Металопластика Чернігова другої половини ХVІІ - початку ХІІІ століть

Замовлення із Чернігова виконували й золотарі Нюрнберга. Так, майстру «CD» належить срібна тарілка з гравірованим гербом В. Дуніна-Борковського (Чернігівський історичний музей, інв. № 3657). Невідомий майстер із Кенігсберга створив на замовлення чернігівського полковника Павла Полуботка срібний кухоль з його гербом (початок ХVШ ст., лиття, карбування, гравірування, позолота; Державний історичний музей, Москва) Коваленко О. Реалії та легенди наказного гетьмана Павла Полуботка. Україна - козацька держава. Ілюстро-вана історія українського козацтва у 5175 світлинах / Керівник проекту, автор-упорядник, художник, фотограф, мистецтвознавець В. Недяк. 2-е вид., доповнене і доопрацьоване. Київ: Емма, 2007. С. 465.. Смаки чернігівського архієпископа Антонія Стаховського відбилися в срібній з позолотою оправі Євангелія московського друку 1703 р., яке виконав на замовлення із Чернігова московський майстер Петро Алексєєв 1720 р. для чернігівського Борисо-Глібського собору. На чільній дошці в центрі вміщений емалевий медальйон у формі хреста із зображенням «Воскресіння Христового», навколо - чотири медальйони із «Страстями», а на кутах - євангелісти. Усі ці елементи твору виконані на тлі карбованого й прорізного орнаменту. У двох місцях викарбувані тавра у вигляді двоголового орла (Москва) та літери «ПА» (Петро Алексєєв). На спідній дошці в центрі розташована «Голгофа» зі знаряддями тортур. Пуклі мають вигляд об'ємних плодів, із них складається корінець. Карбовані застібки містять зображення святих і згадані тавра Арендар Г. Срібні оклади Євангелій ХУІІ-ХІХ століть із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. Київ: «Київське товариство “Купола”», 2021. С. 136-140..

Невідомому московському майстру належить срібний хрест із позолотою, який Петро І надав чернігівському козацькому полку за взяття турецької фортеці Азов 1696 р. (Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського, інв. № И-2525). Вибиті літери «СЄ» представляють московське річне тавро 1696-1697 рр. Із чільного боку на середхресті викарбуване Розп'яття з предстоячими в бічних раменах. Угорі зображений Бог-Отець з ангелами, а внизу - знаряддя страстей. На зворотньому боці вирізано напис, в якому сказано: «Крест сей ... з полковою церквию и всеми утварями ... з его великого государя казни пожалован в полк черниговский Лета 1696 месяца августа 1».

У зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського зберігаються Арендар Г.П. Церковні старожитності Чернігова ХУІІ-ХУІІІ ст. Скарбниця .української культури. Зб. Науко-вих праць. Чернігів, 2002. Вип. 3. С. 90-96. твори давнього золотарства без тавр. Але за стилістичними ознаками вони належать українським майстрам. Серед них треба назвати срібну шату Євангелія московського друку 1698 р. У вкладному записі сказано: «Євангелие сие надал до церкви мурованой Свято Катерининской Черниговской раб божий Іаков Євфимович Лизогуб бунчужний року 1715 априля 14...» Вкладник - другий син чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Дошки оправи обтягнуті зеленим оксамитом. У центрі чільної дошки на випуклому овалі вигравіюване зображення Розп'яття, оточене об'ємним орнаментом, що нагадує елементи різьблення іконостасів, та увінчане короною. На поперекових та повздовжніх осях розміщені 4 карбовані зірки на тлі зеленого оксамиту. Рельєфні візерунки мають наріжники, на яких гравіровані зображення євангелістів. Із чотирьох боків наріжники з'єднують накладні срібні золочені бордюри з акантового листя. На спідній дошці в середнику вигравіюва- не зображення святої Катерини в оточенні рельєфного орнаменту. Навколо по оксамиту зображені 8 карбованих зірок. Накладні бордюри з акантом та напівсферичні пуклі ще раз нагадують риси бароко Арендар Г. Напрестольне Євангеліє з Катерининської церкви. Скарбниця української культури. Зб. наукових праць. Чернігів, 2016. Вип. 16. С. 70-72. Іл. на вкладці між с. 86-87..

