Прояви експресіонізму у творчості львівських митців періоду 1950-х років

Серед цікавих робіт, що виконані у вибраній гамі, є «Мотив з воринням» (1959). Використання всього п'яти основних кольорів (блакитного, білого, сірого, охри, рожевого) та чорної обводки створює ліричний та замріяний настрій. Експресивність тут передано за рахунок чорної лінії, яка активно обводить елементи краєвиду: хатки, снопи, гори, ялиці. Ця картина заворожує нас організацією композиційних елементів і своєрідним символізмом.

Морська тематика теж присутня в роботі «Сіті і вітрила» (1950-х), де автор умовно ділить полотно на три різні вертикальні площини. У першій з них уміло вписує багатство кольорових площин і фактур, що разом утворюють сіті. У другій зображено човен із вітрилами та морську далечінь, тоді як у третій план врізаються вітрила човна, нагадуючи своїми обрисами могутній кипарис. Таким чином, композиційна побудова картинної площини вирізняється багатством формально-образних засобів, які активно використовує митець. Експресія живописної мови присутня в роботах 1950-х років. В окремих роботах вона більше виражена за допомогою кольорових співвідношень чи лінії, ритмом елементів чи емоційною насиченістю. Підводячи підсумок, можемо зазначити, що експресивна домінанта таки виразно простежується в названих роботах більшою чи меншою мірою. Митцеві вдалося в період радянської влади втілювати свої творчі пошуки в станковому живописі: «Художник іде до узагальнення шляхом відбору. Дрібні деталі усунуто. Твори набувають рис монументальності. Домінантою стає колір, що підпорядковує всі інші елементи твору - лінію, пляму, ритм» (Сельський, 2001: 19).

У статті дослідниця О. Волинська цитує слова Р Сельського, оприлюднені в «Заповіді митця»: «Образне мислення починається зі слова «як», тобто з порівняльних життєвих вражень, традицій, стилю окремого митця. Необхідність творчої дії випливає з потреб власного світовідчуття, а не з потреби повторювати те, що вже було кимось створено» (Волинська, 2012: 76).

Творчість М. Сельської стала визначальною для експресивного вектора львівської живописної школи. Навчання у Віденській художній школі, Краківській академії мистецтв і Паризькій худож-ній школі Ф. Леже та О. Озенфана остаточно утвердили європейський вектор живописного розвитку. Здобувши потужну мистецьку освіту, художниця активно працює. Декоративність кольорової площини, майстерне компонування, виразність ритму притаманні багатьом роботам художниці. Серед друзів Р. і М. Сельських - непересічні мистецькі особистості: Л. Левицький, Р. Турин, О. Ліщин- ський, А. Труш, які, безперечно, позитивно вплинули на формування світогляду подружжя.

Експресіоністичні вияви присутні в полотнах «Вулиця» (1950-ті), «Біля дзеркала» (1950-ті), «Збирають соняшник» (1951), «Будівництво» (1950-ті), «Яворів» (1956), «Портрет жінки» (1956), «Акерман» (1959), «Натюрморт із жовтими квітами» (кін. 1950-х) (Сельська М., 1979). Характер пошуку власної образотворчої мови спостерігаємо у творі «Натюрморт із жовтими квітами». Авторка узагальнено підходить до композиції соняшників у вазі. Мазок етюдний, легкий. У роботі майстерно поєднані тепло-холодні кольорові співвідношення. Саме в натюрмортах художниця вдосконалює композиційну побудову, баланс світла і тіні, насиченість барви. Контури в роботі здебільшого розмиті, їх поглинає коричнево-червоно-охристий фон. Соняшники зливаються з навколишнім середовищем, М. Сельська передає внутрішній імпульс, свою позитивну енергетику в момент написання картини.

Серед робіт вказаного періоду вирізняється узагальненістю рисунку та основними насиченими кольоровими барвами полотно «Біля дзеркала» (1950-ті). Впадає у вічі вплив учителя Ф. Леже, незважаючи на це художниця перебуває в невтомному живописному пошуку. Основний колорит побудовано на контрастному поєднанні блакитного, жовтого, оранжевого й чорного кольору, які, взаємодіючи між собою, викликають експресивні емоції. Постать жінки зображена у фас, вона поправляє рукою зачіску біля дзеркала, яке закриває половину обличчя. Риси чіткі, графічні, без світло-тіні. Масивна чорна лінія контура руки контрастує з оранжевим фоном та жовтим тілом. Важливо зауважити, що швидкий експресивний мазок додає динаміки, а це дає підстави вважати, що твір виконано в техніці «а-ля пріма». Основну увагу автор зосереджує на обличчі жінки, яке вражає сонячним відтінком барви. Загалом, робота експресивна, із чіткою геометричною побудо-вою, кольоровими, фактурними, композиційними контрастами, які утворюють цілісний лаконічно- графічний образ.

