Творили це диво за допомогою вогню та води, а також бджолиного воску, який невтомниі трудовниці - «божі мушки» приносять від самого сонці.

Проведення цього заходу вже стало доброю традицією в Сокальській районні бібліотеці і проводиться щорічно. Минулого року до Великодня було оформлено виставку милування «Писанка - провісниця щастя», усі охочі мали змогу взяти участь у майстер-класі з написання писанок. Писанки стали окрасою символічного писанкового дерева, яке було оформлене в бібліотеці.[15,с.17].

Основою роботи бібліотеки та усіх бібліотечних заходів є книга, тому популяризація художньої літератури та виховання художньо-естетичних смаків користувачів для бібліотекарів ЦРБ є особливо важливими. Бібліотекарі активно працюють над оновленням та модернізацією і традиційних форм популяризації книги та дитячого читання, ведуть постійний пошук цікавих форм масової роботи, які б відповідали очікуванням наймолодших читачів, несли пізнавальну інформацію, були видовищними, емоційними та привабливими. Тут максимально використовуються не лише творчі здібності, але й індивідуальні обдарування кожного працівника.

Останнім часом в бібліотеках створюються краєзнавчі кутки трьох типів:

- тематичні (пов'язані з місцевими подіями; природознавчі);

- меморіальні (присвячені одній особі, групі осіб);

- загального характеру.

Який куток оформити, кожна бібліотека вирішує самостійно, виходячи з місцевих умов, потреб користувачів.

За браком приміщення часто в бібліотеках немає можливості зібрати краєзнавчі видання у спеціалізованому відділі, навіть організувати краєзнавчий куток. Для наочної популяризації краєзнавчої літератури організувують розгорнуту постійно діючу книжкову виставку «Сокальщина - мій рідний дім», на якій представлено видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Доповнюють виставку ілюстративним матеріалом, фактичними і статистичними даними про розвиток економіки і культури області, району. Виставка має змінні частини, де експонуються матеріали з актуальних питань: болючі точки екології, новини літературного життя тощо.

З 2013 року розпочав роботу клуб за інтересами «Креатив». Старт виявився досить вдалим. Постійних учасників клубу є 12, та їх кількість постійно збільшується. Цього року учасники клубу були задіяні у всіх вище перерахованих заходах бібліотеки.

На першу зустріч користувачів зібрав зимовий майстер-клас На святковому hand- made: «Оригінальна валентинка з бісеру» діти дізналися про походження валентинки, про те якими були перші листівки для закоханих і спробували створити свою власну, не зовсім звичну нам валентинку, використовуючи бісер. Вийшли просто чудові виготовлені бісерні серця, які можна використовувати не лише як вітальну валентинку, але і як кулон, підвіску чи просто цікавий елемент інтер'єру. Бісерне дерево кохання прикрасило виставку елегію «Пам'ятники кохання». [15,с.32]

На креатин-майстерні « Весняні квіти для мами» учасники клубу намагалися зробити приємність найріднішим людям, своїм мамам: як подарунок діти виготовили барвисту бісерну квіточку. Феєрверк квілінгу «А листівки квітами зацвіли» зібрав багато охочих пофантазувати, адже за допомогою звичайних смужок паперу та картону вони створювали квіти.

Техно-проба « Закладка в улюблену книгу» зібрала справжніх поціновувачів творчості. Діти дізнались про історію закладки, про різновид закладок та методи їх створення. Використовуючи картон, кольоровий папір та бісер учасники заходу створили свої ексклюзивні книжкові закладки. Нand-made «Барвисті метелики з бісеру» мав на меті навчити дітей виготовляти оригінальні метелики, які приносять атмосферу сонячного літа, день у день даруючи радість. А ще такі вироби стали окрасою бібліотечних квіткових горщиків. Досвід роботи клубу було представлено на районному семінарі працівників культури Сокальського району.

Одже, традиційно бібліотеки використовують форми роботи, що склалися впродовж багатьох років: книжкові виставки (найбільш розповсюджена форма), виставки-експозиції (де разом з книгами експонуються інші предмети, твори народних умільців), краєзнавчі буклети (неперіодичне видання: реклане інформаційне, дитяче, путівник чи карта), краєзнавчі календарі (інформують про краєзнавчі дати і події та пропонують літературу відповідної тематики: Сокальська бібліотека організовує комплексні довготривалі виставки, присвячені краю в цілому. Інколи вони мають такі заголовки: «Вивчай свій край», «Краю мій, ти - частка Батьківщини», «Чи знаєте ви своє місто?», «Земля під чумацькими зорями», «Будь благословенна, земле рідна», , «Мій кореню і джерело моє» тощо [13,с.19].

Для популяризації документів бібліотеки використовують виставки нових надходжень, які рекламують усі краєзнавчі документи, що надійшли останнім часом до бібліотеки за місцевим обов'язковим примірником та з інших джерел.

Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій найбільше притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, серед яких:

· краєзнавчі дні (тижні, місячники);

· краєзнавчі читання;

· читацькі конференції;

· презентації;

· диспути;

· літературні вечори;

· зустрічі з вченими, краєзнавцями;

· конкурси на кращого знавця краю;

· «Гра-мандрівка» по рідному краю;

· клуби та об'єднання краєзнавців.

З'явилися і нові форми роботи:

· слайд-розповідь;

· радіо-прем'єра книги,

· краєзнавчі аукціони та турніри,

· «звукові» виставки.

Комплексні заходи бібліотеки проводять у співпраці з місцевими установами та організаціями, які здійснюють краєзнавчу роботу. На таких заходах бібліотеки представляють широку палітру своїх інформаційних краєзнавчих послуг.