У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського експонується видатний твір металопластики XVII ст. - шата кіоту чудотворної ікони чернігівської «Іллінської Богоматері» (Інв. № И-2710). Ікону написав, за свідченням Д. Туптала, 1658 р. Григорій (в чернецтві Геннадій) Константинович «маляр Дубенський» Туптало Д. Руно оршенное / Підгот. тексту, передмова та коментарі О. Тарасенка. Сіверянський літопис. 2009. № 1. С. 35-37.. Шата виготовлена з нагоди перенесення ікони з невеликої Іллінської церкви до великого новозбудованого Троїцького собору. На завершення оздоблювальних робіт 10 тисяч золотих надав гетьман І. Мазепа «Не могла старшина підрахувати побожних пожертв ясновельможного». Пам'ятки України. 1991. № 6. С. 20-21.. Освячення собору відбулося на храмове свято Трійці 12 травня (25 за новим стилем) 1695 р. Черниговский историко-археологический отрывной календарь на 1906 г. Чернигов: Изд. Черниговского ста-тистического комитета, 1905. 12 мая. 730 с. Ікону перенесли, імовірно, у найближчий після Трійці день, коли урочисто шанується Троїцько-Іллінська Богоматір - 20 липня (2 серпня за новим стилем) на святого пророка Іллі Добровольский П. Чудотворная икона Богоматері Троицко-Ильинской Черниговской. Чернигов, 1900. С. 15.. Саме з приводу встановлення ікони в новому Троїцькому соборі І. Мазепа замовив срібну шату великого кіоту. Про цю подію, як визначну, писав С. Величко 1720 р., вказавши, що це відбулося 1695 р. Величко С. Літопис. Київ: Дніпро, 1991. Т. 2. С. 505-506. Шаті присвячено визначний твір - велика графічна композиція «Дедикація “Кіот срібнокований”» 1695-1696 рр. Адруг А. Графіка Чернігова... С. 145-151. Про шату кіоту писали автори книг і статей ХІХ і XX ст. Певний підсумок попередніх публікацій підведений у наших статтях Адруг А., Арендар Г. Видатна пам'ятка золотарства. Сіверянський літопис. 1999. № 6. С. 46-52; Адруг А., Арендар Г. Срібнокарбований кіот пречистої Богоматері. Пам'ятки України. 2009. № 1. С. 10-12..

Із 1695 р. ікона «Іллінської Богоматері» з кіотом і шатою були встановлені у Троїцькому соборі з правого боку біля першого від вівтаря стовпа. Після 1929 р., коли Троїцький собор увійшов до складу культурно-історичного заповідника, шату передали до Чернігівського історичного музею (без ікони з окладом, місцезнаходження яких невідоме). Під час Другої світової війни шату евакуювали до Чкаловського (Оренбургського) краєзнавчого музею, а згодом повернули до Чернігова. За час існування вона зазнала деяких втрат і пошкоджень. Шата кіоту має значні розміри 350x162 см. Унікальність твору полягає не лише у його розмірах, а й у видатних художніх особливостях, високому рівні технічного виконання. Виготовлена вона із срібла 700, 750, 800, 876 проби загальною масою 33,956 кг, складається із 18 срібних карбованих платівок різного розміру і форми товщиною від 0,5 до 1 мм. У центрі розміщена ікона, до якої безпосередньо під кутом прилягають платівки трапецієподібної форми (вертикальні 114х23 см, горизонтальні 91х21 см). Вони мають позолочене тло, що містить карбовані соковиті стебла з листям аканту й лілії. Зовні ікону оточує широка рамка з восьми прямокутних пластинок. Вони мають карбовані композиції в овальних медальйонах із лаврового листя, присвячені І. Христу та Богородиці Розміри: 50х30 см, 100х24 см, 158х38 см..