Особливою виразністю й узагальненістю форми привертає увагу «Натюрморт-інтер'єр» (1950-ті). Композиція роботи вражає багатством ліній, плям, площин. У картині майстерно переплетені реальний інтер'єр і авторська фантазія. Колорит полотна тепло-холодний з домінуванням ультрамаринових, оранжевих і охристих відтінків. У цій роботі М. Сельська майстерно трансформує форму предметів так, що вони перетворюються на багаті духовні структури. Цілковита площинність предметів досягнена навмисно, вона додає експресивності композиції. Під рукою мисткині фарба вібрує, майстерно узагальнені основні кольорові площини, художниця свідомо уникає деталізації. Загалом, художниці вдалося передати насичену ритміку кольорових площин, ліній, що перетворюються на складний ритм. Необхідно відзначити, що саме в зазначений період у творчості М. Сельської відбуваються трансформації, характерні для експресі-онізму. Як слушно зауважує Є. Шимчук: «Учениця Фернана Леже ввійшла у творчий простір України як тонкий колорист» (Шимчук, 2005: 13).

У роки заборони пошуку національного в мистецтві, нищення традицій, викладання Р. Сельського в стінах Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва сприяли передаванню художніх знань і вмінь наступним поколінням. Постійні пленери, експерименти з мистецькою формою, до яких спонукав своїх учнів митець, не дозволили тоталітарній машині знищити українське мистецтво. Педагогічна діяльність у Львівській художньо-промисловій школі та Львівському інституті декоративного та прикладного мистецтва сприяли вдосконаленню власної методики викладання.

Зі «школи Сельського» любов до свого краю перейняли наступники, їхня творчість стала яскравим продовженням покоління митців львівської школи, які не боялися вільно і творчо мислити, незважаючи на ідеологічну цензуру соцреалізму. Зокрема, різноманітність і оригінальність самовираження спостерігається в роботах А. Бокотея, О. Мінька, М. Андрущенка, Б. Сороки, вказує на високопрофесійну систему викладання живопису як одну із сильних сторін «школи Сельського». Ю. Белічко зазначає про полотна класиків львівського малярства Р. Сельського, М. Сельської, Г. Смольського, О. Шатківського: «Якщо виявити те головне, що характеризує львівський сучасний живопис, то це його декоративність, культура кольору як основа художньої виразності твору» (Белічко, 1982: 20).

Львівське малярство вирізняється площинною специфікою формотворення з-поміж інших мис-тецьких шкіл, ця специфіка в період існування радянщини тільки загострилася, стала певною щілиною, яка дозволяла відштовхуватися в бік сучасних віянь. Перевага площинних композицій-них структур, відкидання світлотіньових переходів і об'ємів є тією альтернативою, яка стала від-вертою опозицією до соцреалізму. Так чи інакше, деякі художники, які не бажали йти на поступки, компроміси чи співпрацю з режимом, долучилися до явища, близького до андеграунду, неофіційної, підпільної лінії мистецтва - «нонконформізму» початку 1950 - середини 1980-х років. Зазначимо, що національне відродження відбувалося за участі представників старшої генерації, інтелігенції, діячів культури, літератури та науки. Через виграшне географічне розташування Львова та близькість до західного світу перевагою було те, що мізерна кількість мистецької інформації (періодичні видання мистецького профілю «Sztuka», «Arta», «Bildende kunst») таки проникала в українське мистецтво. Через такі видання митці отримували знання про експресіоністичну течію в Німеччині, про мистецтво в Польщі.

Смерть Сталіна та доповідь М. Хрущова на ХХ з'їзді КПРС 1956 р. ознаменували послаблення режиму та стали переломним моментом у відродженні української культури та мистецтва. «Показово, проте, що навіть там, де радянська система правила значно хитріше і триваліший час, їй не вдалося повністю підірвати естетичних засад модерного мистецтва. Більше того, його збереження на рівні «андеграунду» і здатність до реактивації в багатьох моментах поєднувалися з прагненням до реалізації національної специфіки (про що, зокрема, засвідчила могутня хвиля відродження кінця 50-х - початку 60-х років)» (Голубець, 2001: 44).

У живописних полотнах О. Новаківського, О. Шатківського, Р. і М. Сельських можна поба-чити індивідуальний живописний розвиток та намагання підтримати й продовжити природний шлях розвитку мистецтва. Побачивши справжнє обличчя тоталітаризму, художники ставлять собі за мету позбутися провінційності в мистецькій сфері та продовжити художнє самовираження. Пріоритетними стають андеграундні пошуки власного мистецького шляху. Безумовно, експресивна живописна мова найяскравіше проявилася в індивідуальній творчій манері львівських митців. У Львові експресіонізм не окреслився у вигляді угрупувань, як німецькі група «Міст» і об'єднання «Синій Вершник», він існував поряд з іншими «ізмами» як один із проявів авангарду. За словами О. Архипенка: «Генетично авангард пов'язаний з мистецтвом сецесії та постімпресіонізмом, які пішли далеко від натуралізму у сферу уяви й експресії. За союзника антинатуралістам правила й старовина: «Печерна людина, давній єгиптянин, середньовічний гот, індієць, візантієць і давній північно-західний американський індіанець і багато інших сторіччями трансформували природу в символічні форми, часто цілковито приховуючи натуралістичний вигляд об'єкта»» (Горбачов, 2017: 7).

