тис. прим. - інші мови (англійська, німецька, польська)



65,5% - українська

34,4% - російська

0,1% - інші

( англійська, німецька, польська)

За галузями знань

11,9% - суспільно-політична

5,9% - науково-природнича

3,1% - краєзнавча

2,7% - сільськогосподарська

76,4% - гуманітарна

Фонд Сокальської районної бібліотеки універсальний, тому що комплектується документтами з різних галузей.

Краєзнавчий фонд бібліотеки забезпечує дослідницьку діяльність учених, краєзнавців, також допомагає в роботі фахівцям --учителям, журналістам, студентам вишів, краєзнавцям. Активними читачами краєзнавчої літератури залишаються пенсіонери з високим рівнем освіти (учителі, лікарі, інженери). Вони надають перевагу історичній літературі, періодичним виданням.

Одже, найбілше комплектування фондуЦРБ проводиться гуманітарною літературою і порвняно невелику частину в комплектуванні відводиться краєзнавчі літературі.

Центральна районна бібліотека м. Сокаля збирає та накопичує документи про район в цілому, про всі сторони і явища його життя, про села, міста, підприємства, географічні об'єкти, історичні пам'ятки, що знаходяться на території, про видатних людей, чиє життя і діяльність пов'язані з певною територією.

Основою створення повноцінних краєзнавчих фондів є обов'язковий примірник видань. У прийнятому 9 квітня 1999 року Законі України за №595-XIV «Про обов'язковий примірник документів» (див. додаток 1) де чітко вказано, що обов'язковий безоплатний примірник видань, які виготовляються (в т.ч. публікуються) на відповідній території, надається бібліотекам виробниками документів незалежно від їх форми власності [4,с.12].

Особливого значення в краєзнавчому фонді набувають періодичні видання газет та журналів, некнижкові видання: рукописні матеріали, предмети побуту, ксерокопії окремих статей з періодичних видань, дайджести, реферативна база, кіно-фото-фоно-документи, краєзнавчі буклети, а також книжкові видання місцевих письменників. Цікава перспективна форма - фотофіксація, мультимедійні видання.

Відтак, фонд літератури краєзнавчої тематики - це власні видання бібліотеки (реферати, дайджести, папки-досьє, тощо), складають основу інформаційних краєзнавчих ресурсів районної бібліотеки. Їх доповнює систематична краєзнавча картотека, у якій з максимальною повнотою зібрана національна друкована продукція району[16,с.5].

Для краєзнавчої сфери пріоритетне значення має також проблема збереження краєзнавчих та місцевих документів для нинішніх і прийдешніх поколінь, яка набуває особливого соціального значення. Використання інформаційних технологій дозволить бібліотеці створити надійну документальну базу «Пам'ять регіону», що є складовою національної програми «Пам'ять України», здійснюваної у межах програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

2.2 Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат бібліотеки

Довідково-бібліографічне обслуговування здійснювалося з використанням ДБА та бібліотечного фонду, виходячи з сучасних потреб та запитів. Найпоширенішою формою задоволення потреб користувачів є виконання усних та письмових бібліографічних довідок. А також складаються списки літератури, пам'ятки користувачам, проводяться екскурсії бібліотекою, консультації з використання каталогів та картотек. Проводяться прес-калейдоскопи, виставки, перегляди довідкових видань та веб-бібліографічні подорожі в Інтернет-просторі.

Надаються такі види довідок бібліографічні

· «Бібліотечне життя на шпальтах районного часопису - 2015»

· «Пам'ятки та пам'ятні знаки, відкриті на Сокальщині»

· «Книги з автографами авторів у фондах ЦРБ»

· «Краєзнавчі видання» та ін.

інформаційні

· «Місцеві вибори 2015: кандидати»

· «Визначні постаті Сокальщини» ( кожного села зокрема)

· «Людина епохи - Андрій Шептицький»

· «Гартуємо козацький дух» для табору патріотичного виховання

· «Єдність без кордонів: транскордонні зустрічі»та ін.

тематичні:

· «Народна ноша Сокальщини»

· «Пісні отчого краю»

· «Історія районного часопису Голо

· «Фізична культура і спорт на Сокальщині»

· «Фестиваль» Белзька брама»

· «Поезії Сокальських поетів Тарасу Шевченку» та ін.

