Культурний ландшафт як спадщина: пропозиції для України з досвіду окремих країн Європи

Це прагнення захистити вибрані цінні частини ландшафту відображає той факт, що середовище пам'ятки сприймається як його невід'ємна частина та співтворець монументальних цінностей. При цьому, обов'язковою умовою є наявність пам'яток культури у визначеному ландшафті.

Для охорони національних пам'яток культури, пам'ятних заповідників і пам'ятних зон призначено спеціальний інструмент - охоронна зона. Враховуючи, що фонд нерухомих пам'яток культури налічує майже 10 тис. національних пам'яток культури, необхідно ієрархізувати, для яких із них необхідно оголосити охоронну зону. Пріоритетним завданням є охорона виняткових ландшафтних пам'яток і значущих ландшафтних якостей міських одиниць - особливо силуетів і панорам історичних ядра міст, які охороняються як пам'ятні заповідники та пам'ятні зони [21].

Знання та конкретизація характерних особливостей ландшафту потребує попередньої розробки типології культурного ландшафту (різноманітності типів ландшафту), яка є складнішою, ніж типологія природного ландшафту. Специфічним явищем культурного ландшафту є пам'ятки культури, погляд на охорону яких зазнав поступового розширення від охорони окремих цінних об'єктів (охорона елемента без зв'язку з його оточенням) до моніторингу зв'язків історичних об'єктів з їхнім найближчим та ширшим оточенням [38].

T. Hmciarova (2010) на основі чинного законодавства Словаччини виділяє наступні категорії об'єктів, в яких змішані елементи природного та культурного ландшафтів: пам'ятки історичної рослинності, охоронювані території та об'єкти, внесені до Списку ВКПС з цінностями культурно-історичного та природного характеру. З точки зору збереження історичних ландшафтних структур, а також культурних традицій і укладів регіону, автор визначає заходи управління у сфері природокористування та культурної політики: порівняти всі пам'ятки історичного ландшафту з категоріями охорони природи та визначити культурний потенціал території - цінну територію з культурної та екологічної точки зору; опрацювати типологію культурного ландшафту, картографувати та оцінити елементи історичних ландшафтів Словаччини; забезпечити інтегровану інформаційну систему збереження культурного ландшафту, яка також має включати моніторинг стану ландшафту [25].

Спробу окреслити принципи типологічної класифікації культурного ландшафту також було зроблено в Інституті географії Словацької академії наук, які базуються на аналізі природних та соціально-економічних факторів, що визначають походження та характер культурного ландшафту з наданням великого значення часовим аспектам його розвитку [24]

Ще один напрямок становлять географічні методи дослідження культурних пам'яток як елементів більш-менш компактного історичного культурного ландшафту, що дозволяє розглядати загальну картину відповідної пам'ятки і її включення в перетворений культурний історичний пейзаж [31].

У Чехії склалася достатньо розвинута система законодавчих та нормативних актів з охорони ландшафтної спадщини країни, в основі якої закони з охорони природи і ландшафту та про державну охорону пам'яток. Природоохоронним законодавством встановлено декілька категорій охо- ронюваних територій, в тому числі, ландшафтних

великомасштабних, таких, як національний парк, заповідна ландшафтна територія, природний парк або невеликих за розміром територіальних форм

природний заповідник, природна пам'ятка, значний ландшафтний елемент тощо [47].

Концептуальний інтерес до збереження ландшафту також пов'язаний з прийняттям Закону №20/1987 про державну охорону пам'яток. Як відзначає K. Kuca, пам'яткоохоронна діяльність долучилась цієї сфери спочатку опосередковано - через охорону ландшафтних домінант (замків, церков), тобто окремих будівель чи їх ділянок, які охороняються як пам'ятки культури чи національні пам'ятки культури. Деякі з них також отримали охоронну зону, яка охороняє саме непо- рушений ландшафтний ефект цих елементів. Іншою формою піклування пам'яткоохоронної служби про ландшафт, був, наприклад, захист городищ, які нерідко представляють дуже характерні особливості ландшафту. Деякі з них уже в 1960-х роках стали заповідниками археологічної спадщини, інші охороняються як культурні пам'ятки. Виразні ландшафтні аспекти мають замкові та заповідні парки, паломницькі алеї, хресні дороги. Досить поширеною є охорона історичних технічних водогосподарських споруд, які сьогодні також сприймаються переважно як «природні» елементи і в усякому разі, як важливі ландшафтні елементи. До 1990 р. деякі великі ділянки ландшафту стали об'єктом охорони, найбільш знаною з яких є «Бабусина долина» - національна природна пам'ятка (1952) та національна культурна пам'ятка (1978), відома, в основному, завдяки книзі Божени Нємцової «Бабуся» [29].

Закон про державну охорону пам'яток запровадив, як особливу форму територіальної охорони пам'яток, категорію «Ландшафтна пам'яткоохоронна зона» (ЛПЗ) Зокрема, передбачено, що Міністерство культури за погодженням з регіо-нальним управлінням може оголосити територію населеного пункту або її частину, історичне середовище чи частину ландшафту, в якій представлені як природні, так і культурно- історичні цінності, значення яких є визначальним для встановлення правового захисту для цієї території, зоною спадщини та визначити умови її охорони (§ 6, абз. 1) [48].

Загалом за період 1992-2022 років було створено 27 ЛПЗ (з 74 зареєстрованих пропозицій), розмір яких коливається від 123 га до 14 220 га. Деякі з них стали об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема, Ледніце-Валтіце - один із найбільших рукотворних ландшафтів у Європі [32].

Підписання країною у 2002 р. ЄЛК та її ратифікація 2004 р., відколи вона стала обов'язковою для Чехії, надало новий і значний поштовх у збереженні культурного ландшафту, яке з 2010 р. стало одним із пріоритетів і цілей, визначених Стратегічною програмою сталого розвитку Чеської Республіки, та іншими державними стратегічними документами.