Популярними серед користувачів книгозбірні залишаються традиційні форми - читацькі конференції, диспути, обговорення тем з краєзнавства. Особливістю використання цих форм у краєзнавчій роботі бібліотек є те, що основою для їх проведення може стати окрема цікава публікація або цикл статей краєзнавчого змісту, опублікованих у місцевій пресі, або полеміка, організована редакцією місцевого радіо чи телебачення.

Персональні виставки присвячуються видатним діячам краю. Виставки до знаменних дат знайомлять з документами, присвяченими краю. Інтер'єр виставки прикрашають фотографії мальовничих куточків Сокаля, цитати-вислови про рідний край видатних земляків-діячів минулого і сучасності тощо. Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-подорож «Стежками рідного краю», виставка-вікторина «Відкрий для себе рідне місто», інформаційні вітрини «Сокальщина газетним рядком» тощо. Зацікавить користувачів бібліотеки виставка-експозиція «Краєзнавчий портрет міста (району)» за окремими розділами:

· Знатні люди краю;

· Наші фольклорні обереги;

· Природні парки: гордість та краса;

· Збережемо довкілля заради життя.

Виставкова робота передбачає не лише безпосередній показ книг та інших краєзнавчих документів, а й використання багатьох елементів наочності, а саме: макети, моделі, різноманітні предмети, символи, емблеми, що мають відношення до теми виставки. Для яскравого розкриття змісту представлених документів використовуються також ілюстративні матеріали (портрети, декоративні елементи), цитати, анотації.

В сучасних умовах бібліотекарі ЦРБ всесторонньо сприяють процесам гуманізації та духовного становлення своїх користувачів. Для них оформлялись тематичні полиці «Бог любить тебе», «Заповіді ґречності». Провісником духовності толерантності та милосердя був митрополит Андрей Шептицький. До 150-річчя від дня його народження було проведено літературно - духовний портрет «Український Мойсей». Захід було націлено на те, щоб допомогти учням глибше пізнати життя Андрея Шептицького, як людини, розкрити багатогранне служіння Митрополита церкві та людям. Духовність тісно пов'язана з християнськими святами, тому традиційно до великих християнських свят бібліотекарі оформляють тематичні виставки та проводять ряд заходів. .[15,с.28]

3 березня 2016 року в читальному залі центральної районої бібліотеки відбувалась презентація колективного збірника членів літературно-мистецького об'єднання Сокальщини «Колос» - «Сокальська Шевченкіана».

Ведуча цієї імпрези, завідувач відділу облуговування Світлана Халупник, розповіла про творчі доробки членів літературно-мистецького об'єднання та презентувала збірку, яка була видана ними за власні кошти в пошану пам'яті великого Кобзаря - Т.Г.Шевченка.

Поезії із збірки звучали у виконанні учнів старших класів Сокальської гімназії. Жіночий вокальний ансамбль «Берегиня» міського осередку Союзу Українок виконав ряд пісень на слова поетів Сокальщини. Участь у презентації збірки взяв член Національної Спілки письменників, поет, пародист Іван Гентош, який проживає і працює у м. Львові, вірші якого теж увійшли у книгу.

Упорядники цієї збірки: голова літературно-мистецького об'єднання «Колос» Володимир Полянчук та відповідальний секретар об'єднання Любов Бенедишин ? поділилися з присутніми своїми планами на майбутнє. Захід ще раз підтвердив, що поломництво до Храму невмирущої поезії Т.Шевченка триває і триватиме допоки світ, допоки слово. http://sokal-crb.blogspot.com.

12 квітня 2016 року користувачі центральної районної бібліотеки: учні старших класів шкіл та жителі м. Сокаля мали можливість поспілкуватись з однією з груп реагування Сокальського відділення Національної поліції у формі «Живої книги». Поліцейські відповіли на численні питання, що сприяли кращому пізнанню нових аспектів роботи поліції.(див.додаток 2.4)

Виставка порадник «Читач - читачу» знайомила користувачів з книгами, які варто прочитати, аби здобути звання найкращого читача. У боротьбі за звання «Найкращий читач Сокальського району» в першому етапі Всеукраїнського конкурсу взяв участь 41 учасник. У Львівській обласній бібліотеці для дітей відбувся обласний тур Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України -2015». Переможці регіональних турів приїхали до Львова, щоб з-поміж 20 шестикласників і 20 семикласників визначити найкращих. Сокальщину представляли 6 - ти класник Мушко Максим (бібліотека-філія с. Скоморохи), 7 -ми класниця Яремчук Ангеліна (бібліотека - філія м. Великі Мости). Усі учасники фіналу отримали подарунки - книги від львівських видавництв «Вісім лапок» та «Видавництво Старого Лева» і сувеніри від львівської обласної бібліотеки. У перерві учасники мали змогу поспілкуватися з лідером популярного гурту «МЕРІ» Віктором Винником, який зачитав їм уривок з роману Сергія Гридіна «Не такий», та насолодитися виступом учасників циркової студії «Львівські віртуози» Аліни Бицюк та Ігоря Новікова (керівник - Віктор Кізлик, хореограф - Юрій Ванджала). Схвильовані і щасливі переможці дуже раділи своїй перемозі, адже у вересні вони ще й брали участь у фестивалі дитячого читання. Цього року РЦБ взяла участь у першому етапі Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України -2016». У конкурсі взяло участь 40 дітей Сокальського району.

2.4 Зустрічі з відомими письменниками рідного краю

Великою подією минулих років для наших користувачів були зустрічі з відомими письменниками.