Ліворуч внизу розташована композиція «Різдво Богородиці», над нею - «Стрітення», а вище - «Введення Богородиці до храму». Справа вгорі батьки Богоматері Яким і Ганна представлені на колінах, а з їх грудей виростають дві гілки з листям угорі, які сходяться до квітки, де у сяйві Марія як мадонна. Нижче зображена композиція «Покрова Богоматері» в східному варіанті, яка покриває царів і священників, а ще нижче «Благовіщення», де Марія написана за столом з квіткою в руках. Угорі в центрі над іконою розташована композиція «Успіння Богородиці» (труна без тіла), яка за змістом і композиційним вирішенням пов'язана зі сценами «Коронування Марії» та її Вознесіння, які представлені вище на фігурному бароковому фронтоні вигадливої форми з волютами. Його увінчує монограма «MARIA» в сяйві під короною (символ Вознесіння), яку з обох боків підтримують два ангели, фігури яких із крилами утворюють пружний виразний силует. У центрі нижнього регістру вміщено герб І. Мазепи у пальмовому вінку, який символізує перемоги гетьмана. На кінцях платівки зображені вічнозелені пальми з кулястими завершеннями, що тут слугують емблемою праведника. Обабіч герба виконані військові атрибути. Ближче до кінців фризу викарбувані зображення військового табору та фортеці, можливо, на р. Самарі, зведеної 1688 р. заходами І. Мазепи. Усе свідчить, що шата створена досвідченими золотарями, які мали великий досвід роботи зі сріблом, уміння передавати в цьому матеріалі особливості іконографічних схем і деталей, здатність створити переконливий пластичний варіант графічного задуму авторів проєкту. Ними, на наш погляд, цілком могли бути Іван Щирський та Лаврентій Крщонович, які не один раз спільно працювали. Особливо яскраво виявилися результати їхнього співробітництва у «Дедикації “Кіот срібнокований”». А втілили задум у сріблі досвідчені майстри київського художнього осередку, які досконало володіли техніками і прийомами золотарського мистецтва Адруг А., Арендар Г. Срібнокарбований кіот пречистої Богоматері. Пам'ятки України. 2009. № 1. С. 10-12..

У 2010 р. колектив реставраторів Національного науково-дослідного реставраційного центру України в Києві під керівництвом В.М. Голуба Віктор Голуб, Олександр Г оловченко, Олександр Орищак,, Віталій Курлов. провів комплекс досліджень і реставраційних заходів щодо шати, здійснив реконструкцію основи кіота. Каркас конструкції виготовлений з ламінованої водостійкої фанери товщиною 21 та 15 мм. Важливим результатом вивчення твору став висновок про роботу не одного майстра, а групи золотарів. Під час реставраційних робіт звернули увагу на напис на трапецієвидній пластині кирилицею «Спод» з останньою літерою зверху. Це, мабуть, позначка майстра чи помітка для монтажу твору Такий напис свідчить на користь думки про роботу вітчизняних майстрів.. У результаті шата набула конструктивної і художньої цілісності з можливістю експонування та подальшого вивчення. Цей видатний твір був показаний на виставці «Україна - Швеція: на перехресті історії (XVn-XVm ст.)», яка діяла з 24 квітня по 31 жовтня 2010 р. в Українському музеї в Нью-Йорку (США). Через невисоке приміщення верхівку шати демонстрували окремо. У повністю зібраному вигляді твір показаний у Києві на виставці «Українське золотарство доби бароко. Дослідження. Реставрація» (11-24 листопада 2010 р., Національний музей історії України). Шата займала центральне місце в рамках проєкту «Шедеври сакрального мистецтва України XVІІ-XVІІІ ст.» на Великому антикварному салоні з 16 по 26 грудня 2010 р. (Київ, Мистецький арсенал). Після цього шата кіоту зайняла почесне місце в постійній експозиції Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Голуб В.М. Реставрація, реконструкція та дослідження срібної шати кіота чудотворної ікони Богороди-ці Троїцько-Іллінської Чернігівської. Наукові доповіді УШ Міжнародної науково-практичної конференції «До-слідження, реставрація та превентивна консервація музейних пам'яток. Сучасний стан. Перспективи». 23-27 травня 2011 р. Київ, 2011. С. 99-106..