Забезпечення довідково-бібліографічного обслуговування сприяє вихованню інформаційної культури користувачів та набуттю бібліотечно-бібліографічних знань для пошуку джерел та задоволення запитів. Оформлено бібліотечні інформатори, які відображають знаменні і пам'ятні дати року, літературні календарі.

Проведено:

дні бібліографії

· Бібліографія - орієнтир у світі художньої літератури,

· Бібліотечній менеджмент - шлях до професійного вдосконалення,

· Бібліотека: якою ми хочемо її бачити (див.дод.2.2)

бібліографічний компас «Через знання до високого рівня духовної свідомості»,

довідково-бібліографічні заняття «Вибір книги», «Види довідкових видань»

інформ-калейдоскоп «Краєзнавчі видання»,

бібліогід «Провайдери читання»

бібліоподорож «Видатні українські твори»: історія в романах та повістях

бібліографічний етюд «Встеляйте квітами дороги, бійцям, що мир несли в наш край»

тематичні та фактографічні довідки відповідно до запитів:

· пошук джерел для написання рефератів, курсових та дипломних робіт,

· підготовка до ЗНО,

· складаня бібліографічного опису видань, які використовувались.

Успіх краєзнавчої роботи Сокальської ЦРБ залежить не лише від добре у комплектованого краєзнавчого фонду, а й від добре організованого довідково-бібліографічного апарату, на основі якого будується вся робота щодо задоволення запитів читачів, виконання довідок краєзнавчого характеру, інформаційного забезпечення тем, пов'язаних з історико-культурними, природничо-науковими, промислово-економічними аспектами життя краю. Тому в центральній бібліотеці потрібна саме зведена краєзнавча картотека, що містить всю інформацію про рідний край незалежно від місця знаходження.

Головне призначення зведеної краєзнавчої картотеки чи каталогу полягає в найповнішому та різнобічному відображенні існуючих документів, картографічних, нотних видань, аудіовізуальних та інших матеріалів про край. У ній висвітлюють документи в галузевому, авторському, персональному, предметному, топографічному, хронологічному і мовному аспектах.

Зведена систематична краєзнавча картотека відображає виявлені за різними джерелами матеріали про край, незалежно від того, чи є вони у фондах певної бібліотеки.

Специфіка картотеки полягає в тому, що від звичайних систематичних каталогів і картотек вона відрізняється характером відображуваних у ній матеріалів. Тут знаходяться записи книг, аналітичні записи із збірок та періодичних видань краєзнавчого змісту, проте переважну частину записів у ній складають аналітичні.

У систематичній краєзнавчій картотеці застосовується зворотньо-хронологічний принцип розташування матеріалів, що дає змогу перш за все ознайомити користувачів з новими краєзнавчими документами.

Комплексний характер краєзнавчих документів, різноманітність матеріалів, які відображаються в краєзнавчій картотеці, ускладнюють процес їх класифікації за галузями знань. Зведена краєзнавча картотека є також і своєрідним унікальним ретроспективним комплексним бібліографічним покажчиком. Жодна інша картотека за межами регіону не вміщує повної інформації про краєзнавчі документи. Саме ця картотека є надійною основою для ведення всебічної краєзнавчої діяльності, надає можливість здійснювати багатоаспектний пошук документів про даний регіон. [16,с.12].

Краєзнавча картотека рекомендує матеріали, що сприяють вивченню рідного краю. Вона містить записи книг і статей зі збірок і періодичних видань, присвячені області, місту, району, селищу. У картотеці відображають також художні твори місцевих письменників і такі, в яких висвітлюється історія та культура краю. Краєзнавча картотека пов'язана посиланнями з СК, з тими його відділами, де відображені краєзнавчі матеріали.

Cистематична картотека статей (СКС) займає центральне місце серед картотек і призначена для відповідей на тематичні запити відповідно до інформаційних потреб читачів. Вона є універсальною за змістом, загальною за призначенням і виконує функції ядра всієї системи картотек бібліотеки. Її структура подібна до структури систематичного каталогу. Відмінність СКС від систематичного каталогу полягає в оперативному відображенні нових матеріалів із журналів, газет, у постійному введенні нових і актуалізації формувань старих рубрик.