Особливої уваги заслуговує каталог Львівської обласної художньої виставки, присвяченої 700-літтю Львова (1957), в якому сформовано перелік учасників і їхніх робіт, який репрезентує творчість львівських митців у період 1950-х рр. На жаль, він не містить фотографій, мистецтвознавчий аналіз яких достовірно показав би присутність чи відсутність експресіоністичних тенденцій. На експозиції були представлені роботи К. Звіринського «Квіти» (1955, п. о.), «Вечір на полонині» (1954, о. к.), С. Коропчака «Гуцульська хата» (1954, п. о.), О. Кульчицької «Львівський пейзаж» (1945, о. ф.), В. Манастирського «Чорногора» (1956, п. о.), «Пейзаж з соняшниками» (1954, п. о.), «Водопад річки Варанти» (1955, п. о.), В. Патика «Весна під Києвом» (1956, п. о.), «Дорога в колгосп» (1956, п. о.), М. Сельської «Пейзаж Яворова» (1956, п. о.), Р Сельського «Пейзаж з Микуличина» (1953, п. о.), «Озеро Бальцатул. Закарпаття» (1954, п. о.), Г. Смольського «Львів княжих часів» (1956, п. о), О. Шатківського «Пейзаж з поїздом» (1954, п. о), «Річка» (1952, п. о), «Натюрморт» (1954, п. о).

Міцні традиції львівської школи, безперечно, заклали О. Новаківський, І. Труш, О. Кульчицька, І. Севера, Є. Безніско, С. Караффа-Корбут, І. Остафійчук, І. Боднар. Мистецьке життя репрезентує «Виставка образотворчого мистецтва Української ССР» (1954), де серед учасників були закарпатці Й. Бокшай, М. Бурачек, І. Глюк, А. Ерделі, З. Шолтес, львів'яни старшого покоління В. Забашта, Л. Левицький, А. і В. Манастирські, Т. Яблонська. Каталог надає інформацію про активний мистецький розвиток старшого покоління митців, на здобутках і досягненнях яких зростатимуть художники наступного десятиліття, творчість яких стане фундаментом для розвитку експресіонізму у львівському малярстві. Їхні полотна стали вагомим підґрунтям для розвитку експресивних тенденцій у наступного покоління митців. Перший випуск Львівського державного інституту декоративного і прикладного мистецтва 1953 року сформував покоління митців, що продовжили львівське мистецтво. Нового художнього вираження, відтворення емоційної насиченості через колір, лінію, пляму, фактуру в цей час постійно шукають М. і Р. Сельські, В. Патик, С. Коропчак, М. Андрущенко та ін.

Поряд з іншими аванґардними течіями, в які занурилися митці першої половини ХХ століття, у живописному мистецтві Львова 1950-х років спостерігається певна стагнація, зумовлена тиском з боку владних структур. На відміну від різноманітних стилів і течій, зокрема абстрактного експресіонізму, який вільно розквітав на американському континенті, у львівському мистецькому середовищі риси експресивності тільки проростають своєрідними паростками у творчості старшого та молодого покоління митців. У статті «Національна спілка художників і образотворча культура України ХХ століття» Михайло Криволапов вдало окреслює ситуацію в українському мистецтві радянського періоду: «За всієї заполітизованості мистецтва радянського періоду в Україні продовжували активно розвиватися регіональні мистецькі школи зі своєю яскравою художньо-образною специфікою. Київська, Львівська, Закарпатська, Харківська художні школи різні за своїми стилістичними ознаками, в них виразно проявилися національні особливості, що не раз у своїх теоретичних працях відзначили українські науковці...»» (Чебикін, 2007: 11).

Активна фаза експресіонізму у Львові не припадає саме на 1950-ті роки, вона вирветься бурхливою хвилею в поколінні «митців-шістдесятників» і буде символізувати певний прорив у соціалістичній дійсності. Проте, незважаючи на несприятливі умови, твори О. Новаківського, О. Шатківського, Р. і М. Сельських стають певним «творчим фундаментом», на якому формуються митці молодшого покоління. В їхніх роботах виразно простежуються наявні експресіоністичні риси, які збуджують уяву та процес мислення. Ще студентами Є. Лисик, К. Звіринський, З. Флінта, Д. Довбошинський на власні очі побачили «соціалістичне за формою та народне за змістом» радян-ське мистецтво, яке загрузло в ХІХ столітті, відчули несправедливість і обмеженість тогочасної реалістичної системи. Тому мистецтво в ці роки зазвичай було доступне для вузького кола митців, які справді хотіли пізнати його глибину.

Зважаючи на репресивні акції та значну матеріальну незабезпеченість ЛДІПДМ, його станов-лення і подолання тогочасних труднощів є важливим кроком до підтримання української мистецької школи в умовах радянської дійсності. Зростання кількості студентів українського походження, проникнення «формалізму» в образну живописну форму та значна відданість своїй справі викладацького складу стали сприятливим ґрунтом для пошуку української, а не радянської живописної форми. Такий пасивний спротив був єдиним реальним шляхом подолання зросійщення, чужинної системи, впровадженням нових ідей, збільшення кількості інтелігентного та вдумливого студента.

Незважаючи на несприятливі політичні обставини, ідеологічний контроль з боку правлячої верхівки, українська мистецька лінія освіти у Львові не переривалася. Мистецька освіта стала тією опорою, яка підтримувала національний дух, орієнтувалася на переосмислення традицій і розвиток свого шляху в мистецтві. Художниками старшого покоління було проведено титанічну роботу, яка простежується у здобутках наступників.