Відтак 20 листопада 2015 року в читальному залі Сокальської центральної районної бібліотеки відбулась зустріч з українською письменницею, авторкою українського фентезі «Гонихмарник», «Щоденник Мавки», «Крила кольору хмар», «Тому, що ти є» та ін. лауреатом третьої премії «Коронація слова» Дарою Корній (див.дод.2.4), яка викладає у Львівській Академії мистецтв, завідує музеєм дипломних робіт студентів. І ця робота її надихає , допомагає шукати нові ідеї для творів. Завідувач відділом обслуговування бібліотеки Світлана Халупник розповіла про життєвий та творчий шлях письменниці. Дара Корній презентувала свої книги і розповідала про історію їх написання. Слухачі - учні Сокальської гімназії та школи-інтернату, викладачі, та інші користувачі бібліотеки зачудовано слухали письменницю, ставили запитання. Дара Корній поділилась враженням від спілкування з різними читачами, бо пише для людей різного віку, які не втратили властивість вірити в дива. Авторка роздавала автографи своїм шанувальникам. http://sokal-crb.blogspot.com.

7 жовтня 2015року читальному залі Сокальської центральної районної бібліотеки відбулася творча зустріч із львівською письменницею Людмилою Когут, авторкою збірок прозових оповідань та повістей «Мудрі жінки» (2008), «Країна розбитих сердець» (2009), «Сага про…» (2010), романів «Якби все почати заново» (2011), «Пов'язані любов'ю» (2012). У книгах авторки - жіночі сподівання, пошуки й очікування щастя. Авторка спілкувалася з читачами та роздавала автографи своїм шанувальникам. Частину книг із автографами пані Людмила подарувала бібліотеці (див.дод.2.4).

«Літературна палітра Сокальщини» - таку назву мала зустріч з поетами Сокальщини, членами літературно-мистецького об'єднання «Колос» Любов'ю Бенедишин та Галиною Хорташко, яка відбулась 29 листопада 2013 року в читальному залі Сокальської центральної районної бібліотеки для дорослих.

Ведуча Світлана Халупник, завідувач відділу обслуговування, розповіла про життєвий і творчий шлях поетес і познайомила слухачів з їхніми поетичними збірками, адже ніщо так не характеризує поета, як його творчість.

Учні (8-Б кл.) Сокальської гімназії: Бачинський Назар, Джусь Мар'яна, Лисяк Христина, Матолінець Остап, Сантар Марія, Шклянка Катерина натхненно читали вірші. Л. Бенедишин та Г. Хорташко поділились своїми творчими планами, відповідали на запитання(див.дод.2.4).

Завдяки спільному проекту Львівської обласної бібліотеки для дітей та «Видавництва Старого Лева» Сокальська ЦРБ взяли участь у проекті «Бібліотека Малого Лева», який передбачав зустріч з відомим сучасним українським письменником. До центральної бібліотеки та бібліотек - філій району завітав львівський письменник Андрій Бачинський та представники «Видавництва Старого Лева». Презентація книг з уст живого письменника пройшла цікаво і весело. Учасники зустрічі мали змогу придбати книги видавництва та отримати автограф від улюбленого письменника.

Протягом року читачі бібліотеки читаючи книги «Видавництва Старого Лева» малювали ілюстрації до книг, робили вироби з паперу, бісеру та тіста на мотиви книг чи образів героїв. Малювали, вишивали, робили вітражі Малого і Старого Лева. Найкращі роботи були передані до Львівської обласної бібліотеки для дітей, де на передодні свята Миколая відбулася імпреза за участі «Видавництва Старого Лева» з врученням подяк та подарунків учасникам проекту «Бібліотека Малого Лева».[15,с. 34].

Одже, на сьогодні бібліотека залишається інформаційним центром, а сферу дозвілля намагається розширити. Важливі завдання стоять перед бібліотеками зі збирання матеріалів до нового видання «Історії міст і сіл України».

Для більш поглибленого осмислення краєзнавчої діяльності бібліотека працює за спеціальною програмою «Бібліотека в системі краєзнавства». Програма сприяє соціальному і культурному розвитку регіону; охороні та використанню природних багатств; вихованню патріотизму, національної самосвідомості, поваги до історії, традицій Сокальщини, об'єднанню населення навколо громадського краєзнавства, взаємодії з державними та громадськими установами та організаціями; удосконаленню та активізації краєзнавчих бібліотечно-бібліографічних ресурсів регіону, підвищенню громадського престижу бібліотечного краєзнавства.

Програма передбачає створення банку даних в районі про краєзнавців, місцевих колекціонерів, майстрів народних промислів, організацію спеціалізованих краєзнавчих підрозділів; створення документальної бази району, міста та села, регіону в цілому на основі обов'язкового примірника ; проведення для учнів шкіл, ПТУ, ліцеїв занять «Краєзнавча література і бібліографія».

Бібліотека координує свою роботу з культосвітніми установами, навчальними закладами, музеями, громадськими організаціям щодо вивчення пам'яток культури та історії району. Особлива увага приділяється співробітництву з місцевими осередками Всеукраїнської спілки краєзнавців, зацікавлених у розквіті рідної землі.[14,с.23]

Краєзнавчі потреби виникають тоді, коли необхідно одержати краєзнавчу інформацію, яка потрібна для розв'язання наукових, навчальних, виробничих, побутових та інших завдань, включаючи самоосвіту. Користувачами краєзнавчої інформації є фахівці-історики, управлінці різних рівнів, працівники освіти, культури, діячі мистецтва, підприємці, фінансисти, менеджери великих і малих фірм; а також суспільно активні особи, для яких політика стає професією. І, нарешті, зацікавлені в одержанні бібліографічної інформації люди, закохані в свій край, які хочуть більше знати про його природу, історію, культуру, талановитих земляків.