Зокрема, виявлення, визначення, збереження та розвиток типових культурних характеристик ландшафтів країни було одним з головних напрямів у сфері збереження культурної спадщини, встановлених «Державною культурною політикою на 2015 - 2020 роки (з перспективою до 2025 р.)».

З 2008 р. згідно прийнятої на урядовому рівні міжвідомчої концепції прикладних досліджень і розвитку національно-культурної ідентичності (NAKI) виконується низка дослідницьких проектів за участі наукових установ.

Одним з результатів цих проектів стала методологія Типології історичного культурного ландшафту, яка отримала сертифікат Міністерства культури та визнана основним інструментом для ідентифікації культурного ландшафту у будь- якому місці на території країни на основі культурної та історичної цінності території. В основі створення національної типології історичного культурного ландшафту є опрацювання трьох основних категорій культурного ландшафту (цілеспрямовано створених, органічно розвинених та асоціативних), визначених Комітетом всесвітньої спадщини. В межах цього поділу визначено 34 типи історичних культурних ландшафтів, представлених в умовах Чехії, які об'єднані в 9 типових груп, серед яких, наприклад, виділені індустріальні, військові, меморіальні та інші ландшафти. Тип і межі історичного культурного ландшафту визначаються його характерними ознаками, які є носіями важливих культурних цінностей і базуються на матеріальних фізично збережених явищах, а також нематеріальних явищах, пов'язаних із соціальною пам'яттю, міфологією, традицією чи життям і діяльністю відомої особистості [22].

Використання типології історичного культурного ландшафту може слугувати відправною точкою для подальшої роботи у сфері догляду за історико-культурним ландшафтом та для проектування можливих зон збереження ландшафту, оскільки існуючі ЛПЗ охоплюють не всі цінні види історичного ландшафту, чи інших рівнів захисту [30].

Латвія ратифікувала ЄЛК у 2007р. та у 2010р.

включила Довгострокові цілі ландшафтної політики до головного довгострокового планового документу країни - Стратегії сталого розвитку Латвії до 2030 р.. Згідно з цією стратегією, охорона унікальних традиційних латвійських природних і культурних типів ландшафту як чинника, що визначає якість життя, вимагає: державної підтримки відповідних багатофункціональних сільських районів та захист і розвиток культурних ландшафтів; ідентифікацію та інвентаризацію унікальних традиційних типів латвійського ландшафту, внесення пропозицій щодо моніторингу ландшафтного менеджменту та діяльності в ландшафті; навчання та залучення громадськості до регулювання ландшафтів та визначення вимог до просторових планів та умов охорони важливих типів ландшафтів.

У 2013 р. Урядом Латвії була затверджена Ландшафтна стратегія на 2013-2019 роки, в якій відповідальність за реалізацію ландшафтної політики країни покладено на Міністерство захисту довкілля та регіонального розвитку (МЗДРР). Стратегією було визначено два основних пріоритети на цей період: удосконалення ландшафтного регулювання та законодавчої бази; формування розуміння цінностей ландшафту та підвищення освіти, професійної підготовки та досліджень у сфері ландшафтів.

Відповідно до плану дій Ландшафтної стратегії здійснюється оцінка ландшафтів країни. На першому етапі оцінки (2017-2019 рр.) у діалозі з суспільством було визначено 50 значущих ландшафтів («Ландшафтних скарбів Латвії») по 10 на кожний історико-культурний регіон: Латгале, Зе- мгале, Курземе, Відземе і Ризький. У співпраці з Національною бібліотекою Латвії були створені пересувні виставки та електронне сховище (www.ainavudargumi.lv) з фотографіями та розповідями про ландшафтні скарби. На основі 50 ландшафтних скарбів експертна рада з ландшафтів узгодила 8 унікальних або культових ландшафтів, наприклад, прибережну зону Балтійського моря або ландшафт стародавньої долини Абава, які доповнили культурний канон Латвії.

Очікувані результати другого етапу оцінки ландшафтів, який розпочався 2020 р., мають містити наступні компоненти: визначення районів «Національних ландшафтів»; створення електронного ландшафтного атласу; розроблення рекомендацій міністерствам, регіонам планування, муніципалітетам, які стануть основою для формування наступного програмного документа - Національного плану ландшафтної політики.

З 2012 р. Латвія долучилась до європейського конкурсу з присудження Ландшафтної ознаки Ради Європи. Зростання його популярності та кількості учасників обумовило необхідність з 2020 р. організації національного відбору шляхом проведення конкурсів у кожному з п'яти регіонів країни.

Литва підписала ЄЛК у 2000 р., ратифікувала у 2002 р. та відтоді розпочала процес її імплементації. Оскільки ландшафтна тематика є предметом різних законів, Литва не приймала окремого закону про ландшафт і йшла шляхом поступового ухвалення декількох підзаконних нормативно-правових актів. 1 грудня 2004 р. уряд Литви прийняв постанову №1526 «Ландшафтна політика Литовської Республіки». Документ поєднує різні наукові парадигми в області ландшафту і містить національне бачення охорони, регулювання, планування ландшафту та керівні принципи щодо його якості, просторових планів, моніторингу, діяльності з планування та відновлення, а також інтеграцію в територіальне та стратегічне планування тощо.

У своїй наступній постанові від 22 серпня 2005 р. №909 «Засоби реалізації ландшафтної політики в Литовській Республіці» уряд визначив три основні цілі на період до 2020 р.: оцінка ландшафтної структурної різноманітності; розроблення законодавчих актів, координація дій органів місцевого самоврядування щодо охорони та використання ландшафтів; вивчення ландшафту, глибше розуміння громадськістю та професійна підготовка. Відповідальність за різні завдання була розподілена між міністерствами навколишнього середовища, культури та сільського господарства.