Висновки

Львівські художники завдяки контактам із Заходом зіткнулися з багатовекторністю пошуків тогочасної художньої мови, прагнули за допомогою своєї творчості повернути укра-їнського реципієнта до справжніх естетичних цінностей. Таке повернення вимагало неабиякої творчої та духовно-освітньої праці, адже політична ситуація в країні була несприятлива. Для досягнення поставленої мети знадобився час. Кожне покоління митців із кожним кроком набли-жалося до задекларованої мети. Тому зв'язок між трьома основними ланками замовник - художник - споживач постійно змінювався. Мистецтво андеґраунду почало втілювати українську духовну ідею, розвивати та пропагувати незалежні погляди в мистецтві. Підтримуючи власний вибір тем у неофіційних станкових пошуках мистецької мови, у своїх полотнах львівські художники намагалися протистояти агресивному соцреалізму, залишаючись вірними аванґардним ідеалам та ідеям. Обмежені в тематиці, перебуваючи під постійним контролем радянщини, художники О. Новаківський, Р. і М. Сельські, О. Шатківський не зрікалися попередньо набутого живописного досвіду. Їхня творчість підготувала наступне покоління митців до вирішення тогочасних мис-тецьких завдань. Така безперервність розвитку львівської мистецької школи в майбутньому при-звела до руху львівських «шістдесятників».

Дослідження впливів експресіонізму як однієї з європейських художніх течій на живописну мову Львова 1950-х років дозволяє відтворити об'єктивну картину мистецьких процесів, реконструювати реальність активного, але тихого спротиву мистецької інтелігенції викладачів і студентів. Таким чином, живописні пошуки О. Новаківського, Р. Сельського, М. Сельської, О. Шатківського стають першими стилістичними виявами експресивної мови на львівських теренах. Виявлені елементи експресіонізму є тими витоками експресивних тенденцій, які в наступні роки тільки посиляться у львівському мистецькому середовищі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Голубець О. М. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів : Колір ПРО, 2012. 200 с.

2. Лис І. Феномен експресіонізму в генетико-типологічних вимірах світового та національного літературних процесів. Трибуна Молодих. Прикарпатський вісникНТШ: Слово. Івано-Франківськ : Плай, 2012. Вип. 2 (18). С. 247-279. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_sl_2012_2_26 (дата звернення: 08.05.19).

3. Пунгіна О. Салони В. Іздебського і новітнє західноєвропейське мистецтво у формуванні нової генерації українських художників півдня України початку ХХ століття. Наукові записки КДПУ. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. Випуск 88. С. 197-201. URL: http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2098 (дата звернення: 05.05.19).

4. Нестерович Є. Незнані історії авангарду Львова: проявлення образів. Коридор. 2018. 29 Травня. URL: http://www.korydor.in.ua/ua/stories/avangard-lvova-projavlennja-obraziv.html (дата звернення: 08.04.19).

5. Нога О., Яців Р. Мистецькі товариства, об'єднання, угрупування, спілки Львова (1860-1998). Львів : Українські технології, 1998. 128 с.

6. Гординський С. Виставка спілки праці українських образотворчих мистців (1942) : Каталог-альманах. Львів : Українське видавництво, 1943. 22 с.

7. Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань : розвиток візуального мистецтва України ХХ - ХХІ століть ; Ін-т. пробл. сучасн. мист-ва Акад. мист-в. України. Київ : ВХ студіо, 2008. 180 с.

8. Голубець О. М. Між свободою і тоталітаризмом : мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття. Львів : Академічний експрес, 2001. 175 с.

9. Мистецтвознавство України : зб. наук. праць / редкол. : А. В. Чебикін (голова) та ін. Київ : СПД Пігачов О. В. - НК., 2008. Вип. 9. 350 с.

10. Выставка изобразительного искусства Украинской ССР, посв. 300-летию воссоединения Украины с Россией. Живопись. Скульптура. Графика. Каталог Киев : Искусство, 1954. 122 с.

11. Мистецтвознавство України : зб. наук. прац. / ін-т. пробл. сучас. м-ва. НАМ України ; редкол.: А. В. Чебикін (голова редкол.), та ін. Київ : Фенікс, 2015. Вип. 15. 200 с.

12. Энциклопедический словарь экспрессионизма / гл. ред. П. М. Топер. Москва : ИМЛИ РАН, 2008. 736 с.

13. Українські мистецькі виставки у Львові 1919-1939: Довідник; антологія мистецько-критичної думки / авторупор. Р. М. Яців. Львів : Львівська національна академія мистецтв: Інститут народознавства НАН України, 2011. 696 с.

14. Белічко Ю. Художник. Мистецтво. Час : Збірник вибраних мистецтвознавчих статей. Київ : Мистецтво, 1982. 135 с.

15. Бадяк В. Фундатори. Львівська національна академія мистецтв. (1946-1953). Львів : ЛНАМ, 2007. 186 с.

16. Бадяк В. У час відлиги. Львівська національна академія мистецтв. (1953-1964). Львів : ЛНАМ, 2016. Ч. 2. 186 с.

17. Якель Р В історію увійшов. А в пам'ять? Дзеркало тижня. 2008. 21-27 черв. № 23. С. 18.

18. Островський О. Творчий шлях Олекси Шатківського. ЛНАМ. Наукова конференція 9-а : Збір. матер. Львів : Видавництво Львів. ун-ту, 1968. 63 с. С. 12-17.

19. Шатківський О. Я. Персональна виставка. Буклет. Кременець, 1958. 6 с.