Серед форм краєзнавчої інформації - тематичні та фактографічні папки - «досьє», «книжки-саморобки», де акумулюються матеріали з різноманітних тем («Людина в історії та житті села»), адресна інформація (імена та адреси активних учасників місцевого краєзнавчого руху, людей, зацікавлених історією свого краю, адреси обласних та місцевих краєзнавчих товариств, клубів, рад, а також музеїв, місцевих видавництв); проведення «Інформин», Днів інформації, бібліографічних оглядів, Днів краєзнавчої літератури, виставок-переглядів тощо.

2.5 Пріорітетні напрями краєзнавчої роботи бібліотеки

У краєзнавчій роботі бібліотек можна виділити основні напрямки: історичне краєзнавство, літературне та культурно-мистецьке краєзнавство, етнографічне краєзнавство, вивчення бібліотечної історії краю[14,с.38].

Історичне краєзнавство передбачає відтворення історії рідного краю, міста, села, що здійснюється за участю працівників бібліотек та тих ентузіастів-краєзнавців, які не байдужі до висвітлення історичної спадщини народу, його духовної культури.

Працюючи творчо, враховуючи зростаючий інтерес користувачів до подій минулого, бібліотекарі відчувають гостру потребу та відповідальність за організацію, вивчення та донесення знань, аби повернулась до народу його пам'ять, історія, культура та дух українства.

Вирішальною є пошукова робота, наслідки якої особливо відчутні, Пріоритетними є теми:

«Мій край - моя історія жива»;

«Єднала людей «Просвіта»;

«Історія краю очима емігрантів»;

«Талант, відданий людям».

Основна мета пошукової роботи:

· відтворення історичних подій, фактів, імен визначних людей краю, збирання легенд, переказів, спогадів старожилів;

· написання літописів, оформлення альбомів, кутків та кімнат народознавства;

· пошук старовинних книг, періодичних видань, фотографій, речей побуту, вишивок, взірців одягу тощо;

· популяризація літератури, залучення читачів до участі в масових заходах, систематичного читання краєзнавчої книги.

Завдання бібліотеки разом з краєзнавцями - дослідити історію всіх сіл, що були знищені або зникли на Сокальшині з різних причин, залишити про них пам'ять для нащадків й створити буклети ?«Історії сіл» (див.дод.2.5).

Люди завжди прагнуть заглянути в своє минуле, а то й повернутись в юність. У зв'язку з цим в бібліотеці можна організувати фото-книжкову виставку «Стара фотографія розповідає…», де представити документи з історії села, міста.

В книгозбірні організовують також книжкові експозиції «З нашого минулого для нашого майбутнього», складання мапи «Район на початку ХХ століття». Цікавлять користувачів: історичні екскурсії «Заглянемо в сиву давнину», «Живе свідчення історії», краєзнавчі уроки «Подорож у давнину», літературна подорож «Тобі історія розкаже, як край наш жив».

Літературно-мистецьке краєзнавство залучає користувачів бібліотеки до вивчення творчості письменників та композиторів рідного краю, популяризує їхні твори. Основними завданнями цього напряму є повернення творчої спадщини, збирання творів митців, сприяння їх виданню, влаштування меморіальних музеїв та кімнат, встановлення пам'ятних знаків тощо.

Однією з дієвих форм краєзнавчої роботи є створення при бібліотеці виставочних залів, літературних віталень, оформлення фотовиставок, вернісажів безпосередньо у читальному залі.

Етнографічне краєзнавство - один з визначних аспектів вивчення історії та культури краю, що повинен посісти важливе місце у діяльності бібліотеки. Цей напрям передбачає широкий спектр студій вивчення народної матеріальної і духовної культури (фіксація відомостей про традиційне народне житло, одяг, їжу, промисли і ремесла, звичаї, вірування, обряди, народні знання, менталітет народу).

Традиції рідного краю - це пам'ять про своїх предків, природна потреба дотримуватись народних традицій, підтримувати народні ремесела та художні промисли, щоб передати у спадок наступним поколінням.

У бібліотеці оформлено «Фольклорний календар», де представлено літературу про свята українського народу з урахуванням місцевих особливостей, розміщено різну атрибутику - писанки, крашанки, вишивки та ін. (див.дод.2.5).

Етнографічна краєзнавча діяльність бібліотек сприяє відродженню народних промислів та ремесел.

За допомогою народних майстрів складено «Карту захоплень народними ремеслами». Бібліотекарі району займаються дослідницькою роботою: складають карти своїх сіл опитують жителів про забуті назви річок, урочищ, населених пунктів, збирають найбільш поширені клички тварин, прізвиська людей тощо. Бібліотека сприяє пошуковій роботі щодо створення унікальної абетки місцевих говірок, збиранню місцевих пісень, колядок, щедрівок, гаївок. Результати пошукової роботи оформлено в альбом «Кожне сільце має своє слівце!»

Спільна робота бібліотеки з краєзнавчими музеями та їх філіями може проходити в рамках бібліотечної програми «Спадкоємці по прямій». Її мета - дослідити глибокий пласт культурних традицій краю.

«Край і екологія» - ця тема є однією з основних в роботі бібліотек. Беручи до уваги, що природне краєзнавство забезпечує необхідний зв'язок глобальних національних і регіональних аспектів у вивченні сучасних проблем екології і охорони природи. Більш детально з природознавчими аспектами діяльності бібліотек можна познайомитись у наступних консультаціях даного видання. .[14]

Є ще одна важлива галузь краєзнавства - дослідження проблем церковної історії та культури в контексті краєзнавчої роботи в Україні.

Малодослідженим аспектом краєзнавчої роботи є пам'ятки історії та культури, які розташовані на цвинтарях Книгозбірня виступила ініціатором вивчення цього пласту історії краю спільно з клубом «Краєзнавець».

Особливе місце в краєзнавчій діяльності бібліотек займає вивчення бібліотечної історії краю. Для таких заходів організувують оригінальну виставку-експозицію «Реліквії нашої бібліотеки», де представляють дарунки визначних людей, видання з автографами .