У 2007 р. було засновано Національну ландшафтну премію Литви, у 2015 р. Міністерство освіти організувало Конкурс регіональних ландшафтів, яких найкраще відображають особливості усіх п'яти етнографічних регіонів Литви.

З 2009 р. запроваджено моніторинг національної ландшафтної політики та інформування громадськості про хід її реалізації. Зведений щорічний звіт про його результати представляється громадськості на веб-сторінці Мінприроди.

З метою визначення довгострокової стратегії охорони ландшафту Мінприроди затвердив у 2015 р. Національний план управління ландшафтом (далі - НПУЛ). НПУЛ встановлює напрямки регулювання ландшафту, диференційовані на території інтенсивного використання та території сталого або комплексного використання з ура-ху- ванням природних і культурних цінностей їхнього ландшафту. НПУЛ також рекомендує заходи щодо підтримання екологічної рівноваги ландшафту, формування природного каркасу та збереження природно-культурних цінностей і ландшафтних комплексів [27]. НПУЛ має бути включено до Комплексного плану території Литовської Республіки та затверджено урядом Литви, він стане важливим правовим інструментом реалізації політики охорони та регулювання ландшафту на національному та регіональному рівнях. Це дозволить інтегрувати принципи ландшафтної політики в стратегічні програми та плани інших секторів економіки. НПУЛ також можна розглядати як джерело знань для громадськості про ландшафт країни та засіб формування активної і відповідальної громадянської позиції з питань його збереження.

З 2020 р. здійснюється доопрацювання Національної ландшафтної політики з перспективою на наступний період [14].

Пропозиції щодо основних напрямів дій з охорони та збереження культурно-ландшафтної спадщини України

Аналіз прикладів успішного досвіду окремих європейських країн з практичного впровадження концепту культурного ландшафту у порівнянні із вітчизняною практикою в Україні дав змогу визначити основні проблеми у цій галузі та окреслити орієнтовні напрями у стратегії їх вирішення, основні механізми і інструменти з реалізації.

Першочерговим заходом у формуванні такої стратегії може стати розроблення та схвалення розпорядженням Уряду Національного плану дій з охорони та збереження культурно-ландшафтної спадщини України (далі - НПД), до якого пропонується включити наступні положення та заходи При підготовці пропозицій використані публікації автора [6, 12]. Наприклад, як «топографічно визначену територію, як її сприймають люди та характер якої є спільним продуктом історичної та сучасної взаємодії даного суспільства і на-вколишнього середовища визначної культурної (матеріль-.

Основною метою НПД на найближчі 5-10 років має стати забезпечення охорони, збереження та дбайливого використання культурних ландшафтів країни шляхом:

врахування при формуванні та реалізації державної культурної, екологічної та містобудівної політики;

включення, як неодмінної складової, до стратегії повоєнної відбудови України;

привернення суспільної уваги та залучення громадськості до охорони та популяризації культурних ландшафтів.

Реалізацію заходів НПД, як у коротко- , так і довгостроковій перспективі, пропонується здійснювати за такими напрямами:

Удосконалення системи законодавчого забезпечення з питань охорони, регулювання та планування ландшафтів та її приведення у відповідність до правових та нормативних стандартів ЄС, що передбачає виконання таких завдань та заходів:

Розроблення проектів Законів України та законодавчих положень, зокрема:

Проекту Закону України «Про ландшафти» або (як альтернативного варіанту) - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи охорони, регулювання та планування ландшафту» з пропозиціями що змін до законів про охорону культурної спадщини, про охорону навколишнього природного середовища, про природно-заповідний фонд, про регулювання містобудівної діяльності тощо;

Проекту «Кодексу культурної і природної спадщини і ландшафту» шляхом консолідації законів про охорону культурної спадщини та про природно-заповідний фонд з включенням розділу про ландшафтне планування (у довгостроковій перспективі);

Законодавче запровадження поняття «культурний ландшафт» на міжнародно визнаних засадах5 та поняття «Охоронювана культурно-ландшафтна територія», як особливої форми його збереження;

Внесення до Розділу VI «Захист традиційного характеру середовища та об'єктів культурної спадщини» Закону України «Про охорону культурної спадщини» нової статті «Охоронювана культурно-ландшафтна територія» та передбачення нею наступних видів у вигляді «Охоронюваної культурно-ландшафтної зони» та «Культурно- ландшафтного парку», які створюються для охорони, збереження та дбайливого використання культурного ландшафту з пов'язаними з ним нерухомими пам'ятками або їх комплексами на території населеного пункту або за його межами місцевого чи національного значення.

Переведення частини значних за територією та своєю вагомістю існуючих ландшафтних об'єктів до категорії «Охоронювана культурно- ландшафтна зона»6.

Розроблення та затвердження нормативно-правових актів (порядків, методик, стандартів, інструкцій) щодо:

Топографічного визначення території об'єктів культурної спадщини та їх зони охорони, розроблення зон охорони, визначення та затвердження меж і режимів їх використання;

Оголошення територій охоронюваною культурно-ландшафтною територією та розроблення плану організації її території;

Виявлення, характеристики, типології, ідентифікації, оцінки, документування, інвентаризації ландшафтів тощо з урахуванням їх природної, культурної та історичної цінності;

ної і духовної) значущості».

«Історичний ландшафт Київських гір і долини рік Дніпра у м. Києві», «Історичний ландшафт центру Буго- Ґардівської паланки Війська Запорозького» та «Замкова гора у м. Чигирин».