20. Олекса Янович Шатківський: виставка творів. Живопис. Графіка. (1908-1979) Львів : Облполіграфвидав, 1981. 16 с.

21. Петрова І. Імпульс пасіонарності як чинник художньої метафори (до проблем народності живопису Олекси Шатківського 1960-70 рр.). Культурно-мистецька освіта як складова художнього просторуХХІ століття : зб. матеріалів міжнар. наук.-творч. конф. : Одеса, Київ, Варшава. 30 квітня 2014. Київ : НАКККІМ, 2014. 256 с. С. 71-73.

22. Крвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво. Львів : Світ, 2005. 268 с.

23. Гречко І. Роман Сельський. Гуцульщина. Торонто, 1992. Ч. 27. С. 19-20.

24. Звіринський К. Все моє малярство - то молитва: спогади, інтерв'ю, роздуми, статті / упор. Христина Звірин- ська-Чабан. Львів : Манускрипт, 2017. 280 с.

25. Сельський Р Твори з приватних збірок. Львів : Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ ; Київ : Оранта, 2004. 168 с.

26. Сельський Р М. Малярство. Глибинне. Альбом ; за ред. М. Маричевського ; авт.-упор. Є. Шимчук. Київ : Софія-А, 2001. Кн. 7. 167 с.

27. Волинська О. Авторська мистецька школа Романа Сельського. Науковий збірник. Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці. 2012. Київ, 2012. Вип. 19. С. 73-82.

28. Сельська М. Виставка живопису. Каталог. Львів : Облполіграфвидав, 1979. 20 с.

29. Горбачов Д. Українські художники першої третини ХХ століття : навч. посіб. Київ : Мистецтво, 2017. 320 с.

30. Історія українського мистецтва : у 5 т. / гол. ред. Г Скрипник, наук. ред. Т Кара-Васильєва. Київ, 2007. Т. 5: Мистецтво ХХ століття, 1048 с.

31. Мистецтвознавство України : зб. наук. праць / редкол. : А. В. Чебикін (голова) та ін. Київ : СПД Пігачов О.В.,

2007. Вип. 8. 408 с.

32. Шатківський О. Я. Каталог виставки творів / упор. та авт. вступ. статті В. Островський. Львів : Каменяр, 1970. 6 с.

33. Мистці Тернопільщини : бібліогр. покажч. / вступ. ст. І. Дуда ; кер. проекту та наук. ред. В. Вітенко ; ред. Г Жовтко. Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. Ч. 1.: Образотворче мистецтво. 496 с. С. 101-103.

34. Сидор О. Мистецтво Олекси Шатківського. Образотворче мистецтво. Київ : Мистецтво, 1981. № 5. С. 2- 23.

35. Смирна Л. Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві : монографія ; Інт. проблем сучасного мистецтва НАМ України. Київ : Фенікс, 2017. 480 с.

36. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ - середини ХХ століття: структурування, методологія, художні позиції : дис. ... д-ра мистецтвознавства : 17.00.06. Львів, 2005. 766 с.

37. Сельська М. Виставка живопису. Каталог Львів, 1978. 20 с.

38. Сельська М. Альбом / авт.-упор. Т. Лозинський, І. Завалій ; Ін-т колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. Львів-Київ : Оранта, 2005. 127 с. іл.

39. Москалюк М. Серія «Пні» у творчості Романа Сельського: композиційна структура та стилістичні особливості. Вісник закарпатського художнього інституту. Ерделівські читання. 2014. Вип. 5. С. 96. URL: http://artedu.uz.ua/Fotos/visnyk/Visnyk_ZXI-2014.pdf (дата звернення: 08.06.19).

40. Павельчук І. Інспірації постімпресіонізму в краєвидах Романа Сельського. Вісник ХДАДМ. 2011. № 10. С. 100-104.

41. Роман Сельський: Матеріали ювілейної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Р. Сельського. Львів : ЛНАМ, 2004. 126 с.

42. Нестеренко В. Великий гуманізм великого педагога (Роман Сельський). Вісник ЛНАМ. Львів, 1999. Вип. 10. С. 263-265.

43. Голубовський І. Розмахом могутніх крил. Львів : Аз Арт, 2002. 116 с.

44. Каталог творів Олекси Новаківського (1872-1935): малярство, рисунки / упор. В. Островський ; Львів. нац. музей. Львів : Край, 1992. 117 с.

45. Науковий каталог малярських творів Олекси Новаківського / упор. Л. Волошин, З. Грушовець. Львів,

2008. 98 с.

46. Овсійчук В. Олекса Новаківський. Львів : ін-т Народознавства України, 1998. 332 с.

47. Москалюк М. Морський пейзаж у творчості Романа Сельського. ВісникЛНАМ. Львів, 2013. Вип. 24. С. 213-221.

48. Волошин Л. Оксидентальний артизм Романа Сельського. Збруч. URL: https://zbruc.eu/node/89426 (дата звернення: 09.05.19).

49. Ріпко О. У пошуках страченого минулого. Львів, 1996. С. 170.

50. Залозецький В. Олекса Новаківський : монографія. Львів : Наклад. Укр. т-ва прихильників мистецтв. б/г 53 с. URL: https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=830 (дата звернення: 02.05.19).