Інформаційні технології вимагають нового підходу до процесів збереження краєзнавчих фондів, які нині все більше пов'язуються з переведенням документів на електронні носії та оцифрування документів. Переведення фондів в цифрову форму - найперспективніший напрям збереження найцінніших краєзнавчих документів.



ВИСНОВКИ

Сокальська центральна районна бібліотека постійно поповнює свій краєзнавчий фонд, який містить різні документи з історії Сокальщини, про її літературне та культурно-мистецьке життя та видатних людей рідного краю.

У процесі дослідження вивчено краєзнавчу діяльність Сокальської центральної районної бібліотеки ім. В. Бобинського

Упершому розділі «Краєзнавча діяльність бібліотеки» обгрунтовано теоретичні засади краєзнавчої роботи бібліотеки. У першому підрозділі «Організація краєзнавчої діяльності»-висвітлено оптимальну організаційну структуру, яка є основою об'єднання різних видів краєзнавчої діяльності, розподіл обов'язків між працівниками і структурними підрозділами бібліотеки. У другому підрозділі «Фонд краєзнавчих і місцевих документів» є два підпункти: «Організація ФКД» і «Комплектування ФКД». Досліджено, що для організації ФКД бібліотек характерний широкий видовий склад зібраних в них документів: книги рукописні, електронні, машинописні; візуальні, аудіальні, ізографічні, картографічні, нотні документи т.ін. Головним критерієм для відбору комплектування документів у такий фонд є наявність у них відомостей про край.ФКД можуть бути універсальними (ОУНБ, публічні бібліотеки, бібліотеки краєзнавчих музеїв), багатогалузевими (бібліотеки університетів, системи).

У другому розділі курсового дослідження «Краєзнавча робота у Сокальські районні центральні бібліотеці ім. В. Бобинського» представлено практичне застосування краєзнавчої роботи у цій бібліотеці.

В першому підрозділі «Організація і формування краєзнавчого фонду» відображено основні правила створення повноцінних краєзнавчих фондів, зокрема положення про обов'язковий примірник документів. Стистичні дані показують що формування,комплектування краєзнавчого фонду в основному відбувається періодичними виданнямита іншими документами про край. Суттєву допомогу бібліотекам у здійсненні цієї копіткої роботи можуть надати краєзнавці: як об'єднані у філії Всеукраїнської спілки краєзнавців, так і окремі аматори. Також спостерігається невеликий зріст надходження документів до фонду.

В другому підрозділі «Краєзнавчий довідково бібліографічний апаграт бібліотеки» зазначено, що успіх краєзнавчої роботи бібліотеки залежить не лише від добре укомплектованого краєзнавчого фонду, а й від довідкової оранізації бібліографічного апарату краєзнавчої картотеки на основі якої будується вся робота щодо задоволення запитів читачів, надання довідок краєзнавчого характеру, інформаційного забезпечення з різних тем, пов'язаних з аспектами життя краю. Тому в кожній центральній бібліотеці потрібна саме систематична краєзнавча картотека, що містить всю інформацію за рубрикахми про рідний край.

В третьому підрозділі «Форми популяризації краєзнавчих документів» розкрито особливості проведення та різноманітність заходів Сокальської центральної районної бібліотеки, зокрема тематичні радіо читання, книжкові виставки, рекомендаційні списки літератури:

Основою роботи бібліотеки та усіх бібліотечних заходів є книга, тому популяризація художньої літератури та виховання художньо-естетичних смаків користувачів для бібліотекарів РЦБ є особливо важливими. Бібліотекарі активно працюють над оновленням та модернізацією і традиційних форм популяризації книги та дитячого читання (див.дод.2.3).

В четвертому підрозділі «Зустрічі з відомими письменниками рідного краю» представлено презентації книг письменників. Відтак, великий успіх кожної бібліотеки у залученні нових користувачів, читачів. До Сокальської ЦРБ за цей хронологічний період у 3 роки завітали письменниці Дара Корній, Людмила Когут, Л. Бенедишин та Г. Хорташко, поет пародист Іван Гентош та інш. Вони презентували свої доробки, та поділились планами на майбутнє.Учасники зустрічі мали змогу придбати книги видавництва та отримати автограф від улюбленого письменника, поставити запитання. (див.дод.2.4).

В пятому підрозділі «Пріорітетні напрями краєзнавчої роботи бібліотеки» висвітлено такі основні напрями: історичне, літературно-мистецьке, етнографічне краєзнавство у роботі Сокальської районної бібліотеки.

В бібліотеці зберігаються історичні документи про історію міста Сокаля та сіл Сокальського району, а також твори місцевих письменників і поетів. Краєзнавчий фонд доповнюють папки досьє газетно-журнальних статей: «Сторінки історії нашого міста», « Минуле нашого міста», «Поезія рідного міста та краю», «Почесні громадяни та видатні люди міста».

Інформаційні технології вимагають нового підходу до процесів збереження краєзнавчих фондів, які нині все більше пов'язуються з переведенням документів на електронні носії та оцифрування документів. Переведення фондів в цифрову форму - найперспективніший напрям збереження найцінніших краєзнавчих документів.

За допомогою народних майстрів складено «Карту захоплень народними ремеслами». Бібліотекарі району займаються дослідницькою роботою: складають карти своїх сіл опитують жителів про забуті назви річок, урочищ, населених пунктів, збирають найбільш поширені клички тварин, прізвиська людей тощо. Бібліотека сприяє пошуковій роботі щодо створення унікальної абетки місцевих говірок, збиранню місцевих пісень, колядок, щедрівок, гаївок. Результати пошукової роботи оформлено в альбом «Кожне сільце має своє слівце!»