Удосконалення системи державного управління та інституційного забезпечення шляхом виконання наступних завдань та заходів:

Удосконалення стратегічного та програмно-цільового планування з питань охорони, регулювання та планування ландшафтів

розроблення та затвердження розпорядженням Кабінету Міністрів України Концепції державної ландшафтної політики (або Державної ландшафтної стратегії) з покладенням відповідальності за їх реалізацію та звітування на міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (Міндо- вкілля), культури та інформаційної політики (МКІП), розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури), створення міжвідомчої комісії для координації діяльності та розроблення пропозицій щодо формування і реалізації державної ландшафтної політики;

сприяння врахуванню питань охорони ландшафтів при розробленні, затвердженні та реалізації: стратегії сталого розвитку України та її регіонів; стратегії державної політики у сфері охорони культурної спадщини; Державної, регіональних та місцевих програм охорони культурної спадщини;

Посилення інституціональної, організаційної, комунікативної та фінансової спроможності органів охорони КПС:

Ініціювання створення Державного агентства культурної спадщини та Державного агентства природної спадщини як центральних органів виконавчої влади;

Реорганізація та довгострокова підтримка діяльності Українського державного інституту культурної спадщини (УДІКС), як головного центру з наукової, науково-організаційної та науково-технічної діяльності у сфері охорони нерухомої культурної спадщини. Важливими елементами діяльності УДІКС має функціонування регіональних відділень та введення до структури підрозділу з питань культурного ландшафту;

Створення, шляхом інтеграції існуючих галузевих систем, загальнодержавної інформаційно-комунікаційної системи культурної та природної спадщини України та відповідного геопорталу з візуалізацією на інтерактивних картах та наданням різноманітної інформації про їх об'єкти та території, в рамках якої передбачити виділення розділу «Культурний ландшафт» (у довгостроковій перспективі);

Розвиток системи охорони і збереження культурно-ландшафтної спадщини

Розроблення та виконання заходів щодо:

Проведення досліджень з виявлення, характеристики, типології, ідентифікації, оцінки, документування, інвентаризації культурних ландшафтів;

Визначення найбільш цінних і пріоритетних для заповідання культурно-ландшафтних територій для забезпечення подальшого резервування та виділення земель для їх створення;

Започаткування та реалізація проекту «Ландшафтне багатство України» з визначення та представлення в інформаційному просторі добірки найбільш видатних культурних ландшафтів кожного з регіонів з метою відобразити їх велику типологічну та географічну різноманітність;

Започаткування та реалізація проекту «Червона книга культурних ландшафтів» з матеріалами вивчення та узагальнення матеріалів про стан ландшафтів, що знаходяться під загрозою інтенсивної антропогенної трансформації та знищення;

Створення електронних атласів культурної і природної спадщини регіонів України, її історичних або етнографічних територій тощо;

Створення та розвиток системи просвіти, інформування та залучення громадськості до популяризації та охорони культурних ландшафтів

Розроблення та виконання заходів щодо:

Приєднання до європейського конкурсу з присудження «Ландшафтної ознаки Ради Європи» з відповідною організацією та проведенням національного та регіональних конкурсів- відборів;

Організація заходів з щорічного відзначення 20 жовтня як «Міжнародного дня ландшафтів» з нагоди прийняття Європейської ландшафтної конвенції;

Організація і проведення Всеукраїнської громадської акції «Сім культурно-ландшафтних чудес України», в тому числі, з визначенням на першому етапі найбільш значущих культурних ландшафтів кожного регіону;

Встановлення Національної ландшафтної премії та започаткування Конкурсу регіональних культурних ландшафтів, які найкраще відображають особливості етнографічних регіонів України (в довгостроковій перспективі).



Висновки

Україна володіє великим та унікальним за різноманітністю культурно-ландшафтним потенціалом, від збереження та ефективного використання якого значною мірою залежить якість життя населення як нашої країни, так і всієї Європи в цілому. Проте стан ландшафтів, який викликає давнє занепокоєння громадськості, багатократно погіршився внаслідок повномасштаб- ної збройної агресії росії проти України. При цьому в Україні спостерігається відставання у імплементації зобов'язань, прийнятих європейською та світовою спільнотою в ряді міжнародних документів щодо збереження культурних ландшафтів.

Причини існуючого становища полягають не тільки у нехтуванні прийнятими зобов'язаннями та зацікавленості з боку державних та місцевих органів влади щодо вирішення цих питань. Питання слід розглядати у більш широкому контексті, оскільки суспільний запит щодо розвитку культурно-ландшафтної проблематики в Україні не реалізується в повній мірі внаслідок:

дефіциту розроблених, прийнятих та впроваджених законодавчих, нормативно-правових, інституційних, методичних та практичних механізмів;

недостатнього комплексного наукового вивчення культурних ландшафтів, перш за все з боку географічної науки, в контексті їх виявлення та охорони як КПС, що здійснюється, при цьому, в умовах зменшення кількості наукових установ та кадрів, невпинної втрати загального науково- технічного потенціалу та зниження його професійного рівня;

недостатнього інформування суспільства, поширення знань про культурні ландшафти та залучення громадськості до їх збереження та дбайливого використання.

Ігнорування або недооцінка культурних ландшафтів як КПС може привести до їх деградації, руйнування та загрози безповоротної втрати. Подолання негативних тенденцій у цій сфері має бути пов'язане з визначенням довгострокової стратегії, розробленої з урахуванням успішного досвіду окремих європейських країн з практичного впровадження концепту культурного ландшафту, першочерговим заходом у формуванні якої може стати розроблення та схвалення урядовим розпорядженням Національного плану дій з охорони та збереження культурно-ландшафтної спадщини України.

Подяка. Дослідження фінансується ЄС NextGenerationEU з коштів механізму Плану відновлення та стійкості в рамках проекту «Стипендії видатним дослідникам, яким загрожує військовий конфлікт в Україні» № 09I03-03-V01-00021. Ця стаття є одним із результатів теми «Електронне картографування культурно-ландшафтної спадщини України» в рамках гранту №2/0043/23 «Ідентифікація ландшафтного різноманіття та його змін у Словаччині на основі даних дистанційного зондування в контекст європейської зеленої угоди» за підтримки Словацького наукового грантового агентства VEGA.