Матеріали в СКС зберігають дати, доки вони актуальні й на них є попит, а в СКС - до тих пір, поки документ знаходиться у фонді. СКС постійно поповнюється відповідно до термінів зберігання карток: 3-4 роки для суспільних наук, 4-5 років - для природничих і технічних наук, 7 і більше років - для мовознавства, літературознавства та мистецтва. Якщо здійснюється систематичне редагування СКС, виключаються непрофільні розділи, відомості про застарілі за змістом матеріали, то можна вести розділи СКС впродовж більшого терміну.

СКС організують аналогічно систематичному каталогу згідно з розділами таблиць класифікації, але використовують більш детальні рубрики, ніж у СК, у тому числі тематичні, що визначається конкретним характером матеріалу, що включається. Всередині розділів картотеки картки розміщують за зворотньо-хронологічним порядком, що дозволяє користувачам оперативно ознайомитися з найновішими публікаціями, а бібліотекареві - оперативно вливати нові картки і вилучати старі.

Ведення картотеки статей передбачає наявність чітко розробленого плану і методичних рекомендацій, у відповідності з якими вона складається і поновлюється. Загальні характеристики картотеки закріплюються в її паспорті. В ньому вказується рік створення картотеки, її обсяг, щорічне збільшення карток, хронологічні рамки, види відображених документів, допоміжний апарат та інші відомості.

Робота з СКС передбачає її редагування-перевірку відповідності структури, змісту та оформлення за певними вимогами і усунення виявлених у ході перевірки недоліків.

Редагування - один із постійних процесів роботи, який не припиняється доти, поки існує картотека. Залежно від обсягів роботи воно може бути повним і вибірковим. Повне редагування зачіпає всю картотеку у цілому і проводиться у визначеній послідовності, під час вибіркового редагування перевіряються окремі її розділи. Повне редагування вимагає великих витрат часу і зусиль, проте окремі частини, розділи картотеки потребують більш частого редагування у зв'язку з їх активним використанням, швидким ростом, появою нових напрямів.

Поточне редагування проводиться пералельно з іншими процесами ведення картотеки (як правило, під час розстановки карток), спеціально не планується.

Краєзнавча картотека складається з трьох основних частин:

· систематичної;

· персоналій - документи про видатних осіб(місцевих діячів, письменників, митців), чиє життя та діяльність пов'язані з краєм, згруповані за алфавітом прізвищ;

· топографічної - документи про окремі населені пункти, географічні території, об'єкти, розташовані в алфавітному порядку їх назв.

Систематична частина обов'язково має такі розділи:

· край в цілому;

· історія краю;

· природа і природні ресурси краю;

· культурне життя краю;

· екологія краю;

· економічний розвиток краю;

· політичне життя

· сільське господарство;

· освіта;

· організації в краї;

· суспільно-політичне життя краю;

· мистецтво;

· літературне життя краю;

· місцеві письменники, їх твори і література про них;

· етнографія краю;

· фізична культура і спорт;

Структура краєзнавчої картотеки будується за принципом наближення до ББК, щоб полегшити пошук необхідної інформації. Ознакою приналежності саме до краєзнавчої картотеки виступає спеціальна позначка (кр). Наприклад:

· Кр.63.5 Етнографія краю

· Кр.65 Економіка краю

Назрілою проблемою є збільшення інформаційного потенціалу бібліотеки шляхом створення банку даних з питань краєзнавства, в якому представлені не тільки відомості з виданих, але й з неопублікованих джерел, службової документації, фактографічні, статистичні дані тощо. В умовах комп'ютеризації потрібно перш за все перевести в електронну форму краєзнавчу картотеку.

З краєзнавчою картотекою проводиться постійна роботи з оновлювання актуальних рубрик, присвячених знаменним датам, подіям, іменам краю.

Слід відзначити ще одну тенденцію, що стає характерною впродовж останнього часу: працівники Сокальської ЦРБ почали приймати на зберігання та відображати у краєзнавчій картотеці сімейні архіви жителів даного регіону, що робить краєзнавчу частину довідково-бібліографічного апарату більш цінною.

