Церковні дерев’яні вироби з контурною різьбою: специфіка орнаментальних мотивів та іконографічних типів

На основі зібраних автором польових матеріалів можна висунути гіпотезу, що предмети дерев'яного облаштування, принаймні ХІХ -- початку ХХІ ст., досліджені в інтер'єрах західноукраїнських церков, широко не диспонують різьбленим антропоморфним зображення Бога-Отця, виконаного у техніці контурної різьби. Це пов'язано із кількома причинами, окремі з яких полягають у специфіці цього різьблення, оскільки ритування навіть вузьким різцем унеможливлює деталізацію досконалого в усьому Творця. А також відсутність канону повсюдно зображати на площинах церковних предметів лик Господа-Саваофа, що тим самим стверджує Його невидимість для людського ока. Відповідно ікон та пластичних фігур Бога-Отця порівняно з іконографічними зображеннями Ісуса, Богородиці значно менше.

У процесі досліджень дерев'яного облаштування українських церков з різьбленим контурними різцями антропоморфним уособленням Господа-Саваофа виявлено на свічниках-трійцях та цілувальних хрестах. Так, на ручному хресті церкви Святого Духа кінця XVIII ст. с. Котельниця Воловецького району Закарпатської обл. на лицевому боці під Розп'яттям зображено руку Бога-Отця. Господь перстом вказує на дві скрижалі Заповіту з прону мерованими римськими цифрами лише чотирма заповідями [3] На бічних торцях хреста вигравірувано напис: ліворуч від лицевого боку -- «HBAN ПЬ^ЗЕ...», праворуч -- «НА ПАМНАЯ О РОДИНИ ИРОА». Іл. 5.

Іл. 5. Ручний (цілувальний) хрест із зображенням перста Саваофа та Скрижалями Заповіту. Перша половина ХХ ст. Церква Святого Духа кінця XVIII ст. с. Котельниця Воловецького району Закарпатської обл. Фото О. Болюка. 2009 р. Публікується вперше

Натомість спорадично на ручних хрестах у верхній їх частині, власне над Розп'ятим Христом або Богородицею, трапляється символічно трактований ореол Саваофа у вигляді Променистої Дельти або

«Всевидячого Ока» [6] Із семи хрестів, інвентаризованих під одним інв. № 6605 825. БКМ -- умовно п'ятий хрест. Один з найцікавіших хрестів збірки. Дерев'яний (виготовлений з липи?) семикінцевий хрест (датування не встановлено). Автор невідомий. Місце виготовлення та церкву, для якої виріб призначався початково, з'ясувати поки-що не вдалось. Двостороннє зображення виконане різцем. По контуру профілювання хреста залишено вузьку смугу («ков- чежець»), однак тло не вглиблене повсюдно -- лише біля Ісуса, а контурно-рельєфне (низький рельєф) зображення не виступає за основну площину виробу. Графічність виробу, спрощення зображень переконує в тому, що автором є народний майстер. На лицевому боці Розп'ятого.

В обох сюжетах -- Страждаючого на хресті Ісу- са чи Благовіщення, --зображено присутнього, але незримого Саваофа. Замість символу Бога-Отця на цьому ж місці частіше вирізують Духа Святого у вигляді голуба, що летить. Птах переважно присутній у сюжеті «Богоявлення» («Хрещення Ісуса Христа в ріці Йордані»), що ілюструє догмат Триєдиного Бога.

Неординарний приклад різьбленого Всевидячого Ока під Розп'яттям слід вважати як вільну інтерпретацію автора напрестольного хреста. Першовзірцем для ідеї різьбяра, очевидно, були іконописні чи пластичні сюжети християнської тематики, спостережені ним у церкві. Одначе замість стилізованої трикутної форми Голгофи майстер вирішив зобразити аналогічну за абрисом Дельту з Оком всередині.

Серед творів з нанесеними на їх площини контурними зображеннями, іконографічний репертуар Христа обмежений Розп'яттям. Згідно з символіко- догматичними приписами, детально описаними у Єрмінії, століттями популяризованій серед митців- іконописців та сницарів, постать страждального Христа зображується за певною схемою [23]. Одначе, у творах з контурною різьбою, авторами яких зазвичай були неписьменні чи малописьменні майстри, простежується навіть наприкінці ХХ -- початку ХХІ ст. доволі вільна інтерпретація канонічного зображення Спасителя. Більшості різьблених хрестів усе ж властива традиційна іконографія: тіло Христа повернуте у легкому ракурсі праворуч, направо схилена до плеча Його голова, коліна ледь зігнуті, відповідно підтягнуті до корпусу -- S-видна поза постаті Розп'ятого, що в образотворчому мистецтві запроваджена ще у XIV ст. [1; 2]. В окремих зображеннях Ісуса контуром намічені борода, волосся, ребра та м'язи преса.