Побудова загальної композиції цього непересічного твору, розміщення сюжетних композицій нагадує невеликий іконостас, присвячений Богородиці. Такі приклади її пошанування відомі в інших пам'ятках України різних часів. У київському Софійському соборі ХІ ст. праворуч від центрального вівтаря влаштовано приділ, присвячений батькам Богоматері - Іоакиму та Анні, хоча більшість фрескових композицій розповідають про події із життя Марії Собор Святої Софії в Києві / Автор тексту Г.Н. Логвин. Упоряд. Г.Н. Логвин, Н.Г. Логвин. Київ: Мистецтво, 2001. С. 114.. Богоматері присвячена ліва частина іконостасу Спасо-Преображен- ської церкви в селі Великі Сорочинці на Полтавщині 1732 р. Дорофієнко І., Міляєва Л., Рутковська О. Сорочинський іконостас. Київ: Родовід, 2010. 168 с.: іл. Петренко М.З. Українське золотарство... С. 27-28, 31; Арендар Г. Значок ніжинського золотарського цеху 1786 р. Скарбниця української культури. Зб. наукових праць. Чернігів, 2016. Вип. 17. С. 33-38.

Так, спільними зусиллями художників-граверів Івана Щирського та Лаврентія Крщо- новича (авторів проєкту шати кіоту чернігівської чудотворної ікони «Іллінської Богоматері») й українських золотарів постав унікальний твір металопластики, що не має аналогів. У ньому яскраво виявилися риси бароко, які багато в чому завдячують вітчизняній графіці того часу.

Місцеві майстри виготовляли дукачі, які були популярними серед народу. Дукачі - це різноманітні металеві шийні прикраси, що були частиною дівочого та жіночого вбрання. Для них характерне розмаїття художніх прийомів, форм і сюжетів. Найвідомішими були ніжинські дукачі, які виготовлялись і в Чернігові.

У Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського зберігається корогва ніжинського золотарського цеху, відомого ще в XVII ст. Вона є цікавим твором металопластики й зразком тогочасного цехового прапорництва. Зроблена вона з двох мідних позолочених платівок у формі флюгера, з'єднаних між собою. З обох сторін прилаштовані срібні овальні медальйони із зображеннями. На одному з них представлена сцена богослужіння. Зазначена дата виготовлення - 6 червня 1786 р. ¹ І.Г. Спаський виділив тип чернігівського банта із вузенької металевої стрічки у дві петлі між двома великими пелюстками, що розходяться догори. До банту підвішували медалі або спеціально виготовлені медальйони. Як приклад можна назвати дукач XVII ст. із зібрання Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського (Інв. № И-4389). Він має медальйон, на лицевій стороні якого зображена композиція «Поклоніння волхвів», а з іншого боку І. Христос із державою в правій руці. Тут повторена медаль німецького ювеліра С. Дадлера 1635 р. Бант складається з двох петельок і гілок, які доповнює овальне червоне скельце. Майстер використав срібло та штампування з позолотою Спаський І.Г. Дукати і дукачі України. Історико-нумізматичне дослідження. Київ: Наукова думка, 1970. 168 с.: іл.; Арендар Г., Адруг А., Гончаренко В. Дукачі у зібранні Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарнов-ського. Каталог. Скарбниця української культури. Зб. наукових праць. Чернігів, 2019. С. 73-84..

Отже, аналіз попередніх публікацій дозволив зробити висновок, що металопластику Чернігова другої половини XVH - початку XVІІІ ст. досі спеціально не вивчали як в цілому, так і за окремими видами. Обрана тема відображена в літературі фрагментарно й недостатньо. Тому комплексне дослідження металопластики набуває актуальності й дозволяє заповнити прогалину у вивченні мистецтва Чернігова. Нами окреслено коло пам'яток, які найкраще представляють досягнення художньої обробки металу в одному із давніх художніх центрів України. Монументальне лиття (людвисарство) презентують дзвони і гармати. Установлено відсутність відомостей про їх відлиття у Чернігові. Проте відомі дзвони, виготовлені на замовлення для чернігівських церков. Маються на увазі дзвін 1695 р. для Єлецького монастиря та дзвін 1720 р. з гербом Павла Полуботка для Вознесенської церкви. З'ясовано, що барокова орнаментика останнього твору близька не лише кінцівкам стародруків, а й елементам витворів ковалів і слюсарів. Розглянуто показові для того часу гармати з бароковими рельєфними оздобами й геральдичними віршами із зібрання Чернігівського і сторичного музею ім. В.В. Тарновського.

Ливарники робили також освітлювальні прилади, каламарі, посуд. Для речей церковного вжитку та посуду використовували також олово. Витвори ковалів виступали як елементи архітектурних споруд, вдало доповнюючи задуми зодчих. Установлено, що композиція окуття дверей ризниці чернігівського Троїцького собору близька до композиційних побудов килимів та скатертин, а декоративні елементи нагадують царські ворота іконостасів того часу.

З'ясовано, що твори золотарства, виготовлені в Чернігові, документально не зафіксовані. Прийнято рішення залучити до розгляду роботи майстрів інших міст і країн, замовлені мешканцями Чернігова. Здійснено поділ творів на групи за місцем виготовлення та майстрами. Звернуто увагу на роботу золотарів за ескізами (проєктами) художників. Саме в ескізах закладалися загальна композиція, характерні деталі та стильові своєрідності. Вимоги чернігівських замовників та творчість авторів ескізів були визначальними.

Зроблено висновок про належність ескізів срібних царських воріт 1702 р. іконостасу чернігівського Борисо-Глібського собору та шати кіоту чудотворної ікони «Іллінської Богоматері» творчості художників і граверів Івана Щирського та Лаврентія Крщоновича, діяльність яких пов'язана з Черніговом. Замовниками виступали гетьман І. Мазепа, чернігівські полковники Яків Лизогуб і Павло Полуботок, генеральний обозний В. Дунін-Борковський, писар і судця Карпо Мокрієвич, чернігівський архієпископ Антоній Стаховський, чернігівський міщанин Власій Н. Виконавцями виступали майстри України (їх імена невідомі), Аугсбурга (Пилип Якоб IV Дрентветт та «SK»), Вроцлава (Готфрід Хайтце та Христіан Мент- цель), Гданська (Петер Роде ГГ), Нюрнберга (майстер «СД») і Москви (Петро Алексєєв). Українські майстри створили видатну пам'ятку, яка не має аналогів - срібну шату кіоту чудотворної ікони «Іллінської Богоматері». Варто відзначити визначну роль І. Щирського та Л. Крщоновича в формуванні барокових рис у золотарстві. Металопластика Чернігова зазначеного періоду засвідчила широкі міжнародні мистецькі зв'язки й стала вагомим внеском до скарбниці українського мистецтва.

References

Adruh, A. (2008). Arkhitektura Chernihova druhoi polovyny XVII - pochatku XVIII stolit [Cherni- hiv architecture of the second half of XVII - early XVIII centuries]. Chernihiv, Ukraine.

Adruh, A. (2017). Hrafika Chernihova druhoi polovyny XVII - pochatku XVIII stolit [Chernihiv graphic of the second half of XVII - early XVIII centuries]. Chernihiv, Ukraine.

Adruh, A. (2020). Derevorizblennia ta ikonostasy Chernihova druhoi polovyny XVII - pochatku XVIII st. [Chernihiv woodcarving and iconostasis of the second half of XVII - early XVIII c.]. Siverians- kyi litopys - Siverianian chronicle, 2.

Adruh, A., Arendar, Н. (1999). Vydatna pamiatka zolotarstva [Memorable jotting of gold tilling]. Si- verianskyi litopys - Siverianian chronicle, 6.