Список використаної літератури

Денисик Г.І. Етнокультурне ландшафтознавство у Вінницькому педуніверситеті //Етнокультурне ландшафтознавство: теоретичні та прикладні аспекти: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції (з міжнародною участю), м. Вінниця, 28-29 травня 2018 р. / відп. ред. В.М. Воловик. Вінниця, 2018. - С. 3-8.

ДСТУ 7739:2015 Захист довкілля. Ландшафти. Терміни та визначення понять. Київ: УкрНДНЦ, 2016. - 25 с.

Європейська ландшафтна конвенція. Офіційний переклад. - Режим доступу: https://rm. coe.int/16802f3fc0

Поливач К. Культурно-ландшафтне районування України // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія», 2022. - Вип. 57. - С. 173-183. https://doi.ors/! 0.26565/2410- 7360-2022-57-13

Поливач К.А. Культурно-ландшафтна спадщина України: концепція електронного атласу // Географічна освіта і наука: виклики і поступ: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 140- річчю географії у Львівському університеті (м. Львів,18-20 травня 2023 р.) / У 3-ох томах. Львів: Простір- М, 2023. - Том 3. - С. 91-96

Поливач К.А. Проекти Концепції державної політики у сфері охорони нерухомої культурної спадщини та Плану заходів з її реалізації // Культурна спадщина в Атласній геоінформаційній системі сталого розвитку України: Л.Г. Руденко, К.А. Поливач, В.С. Чабанюк та ін./за ред. Л.Г. Руденка, 2018. - С. 165-178

Про ландшафти. Проект Закону України від 13.02.2012 до другого читання. - Режим доступу: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=36258&pf35401=214088

Про охорону культурної спадщини Закон України від 8 червня 2000 р. № 1805-III. - Режим доступу: https://zakon. rada. gov. ua/laws/show/1805-14#Text

Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

Про природно-заповідний фонд України. Закон України від 16 червня 1992 р. № 2456-XII. - Режим доступу: https://zakon. rada. gov. ua/laws/show/2456-12#Text

Руденко Л.Г. Поливач К.А. Природна спадщина: досвід та перспективи картографування в Україні // Укр. геогр. журн. - 2015. - №4 - С. 40-49. https://doi.org/10.15407/usz2015.04.040

Руденко Л.Г., Поливач К. А. Збереження і використання культурної спадщини в Україні: проблеми та конструктивні пропозиції // Укр. геогр. журн. - 2018. - № 2. - С. 51-61. https://doi.org/10.15407/ugz2018.02.051

Чехній В.М. Концепція ландшафту у сфері практичної діяльності: досвід Великої Британії // Ландшафтознавство. - 2022. - 2 (2). - 72-83. https://doi.org/10.31652/2 786-5665-2022-2- 72-83

14.11th Council of Europe Conference on the European Landscape Convention. Addresses from States participating in the Conference. Strasbourg 26-27May 2021. CEP-CDCPP (2021) 3Bil. - Режим доступу: https://rm.coe.int/11th- council-of-europe-conference-on-the-european-landscape-convention/1680a248f1

Arques, F S. & Marine, N C. (2021). Hacia un hiperatlas para el conocimiento y difusion de los paisajes culturales espanoles //Patrimonio cultural de Espana, №12. - P. 372-384.

Bernat, S., Jaraszek, K., & Mqkal, A. (2022). Assessment of the possibility of establishing cultural parks in selected rural and small town areas in the Lublin Province //Acta Scientiarum Polonorum Administratio Locorum. - 2022. - 21(1). - P 25-40. https://doi.org/10.31648/aspal.7077

Cruz, L., & Carrion, M. (eds.) 100 paisajes culturales en Espana. Madrid: Ministerio de Education, Cultura y De- porte, 2015, 478p.

De Montis, A. Impacts of the European Landscape Convention on national planning systems: A comparative investigation of six case studies // Landscape and Urban Planning. - 2014. - 124. - P 53-65. https://doi.org/10.1016/j.lan- durbplan.2014.01.005

Decreto Legislativo 22 gennaio 2004, n. 42 Codice dei beni culturali e del paesaggio. - Режим доступу: https://www.normattiva.it/uri-res/N2Ls?urn:nir:stato:decreto.legislativo:2004-01-22;42

Degorski M., (2012) Problemy planowania ochrony krajobrazu w Polsce. // Problemy Ekologii Krajobrazu, t. 33, s. 17-29.

Dvorakova, V (2012). Kulturna krajina a jej ochrana z hladiska kulturneho dedicstva // Urbanita, 4. - Режим доступу: https://www.uzemneplanv.sk/sutaz/kulturna-kraiina-a-iei-ochrana-z-hladiska-kulturneho-dedicstva

Ehrlich, M. Kuca, K., Kucova, V., Pacakova B., Pavlatova, M., Salasova, A., Santmckova M., Vorel, I., Weber, M. Typologie historicke kulturm krajiny Ceske republiky. Ceske Bud6jovice: Narodm pamatkovy ustav, 2020. - 170 s.

Gartia-Martma, M., Bieling, C., Hartc, A., & Plieninger, T. Integrated landscape initiatives in Europe: Multi-sector

collaboration in multi-functional landscapes // Land Use Policy. - 2016. - 58. - P 43-53.

https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2016.07.001

Hanusin, J., Ira, V., Ot'ahel', J., PodolakP Identification of historical cultural landscape using the example of selected municipalities in the hinterland of Bratislava. // Geograficky casopis. - 2015. - 67. - P 3-24.

Hrnciarova, T. Reprezentativne historicke prvky krajiny a ich manazment // Folia geographica. - 2010. - 16 Presov.