У науковому досліджені розглядаються основні питання краєзнавчої діяльності,узагальнені і представлені у вигляді певної системи,

Бібліотеки, в яких налагоджена робота з вивчення, читання краєзнавчої літератури, підводить підсумки проведеної роботи. Ця курсова робота може бути корисна бібліотекарям студентам, читачам краєзнавства.

Сокальська РЦБ, як культурно-просвітницька, інформаційна, установа популяризує краєзнавчу літературу, намагається залучити користувачів. У просторі новітніх інформаційних технологій розвивається, змінюється. Варто відзначити, що користувачі хочуть бачити бібліотеку, як центр дозвілля, та наразі матеріально-технічних стан бібліотеки не в силі задовольнити їх потребу. На сьогодні бібліотека залишається інформаційним центром, а сферу дозвілля намагається розширити. Значні завдання стоять перед бібліотеками у роботі по допомозі у зборі матеріалів до нового видання «Історії міст і сіл України».Для більш поглибленого осмислення цілеспрямованості краєзнавчої діяльності бібліотеки все частіше працюють за спеціальною програмою «Бібліотека в системі краєзнавства».

Краєзнавча робота здійснюється під час проведення інформаційної роботи за допомогою системи краєзнавчих каталогів і картотек ,буклетів та бібліографічних посібників виданих бібліотекою, а також безпосередньо під час видачі краєзнавчих документів користувачам на абонементі або в читальних залах.

Список використаної літератури

1. ДСТУ ГОСТ 7.1-2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання : чинний з 2007-07-01. ? К.: Держспоживстандарт України, 2007. ? 47 с.

2. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Бібл.вісник. - 1995. ? № 2. ? С.1-5.

3. Положення про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України: Наказ М-ва культури і мистецтв України № 314 від 11.06.96 р. // Законодавство - б-кам України: Довід.вид. Вип.1. Загальні засади діяльності бібліотек / НПБУ. - К., 2000. - С.168-172.

4. Про обов'язковий примірник документів: Закон України // Уряд.кур'єр. - 1999. - 13 трав. - С.1-3.

5. Скорочення слів в українські мові у бібліографічному описі: Загальні вимоги та правила : ДСТУ3582 - 97. ? Вид. офіц. ? К.: Держстандарт України, 1998. ? 26 с.

6. Ганзя І. В. Краєзнавчий фонд бібліотеки: сутність поняття, основи структурування // Вісн. Харків.держ. акад. культури. Вип.1: Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика: Зб.наук.праць / ХДАК; Відп. ред. Н. М. Кушнаренко. - Х., 1999. - С.44-49/

7. Денисенко С. О. Концептуальні засади формування єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотеки регіону // Вісн. Харків. держ.акад. культури. - Х., 2001. - Вип.7. - С.46-51

8. Краєзнавча діяльність публічних бібліотек Східної України. З досвіду роботи / Держ. закл. «Харк. держ. наук. б-ка ім. В. Горького» : [уклад.: Г. Д. Ковальук, Н. І. Полянська]. - Х.,2009 - 22с.

9. Краєзнавчі фонди // Теорія, методика і практика бібл. краєзнавства: Бібліогр.покажчик (1987-1996) / Держ. іст. б-ка України. - К., 1997. - С.33 - 36.

10. Кушнаренко Н. М. Бібліотечне краєзнавство: підручник / Н. М. Кушнаренко. - К. : Знання, 2007. - 502 с.

11. Формування краєзнавчих фондів бібліотек: Метод. рекомендації / Держ. іст. б-ка УРСР; Склад.: В. П. Кисельова, Н. М. Кушнаренко. - К., 1990. - 23 с.

12. Краєзнавчі виставки [Електронний ресурс] // Сокальська центральна районна бібліотека: [блог]. - Режим доступу: http://sokal-crb.blogspot.com. - Назва з екрана. - [14.03 2016].

Неопубліковані матеріали:

13. Звіт діяльності Сокальської районної централізованої бібліотечної системи за 2015рік. - Сокаль:[б. в.]. - [51 с]. - (машинопис).

Аналіз

14. Зівт про роботу Cокальської ЦРБ за 2013рік / підгот. заст. директора Х. Є. Дасюк. - Cокальська ЦРБ 2014рік. - Сокаль:[б. в.]. - [48с]. - (машинопис).

15. Зівт про роботу Cокальської ЦРБ за 2014рік / підгот. заст. директора Х. Є. Дасюк. - Cокальська ЦРБ 2015рік. - Сокаль:[б. в]. - [52с]. - (машинопис).

16. Зівт про роботу Cокальської ЦРБ за 2015рік / підгот. заст. директора Х. Є. Дасюк. - Cокальська ЦРБ 2016рік. - Сокаль:[б. в]. - [48с]. - (машинопис).

17. ПЛАН роботи відділу обслуговування центральної районної бібліотеки ім. В. Бобинського на 2016рік. - Сокаль ЦРБ. - [б. в]. ?[28 с].- (машинопис).



Додаток 1

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КРАЄЗНАВЧУ РОБОТУ БІБЛІОТЕК СИСТЕМИ МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 314 від 11.06.96 р.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Мета "Положення..." - удосконалення краєзнавчої діяльності бібліотек, уточнення її змісту, основних завдань.

1.2. Краєзнавча діяльність бібліотек - один з провідних напрямів бібліотечної роботи - передбачає виявлення, збирання і організацію загальнодоступного користування інформацією про певну місцевість (край)*, зафіксованою у документах. Краєзнавча діяльність бібліотек здійснюється в формах, в цілому притаманних бібліотечній роботі.

1.3. Краєзнавча діяльність бібліотек сприяє:

* соціальному, економічному, культурному розвитку краю;

* хороні і раціональному використанню природних багатств і культурної спадщини краю;

* всебічному вивченню і науковому дослідженню краю;

* формуванню національної свідомості, вихованню поваги до історії і культури краю;

* розвитку творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій та професійного мистецтва.

1.4. Базою краєзнавчої діяльності бібліотек є краєзнавчі фонди, які включають:

1) документи, пов'язані з краєм змістом, - незалежно від тиражу, мови, місця видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості (краєзнавчі документи);

2) документи, пов'язані з краєм походження (місцеві видання), опубліковані на території краю, - незалежно від їх змісту, виду, способу видання, мови, в т.ч. малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні та ін.

1.5. Координують краєзнавчу діяльність бібліотек в державі, області, місті, районі, селі і здійснюють методичне забезпечення Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для юнацтва, Державна бібліотека України для дітей, Одеська державна наукова бібліотека ім. М.Горького, Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка, Державна історична бібліотека України, універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка Автономної Республіки Крим, обласні універсальні наукові бібліотеки, центральні міські і районні бібліотеки.

1.6. Краєзнавча робота здійснюється у відповідності з діючим законодавством України, стандартами та іншими документами, які регламентують бібліотечну діяльність, цим положенням.

* Поняття "край" у даному "Положенні..." розглядається як конкретна частина країни, яка співпадає з одиницею сучасного адміністративно-територіального поділу (область, район, місто, село то що). В окремих випадках поняття "край" може бути розширено за межі адміністративно-територіального поділу - відносно територій, які мають специфічні історичні, природничо-географічні, економічні ознаки (Волинь, Поділля, Полісся, Галичина тощо).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ БІБЛІОТЕК

2.1. Краєзнавча робота окремої бібліотеки ведеться у відповідності з статутом (положенням) бібліотеки, її завданнями і функціями.

2.1.1. Краєзнавчу роботу здійснюють спеціальні структурні підрозділи (відділи, сектори), або працівники, які відповідають за цю ділянку роботи, - за участю і в координації з усіма підрозділами, на основі фондів і довідково-бібліографічного апарату бібліотек.

2.2. Краєзнавча робота бібліотек провадиться на засадах: - єдності організаційних, методичних рішень, координації і кооперування; - раціонального використання бібліотечно-бібліографічних ресурсів регіону; - впровадження в практику роботи сучасних технологій і результатів наукових досліджень.

3. ФУНКЦІЇ БІБЛІОТЕК

3.1. Національна парламентська бібліотека України формує на основі обов'язкового примірника документів країнознавчий фонд, здійснює бібліотечно-бібліографічне обслуговування читачів, методично забезпечує виконання бібліотеками краєзнавчої роботи:

* вивчає і аналізує стан краєзнавчої діяльності бібліотек, визначає її напрями, вирішує організаційні і методичні проблеми;

* розробляє і впроваджує документи нормативного і методичного характеру, перспективні плани і програми;

* узгоджує напрями, організаційні і методичні питання краєзнавчої діяльності з крупними науковими і галузевими бібліотеками країни, які очолюють свою бібліотечну мережу; координує роботу по формуванню системи краєзнавчих бібліографічних посібників;

* надає методичну і практичну допомогу бібліотекам країни з конкретних питань краєзнавчої роботи, сприяє у виявленні, збиранні і використання краєзнавчих матеріалів;

* проводить науково-дослідну роботу в галузі краєзнавчої діяльності бібліотек;

* поширює кращий досвід краєзнавчої роботи бібліотек;

* організовує наради, науково-практичні конференції, семінари, стажування та інші заходи з питань краєзнавчої роботи бібліотек;

* координують роботу по основних напрямках краєзнавчої діяльності бібліотек.

3.2. Одеська державна наукова бібліотека ім. М.Горького і Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка : формують фонд краєзнавчих документів;

* здійснюють бібліографічну діяльність у галузі краєзнавства;

* обслуговують читачів краєзнавчими документами;

* популяризують краєзнавчі документи засобами бібліотечної роботи;

* вивчають і аналізують стан краєзнавчої діяльності бібліотек, беруть участь у визначенні н напрямів, вирішенні організаційних і методичних проблем, розробці і впровадженні документів нормативного і методичного характеру, перспективних планів і програм;

* надають методичну допомогу бібліотекам з конкретних питань краєзнавчої роботи;

* проводять науково-дослідну роботу в галузі краєзнавчої діяльності бібліотек;

* поширюють кращий досвід краєзнавчої роботи бібліотек;

* проводять науково-практичні конференції, семінари", стажування та інші заходи з питань краєзнавчої роботи бібліотек;

* координують роботу по основних напрямах краєзнавчої діяльності бібліотек.

3.3. Державна бібліотека України для дітей і Державна бібліотека України для юнацтва здійснюють методичну, практичну і консультативну допомогу з питань краєзнавства для бібліотек, які обслуговують дітей і юнацтво, організаторів читання цієї категорії читачів:

* формують фонд методично-бібліографічних матеріалів краєзнавчого характеру, підготовлених бібліотеками України для дітей і юнацтва, і на його основі - узагальнюють і поширюють кращий досвід краєзнавчої роботи серед юних читачів;

* розробляють матеріали методичного характеру з питань краєзнавчої роботи серед дітей і юнацтва;

* проводять науково-дослідну роботу в галузі краєзнавчої діяльності бібліотек;

* координують з іншими бібліотеками підготовку та видання спільних методичних матеріалів, нормативних документів, проведення наукових досліджень та заходів по підвищенню кваліфікації з питань бібліотечного краєзнавства.