2.3 Форми популяризації краєзнавчих документів

Ефективною формою краєзнавчої роботи у Сокальські районні бібліотеці є книжкові виставки, багато ілюстровані, з використанням допоміжних матеріалів, які завжди викликають цікавість.

Бібліотеки популяризують краєзнавчі документи різними способами, серед яких книжкові виставки, огляди літератури, читацькі конференції, диспути, літературні вечори. Для культурно-просвітницікого інформування бібліотеки використовують ЗМІ: радіо, пресу, однак основною формою наочного інформування читачів про літературу в бібліотеках є експонування книг на виставках, тематичних полицях та широка палітра масових заходів.

Бібліотека проводить тематичні радіочитання (автор проекту завідувач віділу обслуговування Халупник Світлана Генадіївна):

· «Михайло Вербицький - символ Галицького відродження»

· «Ігор Білозір: Ватра у Львові»

· «Андрій Чайковський: Любіть Україну, любіть своє рідне!»

· «День захисника України - свято звитяги українського лицарства»

· «Відображення життя в творах Тихона Лещука»

Репортажі на радіо-FM «Сокаль» з культурно-просвітницьких заходів в ЦРБ:

· «Зустріч з письменником, лауреатом Шевченківської премії - Мирославом Дочинцем»

· «Зустріч з львівською письменницею Людмилою Когут»

· «Зустріч з письменницею, нашою землячкою Дарою Корній.»

Інформаційні повідомлення на радіо-FM„Сокаль”:

· Публікації про бібліотечну діяльність ЦБС в районному часописі «Голос з-над Бугу».

книжкові виставки:

· «Історію творять долі славетних людей»

· «Пам'ятаємо. Перемагаємо»

· «Герої справжні не вмирають. З небес їх очі дивляться на нас»

· «Рідний край: Батьківщини початок»та ін. (див, дод. 2.2).

Сокальська центральна районна бібліотека 19 грудня 2014р розпочала районну благодійну акцію «З небес їх очі дивляться на нас», в рамках якої проходить збір сучасних популярних книжкових видань, які стануть внеском громади Сокальщини у вшануванні пам'яті героїв Майдану. Подаровані книги будуть розпродані на благодійному ярмарку, а кошти від реалізації скеровані на встановлення пам'ятного знака Героям Небесної Сотні в м. Сокалі. В рамках акції усі охочі мали можливість придбати у бібліотеках м. Сокаля не тільки книги, а й новорічні іграшки та обереги, виготовлені руками членів клубу районної бібліотеки для дітей «Креатив».

Акція тривала до 18 лютого 2015р.[14,с.23]

Літературний подіум:

· «Осіння колекція новинок літератури»

Традиційною формою організації і популяризації краєзнавчого фонду для більшості бібліотек стали краєзнавчі кутки, завдання яких зосередити потрібний читачеві матеріал в єдиному місці, що дозволить самостійно користуватись ним.[10,с.14]

Для задоволення інформацією певних груп користувачів, бібліотека використовувала такі форми інформування:

тематичні

· «Дивосвіт Різдвяних свят»

· «Домашні секрети для тих, хто любить свій будинок»

· «Літературний десерт»

· «Профі Старт»

· «Обереги воїнам АТО руками дітей»

· «Є мова - є нація»

Рекомендаційні списки літератури:

· «Кобзар» - книга, що рятує націю»

· «Волонтери: серцем покликані до милосердя»

· «Ліна Костенко: в часах перехідних і вічних»

· «Ліна Костенко: цитати і афоризми»

Дні краєзнавства:

· «Тихою невтомною працею любіть Україну» (Андрій Шептицький);

· «Писанки пишуть з чистими помислами» та ін.

17 квітня 2016 р. в читальному залі Сокальської центральної районної бібліотеки для дорослих відбувся - майстер-клас, присвячений писанкарству.

Його провели спільними зусиллями працівники бібліотеки і члени товариства «Холмщина». Голова товариства Реукова О. та майстрині-писанкарки Конічек Н. і Томчишин І. вчили сокальчан - і найменших, і найстарших такому чудовому стародавньому українському звичаю. Учасники вибирали різні орнаменти і всі вони були неповторні, бо кожен із них таїть у собі і молитви-звернення до Бога, і мудрість, і любов.

...