51. Терещак І. Живопис Олекси Шатківського у збірці Національного музею у Львові імені А. Шептицького. Літопис національного музею у Львові ім. А. Шептицького. Львів, 2008. № 6 (11). С. 206-209.

52. Яців Р Олекса Шатківський. Українське мистецтво ХХ століття : ідеї, явища, персоналії : збірник статей / НАН України, Інститут народознавства. Львів, 2006. С. 216-222.

REFERENCES

1. Holubets O. (2012) Mystetstvo ХХ stolittia: ukrainskyi shliakh [Twentieth Century Art: The Ukrainian Way] Lviv: Kolir PRO. (In Ukrainian).

2. Lys I. (2012) Fenomen ekspresionizmu v henetyko-typolohichnykh vymirakh svitovoho ta natsionalnoho literaturnykh protsesiv [The phenomenon of expressionism in the genetic-typological dimensions of world and national literary processes] Trybuna Molodykh. Prykarpatskyi visnyk NTSh : Slovo. Ivano-Frankivsk : Plai. Vyp. 2 (18). URL : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pvntsh_sl_2012_2_26 (data zvernennia: 8.05.19).

3. Punhina O. (2010) Salony V. Izdebskoho i novitnie zakhidnoievropeiske mystetstvo u formuvanni novoi heneratsii ukrainskykh khudozhnykiv pivdnia Ukrainy pochatku KhKh stolittia. [The salons of V. Izdebsky and the newest Western European art in the formation of a new generation of Ukrainian artists of the south of Ukraine in the early twentieth century] Naukovi zapysky KDPU. Seriia: Pedahohichni nauky. Kirovohrad : KDPU im. V. Vynnychenka. Vypusk 88. URL : http://dspace.kspu.kr.ua/jspui/handle/123456789/2098 (data zvernennia: 5.05.19).

4. Nesterovych Ye. (2018) Neznani istorii avanhardu Lvova: proiavlennia obraziv [Unknown stories of the avant-garde of Lviv: the manifestation of images] Korydor. URL : http://www.korydor.in.ua/ua/stories/avangard-lvova-projavlennja- obraziv.html (data zvernennia: 8.04.19).

5. Noha O., Yatsiv R. (1998) Mystetski tovarystva, obiednannia, uhrupuvannia, spilky Lvova (1860-1998) [Art associations, associations, groups, unions of Lviv (1860-1998)] Lviv : Ukrainski tekhnolohii. (In Ukrainian).

6. Hordynskyi S. (1943) Vystavka spilky pratsi ukrainskykh obrazotvorchykh mysttsiv (1942) : Kataloh-almanakh [Exhibition of the Union of Work of Ukrainian Fine Artists (1942): Catalog-almanac] Lviv : Ukrainske vydavnytstvo. (In Ukrainian).

7. Sydorenko V. (2008) Vizualne mystetstvo vid avanhardnykh zrushen do novitnikh spriamuvan : rozvytok vizualnoho mystetstva Ukrainy KhKh - KhKhI stolit [Visual art from avant-garde shifts to the newest trends: development of visual art of Ukraine of the XX - XXI centuries] / m-t. probl. suchasn. myst-va ; Akad. myst-v. Ukrainy. Kyiv : VKh [studio]. (In Ukrainian).

8. Holubets O. (2001) Mizh svobodoiu i totalitaryzmom : mystetske seredovyshche Lvova druhoi polovyny ХХ stolittia [Between freedom and totalitarianism: the artistic environment of Lviv in the second half of the twentieth century] Lviv : Akademichnyi ekspres. (In Ukrainian).

9. Mystetstvoznavstvo Ukrainy : zb. nauk. prats (2008) [Art criticism of Ukraine: collection of scientific works] / redkol. : A. V. Chebykin (holova) ta in. Kyiv : SPD Pihachov O. V. - NK. Vyp. 9. (In Ukrainian).

10. Vustavka yzobrazytelnoho yskusstva Ukraynskoi SSR, posv. 300-letyiu vossoedynenyia Ukrainy s Rossyei. Zhyvopys. Skulptura. Hrafyka. Kataloh (1954) [Exhibition of Fine Arts of the Ukrainian SSR, dedicated. The 300th anniversary of the reunification of Ukraine with Russia. Painting. Sculpture. Graphic arts] Kyiv : Yskusstvo. (In Russian).

11. Mystetstvoznavstvo Ukrainy : zb. nauk. prats (2015) [Art criticism of Ukraine: a collection of scientific works] / in-t. probl. suchas. m-va. NAM Ukrainy ; redkol. : A. V. Chebykin (holova redkol.), O. K. Fedoruk (holova redkol.), M. I. Yakovliev (zast. hol. redkol.) ta in. Kyiv : Feniks. Vyp. 15. (In Ukrainian).

12. Entsyklopedychnyi slovnyk ekspresionizmy (2008) [Encyclopedic Dictionary of Expressionism] / hl. red. P M. Toper. Moskva : YMLY RAN. (In Russian).

13. Ukrainski mystetski vystavky u Lvovi 1919-1939: Dovidnyk; antolohiia mystetsko-krytychnoi dumky (2011) [Ukrainian Art Exhibitions in Lviv 1919-1939: Directory; an anthology of critical thinking] / avtor-upor. R. M. Yatsiv. Lviv : Lvivska natsionalna akademiia mystetstv ; Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy. (In Ukrainian).