3.4. Державна історична бібліотека України:

* формує з максимальною повнотою фонд документів з історії країв, місцевостей, населених пунктів, здійснює бібліографічну інформацію про них, популяризує історичні знання;

* формує бібліографічну базу даних з історії України, історичного краєзнавства, суміжних історичних дисциплін;

* аналізує діяльність бібліотек України в галузі історичного краєзнавства, визначає шляхи і напрями її удосконалення;

* вивчає, узагальнює і поширює кращий досвід історико-краєзнавчої роботи бібліотек;

* бере участь у розробці питань теорії і практики краєзнавчої діяльності та проводить науково-дослідну роботу;

* проводить науково-практичні конференції, семінари, стажування, консультації для працівників бібліотек з питань організації і удосконалення історико-краєзнавчої діяльності бібліотек;

* координує свою діяльність з бібліотеками, науково-дослідними установами, учбовими закладами, громадськими організаціями та ін.

3.5. Універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка Автономної Республіки Крим, обласні універсальні наукові бібліотеки:

* виявляють краєзнавчі документи та місцеві видання і на основі обов'язкового примірника місцевих видань формують краєзнавчий фонд;

* відображають відомості про краєзнавчі документи і місцеві видання, незалежно від місця зберігання, у зведеному краєзнавчому каталозі і каталозі місцевих видань;

* створюють фактографічні краєзнавчі банки даних;

* здійснюють бібліографічне інформування про краєзнавчі документи і місцеві видання;

* забезпечують формування системи краєзнавчих бібліографічних посібників;

* обслуговують краєзнавчими документами і місцевими виданнями читачів своєї бібліотеки, інших бібліотек - по міжбібліотечному абонементу;

* популяризують краєзнавчі документи засобами бібліотечної роботи;

* надають методичну допомогу в краєзнавчій роботі бібліотекам (області, узагальнюють і поширюють кращий досвід);

* проводять науково дослідну роботу з питань краєзнавчої діяльності бібліотек;

* організують міжвідомчу взаємодію бібліотек області по основних напрямках краєзнавчої діяльності на основі зведеного перспективного планування.

3.6. Обласні бібліотеки для дітей і обласні бібліотеки для юнацтва:

* виявляють і зосереджують у фонді максимально повне зібрання краєзнавчих документів відповідно до вікових категорій читачів;

* формують краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат;

* формують банки краєзнавчих даних;

* складають краєзнавчі бібліографічні посібники;

* здійснюють бібліографічне інформування з питань краєзнавства свого читацького контингенту;

* пропагують краєзнавчу літературу, поширюють знання про край відповідними формами масової роботи;

* використовують краєзнавчі матеріали у виховній роботі;

* надають методичну допомогу в краєзнавчій роботі бібліотекам області, узагальнюють і поширюють кращий досвід;

* проводять науково-дослідну роботу в галузі краєзнавчої діяльності бібліотек для дітей та юнацтва;

* координують свою діяльність з бібліотеками, учбовими закладами, громадськими організаціями та ін.

3.7. Централізовані бібліотечні системи **:

* формують краєзнавчий фонд: у центральній бібліотеці - в повному складі, у філіалах документів про регіон, який обслуговують;

* організовують довідково-бібліографічний апарат (зведену краєзнавчу картотеку в центральній бібліотеці та краєзнавчі картотеки в бібліотеках-філіалах;

* фонд довідкових і бібліографічних посібників краєзнавчого змісту; архів виконаних довідок краєзнавчої тематики; фактографічні картотеки з питань історії, культури, економіки, екології краю);

* здійснюють бібліотечно-бібліографічне обслуговування з питань краєзнавства;

** В регіонах, де немає ЦБС, краєзнавчу роботу здійснюють бібліотеки, функції яких аналогічні функціям ЦБ та філіалів.

* опуляризують документи про край, поширюють інформацію про його історичні, економічні, політичні, культурні та інші особливості;

* беруть участь в експериментальних розробках і впровадженні результатів наукових досліджень з питань бібліотечного краєзнавства;

* координують краєзнавчу діяльність бібліотек району, поширюють кращий досвід роботи, співпрацюють з учбовими закладами, культурно-освітніми установами і громадськими організаціями, товариствами, краєзнавчими осередками.



Додаток 2

Джерела надходжень документів за 2015 рік

№п/п	Джерела надходжень	К-сть назв /тис./	К-сть прим. /тис./	Сума /тис. грн./
1	Районна програма поповнення (книги)	0,77	3,38	80,70
2	Районна програма поповнення (періодика)	0,05	0,82	43,10
	Разом	0,82	4,20	123,80
3	Державна програма «Українська книга»	0,01	0,08	5,13
4	Обласні програми поповнення: - «Поповнення бібліотечних фондів» - «Сприяння розвитку інформаційного простору»	0,20	0,56	20,92
5	Дарунки користувачів	0,77	0,94	19,10
6	Дарунки видавництв	0,01	0,04	2,15
7	Дарунки громадських організацій	0,01	0,03	2,41
8	Періодика за кошти спонсорів	0,01	0,07	2,39
9	Заміна книг загублених читачами	0,26	0,28	5,44
10	З інших джерел комплектування	0,10	0,12	3,12
	Всього:	2,19	6,32	184,46



Додаток 3

Буклети--Видання Сокальської ЦРБ



Додаток 4

Дні бібліографії



Додаток 5

Книжкові виставки на теми



Осіння колекція новинок літератури

Дні краєзнавства: Писанки пишуть з чистими помислами»



Рекомендаційні списки літератури

Спілкування однією з груп реагування Сокальського відділення Національної поліції у формі «Живої книги»



Сокальська Шевченкіана



Додаток 6

Зустріч з Дарою Корній



Зустріч з Людмилою Когут

Літературна палітра Л. Бенедишин та Г. Хорташко



Додаток 7

Буклети з історії бібліотек сіл сокальського району

Размещено на Allbest.ru

...