Adruh, A., Arendar, Н. (2009). Sribnokarbovanyi kiot prechystoi Bohomateri [Silver minted ark of Holy Mother]. Pamiatky Ukrainy - Landmaks of Ukraine, 1.

Arendar, H. (2002). Hdanske sriblo v zibranni Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tar- novskoho [Gdansk silver in the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnow- ski]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 2. Chernihiv, Ukraine.

Arendar, H. (2002). Tserkovni starozhytnosti Chernihova XVII-XVIII st. [Church antiquities of Chernihiv of XVII-XVIII c.]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 3. Chernihiv, Ukraine.

Arendar, H. (2005). Vrotslavske sriblo z fondiv Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho [Wroclaw silver from the funds of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vol. 5. Chernihiv, Ukraine.

Arendar, H. (2006). Sribnyi posud XVII - pochatku XX stolit. Kolektsiia Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho: Albom [Silver dishes of XVII - early XX centuries. Collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski: Album]. Kyiv, Ukraine.

Arendar, H. (2016). «Znachyk» nizhynskoho zolotarskoho tsekhu 1786 r. [Icon of the Nizhyn goldsmith's shop of 1786]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 17. Chernihiv, Ukraine.

Arendar, H. (2016) Naprestolne yevanheliie z Katerynynskoi tserkvy [The enthronement Gospel from St. Catherine's Church]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 16. Chernihiv, Ukraine.

Arendar, H. (2021). Sribni oklady Yevanhelii XVII-XIX stolit iz zibrannia Chernihivskoho istorych- noho muzeiu im. V.V. Tarnovskoho [Silver salaries of the Gospel of XVII-XIX centuries from the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski]. Kyiv, Ukraine.

Arendar, H., Honcharenko, V., Adruh, A. (2019). Dukachi u zibranni Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho. Kataloh [Dukachi in collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski. Catalog]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 20. Chernihiv, Ukraine.

Blakytnyi, M. (2013). Harmaty z kolektsii Vasylia Tarnovskoho u Chernihivskomu istorychnomu muzei imeni V.V. Tarnovskoho [Cannons from the collection of Vasyl Tarkovsky in the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 15. Chernihiv,Ukraine.

Holub, V.M. (2011). Restavratsiia, rekonstruktsiia ta doslidzhennia sribnoi shaty kiota chudotvornoi ikony Bohorodytsi Troitsko-Illinskoi Chernihivskoi [Restoration, reconstruction and research of silver riza ark of the miraculuos Chernihiv Trinity-Illinoise Mother of God]. Naukovi dopovidi VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Doslidzhennia, restavratsiia ta preventyvna konservatsiia muzeinykh pamiatok. Suchasnyi stan. Perspektyvy - Scientific reports of the VIII International scientific-practical conference. Research, restoration and preventive conservation of museum monuments. Modern status. Perspectives. Kyiv, Ukraine.

Kindratiuk B. (2008). Dzvonarske mystetstvo serednovichnoi Ukrainy [Bell-ringing art of medieval Ukraine]. Kniazha doba: istoriia i kultura - Princely era: history and culture.

Kovalenko O. (2007). Realii ta lehendy nakaznoho hetmana Pavla Polubotka. Ukraina - kozatska derzhava [Realities and legends of the acting hetman Paul Polubotko. Ukraine - Cossack state]. Kyiv, Ukraine.

Lohvyn, H. Uporiad. H.N. Lohvyn, N.H. Lohvyn (2001). Sobor Sviatoi Sofii v Kyievi [Hagia Sophia in Kiev]. Kyiv, Ukraine.

Malchenko, O. (2007). Khudozhnie lyttia harmat u Hetmanshchyni za chasiv pravlinnia Ivana Maze- py [Artistic casting of guns in the Hetmanate during the reign of Ivan Mazepa]. Kyiv,Ukraine.

Malchenko, O. (2008). Khudozhnie oformlennia harmat chasiv Ivana Mazepy [Artistic design of guns in times of Ivan Mazepa]. Hetman Ivan Mazepa: postat, otochennia, epokha - Hetman Ivan Mazepa: figure, environment, era. Kyiv, UkraiM.

Mykhailova, R. (2011). Metaloplastyka. Istoriia ukrainskoho mystetstva [Metaloplasty. The history of Ukrainian art]. Vol. 3. Kyiv, UkraiM.

Polovnykova, S.O., Sytyi, I.M. Vidp. redaktor Kovalenko, O.B. (1998). Kolektsiia kyrylychnykh sta- rodrukiv iz zibrannia Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V.V. Tarnovskoho. Kataloh [Collection of Cyrillic old prints from the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V.V. Tarnowski. Catalog]. Kyiv, Ukraine.

Sytyi, I. (2017). Dedykatsiia yasnovelmozhnomu Ivanu Mazepi - shedevr ukrainskoho drukarstva [Dedication to the clairvoyant Ivan Mazepa - a masterpiece of Ukrainian printing]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Zb. naukovykh prats - The treasury of Ukrainian culture. Collection of scientific works. Vyp. 18. Chernihiv. Ukraine.

Travkina, O. (1995). Tsarski vrata z Boryso-Hlibskoho soboru m. Chernihova [Royal gate in Church of Saint Boris and Gleb in Chernihiv]. Siverianskyi litopys - Siverianian Chronicle, 1.

Travkina, O. (2018). Mazepyna brama. Tsarski vorota ikonostasu Boryso-Hlibskoho soboru m. Cher- nihova [Mazepa gate. Royal gates of the iconostasis of the Boryso-Hlib cathedral of Chernihiv]. Chernihiv, Ukraine.

Tyshchenko, O.R. (1992). Istoriia dekoratyvno-prykladnoho mystetstva Ukrainy (XII-XVIII st.): Navchalnyi posibnyk [The history of art and crafts of Ukraine (XII-XVIII c.): Textbook]. Kyiv, Ukraine.

Abstract

Metalsculpture in Chernihiv in the second half of the seventeenth and early eighteenth centuries

Adruh Anatoliy K. - Ph.D. in Art Studies, Associate Professor at T.H Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, Chernihiv

The purpose of the article is to highlight the features of metal sculpture in Chernihiv in the second half of the seventeenth and early eighteenth centuries, its development in relation to other arts.

The research methodology is based on a systematic approach, on the general scientific principles of objectivity and historicism, which provide an opportunity to comprehensive study of the artistic processing of metals of this period.

The scientific novelty of the work is determined by the formulation and development of a topic that has not yet been considered. The first attempt to comprehensively study this problem.

Conclusions. The range of monuments that best representing the achievements of artistic processing of metals of that time is outlined. Artistic casting is represented by ornamented bells and guns, as well as inkwells, utensils, lighting fixtures.

The works of blacksmiths successfully complemented the buildings. It was found that the envelope of the door to the sacristy of the Chernihiv Trinity Cathedral is similar in composition to carpets and embroidered tablecloths. The absence of works made in Chernihiv has been established.

Therefore, it was decided to involve in consideration works ordered by masters of other cities and countries by residents of Chernihiv or people associated with the city. The works were divided into groups according to the place of creation. Attention is paid to the work of goldsmiths on the sketches (projects) of artists. It was in the sketches that the composition, characteristic details and stylistic peculiarities were laid down. The customers were Hetman I. Mazepa, Chernihiv colonels J. Lyzohub and P. Polubotok, general convoy V. Dunyn-Borkovsky, clerk and judge Karpo Mokrievych, Chernihiv archbishop Anthony Stakhovsky, Chernihiv burgher Vlasiy N. Performed works were made by craftsmen from Ukraine, Koenigsberg, Ausburg, Nurnberg, Wroclaw, Gdansk, Moscow. Baroque features were clearly manifested in the metal sculpture of Chernihiv of this period.

Key words: Chernihiv, metal sculpture, baroque, customers, Ivan Shchyrsky, Lavrentiy Krshchonovych.

Размещено на Allbest.ru