14. Belichko Yu. (1982) Khudozhnyk. Mystetstvo. Chas. : Zbirnyk vybranykh mystetstvoznavchykh statei [Painter. Art. Time. : Collection of Selected Artistic Articles] Kyiv : Mystetstvo. (In Ukrainian).

15. Badiak V. (2007) Fundatory. Lvivska natsionalna akademiia mystetstv (1946-1953) [Sponsors. Lviv National Academy of Arts (1946-1953)] Lviv : LNAM. (In Ukrainian).

16. Badiak V. (2016) U chas vidlyhy. Lvivska natsionalna akademiia mystetstv. (1953-1964). Chastyna druha [During the thaw. Lviv National Academy of Arts. (1953-1964). Part Two] Lviv : LNAM. (In Ukrainian).

17. Yakel R. (2008) V istoriiu uviishov. A v pamiat? Dzerkalo tyzhnia [Made history. And in memory?] 21-27 cherv. (№ 23). (In Ukrainian).

18. Ostrovskyi O. (1968) Tvorchyi shliakh Oleksy Shatkivskoho [Oleksa Shatkovsky's creative path] LNAM. Naukova konferentsiia 9-a. Zbir. mater. Lviv : Vydavnytstvo Lviv. un-tu. (In Ukrainian).

19. Shatkivskyi O. (1958) Personalna vystavka [Solo exhibition] Buklet. Kremenets : [b. v.]. (In Ukrainian).

20. Oleksa Yanovych Shatkivskyi: vystavka tvoriv. Zhyvopys. Hrafika. (1908-1979) (1981) [Olexiy Yanovych Shatkovskyi: exhibition of works. Painting. Graphics. (1908-1979)] Lviv : Oblpolihrafvydav. (In Ukrainian).

21. Petrova I. (2014) Impuls pasionarnosti yak chynnyk khudozhnoi metafory (do problem narodnosti zhyvopysu Oleksy Shatkivskoho 1960-70 rr.) [The impulse of passionarity as a factor of artistic metaphor (to the problems of the nationality of Oleksi Shatkovsky's painting in 1960-70)] / kulturno-mystetska osvitayak skladova khudozhnoho prostoru KhKhI stolittia : zb. materialiv mizhnar. nauk.-tvorch. konf. : Odesa, Kyiv, Varshava. 30 kvitnia. Kyiv : NAKKKIM. (In Ukrainian).

22. Krvavych D. P, Ovsiichuk V. A., Cherepanova S. O. (2005) Ukrainske mystetstvo [Ukrainian art] Lviv : Svit. (In Ukrainian).

23. Hrechko I. (1992) Roman Selskyi. Hutsulshchyna [Roman Selskyi] Toronto. Ch. 27. (In Ukrainian).

24. Zvirynskyi K. (2017) Vse moie maliarstvo - to molytva: spohady, interviu, rozdumy, statti [All my painting is prayer: memories, interviews, reflections, articles] / upor. Khrystyna Zvirynska-Chaban. Lviv : Manuskrypt. (In Ukrainian).

25. Roman Selskyi. Tvory z pryvatnykh zbirok (2004) [Roman Selskyi.Works from private collections] Lviv: Instytut kolektsionerstva ukrainskykh mystetskykh pamiatok pry NTSh. Kyiv : Oranta. (In Ukrainian).

26. Selskyi R. M. Maliarstvo. Hlybynne. Albom (2001) [Selskyi R. M. Painting. Depth] / za red. M. Marychevskoho ; avt.-upor. Ye. Shymchuk. Kyiv : Sofiia-A. Kn. 7. (In Ukrainian).

27. Volynska O. (2012) Avtorska mystetska shkola Romana Selskoho [Roman Selsky Art School] Naukovyi zbirnyk. Ukrainska akademiia mystetstv. Vyp. 19. Kyiv : [b.v.]. (In Ukrainian).

28. Selska M. (1979) Vystavka zhyvopysu. Kataloh [Exhibition of painting] Lviv : Oblpolihrafvydav. (In Ukrainian).

29. Horbachov D. (2017) Ukrainski khudozhnyky pershoi tretyny XX stolittia [Ukrainian artists of the first third of the twentieth century] Kyiv : Mystetstvo. (In Ukrainian).

30. Istoriia ukrainskoho mystetstva KhKh stolittia : v 5 t. (2007) [History of Ukrainian Art : in 5 vol.] / hol. red. H. Skrypnyk, nauk. red. T. Kara-Vasylieva. Kyiv : Mystetstvo. T. 5. (In Ukrainian).

31. Mystetstvoznavstvo Ukrainy: zb. nauk. prats (2007) [Art criticism of Ukraine: collection of scientific works] / redkol. : A. V. Chebykin (holova) ta in. Kyiv : SPD Pihachov O.V. Vyp. 8. (In Ukrainian).

32. Shatkivskyi O. Ya. (1970) Kataloh vystavky tvoriv [Shatkovsky O. Ya. Exhibition catalog of works] / upor. ta avt. vstup. statti V. Ostrovskyi. Lviv : Kameniar. (In Ukrainian).