P 79-92.

Huba, M., Kubisova, K. Legislativne aspekty ochrany charakteristickeho vzhladu (kulturnej) krajiny v medzinarod- nom kontexte //Geographia Slovaca. - 2017. - No.33. - P 31-57.

Kavaliauskas P., Veteikis D., Volungevicius J., Skorupskas R., Dumbliauskiene M. Creating The National Landscape Management Plan of the Republic Lithuania. Vilnus, 2013. - Режим доступу: https://www.lgd. lt/sites/default/files/Landscape Manag Plan 2013 Kavaliauskas Veteikis 0.pdf

Klupsz, L. Krajobraz kulturowy jako kategoria zabytkow i jego specyfika // Ochrona Dziedzictwa Kulturowego. -

2016. - 2 (16). - P 41-56. https://doi.org/10.24358/ODK 2016 02 04 ^

Kuca, K. Ochrana kulturn krajiny z hlediska pamatkove pece // In.: Streblova Hronovska, K. , Kupka, J. (eds) Ochrana kulturm krajiny - Medan tiffi, moznosti a pravidel. Ceske vysoke ucern technicke v Praze, Praha, 2013. - P. 79-84.

Kupka, J. Typologie historicke kulturn krajiny jako podklad pro pamatkovou peci a regionaln rozvoj // Regionaln rozvoj mezi teorn a prax! - 2022. - №3.- P 47-60. - Режим доступу: http://www.regionalni- rozvoi.eu/vvdani/202203.

Lacika, J. Geograficky pristup k vyskumu kulturnych pamiatok a historickej kulturnej krajiny (na priklade Podmalo- karpatskeho regionu) // Geograficky casopis. - 2015. - 67. - P 359-378.

Lipsky, Z. Krajinne pamatkove zony jako nastroj ochrany historicke kulturn krajiny. // Zivotne prostredie. - 2014. - 48. - s.15-19.

Majchrowska A. Doswiadczenia innych krajow w identyfikowaniu typow krajobrazowy //Identyfikacja i waloryzacja krajobrazow - wdrazanie Europejskiej Konwencji Krajobrazowej. Materiafy konferencyjne. Warszawa: GDOS, 2013.

P 6-16.

Marconi I. L'articolo 9 della Costituzione: cultura, paesaggio e ricerca. Contenuto, genesi e finalita della norma. Altalex, 2021. - Режим доступу: https://www.altalex.com/guide/articolo-9-della-costituzione

Myczkowski Z. Krajobraz kulturowy - fenomen integracji ochrony dziedzictwa kulturowego i przyrodniczego//Wiadomosci Konserwatorskie. - 2018. - 56. - P 70-87.

Myczkowski Z., Marcinek R., Siwek A. Park kulturowy jako forma ochrony krajobrazu kulturowego (historycznego). Narodowy Instytut Dziedzictwa, Krakow, 2017. - Режим доступу: http://kraiobrazmoiegomiasta. pl/wydawnictwa

Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention / WHC. 17/01 12 July 2017. Режим доступу: https://whc.unesco.org/document/163852

Ot'ahel', J., Hrnciarova, T., Kozova, M. Typologia krajiny Slovenska: regionalizacia jej prirodno-kulturneho charak- teru //Zivot. Prostr. - 2008. - Vol. 42. - No. 2. - P 70-76.

Paolucci M. D. The protection of Italian cultural landscape through its legislative system. // Journal of the City Planning Institute of Japan. - 2008. - Vol.43.3. - P 529-534. - Режим доступу: https://www. jstage. jst.go. jp/article/journalcpij/43.3/0/43.3 529/ article/-char/en

Plan National de Paisaje Cultural. Aprobacion: Consejo de Patrimonio Historico celebrado en Madrid, octubre de 2012. Ministerio de Education, Cultura y Deporte, Edition, 2015. - 49 p.

Rodrigo de la O Cabrera, M., Marine, N. & Escudero, D. Spatialities of cultural landscapes: towards a unified vision of Spanish practices within the European // Landscape Convention, European Planning Studies. - 2020. - 28:9. - P.1877-1898. https://doi.org/10.1080/09654313.2019.1701633

Simensen T., Halvorsen R., Erikstad L. Methods for landscape characterisation and mapping: A systematic review // Land Use Policy. - 2018. - Vol. 75. - P 557-569. https://doi.org/10.1016/i.landusevol.2018.04.022

Solon J., Chmielewski T.J., Myga-Piqtek U., Kistowski M. Identyfikacja i ocena krajobrazow Polski - etapy i metody postfpowania w toku audytu krajobrazowego w wojewodztwach // Problemy Ekologii Krajobrazu. - 2015. - 40. - P

55-76.

Ustawa z dnia 23 lipca 2003 r. o ochronie zabytkow i opiece nad zabytkami.Nr 162 poz. 1568. - Режим доступу: https://isap. sejm. gov. pl/isap. nsf/download. xsp/WDU20031621568/T/D20031568L. pdf

Ustawa z dnia 24 kwietnia 2015 r o zmianie niektorych ustaw w zwiqzku ze wzmocnieniem narzqdzi ochrony krajobrazu. - Режим доступу:

https://isap. sejm. gov, pl/isap. nsf/download. xsp/WDU20150000774/T/D20150774L.pdf

Wieczorek A. Audyt krajobrazowy - czy jest potrzebny? //Mazowsze. Studia Regionalne, №42, Mazowieckie Biuro

Planowania Regionalnego w Warszawie, 2022. - s. 83-93. - Режим доступу:

https://mazowszestudiaregionalne.pl/wp-content/uploads/2023/03/MSR 42 04 Wieczorek.pdf

Zakon Ceske narodm rady c. 114/1992 Sb. o ochran6 pnrody a krajiny. - Режим доступу:

https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1992-114

Zakon Ceske narodm rady c. 20/1987 Sb. o statn^ pamatkove peci. - Режим доступу:

https://www.zakonyprolidi.cz/cs/1987-20

Zakon Slovenskej narodnej rady o ochrane pamiatkoveho fondu c. 49/2002 Zz. - Режим доступу: https://www.zakonypreludi.sk/zz/2002-49

Zakon Slovenskej narodnej rady o ochrane prirody a krajiny c. 543/2002 Zz. - Режим доступу: https://www.zakonypreludi.sk/zz/2002-543#p33

Cultural landscape as heritage: proposals for Ukraine from the experience of certain European countries

Kateryna Polyvach PhD (Geography), Independent Researcher, Department of Human and Regional Geography, Institute of geography, Slovak Academy of Sciences, Bratislava, Slovakia



References

Denysyk H.I. (2018) Ethnocultural Landscape Studies at Vinnytsia Pedagogical University. Ethnocultural Landscape Studies: Theoretical and Applied Aspects: Proceedings of the First All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference, 3-8. [in Ukrainian]

DSTU 7739:2015. (2016) Protecting the environment. Landscapes. Terms and Definitions, 25. [in Ukrainian]

Council of Europe (2000) European Landscape Convention, Florence, 20.X.2000. ETS No 176. https://www. coe. int/ en/w>eb/conventions/full-list?module=treatv-detail&treatvnum=176

Polyvach K. (2022) Cultural landscape zoning of Ukraine. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology", (57), 173-183. https://doi.ors/10.26565/2410-7360-2022-57-13 [in Ukrainian]

Polyvach K.A. (2023) Cultural landscape heritage of Ukraine: concept of the electronic atlas. Geographical education and science: challenges and advancement: Proceedings of the international scientific and practical conference dedicated to the 140th anniversary of Geography at Lviv University, Lviv, Vol.3, 91-96. [in Ukrainian]

Polyvach K.A. (2018) Drafts of the Concept of State Policy in the field ofprotection of immovable cultural heritage and the Action Plan for its implementation. In: Cultural heritage in the Atlas Geographic Information System of Sustainable Development of Ukraine/ edited by L.G. Rudenko, Kyiv, 165-178. [in Ukrainian]

Verkhovna Rada of Ukraine (2012) On the landscapes: Draft Law of Ukraine on February 13, 2012 for the second reading. https://w1.c1.rada.sov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=36258&pf35401 =214088 [in Ukrainian]

Verkhovna Rada of Ukraine (2000) On the protection of cultural heritage: Law of Ukraine No. 1805-III on June 8, 2000. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text [in Ukrainian]

Verkhovna Rada of Ukraine (1991) On Environmental Protection: Law of Ukraine No 1264-XII on June 25, 1991. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text [in Ukrainian]

Verkhovna Rada of Ukraine (1992) On Nature Reserve Fund of Ukraine: Law of Ukraine No 2456-XII on June 16, 1992. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text[in Ukrainian]

Rudenko, L.H. & Polyvach, K.A. (2015) Natural heritage: experience and prospects of mapping in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 4, 40-49. https://doi.org/10.15407/ugz2015.04.040 [in Ukrainian]

Rudenko, L.H. & Polyvach, K.A. (2018) Conservation and use of cultural heritage in Ukraine: problems and constructive proposals. Ukrainian Geographical Journal, 2, 51-61. https://doi.org/10.15407/ugz2018.02.051 [in Ukrainian]

Chekhniy V.M. (2022) The concept of landscape in practice: the experience of Great Britain. Landscape Science, 2 (2), 72-83. https://doi.ors/10.31652/2786-5665-2022-2-72-83 [in Ukrainian]

Council of Europe (2021) 11th Council of Europe Conference on the European Landscape Convention. Addresses from States participating in the Conference. CEP-CDCPP (2021) 3Bil. https://rm.coe.int/11th-council-of-europe-con- ference-on-the-european-landscape-convention/1680a248f1

Arques, F S. & Marine, N C. (2021) Towards a hyperatlas for the knowledge and dissemination of Spanish cultural landscapes. Cultural heritage of Spain, 12, 372-384 [in Spanish]

Bernat, S., Jaraszek, K., & M^kal, A. (2022) Assessment of the possibility of establishing cultural parks in selected rural and small town areas in the Lublin Province. Acta Scientiarum Polonorum Administratio Locorum, 21(1), 2540. https://doi.org/10.31648/aspal.7077

Cruz, L., & Carrion, M. (eds.) (2015) 100 Spain cultural landscapes. Madrid: Ministry of Education, Culture and Sports. 478. [in Spanish]

De Montis, A. (2014) Impacts of the European Landscape Convention on national planning systems: A comparative investigation of six case studies. Landscape and Urban Planning, 124, 53-65. https://doi.org/10.1016/i.landur- bplan.2014.01.005

Italian Government (2004) Cultural Heritage and Landscape Code: Legislative Decree 22 January 2004, n. 42. https://www.normattiva.it/uri-res/N2Ls?urn:nir:stato:decreto.legislativo:2004-01-22:42 [in Italian]

Degorski M. (2012) Problems of landscape conservation planning in Poland. Problems of Landscape Ecology, 33, 17-29. [in Polish]

Dvorakova, V. (2012). Cultural landscape and its protection in terms of cultural heritage. Urbanita, 4. https://www.uzemneplanv.sk/sutaz/kulturna-kraiina-a-iei-ochrana-z-hladiska-kulturneho-dedicstva [in Slovak]

Ehrlich, M. Kuca, K., Kucova, V., Pacakova B., Pavlatova, M., Salasova, A., Santrhckova M., Vorel, I., Weber, M. (2020) Typology of the historical cultural landscape of the Czech Republic. Ceske Budёjovice: National Heritage Institute, 170. [in Czech]

Garaa-Martma, M., Bieling, C., Hartc, A., & Plieninger, T. (2016) Integrated landscape initiatives in Europe: Multisector collaboration in multi-functional landscapes. Land Use Policy, 58, 43-53. https://doi.org/10.1016/ i.landusepol.2016.07.001

Hanusin, J., Ira, V., Ot'ahel, J., Podolak P (2015) Identification of historical cultural landscape using the example of selected municipalities in the hinterland of Bratislava. Geographical Journal, 67, 3-24.

Hrnciarova, T. (2010) Representative historical landscape features and their management. Folia geographica, 16 Presov, 79-92. [in Slovak]

Huba, M., Kubisova, K. (2017) Legislative aspects of the protection of the characteristic appearance of (cultural) landscapes in the international context (comparative study). Geographia Slovaca, 33, 31-57. [in Slovak]

Kavaliauskas P., Veteikis D., Volungevicius J., SkorupskasR., Dumbliauskiene M. (2013) Creating The National Landscape Management Plan of the Republic Lithuania. Vilnus.

https://www.lgd.lt/sites/default/files/Landscape Manag Plan 2013 Kavaliauskas Veteikis 0.pdf

Klupsz, L. (2016) Cultural landscape as a category of monuments and its specificity. Cultural Heritage Protection, 2 (16), 41-56. https://doi.org/10.24358/ODK 2016 02 04 [in Polish]

Kuca, K. (2013) Protection of the cultural landscape from the point of view of conservation. In: Streblova Hronovska, K., Kupka, J. (edsProtection of cultural landscapes - search for goals, possibilities and rules. Czech Technical University in Prague, Prague, 79-84. [in Czech]

Kupka, J. (2022) Typology of historical cultural landscapes as a basis for conservation and regional development. Regional development between theory and practice, 3, 47-60. http://www.regionalnirozvoi.eu/vvdani/202203 [in Czech]

Lacika, J. (2015) Geographical approach to the research of cultural monuments and historical cultural landscapes (on the example of the Sub-Malocarpathian region). Geographical Journal, 67, 359-378. [in Slovak]

Lipsky, Z. (2014) Landscape conservation zones as a tool for the protection of historic cultural landscapes. Environment, 48, 1, 15-19. [in Czech]

Majchrowska A. (2013) Experiences of other countries in identifying landscape types. Identification and valorisation of landscapes - implementation of the European Landscape Convention: Conference materials, Warszawa, 6-16. [in Polish]

Marconi I. (2021) Article 9 of the Constitution: culture, landscape and research. Content, genesis and purpose of the norm. Altalex. https://www.altalex.com/guide/articolo-9-della-costituzione [in Italian]

Myczkowski Z. (2018) Cultural landscape - the phenomenon of integrating cultural and natural heritage conservation. The Conservation News, 56, 70-87. [in Polish]

Myczkowski Z., Marcinek R., Siwek A. (2017) Cultural park as a form of cultural (historical) landscape protection. National Heritage Institute, Cracow. http://kraiobrazmoiegomiasta. pl/wydawnictwa [in Polish]

UNESCO (2017) Operational Guidelines for the Implementation of the World Heritage Convention, WHC.17/01, 12 July 2017. https://whc. unesco. org/document/163852

Ot'ahef, J., Hrnciarova, T., Kozova, M. (2008) Typology of the landscape of Slovakia: regionalisation of its natural and cultural character. Environment, Vol. 42, 2, 70-76. [in Slovak]

Paolucci M. D. (2008) The protection of Italian cultural landscape through its legislative system. Journal of the City Planning Institute of Japan, 43.3, 529-534.

Historical Heritage Council (2015) National Cultural Landscape Plan, Madrid, October 2012. Madrid: Ministry of Education, Culture and Sport, 49. [in Spanish]

Rodrigo de la O Cabrera, M., Marine, N., Escudero, D. (2020) Spatialities of cultural landscapes: towards a unified vision of Spanish practices within the European. Landscape Convention, European Planning Studies, 28:9, 18771898. https://doi.org/!0.1080/09654313.2019.1701633

Simensen T., Halvorsen R., Erikstad L. (2018) Methods for landscape characterisation and mapping: A systematic review. Land Use Policy, 75, 557-569. https://doi.org/10.1016/i.landusepol.2018.04.022

Solon J., Chmielewski T.J., Myga-Piqtek U., Kistowski M. (2015) Identification and evaluation of Poland's landscapes - stages and methods of landscape audit proceedings in the provinces. Problems of Landscape Ecology, 40, 55-76. [in Polish]

Sejm (2003) Act of 23 July 2003 on the protection and care of historical monuments, Nr 162, poz. 1568. https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20031621568/T/D20031568L.pdf [in Polish]

Sejm (2015) Act of 24 April 2015 amending certain laws in connection with the strengthening of landscape protection tools. https://isap.seim.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20150000774/T/D20150774L.pdf [in Polish]

Wieczorek A. (2022) Landscape audit - is it needed? Mazowsze. Regional Studies, 42, 83-93. https://mazowszestudi- aregionalne.pl/wp-content/uploads/2023/03/MSR 42 04 Wieczorek.pdf [in Polish]

Czech National Council (1992) On Nature and Landscape Protection: Act No. 114/1992. https://www.za- konyprolidi.cz/cs/1992-114 [in Czech]

Czech National Council (1987) On State Heritage Protection: Act No. 20/1987. https://www. zakonyprolidi.cz/cs/1987- 20 [in Czech]

Slovak National Council (2002a) On the Protection of the Monument Fund: Act No. 49/2002. https://www.za- konypreludi.sk/zz/2002-49 [in Slovak]

Slovak National Council (2002b) On Nature and Landscape Protection: Act No. 543/2002. https://www.za- konypreludi.sk/zz/2002-543#p33 [in Slovak]

Размещено на Allbest.ru

...