Христа вирізано узагальнено. Терновий вінець показано перехрещеними скісними порізками. На титулусі зображено Всевидяче Око, оточене променями, обабіч яких у квадратах -- скісні хрести-салтири. Над Христом напис: «ІНЦІ», а біля Його ніг по боках -- «ІС ХС». На звороті по центру вирізьблено Покров Богородиці (у короні); у нижньому регістрі зображено п'ять фігур (ідентифікувати неможливо). Уся постать оточена «сяйвом». Над Нею -- заглиблений рівносторонній хрест, оточений скісними лініями, а по краях -- косі порізки, що, очевидно, мали бути як андріївські хрести-салтири. Скісними хрестами оздоблені торці трьох поперечин.

Епіграфіку найчастіше гравірували на дерев'яних стаціонарних конструкціях та предметах церковного вжитку у техніці контурного різьблення: монограму Христа, Богородиці, святих, та рідше -- написи про дату виготовлення, підписи автора. Топографія епіграфіки переважно зосереджена на надпоріжниках та одвірках вхідних отворів, балках-стяжках пресві- терію; аналоях; п'ятах (базисах), зворотах процесій- них, напрестольних та особливо ручних хрестів. Літерами найчастіше заповнені титулус, суперданеум цілувального хреста з одного або обох його боків. Замість «драбинки» або поміж поперечинами цього орнаментального мотиву у багатьох ручних хрестах вирізьблено геометризовані елементи, що нагадують літери, переважно «Х», «К», або канонічно правильно різьблені монограми «ІС ХС», «НИ КА», «М 0У», «МАТИ» [28].

В окремих випадах трапляються широкі інформативні написи на іншому матеріалі, які є доповненням до дерев'яного твору. Наприклад, ручний хрест Ларіона Іваницького з церкви Благовіщення с. Іваничі Володимир-Волинського району Волинської обл. з датою «1576», що вважається найдавнішим зі збережених хрестів такої типологічної групи, має інформативно вичерпний донаторський напис з гербом, вигравіруваний на срібній оправі [41, с. 34, табл. XVIII] Згідно з дослідженням аналогічний герб зображено на іконі Благовіщення 1579 р. церкви с. Наконечного, написаній Федуском із Самбора. На інтернет-сторінці текст хреста наводить Людмила Білоус, але помилково датує 1579 роком: «Во літо по Рождестві Христовом 1579 [1576. -- О. Б.] літа, місяця декабрия 9-го дьня: при державі Стефана короля Полского, воеводы Седми- гордского, и Приосвещенном Кир Епискупі Феодосиі Володимерском и Берестесйском, повеленіем и накладом благочестивой шляхетной Ея милости Панеі Иваницкой Лавріновой Матрены Семеновны, дідічи Иваничкой сьхороужила образ сий Благовіщеніе Святыя Богородиця, діля своего телесного и доушевного спасенія, і поставила его во церковь сию, которую жь церьковь своим накладом избудовала Богу ку хвале. Аминь»..

Окрім ручних хрестів, ритовані написи різного змісту (від богохвалебного до інформативно-статистичного) трапляються на аналоях, зокрема сучасних. Ззовні на тримачі пюпітра у вигляді тумби, розміщеного на хорах церкви 1877 р. Іван Предтечі с. Тораки Путильського району вирізьблено заклик «Пойте Цареві нашему Богу -- пойте!» [2]. У церкві Різдва Пресвятої Богородиці с. Селятин

Путильського району Чернівецької області знаходиться переносний одноніжковий аналой, пюпітр якого обтягнутий полотном з вишитими червоними нитками ініціалами «М Т», з оригінальним контурно ритованим написом. На його ніжці з лицевого боку нанесено напис «гр. кат. В. Т.». Таке уточнення приналежності до християнської деномінації сприймається двояко: або автор чи ктитор хотів наголосити на визнанні свого віросповідання, жертвуючи його храму, або сам виріб мав свідчити про приналежність церкви до греко-католицького богослужбового обряду [2].

Відомі дерев'яні вироби, на площинах яких зафіксовано рік їх виготовлення. Невелика церковна скринька-скарбничка є рідкісною стосовно нанесеного різцем датування -- «1836», і, водночас, відома як одна з найдавніших місткостей такої конструкції, збережених завдяки музейній діяльності [4] Скарбничка. 1936 рік виготовлення. Експозиція Музею переслідуваної церкви у Бережанах..

Досить несподівану топографію датування містить накладна рельєфно-ажурна деталь, ймовірно, іконостасу або бічного вівтаря, лицевий бік якої зображує спаровані троянди, оточені знизу рокайлем із листками-полум'ям, а обабіч -- рослинними вензелями [3]. На звороті цього професійно вирізьбленого елемента декору технікою контурної різьби ри- товано «1853». Іл. 6.

Отже, основним джерелом для уточнення класифікації мотивів контурної різьби стали проаналізовані твори сницарства, які виявлені у ході мистецтвознавчих експедицій. До матеріальних першоджерел також належать музейні збірки та приватні колекції. Основні науково-теоретичні праці, що стосуються українського орнаменту, допомогли ідентифікувати певні графеми декору. Так, опубліковані А. Будзаном схеми оздоблення на основі графічного геометричного першоелемента хоча й включають «копитці», «парканець», «тарничку», «грибки», одначе не представлені контурним зображенням, адже властиві жолобчастій різьбі та інкрустації, про що не вказує учений.

Подається уточнення окремих орнаментальних графем контурної різьби, де вказується їх особливість, наприклад, відмінність «бендюг» від «бесаг»-«вісімок». Звертається увага на окремі мотиви, які трактуються залежно від контексту їх сприйняття. Коса сітка «ільчастого письма» в канві геометрич ного орнаменту бачиться акцентом-плямою певного елемента або його тлом. Ця ж сітка у сюжетному зображенні може розумітись моделюванням пластики тіла, стилізованою декоративною тканиною, покрівлею чи іншою реалією.

Іл. 6. Ажурна деталь іконостасу (бічного вівтаря ?) зі збірки Хустського краєзнавчого музею (інвентарний номер відсутній). Фото Болюка О. 2009 р. Публікується вперше

Увесь корпус декоративних елементів на площинах побутових предметів та церковних виробів підтверджують їх ідентичність. Межу поміж різьбою sacrum (творами сницарства) і profanum (ужитково-буденними предметами) визначає функція виробу, на якому нанесено декор. Тому до сницарства, що асоціюється зазвичай з рельєфним різьбленням, варто долучати також облаштування церковного простору, яке прикрашене завдяки іншим технікам художнього деревообробництва, зокрема контурним видом різьби. Виготовлені у такій техніці іконографічні сюжети зображень на поверхнях виробів, призначених для богослужб та інших треб пастви, не визначаються розмаїттям, проте представляють господній, богородичний, агіографічний типи та християнську символіку.

Визначено основний перелік типів дерев'яного облаштування, поверхні якого оздоблені контурною різьбою, що пов'язано із близьким оглядом їх художньо-естетичних якостей. До таких виробів переважно належать з рухомих предметів: усі хрести (ручні-цілувальні, напрестольні, запрестольні, процесійні), патериці, кивоти, феретрони, освітлювальні прилади та ін.; з нерухомих конструкцій -- вівтарні перегороди, балки, одвірки (два останні типи в основному із епіграфікою).

Межі поширення контурної різьби загалом є надто умовними. Ареал цього виду художньої деревообробки варто визначати на підставі певного мотиву. Наприклад, «головкате» трапляється тільки в обладнанні інтер'єру церков Гуцульщини. Взагалі на цій етнографічній території контурна різьба побутує найширше. Проте варто пам'ятати, що завдяки низці сприятливих чинників (легкій художній обробці дерева, простим мотивам та використанню єдиного інструмента ножика-різця), контурна різьба трапляється на церковних предметах, особливо ручних хрестах, усієї території Карпат і Прикарпаття.

Умовні скорочення

БКМ -- Бережанський краєзнавчий музей.

ІН НАНУ -- Інститут народознавства Національної академії наук України.

КНМНМГП ім. И. Кобринського -- Коломийського національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобрин- ського.

МЕХП -- Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України.

ПМА -- Польові матеріали автора.

ЧОКМ -- Чернівецький обласний краєзнавчий музей.

1. Архів ІН НАНУ. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 555. Експедиція на Буковину, 2007.

2. Архів ІН НАНУ. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 581 а. Експедиція на Буковинську Гуцульщину, 2008.

3. Архів ІН НАНУ. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 596 а. Експедиція на Закарпаття, 2009.

4. Архів ІН НАНУ. -- Ф. 1. -- Оп. 2. -- Од. зб. 611. Експедиція на Західне Поділля, 2011.

5. БКМ. Інв. № 6579 823.

6. БКМ. Інв. № 6605 825.

7. БКМ. Інв. № 7018 704.

8. БКМ. Інв. № 7785 1083.

9. МЕХП. Інв. № 19774.

10. МЕХП. Інв. № 19776.

11. МЕХП. Інв. № 19778.

12. МЕХП. Інв. № 19779.

13. МЕХП. Інв. № 19780.

14. МЕХП. Інв. № 19782.

15. МЕХП. Інв. № 19784.

16. МЕХП. Інв. № 19785.

17. КНМНМГП ім. Й. Кобринського. Інв. № 500Д-325.

18. ЧОКМ. Інв. № ДУ-201.

19. ЧОКМ. Інв. № 17922.

20. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена. -- [Б. м. ^] : ^[б. ^в.^{] [б}. р.^].

21. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України / Антін Федорович Будзан. -- К. : Видавництво академії наук Української РСР, 1960.

22. Драган М. Українська декоративна різьба XVI --XVIII ст. / М. Драган -- К. : Наукова думка, 1970.

23. Ерминия или наставление в живописном искусстве, составленное иеромонахом и живописцем Дионисием Фурнографиотом. 1701--1755 год. / перевод арх. По- рфирия Успенского. -- М., 1993.

24. Іван Гречко. Українські колекціонери / упорядник Тарас Лозинський. -- Львів ; К. : Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ ; Оранта, 2006.

25. Кацар М.С. Беларускі орнамент. Ткацтва. Вышыука / М.С. Кацар; навук. рэд. Я.М. Сахута. -- Мн. : БелЭн, 1996.

26. Одрехівський В. Сакральна різьба по дереву в Галичині XIX -- першої половини ХХ століть: Історія та художні особливості / В. Одрехівський. -- Львів : Афіша, 2006.

27. Родина Шкрібляків : Альбом / авт.-упоряд. Р.В. За- харчук-Чугай. -- К. : Мистецтво, 1979.

28. Свєнціцька В. Різьблені ручні хрести XVII--XX вв. / Віра Свєнціцька. -- Ч. 1, 2. -- Львів, 1939.

29. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія) / Михайло Романович Селівачов. -- К. : АНТ, 2005.

30. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево XVI--XX ст. / Михайло Євстахійович Станкевич. -- Львів : Інститут народознавства НАН України, 2002.

31. Столяр АД. О генезисе изобразительной деятельности и ее роли в становлении сознания / А.Д. Столяр // Ранние формы искусства. -- М., 1972.

32. Тимків Б.М. Виготовлення художніх виробів з дерева: Ч. 1. Різьба по дереву / Богдан Михайлович Тимків, Касіян Матвійович Кавас. -- Львів : Світ, 1995.

33. Хрест в українському мистецтві: Каталог виставки / заг. ред. і вступ стаття М.Є. Станкевича. -- Львів : Інститут народознавства НАН України ; Національний музей у Львові ; Львівський історичний музей, 1996.

34. Шонк-Русич К. Дерев'яна різьба в Україні / Кость Шонк-Русич. -- Нью-Йорк : Русич, 1982.

35. Шухевич В. Гуцульщина / Володимир Шухевич : в 5 т. -- Т. 1, 2. -- Верховина, 1997. -- (Репринт Львів 1899).

36. Щербаківський В. Українська форма хреста / Вадим Щербаківський // Українська форма хреста. -- 1994. -- № 25.

37. Юрченко І. А. Візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній мистецько-освітній практиці [Текст] : дис... канд. ми- стецтвознав. : 17.00.06 / Юрченко Ігор Андрійович // Львів. нац. акад. мистец. -- Львів, 2007.

38. Юрченко І. Сакральна тематика як ідейна основа в дизайні декоративних тарілок / Ігор Юрченко // Апологет: матеріали ІІ міжнародної конференції м. Львів, 24--25 листопада 2010 р. «Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. --

39. Львів, 2010.Owen Jones. The Grammar of Ornament: Illustrated de examples from various styles of ornament : One hundred and twelve plates / Jones Owen. -- London : Bernard Quaritch, 1910.

40. Sentence B. Wood: The World of Woodwork and Carving / B. Sentance. -- London : Thames & Hudson Ltd, 2003.

41. Петр ов М. Альбом достопримечательностей Церковно-археологического музея при Императорской Киевской Духовной Академии / М. Петров. -- К., 1915. -- Вип. FV--V. -- С. 34. -- Табл. XVIII

[Електронний ресурс] -- Режим доступу : http://elib. nplu.org/object.html?id=1038. -- (Назва з екрана).

Размещено на Allbest.ru