33. Mysttsi Ternopilshchyny. Obrazotvorche mystetstvo : bibliohr. pokazhch (2015) [Artists of Ternopil region. Fine Arts: A Bibliographic Index] / vstup. st. I. Duda ; ker. proektu ta nauk. red. V. Vitenko ; red. H. Zhovtko. Ternopil : Pidruchnyky i posibnyky. Ch. 1. (In Ukrainian).

34. Sydor O. (1981) Mystetstvo Oleksy Shatkivskoho [Olexi Shatkovsky's art] Obrazotvorche mystetstvo. Kyiv : Mystetstvo. № 5. (In Ukrainian).

35. Smyrna L. (2017) Stolittia nonkonformizmu v ukrainskomu vizualnomu mystetstvi : monohrafiia [A Century of Nonconformism in Ukrainian Visual Art. Monograph] / Int. problem suchasnoho mystetstva NAM Ukrainy. Kyiv : Feniks. (In Ukrainian).

36. Shmahalo R. (2005) Mystetska osvita v Ukraini seredyny KhIKh -- seredyny KhKh stolittia: strukturuvannia, metodolohiia, khudozhni pozytsii : dys... d-ra mystetstvoznavstva : 17.00.06. [Art education in Ukraine in the middle of the XIX - the middle of the XX century: structuring, methodology, artistic positions] Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

37. Selska M. Vystavka zhyvopysu. Kataloh. (1978) [Selska M. Exhibition of painting. Catalog] Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

38. Selska M. Albom (2005) [Selska M. Album] / avt.-upor. T. Lozynskyi, I. Zavalii ; In-t kolektsionerstva ukrainskykh mystetskykh pamiatok pry NTSh. Lviv-Kyiv : Oranta. (In Ukrainian).

39. Moskalyuk M. (2014) Seriya «Pni» u tvorchosti Romana Selskogo: kompozy'cijna struktura ta stylistychni osoblyvosti [The series "Stumps" in the works of Roman Selsky: compositional structure and stylistic features] Visnyk zakarpatskogo xudozhnogo instytutu. Erdelivski chytannya. URL : http://artedu.uz.ua/Fotos/visnyk/Visnyk_ZXI-2014.pdf (data zvernennya: 8.06.19).

40. Pavelchuk I. (2011) Inspiraciyi postimpresionizmu v krayevydax Romana Selskogo. [Inspirations of postimpressionism in the landscapes of Roman Selsky] VisnykXDADM. 2011. (In Ukrainian).

41. Roman Selskyj: Materialy yuvilejnoyi naukovoyi konferenciyi, prysvyachenoyi 100-richchyu vid dnya narodzhennya R. Selskogo (2004) [Roman Selsky: Proceedings of the Jubilee Scientific Conference Dedicated to the 100th Anniversary of R. Selskys Birth] L'viv : LNAM. (In Ukrainian).

42. Nesterenko V. (1999) Velykyj gumanizm velykogo pedagoga (Roman Selskyj) [The great humanism of the great teacher (Roman Selsky)] Visnyk LNAM. Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

43. Golubovskyj I. (2002) Rozmaxom mogutnix kryl [The sweep of the mighty wings] Lviv : Az Art. (In Ukrainian).

44. Katalog tvoriv Oleksu Novakivskogo (1872-1935): malyarstvo, rysunky [Catalog of works by Oleksa Novakivsky (1872-1935): painting, drawings] / upor. V. Ostrovskyj ; Lviv. nacz. muzej. Lviv : Kraj. (In Ukrainian).

45. Naukovyj katalog malyarskyx tvoriv Oleksu Novakivskogo (2008) [Scientific catalog of paintings by Oleksa Novakivsky] / upor. Lyubov Voloshyn, Zoryana Grushovecz. ; Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

46. Ovsijchuk V. (1998) Oleksa Novakivskyj [Oleksa Novakivsky] Lviv : in-t Narodoznavstva Ukrayiny. (In Ukrainian).

47. Moskalyuk M. (2013) Morskyj pejzazh u tvorchosti Romana Selskogo [Seascape in the works of Roman Selsky] Visnyk LNAM. Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

48. Voloshyn L. Oksydentalnyj artyzm Romana Selskogo [Occidental artistry of Roman Selsky] Zbruch. URL : https:// zbruc.eu/node/89426 (data zvernennya: 9.05.19).

49. Ripko O. (1996) U poshukax strachenogo mynulogo [In search of the executed past] Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

50. Zalozeczkyj V. (19-?) Oleksa Novakivskj [Oleksa Novakivsky] Monografiya. Lviv : Naklad. Ukr. t-va pryxylnykiv mystecztv. URL : https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=830 (data zvernennya: 2.05.19).

51. Tereshhak I. (2008) Zhyvopys Oleksy Shatkivskogo u zbirci Nacionalnogo muzeyu u Lvovi imeni A. Sheptyczkogo [Painting by Oleksa Shatkivsky in the collection of the A. Sheptytsky National Museum in Lviv] Litopys nacionalnogo muzeyu u Lvovi im. A. Sheptyczkogo. Lviv : [b. v.]. (In Ukrainian).

52. Yaciv R. (2006) Oleksa Shatkivskyj. Ukrayinske mystecztvo XX stolittya : ideyi, yavyshha, personaliyi : zbirnyk statej [Oleksa Shatkivsky. Ukrainian art of the twentieth century: ideas, phenomena, personalities: a collection of articles] / NAN Ukrayiny, Instytut narodoznavstva. Lviv : [b.v.]. (In Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru